Зовнішня яремна вена: утворення. топографія, притоки.

 

Зовнішня яремна вена (лат. vena jugularis externa) — це вена, що збирає венозну кров з переважно з поверхневих ділянок голови та шиї

Топографія

Зовнішня яремна вена розташована в підшкірній ділянці голови та шиї. Утворюється позаду вушної раковини внаслідок злиття двох притоків: переднього (анастомоз з занижньощелепною веною) і заднього (результат об'єднання потиличної і задньої вушної вен). Зовнішня яремна вена йде косо вниз та медіально, перетинає грудинно-ключично-сосцеподібний м'яз, прямує до ділянки великої підключичної ямки, де впадає в кут між підключичною і внутрішньою яремною венами в венозному куті (лат. angulus venosus). У зовнішню яремну вену впадають передня яремна вена, надлопаткова вена, поперечні вени шиї. Позаду вушної раковини в v. jugularis externa впадають v. auricularis posterior і v. occipitalis.

Зовнішня яремна вена (v. jugularis externa) (рис. 233, 234, 235) збирає кров від органів голови та шиї. Вона розташовується під вушною раковиною на рівні кута нижньої челюсти_chelust і утворюється зливаються задньої вушної віднем і занижнечелюстной віднем. По ходу зовнішньої яремної вени в неї впадають такі судини:

1) задня вушна відень (v. auricularis posterior) (рис. 234) приймає кров від позадиушной області;

2) потилична відень (v. occipitalis) (рис. 234) збирає кров від потиличної області голови;

3) надлопаточная відень (v. suprascapularis) (рис. 233, 234) бере кров, що йде від шкіри надлопаточной області шиї;

4) передня яремна вена (v. jugularis anterior) (рис. 233, 234) відповідає за збір крові від шкіри підборіддя і передньої областей шиї, анастомозуючих з однойменною веною протилежного боку, утворюючи яремну венозну дугу (arcus venosus juguli) (рис. 233), і в області ключиці впадає в підключичну, або внутрішню яремну вену.

 

Притоки зовнішньої яремної вени:

Задня вушна вена (v.auricularis posterior) – збирає кров з поверхневого сплетення (розташованого позаду від вушної раковини)

Надлопаткова вена(v.suprascapularis)

 

Поперечні вени шиї (vv.transversae cervicis) – збирають кров від шкіри і м’язів шиї

Передня яремна вена: звідки збирає кров, куди відтікає кров; утворення, топографія, притоки. Яремна венозна дуга: топографія, утворення.

 

Передня яремна вена (лат. vena jugularis anterior) — це парна вена, що розташована на передній ділянці шиї

 

Топографія

Передня яремна вена утворюється в результаті злиття дрібних поверхневих вен шиї у під'язиковій ділянці. З місця утворення, передня яремна вена прямує вниз до ділянки рукоятки грудини, де права та ліва вени з'єднуються між собою в spatium suprasternale і утворюють яремну венозну дугу (лат. arcus venosus jugularis). Передня яремна вена має колатералі з нижньою щитоподібною веною. Латеральні частини цього утворення впадають до русла зовнішньої яремної вени, перед впадінням останньої в венозний кут (лат. angulus venosus). Передня яремна вена не містить клапанів

V. jugularis anterior, передня яремна вена, утворюється з дрібних вен над під'язикової кісткою, звідки спускається вертикально вниз. Обидві v. jugulares anteriores, права і ліва, пронизують глибокий листок fascia colli propria, Входять в spatium interaponeuroticum suprasternal і вливаються в підключичну вену. В надгрудинному проміжку обидві vv. jugulares anteriores анастомозуют між собою одним або двома стволами. Таким чином, над верхнім краєм грудини і ключиці утворюється венозна дуга, так звана arcus venbsus juguli. В деяких випадках w. jugulares anteriores замінюються однієї непарної v. jugularis anterior, яка спускається по середній лінії і внизу вливається в згадану венозну дугу, що утворюється в таких випадках з анастомозу між vv. jugulares externae.

передня яремна вена (v. jugularis anterior) відповідає за збір крові від шкіри підборіддя і передньої областей шиї, анастомозуючих з однойменною веною протилежного боку, утворюючи яремну венозну дугу (arcus venosus juguli), і в області ключиці впадає в підключичну, або внутрішню яремну вену.

Плечо-головні вени: утворення, топографія, притоки, куди відтікає кров

Плечо-головні вени

Права і ліва плечо-головні вени (vv. brachiocephalicae dextra et sinistra) збирають кров від відповідних ділянок голови, шиї і верхніх кінцівок. У цих судинах відсутні клапани. Кожна з плечо-головних вен утворюється на рівні верхнього отвору грудної клітки при злитті підключичної і внутрішньої яремної вен. Місце з’єднання цих судин називається венозним кутом (angulus venosus). У правий венозний кут у більшості випадків впадають права зовнішня яремна вена і права лімфатична протока, а у лівий венозний кут – ліва зовнішня яремна вена і грудна протока (лімфатична).

Права плечо-головна вена (v. brachiocephalica dextra) удвічі коротша за ліву, має довжину приблизно 3 см і діаметр 1,2–1,8 см, формується позаду правого груднинно-ключичного суглоба. Вена прямує вниз майже вертикально по внутрішній поверхні правого краю ручки груднини, прилягаючи до купола правої пристінкової плеври. На рівні з’єднання правого І ребрового хряща з грудниною права плечо-головна вена з’єднується з лівою плечо-головною веною, утворюючи верхню порожнисту вену.

Ліва плечо-головна вена (v. brachiocephalica sinistra) вдвічі довша за праву, має довжину 5–6 см і діаметр 1,5–2 см, утворюється позаду груднинно-ключичного суглоба. Вена проходить косо вниз і праворуч, позаду ручки груднини і загруднинної залози. Позаду лівої плечо-головної вени розташовані плечо-головний стовбур, ліві загальна сонна і підключична артерії, ліві блукаючий і діафрагмовий нерви. На рівні з’єднання правого І ребрового хряща з грудниною ліва плечо-головна вена майже під прямим кутом з’єднується з правою плечо-головною веною, утворюючи верхню порожнисту вену.

 

Притоки плечо-головних вен

1. У кожну плечо-головну вену впадають дрібні вени, по яких відтікає кров від органів середостіння, тому вони мають однойменну назву:

– вени загруднинної залози (vv. thymicae);

– осердні вени (vv. pericardiacae);

– осердно-діафрагмові вени (vv. pericardiacophrenicae);

– середостінні вени (vv. mediastinales), по яких відтікає кров від лімфатичних вузлів і сполучної тканини середостіння;

– трахейні вени (vv. tracheales);

– бронхові вени (vv. bronchiales);

– стравохідні вени (vv. oesophageales).

Крупнішими притоками плечо-головних вен у цій ділянці є праві і ліві нижні щитоподібні вени і нижні гортанні вени.

По нижніх щитоподібних венах (vv. thyroideae inferiores), а таких судин може бути до трьох з кожного боку, кров відтікає від непарного щитоподібного сплетення (plexus thyroideus impar). Це венозне сплетення розташоване на передній поверхні шийної частини трахеї та нижніх ділянок щитоподібної залози, з ним анастомозують верхні щитоподібні, гортанні, трахейні та стравохідні вени.

По правій і лівій нижніх гортанних венах (vv. laryngeae inferiores) відтікає кров від гортані. Ці вени анастомозують з верхніми і середніми щитоподібними венами.

2. Хребтова вена (v. vertebralis) парна – права і ліва, бере початок у потиличній ділянці біля заднього півкола великого отвору, анастомозуючи з потиличною веною (v. occipitalis) і передньою хребтовою веною (v. vertebralis anterior) та збирає кров від потиличної кістки, прилеглих м’язів і шкіри. Вена заходить у поперечний отвір першого шийного хребця, опускається вниз, супроводжуючи хребтову артерію і утворюючи навколо неї венозне сплетення. У хребтову вену впадають судини від внутрішніх хребтових венозних сплетень і глибокі вени шиї.

Вийшовши із поперечного отвору VI шийного хребця (інколи VII шийного хребця), хребтова вена йде вперед, огинає спереду підключичну артерію і впадає в початкову ділянку плечо-головної вени. Хребтова вена містить клапани.

3. Глибока шийна вена (v. cervicalis profunda; v.colli profunda), яка також є парною – правою і лівою, бере свій початок в ділянці задньої дуги першого шийного хребця над підостьовим м’язом шиї від заднього зовнішнього хребтового венозного сплетення (plexus venosus vertebralis externus posterior) і підпотиличного венозного сплетення (plexus venosus suboccipitalis), анастомозуючи з потиличною веною. Вона збирає кров від м’язів і фасцій потиличної ділянки. Глибока шийна вена проходить вниз позаду поперечних відростків шийних хребців і впадає переважно в кінцевий відділ хребтової вени або в плечо-головну вену неподалік від вічка хребтової вени.

4. Внутрішні грудні вени (vv. thoracicae internae), яких є дві з кожного боку, супроводжують внутрішню грудну артерію, яка розміщена між ними. Внутрішні грудні вени починаються в пупковій ділянці передньої стінки черевної порожнини парними верхніми надчеревними венами (vv. epigastricae superiores), в яких наявні клапани. Ці вени збирають кров від верхньої половини передньої стінки черевної порожнини. Кінцеві ділянки обох внутрішніх грудних вен з кожного боку зливаються в один стовбур. Права внутрішня грудна вена впадає в праву плечо-головну вену або у верхню порожнисту вену. Ліва внутрішня грудна вена впадає у ліву плечо-головну вену.

5. Права найвища міжреброва вена (v. intercostalis suprema dextra) збирає кров від структур трьох верхніх правих міжребрових просторів і впадає переважно в праву плечо-головну вену, інколи – в непарну вену. Від структур першого верхнього лівого міжребрового простору кров відтікає у ліву верхню міжреброву вену (v. intercostalis superior sinistra). Ця вена впадає у ліву плечо-головну вену або додаткову півнепарну вену, але й тоді вона анастомозує з лівою плечо-головною веною.