Наслідки проблеми звт снд для України

 

Зона свободной торговли СНГ (ЗСТ) — соглашение государств СНГ, подписавших в 2011 году Договор о зоне свободной торговли. Договор, проект которого был разработан российским Министерством экономического развития, предусматривает «сведение к минимуму исключений из номенклатуры товаров, к которым применяются импортные пошлины», экспортные пошлины должны быть зафиксированы на определенном уровне, а впоследствии поэтапно отменены. Договор заменил больше ста двусторонних документов, регламентирующих режим свободной торговли на пространстве содружества.

 

УЧАСТНИКИ

 

Присоединились к ЗСТ · Армения Армения · Белоруссия Белоруссия · Казахстан Казахстан · Киргизия Киргизия · Молдавия Молдавия · Россия Россия · Украина Украина

Присоединение в особом порядке (отдельный протокол к договору) · Узбекистан Узбекистан

Подписали договор, но не ратифицировали · Таджикистан Таджикистан

Не подписали · Азербайджан Азербайджан · Туркмения Туркмения

ИСТОРИЯ СОЗДАНИЯ

 

· 24 сентября 1993 года подписан Договор о создании Экономического союза, в котором была заложена идея формирования многосторонней зоны свободной торговли в СНГ.

· 15 апреля 1994 года президенты Азербайджана, Армении, Белоруссии, Грузии, Казахстана, Киргизии, Молдавии, России, Таджикистана, Узбекистана и Украины подписали Соглашение о зоне свободной торговли (ЗСТ). Однако многосторонний режим свободной торговли введен не был.

· 2 апреля 1999 года в Москве был подписан Протокол об изменениях и дополнениях к Соглашению о ЗСТ — рамочный документ, который должен был быть адаптирован к законодательству каждого государства.

· 21 июня 2000 года Совет глав государств СНГ одобрил план-график реализации Предложений по формированию и функционированию зоны свободной торговли.

· 20 июня 2000 года Совет глав правительств СНГ утвердил план мероприятий по реализации Программы действий по развитию Содружества Независимых Государств на период до 2005 года.

· 19 сентября 2003 года решением Совета глав государств СНГ о завершении формирования зоны свободной торговли и развитии взаимодействия государств — участников СНГ в экономической сфере был утвержден План реализации важнейших мероприятий, направленных на развитие и повышение эффективности взаимодействия государств — участников СНГ в экономической сфере в 2003—2010 годах, состоящий из 10 разделов и охватывающий все основные направления деятельности в экономической сфере.

· 26 августа 2005 года в Казани прошел саммит, который положил начало очередному этапу реформирования Содружества.

· 5 октября 2007 года Советом глав государств СНГ была одобрена Концепция дальнейшего развития Содружества Независимых Государств и утвержден План основных мероприятий по реализации данной Концепции.

· В ноябре 2008 года главы правительств СНГ утвердили Стратегию экономического развития Содружества до 2020 года. Среди приоритетных направлений развития взаимодействия государств — участников СНГ в принятой стратегии — завершение формирования и функционирование зоны свободной торговли в рамках СНГ в соответствии с нормами и правилами Всемирной торговой организации.

· 18 октября 2011 года в Санкт-Петербурге по итогам заседания совета глав правительств стран содружества был подписан Договор о зоне свободной торговли. Договор включает упрощение правовых основ торгово-экономических отношений между подписавшими его странами, замену целого ряда многосторонних и порядка 100 двусторонних документов, регламентирующих режим свободной торговли на пространстве содружества.

 

Правові наслідки для України укладення Договору про зону вільної торгівлі в межах СНД

 

З огляду на той факт, що після укладання Договору про ЗВТ із СНД минуло дуже мало часу (чинний з 20 вересня 2012 року), характеристики ЗВТ, переваги та недоліки для окремих країн ще мало досліджено. Активна робота над Договором про ЗВТ у рамках СНД тривала протягом трьох років, загалом відбулося 14 раундів переговорів. Незважаючи на те, що про готовність сторін до підписання договору повідомлялося ще з 2010 року, сам факт його підписання виявився неочікуваним для багатьох. 18 жовтня 2011 року в Санкт-Петербурзі на саміті голів урядів країн—учасниць СНД Україна, Росія, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизстан, Молдова та Таджикистан уклали на необмежений термін Договір про зону вільної торгівлі. Азербайджан і Туркменистан, який з 2005 року має статус спостерігача в СНД, поки що не підписали договір, мотивуючи своє рішення тим, що основною статтею їхнього експорту є енергоносії. Однак вони заявили про намір підписати його в короткостроковій перспективі. Договір про ЗВТ із СНД має 25 статей і 6 додатків. Його проект розробило Міністерство економічного розвитку РФ. Відповідно до правил договір набрав чинності 20 вересня 2012 року, через 30 днів після того, як Виконавчий комітет СНД отримав третє повідомлення про ратифікацію парламентом країни-учасниці. Слідом за Росією та Білоруссю третьою країною, яка надіслала таке повідомлення, стала Україна.

Зазначимо, що первісний Договір про зону вільної торгівлі між країнами СНД підписано ще в 1994 році. У такий спосіб країни-учасниці прагнули зняти торговельні обмеження, стимулювати товарообіг і вийти на стабільне економічне зростання. Однак позитивних результатів не вдалося досягти, адже більшість країн, зокрема й Росія, не ратифікували його, тож фактично він не діяв. Повторну спробу було здійснено 2008 року. А потім у листопаді 2010-го тодішній прем’єр-міністр Росії В. Путін, розглянувши цей документ, який об’єднував понад 100 угод щодо регулювання торговельних відносин між країнами СНД, запропонував довести почату справу до кінця.

Характерно, що Україна уклала двосторонні договори про вільну торгівлю з усіма країнами СНД іще у 1990-ті та на початку 2000-х рр., однак на практиці було багато виключень з режиму вільної торгівлі для певних груп товарів, тому ефект від таких угод був менший, ніж очікувалося.

Постає запитання: що дасть новий договір країнам-підписантам, зокрема Україні? Основним результатом створення зони вільної торгівлі, відповідно до ст. 2 договору, має стати скасування експортних та імпортних мит і еквівалентних їм платежів, окрім переліку, зазначеного в Додатку 1, причому сторони відмовляються підвищувати рівень митних ставок для товарів з цього переліку, що трохи нагадує процес зв’язування тарифів у межах СОТ. Щодо виключень країни домовилися про такі три позиції:

— анулювати більшість виключень у взаємній торгівлі;

— не запроваджувати нові виключення з режиму вільної торгівлі;

— для виключень з режиму вільної торгівлі, що діятимуть, визначити кінцеві терміни їх ліквідації.

У ст. 3 також зазначається, що скасовуються будь-які заборони та кількісні обмеження експорту й імпорту, окрім переліку в Додатку 2 до договору.

Безперечно, процес ліквідації виключень з режиму вільної торгівлі сприятиме полегшенню та зростанню взаємного товарообороту в межах СНД, зміцненню ділових зв’язків між партнерами з різних країн та посиленню конкуренції на внутрішніх ринках. Однак доцільно розглянути й те, на які результати від створення ЗВТ сподіваються країни та які потенційні плюси й мінуси криються в підписаному договорі. З цього приводу є різні погляди:

· «зберігається статус-кво торговельного режиму, який діяв на основі двосторонніх договорів, тобто ЗВТ не усуває жодного обмеження, які були на практиці»

· «в торговельних відносинах України з країнами–членами ЗВТ нічого не зміниться, бо в додатках до договору дублюються виключення щодо певних товарних груп і тарифи, які були прописані в двосторонніх угодах про вільну торгівлю.»

· «в умовах членства в СОТ та ЗВТ відповідні країни просто дублюватимуть частину процедур щодо зниження та усунення тарифних і нетарифних бар’єрів у торгівлі.»

· На противагу → «кількість товарних позицій, які підпадають під виключення з режиму вільної торгівлі, значно скоротилася: з 37 до 3–4 (а з урахуванням деталізації товарних кодів – до 7). Насамперед це газ, нафта, горілка, спирт, сигарети та цукор!!!.»

Розгляньмо докладніше вигоди та проблемні аспекти для України.

Українська влада розраховує на такі плюси після набуття чинності Договором про ЗВТ із СНД: щорічне зростання номінального ВВП на 4,7 млрд. доларів США, реального ВВП – на 2,5%, доходів державного бюджету – на 1,2 млрд. доларів США. Прогнозується також зростання на 35% експорту в країни, які є учасниками ЗВТ у межах СНД. Як зазначив Прем’єр-міністр М. Азаров, Україна може отримувати певні вигоди від запровадження свободи транзиту товарів на території країн — членів договору відповідно до ст. 7. Він також заявив, що нарешті з’являється можливість реальної диверсифікації газових поставок, тобто Україна зможе скористатися трубопроводами Росії для поставок туркменського газу. Однак у тій самій ст. 7 зауважується, що свобода транзиту не стосується трубопровідного транспорту, хоча й зазначається, що зацікавлені сторони почнуть переговори стосовно розроблення Договору про транзит трубопровідним транспортом і завершать їх протягом шестимісячного терміну після набуття чинності Договором про ЗВТ із СНД.

Щодо мінусів, то одразу зазначимо, що на сучасному етапі громадська думка в Україні про доцільність підписання договору неоднозначна. Не всі схвально ставляться до цього кроку. Скажімо, Комітет ВР у закордонних справах не рекомендував Верховній Раді ратифікувати договір у такому вигляді, в якому його внесли на розгляд, бо в ньому містяться певні ризики втрат для України, а також можливості виникнення певних правових колізій. Багато експертів вважають, що в договорі закріплено певну нерівноправність. Наприклад, деякі країни мають більше виключень з режиму вільної торгівлі, ніж інші. Також помітно, що пріоритетність надається країнам Митного союзу. А Казахстан і Росія, згідно з Додатком 3, окрім усього, користуються виключеннями на перехідний період для ст. 5 «Національний режим» (Казахстан може висувати вимогу місцевого компонента до інвестиційних проектів і контрактів на надрокористування, а також надавати пільги вітчизняним виробникам під час здійснення закупівель державними компаніями) та ст. 10 «Надання субсидій» (Казахстан, наприклад, може субсидувати відсоткову ставку за кредитами банків експортоорієнтованим підприємствам, а Росія – використовувати субсидії в Калінінградській і Магаданській областях). Іще однією несподіванкою для України стало запровадження Росією з 1 вересня 2012 року утилізаційного збору на імпортні автомобілі. Примітно, що це відбулося якраз незадовго до набрання чинності Договором про ЗВТ. У відповідь Україна 3 вересня 2012 року запровадила аналогічний збір з автомобілів російського виробництва.

Зупинімося на виключеннях, що залишаються. Особливу увагу звернімо на їх вплив на Україну. Спочатку приклади імпортних мит:

— Росія, Білорусь та Казахстан поки що не відмовляються від імпортного мита на український цукор (340 дол. США за 1 т);

— Молдова до 1 січня 2015 року стягуватиме імпортне мито на тростинний та буряковий цукор, молочні продукти, сиропи тощо в розмірі 75%. Після цього діятиме система квот на безмитне ввезення;

— у відповідь – аналогічне збереження в Україні імпортних мит на цукор у розмірі 50% для зазначених чотирьох країн;

— Казахстан і Молдова зберігатимуть імпортне мито відповідно на українську горілку (2 євро за 1 л до 01.01.2015 р.) та спирт (0,5 євро за 1 л до 01.01.2013 р.);

— Вірменія з 1 січня 2014 року стягуватиме імпортне мито з сигарет, які ввозяться з будь-якої країни — сторони договору;

— Таджикистан і Киргизстан узагалі не стягують імпортних мит.

Що стосується експортних мит, які залишаються, то їх набагато більше, ніж імпортних. І найбільше їх зберегла Росія. За деякими даними, на приблизно 100 товарів (саме товарів, а не товарних позицій, бо, як уже було сказано, їх набагато менше). Серед них нафта і нафтопродукти, природний газ, скраплений природний газ, продукти нафтохімії, необроблена деревина, кольорові метали, цемент, спирт, риба і морепродукти та насіння олійних культур. Згодом цей перелік має обмежитися лише нафтою та газом. Висловлювалися припущення, що саме задля збереження експортного мита на енергоносії Росія не ратифікувала попереднього Договору про зону вільної торгівлі в 1994 році.

А ось конкретні приклади експортних мит:

— Росія при експорті газу за межі Митного союзу стягує мито у 30% (причому окремо записано, що для України використовується спеціальна формула розрахунку), спирту – 6,5%, деяких руд і коксу – 6,5%, риби – 5%. Для сирої нафти та нафтопродуктів є спеціальна формула, залежно від цін на світовому ринку;

— у Казахстані при експорті газу за межі Митного союзу також стягується мито в розмірі 30%, алюмінію та виробів із нього – 15%, але не менш як 100 євро за 1000 кг;

— Україна зберігатиме експортне мито на насіння соняшнику, ставка якого щорічно з 1 січня 2007 року зменшується на 1 п.п. з 16% до значення в 10%, а також на сталь, чорні й кольорові метали та вироби з них, різного роду брухт за такою схемою (залежно від року членства України в СОТ): 1 – 30%, 2 – 27%, 3 – 24%, 4 – 24%, 5 – 21%, 6 – 18%, 7 – 15%. При експорті в Казахстан та Росію великої рогатої худоби з моменту вступу до СОТ ставка щороку скорочується на 5 п.п. з 50% до 10%. При експорті в Молдову шкір з моменту вступу до СОТ ставка щороку скорочується на 1 п.п. з 30% до 20%. При експорті в Росію та Молдову відходів і брухту чорних металів, ливарного чавуну мито зменшується залежно від року членства України в СОТ: від 25 євро за 1000 кг у 2008 році до 10 євро в 2014-му та наступні роки;

— Білорусь при експорті за межі ЄврАзЕС калійних добрив стягуватиме 75 євро за 1000 кг, деревини – 100 євро за 1 куб. м;

— Киргизстан для деяких молочних продуктів запровадив мито у розмірі 11 сомів за 1 кг;

— Таджикистан у відповідь залишив за собою право запровадити експортне мито на такі товари: електроенергія – 10 євро за 1000 кВт-год, вовна – 20%, але не менш як 100 євро за 1000 кг, фрукти, овочі – 7%, живі тварини та м’ясо – 10%, газоподібні вуглеводні – 30%;

 

— Вірменія та Молдова взагалі не стягують експортних мит, хоча остання залишила за собою право вжити заходів у відповідь.

Усі країни–учасниці договору, відповідно до ст. 3, не встановлюють та не зберігають будь-яких кількісних обмежень і заборон експорту/імпорту, окрім дозволених СОТ. Згідно з Додатком 2, в усіх країнах-учасницях, окрім Киргизстану, немає заборон і кількісних обмежень, які підлягають скасуванню, відповідно до ст. 3. Тільки в Киргизстані до 1 січня 2015 року зберігається квотування імпорту алкогольної продукції, включаючи пиво, але за виключенням коньячного спирту та виноматеріалів для виробництва коньяку та шампанського.

Окремо варто звернути увагу на схожість положень договору з угодами СОТ. Так, Договір про ЗВТ також передбачає вирішення спірних питань. Сторони можуть проводити консультації для пошуку прийнятного для всіх розв’язання проблеми. У разі недосягнення згоди суперечку, за вибором першої сторони, може бути передано на розгляд Економічного суду СНД, якщо обидві сторони є учасниками Угоди про статус Економічного суду СНД від 06.07.1992 р., або на розгляд комісії експертів (3–5). Окрім того, в договорі передбачено випадки, коли не забороняється застосування спеціальних захисних заходів, компенсаційних і антидемпінгових заходів, надання субсидій. Усе це відображає відповідну практику угод СОТ. Більше того, керуючись положеннями Угоди СОТ про технічні бар’єри в торгівлі, сторони договору застосовують технічні регламенти та стандарти, а санітарних і фітосанітарних заходів уживають відповідно до правил і принципів Угоди СОТ про санітарні й фітосанітарні заходи.

Щодо можливих наслідків підписання цього договору в контексті проектів співробітництва країн-сторін, то, очевидно, що скасування митних бар’єрів сприятиме процесам кооперації між країнами на різних рівнях, зокрема в межах створення спільних підприємств для виробництва, наприклад, наукоємної продукції. Як приклад можна навести співробітництво України та Білорусі, котрі наприкінці жовтня 2011 року (одразу після підписання договору) узгодили Міждержавну програму інноваційного співробітництва. Було обговорено питання створення спільного українсько-білоруського підприємства з виробництва світлодіодної техніки, двох спільних фармацевтичних науково-промислових комплексів із перспективою виходу на повний цикл, а також спільного виробництва сільськогосподарської техніки. Можна припустити, що Договір про ЗВТ посприяє такій співпраці.

Насамкінець розгляньмо політичні аспекти укладання Договору про ЗВТ. Звісно, з цього приводу висловилися багато експертів. Західна преса наголошувала, що Україна у своїй зовнішньополітичній орієнтації зробила крок у бік Росії (а дехто зазначив, що й під тиском Росії), а може, навіть, таким чином змінила геополітичну розстановку сил у Європі. Зазвичай ці заяви лунали з інтонацією засудження. Проте не менше думок, особливо в країнах СНД, висловлювалося й на підтримку такого кроку України, як цілком логічного та прагматичнішого. Тепер швидка ратифікація Договору про ЗВТ із ЄС видається менш імовірною. Цікаво, що навіть такий варіант був також передбачений у Договорі про ЗВТ. Якщо якась країна-сторона підпише аналогічний договір із третьою країною, то ставки мита стосовно країни, яка підписала такий договір, можуть зрости.

Официальная реакция ЕС

19.10 представитель директората по вопросам торговли Европейской Комиссии Дж.Кленси заявил, что Европейская Комиссия не видит прямого влияния подписанного Украиной соглашения о зоне свободной торговли со странами СНГ на отношения с ЕС. Зона свободной торговли не является Таможенным союзом и не предполагает введения общих таможенных тарифов на внешних границах.

Еврокомиссар по вопросам торговли К. де Гюхт также подтвердил, что не видит противоречий в подписанном документе о ЗСТ в рамках СНГ и зоной свободной торговли Украина-ЕС. «Мы должны отметить, что все эти страны СНГ уже сотрудничают в зоне свободной торговли, и сейчас они обновили этот договор. Я не вижу никаких проблем».

Останні новини

Подписание соглашений об ассоциации между Евросоюзом и Грузией, Молдавией, Украиной запланировано на 27 июня 2014 г.. В случае с Украиной речь идет об экономической части соглашения об ассоциации.

Глава МИД РФ Сергей Лавров:

«Украинцы должны сделать свой выбор самостоятельно. Они сами должны решить, подписывать им соглашение об ассоциации и зоне свободной торговли с ЕС или нет. Если они такое решение примут, то возникнут последствия для тех обязательств, которые Украина уже давно взяла на себя в рамках соглашения о зоне свободной торговли СНГ», - сказал Лавров, передает РИА Новости.

По его словам, противоречия между одними и другими обязательствами Украины подробно описаны в целом ряде выступлений, «включая интервью президента Путина иностранным корреспондентам».

«И если они выберут ассоциацию с ЕС, которая противоречит целому ряду обязательств Украины о зоне свободной торговли СНГ, то льготы, которые Украина получает в зоне свободной торговли СНГ, прекратят свое действие, и в наших торговых отношениях с Украиной Россия вернется к режиму наибольшего благоприятствования. Это нормальный торговый режим, это никакие не санкции», - подчеркнул глава российского МИДа.