Зуби: частини, поверхні, тканини зуба. Назвати латинськими термінам. Періодонт,пародонт, зубний орган: визначення. Прикуси. Кровопостачання та іннервація зубів верхньої та нижньої щелепи.

Зуби являють собою видозмі-нені і спеціалізовані сосочки сли-ової оболонки, які складаються з досить твердої тканини. Зуби розташовані в альвеолах верхньої та нижньої щелеп.

Частини зуба.

1) соrоnа dentis, коронка зуба, являє собою частину зуба, яка знаходиться над яснами; коронка у всіх зубів, крім різців, має 5 поверхонь:

• язикова поверхня, facies lingualis, спрямована до язика;

• присінкова поверхня, facies vestibularis, спрямована в присінок ротової порожнини;

• контактні поверхні, facies approximalis surface, якими зуб прилягає до сусідніх зубів цього ж ряду (мезіальна і дистальна контактні поверхні);

• змикальна поверхня (жувальа), facies occlusialis, прилягає до такої ж поверхні зубів протилежного ряду (вона відутня у різців та ікл);

2 ) radix dentis, корінь зуба, розміщений в альвеолах щелеп;

3) cervix dentis, шийка зуба, є звуженою частиною між коренем і коронкою; шийка оточена яснами;

4) арех radicis dentis, верхівка ко- реня зуба:

5 ) cavitas dentis, порожнина зуба, знаходиться всередині коронки, порожнина заповнена пульпою зуба

6) pulpa dentis, пульпа зуба, складається із сполучної тканини і драглистої міжклітинної речовини з кровоносними судинами і нервами;

7 ) canalis radicis dentis, канал кореня зуба, проходить через корінь, він містить судини і нерви, які спрямовуються в порожнину зуба;

8 ) foramen apicis dentis, отвір верхівки зуба, знаходиться на верхівці кореня, ним закінчується канал кореня.

Будова зуба. Речовина зуба складається з дентину, емалі і цементу:

• dentinum, дентин, утворює основу зуба, він являє собою тверду речовину, яка за будовою подібна до кістки

• enamelum, емаль, покриває зовні дентин у ділянці коронки, вона має білий колір і є досить міцною речовиною;

• cementum, цемент, покриває зовні дентин у ділянці кореня, за будовою подібний до кісткової речовини;

• periodontium, періодонт, окістя зубних коренів, покриває зовні цемент, і досить сильно зрощене з кістковою тканиною зубних альвеол за допомогою міцних коротких зв'язок. Такий різновид фіброзного з'єднання називається вклиненням, gomphosis.

• сукупність зубів верхньої та нижньої щелеп утворюють верхньощелепну та нижньощелепну зубні дуги, arcus dentalis maxillaris et mandibularis.

144. Молочні зуби: формула (анатомічна, клінічна). Терміни прорізування молочних зубів.

Молочні зуби, dentes decidui, починають прорізуватися з 6-7-го місяця після народження, їх прорізування завершується в кінці 2 року.

Всього є 20 молочних зубів, їх анатомічна формула: 2. 0. 1. 2 2.1. 0.2. (верхня щелепа) 2. 0. 1. 2 2. 1. 0. 2.(нижня щелепа) (два різці, одне ікло і два великих кутніх зуба). Клінічна формула

V IV III II I | I II III IV V

V IV III II I | I II III IV V

Формула молочних зубів по ВООЗ:

55 54 53 52 51 | 61 62 63 64 65

85 84 83 82 81 | 71 72 73 74 75

Терміни прорізування тимчасових зубів

Молочні зуби	Терміни прорізування	Терміни формування коренів	Початок розсмоктування	Терміни розсмоктування коренів
I	6 - 8	+2 роки	з 5-го року	на протязі. 2-х років
II	8 - 12	+2 роки	з 6-го року	на протязі. 2-х років
III	16 - 20	+3 роки	з 8-го року	на протязі. 3-х років
IV	14 - 16	+3 роки	з 7-го року	на протязі. 3-х років
V	20 - 30	+3 роки	з 7-го року	на протязі. 3-х років

Середні терміни прорізування і випадіння тимчасових зубів

 

Назва зуба	Термін прорізування (в місяцях)	Терміни випадіння (в роках)
Центральні різці Бокові різці Ікла Перші моляри Другі моляри	6-8 8-12 14-20 12-16 20-30	6-7 7-8 10-12 9-11 10-12

Молочні зуби значно менші за розмірами від постійних Вони мають маленьку коронку біло-голубого кольору та короткий широкий корінь.

 

145. Постійні зуби: формула (анатомічна, клінічна). Терміни прорізування постійних зубів

У дорослого є 32 постійні зуби, dentes permanentes.

На верхній та нижній щелепах по 16 зубів. Вони розміщені симетрично справа і зліва (по 8 зубів). В кожній половині щелепи є 2 різці, 1 ікло, 2 малих кутніх зуба і 3 великих кутніх зуба.

Різці, dentes incisivi, (всього 8), мають коронку долотоподібної форми, довгий конусо- подібний корінь, що сплюснутий з боків. Найширші — верхні медіальні різці, найвужчі — нижні медіальні. За допомогою різців відкушують їжу.

fea,dentescanini, (всього4) — коронка конічної форми, корінь довгий, конусоподібний і стис- нений з боків. Верхні ікла більші від нижніх. Ікла розривають іжу.

Малі кутні зуби, dentes ргеmolares, (всього 8) — коронка стиснена з боків, на жувальній поверхні знаходяться два горбки (щічний та язиковий), корінь має конічну форму; у верхніх зубів він має незначне роздвоєння.

Великі кутні зуби, dentes molares, (всього 12), відрізняються великою жувальною поверхнею ромбоподібної або квадратної форми з 4 або 5 горбками. Перший зуб найбільший, останній — найменший. Зубинижньої щелепи мають роздвоєні корені, з яких 1 — на відміну від кісткової тканини, дентин і цемент є безсудинними утворами. Зуби верхньої щелепи мають по 3 корені (два щічних та один язиковий). Останній великий кутній зуб прорізується пізно (як правило після 18 років) і називається запізнілим зубом, dens serotinus (невірна назва — зуб мудрості); у частини людей він взагалі не прорізується. За допомогою кутніх зубів їжа розтирається.

 

Клінічна формула постійних зубів:

8 7 6 5 4 3 2 1 | 1 2 3 4 5 6 7 8

8 7 6 5 4 3 2 1 | 1 2 3 4 5 6 7 8

Формула постійних зубів по ВООЗ:

18 17 16 15 14 13 12 11 | 21 22 23 24 25 26 27 28

48 47 46 45 44 43 42 41 | 31 32 33 34 35 36 37 38

Терміни прорізування постійних зубів

Постійні зуби	Терміни прорізування	Терміни формування коренів	Закінчення «дозрівання» емалі	Закладка фолікулів
	5-6 років	в 10 років	в 1-3 роки	на 5-му міс. внутрішньоутробного розвитку
	6-8 років	в 10 років	в 4-5 років	на 8-му міс. в/у розвитку
	8-9	в 10 років	в 4-5 років	на 8-му міс в/у розвитку
	9-10	в 12 років	в 5-6 років	в 2 роки
	10-11	в 13 років	в 6-7 років	на 8-м міс в/у розвитку
	11-12	в 12 років	в 6-7 років	в 3 роки
	12-13	в 15 років	в 7-8 років	в 3 роки

Середні терміни прорізування постійних зубів

 

Назва зуба	Терміни прорізування, роки	Терміни закінчення формування коренів, роки
Центральні різці Бокові різці Ікла Перші премоляри Другі премоляри Перші моляри Другі моляри	7-8 8-9 12-13 9-11 11-12 6-7 12-13	10-11 11-12 12-13 13-14

 

Залози ротової порожнини: класифікація. Привушна слинна залоза: топографія, будова, характер секрету; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах. Малі слинні залози, їх топографія і морфо-функціональна характеристика. Кровопостачання та іннервація.

ПРИВУШНА ЗАЛОЗА, GLANDULA PAROTIDEA є найбільшою, вона має часточкову будову і ділиться на глибоку та поверхневу частини.

Топографія:

Глибока частина, pars profunda, оточує скронево — нижньощелепний суглоб і лежить в fossa retromandibularis.

Поверхнева частина, pars superficialis, поширюється на обличчя і вгорі доходить до скроневої дуги, внизу — до краю нижньої щелепи, спереду — до середини жувального м'яза, ззаду — до груднинно- ключично-соскоподібного м'яза.

В товщі привушної залози проходять лицевий і вушно-скроневий нерви, зовнішня сонна артерія, занижньощелепна вена; тут знаходяться лімфатичні вузли. Залоза оточена привушною фасцією, fascia parotidea, яка, розщеплюючись, охоплює залозу і утворює для неї фасціальний футляр. По своїй будові це складна альвеолярна залоза, що виділяє серозний секрет. Привушна протока, ductus рагоtideus, має довжину 5-6 см, виходить з переднього краю залози, перетинає жувальний м'яз і, пройшовши невеликим отвором в присінок ротової порожнини на слизовій оболонці щоки напроти другого верхнього великого кутнього зуба. В цьому місці є невеликий сосочок привушної протоки, papilla ductus parotidei. По ходу протоки на жувальному м'язі буває невелика додаткова часточка: додаткова привушна залоза glandula parotidea accessoria.

Кровопостачання: rr. parotidei з поверхневої скроневої артерії (а. temporalis superficialis).

Венозний відтік направлений в v. retromandibularis.

Лімфатичні судини привушної залози доходять до привушних вузлів (nodi lymph. parotidei). Іннервація. Загальна чутливість забезпечується гілками n. аиriculotemporalis (від третьої гілки трійчастого нерва).

Секреторні (парасимпатичні) прегангліонарні волокна йдуть у складі гілок язикоглоткового нерва (IX) до вушного вузла (ganglion oticum), та досягають залози у складі n. аигі- culotemporalis.

Симпатичні постгангліонарні волокна відходять від верхнього шийного вузла і прямують до залози у вигляді сплетень по ходу зовнішньої сонної і поверхневої скроневої артерій.

 

МАЛІ СЛИННІ ЗАЛОЗИ, GLANDULAE SALIVARIAE MINORES Малі слинні залози розмірами 2-5 мм знаходяться під слизовою оболонкою ротової порожнини в ділянці губ (gll. labiales), щік (gll. buccales), піднебіння (gll. palatinae), язика (gll. linguales). їх численні протоки відкриваються в ротову порожнину, виділяючи слиз. Секрети малих та великих слинних залоз формують слину, необхідну для зволожування їжі.

 

Залози ротової порожнини: класифікація. Під’язикова та піднижньощелепна слинні залози: топографія, будова, характер секрету; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах. Кровопостачання та іннервація

ПІДНИЖНЬОЩЕЛЕПНА ЗАЛОЗА, GLANDULA SUBMANDIBULARIS. Залоза має потовіцену округлу форму, часточкова. Вона є складною альвеолярно-трубчастою залозою, що виділяє змішаний секрет.

Топографія. Піднижньощелепна залоза розташована в піднижньощелепному трикутнику. Їїверхня поверхня прилягає до m. mylohyoideus.По задньому краю м'яза вона завертається вгору у вигляді невеликого відростка. Залоза відокремлена від шкіри підшкірним м'язом і поверхневою пластинкою шийної фасції. Вона оточена щільною фасціальною капсулою, від якої всередину залози відходять численні відростки, що поділяють її на часточки. В товщі залози проходять лицева артерія і вена. Навколо неї знаходиться велика кількість лімфатичних вузлів. Піднижньощелепна протока, ductus submandibularis1, огинає задній край m. mylohyoideus, йде по верхній його поверхні медіально від під'язикової залози і відкривається під язиком на caruncula sublingualis.

Кровопостачання: а. faciaiis, її rr. glandulares, венозний відтік — по v. facialis у внутрішню яремну вену.

Лімфовідтік: в nodi lymph. submandibulares.

Іннервація. Загальну чутливість залози забезпечує n. lingualis (з третьої гілки трійчастого нерва). Секреторні (парасимпатичні) волокна досягають органа у складі лицевого нерва, його барабанної струни (chorda tympani) і язикового нерва, перериваючись в ganglion submandibulare. Симпатичні постгангліонарні волокна відходять від верхнього шийного вузла і досягають за- лози в вигляді сплетень по ходу зовнішньої сонної і лицевої артерій.

 

ПІД'ЯЗИКОВА ЗАЛОЗА, GLANDULA SUBLINGUALIS Під'язикова залоза невелика, видовженої форми, виділяє слизовий секрет. За будовою це складна альвеолярно-трубчаста залоза.

Топографія. Залоза лежить над m. mylohyoideus біля внутрішньої поверхні нижньої щелепи. Поверх неї розташована слизова оболонка дна ротової порожнини, утворюючи plica sublingualis. Протоки. Під'язикова залоза має велику і малі під'язикові протоки:

• ductus sublingualis major, велика під'язикова протока, з'єд- нується з підщелепною прото- кою і відкривається спільним отвором на caruncula sublingualis (іноді відкривається самостійно);

• ductus sublinguales minores, малі під'язикові протоки, (18- 20) відкриваються дрібними отворами на слизовій оболонці в ділянці plica sublingualis.