![]()
Заглавная страница
Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Ротова порожнина, її відділи. Присінок рота: стінки, їх будова; власне ротова порожнина, її стінки, сполучення; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.
Порожнина рота за допомогою зубів і ясен поділяється на присінок і власне ротову порожнину • vestibulumoris, присінок рота, через ротову щілину сполучається з зовнішнім середовищем, обмежений спереду губами, по боках — щоками, ззаду — зубами і яснами. Через проміжки між зубами, а також за допомогою простору, що знаходиться позаду останнього кутнього зуба, присінок сполучається з власне ротовою по- рожниною. • cavitas oris ргоргіа, власне ротова порожнина, обмежена спереду і по боках зубами і яснами, вгорі — піднебінням, внизу — діафрагмою рота, яка утворена м'язами шиї. Ззаду через зів ро-това порожнина сполучається з глоткою.
Піднебіння: частини. Тверде піднебіння, його будова; м’яке піднебіння, частини, будова; піднебінні мигдалики, їх топографія; назвати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах. Піднебіння утворює верхню стінку ротової порожнини і поділяється на тверде і м'яке. Тверде піднебіння, palatum durum, в основі має кісткові елементи (кісткове піднебіння), покриті слизовою оболонкою), яка дуже міцно зв'язана з окістям, блідо-рожевого кольору, безпосередньо переходить в ясна верхньої щелепи. На твердому піднебінні знаходяться такі утвори: • raphe palati, піднебінне шво, являє собою бліду смужку, яка проходить посередині слизової оболонки; • papilla incisiva, різцевий сосочок, розташований в передній ділянці слизової шва під небіння; • plicae palatinae transversae, поперечні піднебінні складки, являють собою 3-4 попереч- них валики, які розміщуються в передній частині піднебіння. Вони краще помітні у новона- роджених дітей; • gll. palatinae, піднебінні залози, розташовані у товщі слизової оболонки. М'яке піднебіння, palatum molе, в основі має піднебінний апоневроз, aponeurosis palatina, який спереду прикріплюється до кісткового піднебіння. Апоневроз оточений м'язами, які зовні покриваються слизовою оболонкою. М'яке піднебіння має такі утвори: • velum palatinum, піднебінна завіска, являє собою задню, рухому частину м'якого піднебіння; • uvula palatina, піднебінний язичок — це звужений виступ вільного краю м'якого піднебіння; • arcus palatoglossus, піднебінно- язикова дужка, парна, йде вниз від м'якого піднебіння до країв язика; • arcus palatopharyngeus, піднебінно-глоткова дужка, парна, йде від м'якого піднебіння вниз до бічної стінки глотки, розташована позаду попередньої; • fossa tonsillaris, ямка мигдалика, знаходиться між дужками, в ній міститься піднебінний мигдалик, tonsilla palatina.
М’язи м’якого піднебіння. Назвати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах. Кровопостачання та іннервація м’якого піднебіння. М'яке піднебіння має такі м'язи: • m. tensor veli palatini, мя'з- натягувач піднебінної завіски, йде від ості клиноподібної кістки і хрящової частини слухової труби вертикально вниз, огинає своїм сухожилком hamulus pterygoideus і вплітається в піднебінний апоневроз. М'яз напружує і розтягає м'яке піднебіння, розкриває отвір слухової труби; • m. levator veli palatini, м'яз- підіймач піднебінної завіски, починається від нижньої поверхні піраміди скроневої кістки попереду від зовнішнього отвору сонного каналу і від хрящової частини слухової труби, йде вниз і вплітається в піднебінний апоневроз. М'яз піднімає піднебінну завіску і розкриває отвір слухової труби; • . uvulae, м'яз язичка, парний, розташований в товщі язичка і складається з поздовжніх волокон. Починається від spina nasalis posterior і апоневрозу та закінчується в кінчику язичка. М'яз вкорочує і піднімає язичок; • m. palatoglossus, піднебінно- язиковий м'яз, розташований в товщі однойменної дужки, тягне піднебінну завіску вниз, звужує зів; • m. palatopharyngeus, піднебінно-глотковий м'яз, проходить в однойменній дужці. Бере початок від заднього краю щитоподібного хряща гортані та задньої стінки глотки і, піднімаючись вгору, прикріплюється до піднебінного апоневрозу. Він напружує дужку, тягне піднебінну завіску вниз і піднімає глотку. Іннервація. М'яз — натягувач піднебінної завіски іннервується третьою гілкою трійчастого нерва (V), всі інші м'язи — блукаючим нервом (X). Язик: частини, м’язи язика (власні та скелетні); особливості слизової оболонки язика, функції язика. Описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах. Кровопостачання та іннервація язика. Язик — м'язовий орган, вкри тий слизовою оболонкою з ба-гатошаровим плоским незроговілим епітелієм, залозами і лімфоїдними утвореннями, багатий судинами та нервами. Частини, поверхні та краї язика: • radix linguae, корінь язика — широка, задня фіксована його частина; • corpus linguae, тіло язика, являє собою середню, більшу частину органа; • арех linguae, верхівка язика, є передньою звуженою його частиною; • dorsum linguae, спинка язика, обернена до піднебіння; • facies inferior linguae, tiiiotcmi поверхня язика, обернена до дна ротової порожнини і з'єднана з слизовою оболонкою ясен за допомогою вуздечки, frenulum linguae; • margo linguae (dexter/sinister), краї язика (правий і лі- вий), відділяє спинку органа від нижньої поверхні. Слизова оболонка язика має такі утворення: • sulcus medianus linguae, серединна борозна язика — неглибока, проходить посередині його спинки; • sulcus terminalis linguae, межова борозна, розташована на межі задньої третини у вигляді римської цифри V; • tonsilla lingualis, язиковий мигдалик, являє собою скупчення лімфоїдної тканини в ділянці кореня язика позаду межової борозни. В цьому місці поверхня слизової оболонки має горбистий вигляд; •foramen caecum linguae, сліпий отвір , знаходиться в центрі пограничної борозни; •glandulae linguales, залози язика — це дрібні слинні залози, які знаходяться під слизо- вою оболонкою. Більша з них — передня, gL lingualis anterior, розміщена в ділянці кінчика язика. Сосочки язика, papillae linguales.: • рарillае linguales, ниткоподібні сосочки, розташовані густо у вигляді дрібних випинань;. Ці сосочки служать для утримування їжі та сприймання тактильних і больових подразнень; • рарillае fungiformes, грибоподібні сосочки, вони більші від попередніх, мають вигляд округлих випинань і їх видно неозброєним оком; ці сосочки містять смакові бруньки для смакових подразнень; • рарillае vallatae, жолобуваті сосочки, є найбільшими. Вони складаються з центрального округлого випинання, яке жолобком відділяється від зовнішнього валика. Ці сосочки розміщені попереду межової борозни в кількості 7-12, вони містять смакові бруньки; • рарillае foliatae, листоподібні сосочки, знаходяться на бічному краї язика ззаду, вони теж ма- ють смакові бруньки, які забез- печують сприйняття смакового подразнення. Листоподібні та грибоподібні сосочки в невеликій кількості зустрічаються в слизовій оболонці м'якого піднебіння та надгортанного хряща. М'язи язика. Внутрішні м'язи оточені тонкою сполучнотканинною оболонкою, яка називається апоневрозом язика, aponeurosis linguae. Посередині апоневроз проникає в товщу язика, утворюючи перегородку, septum linguae. • m. longitudinalis superior, верхній поздовжній м'яз, парний, лежить під слизовою оболонкою спинки язика; • m. longitudinalis inferior, ній поздовжній м'яз, парний, проходить вздовж нижньої по- верхні язика. При скороченні обидва поздовжні м'язи вкорочують язик. Верхній поздовжній м'яз піднімає кінчик язика, ніжній поздовжній м'яз опуc кає кінчик язика; • m. transversus linguae, поперечний м'яз язика, парний, при його скороченні язик стає вузьким і товстим; • m. verticalis linguae, вертикальний м 'яз язика, парний, при скороченні робить язик плоским і широким. Скелетні м'язи починаються на кістках і вплітаються в товщу язика. М'язи язика виконують механічну функцію — перемішують їжу при жуванні та соціальну функцію. Скелетні м'язи змінюють розташування язика в ротовій порожнині, вони починаються від нижньої щелепи, під'язикової кістки і шилоподібного відростка скроневої кістки; • m. genioglossus, підборідно- язиковий м'яз, починається від spina mentalis нижньої щелепи і віялоподібно вплітається в язик, переходячи в вертикальний м'яз, і закінчується в товщі язика. Тягне язик вперед і вниз; • m. hyoglossus, під'язиково-язиковий м'яз, проходить від бічної частини тіла і великих рогів під'язикової кістки вперед і вгору, закінчується в бічних частинах язика. Тягне язик назад і вниз; • m. styloglossus, шило-язиковий м'яз, починається від шилоподібного відростка скроневої кістки і вплітається в язик, переходячи в його поздовжні м'язи. Скорочуючись з обох боків, тягне язик назад і вгору, при скороченні з одного боку — тягне язик в свій бік. Рухова іннервація. Всі м'язи язика іннервує під'язиковий нерв, n. hypoglossus (XII пара). Чутлива іннервація язика забезпечується V, VII, IX і X парами черепних нервів: • n. lingualis (від третьої гілки трійчастого нерва) іннервує слизову оболонку передніх двох третин язика. Крім волокон загальної чутливості (больової, температурної, тактильної), язиковий нерв містить і смакові волокна, які проходять від лицевого нерва в складі барабанної струни (chorda tympanі) і приєднуються до n. lingualis; • n. glossopharyngeus (rr. linguales) направляються до слизової оболонки задньої третини язика; язикові гілки нерва містять волокна як смакової, так і загальної чутливості; • n. vagus —іннервує слизову оболонку в ділянці кореня язика. Кровопостачання язика: язикова артерія, а. lingualis, відхо- дить безпосередньо від зовнішньої сонної артерії. Проникаючи в товщу язика, а. lingualis віддає rr. dorsales linguae, а також а. profunda linguae, яка є її кінцевою гілкою. Венозний відтік відбувається по язиковій вені (v. lingualis), що впадає у внутрішню яремну вену. Кровопостачання зубів. До зубів верхньої щелепи направляються rr. dentales, які відходять від верхніх альвеолярних артерій (аа. alveolares superiores posteriores et anteriores), що є гілками a. infraorbitalis із системи верхньо- щелепної артерії (а. maxillaris). Зуби нижньої щелепи кровопостачаються нижньою альвеолярною артерією (а. alveolaris inferior), яка проходить в каналі нижньої щелепи і віддає гт. dentales. Венозний відтік відбувається по однойменних венах в крилоподібне сплетення (plexus pterygoideus), а також в лицеву вену. Лімфовідтік від зубів і ясен направлений в піднижньощелепні (nodi lymph. submandibulares), і підпідборідні вузли (nodi lymph. submentales). Іннервація зубів: nn. alveolares superiores, які є гілками п. ша- xillaris (друга гілка трійчастого нерва); а такожп. al veolaris inferior від третьої гілки трійчастого нерва (п. mandibularis). В ділянці верхньої і нижньої хцелеп нерви утворюють верхнє та нижнє зубні сплетення (plexus dentalis superior et inferior) від яких відходять rr. dentales до зубів і rr. gingivales до ясен.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.156.34 (0.006 с.) |