Серце: анастомози між правою і лівою вінцевими артеріями, назвати латинськими термінами і описати латинськими термінами їх топографію

Права вінцева артерія (a. coronaria dextra) анастомозує з гілкою лівої вінцевої артерії (a. coronaria sinistra) у ділянці задньої міжшлуночкової борозни (sulcus interventricularis posterior).

Права вінцева артерія анастозомує з огинальною гілкою (ramus cirxumflexus) лівої вінцевої артерії (a. coronaria sinistra) у вінцевій борозні на діафрагмальній поверхні, утворюючи коловий анастомоз артеріальних судин серця.

Права вінцева артерія анастозомує з передньою міжшлуночковою гілкою (r. interventricularis anterior) лівої вінцевої артерії у ділянці верхівки серця, утворюючи поздовжній артеріальний анастомоз серця.

 

399. Серце: описати латинськими термінами шляхи відтоку венозної крові від стінки серця. Крововідтік серця Він здійснюється переважно у систему вінцевої пазухи (sinus coronarius), у яку впадають наступні вени: - - велика серцева вена (v. cordis magna), яка складається з: - передньої міжшлуночкової вени (v. interventricularis anterior); - лівої крайової вени (v. marginalis sinistra); - -мала серцева вена (v. cordis parva), в яку впадають: - права крайова вена (v. marginalis dextra); - передня(і) правошлуночкова(і) вена(и) – v.(vv.) ventriculi dextri anterior (es) (або вони ще називаються передніми серцевими венами – vv. cardiacae anteriores; vv. cordis anteriores); - -середня серцева вена; задня міжшлуночкова вена (v. cordis media; v. interventricularis posterior); - - задня(і) лівошлуночкова(і) вена(и) – v. (vv.) ventriculi sinistri posterior(es) або вона ще називалась як задня вена лівого шлуночка – v. posterior ventriculi sinistri; - -коса лівопередсердна вена або коса вена лівого передсердя (v. obliqua atrii sinistri); Існують найменьші серцеві вени (Тебезія) – vv. cardiacae minimae (Thebesii), які починаються у міокарді та впадають, переважно, у праве передсердя (atrium dextrum).

400. Серце: вінцева пазуха, її топографія, притоки; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах. У систему вінцевої пазухи (sinus coronarius), у яку впадають наступні вени: - велика серцева вена (v. cordis magna), яка складається з: - передньої міжшлуночкової вени (v. interventricularis anterior); - лівої крайової вени (v. marginalis sinistra); - -мала серцева вена (v. cordis parva), в яку впадають: - права крайова вена (v. marginalis dextra); - передня(і) правошлуночкова(і) вена(и) – v.(vv.) ventriculi dextri anterior (es) (або вони ще називаються передніми серцевими венами – vv. cardiacae anteriores; vv. cordis anteriores); - -середня серцева вена; задня міжшлуночкова вена (v. cordis media; v. interventricularis posterior); - - задня(і) лівошлуночкова(і) вена(и) – v. (vv.) ventriculi sinistri posterior(es) або вона ще називалась як задня вена лівого шлуночка – v. posterior ventriculi sinistri; - -коса лівопередсердна вена або коса вена лівого передсердя (v. obliqua atrii sinistri); Існують найменьші серцеві вени (Тебезія) – vv. cardiacae minimae (Thebesii), які починаються у міокарді та впадають, переважно, у праве передсердя (atrium dextrum).

401. Осердя (перикард):будова, порожнини, пазухи. Кровопостачання та іннервація перикарду.

Осердя; перикард; навколосерцева сумка (pericardium) Серце вкрите осердям і складається із: - зовнішнього волокнистого осердя (pericardium fibrosum), яке біля основи великих судин серця переходить на їх зовнішню оболонку; - внутрішнього серозного осердя (pericardium serosum). Серозне осердя (pericardium serosum) має: - пристінкову пластинку (lamina parietalis), яка вистеляє зсередини волокнисте осердя (pericardium fibrosum); - нутрощеву пластинку (lamina visceralis). Ці пластинки сформовані серозною оболонкою (tunica serosa). Пристінкова пластинка (lamina parietalis) та нутрощева пластинка; епікард (lamina visceralis; epicardium) вкривають серце (cor) ззовні і переходять одна в одну в ділянці основи серця (basis cordis). Між пластинками серозного осердя (pericardium serosum) міститься щілиноподібний простір – осердна порожнина (cavitas pericardialis), в якій є невелика кількість серозної рідини. В осердній порожнині (cavitas pericardialis) виділяють такі осердні пазухи: - осердна поперечна пазуха (sinus transversus pericardii); - осердна коса пазуха (sinus obliquus pericardii). Кровопостачання перикарда здійснюється численними артеріальними гілками, що виходять в основному з внутрішньої грудної артерії, відгалуженнями грудної аорти і навколишніх артерій.
Іннервація перикарда здійснюється відгалуженнями блукаючих і симпатичних нервів з поверхневого і глибокого екстракардіальні, артеріального, переднього, заднього легеневих та стравохідного сплетінь.

402. Кровообіг плода.(circulatio foetalis)

Кровоносна система плода має ряд наступних особливостей, що відрізняють її від кровоносної системи дорослої людини: - артеріальна кров (sanguis arteriosus) поступає до плода по непарній пупковій вені від матері, ця вена після народження заростає, утворюючи круглу зв’язку печінки (lig. teres hepatis); - кров в судинах, які забезпечують тканини киснем, є мішаною. Тільки у пупковій вені кров артеріальна; - між пупковою і нижньою порожнистою венами функціонує анастомоз – венозна протока (ductus venosus) – протока Аранція, яка після народження заростає, утворюючи венозну зв’язку печінки (lig. venosum hepatis); - кров із нижньої порожнистої вени поступає з правого передсердя в ліве через овальний отвір (foramen ovale), що розташований в міжпередсердній перегородці (septum interatriale); - мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor) не функціонує; - між дугою аорти і легеневим стовбуром функціонує артеріальна протока (ductus arteriosus) – протока Ботала, через яку кров, що потрапила з правого шлуночка у легеневий стовбур, проходить у велике коло кровообігу (circulus sanguineus major); - більш насичену киснем мішану кров одержують голова (caput), шия (collum; cervix), верхні кінцівки (membra superiora) і верхня частина тулуба (pars superior trunci). Нижня частина тулуба і нижні кінцівки (pars inferior trunci et membra inferiora) кровопостачаються змішаною кров’ю із значним вмістом вуглекислоти та продуктів обміну клітин. Від плода до плаценти кров поступає по парній пупковій артерії (a. umbilicalis). Після народження, в зв’язку з появою дихання, починає функціонувати мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor). Пупкові судини плода заростають на 6–7-й день. Протока Ботала заростає на 9–10-й день. Овальний отвір в міжпередсердній перегородці заростає на 30-ту добу після народження.

403. Аорта: частини, їх топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія). Гілки висхідної частини та дуги аорти. Назвати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

АОРТА (Аorta) — найбільша непарна артеріальна судина великого кола кровообігу. А. підрозділяють на три відділи: висхідну частину, дугу і спадну частину, що у свою чергу поділяється на грудну та черевну частини. Висхідна частина А. (pars ascendens aortae) виходить з лівого шлуночка за лівим краєм грудини на рівні третього міжребер’я. У початковому відділі вона має розширення — цибулину А. (bulbus aortae), 25–30 мм у поперечнику. У місці розташування клапана А., на внутрішньому боці, є три синуси (sinus aortae). Кожний з них знаходиться між відповідною напівмісячною заслінкою і стінкою А. Від початку висхідної частини А. відходять права й ліва вінцеві артерії серця. Висхідна частина А. лежить за і частково праворуч від легеневого стовбура, піднімається нагору і на рівні з’єднання хряща II правого ребра з грудиною переходить у дугу А. (тут її поперечник становить 21–22 мм). Дуга А. (arcus aortae) повертає вліво і назад від задньої поверхні хряща II ребра до лівого боку тіла IV грудного хребця, де переходить у спадну частину. У цьому місці є невелике звуження — перешийок А. (isthmus aortae). До переднього півкола А. з правого та лівого боків підходять краї відповідних плевральних мішків. До опуклого боку дуги А. та до початкових ділянок великих судин, що відходять від неї (плечеголовний стовбур, ліві загальна сонна і підключична артерії), прилягає спереду ліва плечеголовна вена, а під дугою А. проходить права легенева артерія, внизу і трохи лівіше розташована біфуркація легеневого стовбура. Позад дуги А. знаходиться біфуркація трахеї. Між увігнутим півколом дуги і легеневим стовбуром на початку лівої легеневої артерії є артеріальне зв’язування (lig. rteriosum). У цьому місці від дуги А. відходять тонкі артерії до трахеї і бронхів.Синтопія-перехрещується з трахеєю і йде донизу позаду лівої легені.

Голотопія-знаходиться в грудній порожнині. Скелетотопія-зліва від хребта.

404. Загальна сонна артерія: початок (лівої і правої), їх топографія, гілки; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті. Загальна сонна артерія (arteria carotis communis) Вона є парною артерією і лежить позаду груднинно–ключично– соскоподібного м’яза (m. sternocleidomastoideus), іде вгору попереду поперечних відростків шийних хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium), не віддаючи ніяких гілок. Загальна сонна артерія (arteria carotis communis) відходить: - з правої сторони – від плечо–головного стовбура – права загальна сонна артерія (arteria carotis communis dextra), яка є коротшою за ліву однойменну артерію і починається на шиї (collum); - з лівої сторони – від дуги аорти – ліва загальна сонна артерія (arteria carotis communis sinistra), яка виходить на шию крізь верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior). На рівні верхнього краю щитоподібного хряща (margo superior cartilaginis thyroideae) загальна сонна артерія (arteria carotis communis) поділяється на: - зовнішню сонну артерію (arteria carotis externa); - внутрішню сонну артерію (arteria carotis interna). Місце розгалуження називається роздвоєнням сонної артерії (bifurcatio carotidis). У цій ділянці розміщені сонна пазуха (sinus caroticus) і сонний клубочок (glomus caroticum).

405. Зовнішня сонна артерія: топографія, класифікація гілок. Зовнішня сонна артерія (arteria carotis externa) відгалужується від загальної сонної артерії (arteria carotis interna) в ділянці сонного трикутника (trigonum caroticum) на рівні верхнього краю щитоподібного хряща (margo superior cartilaginis thyroideae). На рівні шийки нижньої щелепи (collum mandibulae) ця артерія розгалужується на свої дві кінцеві гілки. Від зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa) відходять: - передні гілки; - задні гілки; - присередні гілки; - кінцеві гілки. До передньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami anteriores arteriae carotidis externae) належать: - верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior), що кровопостачає щитоподібну залозу (glandula thyroidea) і розгалужується на ряд дрібних гілок та: - верхню гортанну артерію (arteria laryngea superior), яка кровопостачає м’язи і слизову оболонку гортані (musculi et tunica mucosa laryngis); - язикова артерія (a. lingualis), що кровопостачає під’язикову залозу (glandula sublingualis) і розгалужується на спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae) та глибоку артерію язика (arteria profunda linguae), які кровопостачають м’язи і слизову оболонку язика (musculi et tunica mucosa linguae); - лицева артерія (a. facialis) – в ділянці підщелепного трикутника (trigonum submandibulare) розгалужується на: - гілки до піднижньощелепної залози (glandula submandibularis); - висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens) до м’якого піднебіння (palatum molle); - мигдаликову гілку (ramus tonsillaris) до піднебінного мигдалика (tonsilla palatina). Перегинаючись через край нижньої щелепи (margo mandibulae) попереду жувального м’яза (m. masseter), лицева артерія розділяється на обличчі віддає: - нижню губну артерію (a. labialis inferior); - верхню губну артерію (a. labialis superior)

406. Зовнішня сонна артерія: передня група гілок, їх топографія, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

407. Зовнішня сонна артерія: верхня щитоподібна артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

408. Зовнішня сонна артерія: язикова артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

409. Зовнішня сонна артерія: лицева артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

406,407,408,409. До передньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami anteriores arteriae carotidis externae) належать: - верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior), що кровопостачає щитоподібну залозу (glandula thyroidea) і розгалужується на ряд дрібних гілок та: - верхню гортанну артерію (arteria laryngea superior), яка кровопостачає м’язи і слизову оболонку гортані (musculi et tunica mucosa laryngis); - язикова артерія (a. lingualis), що кровопостачає під’язикову залозу (glandula sublingualis) і розгалужується на спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae) та глибоку артерію язика (arteria profunda linguae), які кровопостачають м’язи і слизову оболонку язика (musculi et tunica mucosa linguae); - лицева артерія (a. facialis) – в ділянці підщелепного трикутника (trigonum submandibulare) розгалужується на: - гілки до піднижньощелепної залози (glandula submandibularis); - висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens) до м’якого піднебіння (palatum molle); - мигдаликову гілку (ramus tonsillaris) до піднебінного мигдалика (tonsilla palatina). Перегинаючись через край нижньої щелепи (margo mandibulae) попереду жувального м’яза (m. masseter), лицева артерія розділяється на обличчі віддає: - нижню губну артерію (a. labialis inferior); - верхню губну артерію (a. labialis superior)

 

410. Зовнішня сонна артерія: задня група гілок, їх топографія, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

До задньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami posteriores arteriae carotidis externae) належать: - груднинно–ключично–соскоподібна артерія (a. sternocleidomastoidea), йде до однойменного м’яза, може відходити від верхньої щитоподібної артерії або від потиличної артерії; - потилична артерія (a. occipitalis), кровопостачає: - шкіру потилиці (cutis occipitis); - черепну тверду оболону (dura mater cranialis); - задня вушна артерія (a. auricularis posterior), кровопостачає: - шкіру вушної раковини (cutis auriculae); - шкіру потилиці (cutis occipitis); - слизову оболонку барабанної порожнини (tunica mucosa cavitatis tympani); - черепну тверду оболону (dura mater cranialis).

411. Зовнішня сонна артерія: середня група гілок, їх топографія, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

До середньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami arteriae carotidis externae) належить: - висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens), яка кровопостачає: - м’язи глотки (musculi pharyngis); - глибокі м’язи шиї (musculi colli; musculi cervicis profundi); - черепну тверду оболону (dura mater cranialis); - барабанну порожнину (cavitas tympani).

412. Зовнішня сонна артерія: поверхнева скронева артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis), яка є безпосереднім продовженням зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa), її кінцевою гілкою. Вона проходить попереду вушної раковини (auricula) у скроневу ділянку (regio temporalis) і на рівні надочноямкового краю лобової кістки (margo supraorbitalisossis frontalis) розгалужується на: - лобову гілку (r. frontalis); - тім’яну гілку (r. parietalis), дані гілки живлять м’язи і шкіру лобової ділянки (musculi et cutis regionis frontalis) та тім’яної ділянки (regionis parietalis). На своєму шляху поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) віддає такі гілки: - до привушної залози (glandula parotidea) – привушна гілка (r. parotideus); - до м’язів лиця (musculi faciei) – поперечна артерія лиця (a. transversa faciei); - до вушної раковини (auricula) – передні вушні гілки (rr. auriculares anteriores); - до скроневого м’яза (m.temporalis) – середня скронева артерія (a. temporalis media).

413. Зовнішня сонна артерія: верхньощелепна артерія, її топографія, частини, гілки, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є другою кінцевою гілкою і найбільшою гілкою зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa). Відповідно до топографії верхньощелепної артерії (a. maxillaris) в ній виділяють: - 1–й відділ – щелеповий відділ (pars mandibularis); - 2–й відділ – крилоподібний відділ (pars pterygoidea); - 3–й відділ – крилопіднебінний відділ (pars pterygopalatina). Від щелепового відділу верхньощелепної артерії (pars mandibularis arteriae maxillaris) відходять такі гілки: - глибока вушна артерія (a. auricularis profunda) до барабанної перетинки (membrana tympanica) та зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus); - передня барабанна артерія (a. tympanica anterior) до барабанної порожнини (cavitas tympani); - нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior) до нижньої щелепи (mandibula), де кровопостачає ясна (gingiva) і зуби (dentes); вона розгалужується на: - зубні гілки (rami dentales); - навколозубні гілки (rr. peridentales); - ясенні гілки (rr. gingivalis); - навколозубні гілки (rami peridentales); - підборідна гілка (ramus mentalis); - щелепно–під’язикова гілка (ramus mylohyoideus); - середня оболонна артерія (a. meningea media) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis).

У межах крилоподібного відділу (pars pterygoidea) від верхньощелепної артерії (arteria maxillaris) відходять такі гілки: - жувальна артерія (а. masseterica) до жувальних м’язів; - щічна артерія (а. buccalis) до щічного м’яза; - задня верхня коміркова артерія (a. alveolaris superior posterior) та її гілки: - зубні гілки (rr. dentales); - навколозубні гілки (rr. peridentales) до верхньої щелепи (maxilla) та великих кутніх зубів (dentes molares); - ясенні гілки (rr. gingivalis). Від крило–піднебінного відділу (pars pterygopalatina) відходять такі гілки: - підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) до м’язів лиця (musculi faciei) та нижніх м’язів очного яблука, через передні верхні коміркові артерії (aa. аlveolaressuperiores anteriores) до верхніх передніх зубів (dentes) і ясен верхньої щелепи (gingiva maxillae); - низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens) до твердого піднебіння (palatum durum), м’якого піднебіння (palatum molle) та піднебінного мигдалика(tonsilla palatina); - клино–піднебінна артерія (a. sphenopalatina) до слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi); - артерія крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei) до слухової труби (tuba auditiva).

414. Внутрішня сонна артерія: частини, їх топографія; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) є ніби продовженням загальної сонної артерії, бере початок від її роздвоєння на рівні верхнього краю щитоподібного хряща. Гілки внутрішньої сонної артерії кровопостачають головний мозок, орган зору, слизову оболонку барабанної і носової порожнин. Із топографічних міркувань у внутрішній сонній артерії виділяють чотири частини: шийну, кам’янисту, печеристу і мозкову.

415. Внутрішня сонна артерія: шийна, кам’яниста, печериста частини, їх топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Шийна частина (pars cervicalis) внутрішньої сонної артерії починається сонною пазухою (sinus caroticus), прямує вверх до зовнішнього отвору сонного каналу на зовнішній основі черепа між глоткою і внутрішньою яремною веною. Спочатку внутрішня сонна артерія проходить збоку і позаду, а вверху – присередньо від зовнішньої сонної артерії. Позаду та збоку від внутрішньої сонної артерії міститься симпатичний стовбур і блукаючий нерв, спереду і збоку – під’язиковий нерв, а вище від нього – язико-глотковий нерв. Від шийної частини переважно ніякі гілочки не відходять. Кам’яниста частина (pars petrosa) внутрішньої сонної артерії проходить у сонному каналі скроневої кістки, повторюючи відповідно його хід. У сонному каналі від внутрішньої сонної артерії відходять декілька сонно-барабанних артерій (aa. caroticotympanicae), які по однойменних канальцях заходять у барабанну порожнину і живлять її слизову оболонку, анастомозуючи з гілками передньої барабанної артерії. У цій ділянці відходить також тоненька артерія крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei), яка заходить у крилоподібний канал і анастомозує з однойменною гілкою низхідної піднебінної артерії. Вийшовши із сонного каналу в порожнину черепа через його внутрішній отвір, внутрішня сонна артерія повертає вверх, а потім вперед, лягає в сонну борозну клиноподібної кістки, пронизуючи печеристу пазуху твердої оболони головного мозку. Тому цей відділ внутрішньої сонної артерії називають печеристою частиною (pars cavernosa). Від печеристої частини внутрішньої сонної артерії відходять наступні гілки: – основна і крайова гілки намету (rr. basalis et marginalis tentorii), які кровопостачають намет мозочка; – оболонна гілка (r. meningeus), що живить найближчу ділянку твердої оболони головного мозку; – гілка печеристої пазухи (r. sinus cavernosi), яка живить однойменну похідну твердої оболони – печеристу пазуху; –----нижня гіпофізна артерія (a. hypophysialis inferior), яка кровопостачає найважливішу залозу внутрішньої секреції – гіпофіз; –гілки трійчастого вузла (rr. ganglionares trigeminales), які живлять однойменний вузол трійчастого нерва (V черепний нерв); –гілки нервів (rr. nervorum), що кровопостачають черепні нерви.

416. Внутрішня сонна артерія: мозкова частина, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

У мозковій частині (pars cerebralis) від внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) на рівні зорового каналу (canalis opticus) відходять такі основні гілки: - очна артерія (a. ophthalmica); - передня мозкова артерія (a. cerebri anterior); - середня мозкова артерія (a. cerebri media); - задня сполучна артерія (a. communicans posterior); - передня артерія судинного сплетення (a. choroidea anterior).

417. Внутрішня сонна артерія: очна артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

Очна артерія (a. ophthalmica) через зоровий канал (canalis opticus) разом із зоровим нервом (n. opticus) входить в очну ямку (orbita) і кровопостачає: - очне яблуко (bulbus oculi); - допоміжні органи ока (organa oculi accessoria); - слизову оболонку носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi); - шкіру лоба (cutis frontis). Кінцеві гілки очної артерії (a. ophthalmica) – це: - присередні повікові артерії (aa. palpebrales mediales); - артерія спинки носа (a. dorsalis nasi). Остання анастомозує з кутовою артерією (a. angularis) – гілкою лицевої артерії (a. facialis) із системи зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

418. Підключична артерія: початок (правої і лівої артерії), топографічні відділи підключичної артерії, гілки в кожному відділі; продемонструвати на препараті.

Підключична артерія (a. subclavia) починається з правого боку від плечово- головного стовбура, з лівого — від дуги аорти. Піднімається догори вбік (розташовуючись глибше від підключичної вени) до верхнього отвору грудної клітки, дугоподібно огинає купол плеври, у міждрабинчастому просторі перекидається через І ребро і, проникаючи між ним і ключицею, переходить у пахвову артерію. Підключична артерія (a. subclavia) умовно поділяється на три відділи: - до входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) – присередній відділ; - в міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) – середній відділ; - за межами міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) до рівня зовнішнього краю I ребра – бічний відділ. До входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходять такі гілки: - хребтова артерія (a. vertebralis); - внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna); - щито–шийний стовбур (truncus thyrocervicalis). В міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить така гілка: - реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis. По виході із міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить така гілка: -поперечна артерія шиї (a. transversa colli), що має значну варіабельність

419. Підключична артерія: хребтова артерія, частини, їх топографія, гілки кожної частини, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

Хребтова артерія йде догори й назад до кута, утвореного початком переднього драбинчастого м'яза і довгим м'язом шиї, де проникає в for. transversarium СVI хребця. Звідси піднімається догори через поперечні отвори CV —СІ хребців, проникає через задню атланто-потиличну перетинку і великий отвір в задню черепну ямку. Лягає на clivus і, з'єднуючись з однойменною артерією протилежного боку, утворює основну артерію. Хребтова артерія в шийному відділі дає гілки, які через for. intervertebralia проходять до спинного мозку і його оболонок. *У всіх хребетних, за винятком людини, основним джерелом кровопостачання головного мозку є хребтова артерія, а внутрішня сонна артерія — це додаткове (допоміжне) джерело. У порожнині черепа відходять передня й задня спинномозкові та задня нижня мозочкові артерії. Передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior) незабаром зливається з однойменною артерією протилежного боку, проходить у товщі м'якої оболони мозку вниз по серединнііі щілині спинного мозку, віддаючи йому численні гілки. Задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior) спускається донизу в товщі м'якої оболони мозку по задній поверхні спинного мозку й віддає йому багато гілок. Задня нижня мозочкова артерія (а. сеrebelli inferior posterior) разом з артеріями мозочка, що відходять від основної артерії, постачає кров'ю мозочок.

420. Основна артерія: утворення, топографія, гілки; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Хребетна артерія відходить від підключичної артерії, проходить в каналі поперечних відростків шийних хребців, проникає в череп через великий потиличний отвір і розташовується на підставі довгастого мозку. На кордоні довгастого мозку і моста мозку обидві хребетні артерії з'єднуються в один загальний стовбур - основну артерію. Основна артерія розділяється на дві задні мозкові артерії. Кожна задня мозкова артерія за допомогою задньої сполучної артерії з'єднується з середньою мозкової артерією. Так на основі мозку виходить замкнуте артеріальний коло, званий веллізіевим артеріальним колом (рис. 33): основна артерія, задні мозкові артерії (анастомозирующие з середньою мозкової артерією), передні мозкові артерії (анастомозирующие між собою).

421. Артеріальне коло мозку: топографія, гілки зони кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

Фізіологічне значення має артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri) – Вілізієве коло (circulus Wilisii), як пристосувальний механізм, що забезпечує безперебійне колатеральне кровопостачання головного мозку. Цей анастомоз, між внутрішньою сонною артерією та підключичною артерією, знаходиться у підпавутинному просторі (spatium subarachnoideum) на основі головного мозку. Вілізієве коло утворене кінцевими відділами обох сонних артерій, передсполучними частинами обох передніх мозкових артерій (гілки внутрішніх сонних артерій) та обома задніми мозковими артеріями (система підключичної артерії), а також передньою сполучною артерією та задньою сполучною артерією.

 

422. Підключична артерія: внутрішня грудна артерія, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відходить від нижнього півкола підключичної артерії напроти стовбура хребтової артерії, спускається по задній поверхні ребрових хрящів до нижнього краю хряща VII ребра, де ділиться на дві гілки: мязово-діафрагмову артерію (a. musculophrenica), що йде під плеврою по краю діафрагми, постачаючи кров'ю її, прилеглі міжреброві м'язи, ребра та шкіру, і верхню надчеревну артерію (a. epigastrica superior), яка, пройшовши через діафрагму, проникає в піхву прямого м'яза живота, де анастомозує з однойменною нижньою артерією. Внутрішня грудна артерія віддає бічні гілки до клітковини переднього середостіння, середостінної плеври, загруд-нннної залози, трахеї та бронхів (rr. mediastinals, thymici, tracheales, bronchioles), до передніх відділів шести верхніх міжребер'їв {rr. intercostales anteriores), молочної залози (rr. mammarii mediates), діафрагми, осердя (a. pericardiacophreпіса) і т. д.

423. Підключична артерія: щито-шийний стовбур, його гілки, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

Щито-шийний стовбур (truncus thyro-cervicalis) починається на верхньому півколі підключичної артерії у вигляді товстої короткої судини, яка незабаром розпадається на гілки: нижню щитоподібну артерію (a. thyroidea inferior), що йде до нижнього краю щитоподібної залози, віддаючи гілки до гортані (a. laryngea inferior), глотки (rr. pharyngeals), шийних частин стравоходу (rr. csophagcales) і трахеї (rr. tracheales); висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens), яка постачає кров'ю глибокі м'язи шиї; надлопаткову артерію (a. suprascapularis), що проникає над incisure scapulae в надостьову і підостьову ямки, несе кров до mm. supra- et infaspinatus і плечового суглоба; поперечну артерію шиї (a. transversa colli) з непостійною поверхневою гілкою (r. superficialis).