Звільнення з розташування військової частини

216. Військовослужбовці строкової служби у вільний від занять
та робіт час мають право вільно переміщатися по території військової
частини, а під час звільнення - і в межах гарнізону. Виїзд офіцерів, пра-
порщиків (мічманів), військовослужбовців, що проходять військову слу-
жбу за контрактом, за межі гарнізону здійснюється з дозволу командира
військової частини. Виїзд військовослужбовців строкової служби за межі
гарнізону (за винятком випадків відбуття у відпустку-або відрядження)
забороняється.

217. Військовослужбовці строкової служби, які не мають дис-
циплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на чергове звіль-
нення, користуються правом на звільнення з розташування військової
частини. При цьому звільнення військовослужбовців здійснюється в та-
кій черговості, щоб це не призводило до зниження рівня бойової готов-
ності військової частини та якості бойового чергування.

Військовослужбовці строкової служби звільняються з розташу-
вання військової частини командиром роти у визначені командиром вій-
ськової частини дні й години та у встановленому ним порядку. Одночас-
но з підрозділу може бути звільнено не більш як ЗО відсотків особового
складу. Військовослужбовці рядового складу першого року служби оде-

 

 

 

ржують право на звільнення з розташування військової частини після
прийняття ними Військової присяги. У суботу та передсвяткові дні три-
валість звільнення не може бути більшою за добу, а в неділю і свята - до
початку вечірньої перевірки. За дозволом командира батальйону коман-
дир роти може дати військовослужбовцю дозвіл на звільнення через по-
важну причину і в інші дні тижня після навчальних занять до відбою або
до ранку наступного дня (але не пізніше ніж за 2 години до початку за-
нять).

Для забезпечення вільного волевиявлення військовослужбов-
цям строкової служби в день виборів надається звільнення не менш як на
чотири години, крім тих військовослужбовців, які призначені до складу
добового наряду. Голосування військовослужбовців, які несуть службу в
наряді, проводиться у вільний від несення цієї служби час.

Дозвіл на звільнення дається почергово. Черговість звільнень
контролюється заступниками командирів взводів.

218. За дозволом на звільнення військовослужбовець звертаєть-
ся до свого безпосереднього командира (начальника). Наприклад: "Това-
ришу сержанте, прошу дати мені дозвіл на звільнення до 23-ї години".

Заступники командирів взводів подають старшині роти для до-
повіді командирові роти підписані командиром взводу списки на звіль-
нення військовослужбовців рядового і сержантського складу строкової
служби.

219. У визначений час черговий роти шикує військовослужбов-
ців, які мають дозвіл на звільнення, і доповідає старшині роти. Старшина
роти перевіряє їх за списком, а також їх зовнішній вигляд, знання ними
правил поведінки у громадських місцях, наявність військових квитків і
видає їм записки про звільнення. Черговий роти вносить їх прізвища до
книги обліку звільнених, складає список і представляє звільнених черго-
вому частини (додатки 12 і 13 до цього Статуту).

220. Після повернення із звільнення військовослужбовці допо-
відають черговому роти про повернення, здають йому записки про звіль-
нення і доповідають своєму безпосередньому командирові (начальнико-
ві). Наприклад: "Товаришу сержанте, рядовий Сергієнко зі звільнення
прибув, зауважень не мав (чи мав таке-то зауваження від такого-то)".

Якщо військовослужбовець повертається до підрозділу після
відбою, він доповідає лише черговому роти.

Черговий роти зазначає у книзі обліку звільнених час повер-
нення військовослужбовців зі звільнення, доповідає черговому частини
про повернення звільнених і здає записки про звільнення старшині роти.

 

 

221. Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом,
мають право перебувати поза розташуванням військової частини у віль-
ний від служби час за умови одночасної відсутності не більше ніж ЗО
відсотків загальної кількості військовослужбовців певної категорії.

222. Курсанти 1-2 курсів звільняються із розташування військо-
во-навчального закладу у порядку, встановленому для військовослужбо-
вців строкової служби. Курсанти старших курсів звільняються за рішен-
ням командирів (начальників) військово-навчального закладу після за-
кінчення навчальних занять і обов'язкових годин самостійної роботи, ви-
значених розпорядком дня

Відрядження, відправлення і прямування підрозділів (команд)

223. У службові відрядження підрозділи відправляються, як
правило, на чолі з їх командирами. Якщо у відрядження відправляються
військовослужбовці рядового і сержантського складу різних підрозділів,
формується команда, начальником якої призначається сержант, прапор-
щик або офіцер.

Командирові підрозділу (начальникові команди) у військовій
частині видаються посвідчення про відрядження і список особового
складу підрозділу (команди) із зазначенням виду та номера зброї, кілько-
сті виданих боєприпасів, засвідчений гербовою печаткою військової час-
тини й підписом начальника штабу частини. Командирові підрозділу
(начальникові команди), крім того, даються вказівки про:

порядок прямування та харчування в дорозі;

до якого часу, куди і в чиє розпорядження відбуває підрозділ
(команда);

вимоги правил безпеки, правил зберігання і застосування зброї.

Крім того, можуть бути дані й інші в'казівки, пов'язані з вико-
нанням відповідних завдань та несенням служби підрозділом (коман-
дою).

Підготовкою підрозділу (команди) для відправлення в службове
відрядження керує командир того підрозділу, до складу якого входить
цей підрозділ (команда).

У встановлений час підрозділ (команда) на чолі з призначеним
командиром (начальником) прибуває до начальника штабу чи командира
військової частини.

Начальник штабу чи командир військової частини перевіряє го-
товність підрозділу (команди), інструктує командира (начальника) під-

 

 

розділу (команди), а у разі потреби й увесь особовий склад, забезпечує
відправлення підрозділу (команди), виділяючи транспортні засоби.

224. Командир підрозділу (начальник команди) відповідає за
підтримання особовим складом військової дисципліни та порядку, своє-
часне виконання завдань, а також за збереження зброї, боєприпасів та
іншого військового майна.

Прибувши до місця призначення, командир підрозділу (началь-
ник команди) доповідає особі, в розпорядження якої прибув підрозділ
(команда), а після повернення - начальникові штабу чи командирові вій-
ськової частини.

225. Під час пересування на автомобілях командир підрозділу
(начальник команди) виконує обов'язки начальника колони (старшого
машини).

Перевезення особового складу на необладнаних, а взимку - на
відкритих автомобілях заборонено.

Під час пересування залізничним, морським, річковим і повіт-
ряним транспортом необхідно додержуватися вказівок, викладених у
розділі 12 цього Статуту.

226. Військовослужбовці рядового і сержантського складу роти,
які вирушають для виконання службових завдань, а також на екскурсії до
громадських закладів у межах гарнізону, рухаються командою на чолі зі
старшим, призначеним командиром роти з офіцерів, прапорщиків або се-
ржантів.

Старший з офіцерів, прапорщиків збирає особовий склад ко-
манди, шикує його, оглядає, складає список і про готовність команди до-
повідає командирові роти чи особі, яка його заміщає, а по одержанні до-
зволу відводить команду до місця призначення.

Старший із сержантів, вишикувавши команду, веде її на огляд
до старшини роти, одержує від нього записку про звільнення на своє ім'я
й список команди за підписом командира роти. Загальна кількість війсь-
ковослужбовців разом із старшим зазначається у записці про звільнення.
Потім старший веде команду до чергового частини.

227. Якщо з підрозділу відбуває двоє чи більше військовослуж-
бовців, з їх числа завжди призначається старший. Команди у складі трьох
і більше військовослужбовців прямують до місця призначення строєм
під командою старшого.

Для запобігання нещасним випадкам команди, які вирушають
пішки, повинні мати вночі увімкнені сигнальні ліхтарі на початку й у кі-
нці колони, а вдень - сигнальні прапорці.