Продемонструвати на препараті та на черепі.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Продемонструвати на препараті та на черепі.



Лобова кістка (os frontale) - непарна; розташована у передньоверхній частині черепа, скл. з 4 частин : лобової луски (squama frontalis), двох очноямкових частини (pars orbitalis) і носової частини (pars nasalis).

--На зовнішній поверхні лобової луски (facies externa squamae frontalis) добре

помітні лобові горби (tubera frontalia), нижче проходять надбрівні дуги (arcus superciliares) між якими розташоване надперенісся (glabella). Є очноямкові отвори (foramen supraorbitale). Ближче до серединної лінії, залягає лобна вирізка (incisura frontalis).

--На внутрішній поверхні лобової луски (facies interna squamae frontalis) вздовж посередині проходить лобовий гребінь (crista frontalis), який закінчується знизу сліпим отвором (foramen caecum).Догори лобовий гребінь продовжується в борозну верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris).

--На скроневій поверхні лобової луски (facies temporalis squamae frontalis)

розташований тім’яний край (margo parietalis), скронева лінія (linea temporalis), виличний відросток (processus zygomaticus).

--Очноямкова частина лобової кістки (pars orbitalis ossis frontalis) своєю очноямковою поверхнею (facies orbitalis) утворює верхню стінку очної ямки (paries superior orbitae).Із бічного боку очноямкової поверхні розташована ямка сльозової

залози (fossa glandulae lacrimalis).Із присереднього боку очноямкової поверхні розташовані блокова ость (spina trochlearis), яка є хрящовим утворенням та блокова ямка (fovea trochlearis). Очноямкова частина лобової кістки (pars orbitalis ossis frontalis) відокремлюється від лобової луски (squama frontalis) надочноямковим краєм (margo supraorbitalis), присередньо від якого

розт. надочноямкова вирізка (incisura supraorbitalis), іноді надочноямковий отвір (foramen supraorbitale), ще медіальніше від цього утвору міститься лобова вирізка (incisura frontalis), іноді лобовий отвір (foramen frontale).Очноямкові частини лобової кістки відокремлені решітчастою вирізкою (incisura ethmoidalis).

--Носова частина лобової кістки (pars nasalis ossis frontalis) оточує решітчасту вирізку (incisura ethmoidalis), в передній частині якої розташований парний отвір лобової пазухи (apertura sinus frontalis), по одному з кожного боку носової ості (spina nasalis). Спереду носової частини лобової кістки виступає носова ость (spina nasalis).

Лобова кістка (os frontale) належить до повітроносних кісток (ossa pneumatica), тому що вона має порожнину – лобову пазуху (sinus frontalis), яка заповнена повітрям. Лобова пазуха (sinus frontalis) сполучається з носовою порожниною (cavitas nasi) за допомогою отворів лобової пазухи (aperturae sinus frontalis) і відкривається у середній носовий хід (meatus nasi medius).Права лобова пазуха (sinus frontalis dexter) та ліва лобова пазуха (sinus frontalis sinister) розділяються перегородкою лобових пазух (septum sinuum frontalium).

 

14. Тім'яна кістка: поверхні, краї, кути; назвати латинськими термінами і продемонструвати на препараті та на черепі. Визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

Тім'яна кістка (os parietale) -парна, займає верхньобічну частину склепіння черепа. Ця кістка має форму чотирикутної пластинки, У кістці розрізняють зовнішню і внутрішню поверхні. Має:

- лобовий кут (angulus frontalis); - потиличний край (margo occipitalis);

- потиличний кут (angulus occipitalis); - лусковий край (margo squamosus);

- соскоподібний кут (angulus mastoideus); - стріловий край (margo sagittalis);

- клиноподібний кут (angulus sphenoidalis); - лобовий край (margo frontalis).

На зовнішній поверхні тім’яної кістки (facies externa ossis parietalis) розташовані:

- тім’яний горб (tuber parietale); - верхня скронева лінія (linea temporalis superior);

- нижня скронева лінія (linea temporalis inferior); - тім’яний отвір (foramen parietale).

На внутрішній поверхні тім’яної кістки (facies interna ossis parietalis) є борозна верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris), уздовж якої розт. зернисті ямочки (foveolae granulares) і знаходь. артеріальні борозни (sulci arteriosi);

Є борозна середньої оболонної артерії (sulcus arteriae meningeae mediae). На внутрішній поверхні соскоподібного кута проходить борозна сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei).

 

15.Решітчаста кістка: частини, їх будова, описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті та на черепі.

Решітчаста кістка — непарна. Розташована посередині, попереду тіла клиноподібної кістки. Бере участь в утворенні основи черепа та очної ямки і належить до складу кісткових стінок порожнини носа, належить до повітроносних кісток. Вона складається з перпендикулярної пластинки (lamina perpendicularis), дірчастої пластинки (lamina cribrosa), решітчастого лабіринта (labyrinthus ethmoidalis).

Перпендикулярна пластинка поділяється на дві частини: верхня в порожнині черепа утв. півнячий гребінь (crista galli), а нижня бере участь в утворенні носової перегородки. Крила півнячого гребеня (alae cristae galli) обмежовують сліпий отвір (foramen caecum).

Дірчаста пластинка (lamina cribrosa) має 15–20 дірчастих отворів (foramina cribrosa). З боків до неї прикріплюється решітчастий лабіринт решітчастої кістки (labyrinthus ethmoidalis ossis ethmoidalis). Бічна поверхня лабіринтів гладка і називається очноямковими пластинками (laminae orbitales).

Решітчастий лабіринт (labyrinthus ethmoidalis) скл. з передніх решітчастих комірок (cellulae ethmoidales anteriores), середніх решітчастих комірок (cellulae ethmoidales mediae), задніх решітчастих комірок (cellulae ethmoidales posteriores).

Найбільша комірка (labyrinthus ethmoidalis) має назву решітчастого пухиря (bulla ethmoidalis).

Від решітчастого лабіринту (labyrinthus ethmoidalis) латерально від середньої носової раковини (concha nasalis media) простягається гачкуватий відросток (processus uncinatus). Між гачкуватим відростком та решітчастим пухирем знаходиться решітчаста лійка (infundibulum ethmoidale), яка переходить у півмісяцеву щілину (hiatus semilunaris).

Завдяки решітчастій лійці (infundibulum ethmoidale) та півмісяцевій щілині (hiatus semilunaris) порожнини решітчастої кістки (os ethmoidale) сполучаються з лобовою пазухою та середнім носовим ходом.

 

16. Клиноподібна кістка: частини, їх будова, описати латинськими термінами і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

Клиноподібна кістка (os sphenoidale)- непарна, розташована попереду потиличної кістки і займає центральне положення серед кісток основи черепа.

Клиноподібна кістка належить до повітроносних кісток і має тіло (corpus), великі крила (alae majores), малі крила (alae minores), крилоподібні відростки (processus pterygoidei).

На верхній поверхні тіла клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis) розташоване турецьке сідло (sella turcica), яке ззаду обмежоване спинкою сідла (dorsum sellae), що має зверху парний задній нахилений відросток (processus clinoideus posterior) і спереду горбок сідла (tuberculum sellae). Дно турецького сідла займає гіпофізна ямка (fossa hypophysialis). Перед горбком сідла проходить передперехресна борозна (sulcus prechiasmaticus), яка переходить у зорові канали (canales optici). Попереду передперехресної борозни (sulcus prechiasmaticus) розташований клиноподібний випин (jugum sphenoidale). З обох боків від турецького сідла (sella turcica) розташована парна сонна борозна (sulcus caroticus), яка обмежована позаду і збоку клиноподібним язичком (lingula sphenoidalis).

На передній поверхні тіла клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis) розташований клиноподібний гребінь (crista sphenoidalis), який спереду з’єднується з перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки (lamina perpendicularis ossis ethmoidalis), донизу переходить у клиноподібний дзьоб (rostrum sphenoidale).

У середині тіла клиноподібної кістки розташована клиноподібна пазуха (sinus sphenoidalis), яка розділена перегородкою клиноподібних пазух (septum sinuum sphenoidalium) і яка через отвір клиноподібної пазухи (apertura sinus sphenoidalis) відкривається у верхній носовий хід. Отвір клиноподібної пазухи (apertura sinus sphenoidalis) оточений клиноподібною раковиною (concha sphenoidalis).

В основі великих крил (alae majores) спереду назад містяться круглий отвір (foramen rotundum), овальний отвір (foramen ovale), остистий отвір (foramen spinosum).

Велике крило (ala major) має такі поверхні:

- мозкову поверхню (facies cerebralis); - підскроневу поверхню (facies infratemporalis);

- скроневу поверхню (facies temporalis); - верхньощелепну поверхню (facies maxillaris);

- очноямкову поверхню (facies orbitalis).

Велике крило (ala major) має такі краї:

- виличний край (margo zygomaticus); - тім’яний край (margo parietalis);

- лобовий край (margo frontalis); - лусковий край (margo squamosus).

На крилах є помітний підскроневий гребінь (crista infratemporalis).

Збоку від основи крилоподібного відростка (processus pterygoideus) на великому крилі розташована борозна слухової труби (sulcus tubae auditivae).

Велике крило (ala major) закінчується внизу остю клиноподібної кістки (spina ossis sphenoidalis).

Малі крила (alae minores) закінчуються ззаду передніми нахиленими відростками (processus clinoidei anteriores), в основі яких знаходяться зорові канали (canales optici). Між малими крилами і великими крилами утворюється верхня очноямкова щілина (fissura orbitalis superior).

Крилоподібні відростки (processus pterygoidei) складаються з присередньої пластинки (lamina medialis) і бічної пластинки (lamina lateralis), між якими в нижній частині проходить крилоподібна вирізка (incisura pterygoidea), яка у верхній частині переходить в крилоподібну ямку (fossa pterygoidea).

Присередня пластинка (lamina medialis) знизу переходить в крилоподібний гачок (hamulus pterygoideus), згин якого формує борозну крилоподібного гачка (sulcus hamuli pterygoidei).

В основі крилоподібних відростків (processus pterygoidei) проходить крилоподібний канал (canalis pterygoideus) та розташована човноподібна ямка (fossa scaphoidea).

З внутрішнього боку основи присередньої пластинки крилоподібного відростка (lamina medialis processus pterygoidei) розташований піхвовий відросток (processus vaginalis).

 

17. Скронева кістка: частини, їх будова, описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті та на черепі.

Скронева кістка (os temporalе)— парна, розташована між клиноподібною і потиличною кістками. Скронева кістка має три частини:

- лускову частину (pars squamosa); - кам’янисту частину (pars petrosa);

- барабанну частину (pars tympanica).

Лускова частина скроневої кістки (pars squamosa ossis temporalis) має:

- тім’яний край (margo parietalis), на якому розт. тім’яна вирізка (incisura parietalis);

- клиноподібний край (margo sphenoidalis);

- скроневу поверхню (facies temporalis);

- мозкову поверхню (facies cerebralis).

На скроневій поверхні лускової частини скроневої кістки розт. виличний відросток (processus zygomaticus), в основі якого міститься нижньощелепна ямка (fossa mandibularis) із суглобовою поверхнею (facies articularis). Дозаду виличний відросток продовжується у надсоскоподібний гребінь (crista supramastoidea). Спереду нижньощелепну ямку обмежовує суглобовий горбок (tuberculum articulare). Спереду від зовнішнього слухового отвору (meatus acusticus externus) під нижньощелепною ямкою (fossa mandibularis) розташована барабанно–лускова щілина (fissura tympanosquamosa), в яку виступає вузька кісткова пластинка. Внаслідок цього барабанно–лускова щілина (fissura tympanosquamosa) розділяється на дві:

- кам’янисто–лускову щілину (fissura petrosquamosa);

- кам’янисто–барабанну щілину (fissura petrotympanica).

На зовнішній поверхні лускової частини скроневої кістки (facies externa partis squamosae ossis temporalis) вище від виличного відростка (processus zygomaticus) є борозна середньої скроневої артерії (sulcus arteriae temporalis mediae).

Дещо вище від зовнішнього слухового отвору (meatus acusticus externus) на лусковій частині знаходяться:

- надходова ямочка (fovea suprameatica);

- надходова ость (spina suprameatica).

Мозкова поверхня лускової частини (facies cerebralis partis squamosae) відокремлюється від кам’янистої частини (pars petrosa) кам’янисто–лусковою щілиною (fissura petrosquamosa).

Барабанна частина скроневої кістки (pars tympanica ossis temporalis) оточує зовнішній слуховий отвір (porus acusticus externus), який веде у зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus). Попереду зовнішнього слухового отвору розташована велика барабанна ость (spina tympanica major), позаду – мала барабанна ость (spina tympanica minor), а зверху між ними розташована барабанна вирізка (incisura tympanica). Барабанна частина (pars tympanica) відокремлюється від кам’янистої частини кам’янисто–барабанною щілиною (fissura petrotympanica).

Кам’яниста частина скроневої кістки (pars petrosa ossis temporalis) має вигляд та назву піраміди (pyramis).Кам’яниста частина (pars petrosa) має:

- передню поверхню кам’янистої частини (facies anterior partis petrosae);

- задню поверхню кам’янистої частини (facies posterior partis petrosae);

- нижню поверхню кам’янистої частини (facies inferior partis petrosae);

- верхній край кам’янистої частини (margo superior partis petrosae);

- задній край кам’янистої частини (margo posterior partis petrosae).

В основі кам’янистої частини розташованa барабанна порожнина (cavitas tympani), яка заповнена повітрям, вистелена слизовою оболонкою (tunica mucosa) і містить слухові кісточки (ossicula auditus).

На передній поверхні кам’янистої частини (facies anterior partis petrosae) розташовані такі анатомічні утвори:

- трійчасте втиснення (impressio trigeminalis);

- розтвір каналу великого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris) і борозна великого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris);

- розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris) і борозна малого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris);

- дугове підвищення (eminentia arcuata);

- покрівля барабанної порожнини (tegmen tympani).

Задня поверхня кам’янистої частини (facies posterior partis petrosae) відокремлена від передньої поверхні кам’янистої частини (facies anterior partis petrosae) верхнім краєм кам’янистої частини, на якому розміщується борозна верхньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris). На цій поверхні знаходяться такі анатомічні утвори:

- внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus);

- піддугова ямка (fossa subarcuata);

- каналець присінка (canaliculus vestibuli);

- отвір канальця присінка (apertura canaliculi vestibuli).

Нижня поверхня кам’янистої частини (facies inferior partis petrosae) відмежована від задньої поверхні кам’янистої частини (facies posterior partis petrosae) заднім краєм, на якому є борозна нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris). На цій поверхні містяться такі структури:

- шило–соскоподібний отвір (foramen stylomastoideum);

- шилоподібний відросток (processus styloideus), основу якого охоплює піхва шилоподібного відростка (vagina processus styloidei);

- яремна ямка (fossa jugularis);

- яремна вирізка (incisura jugularis);

- внутрішньояремний відросток (processus intrajugularis);

- каналець завитки (canaliculus cochleae);

- зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici);

- отвір канальця завитки (apertura canaliculi cochleae);

- кам’яниста ямочка (fossula petrosa);

- соскоподібний каналець (canaliculus mastoideus);

- барабанний каналець (canaliculus tympanicus).

На верхівці кам’янистої частини (apex partis petrosae) розташований внутрішній отвір сонного каналу (apertura interna canalis carotici), а на межі з лусковою частиною (pars squamosa) – м’язово–трубний канал (canalis musculotubarius). До кам’янистої частини (pars petrosa) належить соскоподібний відросток (processus mastoideus), присередньо він обмежований соскоподібною вирізкою (incisura mastoidea), ззаду від якої розташована борозна потиличної артерії (sulcus arteriae occipitalis). На мозковій поверхні соскоподібного відростка (facies cerebralis processus mastoidei) проходить борозна сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei). Усередині соскоподібний відросток складається із соскоподібних комірок (cellulae mastoideae), які відкриваються у печеру (antrum), а остання – в барабанну порожнину (cavitas tympani). Позаду соскоподібного відростка є непостійний соскоподібний отвір (foramen mastoideum). Соскоподібний відросток (processus mastoideus) відмежовується від барабанної частини (pars tympanica) барабанно–соскоподібною щілиною (fissura tympanomastoidea).

 

18. Канали скроневої кістки: назвати латинськими термінами і продемонструвати початок і закінчення каналу лицевого нерва, хід сонного каналу, м'язово-трубного каналу, барабанного, соскоподібного, сонно-барабанного канальців та канальця барабанної струни.

Канали скроневої кістки (canales ossis temporalis)

1. Сонний канал (canalis caroticus):

- починається зовнішнім отвором сонного каналу (apertura externa canalis carotici) на нижній поверхні кам’янистої частини (facies inferior partis petrosae);

- закінчується внутрішнім отвором сонного каналу (apertura interna canalis carotici) на верхівці кам’янистої частини (apex partis petrosae).

2. Сонно–барабанні канальці (canaliculi carotici tympanici) – парні:

- починаються на присередній стінці (paries medialis) сонного каналу біля його зовнішнього отвору (apertura externa canalis carotici);

- закінчуються в барабанній порожнині (cavitas tympanica).

3. Канал лицевого нерва (canalis nervi facialis):

- починається на дні внутрішнього слухового ходу (meatus acusticus internus), іде горизонтально ззаду наперед перпендикулярно до oсі кам’янистої частини (pars petrosa), утворює колінце каналу лицевого нерва (geniculum canalis nervi facialis), повертає вбік і назад, проходячи паралельно до осі кам’янистої частини, а потім повертає донизу;

- закінчується шило–соскоподібним отвором (foramen stylomastoideum).

4. Каналець барабанної струни (canaliculus chordae tympani):

- починається в каналі лицевого нерва (canalis nervi facialis) трохи вище шило–соскоподібного отвору (foramen stylomastoideum), проходить через барабанну порожнину (cavitas tympanica);

- закінчується в кам’янисто–барабанній щілині (fissura petrotympanica).

5. Барабанний каналець (canaliculus tympanicus):

- починається на дні кам’янистої ямочки (fossula petrosa), проходить через барабанну порожнину (cavitas tympanica);

- закінчується розтвором каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris).

6. Соскоподібний каналець (canaliculus mastoideus):

- починається на дні яремної ямки (fossa jugularis);

- закінчується в барабанно–соскоподібній щілині (fissura tympanomastoidea).

7. М’язово–трубний канал (canalis musculotubarius) перегородкою м’язово–трубного каналу (septum canalis musculotubarii) поділений на (верхній) півканал м’яза–натягувача барабанної перетинки(semicanalis musculi tensoris tympani) і (нижній) півканал слухової труби (semicanalis tubae auditivae; semicanalis tubae auditoriae). Він:

- починається на межі між лусковою частиною (pars squamosa) та переднім краєм кам’янистої частини (margo anterior partis petrosae);

- закінчується у барабанній порожнині (cavitas tympanica).

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.221.159.255 (0.016 с.)