Розміщення у населених пунктах

179. Військові частини (підрозділи військових частин) розмі-
щуються у населених пунктах за письмовим розпорядженням Міністра
оборони України, його заступників та командувачів військ оперативних
командувань в адміністративних будинках, а у разі їх відсутності - у
придатних для житла будівлях (приміщеннях) на умовах, визначених за-
конодавством.

Самовільне переселення з будинку в будинок забороняється.

180. Населені пункти, які призначаються для тимчасового роз-
міщення військових частин (підрозділів), за розпорядженням старшого
командира попередньо підлягають санітарно-епідеміологічному обсте-
женню. Розміщення в населених пунктах, несприятливих у санітарно-
епідеміологічному відношенні, забороняється.

 

 

Перед використанням приміщень, навісів і майданчиків коман-
дир підрозділу оглядає їх, після чого віддає розпорядження про розмі-
щення особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки.

Офіцери і прапорщики розміщуються в окремих приміщеннях
поблизу підпорядкованих їм підрозділів.

Озброєння, бойова та інша техніка розміщуються у складі під-
розділів, поза будівлями, на прихованих (замаскованих) майданчиках чи
під накриттям.

181. Для кожної роти встановлюється межа розташування, від-
водяться приміщення та ділянки місцевості для проведення занять, а та-
кож призначається пункт збору на випадок тривоги.

182. Для розміщення складів відводяться окремі приміщення,
які відповідають правилам пожежної безпеки і забезпечують збереження
майна.

Кухні, пекарні та лазні, якщо для них не виділено окремих при-
міщень, повинні знаходитися на такій відстані від жилих та інших буді-
вель, щоб вони не могли спричинити пожежі.

183. Вода для пиття й приготування їжі береться лише з визна-
чених колодязів (або інших джерел). Для запобігання їх забрудненню
вживаються відповідні заходи, а біля них виставляється цілодобова охо-
рона.

184. У кожному приміщенні призначається старший, який від-
повідає за поведінку військовослужбовців, внутрішній порядок і ціліс-
ність майна в приміщенні, чистоту території, що прилягає до приміщен-
ня, та додержання правил пожежної безпеки. -

Військовослужбовцям заборонено користуватися майном влас-
ників приміщень без їх дозволу.

185. У разі тимчасового розміщення в населеному пункті зброя
та боєприпаси зберігаються в сухому, віддаленому від дверей, печей, обі-
грівальних приладів місці та постійно охороняються добовим нарядом.
Обмундирування і спорядження розміщуються у пристосованих для цьо-
го місцях. Особисті речі та білизна зберігаються у речових мішках.

186. Інші вимоги, що стосуються внутрішнього порядку й зві-
льнення військовослужбовців строкової служби, слід виконувати за пра-
вилами, визначеними для розміщення в казармах.

Пожежна безпека

187. Пожежна безпека в Збройних Силах України забезпечуєть-
ся здійсненням комплексу організаційних і технічних заходів, спрямова-

 

 

них на запобігання виникненню пожежі, та системою пожежного захис-
ту.

Усі військовослужбовці повинні знати й виконувати вимоги
пожежної безпеки (додаток 19 до цього Статуту) і вміти користуватися
засобами пожежогасіння.

У разі виникнення пожежі військовослужбовець повинен вжити
заходів для виклику пожежного підрозділу та гасіння пожежі всіма наяв-
ними засобами, а також для рятування людей, озброєння, бойової та ін-
шої техніки і матеріальних засобів.

188. У кожній військовій частині розробляється план пожежної
безпеки, який затверджується командиром військової частини та узго-
джується з органами пожежної охорони і доводиться до усіх посадових
осіб. Загальна інструкція щодо пожежної безпеки у військовій частині,
використання сил та засобів для гасіння пожежі,, а також витяг з інструк-
ції про порядок евакуації особового складу, бойової та іншої техніки і
матеріальних засобів повинні бути у чергового частини.

189. Командир військової частини відповідає за стан пожежної
безпеки та організацію пожежної охорони і зобов'язаний:

організувати пожежну охорону, вивчення особовим- складом
вимог пожежної безпеки та навчання поводженню під час гасіння поже-
жі;

забезпечити в розташуванні частини нормативні запаси води та
наявність засобів пожежогасіння;

не менше ніж один раз на три місяці перевіряти стан пожежної
безпеки та організацію пожежної охорони і не менше ніж двічі на рік
проводити відпрацювання плану пожежної безпеки із залученням усіх
необхідних сил та засобів;

забезпечити додержання протипожежних вимог, визначених
стандартами, нормами і правилами, а також виконання вимог приписів
пожежної безпеки;

налагодити телефонний зв'язок із найближчим підрозділом по-
жежної охорони гарнізону чи Міністерства внутрішніх справ України.

190. Заступник командира військової частини і начальник полі-
гону відповідають за виконання вимог пожежної безпеки на території,
закріпленій за військовою частиною, полігоном, на навчальних об'єктах
бойової підготовки.

191. Командири підрозділів, начальники служб, майстерень, це-
хів, клубів, лабораторій та інших об'єктів відповідають за виконання ви-
мог пожежної безпеки в підпорядкованих їм підрозділах, службах, на
об'єктах та за справний стан засобів пожежогасіння.

 

 

192. Виконанням робіт з пожежної безпеки військової частини
керує начальник служби пожежної безпеки або командир пожежного
підрозділу, а там, де він не передбачений за штатом, його обов'язки по-
кладаються на одного з офіцерів (прапорщиків) за сумісництвом.

193. У військовій частині, яка не має штатного пожежного під-
розділу, створюється пожежна команда чисельністю від 5 до 18 осіб. До
складу пожежної команди включаються військовослужбовці рядового і
сержантського складу, як правило, з одного підрозділу.

Від команди виділяється пожежний наряд, який забезпечує чер-
гування на пожежних постах цілодобово чи протягом визначеного часу
згідно з табелем постів, затвердженим командиром військової частини.

Офіцери, прапорщики органів пожежної охорони та особовий
склад пожежних підрозділів військових частин звільняються від нарядів,
не пов'язаних з виконанням завдань служби пожежної охорони.

194. Начальник служби пожежної безпеки військової частини,
командир пожежного підрозділу підпорядковуються безпосередньо ко-
мандирові військової частини, а із спеціальних питань керуються вказів-
ками органу пожежної охорони вищого рівня і відповідають за постійну
готовність пожежного підрозділу, засобів пожежогасіння, що знаходять-
ся в пожежному підрозділі, та за навчання особового складу вимог по-
жежної безпеки.

195. Начальник служби пожежної безпеки, командир (началь-
ник) пожежного підрозділу зобов'язаний:

знати особливості стану пожежної безпеки об'єктів військової
частини, брати участь у розробленні плану пожежної безпеки;

особисто проводити заняття з офіцерами, прапорщиками та ста-
ршинами підрозділів військової частини з пожежної безпеки, експлуата-
ції засобів пожежогасіння, вести роз'яснювальну роботу се^ед особового
складу щодо виконання вимог пожежної безпеки, а також проводити
спеціальну підготовку пожежного підрозділу й інструктувати пожежний
наряд;

перевіряти додержання вимог пожежної безпеки на об'єктах і
повсякденно контролювати виконання особовим складом встановлених
вимог пожежної безпеки і несення служби пожежним нарядом;

стежити за справністю і правильною експлуатацією всіх засобів
пожежогасіння, пожежної сигналізації, джерел пожежного водопоста-
чання і вживати заходів для підтримання їх у постійній готовності до дії;

проводити облік технічного стану засобів пожежогасіння;

 

 

забороняти експлуатацію окремих будівель, орендованих при-
міщень, сховищ, майстерень та агрегатів, якщо їх використання може
призвести до виникнення пожежі;

своєчасно доповідати командирові військової частини про по-
рушення вимог пожежної безпеки на об'єктах та невиконання приписів
органів пожежної охорони, а про всі випадки загорання, виникнення по-
жежі і вжиті заходи - негайно;

керувати гасінням пожежі.