Стегнова вена: топографія, притоки, описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Поверхнева стегнова вена лише в 62% випадків є непарної, тоді як в 21% випадків вона подвоюється в дистальному сегменті, у 13% знаходять множинні стегнові вени і у 3% спостерігають повне подвоєння поверхневої стегнової вени Зазвичай поверхнева стегнова вена має 3-5 клапанів. Проксимальніше впадіння глибокої вени стегна і до зовнішньої клубової вени стегнова вена позначається як загальна стегнова вена, вона розташована медіально по відношенню до однойменної артерії.
Через неї здійснюється основний венозний відтік із нижньої кінцівки. Зовнішня клубова вена повторює хід однойменної артерії, проходячи досередини від останньої.

Периферична нервова система: компоненти, їх загальна характеристика.

Периферична нервова система

Із головного та спинного мозку по всій його довжині виходять спинномозкові нерви, які іннервують всі органи та тканини і утворюють периферичну нервову систему .

Периферична нервова системаскладається з нервових волокон і симпатичних нервових вузлів (гангліїв). Розрізняють соматичну та вегетативнупериферичну нервову системи.

Соматична нервова система(12 пар черепно-мозкових і 31 пара спинномозкових нервів) іннервує скелетні м'язи, органи чуття. Діяльність соматичної нервової системи контролюється свідомо.

Вегетативна нервова системарегулює діяльність внутрішніх органів (дихання, травлення, серцево-судинної системи тощо), ендокринних залоз та процеси обміну речовин у них. Вегетативна нервова система складається із симпатичного і парасимпатичного відділів. Вони функціонують разом і тісно пов'язані з центральною нервовою системою.

Спинномозковий нерв: утворення, топографія, гілки; відповідність сегментам спинного мозку.

Спинномозкові нерви, nn. spinales, кількістю 31 пара, є мішаними нервами. Розрізняють 8 пар шийних, 12 пар грудних, 5 пар поперекових, 5 пар крижових, І пару (інколи 2 пари) куприкових спинномозкових нервів.

Кожний спинномозковий нерв утворюється шляхом злиття двох корінців -переднього та заднього. Передній (руховий) корінець, radix anterior (motoria), складається з аксонів тих нейронів, тіла яких лежать у передньому та бічному стовпах сірої речовини спинного мозку.

Задній (чутливий) корінець, radix posterior (sensoria), складається з аксонів псевдоунінолярних нейронів спинномозкового вузла. Обидва корінці зливаються уміжхребцевому отворі, формуючи стовбур спинномозкового нерва (truncus n. spinalis), який виходить з хребтового каналу через цей отвір. Спинномозковий вузол,ganglion spindle, у вигляді потовщення заднього корінця розміщений біля місця його злиття з переднім корінцем

Перший шийний спинномозковий нерв виходить з хребтового каналу між потиличною кісткою та І шийним хребцем, VIII шийний спинномозковий нерв виходить крізь міжхребцевий отвір між VII шийним та І грудним хребцями, V крижовий та куприковий (куприкові) нерви - крізь крижовий розтвір. По виходу зміжхребцевого отвору стовбур спинномозкового нерва поділяється на дві великі гілки (передню та задню), а також віддає менші за розміром сполучні та оболоннугілки.

Перший шийний спинномозковий нерв виходить з хребтового каналу між потиличною кісткою та І шийним хребцем, VIII шийний спинномозковий нерв виходить крізь міжхребцевий отвір між VII шийним та І грудним хребцями, V крижовий та куприковий (куприкові) нерви - крізь крижовий розтвір. По виходу зміжхребцевого отвору стовбур спинномозкового нерва поділяється на дві великі гілки (передню та задню), а також віддає менші за розміром сполучні та оболоннугілки.

1. Сполучних гілок (rr. communicantes) від кожного спинномозкового нерва відходить дві. Одна з них - біла гілка, ramus albus, - містить вкриті мієліномпрегангліонарні волокна (аксони нейронів бічного проміжного ядра сірої речовини спинного мозку), які досягають певного вузла симпатичного стовбура. Інша - сіра гілка, ramus griseus, - містить, переважно, постгангліонарні (безмієлінові) волокна, що йдуть у зворотньому напряму від вузла симпатичного стовбура до спинномозкового вузла.

 

Задні гілки спинномозкових нервів: склад волокон, топографія, ділянки іннервації.

Задні гілки спинномозкових нервів іннервують глибокі м'язи спини, потилиці, а також шкіру задньої поверхні голови і тулуба. Виділяють задні гілки шийних, грудних, поперекових, крижових і куприкового нервів.

Шкірні гілки трьох верхніх поперекових нервів йдуть у верхню частину сідничної області під назвою nn. clunium superiores, а шкірні гілки крижових - під назвою nn. clunium medii. Передні гілки спинномозкових нервів. Передні гілки, rami ventrales, спинномозкових нервів іннервують шкіру і мускулатуру вентральної стінки тіла і обидві пари кінцівок. Так як шкіра живота в нижній своїй частині бере участь у розвитку зовнішніх статевих органів, то покриває їх шкіра иннервируется також передніми гілками. Останні, крім перших двох, набагато більші задніх.

Передні гілки спинномозкових нервів зберігають первісне мета-мірне будова тільки в грудному відділі (nn. intercostales). В інших відділах, пов'язаних з кінцівками, при розвитку яких сегментарного втрачається, волокна, що відходять від передніх спинномозкових гілок, переплітаються. Так утворюються нервові сплетення, plexus, в яких відбувається обмін волокон різних невромеров. В сплетеннях відбувається складне перерозподіл волокон: передня гілка кожного спинномозкового нерва дає свої волокна в кілька периферичних нервів, і, отже, кожен з них містить волокна від кількох сегментів спинного мозку.

Задня гілка I шийного спинномозкового нерва: склад волокон, топографія, ділянки іннервації.

Перший шийний спинномозковий нерв виходить з хребтового каналу між потиличною кісткою та І шийним хребцем, VIII шийний спинномозковий нерв виходить крізь міжхребцевий отвір між VII шийним та І грудним хребцями, V крижовий та куприковий (куприкові) нерви - крізь крижовий розтвір. По виходу зміжхребцевого отвору стовбур спинномозкового нерва поділяється на дві великі гілки (передню та задню), а також віддає менші за розміром сполучні та оболоннугілки.

Перший шийний спинномозковий нерв виходить з хребтового каналу між потиличною кісткою та І шийним хребцем, VIII шийний спинномозковий нерв виходить крізь міжхребцевий отвір між VII шийним та І грудним хребцями, V крижовий та куприковий (куприкові) нерви - крізь крижовий розтвір. По виходу зміжхребцевого отвору стовбур спинномозкового нерва поділяється на дві великі гілки (передню та задню), а також віддає менші за розміром сполучні та оболоннугілки.

. Сполучних гілок (rr. communicantes) від кожного спинномозкового нерва відходить дві. Одна з них - біла гілка, ramus albus, - містить вкриті мієліномпрегангліонарні волокна (аксони нейронів бічного проміжного ядра сірої речовини спинного мозку), які досягають певного вузла симпатичного стовбура.

. Оболонка гілка, ramus meningeus, містить чутливі та симпатичні нервові волокна. Вона заходить у хребтовий канал через міжхребцевий отвір перед відповідним спинномозковим нервом і іннервує оболонки спинного мозку.

4. Задня гілка, ramus posterior, тонша за передню гілку спинномозкового нерва (крім І шийного нерва). Задні гілки спинномозкових нервів йдуть дозаду між поперечними відростками хребців (задні гілки крижових нервів проходять крізь задні крижові отвори) і іннервують шкіру та глибокі м'язи спини та потилиці.

Серед задніх гілок шийних нервів виділяють гілки І-го, ІІ-го та ІП-го шийних нервів, які мають власні назви.

1. Підпотиличний нерв, п. suboccipitalis (С1), є задньою гілкою 1-го шийного нерва. Вона є руховою і більшою за відповідну передню гілку. Прямує назад, ідучи у борозні хребтової артерії атланта під хребтовою артерією і іннервує такі підпотиличні м'язи: великий та малий задні прямі м'язи голови, верхній та нижній косі м'язи голови.