Лицевий череп: кістки які його утворюють; назвати латинськими термінами і продемонструвати на препараті.

Кістки лицевого відділу черепа представлені парними кістками:
верхня щелепа (maxilla), піднебінна кістка (os palatinum), вилична кістка (os zygomaticum), носова кістка (os nasale), сльозова кістка (os lacrimale) і нижня носова раковина (concha nasalis inferior).
Непарними кістками:
нижня щелепа (mandibula), під'язикова кістка (os hyoideum) і леміш (vomer).

 

20. Верхня щелепа: поверхні, відростки, їх будова; описати латинськими термінами і продемонструвати на черепі.

Верхня щелепа (maxilla) парна. Бере участь у формуванні очної ямки, порожнин носа і рота, належить до повітроносних кісток (ossa pneumatica), має тіло верхньої щелепи (corpus maxillae) і чотири відростки.

Лобовий відросток (processus frontalis), на його присередній поверхні (facies medialis) розташований:

- решітчастий гребінь (crista ethmoidalis);

- передній сльозовий гребінь (crista lacrimalis anterior);

- сльозова вирізка (incisura lacrimalis).

Виличний відросток (processus zygomaticus) з’єднується із виличною кісткою (os zygomaticum). Комірковий відросток (processus alveolaris) має коміркову дугу (arcus alveolaris), у якій розміщені зубні комірки (alveoli dentales) для коренів зубів (radices dentium). Зубні комірки відокремлені одна від одної міжкомірковими перегородками (septa interalveolaria). Задні (три) зубні комірки мають міжкореневі перегородки (septa interradicularia). На зовнішній поверхні коміркового відростка (processus alveolaris) є коміркові випини (juga alveolaria).

Піднебінний відросток (processus palatinus) – це горизонтальна пластинка, яка бере участь в утворенні більшої частини твердого піднебіння (palatum durum). Піднебінні відростки обох верхніх щелеп (maxillae), зростаючись утворюють серединне піднебінне шво (sutura palatina mediana). Передній кінець цього шва містить різцевий отвір (foramen incisivum), який переходить у різцевий канал (canalis incisivus). Іноді у цій ділянці є окрема різцева кістка (os incisivum).На нижній поверхні піднебінних відростків знаход. піднебінні борозни (sulci palatini), між якими розміщені піднебінні ості (spinae palatinae).

На тілі верхньої щелепи розрізняють чотири поверхні:

- передню поверхню (facies anterior); - підскроневу поверхню (facies infratemporalis);

- очноямкову поверхню (facies orbitalis); - носову поверхню (facies nasalis).

 

Очноямкова поверхня (facies orbitalis) утворює нижню стінку очної ямки.На цій поверхні (facies orbitalis) розташована підочноямкова борозна (sulcus infraorbitalis), яка продовжується у підочноямковий канал (canalis infraorbitalis) і відкривається на передній поверхні (facies anterior) підочноямковим отвором (foramen infraorbitale).

Передня поверхня (facies anterior) від очноямкової поверхні (facies orbitalis) відмежовується підочноямковим краєм (margo infraorbitalis), під яким розташований підочноямковий отвір (foramen infraorbitale), який частіше розміщений на рівні 5-го зуба. Під цим отвором (foramen infraorbitale) розташована іклова ямка (fossa canina). На присередньому краї передньої поверхні розташована носова вирізка (incisura nasalis), яка переходить у передню носову ость (spina nasalis anterior).

Підскронева поверхня (facies infratemporalis) розташована позаду виличного відростка верхньої щелепи (processus zygomaticus maxillae). На підскроневій поверхні розташований горб верхньої щелепи (tuber maxillae). На ньому знаходяться коміркові отвори (foramina alveolaria), що ведуть у коміркові канали (canales alveolares).

На носовій поверхні (facies nasalis) розташований верхньощелепний розтвір (hiatus maxillaris), що веде у верхньощелепну (гайморову) пазуху (sinus maxillaris), яка вистелена слизовою оболонкою (tunica mucosa) і заповнена повітрям. Позаду і нижче верхньощелепного розтвору (hiatus maxillaris) по носовій поверхні (facies nasalis) проходить велика піднебінна борозна (sulcus palatinus major).

Попереду верхньощелепного розтвору на носовій поверхні розташована сльозова борозна (sulcus lacrimalis), яка разом з нижньою носовою раковиною утворює носо–сльозовий канал (canalis nasolacrimalis). Перед сльозовою борозною (sulcus lacrimalis) розташований раковинний гребінь (crista conchalis).

 

21. Нижня щелепа: частини, їх будова; описати латинськими термінами і продемонструвати на черепі.

Нижня щелепа (mandibula)

Це непарна кістка, що має:

- тіло нижньої щелепи (corpus mandibulae); - дві гілки нижньої щелепи (rami mandibulae).

Тіло нижньої щелепи (corpus mandibulae) складається з:

- основи нижньої щелепи (basis mandibulae); - коміркової частини (pars alveolaris).

Коміркова частина тіла нижньої щелепи має коміркову дугу (arcus alveolaris) із зубними комірками (alveoli dentales), між якими знаходяться міжкоміркові перегородки(septa interalveolaria), а в зубних комірках – міжкореневі перегородки (septa interradicularia).

На зовнішній поверхні коміркової дуги (facies externа arcus alveolaris) є коміркові випини (juga alveolaria). Позаду від зубних комірок третіх великих кутніх зубів біля основи переднього краю гілки нижньої щелепи розташований замолярний трикутник (trigonum retromolare), а в ньому – замолярна ямка (fossa retromolaris).

Основа нижньої щелепи (basis mandibulae) спереду на зовнішній поверхні (facies externa) має підборідний виступ (protuberantia mentalis), нижче від якого є парний підборідний горбок (tuberculum mentale). Дозаду та вище від підборідного горбка на рівні другого малого кутнього зуба, розташований підборідний отвір (foramen mentale), а позаду нього починається і йде до гілки нижньої щелепи коса лінія (linea obliqua).

По середині внутрішньої поверхні основи нижньої щелепи виступає підборідна ость (spina mentalis), яка складається з:

- верхньої підборідної ості (spina mentalis superior);- нижньої підборідної ості (spina mentalis inferior). По боках від підборідної ості (spina mentalis) справа та зліва розташований двочеревцева ямка (fossa digastrica).

На верхньому краї підборідної ості, ближче до зубних комірок (alveoli dentales), з двох боків розташовується під’язикова ямка (fovea sublingualis). Під щелепно–під’язиковою лінією (linea mylohyoidea), на рівні кутніх зубів розташована піднижньощелепна ямка (fovea submandibularis).

Гілка нижньої щелепи (ramus mandibulae) – парна, відходить від тіла нижньої щелепи (corpus mandibulae) під тупим кутом і називається – кутом нижньої щелепи (angulus mandibulae). На куті нижньої щелепи ззовні розташовані жувальна горбистість (tuberositas masseterica), а зсередини – крилоподібна горбистість (tuberositas pterygoidea) для прикріплення жувальних м’язів.

Дещо вище від крилоподібної горбистості розташований отвір нижньої щелепи (foramen mandibulae), який присередньо обмежований язичком нижньої щелепи (lingula mandibulae). Отвір нижньої щелепи веде в канал нижньої щелепи (canalis mandibulae), який іде всередині уздовж тіла нижньої щелепи (corpus mandibulae) та закінчується на його зовнішній поверхні підборідним отвором (foramen mentale).

На внутрішній поверхні гілки нижньої щелепи, дещо позаду від язичка нижньої щелепи (lingula mandibulae) спускається косо униз та вперед щелепно–під’язикова борозна(sulcus mylohyoideus). Гілка нижньої щелепи (ramus mandibulae) містить:

- передній вінцевий відросток (processus coronoideus);

- задній виростковий відросток (processus condylaris).

Між відростками розташованa вирізка нижньої щелепи (incisura mandibulae).

Вінцевий відросток (processus coronoideus) має загострену верхівку (apex). Від основи верхівки (basis apicis) на внутрішній поверхні до останнього великого кутнього зуба (dens molaris) іде скроневий гребінь (crista temporalis).

Виростковий відросток (processus condylaris) закінчується головкою нижньої щелепи; виростком нижньої щелепи (caput mandibulae; condylus mandibulae), яка продовжується в шийку нижньої щелепи(collum mandibulae). На передній поверхні розташованa крилоподібна ямка (fovea pterygoidea).

Нижня щелепа (mandibula) – єдина кістка черепа (os cranii), яка з’єднується з черепом за допомогою суглоба (articulatio).

 

22. Скронева ямка: межі, стінки; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті черепа. Підскронева ямка: межі, стінки, сполучення; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті черепа.

Скронева ямка (fossa temporalis) утворена лобовою лускою (squama frontalis) та тім’яною кісткою (os parietale).

Угорі вона обмежована скроневою лінією (linea temporalis), а знизу підскроневим гребенем (crista infratemporalis) і верхнім краєм виличної дуги (margo superior arcus zygomatici). Донизу скронева ямка переходить в підскроневу ямку (fossa infratemporalis).

Присередньою стінкою скроневої ямки (paries medialis fossae temporalis) є:

- скроневі поверхні лобової луски (facies temporales squamae frontalis) та великого крила клиноподібної кістки (ala major ossis sphenoidalis);

- зовнішні поверхні лускової частини скроневої кістки (facies externae partis squamosae ossis temporalis) та нижньої частини тім’яної кістки (pars inferior ossis parietalis).

Ззовні ця ямка (fossa temporalis) відмежована виличною дугою (arcus zygomaticus), а спереду – виличною кісткою (os zygomaticum) та виличним відростком лобової кістки (processus zygomaticus ossis frontalis). Скронева ямка (fossa temporalis) заповнена скроневим м’язом, фасцією, судинами і нервами, жировою тканиною.

Підскронева ямка (fossa infratemporalis) угорі відмежована від скроневої ямки підскроневим гребенем великого крила клиноподібної кістки (crista infratemporalis alae majoris ossis sphenoidalis). Верхньою стінкою (paries superior) цієї ямки є:

- скронева кістка (os temporale); - велике крило клиноподібної кістки (ala major ossis sphenoidalis).

Присередня стінка (paries medialis) утворена бічною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (lamina lateralis processus pterygoidei ossis sphenoidalis). Передньою стінкою підскроневої ямки (paries anterior fossae infratemporalis) служить горб верхньої щелепи (tuber maxillae) і частково – вилична кістка (os zygomaticum). Нижньої стінки підскронева ямка (fossa infratemporalis) не має. Із бічної сторони підскронева ямка (fossa infratemporalis) не має кісткової стінки, лише частково прикрита гілкою нижньої щелепи (ramus mandibulae). Спереду підскронева ямка (fossa infratemporalis) сполучається через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita). Присередньо вона з’єднується через крило–верхньощелепну щілину (fissura pterygomaxillaris) з крило–піднебінною ямкою (fossa pterygopalatina).

 

23. Крило-піднебінна ямка: межі, стінки, сполучення.

Крило–піднебінна ямка (fossa pterygopalatina) - вона є парна і обмежована:

- спереду – горбом верхньої щелепи (tuber maxillae);

- ззаду – основою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (basis processus pterygoidei ossis sphenoidalis);

- присередньо – перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки (lamina perpendicularis ossis palatini).

Збоку ця ямка кісткової стінки не має і сполучається з підскроневою ямкою (fossa infratemporalis) через крило–верхньощелепну щілину (fissura pterygomaxillaris). Крило–піднебінна ямка донизу поступово звужується і переходить у великий піднебінний канал (canalis palatinus major). Крило–піднебінна ямка) має шість отворів, через які сполучається:

- присередньо – з носовою порожниною (cavitas nasi) через клино–піднебінний отвір (foramen sphenopalatinum);

- угорі та ззаду – із середньою черепною ямкою (fossa cranii media) через круглий отвір (foramen rotundum);

- ззаду – із зовнішньою основою черепа (basis cranii externa) в ділянці рваного отвору (foramen lacerum) через крилоподібний канал (canalis pterygoideus);

- унизу – з ротовою порожниною (cavitas oris) через великий піднебінний канал (canalis palatinus major);

- допереду – через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita);

- збоку – з підскроневою ямкою (fossa infratemporalis).

 

24. Очна ямка: її меж, стінки, сполучення; описати латинськими термінами і продемонструвати на препараті черепа.

Очна ямка (orbita) має:

- верхню стінку (paries superior); - бічну стінку (paries lateralis);

- нижню стінку (paries inferior); - присередню стінку (paries medialis);

- очноямковий край (margo orbitalis); - бічний край (margo lateralis);

- надочноямковий край (margo supraorbitalis); - присередній край (margo medialis).

- підочноямковий край (margo infraorbitalis);

Верхня стінка (paries superior) утворена:

- лобовою кісткою (os frontale);

- малими крилами клиноподібної кістки (alae minores ossis sphenoidalis).

У передній частині верхньої стінки на межі з бічною стінкою (paries lateralis) розміщена ямка сльозової залози (fossa gladulae lacrimalis), в ділянці присередньої стінки – блокова ямка (fovea trochlearis), або блокова ость (spina trochlearis).

Нижня стінка (paries inferior) утворена верхньою щелепою (maxilla), виличною кісткою (os zygomaticum), піднебінною кісткою (os palatinum). На цій стінці проходить підочноямкова борозна (sulcus infraorbitalis), яка переходить в підочноямковий канал (canalis infraorbitalis). Останній відкривається підочноямковим отвором(foramen infraorbitale) на лицевій поверхні черепа в ікловій ямці (fossa canina).

Бічна стінка (paries lateralis) утворена очноямковою поверхнею великого крила клиноподібної кістки (facies orbitalis alae majoris ossis sphenoidalis), очноямковою поверхнею виличної кістки (facies orbitalis ossis zygomatici) і виличним відростком лобової кістки (processus zygomaticus ossis frontalis). На цій стінці розташований вилично–очноямковий отвір (foramen zygomaticoorbitale).

Присередня стінка (paries medialis) утворена лобовим відростком верхньої щелепи (processus frontalis maxillae), сльозовою кісткою (os lacrimale), очноямковою пластинкою решітчастої кістки (lamina orbitalis ossis ethmoidalis), ззаду тілом клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis) та угорі присередньою ділянкою очноямкової частини лобової кістки (regio medialis partis orbitalis ossis frontalis). На цій стінці у верхній частині в між лобовою кісткою (os frontale) і решітчастою кісткою (os ethmoidale) знаходяться:

- передній решітчастий отвір (foramen ethmoidale anterius);

- задній решітчастий отвір (foramen ethmoidale posterius).

У передній частині присередньої стінки (paries medialis) розташована:

- сльозова борозна (sulcus lacrimalis);

- ямка сльозового мішка (fossa sacci lacrimalis), яка переходить у носо–сльозовий канал (canalis nasolacrimalis).

Очна ямка (orbita) відкривається назовні очноямковим входом (aditus orbitalis), який обмежений підочноямковим краєм (margo infraorbitalis) та надочноямковим краєм (margo supraorbitalis). Між бічною стінкою і верхньою стінкою розташована верхня очноямкова щілина (fissura orbitalis superior). Між бічною стінкою і нижньою стінкою знаходиться нижня очноямкова щілина (fissura orbitalis inferior).

Сполучення очної ямки (orbita):

- назовні через очноямковий вхід (aditus orbitalis);

- із середньою черепною ямкою (fossa cranii media) внутрішньої основи черепа (basis cranii interna) через зоровий канал (canalis opticus) та верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

- із крило–піднебінною ямкою (fossa pterygopalatina) та підскроневою ямкою (fossa infratemporalis) через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior);

- із нижнім носовим ходом носової порожнини (meatus nasi inferior cavitatis nasi) через носо–сльозовий канал (canalis nasolacrimalis);

- із передньою черепною ямкою (fossa cranii anterior) внутрішньої основи черепа (basis cranii interna) через передній решітчастий отвір (foramen ethmoidale anterius);

- із задніми решітчастими комірками решітчастої кістки (cellulae ethmoidales posteriores ossis ethmoidalis) через задній решітчастий отвір (foramen ethmoidale posterius).

25. Носова порожнина(cavitas nasalis) розташована майже в центрі лицевого черепа. Зверху від неї розміщена порожнина черепа,знизу-ротова порожнина,з боків-очні ямки та верхньощелепні пазухи.У носовій порожнині є передні і задні отвори,перегородка і 4 стінки(,бічна,присередня,верхня,нижня).

Вона відкривається спереду грушоподібним отвором (apertura piriformis), а ззаду – через хоани (choanae) сполучається з носоглоткою.

· Кісткова перегородка-леміш(vomer)

· Бічна стінка (paries lateralis) утворена: - носовою кісткою (os nasale); - лобовим відростком верхньої щелепи (processus frontalis maxillae); - сльозовою кісткою (os lacrimale); - решітчастим лабіринтом (labyrinthus ethmoidalis); - перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки (lamina perpendicularis ossis palatini); - присередньою пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (lamina medialis processus pterygoidei ossis sphenoidalis); - нижньою носовою раковиною (concha nasalis inferior).

· Верхня стінка (paries superior) утворена: - лобовою кісткою (os frontale); - дірчастою пластинкою решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis).

· Присередня стінка утворена: - кістковою носовою перегородкою (septum nasi osseum), яка складається з: - перпендикулярної пластинки решітчастої кістки (lamina perpendicularis ossis ethmoidalis); - лемeша (vomer).

· Нижня стінка (paries inferior) утворена кістковим піднебінням (palatum osseum), яке складається з піднебінного відростка верхньої щелепи (processus palatinus maxillae) і горизонтальної пластинки піднебінної кістки (lamina horizontalis ossis palatini).

 

 

26. Носові ходи(meatus nasi).

· Нижній хід(meatus nasi inferior), розміщений між дном носової порожнини і нижньою носовою раковиною.В нього відкриваються носо-сльозовий,різцевий канали.

· Між нижньою і середньою носовими раковинами проходять середній носовий хід(meatus nasi medius).У нього відкриваються верхньощелепна і лобова пазуха,передні і середні комірки решітчастого лабіринту,клино-піднебінний отвір(foramen sphenopalatinum),що з’єднує середній носовий хід із крило піднебінною ямкою.

· Верхній носовий хід (meatus nasi superior)розташовується між верхньою та середньою носовими раковинами.він сполучається із задніми комірками решітчастого лабіринту.

· Спільний носовий хід (meatus nasi communis) є частиною носової порожнини (cavitas nasi) між носовими раковинами (conchae nasales) і носовою перегородкою (septum nasi).

· Носо–глотковий хід (meatus nasopharyngeus) розташований між заднім краєм носових раковин (margo posterior concharum nasalium) та хоанами (choanae).

 

26. Кісткове піднебіння (palatum osseum) має шви (suturae) що проходять по серединній лінії, між піднебінними відростками (processus palatini) правої та лівої верхніх щелеп (maxilla dextra et sinistra) та горизонтальними пластинками правої і лівої піднебінних кісток – серединне піднебінне шво (sutura palatina mediana), а також між передніми краями горизонтальних пластинок піднебінних кісток (laminae horizontales ossium palatinorum) та задніми краями піднебінних відростків верхніх щелеп –поперечне піднебінне шво (sutura palatina transversa).Спереду і з боків кісткове піднебіння (palatum osseum) обмежоване комірковими відростками верхньої щелепи (processus alveolares maxillae), які разом утворюютькоміркову дугу (arcus alveolaris). Біля переднього кінця серединного піднебінного шва (extremitas anterior suturae palatinae medianae) знаходиться різцевий канал (canalis incisivus). У латеральному відділі поперечного піднебінного шва (sutura palatina transversa) в основі кожної горизонтальної пластинки розташовуються ліві і праві: - великі піднебінні отвори (foramina palatina majora); - 2–3 малих піднебінних отвори (foramina palatina minora).

28. Зовнішня основа черепа(basis cranii externa) в передньому відділі прикрита кістками лицевого черепа (viscerocranium). Задній відділ зовнішньої основи черепа утворений зовнішніми поверхнями потиличної, скроневих і клиноподібної кісток і містить:

· - потиличні виростки (condyli occipitales);

· - виросткову ямка (fossa condylaris);

· - виростковий канал (canalis condylaris), який є непостійним;

· - канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);

· - зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa);

· - глотковий горбок (tuberculum pharyngeum);

· - тіло клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis);

· - нижню поверхню кам’янистої частини скроневої кістки (facies inferior partis petrosae ossis temporalis);

· - зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici);

· - зовнішній отвір м’язово–трубного каналу (foramen externum canalis musculotubarii)

·; - яремну ямку (fossa jugularis);

· - яремний отвір (foramen jugulare);

· - шилоподібний відросток (processus styloideus);

· - соскоподібний відросток (processus mastoideus);

· - шило–соскоподібний отвір (foramen stylomastoideum);

· - барабанну частину скроневої кістки (pars tympanica ossis temporalis);

· - зовнішній слуховий отвір (porus acusticus externus);

· - барабанно–соскоподібну щілину (fissura tympanomastoidea);

· - соскоподібну вирізку (incisura mastoidea);

· - борозну потиличної артерії (sulcus arteriae occipitalis);

· - нижньощелепну ямку (fossa mandibularis);

· - суглобовий горбок (tuberculum articulare);

· - остистий отвір (foramen spinosum); -

· овальний отвір (foramen ovale);

· - кам’янисто–потиличну щілину (fissura petrooccipitalis)

·; - клино–кам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);

· - рваний отвір (foramen lacerum);

· - кісткове піднебіння (palatum osseum);

· - великий піднебінний канал (canalis palatinus major);

· - великий піднебінний отвір (foramen palatinum majus); -

· малі піднебінні отвори (foramina palatina minora);

· - різцеву ямку (fossa incisiva);

· - різцевий канал (canalis incisivus); -

· різцевий отвір (foramen incisivum); -

· піднебінний валок (torus palatinus); -

· піднебінно–піхвовий канал (canalis palatovaginalis);

· - лемешево–піхвовий канал (canalis vomerovaginalis);

· - лемешево–дзьобовий канал (canalis vomerorostralis).

 

29. Внутрішня основа черепа(basis cranii interna)

У внутрішній основі черепа (basis cranii interna) виділяють три черепні ямки: передню, середню і задню. Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої черепної ямки. Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроневих кісток і спинка сідла клиноподібної кістки.

Передня черепна ямка (fossa cranii anterior) утворена очноямковими частинами лобових кісток і містить:

- пальцеподібні втиснення (impressiones digitatae);

- мозкові випини (juga cerebralia);

- дірчасту пластинку решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis);

- півнячий гребінь (crista gali);

- сліпий отвір (foramen caecum);

- лобовий гребінь лобової кістки (crista frontalis ossis frontalis).

 

30. Внутрішня основа черепа(basis cranii interna)

У внутрішній основі черепа (basis cranii interna) виділяють три черепні ямки: передню, середню і задню. Середня черепна ямка (fossa cranii media) утворена тілом і великими крилами клиноподібної кістки, передньою поверхнею кам’янистої частини і лусковою частиною скроневих кісток.Ця ямка містить:

- турецьке сідло (sella turcica);

- гіпофізну ямку (fossa hypophysialis);

- передперехресну борозну (sulcus prechiasmaticus), що веде до правого і лівого зорових каналів (canalis opticus dexter et sinister);

- сонну борозну (sulcus caroticus);

- рваний отвір (foramen lacerum);

- верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

- круглий отвір (foramen rotundum);

- овальний отвір (foramen ovale);

- остистий отвір (foramen spinosum);

- трійчасте втиснення (impressio trigeminalis);

- розтвір каналу великого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris)

; - борозну великого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris);

- розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris);

- борозну малого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris);

- покрівлю барабанної порожнини (tegmen tympani);

- дугове підвищення (eminentia arcuata).

 

31. Внутрішня основа черепа(basis cranii interna)

У внутрішній основі черепа (basis cranii interna) виділяють три черепні ямки: передню, середню і задню.

Задня черепна ямка (fossa cranii posterior) утворена потиличною кісткою, задньою поверхнею кам’янистих частин, внутрішньою поверхнею соскоподібних відростків правої і лівої скроневих кісток, задньою частиною тіла клиноподібної кістки і соскоподібними кутами тім’яних кісток. Ця ямка містить:

- великий отвір (foramen magnum);

- схил потиличної кістки (clivus ossis occipitalis);

- внутрішній потиличний гребінь (crista occipitalis interna);

-внутрішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis interna);

- хрестоподібне підвищення (eminentia cruciformis);

- внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus), що веде у внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus), у глибині цього ходу бере початок канал лицевого нерва (canalis nervi facialis);

- яремний отвір (foramen jugulare);

- борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei);

- борозну верхньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris);

- борозу нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris); - канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);

- клино–кам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);

- кам’янисто–потиличну щілину (fissura petrooccipitalis).

 

32. Трубчасті кістки – це кістки мають циліндричну або тригранну форму. Особливість трубчастих кісток полягає в тому, що їх довжина переважає над їх шириною.Зростання трубчастих кісток більшою мірою здійснюється за рахунок зростання діафіза (тіла кістки). На кінцях трубчастих кісток є епіфізи – місця з’єднання кісток, покриті гіалінових хрящем. Епіфізи двом і більше кісток учувствуют в освіту суглобів.Між тілом кістки (діафізом) і суглобовим кінцем (епіфізом) знаходиться метафиз, який містить хрящові епіфізарні пластинки в дитячому та підлітковому віці. Всі трубчасті кістки складаються і органічних і неорганічних речовин. Протягом усього життя кількісне співвідношення їх неоднаково. У дитячому віці в кістках людини переважають органічні речовини, які забезпечують кісткам гнучкість, а в літньому – неорганічні, які відповідають за міцність.Існує два типи трубчастих кісток – короткі та довгі

До довгим трубчастим кісткам відносяться:

§ Плечова кістка;

§ Кістки передпліччя;

§ Стегнова кістка;

§ Кістки гомілки.

Короткі трубчасті кістки відрізняються меншими розмірами, при цьому їх довжина все одно більше їх ширини. До коротких трубчастим кісткам відносяться:

§ Фаланги пальців;

§ Всі кістки плесна і п’ясті.

 

 

33. Верхня кінцівка

Грудний пояс (cingulum pectorale), або пояс верхньої кінцівки (cingulum membri superioris), у людини, як і в інших ссавців, неповний і не охоплює цілком тулуба, як у нижчих хребетних. Ця ланка у людини складається з двох кісток: лопатки і ключиці.

 

 

34.Кістки поясу верхньої кінцівки:лопатка і ключиця

Ключиця (clavicula) є парною (трубчастою) короткою кісткою (os breve) S–подібної форми, яка має:

- груднинний кінець (extremitas sternalis);

- надплечовий кінець (extremitas acromialis);

- тіло ключиці (corpus claviculae);

- верхню поверхню (facies superior);

- нижню поверхню (facies inferior).

На нижній поверхні груднинного кінця (facies inferior extremitatis sternalis) розташоване втиснення реброво–ключичної зв’язки (impressio ligamenti costoclavicularis). На нижній поверхні надплечового кінця (facies inferior extremitatis acromialis) розташовані:

- конусоподібний горбок (tuberculum conoideum);

- трапецієподібна лінія (linea trapezoidea).

Груднинний кінець (extremitas sternalis) має вигин допереду і закінчується груднинною суглобовою поверхнею (facies articularis sternalis) для з’єднання з ключичною вирізкою груднини (incisura clavicularis sterni). Надплечовий кінець (extremitas acromialis) має вигин дозаду і закінчується надплечовою суглобовою поверхнею (facies articularis acromialis) для з’єднання з надплечовим відростком лопатки (acromion scapulae).

Лопатка (scapula)— парна плоска кістка, розташована в людини на задній поверхні тулуба на рівні II —VII ребер. Таке положення лопатки пов'язане із сплощеною (у передньозадньому напрямку) формою грудної клітки людини. Лопатка є парною плоскою кісткою (os planum) трикутної форми, що має:

- реброву поверхню;

- передню поверхню (facies costalis; facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior);

- верхній край (margo superior);

- присередній край (margo medialis);

- бічний край (margo lateralis);

- верхній кут (angulus superior);

- нижній кут (angulus inferior);

- бічний кут (angulus lateralis);

- шийку лопатки (collum scapulae).

На задній поверхні лопатки (facies posterior scapulae) вгорі проходить горизонтально ость лопатки (spina scapulae), яка поділяє її на надостьову ямку (fossa supraspinata) і підостьову ямку (fossa infraspinata). Ость лопатки (spina scapulae) збоку переходить у надплечовий відросток (acromion), на якому розташована ключична суглобова поверхня (facies articularis clavicularis) для з’єднання з ключицею (clavicula). На верхньому краї лопатки (margo superior scapulae) міститься вирізка лопатки (incisura scapulae). Реброва поверхня лопатки (facies costalis scapulae) зайнята підлопатковою ямкою (fossa subscapularis), в якій розташовується однойменний м’яз (m. subscapularis). На бічному куті лопатки (angulus lateralis scapulae) розташована суглобова западина (cavitas glenoidalis) для з’єднання з головкою плечової кістки (caput humeri). Над та під суглобовою западиною розташовані: - надсуглобовий горбок (tuberculum supraglenoidale); - підсуглобовий горбок (tuberculum infraglenoidale). Над суглобовою западиною (cavitas glenoidalis) нависає дзьобоподібний відросток (processus coracoideus).

 

35. Плечова кістка (humerus) є складовою частиною плеча (brachium) і належить до (трубчастої) типової довгої кістки (os longum), яка має:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis) або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло плечової кістки, діафіз (corpus humeri; diaphysis humeri)

На проксимальному наростку (epiphysis proximalis) розміщена головка плечової кістки (caput humeri), на якій є суглобова поверхня (facies articularis) для з’єднання із суглобовою западиною лопатки (cavitas glenoidalis scapulae). Головку плечової кістки (caput humeri) обмежовує анатомічна шийка (collum anatomicum), нижче якої знаходяться:

- великий горбок (tuberculum majus);

- малий горбок (tuberculum minus). Вони переходять у гребінь великого горбка; бічну губу (crista tuberculi majoris; labium laterale) і гребінь малого горбка; присередню губу (crista tuberculi minoris; labium mediale), між якими проходить міжгорбкова борозна (sulcus intertubercularis). На межі між проксимальним наростком (epiphysis proximalis) і тілом кістки (diaphysis) розташована хірургічна шийка плечової кістки (collum chirurgicum humeri).

Тіло плечової кістки (corpus humeri) має:

- передньоприсередню поверхню (facies anteromedialis);

- передньобічну поверхню (fscies anterolateralis);

- задню поверхню (facies posterior);

- присередній край (margo medialis);

- бічний край (margo lateralis).

Передня поверхня тіла плечової кістки (facies anterior corporis humeri) поділяється на передньоприсередню поверхню (facies anteromedialis) та передньобічну поверхню (facies anterolateralis). На верхній третині задньої поверхні тіла плечової кістки (facies posterior corporis humeri) розташована дельтоподібна горбистість (tuberositas deltoidea), ззаду і знизу від якої проходить борозна променевого нерва (sulcus nervi radialis). На дистальному наростку (epiphysis distalis) розташований виросток плечової кістки (condylus humeri), а на ньому присередньо розташований блок плечової кістки (trochlea humeri), а збоку – головочка плечової кістки (capitulum humeri). Над блоком плечової кістки (trochlea humeri) спереду міститься вінцева ямка (fossa coronoidea), а над головочкою плечової кістки – променева ямка (fossa radialis). На задній поверхні (facies posterior) навпроти цих ямок (fossae) розташована ліктьова ямка (fossa olecrani). По краях дистального наростка плечової кістки (epiphysis distalis humeri) знаходяться: - присередній надвиросток (epicondylus medialis); - бічний надвиросток (epicondylus lateralis). Присередній надвиросток (epicondylus medialis) вгору переходить у присередній наднадвиростковий гребінь (crista supraepicondуlaris medialis) і далі у присередній край тіла плечової кістки (margo medialis corporis humeri). Цей надвиросток може мати надвиростковий відросток (processus supracondylaris). Бічний надвиросток (epicondylus lateralis) вгору продовжується у бічний наднадвиростковий гребінь; бічний надвиростковий гребінь (crista supraepicondуlaris lateralis; crista supracondylaris lateralis), який догори переходить у бічний край тіла плечової кістки (margo lateralis corporis humeri). Позаду присереднього надвиростка (epicondylus medialis) проходить борозна ліктьового нерва (sulcus nervi ulnaris).

 

36. Променева кістка(radius) є складовою частиною передпліччя (antebrachium) і належить до (трубчастої) типової довгої кістки (os longum), яка має:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло променевої кістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).

На проксимальному наростку променевої кістки (epiphysis proximalis radii) розташована головка променевої кістки (caput radii) з суглобовим обводом(circumferentia articularis) та суглобовою ямкою (fovea articularis) зверху. Нижче головка переходить у шийку променевої кістки (collum radii).

Тіло променевої кістки (corpus ulnae) має:

- передню поверхню (facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior);

- бічну поверхню (facies lateralis); - передній край (margo anterior);

- задній край (margo posterior);

- міжкістковий край (margo interosseus);

- горбистість променевої кістки (tuberositas radii);

- горбистість м’яза–привертача (tuberositas pronatoria).

На дистальному наростку променевої кістки (epiphysis distalis radii) з бічної поверхні (facies lateralis) добре пальпується під шкірою шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus radii). Із присередньої сторони міститься вирізка ліктьової кістки (incisura ulnaris) для з’єднання з головкою ліктьової кістки (caput ulnae). На дистальному наростку променевої кістки (epiphysis distalis radii) розташовані: - зап’ясткова суглобова поверхня (facies articularis carpalis) для з’єднання із зап’ястковими кістками (ossa carpi); - надшилоподібний гребінь (crista suprastyloidea); - дорсальний горбок (tuberculum dorsale); - борозни сухожилків м’язів–розгиначів (sulci tendinum musculorum extensorum).

 

37. Ліктьова кістка(ulna) має:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло ліктьової кістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).

На проксимальному наростку ліктьової кістки (epiphysis proximalis ulnae) угорі розташований ліктьовий відросток (olecranon), а знизу і спереду від нього –вінцевий відросток (processus coronoideus). Між ними розташована блокова вирізка (incisura trochlearis). На бічній поверхні проксимального наростка (epiphysis proximalis) міститься вирізка променевої кістки (incisura radialis) для з’єднання з головкою променевої кістки (caput radii). Дещо нижче вінцевого відростка (processus coronoideus) розташована горбистість ліктьової кістки (tuberositas ulnae).

Тіло ліктьової кістки (corpus ulnae) має:

- передню поверхню (facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior;

- присередню поверхню (facies medialis);

–передній край (margo anterior);

- задній край (margo posterior);

-міжкістковий край (margo interosseus).

На тілі ліктьової кістки (corpus ulnae) розташований гребінь м’яза– відвертача (crista musculi supinatoris). На дистальному наростку ліктьової кістки (epiphysis distalis ulnae) розрізняють головку ліктьової кістки (caput ulnae), яка має суглобовий обвід (circumferentia articularis). На присередній поверхні головки ліктьової кістки (caput ulnae) розташований шилоподібний відросток ліктьової кістки (processus styloideus ulnae), який добре пальпується під шкірою (cutis).

 

38. Кисть(manus) Кістки кисті поділяються на:

- зап’ясткові кістки (ossa carpi);

- п’ясткові кістки (ossa metacarpi);

- кістки пальців, фаланги (ossa digitorum; phalanges).

· Зап’ясткові кістки (ossa carpi) Їх є вісім, вони утворюють проксимальний і дистальний ряди. В проксимальному ряді з бічної в присередню сторону розташовані:

- човноподібна кістка (os scaphoideum), що має горбок човноподібної кістки (tuberculum ossis scaphoidei);

- півмісяцева кістка (os lunatum);

- тригранна кістка (os triquetrum);

- горохоподібна кістка (os pisiforme).

У дистальному ряді з бічної в присередню сторону розташовані:

- кістка–трапеція (os trapezium), що має горбок кістки- трапеції (tuberculum ossis trapezii);

- трапецієподібна кістка (os trapezoideum);

- головчаста кістка (os capitatum);

- гачкувата кістка (os hamatum), що має гачок гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati). Зап’ясткові кістки утворюють борозну зап’ястка (sulcus carpi).

· П’ясткові кістки (ossa metacarpi) До їх складу входять п’ять коротких (трубчастих) кісток, кожна з яких має:

- основу п’ясткової кістки (basis ossis metacarpi);

- тіло п’ясткової кістки (corpus ossis metacarpi);

- головку п’ясткової кістки (caput ossis metacarpi).

Перша п’ясткова кістка (ossa metacarpi I) коротша і ширша, на її основі знаходиться сідлоподібна поверхня (facies sellaris) для зчленування з кісткою– трапецією (os trapezium). Друга п’ясткова кістка (os metacarpi II) найдовша і в напрямі до V п’ясткової кістки довжина п’ясткових кісток поступово зменшується. Третя п’ясткова кістка (os metacarpi III) має шилоподібний відросток (processus styloideus ossis metacarpi tertii).

· Кістки пальців; фаланги кисті (ossa digitorum; phalanges manus) Вони складаються з:

- основи фаланги (basis phalangis);

- тіла фаланги (corpus phalangis);

- головки фаланги (caput phalangis). На головці фаланг (caput phalangium) крім кінцевих фаланг (phalanges distales) розташований блок фаланги (trochlea phalangis). II–V пальці кисті (digiti manus II–V) мають: - проксимальну фалангу (phalanx proximalis); - середню фалангу (phalanx media); - кінцеву фалангу (phalanx distalis). Перший палець (digitus primus) складається лише з: - проксимальної фаланги (phalanx proximalis); - кінцевої фаланги (phalanx distalis). Кінцеві фаланги на дистальному кінці мають горбистість кінцевої фаланги (tuberositas phalangis distalis).

 

39. Тазовий пояс; пояс нижньої кінцівки (cingulum pelvicum; cingulum membri inferioris)

Він включає в себе:

- дві кульшові кістки (ossa coxae);

- крижову кістку (os sacrum).

 

40. Кульшова кістка(os coxae)

Кульшова кістка складається з:

- клубової кістки (os ilium);

- лобкової кістки (os pubis);

- сідничої кістки (os ischii).

У тій ділянці (ззовні), де тіла (corpora) усіх трьох кісток зростаються, утворюється кульшова западина (acetabulum), яка має:

- півмісяцеву поверхню (facies lunata);

- ямку кульшової западини (fossa acetabuli);

- кант кульшової западини; край кульшової западини (limbus acetabuli; margo acetabuli);

- вирізку кульшової западини (incisura acetabuli). Кульшова кістка має затульний отвір (foramen obturatum) та велику сідничу вирізку (incisura ischiadica major).

 

41. Клубова кісткаа (os ilium; ilium) складається з:

- тіла клубової кістки (corpus ossis ilii);

- крила клу