ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Корково-спинномозковий шлях tractus corticospinalis



Корково-спинномозковий (пірамідний) шлях проводить нервові імпульси від пірамідних клітин V шару кори півкуль великого мозку до нейронів рухових ядер передніх рогів спинного мозку.

Перші нейрони знаходяться в корі в перед центральній звивині у внутрішній пірамідальній пластинці,представлені гігантськими пірамідними клітинами Беца і великими пірамідними клітинами. Аксон його йде через променистий вінець, через внутрішню капсулу, через основу ніжок мозку, через основу моста, формує піраміди довгастого мозку,переходить на протилежну сторону, спускається по латеральних канатиках спинного мозку о передніх рогів спинного мозку(латеральний кірково- спинномозковий шлях) або не переходить на протилежну сторону, спускається по передніх канатиках спинного мозку(робить по сегментне перехрестя)до передніх рогів спинного мозку(передній кірково-спинномозковий шлях)

Аксони ІІ нейронів (мотонейрони) залишають спинний мозок в складі передніх корінців, потім в складі канатиків і спинномозкових нервів направляються до скелетних м’язів тулуба, шиї і кінцівок.

Кiрково-ядерний шлях Tractus corticonuclearis

Кiрково- ядерний шлях – двонейронний, низхідний, руховий. Він є складовою частиною пірамідної системи, та слугує для свідомого керування поперечно-посмугованими м’язами голови і частково шиї, що іннервується черепними м’язами (III, IV, V, VI, VII, IX, X, XI, XII пари). Рухи, що виконуються за допомогою цього шляху, відрізняються виключною точністю та строгою диференційованістю.

Корково-ядерний шлях починається великими пірамідними нейронами, тіла яких лежать в V шарі кори в нижній третину передцентральної звивини. Їх аксони проходять в низхідному напрямку в складі променистого вінця, потім через коліно внутрішньої капсули, основу середньої частки ніжки мозку, основу моста і досягають центральної частини довгастого мозку.

Аксони других нейронів, лежать у стовбурі мозку,тіла яких утворюють рухові ядра черепних нервів своєї і протилежної сторони, направляються в складі відповідних черепних нервів до скелетних м’язів голови та шиї. Шлях частково перехрещений.

Червоноядерно – спинномозковий шлях

Tractus rubrospinalis

Червоноядерно-спинномозковий шлях (монаківський) є еферентним, руховим, двохнейронним шляхом, цей шлях автоматичної дії. Він починається від клітин червоного ядра, розміщеного в наметі середнього мозку. Аксони великих мультиполярних нейронів, залишивши ядро, одразу ж в наметі середнього мозку переходять на протилежну сторону, утворюючи вентральний перехрест намету – перехрест Фореля. Далі волокна йдуть в спинний мозок, поступово відхиляючись латерально, проходять через ретикулярну формацію мосту і довгастого мозку в бокові канатики спинного мозку, розміщуючись дещо до переду від латерального корково-спинномозкового (пірамідного) шляху. Поступово пучок волокон стоншується, так як аксони посегментно закінчуються на рухових нейронах передніх рогів спинного мозку тієї ж сторони, які є ІІ нейронами.

Аксони других (рухових) нейронів передніх рогів спинного мозку направляються в складі передніх корінців, а потім спинномозкових центрів до скелетних м’язів. 328.Орган нюху. (organum olfactorium; organum olfactus) Орган нюху (organum olfactorium) міститься в слизовій оболонці носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi) в її нюховій частині (pars olfactoria), в ділянці верхнього носового ходу (meatus nasi superior) і має назву нюхової частини слизової оболонки носа (pars olfactoria tunicae mucosae nasi):

Слизова оболонка нюхової частини вкриває верхню носову раковину (concha nasi superior) і відповідну частину носової перегородки (septum nasi), має жовтуватий колір і вкрита нюховим епітелієм, до складу якого входять нервові клітини – хеморецептори. Відцентрові відростки останніх, а це аксони чутливих клітин – нюхові нервові волокна (neurofibrae olfactoriae), збираючись разом, формують 15–20 нюхових нервів (nervi olfactorii) і направляються до нюхової цибулини (bulbus olfactorius), утворюючи початкову частину нюхового шляху.

Рецепторний шар слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi) представлений нюховими нейросенсорними (чутливими) клітинами (cellulae neurosensoriae olfactoriae) – це видозмінені біполярні нейрони, що розміщені між підтримуючими клітинами (cellulae sustentaculares).

У слизовій оболонці носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi) є нюхові залози (glandulae olfactoriae) – Боуменові залози, що зволожують поверхню рецепторного шару. Провідний шлях нюху:

- тіла перших нейронів нюхового шляху розташовані в слизовій оболонці верхнього і заднього відділів носової порожнини (cavitas nasi);

- тіла других нейронів – у нюховій цибулині.

Аксони других нейронів, які проходять у складі нюхового шляху (tractus olfactorius), закінчуються в нюховому трикутнику (trigonum olfactorium) і в передній пронизаній речовині (substantia perforata anterior) та в підмозолистому полі (area subcalosa), де переключаються на тіла третіх нейронів.

Аксони третіх нейронів направляються трьома шляхами:

- медіальним (присереднім) нюховим пучком (stria olfactoria medialis);

- латеральним (бічним) нюховим пучком (stria olfactoria lateralis);

- проміжним нюховим пучком (stria olfactoria intermedia) і закінчуютьсяв гачку (uncus), який є кірковим аналізатором нюху 329 Орган смаку ( organum gustus)Смак — процес сприйняття смакових властивостей речовини, що потрапляє на рецептори язика і порожнини рота. Сприймання смаку зумовлене смаковими сосочками(грибоподібних (papillae fungiformes), листоподібних (papillae foliatae) і жолобуватих (papillae vallatae)) з цибулинами, розміщеними в слизовій язика. Смакові цибулини мають напівкруглу форму і складаються з видовжених смакових і опорних клітин, які щільно прилягають одна до одної. На одному з кінців клітини є 40—50 тоненьких ворсинок. На поверхні смакових клітин починаються нервові волокна.Провідний шлях смаку: речовини їжі осідають на ворсинках смакових клітин і спричинюють їх подразнення. Частина волокон проникає в цибулину, розпадається на тонкі ниточки, які обплітають смакові клітини до рівня смакової пори. В області передніх 2/3язика це почуття смаку сприймається волокнами барабанної струни лицьового нерва, в задній третині язика, м'якому піднебінні, піднебінних дужках - закінченнями язикоглоткового нерва; від надгортанника і внутрішньої поверхні хрящів - гілками блукаючого нерва.Тіла перших нейронів розташовані у вузлах цих нервів. Центральні відростки нейронів, які здійснюють смакову іннервацію, направляються в складі VII, IX, І X черепних нервів до загального для них чутливого ядра (nucl. solitarius), який лежить в задньому відділі довгастого мозку 2 нейрон. Аксони клітин цього ядра направляються в зоровий горб, а звідти в кору великого мозку - в гачок парагіпокампальної звивини, де знаходиться кірковий відділ смакового аналізатора. Орган смаку сприймає чотири основних види смакових відчуттів: гірке (біля кореня язика), солодке (кінчик язика), кисле і солоне (краю язика). 330Орган зору. Око(oculus; грец. ophthalmos) складається з: - очного яблука (bulbus oculi); - додаткових структур ока (structurae oculi accessoriae); - зорового нерва (n. opticus). До очного яблука (bulbus oculi) належать: - ядро очного яблука (nucleus bulbi оculi); - оболонки очного яблука (tunicae bulbi oculi). Додаткові структури ока (structurae oculi accessoriae) включають: - брову (supercilium); - повіки (palpebrae); - зовнішні м’язи очного яблука (musculi externi bulbi oculi); - сльозовий апарат (apparatus lacrimalis); - сполучну оболонку; кон’юнктиву (tunica conjunctiva); - очноямкові фасції (fasciae orbitales);

- сполучнотканинні утвори, до яких належать:

- окістя очної ямки (periorbita);

- очноямкова перегородка (septum orbitale);

- піхва очного яблука (vagina bulbi); - надбілковооболонковий простір; епісклеральний простір (spatium episclerale);

- жирове тіло очної ямки (corpus adiposum orbitae);

- м’язові фасції (fasciae musculares).

Очне яблуко (bulbus oculi) оточене:

- жировим тілом очної ямки (corpus adiposum orbitae);

- зовнішніми м’язами очного яблука (musculi externi bulbi oculi);

- очноямковою фасцією (fascia orbitalis).

В очному яблуці (bulbus oculi) розрізняють:

- передній полюс (polus anterior);

- задній полюс (polus posterior);

- зовнішню вісь очного яблука (axis bulbi externus), яка проведена між переднім полюсом (polus anterior) та заднім полюсом (polus posterior).

Внутрішня вісь очного яблука (axis bulbi internus) проходить від задньої поверхні рогівки (facies posterior corneae) до сітківки (retina).

Зорова вісь (axis opticus) проводиться від центра переднього полюса (polus anterior) до центральної ямки сітківки (fossa centralis retinae).

Лінія, що проходить по поверхні очного яблука, з’єднуючи полюси між собою, називається меридіаною (meridianus). Навколо очного яблука (bulbus oculi) їх можна провести безліч.

Лінія, що проходить поперечно по поверхні очного яблука (bulbus oculi) та ділить меридіани посередині, називається екватором (equator). Він проходить перпендикулярно до меридіан.

До оболонок очного яблука (tunicae bulbi oculi) належать:

- волокниста оболонка очного яблука (tunica fibrosa bulbi) – зовнішня оболонка (tunica externa);

- судинна оболонка очного яблука (tunica vasculosa bulbi) – середня оболонка (tunica media);

- внутрішня оболонка ока очного яблука (tunica interna bulbi) – сітківка (retina).

331 Волокниста оболонка очного яблука(tunica fibrosa bulbi)виконує захисну функцію і поділяється на:

- рогівку (cornea) – передню прозору частину; периферичний край – лімб.

- білкову оболонку ока (sclera).В задній частині має багато чисельні отвори, через які виходять пучки зорового нерва і проходять судини. На межі між рогівкою та білковою оболонкою ока проходить венозна пазуха білкової оболонки (sinus venosus sclerae) – канал Шлема.

На межі між рогівкою та білковою оболонкою ока проходить венозна пазуха білкової оболонки (sinus venosus sclerae) – канал Шлема. Кровопостачання та іннервація.Очне яблуко кровопостачається із гілок очної артерії, що є гілкою внутрішньої сонної артерії.Венлзна кров відтікає очними венами у печеристий венозний синус

Чутливу інервацію дають передні гілки трійчастого нерва-очний нерв,від його носовійкового нерва відходять довгі війкові нерви, що підходять до очного яблука. Нижня повіка іннервується другою гілкою трійчастого вузла,а саме під очноямковим нервом 332Судинна оболонка очного яблука(tunica vasculosa bulbi) складається з:

- власної судинної оболонки (choroidea), яка пухко з’єднана із білковою оболонкою ока (sclera) і відмежована від неї навколосудинним простором (spatium perichoroideum);

- війкового тіла (corpus ciliare), яке складається з:

- війкового вінця (corona ciliaris);

- та близько 70 війкових відростків (processus ciliares). У товщі війкового тіла (corpus ciliare) залягає війковий м’яз (m. ciliaris), при скороченні якого забезпечується акомодація ока (oculus) – здатність чітко бачити предмети на різній відстані:

- райдужка (iris), яка помітна через рогівку (cornea). Райдужка (iris) в центрі має круглий отвір – зіницю (pupilla). Райдужка є біологічною діафрагмою, що регулює величину світлового потоку.

Навколо зіниці (pupilla) у райдужці розміщені гладкі м’язи, які утворюють:

- м’яз–звужувач зіниці ( m. sphincter pupillae);

- м’яз–розширювач зіниці (m. dilatator pupillae):

333.Внутрішня оболонка очного яблука(tunica interna bulbi)щільно прилягає до судинної оболонки очного яблука (tunica vasculosa bulbi) від місця виходу зорового нерва (nervus opticus) до краю зіниці (pupilla) і складається з:

- сітківки (retina);

- кровоносних судин сітківки (vasa sanguinea retinae);

- зорового нерва (nervus opticus).

Відповідно до функції у сітківці (retina) розрізняють:

- більшу задню частину – зорову частину сітківки (pars optica retinae), яка містить палички і колбочки – фоторецептори;

- меншу передню частину – сліпу частину сітківки (pars caeca retinae), у якій немає ні паличок, ні колбочок, тому не сприймає світлові подразнення.

У зоровій частині сітківки (pars optica retinae) виділяють:

- пігментний шар (stratum pigmentosum), або зовнішній шар (stratum externum);

- нервовий шар (stratum nervosum), або внутрішній шар (stratum internum).

Сліпа частина сітківки містить тільки пігментний шар і поділяється на:

- війкову частину сітківки (pars ciliaris retinae);

- райдужкову частину сітківки (pars iridica retinae).

Межею між зоровою частиною сітківки (pars optica retinae) та сліпою частиною сітківки (pars caeca retinae) є зубчаста лінія (ora serrata), яка відповідає переходу власної судинної оболонки (choroidea) у війкове тіло (corpus ciliare): У задньому відділі сітківки (retina) на дні очного яблука (fundus bulbi oculi) є диск зорового нерва (discus nervi optici), що має невелику заглибину диска (excavatio disci) – місце виходу з очного яблука зорового нерву. Ця ділянка не сприймає світлових подразнень.

У центрі сітківки (retina) при офтальмоскопії видно жовту пляму (macula lutea), в якій помітна центральна ямка (fovea centralis) та ямочка (foveola), яка є місцем найкращої гостроти зору, де спостерігається найбільше скупчення колбочок.

Кровоносні судини сітківки (vasa sanguinea retinae)

Артерії сітківки (arteriae retinae) починаються від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної частини (a.centralis retinae, pars intraocularis), яка є гілкою очної артерії (a. ophthalmica).

Венозна кров від сітківки (retina) відтікає по венулах (venulae), які ідуть із однойменними артеріолами (arteriolae) і впадають у центральну вену сітківки, внутрішньочерепну частину (v. centralis retinae, pars intraocularis).

Від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної частини (a.centralis retinae, pars intraocularis) відходять:

- нижня скронева артеріола сітківки (arteriola temporalis retinae inferior), яка має:

- носові артеріоли сітківки (arteriolae nasales retinae); - плямові артеріоли (arteriolae maculares);

- верхня скронева артеріола сітківки (arteriola temporalis retinae superior), яка відходить від судинного кола зорового нерва (circulus vasculosus nervi optici).

Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна частина (v .centralis retinae, pars intraocularis) виходить від заглибини диска (excavatio disci) і проходить у порожнину черепа (cavitas cranii) всередині зорового нерва (nervus opticus) та вливається у верхню очну вену (vena ophthalmica superior) або печеристу пазуху (sinus cavernosus).

Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна частина (v. centralis retinae; pars intraocularis) має такі притоки:

- скроневі венули сітківки (venulae temporales retinae);

- носові венули сітківки (venulae nasales retinae);

- плямові венули (venulae maculares retinae).

334Ядро очного яблука(nucleus bulbi oculi) складається із таких світлозаломлюючих середовищ:

- склистого тіла – corpus vitreum;

- кришталика – lens;

- водянистої волоиа – humor aquosus;

- передньої камери – camera anterior;

- задньої камери – camera posterior).

Склисте тіло (corpus vitreum) – драглиста прозора маса, в якій немає судин. Воно займає всю задню частину очного яблука (bulbus oculi) позаду кришталика (lens).

На передній поверхні cклистого тіла (facies anterior corporis vitrei) є ямка склистого тіла (fossa hyaloidea), у якій лежить кришталик (lens).

Кришталик (lens) – це двоякоопукла лінза, що має:

- передню поверхню (facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior);

- передній полюс (polus anterior);

- задній полюс (polus posterior);

- ядро кришталика (nucleus lentis), що є його внутрішньою частиною; - кору кришталика (cortex lentis), що є його периферійною частиною;

- капсулу кришталика (capsula lentis), що вкриває його ззовні.

- війковий поясок (zonula ciliaris), або зв’язку Цинна, за допомогою якої капсула кришталика (capsula lentis) прикріплюється до війкового тіла (corpus ciliare):

При скороченні війкового м’яза (m. ciliaris) війковий поясок (zonula ciliaris) розслаблюється і кришталик (lens) розправляється, стає більш опуклим, його заломлююча здатність збільшується – людина бачить близькі предмети, пише, читає тощо.

При розслабленні війкового м’яза (m. ciliaris) війковий поясок (zonula ciliaris) або зв’язка Цинна, натягується і кришталик (lens) сплощується, його заломлююча здатність зменшується. Цей процес називається акомодацією – здатність бачити предмети на різних відстанях.

Камери очного яблука (camerae bulbi) є такі:

- передня камера (camera anterior), що розміщена між задньою поверхнею рогівки (facies posterior corneae) та передньою поверхнею райдужки (facies anterior iridis);

- задня камера (camera posterior), що розміщена між задньою поверхнею райдужки (facies posterior iridis) та передньою поверхнею кришталика (facies anterior lentis);

- зазадня камера; склиста камера (camera postrema; camera vitrea), в якій розміщене склисте тіло (corpus vitreum).

335Водяниста волога(humor aquosus) заповнює передню камеру та задню камеру (camera anterior et camera posterior). Водяниста волога (humor aquosus) виробляється:

- війковими відростками (processus ciliares);

- війковими складками війкового тіла (plicae ciliares corporis ciliaris).

Передня і задня камери очного яблука (camerae bulbi: camera anterior et camera posterior) сполучаються між собою через зіницю (pupilla).

Між рогівкою (cornea) та райдужкою (iris) утворюється райдужково–рогівковий кут (angulus iridocornealis), який заповнений гребінною зв’язкою (lig. pectinatum), між пучками волокон якої є простори райдужково–рогівкового кута (spatia anguli iridocornealis) – фонтанові простори:

Через фонтанові простори (spatia anguli iridocornealis) водяниста волога (humor aquosus) відтікає з передньої камери (camera anterior) у венозну пазуху білкової оболонки (sinus venosus sclerae) Шлемів канал, а з нього потрапляє в передні війкові вени (vv. ciliares anteriores).

336До додаткових структур ока (structurae oculi accessoriae) належать:

- зовнішні м’язи очного яблука (musculi externi bulbi oculi);

- брови (supercilia);

- повіки (palpebrae);

- сполучна оболонка, кон’юнктива (tunica conjunctiva);

- сльозовий апарат (apparatus lacrimalis).

Зовнішні м’язи очного яблука (musculi externi bulbi oculi) поділяються на:

- прямі м’язи (mm. recti); - косі м’язи (mm. obliqui); - та інші м’язи (et ceteri). До прямих м’язів очного яблука належать:

- верхній прямий м’яз (m. rectus superior); - нижній прямий м’яз (m. rectus inferior); - бічний прямий м’яз (m. rectus lateralis); - присередній прямий м’яз (m. rectus medialis): Вони повертають очне яблуко (bulbus oculi) відповідно у свій бік, навколо лобової та вертикальної осей.

До косих м’язів очного яблука належать:

- верхній косий м’яз (m. obliquus superior повертає очне яблуко (bulbus oculi) вниз та назовнi;

- нижній косий м’яз (m. obliquus inferior), що повертає очне яблуко (bulbus oculi) вверх та назовні.До інших зовнішніх м’язів очного яблука (musculi externi bulbi oculi) належать:

- м’яз–підіймач верхньої повіки (m. levator palpebrae superioris - очноямковий м’яз (m. orbitalis), що вгорі вкриває передній відрізок нижньої очноямкової щілини (fissura orbitalis inferior).

До внутрішніх м’язів очного яблука (musculi interni bulbi oculi), які є гладкими м’язовими волокнами (myofibrae glabrae), належать:

- війковий м’яз (m. сiliaris)

- м’яз–звужувач зіниці (m. sphincter pupillae);

- м’яз–розширювач зіниці (m. dilatator pupillae):

Між піхвою очного яблука (vagina bulbi) та окістям очної ямки (periorbita) залягає жирове тіло очної ямки (corpus adiposum orbitae), яке виконує функцію еластичної подушки для очного яблука (bulbus oculi).

Між повіками є щілина повік (rima palpebrarum):

Передня поверхня повіки (facies anterior palpebrae) вкрита шкірою, а задня поверхня повіки (facies posterior palpebrae) – тонкою сполучною оболонкою (tunica conjunctiva). Остання переходить на очне яблуко (bulbus oculi).

У товщі повік розміщена сполучна пластинка, яка нагадує хрящ, і тому вона називається верхнім хрящем повіки (tarsus superior) та нижнім хрящем повіки (tarsus inferior), де містяться залози хрящів і повік (glandulae tarsales et palpebrarum).

У повіках (palpebrae) є також війкові залози (glandulae ciliares) та сальні залози (glandulae sebaceae):

На межі між верхньою повікою і лобом помітний шкірний валик, вкритий волоссям – брови (supercilia).

337 Допоміжні органи ока:

- м’язи (чотири прямих і два косих) m. rectus superior et inferior;

m. rectus medialis et lateralis;

m. obliquus superior et inferior.

Усі м'язи, за винятком нижньої косою, починаються від сухожильного кільця (annulus tendineus communis), розташованого навколо зорового каналу очниці.

Внутрішня, верхня і нижня прямі м'язи, а також нижня коса м'яз іннервуються гілочками n.oculomotorius, зовнішня пряма - n. abducens і верхня коса - n. trochlearis.

- фасції ока

- повіки (будова, вії, залози хряща), кон’юнктива (верхнє і нижнє склепіння, мішок, слізне: озеро, м’ясце, сосочок, точка)

Кровопостачання: центральна артерія сітківки (внутрішня сонна артерія), вортикозні вени, вени очниці (відтік у печеристу пазуху)

Інервація:

- чутлива – перша гілка трійчастого нерва (V);

- звужувач зіниці – окоруховий нерв (парасимпатичне ядро Якубовича)

- розширювач зіниці – симпатичний стовбур;

- латеральний прямий м’яз – відвідний нерв (VI);

- верхній косий м’яз – блоковий нерв (IV);

- решта м’язів – окоруховий нерв (III).

338Сльозовий апарат (apparatus lacrimalis) складається із:

- сльозової залози (glandula lacrimalis), що лежить в ямці сльозової залози (fossa glandulae lacrimalis)

- сльозовивідних шляхів:

Сухожилок м’яза–підіймача верхньої повіки (tendo musculi levatoris palpebrae superioris) розділяє сльозову залозу (fossa glandulae lacrimalis) на:

- більшу верхню очноямкову частину (pars orbitalis superior);

- меншу нижню повікову частину (pars palpebralis inferior).

Від цих частин відходять вивідні проточки (ductuli excretorii).Відходячи з вивідних протоків, сльоза (lacrima) омиває передню поверхню очного яблука (facies anterior bulbi oculi).

Далі сльоза (lacrima) прямує по сльозовому струмку (rivus lacrimalis), відтікаючи у присередній кут ока (angulus oculi medialis). Тут сльозова рідина (liquor lacrimalis) накопичується у сльозовому озері (lacus lacrimalis).

Із сльозового озера (lacus lacrimalis) через сльозові точки (puncta lacrimalia), які знаходяться на присередніх краях верхньої повіки та нижньої повіки (margo medialis palpebrae superioris et palpebrae inferioris) біля сльозового сосочка (papilla lacrimalis), сльоза (lacrima) через верхній і нижній сльозові канальці (canaliculi lacrimales superior et inferior) поступає у сльозовий мішок (saccus lacrimalis).

Останній лежить в однойменній ямці в нижньоприсередньому куті очної ямки (orbita).

Сльозовий мішок (saccus lacrimalis) переходить у носо–сльозову протоку (ductus nasolacrimalis), яка відкривається у передню частину нижнього носового ходу (meatus nasi inferior).

Колового м’яза ока розширяє сльозовий мішок (saccus lacrimalis), що сприяє всмоктуванню в нього сльозової рідини (liquor lacrimalis) через сльозові канальці (canaliculi lacrimales). Кровопостачання здійснюється одноіменною артерією.

339.Провідний шлях зорового аналізатора:палички, колбочки (І нейрон) – біполярні (ІІ нейрон) – гангліозні (ІІІ нейрон, формують зоровий нерв, перехрест, тракт) – латеральне колінчасте тіло і верхні горбки чотирьохгорбистості (підкоркові центри зору) ІV нейрон – через зорову променистість задньої ніжки внутрішньої капсули досягає потиличної частки біля шпорної борозни (корковий центр зору).

Частина відростків гангліозних клітин проходить транзитом через латеральне колінчасте тіло і йде до верхніх горбків чотирьох горбистості до окорухового нерва і його парасимпатичного ядра (Якубовича) – зіничний рефлекс.





Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.85.57.0 (0.023 с.)