Про пропозиції, заяви та скарги

110. Усі військовослужбовці мають право надсилати письмові
звернення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військово-
го управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які
проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:

 

 

незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них командирів чи
інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів та
свобод;

незаконного покладення на них обов'язків або незаконного при-
тягнення до відповідальності.

111. З інших питань службової діяльності скарга подається без-
посередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті,
хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, скарга по-
дається у порядку підпорядкованості.

112. Військовослужбовці, які подали заяву чи скаргу, мають
право:

особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи
скаргу, звернутися за допомогою до свідків;

подати додаткові матеріали, що стосуються справи, чи клопота-
ти, щоб їх вимагав командир або орган, який розглядає заяву або скаргу;

бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи

скарги;

суді;

ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги;
оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення в

вимагати відшкодування збитків у встановленому законом по-
рядку.

113. Ніхто не може бути скривджений на службі чи покараний
за те, що він подає пропозицію, заяву чи скаргу

Подання скарги військовослужбовцями не звільняє їх від вико-
нання своїх службових обов'язків і наказів командирів.

Заборонено подавати скаргу під час бойового чергування, пере-
бування в строю (за винятком скарг, поданих під час опитування війсь-
ковослужбовців), на варті (вахті), а також у добовому наряді, під час за-
нять.

114. Під час опитування військовослужбовців заява чи скарга
може бути подана усно або в письмовій формі безпосередньо на ім'я ко-
мандира, який проводив опитування.

115. Якщо військовослужбовець виявить факти розкрадання чи
псування військового майна, незаконного витрачання коштів, зловжи-
вання у постачанні військ, недоліки у стані озброєння та бойової техніки
чи інші факти, які завдають шкоди Збройним Силам України, він пови-
нен доповісти про це безпосередньому командирові, а також може наді-
слати письмову заяву старшому командирові, до Міністра оборони Укра-

 

 

їни включно, або до органів військового управління, органів управління
Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, проку-
ратури та інших державних органів.

116. Пропозиція, заява чи скарга, подані в письмовій формі,
мають бути підписаними. Пропозиція, заява чи скарга, що не містять да-
них про заявника, визнаються анонімними і не підлягають розгляду.

117. Пропозиція, заява чи скарга, оформлені належним чином і
подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю
та розгляду.

Якщо питання, порушені в пропозиції, заяві чи скарзі, не вхо-
дять до компетенції командира, органу військового управління, вони в
строк не більше п'яти днів пересилаються ним за належністю відповідній
посадовій особі чи органу, про що сповіщається військовослужбовець,
який подав пропозицію, заяву чи скаргу. Якщо пропозиція, заява чи ска-
рга не містять даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення
органом чи посадовою особою, вони в той же строк повертаються війсь-
ковослужбовцю з відповідним роз'ясненням.

Забороняється надсилати заяви та скарги військовослужбовців
тим посадовим особам або органам, дії чи рішення яких оскаржуються.

118. Пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо
розглянуто всі порушені в них питання і з приводу їх вжито необхідних
заходів або дано вичерпні відповіді.

Відмова в задоволенні питань, викладених у пропозиції, заяві
чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у
письмовій формі з посиланням на закон або військові статути і зазначен-
ням мотивів відмови та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого
рішення.

119. Усі пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішу-
ються у строк не більше одного місяця з часу їх отримання, а ті, що не
потребують додаткового вивчення й перевірки, - невідкладно, але не піз-
ніше п'ятнадцяти днів з часу їх надходження. Якщо у місячний строк ви-
рішити порушені у зверненні питання неможливо, командир встановлює
новий строк, про що сповіщається військовослужбовець, який подав зве-
рнення. При цьому загальний строк розгляду пропозиції, заяви чи скарги
не може перевищувати сорока п'яти днів.

120. Під час розгляду пропозиції, заяви чи скарги не допуска-
ється розголошення командиром чи іншою особою, яка бере участь у
розгляді, відомостей про особисте життя військовослужбовця без його
згоди, а також розголошення іншої інформації, якщо це зачіпає його пра-
ва і свободи, законні інтереси.

 

 

Командир, який допустив несправедливість або незаконні дії
щодо підлеглих за подання пропозиції, заяви чи скарги, несе відповіда-
льність згідно із законами України.

121. Командири військових частин, начальники органів війсь-
кового управління зобов'язані проводити особистий прийом військовос-
лужбовців, членів їх сімей, а також інших громадян з питань, що стосу-
ються їх діяльності.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години. Усі
звернення на особистому прийомі реєструються, і якщо вирішити їх без-
посередньо на особистому прийомі неможливо, вони розглядаються у
такому ж порядку, що й письмові звернення.

122. Усі пропозиції, заяви та скарги в день їх надходження за-
носяться до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян (дода-
ток 4 до цього Статуту), який ведеться і зберігається у кожній військовій
частині, закладі та установі.

Командири військових об'єднань, з'єднань, частин (підрозділів),
закладів та установ зобов'язані не рідше одного разу на квартал проводи-
ти перевірку стану роботи щодо розгляду та прийняття рішень з приводу
пропозицій, заяв і скарг.

Журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян має бути
пронумерований, прошнурований, скріплений сургучевою печаткою та
завірений командиром частини.

Скарги і заяви військовослужбовців, висловлені під час інспек-
тування (перевірки), не заносять до Журналу реєстрації пропозицій, заяв
і скарг громадян.

123. У Журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян ро-
биться запис про рішення, прийняте з приводу кожної пропозиції, заяви
чи скарги.

Журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян подається
для перевірки своєчасності та правильності виконання прийнятих рі-
шень: командирові - щомісяця, а тому, хто проводить інспектування, - на
його вимогу.

 

 

ДОДАТКИ

Додаток І

до Дисциплінарного статуту
(стаття 15)

КНИГА ПОШАНИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ (КОРАБЛЯ)

1 Книга пошани військової частини (корабля) ведеться в усіх полках, брига-
дах (на кораблях 1 рангу), в окремих військових частинах (на кораблях 3 рангу), а також
у штабах дивізіонів кораблів 4 рангу

2 До Книги пошани військової частини (корабля) заносяться прізвище, ім'я та
по батькові, військове звання й посада військовослужбовців, до яких застосовано заохо-
чення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Занесення до Книги пошани військової частини (корабля) здійснюється за на-
казом командира військової частини (корабля) У Книзі пошани військової частини (ко-
рабля) вміщується фотокартка військовослужбовця та подається короткий опис його по-
двигу чи досягнень на службі

3 Місце зберігання Книги пошани військової частини (корабля) визначається
командиром військової частини (корабля) з тим, щоб воно забезпечувало можливість
ознайомлення з нею всього особового складу військової частини (корабля)

Примітка

Додаток 2 до Дисциплінарного статуту виключено.

 

 

Додаток З

до Дисциплінарного статуту
(стаття 106)

Службова картка

Лицьовий бік

Примітка У разі присвоєння військовослужбовцеві військового звання прапорщик, мічман, першого офіцерського звання, а також першого звання старшого офіцерського складу чи першого генеральського, адмірапьського звання па військовослужбовця заводиться нова службова картка, до якої раніше накладені дисциплінарні стягнення не заносяться, а заносяться лише заохочення, крім заохочень про скасування стягнень. Попередня картка ліквідується.

 

 

Додаток 4

до Дисциплінарного статуту
(стаття 122)

 

 

ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ПРОПОЗИЦІЙ,
ЗАЯВ І СКАРГ ГРОМАДЯН

 

 

 

СТАТУТ
ГАРНІЗОННОЇ ТА ВАРТОВОЇ
СЛУЖБ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

 

Затверджений Законом України
від 24 березня 1999 року № 550-ХІУ

Із змінами та доповненнями,
внесеними Законами України
№2171-111- від 21. 12. 2000 року
№662- IV- від 03. 04. 2003 року
№744- IV- від 15. 05. 2003 року
№1420- IV- від 3. 02. 2004 року

 

Цей Статут визначає організацію і порядок несення гар-
нізонної та вартової служб, права і обов'язки посадових осіб гар-
нізону та військовослужбовців, які залучаються для несення цих
служб.

Статут обов'язковий для всіх військових частин, штабів,
організацій, установ і військово-навчальних закладів Збройних Сил
України.

Дія Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних
Сил України поширюється на Державну прикордонну службу
України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерст-
ва внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України
та на інші військові формування, створені відповідно до законів
України.

 

Загальні положення

1. Військові частини, штаби, організації, установи та військово-
навчальні заклади (далі - військові частини) Збройних Сил України, роз-
ташовані постійно чи тимчасово в населеному пункті (пунктах) або поза
ним (ними), становлять гарнізон.

До складу гарнізону також входять військові частини Держав-
ної прикордонної служби України, Служби безпеки України, внутрішніх
військ Міністерства внутрішніх справ України, військ Цивільної оборони
України та інших військових формувань, утворених відповідно до зако-
нів України.

2. У кожному гарнізоні організується гарнізонна і вартова слу-
жби.

Гарнізонна служба покликана забезпечувати додержання висо-
кої військової дисципліни особовим складом гарнізону, необхідні умови
для повсякденного життя та підготовки військових частин, проведення
гарнізонних заходів за їх участю.

Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони
важливих військових об'єктів, Бойових Прапорів та осіб, яких тримають
на гауптвахті або в дисциплінарному батальйоні (частині).

3. Межі гарнізону та зони відповідальності визначаються нака-
зом командувача військ оперативного командування, а в місті Києві - на-
казом Міністра оборони України. Межі гарнізону мають бути добре ві-
домі всьому особовому складу гарнізону.

Зони діяльності органів управління та підрозділів Військової
служби правопорядку Збройних Сил України (далі - Служба правопоряд-
ку) визначаються наказом Міністра оборони України.

4. Керівництво гарнізонною службою та службою гарнізонних
варт від військових частин гарнізону здійснює начальник гарнізону.

Керівництво гарнізонною та вартового службами в межах опе-
ративного командування здійснює командувач військ оперативного ко-
мандування, який відповідає за її стан.

Відповідальність за стан гарнізонної та вартової служб у підпо-
рядкованих військах (силах) покладається також на всіх прямих началь-
ників.

Організація несення служби черговими змінами Служби право-
порядку визначається наказами начальника Генерального штабу Зброй-
них Сил України та інструкціями начальника Головного управління
Служби правопорядку.

 

 

Командувачі військ оперативних командувань і всі прямі нача-
льники зобов'язані систематично перевіряти стан гарнізонної та вартової
служб у підлеглих їм військах (силах), а також проводити з начальника-
ми гарнізонів заходи, спрямовані на поліпшення військової дисципліни і
порядку в гарнізонах.

Розпорядження командувача військ оперативного командуван-
ня (начальника гарнізону) з цих питань повинні точно виконуватися вій-
ськовими частинами, командами у межах даного оперативного команду-
вання (гарнізону) і окремими військовослужбовцями Збройних Сил
України. Розпорядження начальника гарнізону з питань гарнізонної слу-
жби виконуються військовими частинами, командами Державної прико-
рдонної служби України, Служби безпеки України, внутрішніх військ
Міністерства внутрішніх справ України, військ Цивільної оборони Укра-
їни, іншими військовими формуваннями, створеними відповідно до за-
конів України, які розташовані у межах гарнізону, і окремими військово-
службовцями.

5. Забезпечення військової дисципліни та правопорядку серед
військовослужбовців гарнізону, організація служби гарнізонних варт,
охорона і оборона військових об'єктів покладаються на начальника гар-
нізону та начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізо-
ні.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
військове командування та органи військового управління Збройних Сил
України та інших військових формувань, утворених відповідно до зако-
нів України, військовослужбовці та інші особи зобов'язані сприяти Слу-
жбі правопорядку у виконанні покладених на неї завдань.

6. До гарнізонної та вартової служб залучаються військові час-
тини Збройних Сил України та підрозділи Служби правопорядку, що
входять до складу гарнізону.

Черговість несення гарнізонної служби та служби гарнізонних
варт у гарнізоні військовими частинами визначає начальник гарнізону
залежно від їх складу та призначення.

Перелік військових частин Збройних Сил України, що не залу-
чаються до несення гарнізонної служби та служби гарнізонних варт у га-
рнізоні, визначає командувач військ оперативного командування.

У разі спільного розміщення в гарнізоні військових частин
Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служ-
би безпеки України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ
України, військ Цивільної оборони України та інших військових форму-
вань, утворених відповідно до законів України, вони залучаються до не-

 

 

сення служби в гарнізоні, за винятком гарнізонних варт. Від цих військ
(військових частин) для вирішення спільних питань з організації гарні-
зонної служби, протидії диверсійно-терористичним групам, власної без-
пеки, ліквідації наслідків стихійного лиха тощо призначаються позашта-
тні помічники начальника гарнізону.

В окремих випадках, за наказом начальника гарнізону у поряд-
ку, визначеному Міністром оборони України, до виконання завдань
Служби правопорядку щодо охорони військових об'єктів, забезпечення
військової дисципліни серед військовослужбовців на вулицях та в інших
громадських місцях, запобігання правопорушенням, які вчиняються вій-
ськовослужбовцями, та їх припинення можуть тимчасово залучатися вій-
ськовослужбовці інших військових частин Збройних Сил України. Без-
посереднє керівництво під час виконання цих завдань покладається на
відповідну військову службову особу Служби правопорядку.

 

 

Частина І
ГАРНІЗОННА СЛУЖБА

Розділ 1