Аналітично-розрахункова частина

 

Для курсової роботи (КР) аналітично-розрахунковий розділ є основною частиною пояснювальної записки за обсягом та змістом. Пояснювальна записка може містити декілька розділів, які визначаються темою та індивідуальним завданням на курсову роботу.

При виконанні цієї частини КР слід дотримуватись обґрунтованого і аргументованого стилю викладення та врахувати можливі варіанти розв’язання поставленої задачі на підставі проведеного аналізу відомих розв’язків. Аргументація по тексту повинна підсилюватись відповідними розрахунками, графіками, діаграмами, таблицями тощо.

Ця частина може супроводжуватись, наприклад:

– розробкою уточненої методики розрахунку заданого в КР пристрою;

– оптимізацією на ЕОМ параметрів обраного варіанта конструкції об’єкта, пристрою;

– розробкою декількох варіантів схем (кінематичних, гідравлічних, розрахункових, пневматичних, електричних, комбінованих) пристрою, їх порівняльним аналізом і вибором оптимального;

– розробкою варіантів маршрутної технології механічної обробки заданої деталі, їх аналізом і вибором оптимального;

– виконанням завдань з окремих розділів дисциплін;

– схематичним проектуванням окремих вузлів радіотехнічних та електронних пристроїв або нескладних пристроїв в цілому;

– проведенням розрахунків для проектування складових частин електронних мереж та електричних станцій;

– отриманням або застосуванням відомої математичної моделі; її комп’ютерне моделювання і представленням результатів в графічній (табличній) формі з обов’язковим аналізом отриманих результатів;

– розробкою оригінальних програм для проведення моделювання чи розрахунків;

– бізнес-планів різного роду організацій і підприємств з поглибленим аналізом проблеми дослідження, застосуванням на практиці або конкретним прикладом використання досліджуваного явища на практиці господарювання;

– конкретними пропозиціями щодо нарощення обсягів виробництва, підвищення ефективності використання всіх груп ресурсів та рекомендаціями, які направлені на покращення діяльності підприємства (фірми);

– порівняннями різних підходів до вирішення проблеми та самостійними висновками на підставі здобутих знань;

– перевіркою отриманої моделі на адекватність шляхом порівняння результатів комп’ютерного моделювання і результатів експериментальних досліджень та оцінкою похибки моделі (стосовно робіт науково-дослідного характеру).

 

Технічна частина

 

Технічна частина для курсових проектів може складатись з декількох розділів, які визначаються темою та індивідуальним завданням.

Вона може подаватись:

– розробкою принципових кінематичних, гідравлічних, розрахунко-вих, пневматичних, електричних чи комбінованих схем об’єкта проекту-вання;

– розрахунками (проектними та перевірочними) об’єкта проекту-вання на надійність, міцність, жорсткість, теплостійкість тощо;

– описом конструктивної будови об’єкта проектування та його складових частин;

– виконанням перевірочних та уточнюючих розрахунків за новими методиками;

– розрахунками режимів механічної обробки заданої деталі для визначених в індивідуальному завданні технологічних переходів;

– аналізом існуючих конструкцій, методів та технологій (новітніх розробок) та їх використання в будівництві;

– більш детальними проробками питань, пов’язаних з проектуванням електричних частин станцій, підстанцій, мереж;

– конструкторськими розрахунками та навчальних креслень (з застосуванням комп’ютерної графіки) окремих складових проектованого пристрою (друкованої плати, синтезу комбінованої схеми конструкції, деталювання тощо);

– технічною реалізацією на рівні схем, креслень, текстів (лістингів);

– у вигляді алгоритмів програмного забезпечення, індивідуальних програмних продуктів, підтверджених експериментальними дослід-женнями або моделюванням, результатом яких повинні бути часові діаграми станів вузлів;

– обґрунтованим рішенням конкретної економічної задачі.

Розробка будь-якого пристрою, механізму, будівельного виробу, конструкції, технологічного процесу або програмного продукту передбачає поглиблений варіантний аналіз для вибору оптимального. Оптимальний варіант подається на підставі відповідних розрахунків з точки зору технічної та економічної доцільності його реалізації.

Наступний етап проектування, етап конструкторсько-технологічної розробки, бажано підтверджувати експериментальними дослідженнями або моделюванням (для спеціальностей радіоелектронних, енергетичних та комп’ютерної інженерії, за виключенням будівельних і машинобудівних спеціальностей, об’єкти КП яких не можуть бути виготовлені як натурні зразки через їх високу технічну складність і вартість):

– на підставі індивідуального завдання на розробку і виготовлення дослідного зразка лабораторного макета пакета програм, стенда, системи окремого блоку відповідного пристрою;

– створення моделі або застосування відомої для корекції існуючої;

– наведенням обґрунтувань програм та їх алгоритмів з методиками проведення.

 

Висновки

 

Висновки оформляють з нової пронумерованої сторінки з абзацу (ГОСТ 2.105-95) та посередині (ДСТУ 3008-95) великими буквами більш високої насиченості.

Висновки є заключною частиною, підсумком прийнятого конструкторського рішення виконаного проекту із зазначенням досягнутих параметрів та переваг об’єкту в порівнянні з існуючими аналогами, з можливими рекомендаціями прикладного застосування та шляхами (перспективами) удосконалення спроектованого об’єкта.

В тексті пояснювальної записки бажано давати висновки в кожному розділі, що є постановкою задачі до наступного.

 

Література

 

Форма запису ”ЛІТЕРАТУРА” відповідає формі запису вступу, основної частини та висновків.

Список містить перелік літературних джерел, на які повинні бути обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. Література (книги, статті, патенти, журнали) в загальний список записується в порядку посилання на неї в тексті. Форма запису джерела повинна відповідати ГОСТ 7.1-84 або ДСТУ 3582-97. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках […], вказуючи порядковий номер за списком.

Літературу записують мовою оригіналу. В списку кожну літературу записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці (далі показано).

 

1. Прізвище та ініціали. Назва книги. – Місце видання: Видавництво, Рік. – Число сторінок.

(1. Максимович Н.Г. Теорія графів і електричних кіл. – Львів: Вища школа, 1987. – 216 с.)

2. Назва книги / Прізвище та ініціали. – Місце видання: Видавництво, Рік. – Число сторінок.

Примітка. Великі міста такі, як Київ, Москва дозволяється записувати однією великою буквою з крапкою.

(2. Вимірювання і комп’ютерно-вимірювальна техніка: Навч. посібник / В.О.Поджаренко, В.В.Кухарчук. – К.: НМК ВО, 1991. – 240 с.)

3. Прізвище та ініціали. Назва частини книги // Прізвище та ініціали. Назва книги. – Місце видання: Видавництво, Рік. – С. Інтервал сторінок.

(3. Хоор К. О структурной организации данных // Дал У., Дейкстра Э., Хоор К. Структурное программирование. – М.: Мир, 1975. – С. 98-197.)

4. Прізвище та ініціали. Назва частини видання // Назва видання. – Рік. – № Число. – С. Інтервал сторінок.

(4. Dreiheller A. Programming Language Incorporating Units of Measure // Informationstechnik. – 1997. – №1. – P. 83-88.)

(5. Ершов А. А. Стабильные методы оценки параметров // Автоматика и телемеханика. – 1978. – №8. – С. 86-91.)

5. Нормативно-технічні та патентні документи.

(6. ГОСТ 7.9-77. Реферат и аннотация. – М.: Издательство стандартов, 1981. – 6 с.)

(7. Пат. 3818311, США, МКИ НОЗК 17/60. Схема защиты полу-проводникового переключателя. – Опубл. 04.05.84.)

Додатки

 

Першим аркушем додатків для курсових проектів має бути технічне завдання (див. зразки технічних завдань деяких інститутів далі), в якому вказуються:

– найменування та область застосування розроблюваного пристрою;

– основа для розробки;

– мета і призначення;

– джерела розробки;

– технічні вимоги (показники призначення, показники надійності, вимоги до технологічності, вимоги до рівня уніфікації та стандартизації, вимоги безпеки, естетичні та ергономічні вимоги, вимоги до складових частин продукції, сировини, вихідних та експлуатаційних матеріалів, умови експлуатації, вимоги до маркування та упаковки, вимоги до транспортування та зберігання);

– економічні показники (вводяться за необхідністю рішення відповідної кафедри);

– стадії та етапи розробки;

– порядок контролю та приймання;

– коректування технічного завдання.

Зразки технічних завдань (по суті) представлені далі текстом.

Розробки технічних завдань студентів будівельних спеціальностей не практикують, оскільки процес здобуття необхідних вимог та показників охоплює великі затрати часу, що, в свою чергу, призводить до перевантаження студентів при виконанні проекту. Тому допускається індивідуальне завдання розробляти за спрощеним варіантом, дотримуючись вимог чинних СНіП або ДБН.

До додатків також відносять ілюстрації, таблиці, тексти допоміжного характеру.

Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ.

Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою:

“ ... наведено в додатку А ”, „ ... наведено в таблиці В.5 ” або (додаток Б); (додатки К, Л).

Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки вказуючи зверху посередині рядка слово “ Додаток ” і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Якщо додатків більше ніж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O.

Під позначенням для обов’язкового додатку пишуть в дужках слово (обов’язковий), а для інформативного – (довідковий).

Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголо­вок, який записують посередині рядка малими літерами, починаючи з великої. При наявності основного напису – заголовок записують у відповідній графі.

Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення: “ Рисунок Б.3 - Найменування”; “Таблиця В.5 – Найменування” і т.п.

Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна.

Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, заголовок і сторінки з яких вони починаються.

В окремих дисциплінах допускається принципові електричні, структурні, функціональні, монтажні схеми підшиваються в записку як обов’язкові додатки. В цьому випадку перед схемою в записці розміщується окремий аркуш формату А4 з надписом в верхній частині посередині поля „Додаток Б” (обов’язковий), а в середній частині аркуша пишеться назва схеми (див. зразок нижче).

 

 

Зразки технічних завдань

Додаток А

(обов’язковий)

Міністерство освіти та науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут машинобудування та транспорту

 

Затверджую

Керівник, доц., к.т.н.

_____________Обертюх Р.Р.

(підпис)

”____” _____________200_ р.

 

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

 

На розробку привода ______________________

 

1 Область застосування привода ___________________________________

________________________________________________________________

2 Основа для розробки – робочий навчальний план ДМ

3 Мета та призначення розробки: а) мета розробки – отримання практичних навиків розрахунків та конструювання приводів і вузлів машин загальномашинобудівного призначення; б) призначення розробки – навчальний курсовий проект з дисципліни ДМ

4 Джерела розробки – індивідуальне завдання на курсовий проект з дисципліни ДМ, літературні, патентні та інші технічні матеріали з розрахунку та конструювання приводів та деталей машин

5 Технічні вимоги

5.1 Склад привода та вимоги до конструктивної будови

5.1.1 Привод повинен складатись з передач......................................................

та виконавчої ланки у вигляді.............................................................................

5.1.2 Габаритні розміри привода.........................................................................

5.1.3 Спосіб кріплення вузлів привода...............................................................

5.1.4 Способи регулювання передач, підшипників тощо.................................

.................................................................................................................................

5.2 Показники призначення

5.2.1 Потужність приводного електродвигуна, кВт..........................................

5.2.2 Швидкість (або частота обертання) вала вихідної ланки привода, м/с (або хв^-1).................................................................................................................

5.2.3 Колова сила (потужність, момент тощо) на вихідній ланці привода, Н (кВт, Н·м тощо).....................................................................................................

5.2.4 (Інші показники призначення)...................................................................

Додаток А (продовження)

 

5.3 Вимоги до надійності

5.3.1 Термін служби привода, год........................................................................

5.3.2 Показник безвідмовності (напрацювання на відмову), год......................

5.3.3 Привод повинен відповідати вимогам збереженості і ремонтопридатності..............................................................................................

 

5.4 Вимоги до рівня уніфікації та стандартизації

5.4.1 При конструюванні вузлів привода слід максимально використовувати стандартні і уніфіковані деталі (однакових розмірів і конструкцій в різних вузлах привода)

5.4.2 Графічна та текстова документація розробленого привода повинна відповідати всім діючим стандартам України

 

6 Економічні показники (вводяться при необхідності)

 

7 Стадії та етапи розробки привода включають елементи технічної пропозиції, ескізного та технічних проектів

Крайні терміни виконання КП

 

Початок розробки ”____” _____________200_ р.

 

8 Порядок контролю та прийняття

Виконання етапів графічної та розрахункової документації курсового проекту контролюється викладачем згідно з графіком виконання проекту.

Прийняття проекту здійснюється комісією затвердженою зав. кафедрою згідно з графіком захисту.

 

9 Коректування технічного завдання допускається з дозволу керівника проекту.

 

 

Розробив студент групи________ __________________________

(підпис, прізвище та ініціали)

 

 

Додаток А

(обов’язковий)

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут радіотехніки, радіозв’язку та приладобудування

 

Затверджую

Керівник, доц., к.т.н.

___________В.Д. Рудик

(підпис)

”___” _________ 200_ р.

 

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

На розробку пристрою ____________________________________________

1 Область застосування ________________________________________________

2 Основа розробки – робочий навчальний план дисципліни

3 Мета та експлуатаційне призначення:

а) мета – отримання практичних навичок розрахунків та розробка структурної і електричної схеми пристрою;

б) призначення розробки – навчальний курсовий проект з дисципліни „Пристрої підсилення сигналів”.

4 Підсилювач каналу відтворення магнітофона стереофонічного. Джерела розробки – індивідуальне завдання на курсовий проект з дисципліни, патенти та інші технічні матеріали до розрахунків та розробки схем

5 Технічні вимоги

5.1 Варіанти виконання

Пристрій виконується в стаціонарному варіанті, живлення відбувається від побутової мережі електричного струму частотою 50±2 Гц і напругою 220±10 В.

5.2 Підсилювальні елементи

В якості підсилювальних елементів даного пристрою будуть використовуватись транзистори або інтегральні мікросхеми.

Показники призначення.

5.3 Вихідна потужність

Номінальна потужність, яку необхідно забезпечити на виході кожного каналу підсилювача, не повинна бути меншою 30 Вт при коефіцієнті нелінійних спотворень не більше 2% в заданій смузі робочих частот.

5.4 Смуга робочих частот

Забезпечити значення нижньої робочої частоти F_н=50Гц, при коефіцієнті частотних спотворень не більше 2,5дБ.

Забезпечити значення верхньої робочої частоти F_в=14кГц, при коефіцієнті частотних спотворень не більше 2дБ.

5.5 Коефіцієнт нелінійних спотворень

Забезпечити значення коефіцієнта нелінійних спотворень не більше 2% при номінальній вихідній потужності 30 Вт в усій смузі робочих частот.

5.6 Коефіцієнт частотних спотворень

Забезпечити значення коефіцієнта частотних спотворень на частоті F_н=50Гц не більше 2,5дБ на частоті F_в=14кГц не більше 2дБ.

5.7 Співвідношення сигнал/шум

Мінімальний сигнал на вході підсилювача повинен перевищувати напругу шумів не менше ніж на 60дБ.

5.8 Регулятори

5.8.1 Регулятор гучності (підсилення)

Пристрій мусить бути оснащений плавним регулятором гучності з глибиною регулювання не менше 30дБ.

5.8.2 Регулятор глибини регулювання форми АЧХ

Пристрій мусить бути оснащений регулятором форми АЧХ, який забезпечує підйом +20, завал -20:

- в області НЧ на частоті 50Гц – не менше ±20дБ;

- в області ВЧ на частоті 14Гц – не менше ±20дБ.

5.9 Джерело сигналу:

Джерелом сигналу даного пристрою є напруга, що надходить із звуковідтворювальної головки магнітофона.

5.10 Навантаження

Навантаження даного пристрою є опір динамічної головки гучномовця.

6 Кліматичні умови

Забезпечити стабільну роботу пристрою за умов його експлуатації в температурному діапазоні +5ºС…+40ºС і відносній вологості повітря не більше 75% та тиску – 720-740мм. рт.ст..

7 Конструктивні вимоги

Пристрій виконується у вигляді окремого функціонального вузла, що з’єднується за допомогою роз’ємів з іншими пристроями. Маса пристрою не повинна перевищувати 750г, при габаритних розмірах 200×300×100мм.

8 Термін служби пристрою, год.

9 Показник безвідмовності, год.

10 Вимоги до рівня уніфікації та стандартизації

При розробці пристрою слід максимально використовувати стандартні і уніфіковані деталі.

11 Графічна та текстова документація розробленого привода повинна відповідати всім діючим стандартам України

12 Економічні показники (вводяться при необхідності)

13 Стадії та етапи розробки привода включають елементи технічної пропозиції, ескізного та технічних проектів

Крайні терміни виконання КП

 

Початок розробки ”____” _____________200_ р.

 

 

14 Порядок контролю та прийняття

Виконання етапів графічної та розрахункової документації курсового проекту контролюється викладачем згідно з графіком виконання проекту.

Прийняття проекту здійснюється комісією затвердженою зав. кафедрою згідно з графіком захисту.

Коректування технічного завдання допускається з дозволу керівника проекту.

 

Розробив студент групи________ ____________________________________

(підпис, прізвище та ініціали)

 

 

Додаток А

(обов’язковий)

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут електроенергетики, екології та електромеханіки

 

Затверджую

Керівник, к.т.н., доц.

___________А.А. Видмиш

(підпис)

”___” _________ 200_ р.

 

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

На курсовий проект з теми: Електропривод пересування нормального мостового крана.

На розробку пристрою __________________________________________________