Ротова порожнина, її відділи. Присінок рота: стінки, їх будова; власне ротова порожнина, її стінки, сполучення; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Ротова порожнина, її відділи. Присінок рота: стінки, їх будова; власне ротова порожнина, її стінки, сполучення; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.



Порожнина рота за допомогою зубів і ясен поділяється на присінок і власне ротову порожнину

vestibulumoris, присінок рота, через ротову щілину сполучається з зовнішнім середовищем, обмежений спереду губами, по боках — щоками, ззаду — зубами і яснами. Через проміжки між зубами, а також за допомогою простору, що знаходиться позаду останнього кутнього зуба, присінок сполучається з власне ротовою по- рожниною.

cavitas oris ргоргіа, власне ротова порожнина, обмежена спереду і по боках зубами і яснами, вгорі — піднебінням, внизу — діафрагмою рота, яка утворена м'язами шиї. Ззаду через зів ро-това порожнина сполучається з глоткою.

 

Піднебіння: частини. Тверде піднебіння, його будова; м’яке піднебіння, частини, будова; піднебінні мигдалики, їх топографія; назвати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Піднебіння утворює верхню стінку ротової порожнини і поділяється на тверде і м'яке. Тверде піднебіння, palatum durum, в основі має кісткові елементи (кісткове піднебіння), покриті слизовою оболонкою), яка дуже міцно зв'язана з окістям, блідо-рожевого кольору, безпосередньо переходить в ясна верхньої щелепи. На твердому піднебінні знаходяться такі утвори:

• raphe palati, піднебінне шво, являє собою бліду смужку, яка проходить посередині слизової оболонки;

• papilla incisiva, різцевий сосочок, розташований в передній ділянці слизової шва під небіння;

• plicae palatinae transversae, поперечні піднебінні складки, являють собою 3-4 попереч- них валики, які розміщуються в передній частині піднебіння. Вони краще помітні у новона- роджених дітей;

• gll. palatinae, піднебінні залози, розташовані у товщі слизової оболонки.

М'яке піднебіння, palatum molе, в основі має піднебінний апоневроз, aponeurosis palatina, який спереду прикріплюється до кісткового піднебіння. Апоневроз оточений м'язами, які зовні покриваються слизовою оболонкою. М'яке піднебіння має такі утвори:

• velum palatinum, піднебінна завіска, являє собою задню, рухому частину м'якого піднебіння;

• uvula palatina, піднебінний язичок — це звужений виступ вільного краю м'якого піднебіння;

• arcus palatoglossus, піднебінно- язикова дужка, парна, йде вниз від м'якого піднебіння до країв язика;

• arcus palatopharyngeus, піднебінно-глоткова дужка, парна, йде від м'якого піднебіння вниз до бічної стінки глотки, розташована позаду попередньої;

• fossa tonsillaris, ямка мигдалика, знаходиться між дужками, в ній міститься піднебінний мигдалик, tonsilla palatina.

 

М’язи м’якого піднебіння. Назвати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах. Кровопостачання та іннервація м’якого піднебіння.

М'яке піднебіння має такі м'язи:

• m. tensor veli palatini, мя'з- натягувач піднебінної завіски, йде від ості клиноподібної кістки і хрящової частини слухової труби вертикально вниз, огинає своїм сухожилком hamulus pterygoideus і вплітається в піднебінний апоневроз. М'яз напружує і розтягає м'яке піднебіння, розкриває отвір слухової труби;

m. levator veli palatini, м'яз- підіймач піднебінної завіски, починається від нижньої поверхні піраміди скроневої кістки попереду від зовнішнього отвору сонного каналу і від хрящової частини слухової труби, йде вниз і вплітається в піднебінний апоневроз. М'яз піднімає піднебінну завіску і розкриває отвір слухової труби;

. uvulae, м'яз язичка, парний, розташований в товщі язичка і складається з поздовжніх волокон. Починається від spina nasalis posterior і апоневрозу та закінчується в кінчику язичка. М'яз вкорочує і піднімає язичок;

m. palatoglossus, піднебінно- язиковий м'яз, розташований в товщі однойменної дужки, тягне піднебінну завіску вниз, звужує зів;

• m. palatopharyngeus, піднебінно-глотковий м'яз, проходить в однойменній дужці. Бере початок від заднього краю щитоподібного хряща гортані та задньої стінки глотки і, піднімаючись вгору, прикріплюється до піднебінного апоневрозу. Він напружує дужку, тягне піднебінну завіску вниз і піднімає глотку.

Іннервація. М'яз — натягувач піднебінної завіски іннервується третьою гілкою трійчастого нерва (V), всі інші м'язи — блукаючим нервом (X).

Язик: частини, м’язи язика (власні та скелетні); особливості слизової оболонки язика, функції язика. Описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах. Кровопостачання та іннервація язика.

Язик — м'язовий орган, вкри тий слизовою оболонкою з ба-гатошаровим плоским незроговілим епітелієм, залозами і лімфоїдними утвореннями, багатий судинами та нервами. Частини, поверхні та краї язика:

• radix linguae, корінь язика — широка, задня фіксована його частина;

• corpus linguae, тіло язика, являє собою середню, більшу частину органа;

• арех linguae, верхівка язика, є передньою звуженою його частиною;

• dorsum linguae, спинка язика, обернена до піднебіння;

• facies inferior linguae, tiiiotcmi поверхня язика, обернена до дна ротової порожнини і з'єднана з слизовою оболонкою ясен за допомогою вуздечки, frenulum linguae;

• margo linguae (dexter/sinister), краї язика (правий і лі- вий), відділяє спинку органа від нижньої поверхні.

Слизова оболонка язика має такі утворення:

• sulcus medianus linguae, серединна борозна язика — неглибока, проходить посередині його спинки;

• sulcus terminalis linguae, межова борозна, розташована на межі задньої третини у вигляді римської цифри V;

• tonsilla lingualis, язиковий мигдалик, являє собою скупчення лімфоїдної тканини в ділянці кореня язика позаду межової борозни. В цьому місці поверхня слизової оболонки має горбистий вигляд;

•foramen caecum linguae, сліпий отвір, знаходиться в центрі пограничної борозни; •glandulae linguales, залози язика — це дрібні слинні залози, які знаходяться під слизо- вою оболонкою. Більша з них — передня, gL lingualis anterior, розміщена в ділянці кінчика язика.

Сосочки язика, papillae linguales.:

• рарillае linguales, ниткоподібні сосочки, розташовані густо у вигляді дрібних випинань;. Ці сосочки служать для утримування їжі та сприймання тактильних і больових подразнень;

• рарillае fungiformes, грибоподібні сосочки, вони більші від попередніх, мають вигляд округлих випинань і їх видно неозброєним оком; ці сосочки містять смакові бруньки для смакових подразнень;

• рарillае vallatae, жолобуваті сосочки, є найбільшими. Вони складаються з центрального округлого випинання, яке жолобком відділяється від зовнішнього валика. Ці сосочки розміщені попереду межової борозни в кількості 7-12, вони містять смакові бруньки;

• рарillае foliatae, листоподібні сосочки, знаходяться на бічному краї язика ззаду, вони теж ма- ють смакові бруньки, які забез- печують сприйняття смакового подразнення. Листоподібні та грибоподібні сосочки в невеликій кількості зустрічаються в слизовій оболонці м'якого піднебіння та надгортанного хряща.

М'язи язика.

Внутрішні м'язи оточені тонкою сполучнотканинною оболонкою, яка називається апоневрозом язика, aponeurosis linguae. Посередині апоневроз проникає в товщу язика, утворюючи перегородку, septum linguae.

• m. longitudinalis superior, верхній поздовжній м'яз, парний, лежить під слизовою оболонкою спинки язика;

• m. longitudinalis inferior, ній поздовжній м'яз, парний, проходить вздовж нижньої по- верхні язика. При скороченні обидва поздовжні м'язи вкорочують язик. Верхній поздовжній м'яз піднімає кінчик язика, ніжній поздовжній м'яз опуc кає кінчик язика;

• m. transversus linguae, поперечний м'яз язика, парний, при його скороченні язик стає вузьким і товстим; •

m. verticalis linguae, вертикальний м 'яз язика, парний, при скороченні робить язик плоским і широким.

Скелетні м'язи починаються на кістках і вплітаються в товщу язика. М'язи язика виконують механічну функцію — перемішують їжу при жуванні та соціальну функцію. Скелетні м'язи змінюють розташування язика в ротовій порожнині, вони починаються від нижньої щелепи, під'язикової кістки і шилоподібного відростка скроневої кістки;

• m. genioglossus, підборідно- язиковий м'яз, починається від spina mentalis нижньої щелепи і віялоподібно вплітається в язик, переходячи в вертикальний м'яз, і закінчується в товщі язика. Тягне язик вперед і вниз;

• m. hyoglossus, під'язиково-язиковий м'яз, проходить від бічної частини тіла і великих рогів під'язикової кістки вперед і вгору, закінчується в бічних частинах язика. Тягне язик назад і вниз;

• m. styloglossus, шило-язиковий м'яз, починається від шилоподібного відростка скроневої кістки і вплітається в язик, переходячи в його поздовжні м'язи. Скорочуючись з обох боків, тягне язик назад і вгору, при скороченні з одного боку — тягне язик в свій бік.

Рухова іннервація. Всі м'язи язика іннервує під'язиковий нерв, n. hypoglossus (XII пара). Чутлива іннервація язика забезпечується V, VII, IX і X парами черепних нервів:

• n. lingualis (від третьої гілки трійчастого нерва) іннервує слизову оболонку передніх двох третин язика. Крім волокон загальної чутливості (больової, температурної, тактильної), язиковий нерв містить і смакові волокна, які проходять від лицевого нерва в складі барабанної струни (chorda tympanі) і приєднуються до n. lingualis;

• n. glossopharyngeus (rr. linguales) направляються до слизової оболонки задньої третини язика; язикові гілки нерва містять волокна як смакової, так і загальної чутливості;

• n. vagus —іннервує слизову оболонку в ділянці кореня язика. Кровопостачання язика: язикова артерія, а. lingualis, відхо- дить безпосередньо від зовнішньої сонної артерії. Проникаючи в товщу язика, а. lingualis віддає rr. dorsales linguae, а також а. profunda linguae, яка є її кінцевою гілкою. Венозний відтік відбувається по язиковій вені (v. lingualis), що впадає у внутрішню яремну вену.

Кровопостачання зубів. До зубів верхньої щелепи направляються rr. dentales, які відходять від верхніх альвеолярних артерій (аа. alveolares superiores posteriores et anteriores), що є гілками a. infraorbitalis із системи верхньо- щелепної артерії (а. maxillaris).

Зуби нижньої щелепи кровопостачаються нижньою альвеолярною артерією (а. alveolaris inferior), яка проходить в каналі нижньої щелепи і віддає гт. dentales.

Венозний відтік відбувається по однойменних венах в крилоподібне сплетення (plexus pterygoideus), а також в лицеву вену.

Лімфовідтік від зубів і ясен направлений в піднижньощелепні (nodi lymph. submandibulares), і підпідборідні вузли (nodi lymph. submentales).

Іннервація зубів: nn. alveolares superiores, які є гілками п. ша- xillaris (друга гілка трійчастого нерва); а такожп. al veolaris inferior від третьої гілки трійчастого нерва (п. mandibularis). В ділянці верхньої і нижньої хцелеп нерви утворюють верхнє та нижнє зубні сплетення (plexus dentalis superior et inferior) від яких відходять rr. dentales до зубів і rr. gingivales до ясен.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 1431; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.227.24.209 (0.011 с.)