Бойовий Прапор військової частини

ВСТУП

Цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі — військові частини).

Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.

Дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється на Прикордонні війська України, Національну гвардію України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України.

Військова присяга

Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю.

Присягаю виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників.

Присягаю ніколи не зрадити Українському народові!

Бойовий Прапор військової частини

1. Бойовий Прапор військової частини Збройних Сил України є символом честі, доблесті, слави і зобов'язує кожного військовослужбовця Збройних Сил України віддано служити Українському народові, мужньо, вміло і непохитно боронити Українську державу, не шкодуючи свого життя.

2. Бойовий Прапор військової частини є почесним знаком, що визначає особливості її бойового призначення, історії та заслуг і свідчить про належність військової частини до Збройних Сил України.

3. Бойовий Прапор після сформування військової частини вручається їй від імені Президента України представником, призначеним Міністром оборони України.

4. Бойовий Прапор закріплюється за військовою частиною на весь час незалежно від зміни її найменування і номера. Зміни найменування військової частини вносяться до Грамоти Президента України, що видається під час вручення Бойового Прапора.

5. Бойовий Прапор завжди знаходиться зі своєю військовою частиною, а на полі бою — в районі бойових дій, в яких частина бере участь.

6. У разі втрати Бойового Прапора командир військової частини і військовослужбовці, що є безпосередніми винуватцями цього, несуть відповідальність згідно із законом.

Загальні положення

1. Збройні Сили України — військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

2. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

3. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаний із захистом Вітчизни.

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов’язки визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

4. Повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

5. Внутрішня служба — це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

6. 6 Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

7. 7 Внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири. У разі розташування в одному приміщенні кількох підрозділів, командири яких не мають спільного безпосереднього начальника, керівництво внутрішньою службою наказом командира військової частини покладається на командира одного з цих підрозділів. Безпосереднім організатором внутрішньої служби у військовій частині є начальник штабу, а в роті — старшина роти.

8. Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.

 

 

ЧАСТИНА І

Військовослужбовці та відносини між ними

Розділ 1. Обов'язки, права та відповідальність військовослужбовців

Загальні положення

9. Військовослужбовці Збройних Сил України, якими можуть бути лише громадяни України, мають права й свободи громадян України з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та Іншими нормативно-правовими актами.

На військовослужбовців покладаються обов'язки, що визначаються статутами та порадниками Збройних Сил України.

10. Кожний військовослужбовець має військове звання відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу». Військові звання поділяються на армійські та корабельні згідно з додатком 3 цього Статуту.

Права військовослужбовців

18. Військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.

19. Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

20. Військовослужбовці під час виконання службових обов'язків мають право застосовувати заходи фізичного впливу, а також носити, зберігати та застосовувати спеціальні засоби, зброю в порядку, встановленому законодавством.

21. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї допускається, якщо інші заходи виявилися неефективними або якщо через обставини застосування інших заходів є неможливим.

Застосуванню зброї, за винятком випадків раптового нападу, нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, морських і річкових суден, втечі з-під варти зі зброєю або за допомогою транспортних засобів під час руху, повинно передувати попередження про намір застосовувати зброю і постріл угору.

У разі застосування і використання зброї військовослужбовець зобов'язаний вжити всіх заходів для того, щоб не було завдано шкоди стороннім особам.

22. Військовослужбовці мають право застосовувати спеціальні засоби, засоби фізичного впливу та зброю особисто або у складі підрозділу:

для захисту свого здоров'я і життя, а також здоров'я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо;

для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину та яка намагається втекти або яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також для затримання озброєної особи, яка загрожує застосуванням зброї та інших засобів, що становить загрозу для життя і здоров'я військовослужбовця чи інших осіб;

для відбиття нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, а також для звільнення цих об'єктів у разі захоплення;

у разі спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, якщо іншими способами і засобами неможливо припинити цю спробу.

23. Посадові особи варти та патруля мають право застосовувати зброю у випадках і в порядку, визначеному Статутом гарнізонної і вартової служб Збройних Сил України.

24. Про застосування фізичної сили та спеціальних засобів військовослужбовець доповідає своєму безпосередньому командирові (начальникові).

Про поранення або смерть, що сталися в наслідок застосування фізичного впливу і спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування зброї військовослужбовець зобов’язаний негайно і письмово повідомити свого командира (начальника), а командир (начальник) військової частини негайно доповідає безпосередньому командирові (начальникові), а також повідомляє військового прокурора та начальника органу управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України (далі – Служба правопорядку) в гарнізоні.

Повідомлення начальника органу управління Служби правопорядку про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї здійснюється в разі їх застосування військовослужбовцями Збройних Сил України.

25. Військовослужбовець має право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги.

Начальник артилерії полку

78. Начальник артилерії полку в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, підготовку особового складу за спеціальністю артилерійських підрозділів; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу полкової артилерії; за укомплектування артилерійських підрозділів озброєнням, бойовою та іншою технікою, їх експлуатацію і своєчасний ремонт, а також за створення навчально-матеріальної бази за спеціальністю, удосконалення та утримання її у справному стані.

Начальник артилерії полку підпорядковується командирові полку і є прямим начальником для всього особового складу артилерійських підрозділів.

79. Начальник артилерії полку зобов'язаний: брати участь у розробленні планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки полку відповідно до своєї спеціальності, організовувати і контролювати їх виконання;

проводити заняття з бойового застосування артилерії, навчання й контрольні заняття з артилерійськими підрозділами полку, вести облік підготовки офіцерів зі стрільби та управління вогнем;

перевіряти організацію і стан бойової підготовки артилерійських підрозділів полку, усувати виявлені недоліки та подавати допомогу командирам підрозділів в організації та проведенні занять;

знати ділові якості та морально-психологічний стан офіцерів, прапорщиків, старшин і сержантів артилерійських підрозділів, постійно проводити роботу з удосконалення їх підготовки за спеціальністю;

перевіряти не менше ніж двічі на рік технічний стан, комплектність та облік озброєння, боєприпасів і додержання порядку їх зберігання в артилерійських підрозділах полку;

вживати заходів для запобігання порушенням правил безпеки під час занять, навчань і стрільб;

керувати роботою з обладнання та удосконалення навчально-матеріальної бази, забезпечувати її правильне утримання та експлуатацію;

контролювати готовність артилерійських підрозділів до виконання поставлених завдань.

Начальник розвідки полку

90. Начальник розвідки полку підпорядковується начальникові штабу полку і є прямим начальником особового складу розвідувального підрозділу полку.

На доповнення вимог, викладених у статтях 82—84, начальник розвідки полку зобов'язаний:

знати угруповання збройних сил, що протистоять на імовірному напрямку дій полку, його бойовий і чисельний склад, організаційно-штатну структуру з'єднань, частин і підрозділів, їх озброєння, бойову та іншу техніку, тактику та ймовірний характер дій;

збирати, аналізувати та узагальнювати відомості про ймовірного противника і місцевість, своєчасно доповідати їх командирові полку та начальникові розвідки з'єднання,

перевіряти не рідше ніж один раз на три місяці у підрозділах і на складах полку наявність та стан розвідувального озброєння, бойової та іншої техніки.

Начальник зв'язку полку

91. Начальник зв'язку полку підпорядковується начальникові штабу полку і є прямим начальником особового складу підрозділу зв'язку полку.

На доповнення вимог, викладених у статтях 82—84, начальник зв'язку полку зобов'язаний:

забезпечувати своєчасну організацію та підтримання безперервного зв'язку в полку;

розробляти документи, що стосуються зв'язку, контролювати суворе виконання особовим складом підрозділів зв'язку полку вимог щодо прихованого управління військами та забезпечення роботи на засобах зв'язку;

організовувати відправку з полку та доставку в полк і підрозділи поштових відправлень;

перевіряти не рідше ніж один раз на три місяці наявність і технічний стан засобів зв'язку та автоматизованої системи управління в підрозділах і на складі полку.

Начальник служби метрології та стандартизації (метролог) полку

92. Начальник служби метрології та стандартизації (метролог) полку підпорядковується начальникові штабу полку і є прямим начальником особового складу військової калібрувальної лабораторії.

На доповнення вимог, викладених у статтях 82—84, начальник служби метрології та стандартизації (метролог) полку зобов'язаний:

планувати, організовувати та здійснювати заходи з метрологічного забезпечення полку в мирний та воєнний час;

організовувати та проводити метрологічний нагляд у підрозділах полку;

брати участь у роботі комісій полку з приймання та введення в експлуатацію озброєння, бойової та іншої техніки;

перевіряти не рідше ніж один раз на три місяці наявність, стан і правильність застосування та зберігання засобів вимірювання, обсяг та повноту проведення метрологічного обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки;

аналізувати стан метрологічного забезпечення озброєння, бойової та іншої техніки, організовувати проведення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання зниженню ефективності експлуатації озброєння, бойової та іншої техніки.

Начальник штабу батальйону

103.Начальник штабу батальйону в мирний і воєнний час відповідає за організацію і підтримання управління підрозділами батальйону, за бойову та мобілізаційну готовність, успішне виконання батальйоном бойових завдань, за планування та облік бойової підготовки, за підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів, за стан обліку особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів батальйону.

Начальник штабу батальйону підпорядковується командирові батальйону, є його першим заступником і прямим начальником усього особового складу батальйону.

Під час виконання рішень командира батальйону начальник штабу має право віддавати накази підпорядкованим командирові батальйону особам від його імені. Про всі віддані ним накази начальник штабу доповідає командирові батальйону.

104.Начальник штабу батальйону зобов'язаний:

розробляти на основі плану полку і вказівок командира батальйону план бойової підготовки батальйону та контролювати його виконання;

знати фактичний стан справ у підрозділах батальйону та хід виконання поставлених перед ними завдань;

проводити заняття з особовим складом батальйону і керувати підготовкою безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів;

знати ділові якості та морально-психологічний стан кожного офіцера, прапорщика, сержанта батальйону, постійно вести з ними індивідуальну роботу з виховання та вдосконалення підготовки за спеціальністю;

розподіляти між підрозділами поповнення, що прибуває до батальйону;

організовувати зв'язок у батальйоні, перевіряти стан і бойову готовність засобів зв'язку, розробляти заходи для прихованого управління військами та здійснювати контроль за їх виконанням;

забезпечувати своєчасне і правильне доведення наказів командира батальйону та старших начальників до особового складу, перевіряти їх виконання;

організовувати несення внутрішньої служби у батальйоні, перевіряти підготовку осіб, призначених у добовий наряд, і несення ними служби;

вести облік бойової підготовки;

знати наявність особового складу в підрозділах батальйону, не менше ніж один раз на три місяці перевіряти в підрозділах стан та облік озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, спорядження, статутів, порадників, навчальних посібників та інших матеріальних засобів, а обліку особового складу — щомісяця, контролювати якість занять з питань додержання вимог безпеки на заняттях і під час роботи;

своєчасно готувати і надсилати до штабу полку відповідні донесення.

Заступник командира роти

113.Заступник командира роти в мирний і воєнний час відповідає за бойову й мобілізаційну готовність та успішне виконання ротою бойових завдань, за бойову підготовку роти, за утримання в належному стані об'єктів навчальної матеріально-технічної бази, навчальних приладів та обладнання, за спортивно-масову роботу, за підтримання внутрішнього порядку і військової дисципліни в роті, за підготовку кваліфікованих спеціалістів роти.

Заступник командира роти підпорядковується командирові роти і є прямим начальником усього особового складу роти; за відсутності командира роти виконує його обов'язки.

114.Заступник командира роти зобов'язаний:

разом з командиром роти розробляти розклад занять на тиждень і вести облік занять з бойової, підготовки роти;

всебічно знати особовий склад роти, постійно проводити індивідуальну роботу з виховання підлеглих;

проводити заняття з прапорщиками, сержантами та підрозділами роти;

подавати допомогу командирам взводів в організації та проведенні занять з бойової підготовки й усувати виявлені недоліки;

знати озброєння і техніку роти, матеріальну частину, правила експлуатації, зберігання та особисто перевіряти їх наявність і бойову готовність;

проводити спортивно-масову роботу, організовувати винахідницьку і раціоналізаторську роботу в роті;

підтримувати військову дисципліну і внутрішній порядок у роті, за вказівкою командира роти готувати особовий склад добового наряду і перевіряти несення ним служби;

стежити за утриманням у чистоті ділянки території, закріпленої за ротою, та за виконанням особовим складом роти правил пожежної безпеки;

періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній перевірці в роті;

організовувати та особисто стежити за підготовкою у роті кваліфікованих спеціалістів;

брати участь у підготовці озброєння й техніки до занять і навчань, вживати заходів, спрямованих на запобігання катастрофам, аваріям і поломкам;

вимагати від особового складу роти додержання правил носіння військової форми одягу;

організовувати правильне використання та збереження навчальних посібників, приладів, обладнання та об'єктів навчальної матеріально-технічної бази, наявних у роті або закріплених за нею.

Старшина роти

121.Старшина роти у мирний і воєнний час відповідає за правильне несення служби рядовим і сержантським складом, військову дисципліну та підтримання внутрішнього порядку в роті, за зберігання, належне використання озброєння, боєприпасів та іншого майна роти, зберігання особистих речей військовослужбовців у кімнаті для зберігання майна, за стан пожежної безпеки приміщень роти і закріпленої території.

Старшина роти підпорядковується командирові роти і є прямим начальником сержантського і рядового складу роти, а якщо старшина роти має військове звання «прапорщик», то й для прапорщиків роти.

У разі відсутності в роті офіцерів старшина виконує обов'язки командира роти.

122.Старшина роти зобов'язаний:

знати рядовий і сержантський склад роти (військове звання і прізвище, строк служби, посаду або спеціальність, особисті якості, родинний стан) і піклуватися про підлеглих;

забезпечувати всім необхідним заняття з бойової підготовки роти, а також особисто проводити заняття за вказівкою командира роти;

своєчасно одержувати й оглядати зброю та інші матеріальні засоби, що надходять до роти, суворо стежити за їх наявністю, правильним зберіганням та експлуатацією і своєчасно передавати в ремонт; дбати про наявність матеріалів для ремонту речового майна особовим складом роти;

розподіляти між взводами наряди на службу, особисто визначати черговість нарядів сержантів, перевіряти правильність ведення нарядів у взводах; здійснювати підготовку добового наряду роти, оглядати його перед розводом, інструктувати і своєчасно відсилати на розвід;

з дозволу командира роти видавати боєприпаси для варт, а також особисто приймати їх і оглядати після повернення;

здійснювати контроль за неухильним виконанням обов'язків черговим і днювальними роти;

стежити за зовнішнім виглядом рядового і сержантського складу та проводити для них індивідуальне припасування обмундирування і взуття;

оглядати й відправляти кожну команду, призначену від роти; команди, що вирушають з розташування військової частини, представляти черговому частини;

особисто водити роту до лазні та на медичний огляд;

забезпечувати особовий склад роти їжею під час навчань і занять у полі;

керувати проведенням ранкового огляду і за розпорядженням командира роти проводити вечірню перевірку роти, а також бойовий розподіл на випадок тривоги та пожежі;

водити особисто або направляти роту до їдальні під командою одного із заступників командирів взводів;

подавати черговому частини через чергового роти відомості про відсутніх на вечірній перевірці, а за наявності самовільно відсутніх — повідомляти їх прізвища, імена та по батькові;

під час звільнення з розташування частини видавати записки про звільнення рядового та сержантського складу строкової служби й перевіряти форму одягу та знання правил поведінки у громадських місцях;

подавати через чергового роти черговому (дальні заявки про запас їжі для осіб, які перебувають у наряді чи відсутні через службові обставини;

організовувати утримання в чистоті й порядку приміщень роти та ділянки території, закріпленої за ротою, керувати їх загальним прибиранням,

стежити за додержанням правил опалення печей, справністю засобів пожежогасіння й додержанням рядовим і сержантським складом роти правил пожежної безпеки;

доповідати командирові роти про надзвичайні події в роті;

вимагати від рядового і сержантського складу роти додержання військової дисципліни, розпорядку дня, негайно доповідати командирові роти про порушення військової дисципліни, застосовані заохочення і накладені на рядових і сержантів роти стягнення;

організовувати зберігання особистих речей військовослужбовців;

організовувати зберігання та облік одержаних статутів, порадників і навчальних посібників, а також їх видачу у тимчасове користування та контролювати їх зберігання у взводах;

приймати за описом та зберігати гроші й цінні речі від заарештованих рядових і сержантів роти перед відправленням на гауптвахту;

щомісяця проводити звірку книги обліку військового майна роти з книгами обліку служб військової частини та вести встановлений облік і звітність;

під час вибуття з розташування роти залишати замість себе одного із заступників командирів взводів.

Заступник командира взводу

123.Заступник командира взводу в мирний і воєнний час відповідав за навчання, виховання й військову дисципліну особового складу взводу, внутрішній порядок у взводі, правильне несення служби та зовнішній вигляд рядових і сержантів взводу.

Заступник командира взводу підпорядковується командирові взводу, а з питань підтримання внутрішнього порядку — старшині роти і є прямим начальником рядового і сержантського складу взводу.

124.Заступник командира взводу зобов'язаний:

навчати й виховувати особовий склад взводу та особисто проводити заняття за вказівкою командира взводу;

знати військове звання, прізвище, ім'я та по батькові кожного підлеглого, рік народження, особисті якості, рід занять перед військовою службою, родинний стан, успіхи й недоліки в бойовій підготовці,

знати тактику дій взводу а різних видах бою, досконало і вміло володіти всіма видами зброї й техніки взводу;

стежити за додержанням військової дисципліни і правильним несенням служби командирами відділень та особовим складом взводу;

утримувати в належному стані озброєння, техніку, спорядження та інше майно взводу, суворо стежити за їх наявністю;

дбати про чистоту приміщень, встановлювати черговість їх прибирання, вимагати від підлеглих охайного утримання постелі, обмундирування і взуття, стежити за своєчасністю дрібного ремонту речового майна особовим складом взводу,

проводити ранковий огляд особового складу взводу;

дбати про підлеглих і знати їх потреби;

доповідати командирові взводу про всі прохання підлеглих, заохочення, провини й накладені стягнення;

призначати рядовий склад у наряди на службу, вести лист нарядів взводу, облік особового складу, озброєння та інших матеріальних засобів взводу;

постійно знати наявність особового складу, місце його перебування та чим він займається;

залишаючись за командиравзводу чи старшину роти, виконувати їх обов'язки.

Командир відділення

125.Командир відділення у мирний і воєнний час відповідає за успішне виконання відділенням бойових завдань, навчання, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, стройову підготовку й фізичну витривалість, охайний вигляд підлеглих, правильну експлуатацію, зберігання озброєння, техніки, спостереження та за утримання їх у належному стані.

Командир відділення підпорядковується командирові взводу та його заступникові і є безпосереднім начальником особового складу відділення.

126.Командир відділення зобов'язаний:

підтримувати особовий склад, озброєння, техніку в постійній готовності до бойового застосування;

навчати й виховувати особовий склад відділення, проводити тренування, спрямовані на поліпшення стройової виправки та посилення фізичної витривалості;

знати тактику дій відділення в різних видах бою, вміло командувати під час виконання бойових завдань;

досконало знати й вміло володіти зброєю і технікою відділення, забезпечувати їх правильне зберігання й експлуатацію;

постійно вдосконалювати знання за фахом і методичні навички, своєю поведінкою та старанністю подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку;

дбати про підлеглих, ставитися до них з повагою, знати їх потреби, вимагати від них додержання військової дисципліни;

знати військове звання, прізвище, ім'я та по батькові кожного підлеглого, день народження, віросповідання, особисті якості й захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стен, успіхи й недоліки у службі;

виховувати особовий склад відділення в дусі поваги до служби і свого фаху, бережливого ставлення до озброєння, техніки та майна;

проводити рейковий огляд особового складу відділення;

стежити за виконанням розпорядку дня, чистотою і внутрішнім порядком у відділенні, охайністю, справністю обмундирування і взуття підлеглих, їх своєчасним ремонтом і просушуванням, правильний припасуванням спорядження, додержанням підлеглими правил особистої гігієни і носіння військової форми одягу, правил безпеки під час користування зброєю і технікою, її обслуговування і бойового застосування;

перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин;

щоденно оглядати та постійно утримувати в порядку та справності озброєння, техніку і майно відділення, стежити за їх наявністю;

своєчасно доповідати заступникові командира взводу про захворювання, скарги й прохання підлеглих, заохочення та провини, а також про накладені стягнення та випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів;

постійно знати, де перебувають і що роблять підлеглі.

Обов'язки рядового (матроса)

127.Рядовий (матрос) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, а також за утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, за збереження виданого йому майна.

Рядовий (матрос) підпорядковується командирові відділення.

За зразкове виконання обов'язків військової служби, успіхи у бойовій підготовці та зразкову дисципліну рядовому може бути надане військове звання старший солдат, а матросу — старший матрос.

Старший солдат (старший матрос) зобов'язаний допомагати командирові відділення в навчанні та вихованні рядових (матросів).

128.Рядовий (матрос) зобов'язаний:

сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники) та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;

знати посади, військові звання і прізвища своїх прямих начальників до командира з'єднання включно;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержувати правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання;

зберігати державну таємницю, точно, ініціативно, сумлінно виконувати накази командирів (начальників);

повсякденно загартовувати себе, вдосконалювати свою фізичну підготовку;

постійно бути за формою та охайно одягненим, додержувати правил особистої та громадської гігієни;

досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою;

охайно носити одяг і взуття, своєчасно й акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях;

неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, а також додержувати правил пожежної безпеки;

бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців;

у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття;

під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.

 

ЧАСТИНА II

Внутрішній порядок

Загальні положення

129.Внутрішній порядок — це суворе додержання визначених військовими статутами правил розміщення, повсякденної діяльності, побуту військовослужбовців у військовій частині (підрозділі) й несення служби добовим нарядом.

130.Внутрішній порядок досягається:

глибоким розумінням, свідомим і неухильним виконанням військовослужбовцями обов'язків, визначених законами України та військовими статутами Збройних Сил України;

чіткою організацією бойової підготовки;

зразковим бойовим чергуванням та несенням служби добовим нарядом;

неухильним виконанням розпорядку дня;

додержанням правил експлуатації озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів, створенням у місцях розташування військовослужбовців умов для їх повсякденної діяльності, життя й побуту, що відповідають вимогам військових статутів Збройних Сил України;

цілеспрямованою виховною роботою, поєднанням високої вимогливості командирів (начальників) з постійною турботою про підлеглих у додержанні їх прав, задоволенні потреб і зміцненні здоров'я;

додержанням вимог пожежної безпеки, а також проведенням заходів щодо охорони довкілля в районі діяльності військової частини.

Загальні положення

131.Військовослужбовці, які проходять строкову службу, курсанти військових навчальних закладів, крім матросів і старшин, які перебувають на кораблях, розміщуються в казармах, а ті, що проходять службу за контрактом, — у гуртожитках у розташуванні військової частини (сімейні — у сімейних гуртожитках або з дозволу командира (начальника) на квартирах поза розташуванням військової частини).

Для військовослужбовців-жінок обладнуються окремі гуртожитки (спальні приміщення).

Прапорщики і мічмани, які обіймають посаду старшини роти, розміщуються поблизу розташування військової частини.

Сержанти строкової служби, які обіймають посаду старшини роти чи іншу посаду, яку комплектують з офіцерів і прапорщиків, можуть розташовуватися в окремому приміщенні (кімнаті) казарми.

132.Усі житлові та нежитлові приміщення і територія військової частини розподіляються між підрозділами командиром військової частини.

Якщо у військовому містечку розташовано кілька військових частин, приміщення і територія між ними розподіляються начальником гарнізону (старшим військового містечка).

133.Для розміщення кожної роти необхідно передбачати такі приміщення:

спальне приміщення для особового складу;

народознавчу світлицю;

кімнату для командира роти;

кімнату для підготовки офіцерів до занять;

кімнату для підготовки сержантів до занять;

кімнату для зберігання зброї;

кімнату (місце) для чищення зброї;

кімнату побутового обслуговування;

кімнату для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців;

кімнату (місце) для занять фізичними вправами та спортом;

кімнату для вмивання;

сушарню для просушування обмундирування і взуття;

кімнату (місце) для чищення взуття та куріння;

місце для зберігання господарського інвентарю;

душову;

туалет.

134.У кожному батальйоні відводяться кімнати для командира батальйону, його заступників, штабу батальйону, для підготовки до занять і проведення нарад.

Для проведення занять у військовій частині обладнуються відповідні класи.

135.Для розміщення особового складу в спальних приміщеннях відводиться площа з розрахунку 2,5—4 кв. м на кожного військовослужбовця. При цьому об'єм повітря має бути 9—12 куб. м на одну особу.

136.Ліжка у спальних приміщеннях розставляються так, щоб біля кожного з них чи біля двох зсунутих разом лишалося місце для тумбочок, а між рядами ліжок було вільне місце, необхідне для шикування особового складу. Ліжка повинні бути однаковими (стандартними) і розставляються не ближче 50 см від зовнішніх стін із додержанням суворого рівняння. Ліжка у спальних приміщеннях можуть бути розміщені в один або два яруси.

137.Тумбочка біля ліжка призначена для зберігання предметів туалету, комірців, носових хустинок та інших дрібних предметів особистого користування. У тумбочці також можна зберігати книги й зошити.

138.Постіль військовослужбовців, розміщених у казармі, має складатися з ковдри, двох простирадл, подушки з наволочкою, матраца й підстилки. Біля кожного ліжка мають бути тапочки, килимки чи доріжки. Забороняється сідати й лягати на постіль в обмундируванні, за винятком чергового роти під час відпочинку (сну).

139.Рушники для обличчя складаються вдвоє за довжиною і вішаються на спинках ліжок у головах, а рушники для ніг — на нижніх поперечинах ліжок у ногах і підгортаються під матраци.

140.Польові утеплені куртки, брюки та головні убори зберігаються в шафах, установлених у при