ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Біла речовина півкуль великого мозку: внутрішня капсула, її топографія, частини, проекційні провідні шляхи, що проходять в кожній частині.



Внутрішня капсула (capsula interna) це шарбілої речовини,який розташований між:

- сочевицеподібним ядром(nucleus lentiformis) збоку;
- хвостатим ядром (nucleus caudatus)і таламусом(thalamus), що розміщені присередньо.

Через цю капсулу проходять проекційні волокна, які з’єднують кору великого мозку (cortex cerebri) з іншими відділами головного мозку та із спинним мозком.

На горизонтальному розрізі півкулі великого мозку (hemispherium cerebri) внутрішня капсула (capsula interna) має вигляд відкритого латерально тупого кута з наступнимичастинами:
- передньою ніжкою
(crus anterius);
- коліном внутрішньої капсули
(genu capsulae internae);
- задньою ніжкою
(crus posterius).

Передня ніжка внутрішньої капсули (crus anterius capsulae internae) розміщена між головкою хвостатого ядра (nucleus caudatus) та передньою половиною сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis). Її проекційними волокнами є:

- лобово–мостовий шлях (tractus frontopontinus);

- передня променистість таламуса (radiatio thalami anterior).

Коліно внутрішньої капсули(genu capsulae internae) розміщене між передньою та задньою ніжками (crura anterius et posterius), між сочевицеподібним ядром (nucleus lentiformis) та центральною частиною бічного шлуночка (pars centralis ventriculi lateralis).

Воно утворене кірково–ядерними волокнами (fibrae corticonucleares).

Задня ніжка внутрішньої капсули (crus posterius capsulae internae) розташована між таламусом (thalamus) та заднім відділом сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis) і по відношенню до останнього складається з трьох країв або частин:
- таламо–сочевицеподібної частини (pars thalamolentiformis);
- засочевицеподібної частини (pars retrolentiformis);
- підсочевицеподібної частини (pars sublentiformis).

Таламо–сочевицеподібна частина (pars thalamolentiformis) прилягає безпосередньо до коліна внутрішньої капсули (genu capsulae internae) і має:
- кірково–спинномозкові волокна (fibrae corticospinales);
- кірково–червоноядерні волокна (fibrae corticorubrales);
- кірково–сітчасті волокна (fibrae corticoreticulares);
- кірково–таламічні волокна (fibrae corticothalamicae);
- таламо–тім’яні волокна (fibrae thalamoparietales);
- центральна таламічна променистість (radiatio thalami centralis).

Засочевицеподібна частина (pars retrolentiformis) складається із:
- задньої таламічної променистості (radiatio thalamica posterior);
- потилично–мостових волокон (fibrae occipitopontinae);
- потилично–покрівельних волокон (fibrae occipitotectales).

Підсочевицеподібна частина (pars sublentiformis) містить:
- кірково–покрівельні волокна (fibrae corticotectales);
- скронево–мостові волокна (fibrae temporopontinae);
- кірково–таламічні волокна (fibrae corticothalamicae);
- зорову променистість(radiatio optica), яку раніше називали коліно–шпорними волокнами (fibrae geniculocalcarinae);
- слухову променистість (radiatio acustica), яку раніше називали коліно–скроневими волокнами (fibrae geniculotemporales).

Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати латинськими термінами і продемонструвати на схемі.

Півкулі великого мозку(hemispheria cerebri) вкриті корою великого мозку; плащем (cortex cerebri; pallium) і мають три поверхні:

- верхньобічну поверхню півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri);

- присередню поверхню півкулі великого мозку (facies medialis hemispherii cerebri);

- нижню поверхню півкулі великого мозку (facies inferior hemispherii cerebri).

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) складаютьсяз таких часток:

- лобової частки (lobus frontalis);

- тім’яної частки (lobus parietalis);

- потиличної частки (lobus occipitalis);

- скроневої частки (lobus temporalis);

- острівця; острівцевої частки (insula; lobus insularis);

- обідкової частки (lobus limbicus).

Кожна частка великого мозку (lobus cerebri) відмежована одна від одної борознами великого мозку (sulci cerebri) – міжчастковими борознами (sulci interlobares).

Рельєф (борозни та звивини) верхньобічної поверхні півкуль головного мозку; описати латинськими термінами і продемонструвати на схемі.

На верхньобічній поверхні півкулі великого мозку(facies superolateralis hemispherii cerebri) виділяють такі борозни та звивини:

- у лобовій частці(lobus frontalis):

- передцентральну борозн (sulcus precentralis);

- верхню лобову борозна (sulcus frontalis superior);

- нижню лобову борозна (sulcus frontalis inferior);

- передцентральну звивину (gyrus precentralis);

- верхню лобову звивину (gyrus frontalis superior);

- середню лобову звивину (gyrus frontalis medius);

- нижню лобову звивину (gyrus frontalis inferior), яка за допомогою передньої гілки та висхідної гілки бічної борозни (ramus anterior et ramus ascendens sulci lateralis) поділяється на:

- покришкову частину (pars opercularis);

- трикутну частину (pars triangularis);

- очноямкову частину (pars orbitalis).

- у тім’яній частці(lobus parietalis):

- зацентральну борозну (sulcus postcentralis);

- внутрішньотім’яну борозну (sulcus intraparietalis);

- зацентральну звивину (gyrus postcentralis);

- верхню тім’яну часточку (lobulus parietalis superior);

- нижню тім’яну часточку (lobulus parietalis inferior), в якій знаходяться:

- надкрайова звивина (gyrus supramarginalis);

- кутова звивина (gyrus angularis);

- у скроневій частці(lobus temporalis):

- верхню скроневу борозну (sulcus temporalis superior);

- нижню скроневу борозну (sulcus temporalis inferior);

- поперечну скроневу борозну (sulcus temporalis transversus);

- верхню скроневу звивину (gyrus temporalis superior);

- середню скроневу звивину (gyrus temporalis medius);

- нижню скроневу звивину (gyrus temporalis inferior);

- поперечні скроневі звивини (gyri temporales transversi) – звивини Гешля, які містяться на присередній поверхні верхньої скроневої звивини (facies medialis gyri temporalis superioris).

- у потиличній частці(lobus occipitalis):

- поперечну потиличну борозну (sulcus occipitalis transversus), яка обмежовує досить варіабельні потиличні звивини (gyri occipitales);

- півмісяцеву борозну (sulcus lunatus);

- передпотиличу вирізку (incisura preoccipitalis);

- у острівцевій частці; острівцi (lobus insularis; insula):

- центральна борозна острівця (sulcus centralis insulae);

- колову борозну острівця (sulcus circularis insulae);

- звивини острівця (gyri insulae);

- довгу звивину острівця (gyrus longus insulae);

- короткі звивини острівця (gyri breves insulae);

- поріг острівця (limen insulae).

 

Рельєф (борозни та звивини) присередньої поверхні півкуль головного мозку; описати латинськими термінами і продемонструвати на схемі. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі при середньої поверхні.

На присередній поверхні виділяють такі борозни та звивини:

- у лобовій частці(lobus frontalis):
- прицентральну борозну (sulcus paracentralis);
- центральну борозну (sulcus centralis);
- прицентральну часточку (lobulus paracentralis);
- присередню лобову звивину (gyrus frontalis medialis);

- у тім’яній частці (lobus parietalis):
- прицентральну часточку (lobulus paracentralis), її задньою частиною є задня прицентральна звивина (gyrus paracentralis posterior);
- підтім’яну борозну (sulcus subparietalis);
- крайову гілку; крайова борозна (ramus marginalis; sulcus marginalis), яка є гілкою підтім’яної борозни, що спрямована угору;
- передклин (precuneus);
- у потиличній частці (lobus occipitalis):
- остроговуборозну (sulcus calcarinus);
- клин (cuneus);
- тім’яно–потиличну борозну (sulcus parietooccipitalis);
- язикову звивину (gyrus lingualis);

- у обідковій частці (lobus limbicus) – це сукупність борозен і звивин присередньої ділянки лобової, тім’яної і скроневої часток у самому центрі півкулі мозку:
- поясну борозну (sulcus cinguli);
- морськоконикову борозну (sulcus hippocampalis);
- торочко–зубчасту борозну (sulcus fimbriodentatus);
- обхідну борозну (sulcus collateralis);
- нюхову борозну (sulcus rhinalis);
- приморськоконикову звивину (sulcus parahippocampalis);
- поясну звивину (gyrus cinguli), яка має перешийок поясної звивини (isthmus gyri cinguli);
- смужкову звивину (gyrus fasciolaris);
- гачок (uncus);
- зубчасту звивину (gyrus dentatus);
- морськокинокові торочки (fimbriae hippocampi);





Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.221.159.255 (0.007 с.)