Складові частини магістерської дипломної роботи

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання і оформлення дипломної роботи (проекту)
освітньо-кваліфікаційних рівнів “магістр” і ”спеціаліст” для студентів

спеціальності – “Дизайн”

спеціалізації “Дизайн середовища”

денної форми навчання

 

 

Київ КДІДПМіД 2015

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання і оформлення дипломної роботи (проекту) освітньо-кваліфікаційних рівнів “магістр” і “спеціаліст” для студентів спеціальності – “Дизайн” спеціалізації “Дизайн середовища” ден. І заочної форми навч. / Упор.: Сафронов В.К. – К.: КДІДПМіД, 2015. – 18 с.

 

 

Упорядник:доц.,к.т.н. Сафронов В.К.

 

Рецензент: Товбич В.В., проф., к. т. н., зав. кафедрою інформаційних технологій в архітектурі, КНУБА

 

Відповідальний за випуск зав. кафедрою комп’ютерного дизайну інтер’єру і меблів Т.В. Малік, кандидат архітектури

 

Затверджено на засіданні кафедри дизайну середовища
Протокол № від р.

 

Вступ

Мета дипломного проектування. Дипломне проектування є завершальною стадією навчання студентів в університеті, головною метою якої є оволодіння методологією творчого вирішення (розв’язання) сучасних проблем (задач) наукового або(та) прикладного характеру на основі отриманих знань, професійних умінь та навичок відповідно до вимог стандартів вищої освіти.

Основні завдання дипломного проектування:

· систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань, отриманих під час навчання за освітньо-професійною програмою підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст або магістр спеціальності «Дизайн» спеціалізації «Дизайн середовища», та їх практичне використання при вирішенні конкретних наукових, практичних, економіко-соціальних і виробничих питань в процесі професійної діяльності;

· розвиток навичок самостійної роботи, оволодіння методикою досліджень та експериментування, графічного і комп’ютерного моделювання, використання сучасних інформаційних технологій у процесі розв’язання задач, які передбачені завданням на дипломне проектування;

· визначення відповідності рівня підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця, його готовності та спроможності до самостійної роботи в умовах ринкової економіки, сучасного виробництва, прогресу науки, техніки та культури.

Етапи дипломного проектування. Організаційно процес дипломного проектування складається з наступних етапів:

· підготовчого, який починається з вибору студентом теми та отримання індивідуального завдання від керівника дипломного проекту щодо питань, які необхідно вирішити під час переддипломної практики за темою ДП (ДР) (ознайомлення зі станом проблеми, збирання фактичних матеріалів, проведення необхідних спостережень, експериментів, досліджень тощо), включає освоєння програми переддипломної практики і завершується складанням та захистом звіту про її проходження;

· основного, який починається одразу після захисту звіту про практику й завершується орієнтовно за два тижні до захисту ДП (ДР) на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). На цьому етапі проект (робота) повинен бути повністю виконаний, перевірений керівником та консультантами;

· заключного, який включає отримання відгуку керівника та рецензії на дипломний проект (роботу), візи завідувача випускової кафедри про допуск до захисту, проведення (за необхідності) попереднього захисту на кафедрі, подання проекту (роботи) до ДЕК (за два дні до його захисту на засіданні ДЕК).

 

Методичні рекомендації до оформлення магістерської дипломної роботи, розроблені кафедрою дизайну середовища враховують специфіку напрямку спеціальності 8.0202.10 «Дизайн» спеціалізації «Дизайн середовища» кафедри комп’ютерного дизайну середовища і загальні вимоги до оформлення науково-дослідницької роботи в цілому.

 

Складові частини магістерської дипломної роботи

 

Зміст магістерської дипломної роботи (проекту) визначається її темою. Робота повинна мати доказовий аргументований матеріал і може включати:

- формування наукової, науково-технічної, проектно-конструкторської задачі; обґрунтування її актуальності та практичної значимості;

- аналіз методів (методик), які застосовуються при вирішенні подібних задач та обґрунтування вибраного методу (методики) для проведення дослідження;

- програму та алгоритм розв'язання задачі із зазначенням технічних засобів, які використовувались при проведенні досліджень;

- аналітичний опис проведення власних досліджень та отриманих результатів, їх наукову та практичну цінність;

- висновки щодо повноти вирішення поставлених задач та пропозиції по використанню результатів досліджень.

Магістерська дипломна робота (проект) складається з дипломної записки, альбому креслень і демонстраційного матеріалу (плакатів).

 

Дипломна записка

До дипломної записка входять:

- титульний аркуш (Додаток 1);

- завдання на дипломну магістерську роботу (Додаток 2);

- зміст дипломної записки;

- перелік умовних позначень, символів та рідковживаних термінів;

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаної літератури;

- додатки (за необхідністю);

- анотація українською, російською та англійською мовами.

Зміст – перелік змістовної частини дипломної записки із зазначенням сторінок вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Вступ містить обґрунтування теми та одержані результати. У вступі послідовно викладаються:

- актуальність обраної теми,

- проблема,

- мета дослідження,

- об’єкт дослідження

- предмет дослідження,

- завдання дослідження,

- методологія дослідження,

- наукова новизна і практична цінність

 

Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження. Магістерська дипломна робота (проект) є кваліфікаційною працею, і те, як її автор уміє обрати тему і наскільки правильно він цю тему розуміє й оцінює з точки зору своєчасності та соціальної значущості, характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість. Актуальність теми, фактично, є відповіддю на питання "Якій галузі виробництва або знань і для чого необхідні запропоновані наукові результати?".

Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвиненої форми. Проблема в науці – це суперечлива ситуація, котра вимагає свого вирішення. Така ситуація найчастіше виникає внаслідок відкриття нових фактів, які явно не складаються у рамки колишніх теоретичних уявлень, тобто коли жодна з теорій не може пояснити щойно виявлені факти. В дизайні середовища це можуть бути, наприклад,

- виникнення об’єктів нової типології, для яких необхідно визначити функціональне призначення, ергономічні вимоги і шляхи використання новітніх технологій;

- розширення або зміна функцій вже існуючих об’єктів і необхідність їх реконструювання в світі науково-технічного прогресу, зміни психофізичного стану і потреб сучасної людини і таке інше.

Обґрунтовуючи проблему у вступі треба коротко (2-3 речення) відобразити рівень вирішеності проблеми, існуючі теоретичні і практичні роботи в напрямку дослідження, які докладніше викладаються в основній частині.

Від доведення актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання мети дослідження

Мета дослідження — це запланований результат. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим:

- на вироблення суспільно корисного об’єкта (продукта) з ліпшими, ніж було раніше, показниками якості;

- на оптимізацію процесу досягнення високих показників якості об’єкта (продукту).

Поставленої мети досягти треба обов'язково. І неодмінно перевірити, наскільки чітко визначене досягнення мети у висновках.

Надалі формулюються об'єкт і предмет дослідження.

Об'єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення (офіс жінки-політика, сучасна бібліотека, ресторан швидкого харчування, проектування модульних меблів тощо).

Предмет – це те, що міститься в межах об'єкта (принципи проектування середовища, функціональне зонування..., освітлення..., ергономічні вимоги..., формоутворення... тощо). Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме предмет дослідження визначає тему науково-дослідної роботи, що виноситься на титульний аркуш як заголовок.

Завдання дослідження –конкретні завдання, які мають бути розв'язані відповідно до даної мети. Завдання дослідження викладаються у формі перерахування (вивчити..., описати..., встановити..., визначити, з'ясувати...,). Перелік завдань слід робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів магістерської роботи. Це важливо також і тому, що назви розділів пов'язані саме з формулюванням завдань дослідження.

Дуже важливим етапом наукової праці є вибір методів дослідження — інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети (аналіз літературних джерел, узагальнення досвіду проектування об'єктів (інтер’єрів, предметного середовища), натурні типологічні й соціологічні обстеження; експериментальне проектування, графічне й логічне моделювання й ін.).

Наукова новизна. Для багатьох галузей науки новизна виявляться у наявності вперше сформульованих i змістовно обґрунтованих теоретичних положень, методичних рекомендацій, які впроваджують їх в практику i суттєво впливають на досягнення нових соціально-економічних результатів. Новизна історичних досліджень полягає у введенні до наукового обігу досі не використовуваних джерел,з’ясуванні генезису розвитку тієї чи іншої галузі знань, у розкритті закономірностей i основних шляхів розвитку науки i техніки.

За місцем отриманих знань у ряду відомих наукових даних можна виділити такі різновиди новизни:

- перетворення відомих даних, докорінна їх зміна;

- розширення, доповнення відомих даних;

- уточнення, конкретизація відомих даних, поширення відомих результатів на новий клас об’єктів, систем.

Практична цінність. Визначення шляхів використання отриманих результатів дослідження, скорочений опис спроектованого з використанням результатів дослідження об’єкту або об’єктів.

Основна частина роботи містить опис процесу дослідження згідно з зформульованими вище завданнями дослідження, висвітлюються методика і техніка дослідження з використанням логічних законів і правил. Основна частина включає:

1. Аналіз існуючого стану об’єкта і предмета дослідження (виходячи з теоретичних матеріалів, публікацій, натурного обстеження викладаються, наприклад, розвиток і трансформація об’єкта дослідження у часі; загальні вимоги до організації внутрішнього простору приміщень обраного напрямку (функціональне зонування, ергономіка, нормативи безпеки, санітарно-гігієнічні та ін.); формулювання нових вимог до властивостей об'єкта, обумовлених природно-кліматичними, соціально-економічними або матеріально-технічними факторами; пошук і визначення недоліків (невідповідностей потребам суспільства, естетичним, функціональним або іншим вимогам) існуючого об’єкта або його властивостей тобто розкриття проблеми дослідження; визначення вихідних даних; уточнення невідомих (шуканих) параметрів; формулювання обмежень. На цій основі висловлюється авторська гіпотеза або концепція про потрібну зміну властивостей об'єкта, тобто шляхи вирішення проблеми.

2. Синтез предмета дослідження, або реалізацію виробленої раніше гіпотези (концепції). В цій частині формулюються принципи й наукові положення, спрямовані на поліпшення або створення нових властивостей досліджуваного об'єкта, описується експериментальне дослідження.

3. Оцінку й апробацію нового предмета дослідження, розв'язувані на заключному етапі дослідження. Забезпечують перевірку відповідності фактично отриманої властивості намічуваній при виборі й обґрунтуванні теми. Апробація нового предмета дослідження становить проектну частину магістерської роботи, що має чітко визначену структуру (40-45 стор. А4, включаючи графічні матеріали):

Зміст проектної частини:

1. Вихідні дані (5 стор.).

- Завдання на апробацію результатів наукового дослідження.

- Вихідний план.

- Опис архітектурної ситуації.

- Технічне завдання: назва об'єкта; призначення об'єкта; потужність об'єкта.

- Перелік нормативної та довідкової літератури для проектування.

2. Передпроектне дослідження (20-25 стор.)

2.1. Аналіз архітектурної ситуації (2 стор.): і

2.1.1. наявне планування;

2.1.2. природне освітлення та орієнтація;

2.1.3. вхід до приміщення;

2.1.4. конструкції будівлі;

2.1.5. інженерні мережі будівлі.

2.2. Аналіз аналогів (3-5 об'єктів, 8-15 стор.):

2.2.1. приклади аналогічних об'єктів з коротким описом;

2.2.2. аналіз аналогів з погляду тематики наукового дослідження;

2.3. Аналіз технічного завдання (8-10 стор.):

2.3.1. визначення складу та площі необхідних функціональних зон з акцентом на тематику наукового дослідження;

2.3.2. вимоги до окремих функціональних зон з акцентом на тематику наукового дослідження;

2.3.3. склад та параметри окремих функціональних зон;

2.3.4. вимоги до зв'язків між окремими зонами та схема-граф функціонального зонування;

2.3.5. варіанти функціонального зонування.

2.4. Пошук художнього рішення (2-3 стор.):

2.4.1. концептуальна розробка художнього рішення об'єкта;

2.4.2. проектна концепція в текстовій та графічній формі;

3. Опис та обґрунтування проектного рішення (15-20-стор.)

3.1. Планувальні рішення (2-3 стор.)

3.1.1. склад та параметри функціональних зон;

3.1.2. зв'язки між функціональними зонами;

3.1.3. опис окремих функціональних зон.

3.2. опис та обґрунтування проектного рішення з точки зору наукової тематики проекта.

Висновки містять загальні висновки по роботі (висновки окремих розділів можуть повторюватись в скороченому, або повному обсязі), формулювання розроблених рекомендацій до проектування, якщо вони розроблялись, рекомендації до практичного застосування результатів дослідження

Список використаної літератури повинен містити не менше 20 найменувань друкованих видань. Якщо використовувались – Internet- ресурси, треба вказати найменування і автора статті, найменування сайту і електронну адресу сайту (Web-сторінки).

Додатки. При необхідності в додатки включається допоміжний матеріал з метою повноти дипломної записки: таблиці допоміжних цифрових даних; ілюстрації допоміжного характеру; акти про впровадження результатів досліджень, тощо. Сторінки додатків нумеруються, але їх кількість не враховуються в загальну кількості сторінок дипломної записки.

Альбом креслень

Альбом креслень (формату АЗ або фальцований до АЗ) містить:

1. Перелік аркушів альбому.

2. Проектні рішення:

2.1. Плани (в кольорі).

2.2. Розгортки або розрізи (в кольорі).

2.3. Деталі та елементи (за завданням).

2.4. Наочні зображення і паспорт кольорів.

3. Робоча документація:

3.1. Робоче креслення плану.

3.2. Деталювання окремих розділів, елементів проекту за напрямком наукової роботи.

4. Макет планшетів для захисту.

Примітка. Для дипломної роботи за кожною тематикою склад проектної частини та обсяг окремих розділів уточнюється додатково.

 

Демонстраційний матеріал

Демонстраційний матеріал в иконується на планшетах форматом А 1 (8 планшетів), які компонуються в прямокутник або на рулонному матеріалі аналогічної загальної площі.

Площа демонстраційного матеріалу наукової частини повинна займати не менше 40% загальної площі плакатів.

2. Складові частини дипломної роботи
освітньо-кваліфікаційного рівня СПЕЦІАЛІСТ

Дипломна робота (проект) спеціаліста складається з дипломної записки, альбома креслень і демонстраційного матеріалу (плакатів).

 

Дипломна записка

До дипломної записки входять:

- титульний аркуш;

- завдання на дипломний проект;

- зміст дипломної записки;

- перелік умовних позначень, символів та рідковживаних термінів;

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаної літератури;

- додатки (за необхідністю);

- анотація українською, російською та англійською мовами.

 

Вступ до дипломної записки містить короткий опис актуальності теми проектування, шляхів вирішення проблем, що виникають при проектуванні об’єктів даної типології, концептуальну ідею проекту.

Склад основної частини:

1. Вихідні дані (3-5 стор.).

1.1. Вихідний план.

1.2. Опис архітектурної ситуації.

1.3. Технічне завдання:

1.3.1. назва об’єкта;

1.3.2. призначення об’єкта;

1.3.3. потужність об’єкта.

1.4. Додаткові вимоги.

1.5. Перелік нормативної та довідникової літератури для проектування.

2. Аналітична частина (20-30 стор.)

2.1. Аналіз архітектурної ситуації:

2.1.1. загальна характеристика наявного стану об’єкта, за можливістю – фотофіксація;

2.1.2. наявне планування;

2.1.3. природне освітлення та орієнтація;

2.2. Аналіз досвіду проектування аналогічних об’єктів:

2.2.1. загальні вимоги до проектування об’єктів аналогічного типу;

2.2.2. приклади аналогічних об’єктів з коротким описом (5-7 об’єктів);

2.2.3. аналіз аналогів з погляду функціонального рішення;

2.2.4. аналіз аналогів з погляду художнього рішення.

2.3. Аналіз технічного завдання:

2.3.1. визначення складу та площі необхідних функціональних зон;

2.3.2. вимоги до окремих функціональних зон;

2.3.3. склад та параметри обладнання окремих функціональних зон;

2.3.4. вимоги до зв’язків між окремими зонами;

2.3.5. схема-граф функціонального зонування;

2.3.6. варіанти функціонального зонування.

2.4. Пошук художнього рішення:

2.4.1. аналіз вимог замовника (якщо є) щодо художнього рішення;

2.4.2. аналіз інших вимог та факторів, що впливають на художнє рішення;

2.4.3. концептуальна розробка художнього рішення об’єкта;

2.4.4. проектна концепція в текстовій та графічній формі;

3. Опис та обґрунтування проектного рішення (20-25 стор.)

3.1. Планувальні рішення:

3.1.1. склад та параметри функціональних зон;

3.1.2. зв’язки між функціональними зонами;

3.1.3. опис окремих функціональних зон, їх меблювання та обладнання.

3.2. Художнє рішення:

3.2.1. загальна художня концепція;

3.2.2. концепції окремих зон, приміщень тощо, їх зв’язок в єдину композицію;

3.2.3. колористичне рішення;

3.2.4. принципи композиції та формотворення;

3.2.5. принципи підбору оздоблювальних та декоративних матеріалів;

3.2.6. принципи підбору та/або розробки меблів та обладнання;

3.2.7. освітлення інтер’єру;

3.2.8. декорування інтер’єру.

3.3. Технічні та технологічні рішення:

3.3.1. перепланування приміщення;

3.3.2. конструкції перегородок, підлог, стелі;

3.3.3. оздоблення стін, підлог, стелі;

3.3.4. конструкції деталей та елементів;

3.3.5. меблі;

3.3.6. сантехнічне обладнання;

3.3.7. електротехнічне обладнання.

Примітка. В разі рішення ландшафтної задачі зміст наведеного списку підрозділів уточнюється з керівником проекту.

Додатки. При необхідності в додатки включається допоміжний матеріал з метою повноти дипломної записки: таблиці допоміжних цифрових даних; ілюстрації допоміжного характеру, тощо. Сторінки додатків нумеруються, але їх кількість не враховуються в загальну кількості сторінок дипломної записки.

Альбом креслень

Альбом креслень містить:

1. Перелік аркушів альбому.

2. Проектні рішення:

2.1. Плани (з меблюванням та обладнанням, в кольорі), експлікація приміщень.

2.2. Розгортки або розрізи (з меблюванням та обладнанням, в кольорі).

2.3. Паспорт оздоблення приміщення

2.4. Деталі та елементи інтер’єру, меблі (за завданням).

2.5. Наочні зображення.

3. Робоча документація:

3.1. Демонтажний план (за потребою).

3.2. План монтажу перегородок (за потребою).

3.3. Робоче креслення плану з маркуванням заповнення прорізів.

3.4. План розміщення сантехнічного обладнання.

3.5. Розгортки стін (робочі креслення).

3.6. План підлог (робочі креслення).

3.7. План стелі з розміщенням освітлювальних приладів.

3.8. План-схема управління електрообладнанням

3.9. Специфікація меблів.

3.10. Специфікація заповнення прорізів.

3.11. Специфікація сантехнічного обладнання.

3.12. Специфікація електротехнічного обладнання.

3.13. Відомість оздоблення.

3.14. Робочі креслення вузлів, деталей, окремих елементів (за завданням).

4. Макет планшетів для захисту.

 

Примітка. В разі рішення ландшафтної задачі зміст наведеного списку підрозділів уточнюється з керівником проекту.

 

Демонстраційний матеріал

Демонстраційний матеріал в иконується на планшетах форматом А 1 (8 планшетів), які компонуються в прямокутник або на рулонному матеріалі аналогічної загальної площі.

Альбом креслень

Креслення розділу „Проектні рішення” виконуються в кольорі. Композиція аркуша можлива вільна, використання рамок та основних написів не потрібне. Назву та номер аркушу слід розміщувати у правому нижньому куті.

Креслення розділу „Робоча документація” виконуються на стандартних форматах, оформлюються рамкою та основним написом для робочої документації.

Всі написи на кресленнях розділу „Робоча документація” слід виконувати стандартним шрифтом, однаковим для всіх аркушів розділу, з дотриманням одного розміру шрифту для однотипних написів та підписів.

В разі, якщо формат креслення перевищує А3, креслення слід фальцювати (перегинати та складати) до розміру А3 таким чином, щоб правий нижній кут, що містить назву та номер аркушу, було видно без розгортання аркушу.

Всі креслення повинні виконуватися у стандартних масштабах, з позначенням всіх необхідних розмірів та додатковими коментарями щодо нестандартних конструкторських рішень чи використання матеріалів.

Відомості та специфікації всіх оздоблювальних матеріалів та обладнання, які обрані для об'єкту дизайн-проекту, необхідно оформлювати у вигляді стандартних таблиць, з зазначенням точних розмірів, кольору, основних характеристик та призначення. Інформацію, яка не має відношення до даного проекту (якщо це витяг з каталогу, журналу чи іншого джерела інформації), не слід включати до проекту.

Відомості та специфікації можна подавати як по принципу розміщення в розділі окремих приміщень (наприклад, там, де розгортки кухні – показати всі матеріали, обладнання і прилади для кухні; там, де вітальня – показати всі матеріали, обладнання і прилади для вітальні тощо), так і окремим розділом, де також необхідно вказати перелік всіх приміщень та призначених для їх оздоблення матеріалів чи обладнання.

 

Допуск до захисту дипломного проекту здійснюється за графіком роботи над проектом, кожний етап якого необхідно своєчасно підписувати у відповідальних викладачів.

Додаток 1

Посилання на книгу

1. Фомін І.О. Основи теорії містобудування: Підручник. – К.: Наукова думка, 1997. –192 с.

2. Аристотель. Метафизика. Собр. соч.:В 4 т. – М.: Мысль, 1976. –Т. 1.
– 550 с.

3. Культурология. История мировой культуры: Учебник для вузов / Под ред. проф. А.Н. Марковой. – М.: Юнити, 2000. – 600 с.

4. Інженерна геодезія: Наук.-техн. збірник. - К.: КНУБА, 2000. – Вип. 43. – 236 с.

5. Організація, планування й управління будівництвом: Методичні вказівки до виконання курсової роботи / Уклад.: М.С. Рудь, М.П. Красикова, В.Г. Петров та ін. –К.: КНУБА, 2005. - 40 с.

6. Інженерна та комп'ютерна графіка / За ред. В.Е. Михайленка. – 2-ге вид., переробл. – К.: Вища шк., 2001. – 350 с.

 

Посилання на статтю

7. Осітнянко А.П., Чернець О.П. Структурне моделювання природно-техногенної підсистеми містобудівної системи // Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. збірник.- К.: КНУБА, 2000. – Вип. 5. – С. 184-201.

8. Дорогунцов С.Л., Новоторов О.С. Оптимізація землекористування як передумова економічних реформ в Україні // Проблемы землепользования в условиях реформирования экономики: Материалы Межгос. науч.-практ. конф. (Кацивели 27-31 октября 1993г.). – К.: СОПС, 1993. – С. 3-13.

 

Посилання на норми

9. ДБН Б.2.4-1-94. Планування і забудова сільських поселень. – К.: Мінбудархітектури, 1994. – 100 с. – Чинний з 1.03.1994.

 

Література

1. Лудченко А.А. Основы научных исследований. Учебное пособие., – К: Знання, 2000.

2. Крутов В.И. Основы научных исследований., – М.: Высшая школа, 1989.

3. Памятка для студентов, приступающих к научно-исследовательской работе. – Харьков: ХПИ, 1984.

4. Сурмін Ю. Майстерня вченого. Підручник для науковця, – К: Знання, 2006.

5. Бархин Б.Г. Методика архитектурного проектирования. – М: Стройиздат, 1982.

6. Дж. К. Джонс. Инженерное и художественное конструирование. Современные методы проектного анализа, перевод с англ., – Москва: Мир, 1976.

7. Сазонов К.О., Сафронова О.О. Науково-дослідна робота студентів. – Методичні вказівки до виконання практичних завдань з курсу «Науково-дослідна робота студентів», – К: КНУТД, 2007.

ЗМІСТ

Вступ.. 3

Дипломна записка. 4

Альбом креслень. 8

Демонстраційний матеріал. 8

Дипломна записка. 9

Альбом креслень. 10

Альбом креслень. 15

Література.. 17

ЗМІСТ.. 17

Навчально-методичне видання

 

 

Сафронов Валерій Костянтинович

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання і оформлення дипломної роботи (проекту)
освітньо-кваліфікаційних рівнів “магістр” і “спеціаліст” для студентів спеціальності 6.020207.08 – “Дизайн”

спеціалізації “Дизайн середовища”

денної і заочної форм навчання

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання і оформлення дипломної роботи (проекту)
освітньо-кваліфікаційних рівнів “магістр” і ”спеціаліст” для студентів

спеціальності – “Дизайн”

спеціалізації “Дизайн середовища”

денної форми навчання

 

 

Київ КДІДПМіД 2015

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання і оформлення дипломної роботи (проекту) освітньо-кваліфікаційних рівнів “магістр” і “спеціаліст” для студентів спеціальності – “Дизайн” спеціалізації “Дизайн середовища” ден. І заочної форми навч. / Упор.: Сафронов В.К. – К.: КДІДПМіД, 2015. – 18 с.

 

 

Упорядник:доц.,к.т.н. Сафронов В.К.

 

Рецензент: Товбич В.В., проф., к. т. н., зав. кафедрою інформаційних технологій в архітектурі, КНУБА

 

Відповідальний за випуск зав. кафедрою комп’ютерного дизайну інтер’єру і меблів Т.В. Малік, кандидат архітектури

 

Затверджено на засіданні кафедри дизайну середовища
Протокол № від р.

 

Вступ

Мета дипломного проектування. Дипломне проектування є завершальною стадією навчання студентів в університеті, головною метою якої є оволодіння методологією творчого вирішення (розв’язання) сучасних проблем (задач) наукового або(та) прикладного характеру на основі отриманих знань, професійних умінь та навичок відповідно до вимог стандартів вищої освіти.

Основні завдання дипломного проектування:

· систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань, отриманих під час навчання за освітньо-професійною програмою підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст або магістр спеціальності «Дизайн» спеціалізації «Дизайн середовища», та їх практичне використання при вирішенні конкретних наукових, практичних, економіко-соціальних і виробничих питань в процесі професійної діяльності;

· розвиток навичок самостійної роботи, оволодіння методикою досліджень та експериментування, графічного і комп’ютерного моделювання, використання сучасних інформаційних технологій у процесі розв’язання задач, які передбачені завданням на дипломне проектування;

· визначення відповідності рівня підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця, його готовності та спроможності до самостійної роботи в умовах ринкової економіки, сучасного виробництва, прогресу науки, техніки та культури.

Етапи дипломного проектування. Організаційно процес дипломного проектування складається з наступних етапів:

· підготовчого, який починається з вибору студентом теми та отримання індивідуального завдання від керівника дипломного проекту щодо питань, які необхідно вирішити під час переддипломної практики за темою ДП (ДР) (ознайомлення зі станом проблеми, збирання фактичних матеріалів, проведення необхідних спостережень, експериментів, досліджень тощо), включає освоєння програми переддипломної практики і завершується складанням та захистом звіту про її проходження;

· основного, який починається одразу після захисту звіту про практику й завершується орієнтовно за два тижні до захисту ДП (ДР) на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). На цьому етапі проект (робота) повинен бути повністю виконаний, перевірений керівником та консультантами;

· заключного, який включає отримання відгуку керівника та рецензії на дипломний проект (роботу), візи завідувача випускової кафедри про допуск до захисту, проведення (за необхідності) попереднього захисту на кафедрі, подання проекту (роботи) до ДЕК (за два дні до його захисту на засіданні ДЕК).

 

Методичні рекомендації до оформлення магістерської дипломної роботи, розроблені кафедрою дизайну середовища враховують специфіку напрямку спеціальності 8.0202.10 «Дизайн» спеціалізації «Дизайн середовища» кафедри комп’ютерного дизайну середовища і загальні вимоги до оформлення науково-дослідницької роботи в цілому.

 

Складові частини магістерської дипломної роботи

 

Зміст магістерської дипломної роботи (проекту) визначається її темою. Робота повинна мати доказовий аргументований матеріал і може включати:

- формування наукової, науково-технічної, проектно-конструкторської задачі; обґрунтування її актуальності та практичної значимості;

- аналіз методів (методик), які застосовуються при вирішенні подібних задач та обґрунтування вибраного методу (методики) для проведення дослідження;

- програму та алгоритм розв'язання задачі із зазначенням технічних засобів, які використовувались при проведенні досліджень;

- аналітичний опис проведення власних досліджень та отриманих результатів, їх наукову та практичну цінність;

- висновки щодо повноти вирішення поставлених задач та пропозиції по використанню результатів досліджень.

Магістерська дипломна робота (проект) складається з дипломної записки, альбому креслень і демонстраційного матеріалу (плакатів).

 

Дипломна записка

До дипломної записка входять:

- титульний аркуш (Додаток 1);

- завдання на дипломну магістерську роботу (Додаток 2);

- зміст дипломної записки;

- перелік умовних позначень, символів та рідковживаних термінів;

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаної літератури;

- додатки (за необхідністю);

- анотація українською, російською та англійською мовами.

Зміст – перелік змістовної частини дипломної записки із зазначенням сторінок вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Вступ містить обґрунтування теми та одержані результати. У вступі послідовно викладаються:

- актуальність обраної теми,

- проблема,

- мета дослідження,

- об’єкт дослідження

- предмет дослідження,

- завдання дослідження,

- методологія дослідження,

- наукова новизна і практична цінність

 

Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження. Магістерська дипломна робота (проект) є кваліфікаційною працею, і те, як її автор уміє обрати тему і наскільки правильно він цю тему розуміє й оцінює з точки зору своєчасності та соціальної значущості, характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість. Актуальність теми, фактично, є відповіддю на питання "Якій галузі виробництва або знань і для чого необхідні запропоновані наукові результати?".

Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвиненої форми. Проблема в науці – це суперечлива ситуація, котра вимагає свого вирішення. Така ситуація найчастіше виникає внаслідок відкриття нових фактів, які явно не складаються у рамки колишніх теоретичних уявлень, тобто коли жодна з теорій не може пояснити щойно виявлені факти. В дизайні середовища це можуть бути, наприклад,

- виникнення об’єктів нової типології, для яких необхідно визначити функціональне призначення, ергономічні вимоги і шляхи використання новітніх технологій;

- розширення або зміна функцій вже існуючих об’єктів і необхідність їх реконструювання в світі науково-технічного прогресу, зміни психофізичного стану і потреб сучасної людини і таке інше.

Обґрунтовуючи проблему у вступі треба коротко (2-3 речення) відобразити рівень вирішеності проблеми, існуючі теоретичні і практичні роботи в напрямку дослідження, які докладніше викладаються в основній частині.

Від доведення актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання мети дослідження

Мета дослідження — це запланований результат. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим:

- на вироблення суспільно корисного об’єкта (продукта) з ліпшими, ніж було раніше, показниками якості;

- на оптимізацію процесу досягнення високих показників якості об’єкта (продукту).

Поставленої мети досягти треба обов'язково. І неодмінно перевірити, наскільки чітко визначене досягнення мети у висновках.

Надалі формулюються об'єкт і предмет дослідження.

Об'єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення (офіс жінки-політика, сучасна бібліотека, ресторан швидкого харчування, проектування модульних меблів тощо).

Предмет – це те, що міститься в межах об'єкта (принципи проектування середовища, функціональне зонування..., освітлення..., ергономічні вимоги..., формоутворення... тощо). Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме предмет дослідження визначає тему науково-дослідної роботи, що виноситься на титульний аркуш як заголовок.

Завдання дослідження –конкретні завдання, які мають бути розв'язані відповідно до даної мети. Завдання дослідження викладаються у формі перерахування (вивчити..., описати..., встановити..., визначити, з'ясувати...,). Перелік завдань слід робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст р