Назвіть послідовно шляхи виведення сімені. Перерахуйте залози, які виробляють рідку частину сперми.

Від місця утворення сперматозоїдів у звивистих (покручених) сім’яних трубочках (tubuli seminiferi contorti) до злиття з вивідною протокою пухирчастої залози (ductus excretorius) сім’я проходить через:

- прямі сім’яні трубочки (tubuli seminiferi recti);

- сітку яєчка (rete testis);

- виносні проточки яєчка (ductuli efferentes testis);

- протоку над’яєчка (ductus epididymidis);

- сім’явиносну протоку (ductus deferens), яка відкривається у сечівник (urethra).

 

У передміхурової частині сечівника (pars prostatica urethrae) сперма збагачується секретом передміхурової залози (secretum prostatae).

Залози,які виробляють рідку частину сперми:

 

· Цибулинно–сечівникова залоза (glandula bulbourethralis),

або залоза Купера

Це парна альвеолярно–трубчаста залоза, яка розміщена у товщі м’язів сечово–статевої діафрагми і має протоку цибулинно–сечівникової залози (ductus glandulae bulbourethralis), що проходить через цибулину статевого члена (bulbus penis)і відкривається в губчасту частину чоловічого сечівника (pars spongiosa urethrae masculinae).

· Калитка

(scrotum)

Калитка є зовнішнім чоловічим статевим органом, що має вигляд звисаючого донизу шкірно–фасціального мішка, в якому розміщені яєчка (testes) і над’яєчка (epididymides).

Калитка поділяється на праву та ліву половини перегородкою калитки (septum scroti).

Калитка (scrotum) – це ”фізіологічний” термостат, в якому температура нижча, ніж температура тіла, що є необхідною умовою нормального сперматогенезу яєчок.

· Статевий член слугує для виведення сечі із сечового міхура і введення сперми у статеві шляхи жінки.

Сім'яний канатик: його склад (фасції, м’яз, судини), топографія, початок, кінець; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

Сім’яний канатик funiculus spermaticus)

Це структура, яка складається з:

- артерій та вен яєчка (aa. et vv. testis);- артерій та вен сім’явиносної проток (aa. et vv.ductus deferentis);- лозоподібного венозного сплетення (plexus pampiniformis);- м’яза–підіймача яєчка (musculus cremaster);

- фасції м’яза–підіймача яєчка (fascia cremasterica);- залишка піхвового відростка (vestigium processus vaginalis);- нервів і лімфатичних судин (nervi et vasa lymphatica);

- зовнішньої сім’яної фасції (fascia spermatica externa);- внутрішньої сім’яної фасції (fascia spermatica interna);- сім’явиносної протоки (ductus deferens).

 

Сім'яний канатик - парний орган, що має форму тяжа, що утворюється в процесі опускання яєчка з черевної порожнини в мошонку. Сім'яний канатик починається біля внутрішнього отвору пахового каналу, має довжину до 20 см. До складу сім'яного канатика входять: сім'явивідна протока, артерія яєчка, венозне сплетіння, вени яєчка і сім'явивідної протоки, відводять лімфатичні судини яєчка, нервові сплетення, що оточують артерії і сім'явивідна протока.

 

Передміхурова залоза: топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія), частини, зовнішня та внутрішня будова, функції; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті. Кровопостачання та іннервація передміхурової залози.

Передміхурова залоза (prostata)

Це м’язово–секреторний орган, за формою нагадує каштан, має:

- основу передміхурової залози (basis prostatae), яка прилягає до сечового міхурa (vesica urinaria);

- верхівку передміхурової залози (apex prostatae), яка обернута до сечово–статевої діафрагми (diaphragma urogenitale);

- передню поверхню (facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior);

- нижньобічну поверхню (facies inferolateralis);

- праву та ліву частки передміхурової залози (lobi prostatae dexter et sinister);

- перешийок передміхурової залози (isthmus prostatae), який охоплює сечівник (urethra).

Передміхурова залоза (prostata) складається з 36 альвеолярно–трубчастих передміхурових залозок, які виробляють передміхуровий сік і відкриваються численними проточками передміхурової залози (ductuli prostatici) в передміхурову частину чоловічого сечівника (pars prostatica urethrae masculinae) на основі сім’яного горбка (colliculus seminalis).

Голотопія. Передміхурова залоза є непарним м’язово-залозистим органом, який за формою нагадує плід кінського каштана. Розміри залози —3х4 см, розташована вона в передній частині малого таза між сечо-статевою діафрагмою і дном сечового міхура.

Будова передміхурової залози. У залозі розрізняють основу, верхівку, передню, задню та нижньобічну поверхні. Вона містить у своєму складідві частки (праву та ліву) і перешийок, який їх з’єднує. На задній поверхні залози між частками пролягає добре виражена вертикальна борозна, або вирізка (incisura prostatica), яку можна легко пропальпувати під час ректального дослідження. Вона є інформативною щодо патологічних змін у передміхуровій залозі. Основа органа обернена догори і зрощена із шийкою сечового міхура (м’язова частина передміхурової залози бере участь у формуванні внутрішнього м’яза — замикача сечового міхура), верхівка обернена вниз до сечо-статевої діафрагми. На основі залози позаду сечівника є заглибина — лійка передміхурової залози, на дні якої в орган входять сім’явиносні протоки. Між лійкою і сечівником розташований перешийок залози, або середня частка, гіпертрофія якого призводить до перекриття сечівника. Залоза містить 30—40 часточок, вивідні протоки яких відкриваються в передміхуровий відділ сечівника збоку від сім’яного горбика. Передміхурова залоза оточена щільним фасціальним листком,який утворює передміхурову капсулу (capsula prostatica, Пирогова — Ретціуса),з’єднану з лобковими кістками за допомогою лобково-передміхурових зв’язок (lig. puboprostaticum). Задня частина капсули утворена черевно-промежинним апоневрозом, нижня зрощена з верхнім листком фасції діафрагми таза, верхня — з фасцією сечового міхура. Простір між фасціальною капсулою і залозою називають “ложе передміхурової залози”. В ньому міститься венозне сплетення органа.

Синтопія передміхурової залози. Передня поверхня залози відділена передміхуровою клітковиною від лобкового симфізу, задня оберненадо прямої кишки та відмежована від неї черевно-промежинним апоневрозом і шаром клітковини. Основа передміхурової залози зрощена з шийкою сечового міхура. До задньої ділянки основи залози прилягають нижні відділи сім’яних пухирців. Через товщу залози проходять сечівник і сім’явиносні протоки.

Кровопостачання передміхурової залози здійснюють нижні міхурові, а також середні прямокишкові артерії. Відтік венозної крові відбувається в міхурове та прямокишкове венозні сплетення.

Лімфа від залози відтікає в двох напрямках: у крижові лімфатичні вузли та у вузли за ходом клубових артерій.

Іннервацію забезпечують гілки підчеревного нервового сплетення, що утворюють нервове сплетення передміхурової залози.