До оформлення курсових проектів (робіт)

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До оформлення курсових проектів (робіт)

для студентів всіх спеціальностей

 

Вінниця ВНТУ 2006

 

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до оформлення курсових проектів (робіт)

для студентів всіх спеціальностей

 

Затверджено Методичною радою Вінницького національного технічного університету як методичні вказівки до оформлення курсових проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей.

Протокол № __ від “__” __________ 2006 р.

 

© Козлов Д.В.

Вінниця ВНТУ 2006

Методичні вказівки до оформлення курсових проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей /Уклад. Г.Л. Лисенко, А.Г. Буда, Р.Р.Обертюх, – Вінниця: ВНТУ, 2006. –58 с./

 

 

Рекомендовано до видання Методичною радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України

 

Методичні вказівки містять пояснення щодо загальних вимог до виконання та оформлення курсових проектів (робіт) у вузі. Наводяться різновиди індивідуальних завдань до курсових проектів (робіт), що враховують специфіку певних дисциплін. Висвітлюються настанови до оформлення пояснювальної записки курсових проектів (робіт), націлюється увага на відповідальність та обов’язки деканату, кафедри та керівника.

Призначені для студентів всіх спеціальностей

 

Укладачі Геннадій Леонідович Лисенко

Антоніна Героніївна Буда

Роман Романович Обертюх

 

 

Редактор О.Д. Скалоцька

 

 

Відповідальний за випуск Леонтьєв В. О.

 

Рецензенти: Кулик А.Я., кандидат технічних наук доцент

Обідник Д.Т., кандидат технічних наук доцент

 

ЗМІСТ

1 Загальні положення……………………………………………………….. 5

1.1 Курсова робота (КР)………………………………………………....... 5

1.1.1 Складові частини КР…………………………………………….. 5

1.1.2 Загальні вимоги до виконання курсових робіт………………… 6

1.2 Курсовий проект (КП)………………………………………………… 6

1.2.1 Складові частини КП…………………………………………...... 6

1.2.2 Різновиди курсових проектів……………………………………. 7

1.2.3 Загальні вимоги до курсових проектів………………………..... 8

1.3 Тематика КР (КП)……………………………………………………... 8

1.4 Індивідуальне завдання……………………………………………...... 9

1.5 Вимоги до порядку викладення матеріалу курсового проекту

(роботи)…………………………………………………………………...... 17

1.5.1 Структура курсового проекту (роботи)………………………… 17

1.5.2 Вступна частина курсового проекту (роботи)…………………. 17

1.5.3 Основна частина курсового проекту (роботи)…………………. 17

1.5.4 Додатки…………………………………………………………… 17

1.6 Титульний лист………………………………………………………... 17

1.7 Анотація ………………………………………………………………. 21

2 Вимоги до оформлення пояснювальної записки (ПЗ)………………….. 21

2.1 Загальні правила……………………………………………………..... 21

2.1.1 Оформлення розділів та підрозділів…………………………..... 23

2.1.2 Правила написання тексту………………………………………. 24

2.1.3 Оформлення формул…………………………………………….. 25

2.1.4 Оформлення ілюстрацій…………………………………………. 27

2.1.5 Оформлення таблиць…………………………………………….. 28

2.2 Зміст……………………………………………………………………. 30

2.3 Складові частини пояснювальної записки…………………………... 31

2.4 Вступ…………………………………………………………………… 32

2.4.1 Аналіз сучасного стану питання та обґрунтування теми……... 32

2.5 Основна частина пояснювальної записки…………………………… 34

2.5.1 Вимоги до основної частини пояснювальної записки………… 34

2.5.2 Аналітично-розрахункова частина……………………………... 36

2.5.3 Технічна частина………………………………………………… 37

2.6 Висновки……………………………………………………………….. 38

2.7 Література............…………………………………………………...... 39

2.8 Додатки………………………………………………………………… 40

2.8.1 Графічна частина……………………………………………….... 48

2.8.2 Рекомендації для умовних позначень текстових та графічних документів курсових проектів………………………………………… 49

3 Порядок захисту КР (КП)………………………………………………… 52

3.1 Обов’язки кафедри……………………………………………………. 53

3.2 Обов’язки деканату……………………………………………………. 54

3.3 Обов’язки керівника курсового проекту (курсової роботи)……....... 54

3.4 Питання документообігу……………………………………………… 55

Додаток А. Числові шифри кафедр, прийнятих у ВНТУ …………........... 57

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Згідно з нормативними вимогами вищої школи та інших актів законодавства України з питань освіти курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Рекомендації до виконання курсового проектування визначають компетенцію та функціональні обов’язки структурних підрозділів та посадових осіб, залучених до процесу виконання курсових робіт та проектів, а також всі необхідні вимоги до виконання та оформлення курсових робіт та проектів.

 

Курсова робота (КР)

 

Курсова робота (КР) – навчальна самостійна робота дисципліни, яка містить елементи (задачі) навчального, аналітично-розрахункового та науково-дослідницького характеру.

 

Складові частини КР

 

Навчальною частиною КР є відображення кола основних теоретичних питань та задач, які розв’язуються згідно з індивідуальним завданням на роботу.

Аналітично-розрахункова частина КР представляється відомими методами, яким підпорядковуються вибрані математичні моделі або математичний апарат для розрахунку або моделювання, з метою висвітлення елементів синтезу (аналізу) окремої задачі.

Науково-дослідна частина передбачає поглиблений пошук (опрацювання) новітніх джерел інформації з метою вибору запропонованого варіанта або методу, дослідження окремих параметрів чи складової характеристики об’єкта тощо.

Курсова робота для студентів економічних спеціальностей виконується за матеріалами конкретного діючого підприємства. Метою написання КР є закріплення теоретичних знань з курсу, вміння застосовувати їх для вирішення конкретних практичних задач, придбання навичок роботи з літературою, бухгалтерськими та статистичними даними.

Об’єкти курсової роботи – розрахунково-графічна задача чи набір взаємопов’язаних задач підвищеного обсягу з окремих розділів дисципліни; розрахунок і розробка кінематичної, електричної, гідравлічної та інших схем об’єкта пристрою; розрахунок і розробка конструкції інструменту, розробка комп’ютерної програми розрахунку чи моделювання пристрою, технологічного процесу; обробка обліково-аналітичної інформації підприємства (галузі), прийняття відповідних рішень відносно результатів аналізу діяльності підприємства (галузі), розробка пропозицій щодо вдосконалення їх роботи для студентів економічного профілю.

На захист курсової роботи представляється пояснювальна записка та ілюстративні матеріали (плакати, схеми, креслення), обсяг яких визначається для даної дисципліни змістом спеціальності з відповідним рішенням кафедр.

 

Загальні вимоги до виконання КР

В курсовій роботі студент повинен розкрити зміст теми, показати знання літературних джерел і нормативних актів. Зміст КР має відповідати робочому плану дисципліни і відображати суть теми, яка розглядається.

Курсова робота повинна задовольняти такі вимоги:

– обсяг текстової частини визначається кількістю годин СРС, які виділяються для дисципліни на курсову роботу навчальним планом (18...54 год.) та не перевищує 25-30 сторінок формату А4 текстової частини;

– графічна частина здебільшого подається в тексті пояснювальної записки у вигляді відповідних рисунків або може виноситись в додатки з обов’язковим конкретним зазначенням графічного матеріалу в індивідуальному завданні;

– у випадку повного збігання тем курсової роботи індивідуальне завдання має містити не тільки різні числові вихідні дані, але й передбачати самостійне викладення студентом тексту пояснювальної записки з метою уникнення використання одного і того ж електронного варіанта.

 

Курсовий проект (КП)

 

Курсовий проект (КП) – навчальний проект з дисципліни, який містить елементи ескізного і технічного проектів та робочої конструкторської документації.

Складові частини КП

 

Ескізна частина проекту – розробка варіантів об’єкта проектування згідно з індивідуальним завданням та їх структурних і принципових схем.

Технічна частина проекту – розробка принципових (кінематичних, розрахункових, електричних, гідравлічних, структурних, функціональних тощо) схем вибраного варіанта об’єкта проектування; розробка складальних креслень згідно з індивідуальним завданням; написання пояснювальної записки.

Робоча конструкторська документація – розробка робочих креслень, текстових конструкторських (інструкції до експлуатації об’єкта, розрахунки основних елементів об’єкта, технологічних карт обробки, збирання маршрутних технологій тощо) та програмних (алгоритмів, лістингів, програм, результати комп’ютерного моделювання, аналітичні викладення) документів.

Об’єкт курсового проектування – пристрій, блок, будівельний виріб, технологічний процес, програмний продукт (для інженерних спеціальностей) та процес економічної практики господарювання або використання досліджуваних явищ (для економічних спеціальностей), що відповідає змісту навчальної дисципліни та враховує фахове спрямування майбутньої спеціальності.

Конкретний курсовий проект подається у вигляді комплекту, до якого входять: текстова, графічна, конструкторська та програмна документації.

 

Різновиди курсових проектів

 

В межах університету з врахуванням спеціальностей та дисциплін можуть виконуватись такі курсові проекти:

– типові (навчальні);

– комплексні;

– міжкафедральні (міжфакультетські, міжінститутські);

– наскрізні.

Типовий проект – навчальний проект, відповідає змісту дисципліни, виконується індивідуально кожним студентом.

Комплексний проект – виконується групою студентів за індивідуальним завданням, обсяг якого перевищує норму одноосібного проекту або виконується на замовлення сторонньої організації для реалізації заданого обсягу.

Міжкафедральний – може виконуватись як між спорідненими кафедрами (факультетами чи інститутами), так і між кафедрами (факультетами, інститутами), що готують фахівців за різними напрямками і спеціальностями. Мета цього виду проекту – розв’язання комплексної проблеми, пов’язаної з різними галузями народного господарства. Наприклад: ”Розробка електромеханічного привода верстата і системи керування цим приводом”. Захист таких проектів проводиться на засіданні спільної комісії кафедр.

Наскрізний проект – проект, який виконується на протязі декількох курсів в розрізі однієї тематики і може переростати в бакалаврську чи дипломну роботу.

Тематика КР (КП)

 

Визначається кафедрою відповідно до змісту дисципліни. Тематика може наводитись в методичних вказівках, посібниках до курсових проектів, в кафедральних стендових розробках, інструктивних матеріалах до курсових робіт (проектів) в межах факультету чи інституту.

До кожної дисципліни, з якої виконується КР (КП) кафедра повинна мати повне методичне забезпечення, а саме:

– методичні вказівки до курсових робіт з конкретизацією завдань та вимог (проектів) – опубліковані або у вигляді внутрішніх кафедральних розробок.

Згідно зі змістом дисципліни студент має право самостійно запропонувати тему з обґрунтуванням тематики, яка затверджується на засіданні кафедри.

Об’єктом курсового проекту може також бути частина госпдоговірних та держбюджетних робіт, які виконуються за науковим напрямом кафедри, що узгоджуються зі змістом дисципліни.

В окремих випадках завдання на курсовий проект може передбачати виконання дослідного зразка, що зумовлюється індивідуальним завданням на курсовий проект. При цьому обсяг і зміст пояснювальної записки визначаються за згодою керівника і студента.

 

Індивідуальне завдання

 

Конкретний зміст кожної КР (чи кожного КП), етапи виконання визначає керівник на підставі індивідуального (для КР) чи технічного завдання (для КП), затвердженого завідувачем відповідної кафедри.

Попередньо керівник видає індивідуальне завдання до курсового проекту чи роботи. Індивідуальне завдання в перелік змісту не вноситься та має бути другою сторінкою після титульного листа. Зразки індивідуальних завдань до курсових робіт (проектів) наведені далі в тексті.

Керівник роботи (проекту) пропонує зміст пояснювальної записки, як правило, в розроблених методичних вказівках або в навчальних цілях зміст може висвітлюватись в індивідуальному завданні.

Кількість варіантів завдань повинна бути такою, щоб вірогідність повторювання варіанта в суміжних групах для дисципліни, яка викладається в межах факультету (інституту), була найменшою чи взагалі не існувала (бажано щорічне оновлення варіантів завдань або поєднання різних типів завдань в суміжних навчальних роках), оскільки у студентів можуть залишатися комп’ютерні файли виконаних ними КР (КП).

В залежності від специфіки дисципліни керівник курсової роботи може пропонувати тему, яка підлягає конкретному обґрунтуванню та розробці індивідуального завдання. Індивідуальне завдання (до курсової роботи) має містити термін видачі, підписи керівника та студента.

Розробка повного технічного завдання (до курсового проекту) повинна подаватись в першому із додатків, зміст якого буде вказаний в розділі „Додатки”.

 

Додатки

 

Додатки розміщують після основної частини пояснювальної записки курсового проекту чи роботи.

 

Титульний аркуш

 

Титульний аркуш є першою сторінкою КП (КР), яка не нумерується. Згідно з діючим стандартом на текстову конструкторську документацію (ГОСТ 2.105-95, ДСТУ 3008-95) титульний аркуш виконується за встановленим зразком. З врахуванням навчального закладу та підрозділів, виду роботи (КР чи КП) пропонуються нижче зразки титульних аркушів.

Для курсової роботи титульний аркуш виконується без рамки, наявність рамки для курсових проектів обов’язкова.

© Козлов Д.В.

На титульному аркуші як для курсових робіт, так і курсових проектів подаються:

– узгодження з завідувачем кафедри;

– тема КР чи КП;

– запис „Пояснювальна записка...” із зазначенням спеціальності, цифрового коду кафедри.

Перераховується науковий ступінь та звання керівника. Підписи керівника та студента із зазначенням термінів обов’язкові.

Запис „нормоконтроль” на титульному аркуші не вказується, але підпис нормоконтролера ставиться в графічній частині проекту та в основному надписі пояснювальної записки (1-й аркуш змісту).

Також на титульному аркуші після захисту курсової роботи (курсового проекту) має бути виставлена оцінка за дванадцятибальною шкалою з підписами керівника та викладача (-ів), що входять до складу комісії.

Робота, яка подається у вигляді копії, до захисту не приймається, у випадку прийняття такої роботи відповідальність несуть два викладачі.

 

 

Анотація

Анотація призначена для ознайомлення з текстовим документом курсової роботи (проекту).

Вона має бути стислою, інформативною і містити відомості, які характеризують виконаний проект (роботу).

Анотацію слід розміщувати безпосередньо за титульним аркушем, починаючи з нової сторінки (другої) нумерація якої не зазначається.

 

Загальні правила

 

При оформленні текстової частини КП необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 2.105-95, а оформлення пояснювальної записки до КР за ДСТУ 3008-95. В таблиці 1 наведена відмінність правил оформлення документів, викладених в ГОТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95, що слід враховувати при виконанні курсових проектів (КР) та курсових робіт (КР).

Пояснювальна записка курсового проекту з врахуванням вимог до нормативно-технічних документів має подаватись на аркушах паперу формату А4 з рамками основного надпису форм 2, 2а (ГОСТ 2.104-68), причому на всіх аркушах форми 2а, крім номера сторінки пояснювальної записки проекту обов’язково слід вказувати шифровий код проекту. Допускається оформлення пояснювальної записки КР за вимогами ЄСКД.

Текст ПЗ виконується у відповідності з вимогами ГОСТ 2.105-95 одним із застосовуваних друкувальних та графічних пристроїв виведення ЕОМ з висотою букв і цифр не менше 2,5 мм, (Кегль – № 14), через один інтервал (ГОСТ 2.004-88).

Допускається текст оформлювати машинописним (друкарським) чітким шрифтом (1,5-2 інтервали) або рукописним основним креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304-81 з висотою букв та цифр не менше 2,5 мм.

Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, яка подається технічною мовою. Графічна інформація має подаватись у вигляді ілюстрацій (схеми, рисунки, графіки, діаграми тощо). Цифрова – у вигляді таблиць.

 

Таблиця 1 – Відмінність ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95

 

КП - відповідно до ГОСТ 2.105-95	КР – відповідно до ДСТУ 3008-95
1. Документацію оформляють на стандартних аркушах паперу з однієї сторони	1. Те ж
2. Наявність відомості проекту (при необхідності визначає керівник)	2. Документ відсутній
3. Наявність рамок та основних написів в пояснювальній записці і кресленнях	3. Документ відсутній
4. В графу (2) основного напису в ПЗ форм 2, 2а слід вписувати умовне позначення шифру	4. Відсутнє в ПЗ
5. Відступи тексту від рамки: зверху і знизу не менше 10 мм; зліва і справа не менше 3 мм. Абзац – 5 знаків.	5. Відступи від країв аркуша: зверху, знизу і зліва – 20 мм; справа – 10 мм. Абзац – 5 знаків.
6. Нумерація сторінок ПЗ в графі 7 основного напису, починаючи зі змісту. Зміст містить основний напис за формою 2, решта тексту ПЗ – за формою 2а.	6. Нумерація сторінок в правому верхньому кутку, починаючи зі змісту
7. Всі підрозділи ПЗ виконують з абзацу малими літерами, починаючи з великої, за винятком змісту і додатків, які виконують посередині рядка великими літерами	7. Заголовки структурних частин, розділів великими літерами посередині рядка, всі інші з абзацу малими літерами починаючи з великої. Слово “Додатки” малими літерами з першої великої посере-дині рядка
8. Примітка – Текст... продовження. П р и м і т к и 1 Текст... продовження. 2 Текст... продовження.	8. Примітка. Текст... продовження. Примітки: 1. Текст... продовження. 2. Текст... продовження.

 

Правила написання тексту

 

При написанні тексту слід дотримуватися таких правил:

а) текст необхідно викладати обгрунтовано в лаконічному технічно-му стилі;

б) умовні буквені позначення фізичних величин і умовні графічні позначення компонентів повинні відповідати установленим стандартам. Перед буквеним позначенням фізичної величини повинно бути її пояснення (резистор R, конденсатор С);

в) числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмірності словами (відстань – 2 мм, відміряти три рази);

г) позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значенням без перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці слід робити пропуск (100 Вт, 2 А);

д) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фізичної величини, то одиницю фізичної величини вказують тільки після останнього числового значення (1,5; 1,75; 2 мм);

е) позначення величин з граничними відхиленнями слід записувати так: 100 ± 5 мм;

ж) буквені позначення одиниць, які входять в добуток, розділяють крапкою на середній лінії (·); знак ділення замінюють косою рискою (/);

и) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінковими закінченнями (9-й день, 4-а лінія); при кількох порядкових числівниках відмінкове закінчення записують після останнього (3,4,5-й графіки); кількісні числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах); не пишуть закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI століття);

к) скорочення слів в тексті не допускаються, крім загальноприйнятих в українській мові і установлених в ГОСТ 2.316-68, а також скорочень, які прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути виділені великими літерами: ON, OFF), а якщо надпис складається з цифр або знаків, то в лапках. Лапками також виділяють найменування команд, режимів, сигналів (“ Запуск ”);

л) дозволяється виконувати записи математичних виразів за формою:

;

знак множення “ ” замінювати зірочкою “ ” (ГОСТ 2.004-88).

м) не дозволяється:

– допускати професійних або місцевих слів і виразів (техніцизмів);

– після назви місяця писати слово “ місяць ” (не “ в травні місяці ”, а “ в травні ”);

– використовувати вирази: “ цього року ”, “ минулого року ”, слід писати конкретну дату “ в червні 2001 року ”;

– використовувати позначення одиниць фізичних величин без цифр, необхідно писати повністю: “ кілька кілограмів ” (за винятком оформлення таблиць і формул);

– з'єднувати текст з умовним позначенням фізичних величин за допомогою математичних знаків (не “ швидкість = 5 км/год ”, а ” швидкість дорівнює 5 км/год ”, не “ температура дорівнює - 5° С ”, а “ температура дорівнює мінус 5°С ”);

– використовувати математичні знаки <, >, o, №, %, sin, cos, tg, log та ін. без цифрових або буквених позначень. В тексті слід писати словами “ нуль ”, “ номер ”, “ логарифм ” і т.д.;

– використовувати індекси стандартів (ДСТУ, СНіП, СТП) без

реєстраційного номера.

 

Оформлення формул

 

Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між формулою і текстом пропускають один рядок.

Умовні буквені позначення (символи) в формулі повинні відповідати установленим ГОСТ 1494-77. Їх пояснення наводять в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символа з нового рядка в тій послідовності, в якій

вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися з абзацу з слова “де” і без будь-якого знака після нього.

Всі формули нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер вказують в круглих дужках з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Дозволяється виконувати нумерацію в межах всього документа.

Приклад

 

Таким чином, момент тертя в кернових опорах

М_т = - к G^1,5, (5.1)

де к – коефіцієнт пропорційності;

G – вага рухомої частини вимірювального

механізму.

Одиницю вимірювання, при необхідності, беруть в квадратні дужки

I = [A]. (5.2)

Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не нумеруючи. Одиницю вимірювання беруть в круглі дужки. Наприклад,

 

I = = 2,2 (А).

Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою.

Якщо формула велика, то її можна переносити в наступні рядки. Перенесення виконують тільки математичними знаками, повторюючи знак на початку наступного рядка. При цьому знак множення “·” замінюють знаком “×”.

Формула є частиною речення, тому до неї застосовують такі ж правила граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які йдуть одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Посилання на формули в тексті дають в круглих дужках за формою: “… в формулі (5.2) ”; “ ... в формулах (5.7, …, 5.10) ”.

 

Оформлення ілюстрацій

 

Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати графіками, кресленнями, фрагментами схем та ін., які можна виконувати чорною тушшю, простим олівцем середньої твердості та комп’ютерною графікою.

Розміщують ілюстрації в тексті або в додатках.

В тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого посилання на неї або на наступній сторінці, якщо на даній вона не уміщується без повороту.

На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання виконують за формою: “ ...показано на рисунку 3.1. ” або в дужках за текстом (рисунок 3.1), на частину ілюстрації: “ ... показані на рисунку 3.2,б ”. Посилання на раніше наведені ілюстрації дають зі скороченим словом ” дивись” відповідно в дужках(див. рисунок 1.3).

Наведена форма запису (рисунок …) відповідає вимогам ГОСТ 2.105-95, ДСТУ 3008-95 допускає скорочення, тобто замість „Рисунок …” – „Рис …”.

Між ілюстрацією і текстом пропускають один рядок (3 інтервали).

Всі ілюстрації в ПЗ називають рисунками і позначають під ілюстрацією симетрично до неї за такою формою: “ Рисунок 3.5 – Найменування рисунка ”. Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку починаючи від найменування.

Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі розділяючи крапкою. Дозволяється нумерувати в межах всього документа.

Пояснюючі дані розміщують під ілюстрацією над її позначенням.

У випадку, коли ілюстрація складається з частин, їх позначають малими буквами українського алфавіту з дужкою (а), б)) під відповідною частиною. В такому випадку після найменування ілюстрації ставлять двокрапку і дають найменування кожної частини за формою:

а) – найменування першої частини; б) – найменування другої частини

або за ходом найменування ілюстрації, беручи букви в дужки:

Рисунок 3.2 - Структурна схема (а) і часові діаграми (б) роботи фазометра

 

Якщо частини ілюстрації не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. В цьому випадку, під початком ілюстрації вказують повне її позначення, а під її продовженнями позначають “ Рисунок 3.2” (продовження). Пояснюючі дані розміщують під кожною частиною ілюстрації.

Якщо в тексті є посилання на складові частини зображеного засобу, то на відповідній ілюстрації вказують їх порядкові номери в межах ілюстрації.

Якщо ілюстрація є фрагментом повної розробленої схеми, то для всіх компонентів вказують ті позиційні позначення, які вказані на схемі.

Якщо ілюстраціями є фотографії, то останні повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу і позначені як рисунки.

 

Оформлення таблиць

 

Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту або з поворотом на кут 90° за годинниковою стрілкою.

ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95 пропонують такий запис таблиці:

(назва таблиці)

(номер)

Таблиця ________ - ___________________

На всі таблиці мають бути посилання за формою: “ наведено в таблиці 3.1”; “... в таблицях 3.1 – 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6). Посилання на раніше наведену таблицю дають з скороченим словом ” дивись” (див. таблицю 2.4) за ходом чи в кінці речення.

Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині розміщують головку таблиці, в якій вказують найменування граф. Діагональне ділення головки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик) часто використовують для найменування рядків. Допускається не розділяти рядки горизонтальними лініями. Мінімальний розмір між основами рядків – 8 мм. Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу.

Графу “№ п/п” в таблицю не включають. При необхідності нумерації, номера вказують в боковику таблиці перед найменуванням рядка.

Найменування граф може складатися з заголовків і підзаголовків, які записують в однині, симетрично до тексту графи малими буквами, починаючи з великої. Якщо підзаголовок складає одне речення з заголовком, то в цьому випадку його починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапку не ставлять. Дозволяється заголовки і підзаголовки граф таблиці виконувати через один інтервал.

Якщо всі параметри величин, які наведені в таблиці, мають одну й ту саму одиницю фізичної величини, то над таблицею розміщують її скорочене позначення (мм). Якщо ж параметри мають різні одиниці фізичних величин, то позначення одиниць записують в заголовках граф після коми (Довжина, мм).

Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними позначеннями, якщо тільки вони пояснені в попередньому тексті чи на ілюстраціях (D – діаметр, Н – висота і т.д.). Одна­кові буквені позначення групують послідовно в порядку росту їх індексів, наприклад: (L₁, L₂,...).

Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків в називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої і з однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення одиниць фізичних величин вказують в заголовках після коми.

Для опису визначеного інтервалу значень в найменуваннях граф і рядків таблиці можна використовувати слова: “ більше ”, “ менше ”, “ не більше ”, “ не менше ”, “ в межах ”. Ці слова розміщують після одиниці фізичної величини:

(Напруга, В, не більше),

а також використовують слова “ від ”, “ більше ”, “ до ”:

(Від 10 до 15; більше 15; до 20)

Дані, що наводяться в таблиці, можуть бути словесними і числовими.

Слова записують в графах з однієї позиції. Якщо рядки таблиці не розділені лініями, то текст, який повторюється і складається з одного слова дозволяється замінювати лапками (,,). Якщо текст складається з двох і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “ те ж ”, а далі лапками. При розділенні таблиці горизонтальними лініями – ніякої заміни не виконують.

Числа записують посередині графи так, щоб їх однакові розряди по всій графі були точно один під одним, за виключенням випадку, коли вказують інтервал. Інтервал вказують від меншого числа до більшого з тире між ними:

12 – 35

122 – 450.

Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів, з однаковою кількістю знаків після коми в одній графі. Розміри в дюймах можна записувати у вигляді: І/2", 1/4", 1/8".

Ставити лапки замість цифр чи математичних символів, які повторюються не можна. Якщо цифрові чи інші дані в таблиці не наводяться, то ставиться прочерк.

Таблиці нумерують в межах розділів і позначають зліва над таблицею за формою: “ Таблиця 4.2 – Найменування таблиці ”. Крапку в кінці не ставлять. Якщо найменування таблиці довге, то продовжують у наступному рядку починаючи від слова “ Таблиця ”. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в розділі, розділених крапкою. Дозволяється нумерувати в межах всього документа.

Таблиця може бути великою як в горизонтальному, так і в вертикальному напрямках або іншими словами може мати велику кількість граф і рядків. В таких випадках таблицю розділяють на частини і переносять на інші сторінки або розміщують одну частину під іншою чи поряд.

Якщо частини таблиці розміщують поряд, то в кожній частині повторюють головку таблиці, а при розміщенні однієї частини під ін­шою – повторюють боковик.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.

При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або продовжують найменування граф. Допускається виконувати нуме­рацію граф на початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію граф.

У всіх випадках найменування (при його наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть “ Продовження таблиці 4.2” без крапки в кінці.

Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на технічну документацію.

 

Зміст

 

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) суті проекту (роботи); висновки; рекомендації; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. У змісті можуть бути перелічені номери й назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.

Зміст за нумерацією пояснювальної записки є третьою сторінкою, на якій для курсового проекту виконують основний надпис за формою 2 (40×185 мм), на наступних – за формою 2а (15×185 мм).

Назви заголовків змісту повинні однозначно відповідати назвам заголовків пояснювальної записки за текстом. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною. Форми подачі розділів та підрозділів в змісті для курсових проектів (КП) та робіт (КР) мають різницю і показані нижче.

 

КП

1 Розробка...

1.1 Варіанти...

1.1.1...

 

 

2 Заголовок другого розділу

2.1 Заголовки підрозділів

2.1.1...

 

 

3 Заголовок третього розділу

3.1 Заголовки підрозділів

3.1.1...

 

 

КР

1 Аналіз...

1.1 Огляд...

1.1.1...

 

 

2 Заголовок другого розділу

2.1 Заголовки підрозділів

2.1.1...

 

 

3 Заголовок третього розділу

3.1 Заголовки підрозділів

3.1.1...

 

 

При виконанні курсових робіт (проектів) обсяг пояснювальної записки враховується до додатків. Якщо додатки курсових робіт (проектів) підтверджують цінність результату проектування, то обсяг пояснювальної записки з додатками повинен мати наскрізну нумерацію.

 

Вступ

 

Вступ пишуть з нової пронумерованої сторінки з заголовком „Вступ” з абзацу (ГОСТ 2.105-95 – для КП) або посередині (ДСТУ 3008-95 – для КР) великими літерами з більш високою насиченістю (жирністю) шрифту.

Текст вступу повинен бути коротким і висвітлювати питання актуальності, значення, сучасний рівень і призначення курсового проекту (роботи). У вступі і далі за текстом не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих.

Вступ висвітлює:

– стан розвитку проблеми в даній галузі, до якої має відношення розробка;

– галузь використання та призначення;

– мету та загальну постановку задачі;

– актуальність, яка повинна подаватись в останньому абзаці вступу, з метою стислого викладання суті розробки цього напрямку.