М’ЯЗИ ШИЇ (musculi colli; musculi cervicis)

М’язи шиї поділяються на - поверхневі м’язи шиї (musculi superficiales colli); - глибокі м’язи шиї (musculi profundi colli).

Поверхневі м’язи шиї (musculi superficiales colli; musculi superficiales cervicis)

1. Підшкірний м’яз шиї (platysm a), його розглядають як мімічний м’яз – м’яз лиця (musculus faciei). Він розміщується безпосередньо під шкірою передньо–бічної поверхні шиї між підшкірною основою (tela subcutanea) і поверхневою фасцією шиї (fascia cutanea superficialis). Початок: від підшкірної клітковини на рівні I–II ребер (costae) та поверхневої пластинки грудної фасції (lamina superficialis fasciae thoracicae) нижче ключиці (clavicula). Прикріплення: до краю нижньої щелепи (margo mandibulae) вище тіла нижньої щелепи (corpus mandibulae), де вплітається в жувальну фасцію (fascia masseterica ). Функція: тягне кут рота (angulus oris) униз, відтягує шкіру шиї (cutis colli), перешкоджаючи стисненню поверхневих вен шиї (venae cervicales superficiales).

2. Груднинно–ключично–соскоподібний м’яз (musculus sternocleidomastoideus). Початок: від передньої поверхні ручки груднини (facies anterior manubrii sterni) – присередня або грудна ніжка (crus mediale seu thoracicum) та від груднинного кінця ключиці (extremitas sternalis claviculae) – бічна або ключична ніжка (crus laterale seu claviculare ). Прикріплення: до соскоподібного відростка скроневої кістки (processus mastoideus ossis temporalis) та до бічної частини верхньої каркової лінії (pars lateralis lineae nuchalis superioris). Функція: при однобічому скороченні нахиляє голову (caput) в свій бік і повертає лице (facies) в протилежний бік, при двобічному скороченні закидає голову (caput) назад. При фіксованій голові обидва м’язи тягнуть догори грудну клітку (thorax), сприяючи вдиху (допоміжний дихальний м’яз).

3. Надпід’язикові м’язи (muscu li suprahyoidei):

- двочеревцевий м’яз (musculus digastricus), що має заднє черевце (venter posterior) та переднє черевце (venter anterior), які з’єднані одне з одним проміжним сухожилком (tendo intermedius ):

- заднє черевце (venter posterior); Почато к: від соскоподібної вирізки скроневої кістки (incisura mastoidea ossis temporalis). Заднє черевце (venter posterior) допереду переходить у круглий проміжний сухожилок (tendo intermedius). Прикріплення: до великого рога і тіла під’язикової кістки (cornu majus et corpus ossis hyoidei).

- переднє черевце (venter anterior) є продовженням проміжного сухожилка заднього черевця (tendo intermedius ventris posterioris). Початок: проміжним сухожилком (tendo intermedius) від великого рога і тіла під’язикової кістки (cornu majus et corpus ossis hyoidei). Прикріплення: до двочеревцевої ямки нижньої щелепи (fossa digastrica mandibulae ). Функція: при закріпленій нижній щелепі (mandibula) заднє черевце (venter posterior) тягне під’язикову кістку (os hyoideum) угору, назад і в свій бік. При двобічному скороченні заднє черевце правого та лівого м’язів (venter posterior musculorum dextri et sinistri) тягне під’язикову кістку (os hyoideum) назад і вгору. При фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) під час скорочення двочеревцевих м’язів (musculi digastrici) нижня щелепа (mandibula) опускається.

- шило–під’язиковий м’яз (musculus stylohyoideus); Початок: від шилоподібного відростка скроневої кістки (processus styloideus ossis temporalis). Прикріплення: до заднього кінця під’язикової кістки (extremitas posterior ossis hyoidei) в основі її великого рога (basis cornus majoris). Функція: тягне під’язикову кістку (os hyoideum) угору, назад і у свій бік. При скороченні правого і лівого шило–під’язикових м’язів під’язикова кістка (os hyoideum) рухається назад і вверх.

- щелепно–під’язиковий м’яз (musculus mylohyoideus), що формує дно ротової порожнини (fundus cavitatis oris); Початок: від щелепно–під’язикової лінії нижньої щелепи (linea mylohyoidea mandibulae). Прикріплення: задні м’язові пучки прикріплюються до тіла під’язикової кістки (corpus ossis hyoidei), а передні та середні м’язові пучки зростаються з волокнами протилежного м’яза і утворюють по передній серединній лінії (linea mediana anterior) сухожилковий шов (raphe tendinea). Функція: при верхній опорі (коли щелепи зімкнуті) цей м’яз піднімає під’язикову кістку (os hyoideum) разом із гортанню (larynx). При фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) він опускає нижню щелепу (mandibula). Такі рухи відбуваються під час жування, ковтання, розмови.

- підборідно–під’язиковий м’яз ( musculus geniohyoideus), що також бере участь у формуванні діафрагми рота (diaphragma oris). Початок: від підборідної ості нижньої щелепи (spina mentalis). Прикріплення: до тіла під’язикової кістки (corpus ossis hyoidei). Функція: при фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) опускає нижню щелепу (mandibula). При зімкнутих щелепах (mandibula et maxilla) піднімає під’язикову кістку (os hyoideum) разом із гортанню (larynx) – рухи під час жування, ковтання, розмови. Надпід’язикові м’язи (musculi suprahyoidei) підіймають під’язикову кістку (os hyoideum), а при фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) опускають нижню щелепу (mandibula), беручи участь у ковтанні, жуванні та розмові.

4. Підпід’язикові м’язи (musculi infrahyoidei):

- груднинно–під’язиковий м’яз (musculus sternohyoideus); Початок: від задньої поверхні ручки груднини (facies posterior manubrii sterni), задньої груднинно–ключичної зв’язки (lig. sternoclaviculare posterius) та від груднинного кінця ключиці (extremitas sternalis claviculae). Прикріплення: до нижнього краю тіла під’язикової кістки (margo inferior corporis ossis hyoidei). Функція: тягне під’язикову кістку (os hyoideum) донизу, бере участь в утворенні, разом із передтрахейною пластинкою шийної фасції (lamina pretrachealis fasciae cervicalis), білої лінії шиї (linea alba cervicalis).

- груднинно–щитоподібний м’яз (musculus sternothyreoideus ); Початок: від задньої поверхні ручки груднини і І ребрового хряща (facies posterior manubrii sterni et cartilaginis costalis primae [I ]). Прикріплення: до косої лінії щитоподібного хряща гортані (linea obliqua cartilaginis thyroideae laryngis). Функція: опускає гортань (larynx).

- щито–під’язиковий м’яз (musculus thyrohyoideus); Початок: від косої лінії щитоподібного хряща гортані (linea obliqua cartilaginis thyroideae laryngis). Прикріплення: до бокової частини тілa під’язикової кістки (pars lateralis corporis ossis hyoidei) біля основи її великого рога (basis cornus majoris). Функція: при фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) підіймає гортань (larynx), наближає під’язикову кістку (os hyoideum) до гортані (larynx).

- м’яз–підіймач щитоподібної залози (musculus levator glandulae thyroideae), що є непостійним і відгалужується від щито–під’язикового м’яза (musculus thyrohyoideus), його волокна тягнуться до щитоподібної залози (glandula thyroidea);

- лопатково–під’язиковий м’яз (musculus omohyoideus), який зігнутий під кутом, відкритим доверху, і розділений проміжним сухожилком на два черевця:

- нижнє черевце (venter inferior); Початок: від верхнього краю лопатки (margo superior scapulae) присередньо від вирізки лопатки (incisura scapulae) і від верхньої поперечної зв’язки лопатки (lig. transversum scapulae superius). Прикріплення: переходить через проміжний сухожилок у верхнє черевце (venter superior).

- верхнє черевце (venter superior). Початок: від проміжного сухожилка нижнього черевця (venter inferior). Прикріплення: до нижнього краю тіла під’язикової кістки (margo inferior corporis ossis hyoidei ). Функція: опускає під’язикову кістку (os hyoideum); при фіксованій лопатці (scapula) ці м’язи тягнуть під’язикову кістку (os hyoideum) вниз і дозаду; при фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) обидва м’язи натягують передтрахейну пластинку шийної фасції (lamina pretrachealis fasciae cervicalis), відтягуючи зовнішню стінку піхви судинно–нервового пучка шиї, що запобігає стисканню глибоких вен шиї, при цьому розширюється просвіт внутрішньої яремної вени (vena jugularis interna), що покращує відтік крові від голови (caput). Підпід’язикові м’язи (musculi infrahyoidei) тягнуть під’язикову кістку (os hyoideum) вниз і фіксують її.

Глибокі м’язи шиї (musculi profundi colli; musculi profundi cervicis)

Глибокі м’язи шиї поділяються на:

- бічні глибокі м’язи шиї; - присередні глибокі м’язи шиї;

- задні глибокі м’язи шиї (підпотиличні м’язи).

До бічної групи глибоких м’язів шиї належать:

- передній драбинчастий м’яз (musculus scalenus anterior); Початок: від передніх горбків поперечних відростків II–VI шийних хребців (tubercula anteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium secundae–sextae [II–VI ]). Прикріплення: до горбка переднього драбинчастого м’яза (tuberculum musculi scaleni anterioris) на верхній поверхні першого ребра (facies superior costae primae [І]). Функція: згинає шийний відділ хребтового стовпа (pars cervicalis columnae vertebralis); при однобічному скороченні нахиляє його у свій бік; при нерухомій шиї (collum) піднімає перше ребро (costa prima).

- середній драбинчастий м’яз (musculus scalenus medius ); Початок: від задніх горбків поперечних відростків II–VII шийних хребців (tubercula posteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium secundae–septimae [II–VII ]). Прикріплення: до верхньої поверхні першого ребра (facies superior costae primae [I]) позаду борозни підключичної артерії (sulcus venae subclaviae). Функція: піднімає перше ребро (costa prima); нахиляє шию (collum) вперед та вбік.

- задній драбинчастий м’яз (musculus scalenus posterior ); Початок: від задніх горбків поперечних відростків IV–VI шийних хребців (tubercula posteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium quartae–sextae [IV–VI]). Прикріплення: до горбистості переднього зубчастого м’яза (tuberositas musculi serrati anterioris) на зовнішній поверхні другого ребра (facies externa costae secundae). Функція: піднімає друге ребро (costa secunda), піднімає купол плеври (cupula pleurae) та нахиляє шию вперед і вбік.

- найменший драбинчастий м’яз (musculus scalenus minimus), що є непостійним. Початок: від поперечного відростка VI або VII шийного хребця (processus transversus vertebrae cervicalis sextae seu septimae [VI,VII ]). Прикріплення: до внутрішнього краю І ребра (margo internus costae primae) перед горбком переднього драбинчастого м’яза (tuberculum musculi scaleni anterioris) та до сполучнотканинної перетинки над куполом плеври (cupula pleurae) – фасції Сибсона. Функція: піднімає перше ребро (costa prima) та піднімає купол плеври (cupula pleurae).

До присередньої групи, або передхребтових м’язів (musculi prevertebrales) належать:

1. Довгий м’яз шиї ( musculus longus colli; musculus longus cervicis), що прилягає до передньо–бокової поверхні хребтового стовпа (facies anteriolateralis columnae vertebralis). Цей м’яз має три частини: верхню, середню та нижню.

Верхня частина довгого м’яза шиї (pars superior musculi longi colli). Початок: від передніх горбків поперечних відростків III–V шийних хребців (tubercula anteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium tertiae–quintae [III–V]). Прикріплення: до переднього горбка атланта (tuberculum anterius atlantis). Функція: повертає голову (caput) у свій бік. Середня частина довгого м’яза шиї (pars media musculi longi colli ). Початок: від тіла V шийного хребця (corpus vertebrae cervicalis quintae [V]) та тіла III грудного хребця (corpus vertebrae thoracicae tertiae [III]). Прикріплення: до тіл II–III шийних хребців (corpora vertebrarum cervicalium secundae–tertiae [II–III]).

Нижня частина довгого м’яза шиї (pars inferior musculi longi colli). Початок: від тіл трьох верхніх грудних хребців (corpora vertebrarum thoracicarum primae–tertiae [I–III]). Прикріплення: до поперечних відростків III–IV шийних хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium tertiae–quartae [III–IV]). Функція: повертає голову (caput) в протилежний бік. Функція довгого м’яза шиї (musculus longus colli): при двобічному скороченні згинає шийну частину хребтового стовпа вперед (pars cervicalis columnae vertebralis); при однобічному скороченні нахиляє шию (collum) у свій бік.

2. Довгий м’яз голови ( musculus longus capitis ). Початок: від передніх горбків поперечних відростків III–IV шийних хребців (tubercula anteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium tertiae–quartae [III–IV]). Прикріплення: до основної частини потиличної кістки (pars basilaris ossis occipitalis) біля глоткового горбка (tuberculum pharyngeum). Функція: нахиляє голову (caput) і шийну частину хребта (pars cervicalis columnae vertebralis) уперед. \ За новою Міжнародною анатомічною номенклатурою (Сан–Паулу) підпотиличні м’язи відносяться до м’язів шиї.

1. Передній прямий м’яз голови (musculus rectus capitis anterior). Початок: від передньої поверхні бічної маси атланта (facies anterior massae lateralis atlantis). Прикріплення: до потиличної кістки (os occipitale) попереду потиличного виростка (condylus occipitalis). Функція: нахиляє голову (caput) уперед.

2. Бічний прямий м’яз голови (musculus rectus capitis lateralis). Початок: від поперечного відростка атланта (processus transversus atlantis). Прикріплення: до яремного відростка потиличної кістки (processus jugularis ossis occipitalis). Функція: нахиляє голову (caput) у свій бік, діє виключно на атланто–потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis).

3. Задній великий прямий м’яз голови (musculus rectus capitis posterior major). Початок: від остистого відростка осьового хребця (processus spinosus axis). Прикріплення: досередтнт нижньої каркової лінії (linea nuchalis inferior). Функція: повертає голову (caput) у свій бік, а при скороченні обох м’язів – нахиляє її назад.

4. Задній малий прямий м’яз голови (musculus rectus capitis posterior minor). Початок: від заднього горбка атланта (tuberculum posterius atlantis). Прикріплення: до присередньої третини нижньої каркової лінії (linea nuchalis inferior). Функція: нахиляє голову (caput) у свій бік, а при двобічному скороченні нахиляє її назад.

5. Верхній косий м’яз голови (musculus obliquus capitis superior). Початок: від поперечного відростка атланта (processus transversus atlantis). Прикріплення: до потиличної кістки дещо вище нижньої каркової лінії (linea nuchalis inferior). Функція: нахиляє голову (caput) у свій бік, а при двобічному скороченні – нахиляє її назад.

6. Нижній косий м’яз голови ( musculus obliquus capitis inferior). Початок: від остистого відростка осьового хребця (processus spinosus axis). Прикріплення: до поперечного відростка атланта (processus transversus atlantis). Функц ія: повертає атлант (atlas) разом із головою (caput) у свій бік.

М’язи задньої групи глибоких м’язів шиї (підпотиличні м’язи) діють на атланто–потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis) і при двобічному скороченні розгинають голову (caput), а при однобічному – відводять та обертають голову (caput) у свій бік.

 

99. Топографія шиї: ділянки, трикутники, міжм’язові простори, їх межі; описати

латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Шия (collum; cervix) поділяється на такі ділянки:

- передню шийну ділянку (regio cervicalis anterior), що складається з

двох передніх шийних трикутників (trigona cervicalia anteriora);

- груднинно–ключично–соскоподібну ділянку (regio

sternocleidomastoidea);

- бічну шийну ділянку (regio cervicalis lateralis), або задній шийний

трикутник (trigonum cervicale posterius), або бічний шийний

трикутник (trigonum colli laterale);

- задню шийну ділянку (regio cervicalis posterior; regio colli posterior),

або каркову ділянку (regio nuchae). Передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior)

або передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius)

Вона обмежована:

- угорі нижнім краєм нижньої щелепи (margo inferior mandibulae);

- унизу – грудниною (sternum);

- з боків – передніми краями груднинно–ключично–соскоподібних

м’язів (margines anteriores musculorum sternocleidomastoideorum).

Передньою серединною лінією шиї (linea mediana colli anterior) передня

шийна ділянка (regio cervicalis anterior) поділяється на:

- правий передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius

dextrum);

- лівий передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius

sinistrum).

Простори між фасціальними листками виповнені клітковиною.

1) надгрудинний міжапоневротичний простір (sp. interaponeuroticum suprasternalis), в клітковині якого знаходиться яремна венозна дуга (arcus venosis juguli), що пов’язує передні яремні вени. Сам простір розташований над яремною вирізкою грудини між листками другої і третьої фасцій.

2) 2) Між заднім листком піхви грудинно-ключючно-соскоподібного м”яза і самим м’язомЦе і буде другий клітковинний простір, що носить назву м’яза, в межах якого він розміщений (sp. m. sternocleidomastoideus).

3) Клітковинний простір між задньою стінкою піхви грудинно-ключично-соскоподібного м’яза і третьою фасцією – сліпий мішок Грубера (saccus caecus retrosternocleidomastoideus). Він обмежений: спереду – задньою стінкою піхви грудинно-ключично-сосковидного м’яза, ззаду – третьою фасцією, знизу – ключицею.

4) 4) Мішок підщелепної залози (saccus glandule submandibularis), розміщений між листками другої фасції. Однак це не просто вузька щілина, в якій лежить залоза.

5) Судинно-нервовий простір медіального трикутника шиї (sp. vasonervorum). Вздовж судинно-нервового пучка з кожної сторони є вузький канал, що обмежений піхвою, утвореною парієтальним листком четвертої фасції. Цей простір вздовж судин зверху простягається до основи черепа, а внизу переходить в клітковину переднього середостіння.

6) Пердорганний простір (sp.praeviscerale), який розміщений між парієтальним і вісцеральним листками четвертої фасції (мал. 6). Він простягається на шиї від під’язикової кістки до вирізки грудини. Та частина його, що відповідає рівню трахеї носить назву претрахеального клітковинного простору.

7) Ретровісцеральний простір (sp.retrovisceralis) – між вісцеральним листком четвертої фасції і п’ятою фасцією. Клітковина, що заповнює цей простір досить пухка і має обширне з’єднання з клітковиною заднього середостіння.

8) Передхребетний клітковинний простір(sp.praevertebralis) – утворений щілиною між п’ятою фасцією і шийними хребцями.

9) Переддрабинчастий клітковинний простір розташований в зовнішньому трикутнику шиї між другою і п’ятою фасціями (sp.antescalenum).

10) Міждрабинчастий простір – простягається між переднім і середнім драбинчастим м’язами (sp.interscalenum).

 

100. Фасції шиї: описати хід поверхневої та власної (поверхневий та глибокий листок)

фасцій, їх походження; відношення до м’язів, судинно-нервових пучків шиї.

Визначитиміжфасціальні простори, їх вміст та сполучення.

За В.М. Шевкуненком, розрізняють 4 шийні фасції, які мають 5 фасціальних листків.

Перший фасціальний листок – поверхнева шийна фасція (fascia colli superficialis) охоплює всю шию (collum), як комірець, і, роздвоюючись,утворює піхву для підшкірного м’яза шиї (vagina platysmatis).Власна шийна фасція (fascia colli propria) має два листки:

- поверхневий листок (другий фасціальний листок);

- глибокий листок (третій фасціальний листок).

Другий фасціальний листок – поверхневий листок власної шийної фасції (folium superficiale fasciae colli propriae). Він унизу починається від передньої поверхні груднини (facies anterior sterni) і ключиці (clavicula), а вгорі простягається до нижнього краю нижньої щелепи (margo inferior maxillae), охоплює всю шию (collum) і прикріплюється до остистих відростків шийних хребців (processus spinosi vertebrarum cervicalium

Третій фасціальний листок – глибокий листок власної шийної фасції (folium profundum fasciae colli propriae). Він унизу починається від задньої поверхні груднини (facies posterior sterni) та ключиці і прикріплюється вгорі до під’язикової кістки (os hyoideum), а з боків обмежовується лопатково–під’язиковим м’язом (musculus omohyoideus).

Четвертий фасціальний листок – внутрішня шийна фасція (fascia endocervicalis) поділяється на:

- пристінковий листок (folium parietale);

- нутрощевий листок (folium viscerale).

Пристінковий листок (folium parietale) охоплює всі органи шиї разом, а нутрощевий (folium viscerale) – кожний орган шиї окремо.

П’ятий фасціальний листок – передхребтова фасція (fascia prevertebralis) – охоплює всі глибокі м’язи шиї (musculi colli profundi).

101. Фасції шиї: описати хід внутрішньошийної та передхребтової фасцій, їх походження;

відношення до м’язів, внутрішніх органів. судинно-нервових пучків шиї. Визначити

міжфасціальні простори, їх вміст та сполучення.

1. Поверхневу пластинку шийної фасції (lamina superficialis fasciae cervicalis), яка відповідає поверхневому листку власної шийної фасції (lamina superficialis fasciae colli propriae)міститься надгруднинний простір (spatium suprasternale).

2. Передтрахейну пластинку шийної фасції (lamina pretrachealis fasciae cervicalis), яка відповідає глибокому листку власної фасції шиї і формує сонну піхву (vagina carotica), за якою знаходиться переднутряний простір (spatium previscerale).

3. Передхребтову пластинку шийної фасції (lamina prevertebralis fasciae cervicalis), яка відповідає аналогічній фасції шиї.Перед нею виділяють занутряний простір (spatium retroviscerale).

Між переднім і середнім драбинчастими м’язами (musculi scaleni anterior et medius) є міждрабинчастий простір (spatium interscalenum), де проходить підключична артерія (arteria subclavia) та стовбури плечового сплетення (truncі plexus brachialis). Перед драбинчастими м’язами (musculi scaleni) розташований переддрабинчастий простір (spatium antescalenum), де проходить підключична вена (vena subclavia). Між поверхневим та глибоким листками власної шийної фасції (lamina profunda et superficialis fasciae colli propriae) є щілиноподібнийнадгруднинний міжапоневротичний простір (spatium interaponeuroticum suprasternale). Між листками внутрішньої шийної фасції (fascia endocervicalis colli) спереду розташовується переднутряний простір (spatium previscerale), Між внутрішньою шийною фасцією (fascia endocervicalis colli) та передхребтовою фасцією (fascia prevertebralis) знаходиться занутряний простір (spatium retroviscerale.

 

102. Шийна фасція: анатомічна класифікація по М.Р. Сапіну, описати латинськими

термінами хід пластинок, їх відношення до м’язів; визначити міжфасціальні простори, їх

сполучення та вміст.

 

103. М’язи голови: класифікація. Жувальні м’язи: будова (початок, прикріплення), функції;

кровопостачання та іннервація; описати латинськими термінами і продемонструвати на

препаратах.

М’ЯЗИ ГОЛОВИ (musculi capitis).Вони поділяються на:

- жувальні м’язи (musculi masticatorii);

- м’язи лиця (musculi faciei), або мімічні м’язи. Жувальні м’язи (musculi masticatorii)

1. Жувальний м’яз (musculus masseter) має поверхневу частину (pars superficialis) та глибоку частину (pars profunda). Поверхнева частина жувального м’яза (pars superficialis musculi masseteris).Початок: від передніх двох третин виличної дуги (arcus zygomaticus).

Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи (tuberositas mandibulae).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula) і тягне її вперед.

Глибока частина жувального м’яза (pars profunda musculi masseteris).

Початок: від задніх двох третин виличної дуги (arcus zygomaticus).

Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи (tuberositas mandibulae).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula).

Функція жувального м’яза (musculus masseter):

- піднімає нижню щелепу (mandibula), переважно кут нижньої щелепи (angulus mandibulae)

2. Скроневий м’яз (musculus temporalis).

Початок: від скроневої поверхні тім’яної кістки (facies temporalis ossis parietalis), лускової частини скроневої кістки (pars squamosa ossis temporalis) і внутрішньої поверхні скроневої фасції (facies interna fasciae temporalis).

Прикріплення: до вінцевого відростка нижньої щелепи (processus coronoideus mandibulae).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula), діючи в основному на передні зуби (”кусаючий м’яз”) та тягне дозаду висунуту вперед щелепу. 3. Присередній крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus medialis).

Початок: від стінок крилоподібної ямки клиноподібної кістки (fossa pterygoidea ossis sphenoidalis), інколи і від горба верхньої щелепи (tuber maxillae).

Прикріплення: до крилоподібної горбистості нижньої щелепи (tuberositas pterygoidea mandibulae) на її внутрішній поверхні кута нижньої щелепи (facies interna anguli mandibulae).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula), тягне її у протилежний скороченню бік та висуває вперед нижню щелепу (mandibula).

4. Бічний крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus lateralis) має верхню головку (caput superius) та нижню головку (caput inferius). Верхня головка бічного крилоподібного м’яза (caput superius musculi pterygoidei lateralis).

Початок: від підскроневого гребеня та підскроневої поверхні великого крила клиноподібної кістки (crista infratemporalis et facies infratemporalis alae majoris ossis sphenoidalis).

Прикріплення: до суглобової капсули та суглубового диска скронево–нижньощелепного суглоба (capsula articularis et discus articularis articulationis temporomandibularis).

Нижня головка бічного крилоподібного м’яза (caput inferius musculi pterygoidei lateralis).

Початок: від зовнішньої поверхні бічної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки (facies externa laminae lateralis processus pterygoidei ossis sphenoidalis).

Прикріплення: до крилоподібної ямки виросткового відростка нижньої щелепи (fovea pterygoidea processus condylaris mandibulae).

 

104. М’язи голови: класифікація. М’язи лиця (мімічні м’язи): анатомічні особливості

мімічних м’язів; функції; кровопостачання та іннервація; описати латинськими термінами і

продемонструвати на препаратах.

М’язи лиця (musculi faciei)

1. Надчерепний м’яз (musculus epicranius), який складається з:

- апоневротичного шолома; надчерепного апоневроза (galea aponeurotica; aponeurosis epicranialis), який є апоневрозом надчерепного м’яза (aponeurosis musculi epicranii).

2. М’яз гордіїв (musculus procerus).

Початок: від носової кістки (os nasale).

Прикріплення: до шкіри лоба вище кореня носа (radix nasi), частина м’язових волокон вплітається у волокна лобового черевця потилично–лобового м’яза(venter frontalis musculi occipitofrontalis).

Функція: опускає шкіру лоба (cutis sincipitis), утворюючи горизонтальні складки шкіри в ділянці надперенісся (glabella).

3. Коловий м’яз ока (musculus orbicularis oculi),що має такі частини:

- повікову частину (pars palpebralis);

Початок: від присередньої повікової зв’язки (lig. Palpebrale mediale) й окістя (periosteum) сусідніх ділянок присередньої стінки очної ямки (paries medialis orbitae).

Прикріплення: до бічної повікової зв’язки (lig. Palpebrale laterale) й окістя (periosteum) сусідніх ділянок бічної стінки очної ямки (paries lateralis orbitae).

Функція: змикає повіки (palpebrae).

Глибока частина колового м’яза ока (pars profunda musculi orbicularis

oculi) є поглибленою часткою повікової частини (pars palpebralis).

- очноямкову частину (pars orbitalis).

4. Носовий м’яз (musculus nasalis).

Початок: від передньої поверхні верхньої щелепи (facies anterior maxillae) збоку і дещо вище від верхніх різців (над іклом).

Прикріплення: м’язові пучки ідуть вгору і переходять в апоневроз, який переходить через хрящову частину спинки носа і продовжується в апоневроз однойменного м’яза.

Функція: звужує ніздрі (nares), притискаючи їх до носової перегородки (septum nasi), опускає крила носа (alae nasi);

- крилову частину (pars alaris).

Початок: від верхньої щелепи (maxilla) над бічним різцем (dens incisivus lateralis), дещо нижче і присередньо від поперечної частини носового м’яза (pars transversa musculi nasalis).

Прикріплення: до шкіри і заднього краю крилових хрящів носа (cutis et margo posterior cartilaginum alarium nasi).

Функція: розширює ніздри (nares), при цьому відтягує крило носа (ala nasi) вниз і в сторону.

 

5. Коловий м’яз рота (musculus orbicularis oris), який залягає в товщі губ рота (labia oris). - крайову частину (pars marginalis)

Функція: стискує губи (labia), витягуючи їх вперед.

- губну частину (pars labialis), яка є основною частиною колового м’яза рота (m. orbicularis oris) і формує товщу губ, м’язові пучки розміщені циркулярно навколо ротової щілини (rima oris).

Початок: від одного кута рота (angulus oris).

Прикріплення: до другого кута рота (angulus oris), проникаючи в шкіру і слизову оболонку верхньої і нижньої губ (labia superius et inferius).

Функція: замикає ротову щілину (rima oris), притискуючи губи рота (labia oris) до зубів (dentes).

6. М’яз–підіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).

Початок: від підочноямкового краю верхньої щелепи (margo infraorbitalis maxillae) та присереднього краю очної ямки (margo medialis orbitae).

Прикріплення: проходить разом із м’язом–підіймачем кута рота (m. levator anguli oris) в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris) та в шкіру крила носа (cutis alae nasi).

Функція: піднімає верхню губу (labium superius), і тягне крило носа (ala nasi) вверх.

7. М’яз–підіймач кута рота (musculus levator anguli oris).

Початок: від передньої поверхні верхньої щелепи (facies anterior maxillae), в ділянці іклової ямки (regio fossae caninae).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Функція: тягне кут верхньої губи (angulus labii superioris) вгору і вбік.

8. Великий виличний м’яз (musculus zygomaticus major).

Початок: від виличної кістки (os zygomaticum).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в м’яз–підіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).

Функція: відтягує кут рота (angulus oris) вбік та вверх – є основним м’язом сміху.

9. Малий виличний м’яз (musculus zygomaticus minor).

Початок: від виличної кістки (os zygomaticum) біля бічного краю м’яза–підіймача верхньої губи (musculus levator labii superioris).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в м’яз–підіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).

Функція: піднімає кут рота (angulus oris).

10. М’яз сміху (musculus risorius), він є непостійним.

Початок: від жувальної і привушної фасцій (fascia masseterica et parotidea).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Функція: відтягує кут рота (angulus oris) вбік, утворюючи ямочку (fossula) на щоці (bucca) при усмішці.

11. Щічний м’яз (musculus buccinator), що утворює м’язову основу щоки (bucca).

Початок: від косої лінії нижньої щелепи (linea obliqua mandibulae), зовнішньої поверхні коміркової дуги верхньої щелепи над великими кутніми зубами (dentes molares) та від крило–нижньощелепного шва глотки (raphe pterygomandibularis pharyngis).

Прикріплення: до кута рота (angulus oris) і переходить у коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Функція: відтягує кут рота (angulus oris) назад і притискає щоку (bucca) до зубів (dentes).

12. М’яз–опускач кута рота (musculus depressor anguli oris).

Початок: від нижнього краю передньої третини тіла нижньої щелепи (margo inferior corporis mandibulae).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Функція: тягне кут рота (angulus oris) донизу та дещо вбік.

13. М’яз–опускач нижньої губи (musculus depressor labii inferioris)

Початок: від нижнього краю передньої частини нижньої щелепи (margo inferior partis anterioris mandibulae), нижче підборідного отвору нижньої щелепи (foramen mentale mandibulae).

Прикріплення: до шкіри і слизової оболонки нижньої губи (cutis et tunica mucosa labii inferioris), а також вплітається в коловий м’яз рота(m. orbicularis oris).

14. Підборідний м’яз (musculus mentalis).

Початок: від коміркових випинів нижніх різців (juga alveolaria dentium incisivorum).

Прикріплення: до шкіри підборіддя (cutis mentalis).

Функція: тягне шкіру підборідної ділянки (cutis regionis mentalis) угору і вбік.

15. Вушні м’язи (musculi auriculares) - передній вушний м’яз (musculus auricularis anterior), інколи відсутній;

Початок: від скроневої фасції (fascia temporalis).

Прикріплення: до вушного хряща (cartilago auriculae) і до хрящового зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus cartilagineus).

Функція: відтягує вушну раковину (auricula) вперед.

- верхній вушний м’яз (musculus auricularis superior), що є найбільшим м’язом із вушних м’язів (mm. auriculares) і розташований над вушною раковиною (auricula);

Початок: від бічного краю апоневротичного шолома (galea aponeurotica).

Прикріплення: до внутрішньої поверхні вушного хряща (facies interna cartilaginis auriculae).

Функція: тягне вушну раковину (auricula) вверх.

- задній вушний м’яз (musculus auricularis posterior), що розташований в соскоподібній ділянці (regio mastoidea).

Початок: від соскоподібного відростка скроневої кістки (processus mastoideus ossis temporalis).

Прикріплення: до шкіри задньої поверхні вушної раковини (cutis faciei posterioris auriculae).

Функція: тягне вушну раковину (auricula) назад.

 

16. М’яз–зморщувач брови (musculus corrugator supercilii) залягає в товщі брови (supercilium).

Початок: від присередньої частини надбрівної дуги (pars medialis arcus superciliaris).

Прикріплення: до шкіри брови (cutis supercilii). Частина пучків цього м’яза переплітається з пучками колового м’яза ока (m. orbicularis oculi).

Функція: зближує брови (supercilia), внаслідок чого утворюються вертикальні складки в ділянці надперенісся (regio glabellae).

17. М’яз–опускач носової перегородки (musculus depressor septi nasi). Цей м’яз належить до крилової частини носового м’яза (pars alaris musculi nasalis).

Початок: від верхньої щелепи (maxilla) над при середнім різцем (dens incisivus medialis).

Прикріплення: до нижнього краю хрящової частини носової перегородки (margo inferior partis cartilagineae septi nasi).

Функція: опускає і тягне носову перегородку (septum nasi) вниз, опускаючи кінчик носа (apex nasi)

18. М’яз–опускач брови (musculus depressor supercilii).

Початок: від носової частини лобової кістки (pars nasalis ossis frontalis).

Прикріплення: до шкіри присередньої частини брови (cutis partis medialis supercilii).

Функція: опускає брову (supercilia).

19. Поперечний м’яз підборіддя (musculus transversus menti) є непостійним і розміщується під підборіддям (mentum.

20. М’яз–підіймач верхньої губи і крила носа (musculus levator labii superioris alaeque nasi).

Початок: від основи лобового відростка верхньої щелепи (basis processus frontalis maxillae).

Прикріплення: до шкіри верхньої губи та крила носа (cutis labii superioris alaeque nasi).

Функція: піднімає верхню губу (labium superius) та крило носа (ala nasi).

 

105. М’язи плечового поясу: будова (початок, прикріплення), функції; кровопостачання та

іннервація; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

М’ЯЗИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ (musculi membri superioris).Вони поділяються на:

- м’язи грудного пояса (musculi cinguli pectoralis);

- м’язи вільної верхньої кінцівки (musculi membri superioris liberi).

М’язи вільної верхньої кінцівки (musculi membri superioris liberi) розташовані у таких відділах:

- передньому відділі плеча (compartimentum brachii anterius)

- задньому відділі плеча (compartimentum brachii posterius)

- передньому відділі передпліччя (compartimentum antebrachii anterius)

-задньому відділі передпліччя (compartimentum antebrachii posterius)

- бічній частині передпліччя (pars lateralis antebrachii)

- тильній ділянці кисті (regio dorsalis manus);

- долоні (palma), або долонній ділянці (regio palmaris)

- тенар (thenar)

- гіпотенар (hypothenar)

М’язи грудного пояса (musculi cinguli pectoralis)

1.Дельтоподібний м’яз (musculus deltoideus).

Початок: від ключиці (clavicula) – ключична частина (pars clavicularis), від ості лопатки (spina scapulae)

Прикріплення: до дельтоподібної горбистості плечової

кістки (tuberositas deltoidea humeri).

2. Надостьовий м’яз (musculus supraspinatus).

Він розміщений в надостьовій ямці (fossa supraspinata).

Початок: від стінок надостьової ямки лопатки (parietes

fossae supraspinatae) і від надостьової фасції (fascia supraspinata).

Прикріплення: до верхньої площадки великого горбка

плечової кістки (tuberculum majus humeri).

3. Підостьовий м’яз (musculus infraspinatus). Він розміщений в

підостьовій ямці (fossa infraspinata).

Початок: від поверхні підостьової ямки (facies fossae

infraspinatae) і від підостьової фасції (fascia infraspinata).

Прикріплення: до задньої середньої площадки великого

горбка плечової кістки (tuberculum majus humeri)

4. Малий круглий м’яз (musculus teres minor).

Початок: від бічного краю лопатки (margo lateralis scapulae)

і підостьової фасції (fascia infraspinata).

Прикріплення: до нижньої задньої площадки великого

горбка плечової кістки (tuberculum majus humeri).

5. Великий круглий м’яз (musculus teres major).

Початок: від нижньої частини бічного краю (pars inferior

marginis lateralis) і від нижнього кута лопатки (angulus inferior scapulae)

Прикріплення: до гребеня малого горбка плечової кістки

(crista tuberculi minoris humeri).

6. Підлопатковий м’яз (musculus subscapularis).

Початок: від ребрової поверхні лопатки (facies costalis

scapulae), її бічного краю (margo lateralis scapulae).

Прикріплення: до малого горбка і гребеня малого горбка

(tuberculum minus et crista tuberculi minoris).

М’язи вільної частини верхньої кінцівки

(musculi partis liberae membri superioris)

Вони поділяються на:

- м’язи плеча (musculi brachii);

- м’язи передпліччя (musculi antebrachii);

- м’язи кисті (musculi manus).

 

106. М’язи плеча: передня група, будова (початок, прикріплення), функції;

кровопостачання та іннервація; описати латинськими термінами і продемонструвати на

препаратах.

До м’язів переднього відділу плеча (musculi compartimenti brachii

anterioris) належать:

 

1. Дзьобо–плечовий м’яз (musculus coracobrachialis).

Початок: від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки

(apex processus coracoidei scapulae).

Прикріплення: до передньої та присередньої поверхонь

плечової кістки (facies anterior et medialis ossis humeri).

Функція: згинає плече (flexio brachii) в плечовому суглобі (articulatio humeri);

 

2. Плечовий м’яз (musculus brachialis).

Початок: від нижніх двох третин передньої поверхні тіла

плечової кістки (corpus humeri) дистальніше дельтоподібної горбистості

(tuberositas deltoidea).

Прикріплення: до горбистості ліктьової кістки (tuberositas ulnae).

Функція: згинає передпліччя (flexio antebrachii) в

ліктьовому суглобі (articulatio cubiti).

 

3. Двоголовий м’яз плеча (musculus biceps brachii).

- довга головка (caput longum);

Початок: від надсуглобового горбка лопатки (tuberculum

supraglenoidale scapulae). - коротка головка (caput breve).

Початок: від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки

(apex processus coracoidei scapulae). прикріплюється до горбистості променевої кістки (tuberositas radii).

Функція: згинає плече (brachium) в плечовому суглобі

(articulatio humeri), згинає і відвертає передпліччя (flexio et supinatio

antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio cubiti).

 

 

107. М’язи плеча: задня група, будова (початок, прикріплення), функції; кровопостачання

та іннервація; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

 

До м’язів заднього відділу плеча (musculi compartimenti brachii posterioris)

належать:

1. Триголовий м’яз плеча (musculus triceps brachii). Він розташований у