Пристінкові гілки черевної аорти

1. Нижня діафрагмальна артерія (a. phrenica inferior) парна, іноді єдиним стовбуром відгалужується відразу по виході аорти через діафрагмальне отвір. Від неї до надпочечнику відходить спеціальна гілка – верхня надниркова артерія (a. suprarenalis superior). Діафрагмальна артерія постачає кров’ю діафрагму, стравохід, надпочечник, підшлункову залозу, стінку нижньої порожнистої вени. Анастомозуючих з верхніми однойменними артеріями, нижніми міжреберними і внутрішніми грудними артеріями та артеріями стравоходу.

2. Поперекові артерії (аа. lumbales) парні, числом 4 гілки, відгалужуються від задньої стінки черевної аорти, розташовуючись між м’язами задньої черевної стінки. Перша поперекова артерія відходить на рівні XII грудного хребця, друга – на рівні LI або LII, третя – LIII, четверта – на рівні середини тіла IV поперекового хребця. Кожна поперекова артерія дає дві великі гілки: задню і передню. Задня постачає кров’ю м’язи і шкіру спини, передня – бічні м’язи живота. Від задньої гілки відходить r. spinalis, яка постачає кров’ю спинний мозок і його оболонки.

Поперекові артерії анастомозують з міжреберними артеріями, верхньої та нижньої подчревной артерії.

449. Черевна аорта: нутрощеві гілки, їх класифікація, топографія, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Топографія: Черевна аорта (aorta abdominalis) є продовженням грудної аорти і розташовується на передній поверхні поперекових хребців, ліворуч від серединної лінії, починаючись на рівні XII грудного хребця, і доходить до IV - V поперекових хребців, де розгалужується на дві загальні клубові артерії (aa. iliacae communes).

Нутрощеві гілки (rr. viscerales), що поділяються на:
- парні гілки;
- непарні гілки

До парних нутрощевих гілок черевної частини аорти (rr.viscerales partis abdominalis aortae) належать:
- середня надниркова артерія (a. suprarenalis media), яка відходить на рівні ІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і кровопостачає:
- надниркову залозу (glandula suprarenalis);

- ниркова артерія (a. renalis), що відходить від аорти (aorta) на рівні ІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і заходить у ниркові ворота (hilum renale).
Кровопостачає: нирки

- парні яєчкова артерія (a. testicularis) у чоловіків та яєчникова артерія (a. ovarica) у жінок відходять від аорти (aorta) нижче ниркової артерії (a. renalis) і проходять:
- у чоловіків у складі сім’яного канатика (funiculus spermaticus) до яєчка (testis);
- у жінок йде у товщі підвішувальної зв’язки яєчника (lig. suspensorium ovarii) до яєчника (ovarium).

До непарних нутрощевих гілок черевної частини аорти (rr. viscerales partis abdominis aortae) належать:
- черевний стовбур (truncus coeliacus);
- верхня брижова артерія (arteria mesenterica superior);
- нижня брижова артерія (arteria mesenterica inferior)

Верхня брижова артерія (arteria mesenterica superior)
відходить від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae), дещо нижче від черевного стовбура, на рівні І поперекового хребця (vertebra lumbalis)

Від верхньої брижової артерії (arteria mesenterica superior) відходять:

- нижня підшлунково–дванадцятипалокишкова артерія (a. pancreaticoduodenalis inferior), що кровопостачає:
- підшлункову залозу (pancreas);
- дванадцятипалу кишку (duodenum);
- порожньокишкові артерії (aa. jejunales) і клубовокишкові артерії (aa. ileales), які кровопостачають:
- брижову частину тонкої кишки (pars mesenterica intestini tenis);
- клубово–ободовокишкова артерія (a. ileocolica), що кровопостачає:
- клубово–сліпокишковий кут

- права ободовокишкова артерія (a. colica dextra), що кровопостачає:
- висхідну ободову кишку (colon ascendens);
- середня ободовокишкова артерія (a. colica media), що кровопостачає:
- поперечну ободову кишку (colon transversum).

 

Нижня брижова артерія (arteria mesenterica inferior)

Вона починається від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae) на рівні ІІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і розгалужується на такі артерії:

- ліву ободовокишкову артерію (a. colica sinistra), що кровопостачає:
- низхідну ободову кишку (colon descendens);
- сигмоподібні артерії (aa. sigmoideae), що кровопостачають:
- сигмоподібну ободову кишку (colon sigmoideum);
- верхню прямокишкову артерію (a. rectalis superior), що кровопостачає:
- верхній відділ прямої кишки (rectum).

Черевний стовбур (truncus coeliacus)

розгалужується на три артерії:
- ліву шлункову артерію (a. gastrica sinistra); кровопостачає:
- шлунок (gaster);
- малий чепець (omentum minus);
- черевну частину стравоходу (pars abdominalis oesophagi).

- загальну печінкову артерію (a. hepatica communis) кровопостачає:
- жовчний міхур (vesica biliaris);
- шлунок (gaster);
- малий чепець (omentum minus)
- великий чепець (omentum majus)
- підшлункова залоза (pancreas)
- дванадцятипала кишка (duodenum)

- селезінкову артерію (a. splenica) кровопостачає:

- дно шлунка (gaster);
- великий чепець (omentum majus)
- підшлункову залозу (pancreas)
- селезінку (splen)

 

450. Черевна аорта: парні нутрощеві гілки, топографія, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

 

Топографія: Черевна аорта (aorta abdominalis) є продовженням грудної аорти і розташовується на передній поверхні поперекових хребців, ліворуч від серединної лінії, починаючись на рівні XII грудного хребця, і доходить до IV - V поперекових хребців, де розгалужується на дві загальні клубові артерії (aa. iliacae communes).

До парних нутрощевих гілок черевної частини аорти (rr.viscerales partis abdominalis aortae) належать:
- середня надниркова артерія (a. suprarenalis media), яка відходить на рівні ІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і кровопостачає:
- надниркову залозу (glandula suprarenalis);

- ниркова артерія (a. renalis), що відходить від аорти (aorta) на рівні ІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і заходить у ниркові ворота (hilum renale).
Кровопостачає: нирки

- парні яєчкова артерія (a. testicularis) у чоловіків та яєчникова артерія (a. ovarica) у жінок відходять від аорти (aorta) нижче ниркової артерії (a. renalis) і проходять:
- у чоловіків у складі сім’яного канатика (funiculus spermaticus) до яєчка (testis);
- у жінок йде у товщі підвішувальної зв’язки яєчника (lig. suspensorium ovarii) до яєчника (ovarium).

 

 

451. Черевна аорта: непарні нутрощеві гілки, топографія, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Топографія: Черевна аорта (aorta abdominalis) є продовженням грудної аорти і розташовується на передній поверхні поперекових хребців, ліворуч від серединної лінії, починаючись на рівні XII грудного хребця, і доходить до IV - V поперекових хребців, де розгалужується на дві загальні клубові артерії (aa. iliacae communes).

До непарних нутрощевих гілок черевної частини аорти (rr. viscerales partis abdominis aortae) належать:
- черевний стовбур (truncus coeliacus);
- верхня брижова артерія (arteria mesenterica superior);
- нижня брижова артерія (arteria mesenterica inferior)

Верхня брижова артерія (arteria mesenterica superior)
відходить від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae), дещо нижче від черевного стовбура, на рівні І поперекового хребця (vertebra lumbalis)

Від верхньої брижової артерії (arteria mesenterica superior) відходять:

- нижня підшлунково–дванадцятипалокишкова артерія (a. pancreaticoduodenalis inferior), що кровопостачає:
- підшлункову залозу (pancreas);
- дванадцятипалу кишку (duodenum);
- порожньокишкові артерії (aa. jejunales) і клубовокишкові артерії (aa. ileales), які кровопостачають:
- брижову частину тонкої кишки (pars mesenterica intestini tenis);
- клубово–ободовокишкова артерія (a. ileocolica), що кровопостачає:
- клубово–сліпокишковий кут

- права ободовокишкова артерія (a. colica dextra), що кровопостачає:
- висхідну ободову кишку (colon ascendens);
- середня ободовокишкова артерія (a. colica media), що кровопостачає:
- поперечну ободову кишку (colon transversum).