Плечове сплетення: підключична частина, її топографія, компоненти; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

ПЛЕЧОВЕ СПЛЕТЕННЯ, PLEXUS BRACHIALIS (CV-CVIII-ThI) Плечове сплетення утворюється передніми гілками чотирьох нижніх шийних нервів (СV-СVIII) і більшою частиною передньої гілки першого грудного (ThI) нерва.

Топографія. Плечове сплетення має надключичну і підключичну частини.

1) Надключична частина, pars supraclavicularis, розташована на шиї між переднім і середнім дра-бинчастими м'язами у вигляді трьох великих стовбурів — верхнього (truncus superior), середнього (truncus medius) і нижнього (trun-cus inferior).

2) Підключична частина, pars infraclavicularis, спускається в па-хвову ямку, де стовбури переплі-таються і формують три пучки, які оточують пахвову артерію: fasciculus lateralis, бічний пучок, лежить латерально від ар-терії; fasciculus medialis, присере-дній пучок, розташований медіально від артерії; fasciculus posterior, задній пучок, лежить позаду артерії.

550. Довгі гілки плечового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати латинськими термінамиі продемонструвати на препаратах.

З підключичної частини від трьох пучків відходять довгі гілки, які розгалужуються в ділянці вільної верхньої кінцівки:

■ n. musculocutaneus, м'язово-шкірний нерв, виходить з бічного пучка, пронизує m. согасо-brachialis і розташовується між двоголовим м'язом плеча, m. bi-ceps brachii, і плечовим м'язом, m. brachialis. Він віддає гілки до всіх м'язів передньої групи плеча (mm. biceps brachii, brachialis, coracobrachialis). Його шкірна гілка — бічний шкірний нерв перед-пліччя (n. cutaneus antebrachii lateralis) виходить з-під бічного краю двоголового м'яза плеча, пронизує фасцію і розгалужується в шкірі передньо-бічної ділянки передпліччя (Рис. 39);

■ n. cutaneus brachii medialis, npu-середній шкірний нерв плеча, тон-кий, виходить з присереднього пучка і розгалужується в шкірі присередньої поверхні плеча;

■ n. cutaneus antebrachii medialis, присередній шкірний нерв перед-пліччя, виходить з присереднього пучка, пронизує фасцію плеча і продовжується на передпліччя, де іннервує шкіру його передньо-присередньої сторони.Три інші довгі нерви плечового сплетення — серединний, ліктьовий і променевий є основними нервами верхньої кінцівки.

551:- Довгі гілки плечового сплетення: м’язово-шкірний нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах. м’язово–шкірний нерв (n. musculocutaneus), який пронизує дзьобо–плечовий м’яз (m. coracobrachialis) та іннервує:- дзьобо–плечовий м’яз (m. coracobrachialis);- двоголовий м’яз плеча (m. biceps brachii);- плечовий м’яз (m. brachialis). М’язово–шкірний нерв (n. musculocutaneus) виходить з–під нижньо–бічного краю двоголового м’яза плеча у вигляді бічного шкірного нерва передпліччя (n. cutaneus antebrachii lateralis), який іннервує:- шкіру бічної поверхні передпліччя.

552. Довгі гілки плечового сплетення: серединний нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації;описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Від присереднього пучка та бічного пучка (fasciculus medialis et fasciculus lateralis) відходить cерединний нерв (n. medianus), який починається:- присереднім корінцем серединного нерва (radix medialis nervi mediani);- і бічним корінцем серединного нерва (radix lateralis nervi mediani).

Ці корінці, з’єднуючись в один стовбур нижче пахвової артерії, у складі судинно–нервового пучка плеча, проходять в присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis) та проходять через середину ліктьової ямки (fossa cubitalis), пронизують круглий м’яз–привертач (m. pronator teres) і лягають в серединну борозну передпліччя (sulcus medianus antebrachii). На плечі серединний нерв (n. medianus) не розгалужується.На передпліччі від cерединного нерва (n. medianus) відходять передній міжкістковий нерв передпліччя (n. interosseus antebrachii anterior), який іннервує:- глибокі м’язи переднього відділу передпліччя (musculi profundi compartimentі antebrachii anterioris).Крім того, від серединного нерва (n. medianus) відходять:- м’язові гілки (rami musculares) до всіх м’язів переднього відділу передпліччя (musculi profundi compartimenti antebrachii anterioris), крім тих, що іннервуються ліктьовим нервом (n. ulnaris);- долонна гілка (r. Palmaris), яка іннервує шкіру долонної поверхні кисті з променевого боку.Кінцевим розгалуженням серединного нерва на рівні дистального краю тримача м’язів–згиначів є спільні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares communes), які розгалужуються на власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii), що іннервують:- шкіру середини долоні;- шкіру підвищення великого пальця;- шкіру долонної поверхні І–ІІІ і бічної поверхні ІV пальців кисті. Серединний нерв (n. medianus) іннервує:- м’язи підвищення великого пальця (крім привідного м’яза великого пальця і глибокої головки короткого м’яза–згинача великого пальця);- І–ІІ червоподібні м’язи (mm. lumbricales [І–ІІ]).

553. Довгі гілки плечового сплетення: ліктьовий нерв, його утворення,топографія, гілки, ділянки іннервації;описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

- ліктьовий нерв (n. ulnaris), проходить у присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis), пронизує присередню міжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii mediale), огинає ззаду присередній надвиросток плеча (epicondylus medialis), залягає поверхнево під шкірою і на плечі (brachium) не розгалужується, потім прямує на передпліччя (antebrachium), де лягає в ліктьову борозну (sulcus ulnaris).На передпліччі (antebrachium) ліктьовий нерв (n. ulnaris) іннервує:- ліктьовий м’яз–згинач зап’ястка (m. flexor carpi ulnaris);- присередню частину глибокого м’яза–згинача пальців (pars medialis musculi flexoris digitorum profundi) і поділяється на:- тильну гілкуліктьового нерва (r. Dorsalis nervi ulnaris);- долонну гілку ліктьового нерва (r. Palmaris nervi ulnaris).

Долонна гілка ліктьового нерва (r. palmaris nervi ulnaris) іннервує:- всі м’язи підвищення V пальця (musculi eminentiae hypothenaris);- всі міжкісткові м’язи (musculi interossei);- ІІІ–ІV червоподібні м’язи (musculi lumbricales [ІІІ–ІV]);- привідний м’яз великого пальця (m. adductor pollicis);- глибоку головку короткого м’яза–згинача великого пальця (caput profundum musculi flexoris pollicis brevis);- шкіру підвищення мізинця (cutis eminentiae hypothenaris);- долонну поверхню V пальця (facies palmaris digiti quinti [V]);- присередню поверхню ІV пальця (facies medialis digiti quarti [ІV]).

Долонна гілка ліктьового нерва (r. palmaris nervi ulnaris) поділяється на:- поверхневу гілку (ramus superficialis);- глибоку гілку (ramus profundus).

Поверхнева гілка ліктьового нерва (ramus superficialis nervi ulnaris) переходить у спільні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares communes), які поділяються в свою чергу на два власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii).

Глибока гілка ліктьового нерва (ramus profundus nervi ulnaris) іннервує:- більшість м’язів гіпотенара (musculi hypothenaris);- середню групу м’язів кисті (musculi manus medii);- деякі м’язи тенара (musculi thenaris).

Тильна гілка ліктьового нерва (r. dorsalis nervi ulnaris) поділяється на тильні пальцеві нерви (nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру:- мізинця (digitus minimus);- перстневого пальця; безіменного пальця (digitus anularis);- ліктьової сторони середнього пальця (pars ulnaris digiti medii).

554. Довгі гілки плечового сплетення: променевий нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Променевий нерв (n. radialis) проходить в каналі променевого нерва (canalis nervi radialis) та іннервує усі м’язи задньої групи плеча і шкіру над ними.Виходячи на передпліччя, променевий нерв (n. radialis) іннервує:- усі глибокі та поверхневі м’язи задньої групи передпліччя і шкіру над ними;- м’язи бічної частини (pars lateralis) заднього відділу передпліччя (compartimentum antebrachii posterius) – плечо–променевий м’яз (m. brachioradialis) та довгий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (m. extensor carpi radialis longus).

Променевий нерв віддає такі гілки:- м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують усі задні м’язи плеча;- задній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii posterior), який іннервує шкіру задньої поверхні плеча;- нижній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis inferior), який іннервує шкіру бічної поверхні плеча нижче дельтоподібної ділянки;- задній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii posterior), який іннервує шкіру задньої поверхні передпліччя;- глибоку гілку (r. profundus), що розгалужується на м’язові гілки, які іннервують усі задні м’язи передпліччя, та короткий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (m. extensor carpi radialis brevis).

Від глибокої гілки променевого нерва (r. Profundus nervi radialis) відходить задній міжкістковий нерв передпліччя (n. interosseus antebrachii posterior), який іннервує:- міжкісткову перетинку передпліччя (membrana interossea antebrachii);- кістки передпліччя (ossa antebrachii);- міжзап’ясткові суглоби кисті (articulationes intercarpales); зап’ясткові суглоби кисті (articulationes carpi);- п’ястково–фалангові суглоби кисті (articulationes metacarpophalangeae);- поверхневу гілку (r. superficialis), що на тилі кисті поділяється на п’ять тильних пальцевих нервів (nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру тильних поверхонь проксимальних фаланг перших двох пальців з обох боків та середнього пальця з променевого боку. Від поверхневої гілки також відходить ліктьова сполучна гілка (r. communicans ulnaris).

555. Довгі шкірні гілки плечового сплетення: їх утворення,топографія, ділянки іннервації.

Присередній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii medialis), з С8–Тh1, чутливий і найтонший з усіх довгих нервів верхньої кінцівки; відходить від присереднього пучка плечового сплетення. Він супроводжує a.axillaris і своїми гілками іннервує шкіру присередньої поверхні плеча, з’єднуючись з міжреброво-плечовими нервами (nn. intercostobrachiales) – бічними шкірними грудними гілками І–ІІІ міжребрових нервів.

Присередній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii medialis), з С8–Тh1 – чутливий нерв, який відходить від присереднього пучка плечового сплетення. Він супроводжує a. brachialis; потім на середині плеча, разом з v. basilica, пронизує фасцію плеча і відразу розгалужується на передню і задню гілки. Передня гілка (r. anterior) цього нерва іннервує присередню ділянку шкіри передньої поверхні передпліччя, а задня гілка (r. posterior) іннервує присередню ділянку шкіри верхніх двох третин задньої поверхні передпліччя.

556. Поперекове сплетення:утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації;описати латинськими термінамиі продемонструвати на препаратах.

Поперекове сплетення (plexus lumbalis) парне, утворене черевними гілками XII грудного і I-IV поперекових нервів, які розташовуються попереду поперечних відростків поперекових хребців під великий поперекової м’язом (m. psoas major). До складу поперекового сплетення також входять волокна з поперекових вузлів симпатичного стовбура. У поперековому сплетенні розрізняють короткі і довгі гілки. Короткі гілки поперекового сплетення. М’язові гілки (rr. musculares) змішані, починаються від I, II, III поперекових нервів, які іннервують квадратну м’яз попереку (m. quadratus lumborum), а також велику і малу поперекові м’язи (m. psoas major et minor).

Довгі гілки поперекового сплетення. 1. Клубово-подчревного нерва (n. iliohypogastricus) утворений гілками корінців ThXII і Li. Нерв виходить з-під великий поперекової м’язи (m. psoas major) і розташовується паралельно XII міжреберних нервів над гребенем клубової кістки по передній поверхні квадратної м’язи спини. З боку черевної порожнини він покритий очеревиною і поперечною фасцією живота. М’язові гілки цього нерва іннервують поперечну і внутрішню косу м’язи живота і пирамидную м’яз. 2. Клубово-пахової нерв (n. ilioinguinalis) утворений волокнами Li, розташовується на квадратній м’язі попереку (m. quadratus lumborum). Рухові волокна цього нерва іннервують поперечну і внутрішню косу м’язи живота, чутливі – мають рецептори в шкірі пахової області, лобку, корені статевого члена, мошонки або великих статевих губах. 3. Стегнової-статевого нерв (n. genitofemoralis) змішаний, утворюється з волокон LI-II. Рухові волокна прободают початок великої поперекового м’яза і по її зовнішньому краю досягають внутрішнього отвору пахового каналу, супроводжуючи насіннєвий канатик під назвою статевої гілки (r. genitalis). По виході з пахового каналу він іннервує м’яз, що піднімає яєчко (m. cremaster). 4. Латеральний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis) утворений корінцями LII-III. За функціональним значенням – чутливий. Його рецептори розкидані в шкірі, клітковині і широкої фасції латеральної і передньої поверхонь стегна. 5. Стегновий нерв (n. femoralis) утворений волокнами корінців LII-IV змішаний, найбільш великий і довгий нерв поперекового сплетення. Він розташовується в поперековій області між клубової і великий поперекової м’язами. В стегнової ямці відбувається з’єднання м’язових і чутливих шкірних гілок. М’язові гілки іннервують клубову, велику і малу поперекові, Гребешкова, кравецьку, чотириглаву м’язи. Рецептори чутливих нервів розташовуються в шкірі, підшкірній клітковині і фасціях медіальної кісточки стопи, медіальної поверхні гомілки. 6. Затульний нерв (n. obturatorius) утворений LII-IV, тобто починається від поперекового сплетення разом з n. femoralis. Замикальний нерв протягом II-V поперекових хребців розташовується з медіальної сторони, під m. psoas major, потім проходить у малому тазі нижче linea terminalis у напрямку до запірательного каналу.

557. Поперекове сплетення: стегновий нерв, його топографія, гілки, ділянки іннервації; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Стегновий нерв (n. femoralis) утворений волокнами корінців LII-IV змішаний, найбільш великий і довгий нерв поперекового сплетення. Він розташовується в поперековій області між клубової і великий поперекової м’язами, проникаючи в стегнову ямку через lacuna musculorum, прикритий широкої фасцією стегна. В стегнової ямці відбувається з’єднання м’язових і чутливих шкірних гілок. М’язові гілки іннервують клубову, велику і малу поперекові, Гребешкова, кравецьку, чотириглаву м’язи. Рецептори чутливих нервів розташовуються в шкірі, підшкірній клітковині і фасціях медіальної кісточки стопи, медіальної поверхні гомілки. Їх чутливі нерви, супроводжуючи підшкірні гілки системи v. saphena magna, нижче колінного суглоба занурюються під фасцію і утворюють n. saphenus, який піднімається на стегно, проходячи в canalis adductorius. По виході з каналу n. saphenus супроводжує а. і v. femorales і в стегновій ямці з’єднується з м’язової гілкою.

558. Поперекове сплетення: затульний нерв, його топографія, гілки, ділянки іннервації; описати латинськими термінамиі продемонструвати на препаратах.

Затульний нерв (n. obturatorius), з L2–L4, виходить з-під присереднього краю m. psoas major, спускається у малий таз і по бічній стінці останнього досягає canalis obturatorius, через який виходить на стегно і розгалужується на кінцеві передню та задню гілки.

Передня гілка (r. anterior) іде вниз від верхнього краю зовнішнього затульного м’яза між довгим і коротким привідними м’язами, виходить під шкіру між довгим привідним і тонким м’язами і продовжується у шкірну гілку (r. cutaneus), яка іннервує шкіру нижнього відділу присередньої поверхні стегна. На своєму шляху передня гілка віддає rr. musculares до всіх перелічених м’язів.Задня гілка (r. posterior) пронизує зовнішній затульний м’яз і віддає суглобову гілку (r. articularis) до кульшового суглоба.Непостійний додатковий затульний нерв (n. obturatorius accessorius), з L2–L4, йде від поперекового сплетення вниз по передній поверхні клубової фасції, перегинається через гребінь лобкової кістки і іннервує гребінний м’яз та кульшовий суглоб.

559. Крижове та куприкове сплетення: утворення, топографія,класифікація гілок. Крижове сплетення (plexus sacralis) утворюється внаслідок з’єднання попереково-крижового стовбура (truncus lumbosacralis), сформованого передньою гілкою п’ятого поперекового нерва та частиною передньої гілки четвертого поперекового нерва, з передніми гілками всіх крижових нервів. Перелічені нервові гілки конвергують у напрямі до foramen ischiadicum majus, утворюючи товсту трикутної форми пластинку, основа якої лежить на крижовій кістці і грушоподібному м’язі, а вершина переходить у сідничий нерв (найбільший в усьому тілі). Гілки крижового сплетення можна умовно поділити на короткі та довгі. Короткі гілки іннервують м’язи та шкіру в ділянці таза, а довгі гілки – м’язи та шкіру вільної нижньої кінцівки. Куприкове сплетення Куприковий нерв (n. coccygeus) виходить із крижового каналу через hiatus sacralis, потрапляє у порожнину таза і з’єднується з передніми гілками четвертого та п’ятого крижових нервів, утворюючи куприкове сплетення.Куприкове сплетення (plexus coccygeus) розміщується на передній поверхні сідничо-куприкового м’яза (куприкового м’яза), m. ischiococcygeus (m. coccygeus) et lig. sacrospinale. Від куприкового сплетення відходять:1) 3–5 тоненьких відхідниково-куприкових нервів (nn. anococcygei), які проходять між m. ischiococcygeus et m. levator ani та іннервують шкіру в ділянці куприка і відхідника;2)м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують m. ischiococcygeus, m. levator ani et m. sacrococcygeus anterior.

560. Крижове сплетення: короткі гілки,їх топографія, ділянки іннервації;описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах. Короткі гілки крижового сплетення

М’язові гілки крижового сплетення іннервують грушеподібний мяз(m. Pіriformis), m. obturatorius internus, m. quadratus femoris, mm. gemelli.

Верхній сідничний нерв (n. gluteus superior), з L4–S1, руховий, єдиний нерв, який виходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір; проходить між малим та середнім сідничними м’язами, іннервуючи їх, і віддає гілочку м’язові-натягачеві широкої фасції стегна.

При ураженні верхнього сідничного нерва утруднюється відведення стегна. При двобічному ураженні виникає “качина” хода: під час ходьби хворий хитається з боку в бік.

Нижній сідничний нерв (n. gluteus inferior), з L5– S2, руховий, виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір і розгалужується на гілки, що іннервують великий сідничний м’яз.

Соромітний нерв (n. pudendus), з S1–S4, мішаний, в його складі проходять рухові, чутливі, а також передвузлові парасимпатичні нервові волокна.

561. Короткі гілки крижового сплетення: соромітний нерв, склад волокон, його топографія, ділянки іннервації; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Соромітний нерв (n. pudendus), з S1–S4, мішаний, в його складі проходять рухові, чутливі, а також передвузлові парасимпатичні нервові волокна від крижового відділу спинного мозку, виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, огинає ззаду сідничу ость і заходить знову в порожнину таза через малий сідничий отвір, потрапляючи до сідничо-відхідникової ямки (fossa ischioanalis). По бічній стінці останньої соромітний нерв досягає симфізу і переходить на спинку статевого члена (або клітора) у вигляді своєї кінцевої гілки – дорсальний нерв статевого члена, або дорсальний нерв клітора (n. dorsalis penis seu n. dorsalis clitoridis).

До виходу з порожнини таза від соромітного нерва відходять м’язові м’язові гілки (rr. musculares).

У сідничо-відхідниковій ямці соромітний нерв віддає такі гілки:

а) нижні відхідникові (прямокишкові) нерви, nn. anales (rectales) inferiores, які йдуть до шкіри anus i до m. sphincter ani externus;

б) промежинні нерви (nn. perineales), які іннервують м’язовими гілками м’язи промежини (m. transversus perinei superficialis, m. bulbocavernosus, m. ischiocavernosus) та йдуть до шкіри промежини і калитки (у чоловіків) у вигляді задніх калиткових нервів (nn. scrotales posteriores) та великих соромітних губ (у жінок) у вигляді задніх губних нервів (nn. labiales posteriores).

562. Довгі гілки крижового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Задній шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris posterior), із S1–S3 – чутливий, виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір з-під нижнього краю великого сідничного м’яза приблизно на середині відстані між tuber ischiadicum et trochanter major, спускається під широкою фасцією між m. semitendinosus et m. biceps femoris і своїми кінцевими гілками розгалужується у шкірі задньої поверхні стегна до підколінної ямки включно.

Сідничий нерв (n. ischiadicus), з L4–S3 – змішаний, найбільший нерв за довжиною і діаметром у тілі людини.

Великогомілковий нерв (n. tibialis), з L4–S3 – мішаний, проходить посередині підколінної ямки по всій її довжині, розташовуючись позаду підколінної вени і розташованої глибше на m. popliteus підколінної артерії.

Присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) є більшим із двох кінцевих гілок основного стовбура n. tibialis. На підошві він іде в присередній підошвовій борозні та іннервує присередню групу м’язів підошви (крім m. adductor hallucis та бічної головки m. flexor hallucis brevis) і перший та другий червоподібні м’язи.

Бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) є другою кінцевою гілкою n. tibialis. Цей нерв віддає м’язові гілки до бічної групи м’язів підошви та квадратного м’яза стопи і на початку бічної підошвової борозни розгалужується на глибоку та поверхневу гілки.

Загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis seu n. peroneus communis), з L4–S2 – мішаний, становить другу велику гілку сідничого нерва.

Поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis seu n. peroneus superficialis) іде вниз у верхньому м’язово-малогомілковому каналі, віддаючи довгому і короткому малогомілковим м’язам м’язові гілки, а потім як суто шкірний нерв спускається по зовнішній поверхні короткого малогомілкового м’яза.

Присередній дорсальний шкірний нерв (n. cutaneus dorsalis medialis) йде до присереднього краю тилу стопи над тримачами м’язів-згиначів і іннервує шкіру присереднього краю тилу та великого пальця стопи, а також шкіру обернених одна до одної поверхонь II–ІІІ пальців стопи

Глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis profundus seu n. peroneus profundus) прямує косо вниз від шийки малогомілкової кістки, проходить крізь передню міжм’язову перегородку гомілки, йде у напрямі за ходом a. tibialis anterior i віддає м’язові гілки, які іннервують передню групу м’язів гомілки.

563. Довгі гілки крижового сплетення: сідничний нерв, його топографія, гілки, ділянки іннервації; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Сідничий нерв (n. ischiadicus), з L4–S3 – змішаний, найбільший нерв за довжиною і діаметром у тілі людини. Він виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, проходить ззаду близнюкових м’язів і сухожилка внутрішнього затульного м’яза, ззаду квадратного м’яза стегна і спереду великого сідничного м’яза та заднього шкірного нерва стегна, далі переходить на стегно на середині відстані між сідничим горбом та великим вертлюгом і спускається вниз між півперетинчастим м’язом та двоголовим м’язом стегна, досягаючи підколінної ямки. У верхньому куті підколінної ямки сідничий нерв розгалужується на дві гілки: товщу – великогомілковий нерв і порівняно тоншу – загальний малогомілковий нерв. Цей поділ сідничого нерва може відбуватися і вище вказаного рівня, а іноді і в ділянці сплетення. В останньому випадку великогомілковий нерв виходить під грушоподібним м’язом, а загальний малогомілковий нерв, проходячи крізь останній, виходить вище.

На своєму шляху до підколінної ямки n. ischiadicus віддає м’язові гілки до внутрішнього затульного м’яза, верхнього та нижнього близнюкових м’язів, великого привідного м’яза, до капсули кульшового суглоба та до задньої групи м’язів стегна (за винятком короткої головки двоголового м’яза стегна, яку іннервує загальний малогомілковий нерв).

564.Великогомілковий нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Великогомілковий нерв (n. tibialis), з L4–S3 – мішаний, проходить посередині підколінної ямки по всій її довжині, розташовуючись позаду підколінної вени і розташованої глибше на m. popliteus підколінної артерії. Потім n. tibialis проходить під сухожилковою дугою камбалоподібного м’яза у гомілково-підколінний канал. У каналі n. tibialis спускається (між глибокими та поверхневими м’язами-згиначами) до нижнього його отвору, лягає позаду присередньої кісточки, огинає її, пройшовши під тримачем м’язівзгиначів, і розгалужується на дві гілки – присередній та бічний підошвові нерви (обидва йдуть в однойменних борознах).

У підколінній ямці від великогомілкового нерва відходять м’язові гілки до м’язів поверхневої групи згиначів гомілки, суглобові гілки до колінного суглоба, міжкістковий нерв гомілки та присередній шкірний нерв литки. Міжкістковий нерв гомілки (n. interosseus cruris) відходить від n. tibialis у нижньому куті підколінної ямки, іде вниз, супроводжуючи передню великогомілкову артерію, і віддає гілки до кісток гомілки, до велико-малогомілкового синдесмозу. Присередній шкірний нерв литки (n. Cutaneus surae medialis) іде під fascia cruris у борозні між бічною та присередньою головками литкового м’яза, супроводжуючи v. saphena parva. Пронизуючи фасцію в нижній третині гомілки, n. cutaneus surae medialis стає підшкірним, з’єднується з малогомілковою сполучною гілкою n. cutaneus surae lateralis (яка є відгалуженням загального малогомілкового нерва), і далі йде вже під назвою литкового нерва. Литковий нерв (n. suralis) позаду бічної кісточки віддає бічні п’яткові гілки (rr. calcanei laterales) до шкіри бічного відділу regio calcanea i, йдучи по бічному краю стопи у вигляді бічного тильного шкірного нерва (n. cutaneus dorsalis lateralis), досягає шкіри V пальця.

На гомілці n. tibialis віддає м’язові гілки до м’язів глибокого шару згиначів гомілки, суглобові гілки до надп’ятково-гомілкового суглоба, присередні п’яткові гілки (rr. calcanei mediales) відходять позаду присередньої кісточки до шкіри присереднього відділу regio calcanea.

565. Загальний малогомілковий нерв: його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis seu n. peroneus communis), з L4–S2 – мішаний, становить другу велику гілку сідничого нерва. Відокремившись від останнього, він іде вниз уздовж бічної стінки підколінної ямки, розміщуючись біля присереднього краю довгої головки двоголового м’яза стегна, і досягає головки малогомілкової кістки. Далі нерв огинає шийку малогомілкової кістки і розгалужується на дві кінцеві гілки – поверхневий та глибокий малогомілковий нерви.До свого поділу загальний малогомілковий нерв дає в підколінній ямці м’язові гілки до короткої головки двоголового м’яза стегна та бічний шкірний нерв литки. Бічний шкірний нерв литки (n. cutaneus surae lateralis) спускається під fascia cruris по задній поверхні бічної головки литкового м’яза, віддавши малогомілкову сполучну гілку (r. communicans fibularis) до присереднього шкірного нерва литки (гілки n. tibialis), іннервує шкіру бічної поверхні проксимальних двох третин гомілки. Після цього, як було вже вказано, волокна бічного та присереднього шкірного нерва йдуть вниз одним стовбуром під назвою n. suralis.

566. Кровопостачання і іннервація пальців кисті (тильна і долонна поверхні).

Долонна гілка ліктьового нерва (r. palmaris nervi ulnaris) іннервує:

- всі м’язи підвищення V пальця (musculi eminentiae hypothenaris);

- всі міжкісткові м’язи (musculi interossei);

- ІІІ–ІV червоподібні м’язи (musculi lumbricales [ІІІ–ІV]);

- привідний м’яз великого пальця (m. adductor pollicis);

- глибоку головку короткого м’яза–згинача великого пальця (caput profundum musculi flexoris pollicis brevis);

- шкіру підвищення мізинця (cutis eminentiae hypothenaris);

- долонну поверхню V пальця (facies palmaris digiti quinti [V]);

- присередню поверхню ІV пальця (facies medialis digiti quarti [ІV]).

Долонна гілка ліктьового нерва (r. palmaris nervi ulnaris) поділяється на:

- поверхневу гілку (ramus superficialis);

- глибоку гілку (ramus profundus). Поверхнева гілка ліктьового нерва (ramus superficialis nervi ulnaris) переходить у спільні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares communes), які поділяються в свою чергу на два власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii).

Глибока гілка ліктьового нерва (ramus profundus nervi ulnaris) іннервує:

- більшість м’язів гіпотенара (musculi hypothenaris);

- середню групу м’язів кисті (musculi manus medii);

- деякі м’язи тенара (musculi thenaris).

Тильна гілка ліктьового нерва (r. dorsalis nervi ulnaris) поділяється на тильні пальцеві нерви (nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру:

- мізинця (digitus minimus);

- перстневого пальця; безіменного пальця (digitus anularis);

- ліктьової сторони середнього пальця (pars ulnaris digiti medii).

Від присереднього пучка та бічного пучка (fasciculus medialis et fasciculus lateralis) відходить cерединний нерв (n. medianus), який починається:

- присереднім корінцем серединного нерва (radix medialis nervi mediani);

- і бічним корінцем серединного нерва (radix lateralis nervi)

Від серединного нерва відходить:

- долонна гілка серединного нерва (r. Palmaris), іннервує шкіру долонної поверхні кисті з променевого боку.

Кінцевим розгалуженням серединного нерва на рівні дистального краю тримача м’язів–згиначів є спільні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares communes), які розгалужуються на власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii), що іннервують:

- шкіру середини долоні;

- шкіру підвищення великого пальця;

- шкіру долонної поверхні І–ІІІ і бічної поверхні ІV пальців кисті.

Серединний нерв (n. medianus) іннервує:

- м’язи підвищення великого пальця (крім привідного м’яза великого пальця і глибокої головки короткого м’яза–згинача великого пальця);

- І–ІІ червоподібні м’язи (mm. lumbricales [І–ІІ]).

567. Кровопостачання і іннервація I пальця кисті (тильна і долонна поверхні).

Чутливі волокна променевого нерва складають задню шкірну гілку плеча (П. CUTANEUS BRACHII POSTERIORES), ЩО забезпечує чутливість задньої поверхні плеча; нижній латеральний шкірний нерв плеча (П. CUTANEUS BRACHII LATERALIS INFERIOR), іннервують шкіру нижньої зовнішньої частини плеча, і задній шкірний нерв передпліччя (П. CUTANEUS ANTEBRACHII POSTERIOR), ЩО визначає чутливість задньої поверхні передпліччя, а також поверхнева гілка (RAMUS SUPERFICIALIS), ЩО БЕРЕ УЧАСТЬ в іннервації тильної поверхні кисті, а також задньої поверхні I, II і половини III пальців. Чутливі волокна серединного нерва іннервують шкіру в області променево-зап'ясткового суглоба (передню його поверхню), підвищення великого пальця (тенара), I, ІІ, III пальців. Ушкодження серединного нерва супроводжується втратою чутливості шкіри І, ІІ, ІІІ і частини IV пальців.

568. Кровопостачання і іннервація пальців стопи (тильна і підошвова поверхні).

Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis) є продовженням передньої великогомілкової артерії (a. tibialis anterior), проходить у першому міжкістковому проміжку (spatium interosseum primum), де розгалужується на: - першу тильну плеснову артерію (a. metatarsalis dorsalis prima); - глибоку підошвову артерію (a. plantaris profunda).

Перша тильна плеснова артерія (a. metatarsalis dorsalis prima) розгалужується на три тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales), які йдуть з боків тильної поверхні великого пальця стопи (facies dorsalis hallucis) і присереднього боку другого пальця (facies medialis digiti secundi).

Глибока підошвова артерія (a. plantaris profunda) проходить через перший міжплесновий проміжок (spatium intermetatarsale primum) на підошву (planta) і, анастомозуючи з бічною підошвовою артерією (a. plantaris lateralis), утворює глибоку підошвову дугу (arcus plantaris profundus).

Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis) має такі гілки: - бічну заплеснову артерію (a. tarsalis lateralis); - присередню заплеснову артерію (a. tarsalis medialis) до бічного краю стопи (margo lateralis pedis) і присереднього краю стопи (margo medialis pedis); - дугоподібну артерію (a. arcuata), від якої відходять: - І–ІV тильні плеснові артерії (aa. metatarsales dorsales prima – quarta [І–ІV]).

Кожна з І–ІV тильних плеснових артерій (aa. metatarsales dorsales prima – quarta [І–ІV]) поділяється на дві тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales), які кровопостачають тильні поверхні сусідніх пальців (facies dorsales digitorum).

569.Іннервація шкіри плеча.

 

n. cutaneus brachii medialis, npu-середній шкірний нерв плеча, тон-кий, виходить з присереднього пучка і розгалужується в шкірі присередньої поверхні плеча;

n.cutaenus brachii posterior задній шкірний нерв плеча, відходить від променевого нерва,пронизує фасцію плеча і інервує шкіру задньої поверхні плеча.

rr.musculares мязові гілки інервують всі задні мязи плеча

n.cutaenus brachii lateralis inferior нижній бічний шкірний нерв плеча, відгалужується від променевого нерва на плечі і інервує шкіру бічної поверхні плеча нижче дельтоподібної ділянки.

570.Іннервація шкіри передпліччя.

■ n. cutaneus antebrachii medialis, присередній шкірний нерв перед-пліччя, виходить з присереднього пучка, пронизує фасцію плеча і продовжується на передпліччя, де іннервує шкіру його передньо-присередньої сторони.На передпліччі (antebrachium) ліктьовий нерв (n. ulnaris) іннервує:- ліктьовий м’яз–згинач зап’ястка (m. flexor carpi ulnaris);- присередню частину глибокого м’яза–згинача пальців (pars medialis musculi flexoris digitorum profundi) і поділяється на:- тильну гілкуліктьового нерва (r. Dorsalis nervi ulnaris);- долонну гілку ліктьового нерва (r. Palmaris nervi ulnaris).

-На передпліччі від cерединного нерва (n. medianus) відходять передній міжкістковий нерв передпліччя (n. interosseus antebrachii anterior), який іннервує:- глибокі м’язи переднього відділу передпліччя (musculi profundi compartimentі antebrachii anterioris).Крім того, від серединного нерва (n. medianus) відходять:- м’язові гілки (rami musculares) до всіх м’язів переднього відділу передпліччя (musculi profundi compartimenti antebrachii anterioris), крім тих, що іннервуються ліктьовим нервом (n. ulnaris);

571. Іннервація шкіри кисті.

1 - ліктьовий нерв;2 - серединний нерв; 3-поверхневі гілки ліктьового нерва;4 - загальні долонні пальцеві нерви;5 - власні долонні пальцеві нерви.

(1,2,3:552 і 553 питання)

572.Іннервація шкіри стегна.

1.Стегновий нерв(n.femoralis).Гілки:мязові,передні шкірні,підшкірний нерв,піднаколінкова гілка,присередні шкірні гілки гомілки.Іннервує шкіру передньої стегнової ділянки,присередньої поверхні гомілки і присереднього краю стопи до великого пальця.

2.Клубово-пахвинний нерв(n.ilioinguinalis)Гілки:передньо-калиткові гілки(у чоловіків)2.Губні гілки у жінок).3.Мязові гілки.Іннервує верхньоприсередньої частини передньої стегнової ділянки.

3.Статево-стегновий(n.genitofemoralis)Гілки:стегнова і статева.Іннервує шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна під пахвинною звязкою.

4.Бічний шкірний нерв стегна(n.cutaneus femoris radialis)Іннервує шкіру бічної поверхні стегна до колінного суглоба.

5.Затульний нерв(n.obturatorius)Гілки:передні,шкірна,мязові,задня і суглобова гілка.Іннервує шкіру передньої стегнової ділянки в нижній частині.

 

Задній шкірний нерв стегна(n.cutan eus femoris posterior)чутливий виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір з-під нижнього краю великого сідничого мяза.Гілки:нижні нерви сідниці,промежинні гілки.Інервує задню поверхню стегна включаючи підколінну ямку.

 

573.Іннервація шкіри гомілки.

1.Стегновий нерв(n.femoralis).Гілки:мязові,передні шкірні,підшкірний нерв,піднаколінкова гілка,присередні шкірні гілки гомілки.Іннервує шкіру передньої стегнової ділянки,присередньої поверхні гомілки і присереднього краю стопи до великого пальця.

2.Великогомілковий нерв(n.tibialis)мішаний проходить по середині підколінної ямки по всій її довжині розташовуючись позаду підколінної вени.Гілки:Мязові гілки і присередній шкірний нерв литки.Іннервує великогомілковий мяз,колінний надпятково-гомілковий суглоби.Шкіру задньоприсереднього боку гомілки,пятки.

3.Загальний малогомілковий нерв(n.fibularis communis seu n.peroneus communis)мішаний становить другу велику гілку сідничого нерва.Іде вниз вздовж бічної стінки підколінної ямки.Гілки:шкірні,бічний шкірний нерв литки,мязові гілки.Іннервує шкіру бічної ділянки гомілки і стопи,капсулу колінного суглоба,коротку головку двоголового мяза стегна.

4.Поверхневий малогомілковий нерв(n.fibularis superfacialis seu n.peroneus superfacialis)іде вниз у верхньому мязово-гомілковому каналі.Гілки:мязові гілки,присередній дорсальний шкірний нерв,проміжний дорсальний шкірний нерв.Іннервує шкіру присереднього краю стопи,довгі і короткі малогомілкові мязи.

574.Іннервація шкіри стопи.

1.Стегновий нерв(n.femoralis).Гілки:мязові,передні шкірні,підшкірний нерв,піднаколінкова гілка,присередні шкірні гілки гомілки.Іннервує шкіру передньої стегнової ділянки,присередньої поверхні гомілки і присереднього краю стопи д