![]()
Заглавная страница
Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Анатомічні відмінності черепних і спинномозкових нервів
Спинномозкові нерви — це нерви, які відходять безпосередньо від спинного мозку. Є ряд ознак, які є спільними і для них, і для черепних; є ряд ознак, які відмінні. Так, черепні нерви є більш спеціалізованими: якщо всі спінальні нерви несуть усі можливі види інформації у свій сегмент іннервації, то не всі черепні нерви мають і моторний, і чутливий, і вегетативний компоненти. Задня гілка спинно-мозкового нерва пов'язана з чутливим вузлом; теж саме є у чутливих (загальна чутливість) нервів. Зберігається подібність виходу нервів: рухові черепні нерви місять свої ядра вентрально, чутливі — дорсально; у спінальних нервів моторний корінець виходить спереду, чутливий — позаду. Спінальні нерви іннервують тіло за сегментарним типом; сегментарність голови поки що лежить в площині дискусії
354. I пара черепних нервів: загальна характеристика, утворення, топографія, вихід із мозку, вихід із черепа, гілки, ділянки іннервації Нюховий нерв (n. olfactorius) Перші нейрони розташовуються в слизовій оболонці верхнього носового ходу і перегородки носа. Периферійні відростки залягають під епітелієм верхнього носового ходу, а центральні відростки об’єднуються в 15 – 20 нюхових ниток (fila olfactoria), які переходять у порожнину черепа через отвори горизонтальної пластинки решітчастої кістки, потім контактують з II нейронами нюхової цибулини, яка знаходиться на основі лобної долі З нюхової цибулини подразнення через tractus olfactorius, trigonum olfactorium, substantia perforata anterior, septum pellucidum слідує по шляхах, які огинають мозолисте тіло; волокна нюхового шляху досягають uncus (кірковий кінець нюхового аналізатора). Частина волокон, що відгалужуються від нюхового шляху, зв'язують цю систему з підкірковими утворами, корою та екстрапірамідною системою. 355. II пара черепних нервів: загальна характеристика, утворення, топографія, вихід із мозку, вихід із черепа, гілки, ділянки іннервації Зоровий нерв (n. opticus) Нерв формується з центральних відростків гангліонарних клітин, утворюючи на задньому полюсі очного яблука сосок зорового нерва. Зоровий нерв проходить через отвори в задньому полюсі очного яблука і розташовується в очній ямці на протязі 5 см, потім проникає через канал зорового нерва в порожнину черепа. Спереду турецького сідла 25% волокон медіальної сторони правого і лівого нервів перехрещуються (chiasma opticum). Після перехрестя волокна утворюють зоровий тракт (tr. opticus), що, огинає з бічної сторони ніжки мозку, роздвоюється на бічний та присередній пучки. Отже, власне зоровий нерв починається від сітківки і закінчується в перехресті волокон зорового нерва. 356. III пара черепних нервів: загальна характеристика, ядра, вихід із мозку, вихід із черепа, гілки, ділянки іннервації. Окоруховий нерв (nervus oculomotorius) має: - ядро окорухового нерва (nucleus nervi oculomotorii), яке є руховим ядром (nucleus motorius) нерв (n. oculomotorius)- додаткове ядро окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii); Ці ядра розміщені у сірій речовині покриву середнього мозку (substantia grisea tegmenti mesencephali) на рівні верхніх горбків середнього мозку (colliculi superiores mesencephali). Аксони нейронів цих ядер формують окоруховий нерв, який виходить з головного мозку (encephalon) в міжніжковій ямці (fossa interpeduncularis), а з порожнини черепа (cavitas cranii) – через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior). У ділянці верхньої очноямкової щілини (fissura orbitalis superior) окоруховий нерв (nervus oculomotorius) розгалужується на: - верхню гілку (ramus superior); - нижню гілку (ramus inferior): Нервові волокна від верхньої гілки (ramus superior) іннервують: - верхній прямий м’яз ока (m. rectus superior оculi); - м’яз–підіймач верхньої повіки (m. levator palpebrae superioris). Нервові волокна від нижньої гілки (ramus inferior) іннервують: - нижній прямий м’яз ока (m. rectus inferior oculi); - присередній прямий м’яз ока (m. rectus medialis oculi); - нижній косий м’яз ока (m. obliquus inferior oculi).
359. V пара черепних нервів: вихід із мозку, вихід із черепа, локалізація ядер, загальна характеристика; внутрішньочерепна частина V пари; чутливий вузол V пари, його топографія, хід центральних і периферійних волокон. Трійчастий нерв(п. trigeminus) Він має такі ядра: - головне ядро трійчастого нерва (nucleus principalis nervi trigemini) – чутливе, знаходиться у покриву мосту (tegmentum pontis); - середньомозкове ядро трійчастого нерва (nucleus mesencephalicus nervi trigemini) – чутливе, розміщене в середньому мозку (mesencephalon); - спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis nervi trigemini) – чутливе, знаходиться в довгастому мозку (myelencephalon) та спинному мозку (medulla spinalis); - рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini) Трійчастий нерв (nervus trigeminus) виходить з мозку на вентральній поверхні середніх мозочкових ніжок (facies ventralis pedunculorum cerebellarium mediorum) Трійчастий нерв (nervus trigeminus) у ділянці трійчастого вузла (ganglion trigeminale) формує три гілки нервів: - очний нерв (nervus ophthalmicus) – чутливий, виходить з черепа через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior); - верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) – чутливий, виходить з черепа через круглий отвір (foramen rotundum); - нижньощелепний нерв (nervus mandibularis) – мішаний, виходить з черепа через овальний отвір (foramen ovale) 360. V пара черепних нервів: 1-ша гілка V пари – утворення, вихід з черепа, гілки, ділянки іннервації.
Очний нерв (п. ophthalmicus) (Va; VI) поділяється на: - лобовий нерв (nervus frontalis) - сльозовий нерв (nervus lacrimalis) - носовійковий нерв (nervus nasociliaris). Носовійковий нерв чутливий, йде по присередній стінці очної ямки (paries medialis orbitae) і своєю кінцевою гілкою виходить під блоковою остю Інервує - присередній кут ока (angulus oculi medialis); - спинку носа (dorsum nasi) Лобовий нерв (nervus frontalis) чутливий, йде по середній частині верхньої стінки очної ямки (pars media parietis superioris orbitae) і виходить на шкіру лобової ділянки (cutis regionis frontalis) через надочноямкову вирізку/надочноямковий отвір (incisura supraorbitalis/foramen supraorbitale) і лобову вирізку/лобовий отвір (incisura frontalis/foramen frontale) трьома гілками, що іннервують: - шкіру лобової ділянки (cutis regionis frontalis); - шкіру верхньої повіки (cutis palpebrae superioris). Сльозовий нерв (nervus lacrimalis) йде по бічній стінці очної ямки (paries lateralis orbitae), підходить до сльозової залози (glandula lacrimalis) та іннервує її 361. V пара черепних нервів: 2-га гілка V пари – утворення, вихід з черепа, гілки, ділянки іннервації. Верхньощелепний нерв (п. maxillaris) (Vb; V2) - друга гілка трійчастого нерва виходить із порожнини черепа через круглий отвір (foramen rotundum [VB;V2])) у крило– піднебінну ямку (fossa pterygopalatina), у якій він розгалужується на три гілки: - підочноямковий нерв (n. infraorbitalis); - виличний нерв (n. zygomaticus); - вузлові гілки до крило–піднебінного вузла (rr. ganglionares ad ganglion Від підочноямкового нерва (n. infraorbitalis) відходять верхні коміркові нерви (nn. alveolares superiores), які мають: - задні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores posteriores); - середню верхню коміркову гілку (r. alveolaris superior medius); - передні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores anteriores) Ці гілки, іннервуючи слизову оболонку верхньощелепної пазухи Виличний нерв розгалужується на: - вилично–скроневу гілку (r .zygomaticotemporalis) - вилично–лицеву гілку (r. zygomaticofacialis) По верхньощелепному нерву (n.maxillaris) передається чутлива інформація від: - черепної твердої оболони середньої черепної ямки (dura mater cranialis fossae mediae cranii); - окістя очної ямки (periorbita); - шкіри щоки (cutis buccae); - шкіри скроневої і виличної ділянок (cutis regionum temporalis et zygomaticae); - шкіри верхньої губи (cutis labii superioris); - шкіри нижньої повіки (cutis palpebrae inferioris); 362. V пара черепних нервів: 3-тя гілка V пари – утворення, вихід з черепа, гілки, ділянки іннервації Нижньощелепний нерв (п. mandibularis) (Vc; V3) виходить з порожнини черепа через овальний отвір у підскроневу ямку від нього відходять: - рухові гілки, що іннервують усі жувальні м’язи; - нерв м’яза–натягувача піднебінної завіски (n. musculi tensoris veli palatini); - нерв м’яза–натягувача барабанної перетинки (n. musculi tensoris tympani). До чутливих гілок нижньощелепного нерва (nervus mandibularis) належать: - щічний нерв (n. buccalis); - вушно–скроневий нерв (n. auriculotemporalis); - язиковий нерв (n. lingualis); - гілки до черепної твердої оболони (dura mater cranialis) |
||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.221.159.255 (0.007 с.) |