ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Анатомічні відмінності черепних і спинномозкових нервів



Спинномозкові нерви — це нерви, які відходять безпосередньо від спинного мозку. Є ряд ознак, які є спільними і для них, і для черепних; є ряд ознак, які відмінні. Так, черепні нерви є більш спеціалізованими: якщо всі спінальні нерви несуть усі можливі види інформації у свій сегмент іннервації, то не всі черепні нерви мають і моторний, і чутливий, і вегетативний компоненти. Задня гілка спинно-мозкового нерва пов'язана з чутливим вузлом; теж саме є у чутливих (загальна чутливість) нервів. Зберігається подібність виходу нервів: рухові черепні нерви місять свої ядра вентрально, чутливі — дорсально; у спінальних нервів моторний корінець виходить спереду, чутливий — позаду. Спінальні нерви іннервують тіло за сегментарним типом; сегментарність голови поки що лежить в площині дискусії

 

354. I пара черепних нервів: загальна характеристика, утворення, топографія, вихід із мозку, вихід із черепа, гілки, ділянки іннервації

Нюховий нерв (n. olfactorius)

Перші нейрони розташовуються в слизовій оболонці верхнього носового ходу і перегородки носа. Периферійні відростки залягають під епітелієм верхнього носового ходу, а центральні відростки об’єднуються в 15 – 20 нюхових ниток (fila olfactoria), які переходять у порожнину черепа через отвори горизонтальної пластинки решітчастої кістки, потім контактують з II нейронами нюхової цибулини, яка знаходиться на основі лобної долі

З нюхової цибулини подразнення через tractus olfactorius, trigonum olfactorium, substantia perforata anterior, septum pellucidum слідує по шляхах, які огинають мозолисте тіло; волокна нюхового шляху досягають uncus (кірковий кінець нюхового аналізатора). Частина волокон, що відгалужуються від нюхового шляху, зв'язують цю систему з підкірковими утворами, корою та екстрапірамідною системою.

355. II пара черепних нервів: загальна характеристика, утворення, топографія, вихід із мозку, вихід із черепа, гілки, ділянки іннервації

Зоровий нерв (n. opticus)

Нерв формується з центральних відростків гангліонарних клітин, утворюючи на задньому полюсі очного яблука сосок зорового нерва.

Зоровий нерв проходить через отвори в задньому полюсі очного яблука і розташовується в очній ямці на протязі 5 см, потім проникає через канал зорового нерва в порожнину черепа. Спереду турецького сідла 25% волокон медіальної сторони правого і лівого нервів перехрещуються (chiasma opticum). Після перехрестя волокна утворюють зоровий тракт (tr. opticus), що, огинає з бічної сторони ніжки мозку, роздвоюється на бічний та присередній пучки. Отже, власне зоровий нерв починається від сітківки і закінчується в перехресті волокон зорового нерва.

356. III пара черепних нервів: загальна характеристика, ядра, вихід із мозку, вихід із черепа, гілки, ділянки іннервації.

Окоруховий нерв (nervus oculomotorius) має: - ядро окорухового нерва (nucleus nervi oculomotorii), яке є руховим ядром (nucleus motorius) нерв (n. oculomotorius)- додаткове ядро окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii);

Ці ядра розміщені у сірій речовині покриву середнього мозку (substantia grisea tegmenti mesencephali) на рівні верхніх горбків середнього мозку (colliculi superiores mesencephali).

Аксони нейронів цих ядер формують окоруховий нерв, який виходить з головного мозку (encephalon) в міжніжковій ямці (fossa interpeduncularis), а з порожнини черепа (cavitas cranii) – через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior).

У ділянці верхньої очноямкової щілини (fissura orbitalis superior) окоруховий нерв (nervus oculomotorius) розгалужується на: - верхню гілку (ramus superior); - нижню гілку (ramus inferior):

Нервові волокна від верхньої гілки (ramus superior) іннервують:

- верхній прямий м’яз ока (m. rectus superior оculi);

- м’яз–підіймач верхньої повіки (m. levator palpebrae superioris).

Нервові волокна від нижньої гілки (ramus inferior) іннервують:

- нижній прямий м’яз ока (m. rectus inferior oculi);

- присередній прямий м’яз ока (m. rectus medialis oculi);

- нижній косий м’яз ока (m. obliquus inferior oculi).

 

359. V пара черепних нервів: вихід із мозку, вихід із черепа, локалізація ядер, загальна характеристика; внутрішньочерепна частина V пари; чутливий вузол V пари, його топографія, хід центральних і периферійних волокон.

Трійчастий нерв(п. trigeminus)

Він має такі ядра:

- головне ядро трійчастого нерва (nucleus principalis nervi trigemini)

– чутливе, знаходиться у покриву мосту (tegmentum pontis);

- середньомозкове ядро трійчастого нерва (nucleus mesencephalicus

nervi trigemini) – чутливе, розміщене в середньому мозку (mesencephalon);

- спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis nervi

trigemini) – чутливе, знаходиться в довгастому мозку (myelencephalon) та

спинному мозку (medulla spinalis);

- рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini)

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) виходить з мозку на вентральній поверхні середніх мозочкових ніжок (facies ventralis pedunculorum cerebellarium mediorum)

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) у ділянці трійчастого вузла (ganglion

trigeminale) формує три гілки нервів:

- очний нерв (nervus ophthalmicus) – чутливий, виходить з черепа

через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

- верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) – чутливий, виходить з

черепа через круглий отвір (foramen rotundum);

- нижньощелепний нерв (nervus mandibularis) – мішаний, виходить

з черепа через овальний отвір (foramen ovale)

360. V пара черепних нервів: 1-ша гілка V пари – утворення, вихід з черепа, гілки, ділянки іннервації.

 

Очний нерв (п. ophthalmicus) (Va; VI)

поділяється на:

- лобовий нерв (nervus frontalis)

- сльозовий нерв (nervus lacrimalis)

- носовійковий нерв (nervus nasociliaris).

Носовійковий нерв чутливий, йде по присередній стінці очної ямки (paries medialis orbitae) і своєю кінцевою гілкою виходить під блоковою остю

Інервує

- присередній кут ока (angulus oculi medialis);

- спинку носа (dorsum nasi)

Лобовий нерв (nervus frontalis) чутливий, йде по середній частині

верхньої стінки очної ямки (pars media parietis superioris orbitae) і виходить

на шкіру лобової ділянки (cutis regionis frontalis) через надочноямкову

вирізку/надочноямковий отвір (incisura supraorbitalis/foramen supraorbitale) і

лобову вирізку/лобовий отвір (incisura frontalis/foramen frontale) трьома

гілками, що іннервують:

- шкіру лобової ділянки (cutis regionis frontalis);

- шкіру верхньої повіки (cutis palpebrae superioris).

Сльозовий нерв (nervus lacrimalis) йде по бічній стінці очної ямки (paries lateralis orbitae), підходить до сльозової залози (glandula lacrimalis) та іннервує її

361. V пара черепних нервів: 2-га гілка V пари – утворення, вихід з черепа, гілки, ділянки іннервації.

Верхньощелепний нерв (п. maxillaris) (Vb; V2) - друга гілка трійчастого нерва

виходить із порожнини черепа через круглий отвір (foramen rotundum [VB;V2])) у крило–

піднебінну ямку (fossa pterygopalatina), у якій він розгалужується на три

гілки:

- підочноямковий нерв (n. infraorbitalis);

- виличний нерв (n. zygomaticus);

- вузлові гілки до крило–піднебінного вузла (rr. ganglionares ad ganglion

Від підочноямкового нерва (n. infraorbitalis) відходять верхні коміркові

нерви (nn. alveolares superiores), які мають:

- задні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores posteriores);

- середню верхню коміркову гілку (r. alveolaris superior medius);

- передні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores anteriores)

Ці гілки, іннервуючи слизову оболонку верхньощелепної пазухи

Виличний нерв

розгалужується на:

- вилично–скроневу гілку (r .zygomaticotemporalis)

- вилично–лицеву гілку (r. zygomaticofacialis)

По верхньощелепному нерву (n.maxillaris) передається чутлива

інформація від:

- черепної твердої оболони середньої черепної ямки (dura mater cranialis

fossae mediae cranii);

- окістя очної ямки (periorbita);

- шкіри щоки (cutis buccae);

- шкіри скроневої і виличної ділянок (cutis regionum temporalis et

zygomaticae);

- шкіри верхньої губи (cutis labii superioris);

- шкіри нижньої повіки (cutis palpebrae inferioris);

362. V пара черепних нервів: 3-тя гілка V пари – утворення, вихід з черепа, гілки, ділянки іннервації

Нижньощелепний нерв (п. mandibularis) (Vc; V3)

виходить з порожнини черепа через овальний отвір у підскроневу ямку

від нього відходять:

- рухові гілки, що іннервують усі жувальні м’язи;

- нерв м’яза–натягувача піднебінної завіски (n. musculi tensoris veli

palatini);

- нерв м’яза–натягувача барабанної перетинки (n. musculi tensoris

tympani).

До чутливих гілок нижньощелепного нерва (nervus mandibularis)

належать:

- щічний нерв (n. buccalis);

- вушно–скроневий нерв (n. auriculotemporalis);

- язиковий нерв (n. lingualis);

- гілки до черепної твердої оболони (dura mater cranialis)





Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.221.159.255 (0.007 с.)