Книга видачі зброї та боєприпасів

Примітки:

1. Зброя особовому складові видається черговим роти за наказом командира роти чи старшини роти.

2. Зброя та боєприпаси військовослужбовцям видаються лише під особистий підпис. Боєприпаси для варти видаються за дозволом командира роти старшиною ротн, він же приймає ці боєприпаси і розписується в книзі.

3. З метою прискорення видачі зброї та боєприпасів на випадок тривоги в кінці книги наперед робиться запис, який у разі потреби уточнюється. Підпис про одержання зброї та боєприпасів ставиться під час їх отримання.

 

 

ЗРАЗОК

Додаток 11

до Статуту внутрішньої служби
(стаття 112)

Книга огляду (перевірки) озброєння

1. Книга зберігається у командира роти.

2. Запне про результати огляду (перевірки) робиться командиром (начальником), починаючи від ко-
мандира роти й вище.

 

 

 

 

Додаток 12

ЗРАЗОК

до Статуту внутрішньої служби

(стаття 219)

Записка про звільнення

Примітки,

1. Бланки записок про звільнення розміром 10 х 8 см виготовляються у друкарні.

2. Якщо із звільненим ідуть інші військовослужбовці строкової служби, то в записці про звільнення в рядку "З ним Ідуть - особи (осіб)" літерами зазначається їх кількість.

Діє в межах________________________________________________

 

 

 

ЗРАЗОК

Додаток ІЗ

до Статуту внутрішньої служби
(стаття 219)

Книга обліку звільнених

 

 

ЗРАЗОК

Додаток 14

до Статуту внутрішньої служби
(статті 206 і 256)

Книга запису хворих

 

 

ЗРАЗОК

Додаток 15

до Статуту внутрішньої служби
(стаття 230)

Книга запису відвідувачів

 

 

ЗРАЗОК

Додаток 16

до Статуту внутрішньої служби
(стаття 161)

ПЕРЕЛІК
НАПИСІВ НА ДВЕРЯХ ПРИМІЩЕНЬ,
БІЛЯ ВХОДІВ ДО БУДИНКІВ
ТА ОПИС ЇХ ОФОРМЛЕННЯ

І. Перелік приблизних написів на дверях приміщень

а) у батальйоні:

командир батальйону;
заступник командира батальйону;
штаб батальйону;
кімната для офіцерів;

б) у роті:

спальне приміщення;

народознавча світлиця;

командир роти;

кімната підготовки офіцерів до занять;

кімната підготовки сержантів до занять;

кімната зберігання зброї;

кімната (місце) чищення зброї;

кімната побутового обслуговування;

кімната зберігання майна роти та особистих речей;

кімната (місце) занять фізичними вправами та спортом;

кімната для вмивання;

сушарня;

кімната (місце) для чищення взуття та курінця;

місце зберігання господарського інвентарю;

душова кімната;

туалет.

Примітки: 1. У разі потреба після найменування приміщення може зазначатися
номер роти.

2. У разі суміжного (чи на одному поверсі) розташування кімнат, зазначених у
підпунктах "а" і "б", їх послідовна нумерація проводиться, починаючи з входу в примі-
щення.

3. На покажчиках кабінетів посадових осіб частини в вище, управлінь, установ
і військово-навчальних закладів зазначається військове званий, приз віще та ініціали по-
садової особи (чи кількох осіб). Номер кімнати зазначається окремо.

 

 

Примітки: 1, Покажчики. розміщуються на висоті 170 см від підлоги.

Номери кімнатну штабах, управліннях, установах і військово-навчальних закладах розмішуються на 5
см вище від покажчиків, посеред дверей.

2. Напис на покажчиках робиться без нахилу прямими літерам (цифрами) на білому фоні чорною фарбою.

З Розміри покажчиків: ширина - 25 см і висота - 10 см; висота цифр - 5 см, висота літер основного напису до 3 см, інших написів до 1 см.

Розміри покажчиків з номерами кімнат: ширина - 10 см і висота - 7 см; висота
цифр - 5 см.

ІІІ. Зразки написів на вивісках біля входи до будинків

Примітки: 1. Вивіски для будинків штабів військовим частин (навчальних закладів, військових комендатур І контрольно-пропускних пунктів) виготовляються на жорсткій основі й закріплюються під склом у рамці золотистого кольору завширшки 3 см. Напис виконується на синьому фоні бронзовою (золотистою) фарбою. На відстані 20 мм від верхнього краю вивіски посередині наноситься зображення - малий Державний Герб України на шиті синього кольору в золотистому обрамленні (ширина обрамлення відповідає ширині елементів тризуба).

Розміри елементів тризуба: ширина - 6 см і висота - 8, 5 см.

2. На вивісках будинків штабів військових частин (навчальних закладів, військових комендатур і контрольно-пропускних пунктів) на 2, 5 см нижче від тризуба наноситься напис: "Міністерство оборони України". На Інших будинках, які розташовані па території військової частини (навчальної закладу), під тризубом наноситься лише назва будинку (наприклад, "ЇДАЛЬНЯ". "НАВЧАЛЬНИЙ КОРПУС", "ВАРТОВЕ ПРИМІЩЕННЯ" тощо).

Розміри: ширина - 60 см і висота - 40 см; висота літер і цифр основного напису - до 10 см, інших написів -до 5 см.

3. Вивіски розміщуються на стіні будинку на видному місці біля головного входу.

 

 

IV. Зразки опису майна, що знаходиться в кімнаті (приміщенні)

Примітки: 1. Опис призначений для обліку майна (меблів, інвентарю та обладнання), що знаходиться в
приміщенні (кімнаті) підрозділу, штабу, складу, клубу, парку, ангара, майстерні тощо.

2. Опис складається в одному примірнику І підписується особою, відповідальною за збереження майна
в даній кімнаті, приміщенні.

3. У графі "Кількість" опису, що вивішується в кімнаті для зберігання зброї, зазначається кількість ста-
впиць, шаф, ящиків, стендів, плакатів та іншого майна, що в пій знаходяться. У цій графі зазначаються також но-
мери шаф І якою печаткою вони запечатані.

4. У разі зміни кількості предметів у кімнаті, приміщенні складається новий опис.

5. Розмір опису 210x297 мм або 148x210 мм.

6. Опис вивішується у заскленій дерев'яній рамці.

 

 

Додаток 17

до Статуту внутрішньої служби
(стаття 272)

ОПИС НАГРУДНИХ ЗНАКІВ (НАРУКАВНИХ ПОВ'ЯЗОК)
ДЛЯ ЧЕРГОВИХ

1. Нагрудний знак

Нагрудній знак виготовляється у вигляді металевого прямокутника, який покри-
вається емаллю синього кольору і за периметром береться в рамку, фарбою золотистого
кольору виконується напис "Черговий частини" (черговий батальйону, КІШ, їдальні, па-
рку, штабу, фельдшер, сигналіст-барабанщик, оперативний черговий, помічник операти-
вного чергового, черговий зв'язку, черговий військового ешелону тощо). Розмір знака:
ширина - 7 см і висота - 3, 5 см. Написи виконуються без нахилу, прямими літерами. Ви-
сота літер - 0, 7 см. На зворотному боці знака повинна бути шпилька для кріплення до
одягу.

Нагрудний знак закріплюється посередині клапана лівої кишені так, щоб верх-
ній його край був на рівні верхнього шва клапана.

2. Нарукавна пов'язка

Нарукавна пов'язка застосовується в польових умовах і виготовляється з напів-
жорсткої тканини синього кольору, завдовжки ЗО - 40 см і завширшки 10 см. Краї пов'яз-
ки підгинаються і до них пришивається тасьма (резинка) для закріплення пов'язки на ру-
каві. На пов'язку наноситься жовтою фарбою чи нашивається з жовтої тканини відповід-
ний напис.

 

 

Додаток 18

до Статуту внутрішньої служби
(стаття 369)

ПРАВИЛА РОЗБИВКИ ТАБОРУ

1 Місце розбивки табору визначається старшим начальником за погодженням Із
місцевими й регіональними органами влади Це місце, по можливості, повинно бути по-
близу навчальних об'єктів (полів)

2 Під час визначення фронту табору необхідно враховувати напрямок вітрів
Перетинання фронту табору проїзними дорогами загального користування не

допускається Відстань від фланпв табору до проїзних доріг повинна становити не менше
ніж 50 м

3 Табір розбивається на прямокутні квартали поздовжніми, та поперечними лі-
ніями, які є водночас і шляхами сполучення

4 У глибину табір розділяється на смуги трьома паралельними до фронту табо-
ру лініями - передньою, середньою та задньою Відстань між лініями в глибину визнача-
ється системою розміщення наметів, необхідних споруд та обладнання Ширина перед-
ньої лінії має бути не менше ніж 10 м, середньої та задньої ліній - не менше ніж 5 м Між
рядами наметів у глибину табору обладнуються доріжки завширшки до 3 м

Для руху техніки вздовж розташування табору в його тилу обладнуються доро-
ги окремо для колісних і для гусеничних машин

5 Перпендикулярно до фронту табір розділяється поперечними лініями, які
прокладаються між батальйонами та окремими підрозділами військової частини За діля-
нкою табору між поперечними лініями від передньої лінії до доріг для техніки закріплю-
ється назва того батальйону (підрозділу), який розміщений у першій смузі ділянки Ши-
рина поперечної лінії - не менше ніж 3 м

6 У першій смузі (між передньою та середньою лініями) в наметах розміщу-
ються підрозділи згідно з порядком їх номерів

У другій смузі (між середньою і задньою лініями) розміщуються штаб військо-
вої частини, медичний пункт і їдальня, погрібці для води Та умивальники

У третій смузі (між задньою лінією та дорогою для техніки) розміщуються туа-
лети, склади, майстерні та інші господарські споруди

Склади боєприпасів та вибухових речовин розміщуються за межами табору

7 Наметні гнізда розташовуються по фронту роти трьома або двома гніздами
Розмір гнізда - 5x5 м Відстань по фронту між основами бортів суміжних гнізд - 2, 5 м, а в
глибину -5м

Віддалення наметних гнізд від найближчої межі лінійки - не менше
ніж 1, 5 м

Справа від, входу до намету на табличці, зазначається його номер І військове
звання, прізвище та Ініціали старшого Розмір таблички за
шириною - 20 см і за висотою - 15 см

Написи на табличці виконуються прямим шрифтом на жовтому фоні чорною
фарбою Таблички розміщуються на висоті 50 см від землі '

Сержанти строкової служби розміщуються у своїх підрозділах Для старшини
роти виділяється окремий намет, в якому зберігаються документи роти

Офіцери, прапорщики, а також військовослужбовці-жінки розміщуються в
окремих наметах, з розрахунку один намет на три особи, або в приміщеннях У баталь-
йоні виділяється намет для штабу батальйону

 

 

8 Намети для народознавчих світлиць встановлюються на лінії задніх рядів на-
метів рот, поруч із ними влаштовуються майданчики - класи для загальних зборів роти

9 У центрі розташування військової частини (між підрозділами) на лінії першо-
го ряду наметів встановлюється підпора прапора За підпорою прапора на лінії другого
ряду наметів установлюється намет для чергового частини та його помічника Намети
для варти встановлюються у другій смузі

10 У першій смузі за наметами рот розміщуються приміщення (намети) для
зберігання зброї, поблизу яких обладнуються місця для чищення зброї, а за ними - погрі-
бці для води та умивальники

11 Постові грибки для днювальних встановлюються на передній лінії по одно-
му на правому й лівому флангах кожного батальйону

12 Парки обладнуються між задньою лінією та дорогою для техніки, на флангах
або перед фронтом табору Ділянки для парків визначаються командиром з'єднання або
військової частини

13 Гімнастичні містечка та майданчики для спортивних ігор влаштовуються, як
правило, неподалік від передньої лінії

14 Клуб військової частини розташовується на ділянці місцевості, яка дозволяє
вигідно обладнати відкриту сцену з місцями для глядачів та клубними павільйонами

15 Залежно від місцевих умов під час розбивки табору допускаються такі
відхилення

а) фронт табору може бути розбитий не за прямою лінією, а згідно з умовами
місцевості;

б) Інтервали між підрозділами можуть бути збільшені або зменшені,

в) парки можуть бути розміщені за межами табору

16 Територія табору обладнується блискавкозахисними пристроями, а також,
пристроями, які забезпечують додержання правил охорони довкілля

17 Для опалення наметів на кожну ніч призначаються окремі опалювачі, які по-
винні пройти Інструктаж з вимог пожежної безпеки і беззаперечно додержуватися їх

Ліжка та нари встановлюються так, щоб ширина проходів між ними і вільного
місця навколо печей була не меншою 1 м

18 Для електричного освітлення наметів використовується провід з подвійною
гумовою Ізоляцією У разі гасового освітлення ліхтарі підвішуються на дроті до основно-
го стояка на відстані не ближче 70 см від полотна намету

19 Місце стоянки техніки обладнується не ближче ніж за 50 м від наметів Міс-
ця для куріння та розпалення вогнищ обладнуються не ближче ніж за 15 м від наметів та
дерев

Навколо стоянки техніки повинне бути протипожежна смуга
завширшки 2 м

20 Похідні кухні встановлюються на відстані 10 м від хвойних дерев, 25

м - від наметів Майданчики для кухонь у радіусі 5 м очищаються від моху, ча-
гарнику та Іншого рослинного покрику Попіл з кухонь виноситься в ями, заливається
водою І засипається піском

 

 

Додаток 19

до Статуту внутрішньої служби
(стаття 187, 353 і 368)

ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
Загальні протипожежні заходи у військових частинах і підрозділах

1 3 метою запобігання пожежі територію військової частини слід постійно
очищати від сміття та сухої трави

Усі сховища, навіси, майданчики з боєприпасами, цехи основного й допоміжно-
го виробництва, лабораторії, лінії високої напруги, електростанції й трансформаторні
підстанції, димарі котелень, водонапірні башти, склади пального, мастильних матеріалів
та, інших матеріальних засобів повинні обладнуватися блискавкозахисними пристроями
та Іншими Інженерними системам, що забезпечують їх пожежо- та вибухобезпечність

Під'їзд до джерел пожежного водозабезпечення, будівель та усі проїзди на тери-
торії повинні бути завжди вільними для руху пожежних машин

2 3 метою пожежної безпеки заборонено

розпалювати вогонь ближче ніж за 40 м від будівель, майданчиків з майном І
машинами, а також курити й застосовувати приладдя з відкритим вогнем у парках, схо-
вищах, ангарах та подібних до них приміщеннях,

користуватися несправними печами, застосовувати для розпалення вогню запа-
лювальні рідини, залишати матеріали, що можуть горіти, й майно поблизу печей та самі
печі без нагляду, сушити одяг на печах, димарях, проти пічних отворів, топити печі у го-
дини відпочинку (сну) особового складу У разі опалення печами димарі очищають від
сажі не рідше ніж один раз на два місяці,

відігрівати замерзлі водогінні та інші труби в будинках відкритим вогнем (фа-
келами, паяльними лампами) Це можна робити лише з використанням пари, гарячої води
та Іншими безпечними засобами,

розміщувати в підвальних приміщеннях і під сходами будинків майстерні, коте-
льні, парильні та склади де обробляються чи зберігаються вогненебезпечні рідини та ма-
теріали,

перекривати доступ до засобів пожежегасіння, електрощитів та електрорубиль-
ників, зберігати на горищах, сходах і в коридорах матеріали й майно, робити перегород-
ки, розміщувати підсобні майстерні й лабораторії, а також використовувати ці примі-
щення як житло,

використовувати не за призначенням засоби пожежегасіння,

перекривати запасні виходи з приміщень,

користуватися несправною електромережею та обладнаням, застосовувати по-
бутові електрообігрівальні прилади без вогнетривких підставок, а також замінювати в
розподільних щитках перегоріли запобіжники дротом та Іншими предметам,

обгортати електролампи папером і тканиною, заклеювати чи закривати електри-
чний провід шпалерами, плакатами, застосовувати для освітлювальної електромережі те-
лефонні проводи,

облицьовувати стіни приміщень тканинами, не обробленими вогнезахисною су-
мішшю,

здавати під охорону приміщення (сховища), стан протипожежної безпеки
яких не перевірено

3 Дезінфекція й сушіння обмундирування здійснюється в обладнаних типо-

 

 

вих дезінфекційних камерах (сушарнях)

 

постійним наглядом Перед завантажен-
ням у камери одягу вивертаються кишені

Під час дезінфекції й сушіння обмундирування заборонено збільшувати всере-
дині камери температуру - понад установлені норми,

перевантажувати камери й сушарні,

завантажувати в камери, одяг, просочений мастилами і запалювальними ріди-
нами,

укладати обмундирування на запобіжні сітки камер

4 У штабах, казармах, клубах, вартових і виробничих приміщеннях курити
дозволяється лише у спеціально відведених, пожежобезпечних та обладнаних витяжною
вентиляцією місцях

Для розігрівання сургучу застосовуються електросургучеварки з електролампою
потужністю не більше ніж 200 Вт. Щоденно після закінчення, роботи сміття, що може
горіти, й папір із приміщень прибираються '

На випадок пожежі розробляється та вивішується план евакуації (у багатопове-
рхових будинках на кожному поверсі) У плані евакуації зазначаються схема поверху,
евакуаційні шляхи і виходи, правила поведінки, а також порядок і послідовність дій до-
бового наряду у разі виникнення пожежі

5 Коридори, проходи, основні й запасні виходи, сходи завжди повинні бути ві-
льними й не захаращеними Двері виходів із штабів, казарм, майстерень, клубів та Інших
приміщень повинні відчинятися назовні Забивати запасні виходи й облицьовувати сті-
ни та стелі сходових кліток і коридорів матеріалами, що можуть горіти, забороняється
Запасні евакуаційні виходи позначаються відповідними знаками, ключі від них збері-
гаються у чергового штабу (підрозділу)

6 Засоби пожежогасіння, водоймища, пожежні гідранти й крани повинні бути
справними, а їх місце позначається стандартними табличками

Кількість засобів пожежогасіння в будівлях і на об'єктах встановлюється спеці-
альними нормами На території складів, парків, в ангарах і виробничих приміщеннях за-
соби пожежогасіння зберігаються на щитах

7 Біля телефонних апаратів повинні бути написи із зазначенням номера телефо-
ну найближчої пожежної команди, а на території військової частини мають бути засоби
звукової сигналізації для подавання сигналу пожежної тривоги

8 Щоденно в установлений командиром частини час усі майстерні, сховища,
склади, парки, ангари та інші виробничі приміщення перевіряються начальниками майс-
терень, сховищ, складів, цехів, черговим парку й особами пожежного наряду частини, усі
помічені недоліки усуваються до закриття приміщень (сховищ), а електричні мережі від-
ключаються за допомогою зовнішніх рубильників

Підтвердженням виконання вимог пожежної безпеки в таких випадках вважа-
ється пожежний жетон, який вручається пожежним нарядом особі, що закриває об'єкт
Начальники сховищ, вкладів І черговий парку під час здавання об'єкта під охорону пере-
дають жетони начальникові варти У встановлений командиром частини час начальник
пожежного наряду одержує пожежні жетони від начальника варти

9 Додаткові протипожежні заходи у військових частинах проводяться згідно зі
спеціальними положеннями посібниками дорадниками й Інструкціями та правилами
пожежної безпеки

10 Зварювальні та Інші роботи з вогнем проводяться з дозволу командира І за-
узгодженням з пожежною службою частини У разі необхідності виставляється пожеж-
ний пост Приступати до проведення вогненебезпечних робіт дозволяється тільки після
виконання всіх вимог пожежної безпеки (наявність засобів пожежогасіння, прибирання

 

 

робочого місця від легкозаймистих матеріалів, захист конструкцій тощо) Після прове-
дення вогненебезпечних робіт робоче місце слід ретельно оглянути І вжити заходів щодо
усунення порушень, які можуть спричинити пожежу

Особливі протипожежні вимоги в парках та ангарах

11 Машини (літальні апарати) необхідно ставити так, щоб між ними залишали-
ся проходи завширшки не менше 1 м для забезпечення їх швидкого виведення на випадок
пожежі

12 Для запобігання виникненню пожеж у парках та ангарах категорично забо-
ронено

заправляти пальним машини (літальні, апарати), що знаходяться на стоянках, І
залишати машини (літальні апарати) з паливними баками та паливопроводами, що проті-,
кають,

зберігати в місцях стоянок машин (літальних апаратів) пальне ти мастильні ма-
теріали (крім тих, що містяться в баках) та порожню тару,

промивати й чистити гасом, бензином та Іншими пальними рідинами чохли, ка-
поти та одяг,

зберігати в машинах (літальних апаратах) сторонні предмети, особливо промас-
лені ганчірки, чохли й спеціальний одяг,

застосовувати пожежонебезпечю підігрівачі, а також відкритий вогонь та легко-
займисті матеріали, що можуть горіти, під час обслуговування машин на стоянках,

виконувати - зварювальні роботи в приміщеннях для стоянки машин,

заправляти пальне в незаземлені літальні апарати,

допускати на аеродром техніку без засобів пожежогасіння,

тримати літальні апарати без шасі,

захаращувати ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних апаратів),
улаштовувати в цих приміщеннях комори, майстерні й використовувати їх як житло,

зачиняти ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних апаратів) на
внутрішні засуви

13 Для забезпечення негайного виведення із стоянки машин (літальних апара-
тів) у разі пожежі щоденно виділяються чергові тягачі з спеціальними тросами та наряд
військовослужбовців

На пунктах заправлення пальним

14 3 метою запобігання пожежам на пунктах заправлення пальним категорично
заборонено

рух машин зі швидкістю понад 10 км/год,

проведення заправлення машин на відстані ближче ніж 2 м від заправної колон-
ки, а не вимкненим двигуном, а також за наявності людей у кузові,

виконання регулювальних та ремонтних робіт,

подавання звукових та світлових сигналів,

куріння, використання відкритого, вогню, а також ліхтарів та світильників у ви-
бухонебезпечному виконанні,

наливання пального в резервуар вільним струменем,

зливання пального Із цистерн, експлуатацію резервуарів, заправних колонок І
трубопроводів без їх заземлення,

експлуатацію пункту заправлення, не обладнаного блисковкозахисними при-

 

 

строями,

запуск двигуна машини до усунення з його поверхні розлитого пального,
зберігання на пункті заправлення промасленого ганчір'я

У майстернях

15 Приміщення, де виконуються роботи Із застосуванням легкозаймистих рідин
(гасу, бензину, ацетону, нітролаку тощо) та заряджання акумуляторних батарей, облад-
нуються спеціальною вентиляцією Електродвигуни, ліхтарі, світильники й електророз-
подільні пристрої використовуються тільки у вибухозахищеному виконанні Зарядні аг-
регати та генератори газозварювальних апаратів установлюються в окремих приміщен-
нях Установлювати печі в цих приміщеннях забороняється

16 Легкозаймисті рідини повинні зберігалися в металевому добре закупоре-
ному посуді та в кількості, що не перевищує одно 1 денної потреби, а після закінчення
робіт виносяться в спеціально обладнане складське приміщення

Розхідні баки виробничих печей та агрегатів місткістю 1 куб м, які працюють
на рідкому паливі, встановлюються в окремих Ізольованих приміщеннях, а місткістю до
1 куб м - на вогнетривких стінах на відстані не менше ніж 5 м від агрегатів

17 Для обтиральних матеріалів І промасленого ганчір'я в усіх виробничих при-
міщеннях установлюються металеві ящики з кришками, які обов'язково випорожнюються
після закінчення робіт

Промаслений спеціальний одяг повинен зберігатися поза виробничими примі-
щеннями (цехами) у спеціальних шафах у розгорнутому вигляді

Залишати в кишенях спеціального одягу Промаслені обтиральні матеріали забо-
роняється

18 Опалення печей закінчується за 2 години до закриття майстерень Після за-
кінчення робіт усі виробничі відходи та сміття, що зібралися за день, мають бути вине-
сені з приміщень майстерень

У складах (сховищах)

19 Допуск на технічну територію складів (сховищ) Із сірниками та Іншими за-
палювальними пристроями заборонено

Трава на території складів (сховищ) своєчасно викошується й прибирається
Сушіння трави на території складів (сховищ) та ГІ випалювання не допускається

20 У складах (сховищах) дозволяється тримати лише, ті види майна, для яких
вони призначені

Забороняється захаращувати у складах (сховищах), проходи й виходи, зачиняти
двері на внутрішні засуви, а також оббивати стелажі й затемнювати вікна папером, кар-
тоном, ялівкою Із полімерних матеріалів, тканинами, не обробленими вогнезахисною су-
мішшю

21 Укладання майна в штабелі здійснюється так, щоб залишалися вільними
проходи й виходи Забороняється складати майно впритул до печей, радіаторів опалення,
електромережі й ламп, а також проводити у сховищах роботи, не пов'язані з перенесен-
ням та складанням майна

22 Поблизу складів (сховищ) забороняється складати будівельні матеріали, за-
паси палива чи будь-якого майна, а також порожню тару й упаковку та зберігати в зага-
льних сховищах легкозаймисті рідини

23 Топки та затулкові отвори печей установлюються лоза складами (сховища-
ми), а димарі обладнуються Іскровловлювачами За дві години до закриття складів опа-

 

 

лення печей повністю закінчується, всі печі оглядаються і зачиняються.

24. У разі коли встановлюється електроосвітлення, всі склади (сховища) облад-
нуються зовнішніми рубильниками, які так само, як і групові щитки із запобіжниками,
повинні бути в металевих ящиках. У складах (сховищах) встановлюються світильники
закритого типу (із скляними ковпаками), які розміщуються вздовж основних та оглядо-
вих проходів, становлення електророзеток і влаштування службових приміщень у скла-
дах (сховищах) забороняється.

25. У сховищах боєприпасів і вибухових речовин, у місцях, де ведуться роботи
з такими речовинами, шибки у вікнах мають бути матовими або зафарбованими білою
фарбою.

Боєприпаси і вибухові речовини не можна залишати навіть на короткий час у
місцях, куди проникає сонячне проміння.

26. Вхід до вогненебезпечних (вибухонебезпечних) сховищ із вогнепальною
й холодною зброєю, запалювальними та освітлювальними пристроями, крім акумулятор-*
них ліхтарів, а також у взутті,, не визначеному відповідними інструкціями, забороняєть-
ся. /

27. У складах (сховищах) із легкозаймистими рідинами допускається встанов-
лення. лише світильників у вибухозахищеному виконанні.

28. Розлите на території складу (сховища) пальне негайно засипається піском,
який потім виноситься за межі території.

29. Відкупорювати металеву тару зубилом чи молотком, які можуть дати іск-
ру, забороняється. Дня відгвинчування пробок слід використовувати лише спеціальні
ключі.

30. Після закінчення роботи електромережа у сховищах, крім технічних засо-
бів охорони, вимикається зовнішнім рубильником, який потім обов'язково опечатується.

Заходи пожежної безпеки у разі встановлення пічного опалення

31. У разі встановлення металевих печей на ніжках дерев'яна підлога під піччю
повинна бути вкрита теплоізоляційним (таким, що не горить) матеріалом завтовшки не
менше ніж 12 см, а зверху - покрівельним залізом, на Яке кладеться один ряд цегли на
глиняному розчині.

Ізольована площа підлоги повинна виступати за периметр перед топкою на 70
см, з боків - не менше ніж 25 см.

32. У разі встановлення металевих печей без ніжок, а також тимчасових цегля-
них печей на дерев'яній відлозі має бути зроблена основа з чотирьох рядів цегли на гли-
няному розчині.

33 На дерев'яній відлозі перед топковим отвором слід прибити металевий лист
розміром 70x50 см. Відстань від топкового отвору до протилежної стіни повинна бути не
менше ніж 1 м 25 см, а від печі до обладнання - не менше ніж 70 см.

34. Для влаштування металевих димових труб необхідно:

деталі труб щільно з'єднувати між собою у напрямку руху диму та на глибину
діаметра труби;

металеву трубу вставляти в догляну кладку не менше ніж на 10 см;

у разі прокладання труби через вікно - вставляти в нього лист покрівельного за-
ліза завтовшки не менше ніж 3 діаметри труби, кінець якої повинен бути виведений зовні
на відстань не менше ніж 70 см та закінчуватися направленим угору патрубком заввишки
не менше ніж 50 см з іскрогасником;

у разі прокладання труб через стіни та перегородки з легкозаймистого матеріалу

 

 

- влаштувати цегляні перегородки завтовшки 38 см лля незахищених конструкцій та 25
см для конструкцій, захищених від загорання;

виводити труби від стіл, перегородок та конструкцій покрівлі на відстань не ме-
нше ніж 70 см, їх загальна довжина не повинна перевищувати 10 м;.

у разі виведення труб через вікна одноповерхових будівель, верхніх поверхів
багатоповерхових будівель не допускати, щоб вони піднімалися вище карниза на 1 м,
стежити, щоб закінчувалися іскрогасниками.

35. Забороняється вводити труби у вентиляційні канали.

 

 

 

 

 

 

ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

 

 

Затверджений Законом України
від 24 березня 1999 року № 551-XIV

Із змінами та доповненнями,
внесеними Законами України
№2171-111- від 21. 12. 2000
№662- IV- від 03. 04. 2003
№744- IV- від 15. 05. 2003
№1420- IV- від 3. 02. 2004

 

 

 

Цей Статут визначає сутність військової дисципліни,
обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохо-
чень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх за-
стосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій
та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно
від своїх військових звань, службового становища та заслуг пови-
нні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Положення Статуту поширюються на громадян, звіль-
нених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння
військової форми одягу, під час носіння ними військової форми
одягу.

Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України по-
ширюється на Державну прикордонну службу України, Службу
безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх
справ України, війська Цивільної оборони України та інші військо-
ві формування, створені відповідно до законів України.

 

 

Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержан-
ня всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військо-
вими статутами та іншим законодавством України.

2. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військо-
вослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист
Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірно-
сті Військовій присязі.

3. Військова дисципліна досягається шляхом:

виховання високих бойових і морально-психологічних якостей
військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського
народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ста-
влення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;

особистої відповідальності кожного військовослужбовця за до-
тримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військо-
вих статутів;

формування правової культури військовослужбовців;

умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і на-
чальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої
гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та пра-
вильного застосування засобів переконання, примусу й громадського
впливу колективу;

зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх
справедливого ставлення до підлеглих;

підтримання у військових об'єднаннях, з'єднаннях, частинах
(підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових
умов, статутного порядку;

своєчасного і повного постачання військовослужбовців встано-
вленими видами забезпечення;

чіткої організації і повного залучення особового складу до бо-
йового навчання.

4. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбов-
ця:

• додержуватися Конституції та законів України, Військової при-

сяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази коман-
дирів;

бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;

 

 

додержуватися визначених військовими статутами правил взає-
мовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товарист-
во;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічли-
вими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стриму-
вати інших від негідних вчинків.

5. За стан дисципліни у військовому об'єднанні, з'єднанні, час-
тині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захи-
сту Вітчизни зобов'язують командира постійно, підтримувати військову
дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза ува-
гою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі),
закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу
виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-
психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (на-
чальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'я-
заний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до від-
повідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня
вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та
іншим особам збитків.

Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни
оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а ви-
конанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних
Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведен-
ня порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.

Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти команди-
рові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

Командир, який не забезпечив додержання військової дисцип-
ліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом
відповідальність.

6. Право командира - віддавати накази і розпорядження, а обо-
в'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинно-
го наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно
та у встановлений строк.

Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для
відновлення порядку вжити всіх передбачених законами та військовими

 

 

статутами заходів примусу аж до арешту винного й притягнення його до
кримінальної відповідальності.