Основні завдання бойової підготовки

Бойова підготовка -це один з основних видів підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України, що являє собою цілеспрямований, організований процес військового навчання і виховання особового складу, злагодження (бойового злагодження) підрозділів, військових частин та їх органів управління (штабів) для виконання бойових та інших завдань відповідно до їх призначення.

Бойова підготовка,як вид підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України, є основним змістом повсякденної діяльності командувачів (командирів), органів управління (штабів) і військ (сил). Вона проводиться як у мирний, так і у воєнний час і обумовлена потребами держави в якісно підготовлених військовослужбовцях, підрозділах, частинах, здатних успішно виконувати покладені на них завдання.

Метою бойової підготовки є досягнення, підтримання і удосконалювання необхідного рівня військово-професійної підготовки особового складу, його фізичної витривалості, злагодженості екіпажів, обслуг, підрозділів, частин та їх органів управління (штабів) для виконання бойових та інших завдань відповідно до їх призначення.

Спрямованість бойової підготовки визначається, виходячи з принципових положень військової доктрини України, Основ (Концепції) державної політики України щодо розвитку та будівництва Сухопутних військ Збройних Сил України з урахуванням тенденцій розвитку військового мистецтва. Вона будується на суворо науковій основі з використанням досвіду збройних конфліктів і навчань, перспектив розвитку організаційних форм і технічного оснащення військ (сил), а також досвіду підготовки армій іноземних держав.

Система бойової підготовки – це сукупність взаємозалежних елементів, які утворюють визначену цілісність і єдність, що функціонує в інтересах навчання і військового виховання військовослужбовців, злагодження органів управління і військ (сил) для ведення бойових дій або виконання інших завдань відповідно до їх призначення.

Елементами системи бойової підготовки є:

− центральні органи Міністерства оборони України, цілі, завдання, структура та основний зміст бойової підготовки;

− органи військового управління (оперативних командувань, військових частин), які безпосередньо здійснюють управління бойовою підготовкою, проведенням її заходів та всебічним забезпеченням;

− екіпажі, обслуги, підрозділи, частини та органи управління (штаби), з якими проводиться навчання;

− організація навчання;

− предмети навчання, тобто сукупність завдань, прийомів, нормативів, навчають військовослужбовців, підрозділи, частини та органи управління;

− форми і методи навчання військовослужбовців, злагодження підрозділів, частин та органів управління;

− навчальна матеріально-технічна база бойової підготовки;

− матеріальне, тилове, фінансове, технічне забезпечення заходів бойової підготовки.

Всі елементи системи бойової підготовки взаємозалежні та органічно взаємодіють з іншими системами підготовки і забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України.

Основними завданнями бойової підготовки є:

− підтримання постійної високої бойової готовності підрозділів і частин для виконання бойових завдань (завдань за призначенням);

− набуття офіцерами, прапорщиками, сержантами (старшинами) твердих професійних знань і вмінь, розвиток у них командирських якостей, педагогічних навичок щодо навчання і виховання підлеглих, а також навичок з управління екіпажами, обслугами, підрозділами, частинами і вогнем підчас виконання поставлених завдань і їх подальше удосконалення;

− підготовка військовослужбовців до самостійного і у складі екіпажів, обслуг, підрозділів виконання своїх посадових і спеціальних обов’язків у ході виконання бойових (спеціальних) завдань і вмілого застосування штатного озброєння та військової техніки за бойовим призначенням;

− злагодження екіпажів, обслуг, підрозділів, частин, удосконалення польової виучки;

освоєння нових зразків озброєння і військової техніки, набуття особовим складом знань і навичок у проведенні їх технічного обслуговування і підтриманні в готовності для бойового застосування, виконанні вимог безпеки;

− підготовка військ (сил) до участі в збройних конфліктах і дій у складі об’єднаних угруповань з підтримки (відновлення) миру і безпеки;

− перевірка в ході навчання існуючих статутних положень щодо організації і ведення бою (тактичних дій), вироблення нових способів бойового застосування військ (сил);

− злагодження органів управління (штабів) підрозділів, частин, навчання умінню управляти військами (силами) у різних умовах обстановки і виконувати заходи, які забезпечують живучість органів управління (штабів);

− навчання військовослужбовців суворому і точному виконанню вимог законів і загальновійськових статутів Сухопутних військ Збройних Сил України;

− виховання у особового складу високих морально-бойових якостей, почуття відповідальності за захист Батьківщини, пильності, дисциплінованості, ретельності, військового товариства;

− вироблення у особового складу високої психологічної стійкості, сміливості і рішучості, фізичної витривалості і спритності, кмітливості, вміння переборювати труднощі загальновійськового бою, здатності переносити фізичні і психологічні навантаження в складних умовах обстановки;

− навчання військовослужбовців виконанню норм міжнародного гуманітарного права і правил поведінки під час ведення війни (у ході збройних конфліктів);

− забезпечення підготовки резервів;

− розробка способів і прийомів удосконалення методичних систем навчання і виховання, окремих методів з урахуванням специфіки військ (сил), особливостей підготовки військових фахівців різного профілю;

− подальша розробка і конкретизація принципів навчання і виховання відповідно до змін, які відбуваються у житті суспільства і його Збройних Сил, з урахуванням удосконалення озброєння і військової техніки, способів бойових дій, необхідності постійного підвищення бойової готовності.

При організації і проведенні заходів бойової підготовки слід неухильно дотримуватися таких принципів:

− відповідність спрямованості навчання державній ідеології, положенням Воєнної доктрини України;

− забезпечення постійної бойової готовності підрозділів, частин для виконання бойових завдань за призначенням, незалежно від тривалості їх підготовки;

− вчити війська тому, що необхідно на війні;

− кожен командир навчає своїх підлеглих;

− наочність і максимальне наближення навчання до обстановки реального бою;

− систематичність і послідовність навчання;

− науковість навчання;

− колективний та індивідуальний підхід до навчання;

− свідомість, активність і самостійність тих, хто навчається;

− єдність навчання і військового виховання.

Високий рівень бойової підготовки досягається:

− знанням командирами (начальниками) реального стану виучки військ, своєчасною і конкретною постановкою завдань, якісним і цілеспрямованим плануванням заходів бойової підготовки, безперервним, гнучким і оперативним керівництвом бойовим навчанням, особистою участю командувачів (командирів, начальників) у плануванні заходів бойової підготовки і навчання підлеглих;

− суворим виконанням розпорядку дня, планів і розкладів занять, виключенням зривів і переносів занять, відриву особового складу від бойового навчання;

− своєчасною підготовкою і всебічним забезпеченням занять, правильним вибором форм і методів навчання, використанням рекомендацій військової педагогіки і психології;

− прикладним характером і практичною спрямованістю навчання військовослужбовців;

− ефективним використанням навчальної матеріально-технічної бази, її розвитком, удосконаленням і підтриманням в справному стані;

− вмілою організацією і проведенням методичної роботи у військових частинах, постійним пошуком нових форм і методів навчання військовослужбовців, удосконаленням методичної майстерності керівників занять, узагальненням і поширенням передового досвіду навчання військовослужбовців;

− цілеспрямованою і безперервною виховною роботою та вмілою організацією змагань під час проведення занять;

− постійним контролем за ходом підготовки військ і ефективною роботою органів військового управління (штабів) щодо надання допомоги підлеглим;

− аналізом досягнутих результатів і підбиттям підсумків з кожною категорією тих, хто навчається;

− всебічним матеріально-технічним забезпеченням бойової підготовки, повним доведенням встановлених норм до військовослужбовців.

Бойова підготовка включає:

− підготовку (злагодження) органів управління (штабів);

− одиночну підготовку військовослужбовців;

− підготовку (злагодження) підрозділів (військових формувань), частин.

Підготовка органів управління (штабів) проводиться з метою забезпечення їх готовності до планування бойових дій, підготовки військ і управління ними в будь-яких умовах обстановки, а також вирішення питань взаємодії і всебічного забезпечення.

Підготовка органів управління (штабів) включає:

− індивідуальну підготовку офіцерів і прапорщиків органів управління (штабів);

− підготовку підрозділів забезпечення органів управління (штабів);

− злагодження груп бойового управління та органів управління (штабів) у цілому.

Одиночна підготовка – це навчання сержантів (старшин), військовослужбовців (курсантів) після їх прибуття в підрозділ (навчальний підрозділ).

Мета одиночної підготовки – дати військовослужбовцям знання, уміння і навички (освоїти військово-облікові спеціальності), необхідні для виконання обов’язків у бою, під час поводження зі зброєю, військовою технікою і під час несення служби.

Одиночна підготовка сержантів (старшин) і військовослужбовців (курсантів), у тому числі військовослужбовців за контрактом і військовослужбовців - жінок, включає:

− первинну (загальновійськову) підготовку військовослужбовців, у тому числі, які призвані на військову службу за контрактом на посади сержантів (старшин) і солдат;

− набуття знань, вмінь і навичок на посаді, яку обіймає (з військово-облікової спеціальності);

− вивчення основ навчання і виховання особового складу, вироблення командирських якостей у сержантів (старшин);

− допуск сержантів (старшин) і військовослужбовців до самостійної роботи на техніці, несення бойового чергування (чергування) у складі змін, обслуг;

− підготовку і здавання заліків на присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації, освоєння суміжної спеціальності;

− підготовку до дій у складі чергових змін, обслуг, команд, підрозділів (військових формувань).

Підготовка екіпажів, обслуг, підрозділів (військових формувань), військових частин проводиться з метою забезпечення їх постійної готовності до ведення бойових дій у будь-яких умовах обстановки, відповідно до бойового призначення.

Підготовка екіпажів, обслуг, підрозділів (військових формувань), військових частин проводиться в ході їх послідовного злагодження (бойового злагодження) в умовах, максимально наближених до бойових.

Злагодження – це навчання військовослужбовців спільним діям у складі чергових змін, екіпажів, обслуг, команд, підрозділів (військових формувань) з наступною підготовкою в складі військової частини для виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням.

 

Планування бойової підготовки.

Планування бойової підготовки — здійснюється штабами на підставі рішення командира, під його безпосереднім керівництвом і участю.

Під час планування бойової підготовки розробляються:

- у військовій частині - план бойової підготовки на навчальний рік;

- у батальйоні - план основних заходів бойової підготовки на період навчання та план бойової підготовки на місяць;

- у роті - розклад занять на тиждень (ротах баз зберігання план бойової підготовки на місяць і розклад занять на тиждень).

Як показує досвід бойової підготовки військ,розклад занять на тиждень складається і доводиться до особового складу та керівників занять за 2-3 дні до їх початку.

Під час підготовки до складання розкладу занять командир роти зобов’язаний:

- вивчити витяг з плану бойової і гуманітарної підготовки батальйону (частини) на поточний тиждень;

- вивчити зміст тем, які будуть відпрацьовуватись за програмою бойової підготовки підрозділів забезпечення, ремонту та обслуговування;

- проаналізувати ступінь засвоєння особовим складом матеріалу, який вивчався з кожного предмета навчання, а також якість відпрацювання нормативів з бойової підготовки;

- передбачити комплексне проведення занять з предметів навчання, особливо з тактичної, вогневої, водіння бойових машин, захисту від зброї масового ураження і військово-інженерної підготовки, а також попутні тренування на заняттях;

- вивчити графік використання навчальними об'єктами і облік часу, який підводиться для занять роти на цих об'єктах;

- виписати тематику командирських занять і визначити зміст занять з сержантами роти.

З досвіду військ, для успішної організації бойової підготовки на наступний тиждень, у встановлений день і час командири батальйонів і рот прибувають у штаб бригади з програмами бойової підготовки, робочими зошитами і бланками розкладів. Командир бригади, коротко підбиває підсумки бойової та гуманітарної підготовки, оцінює стан військової дисципліни в підрозділах, ставить завдання по основних предметах навчання на наступний тиждень, вказуючи з якою категорією офіцерів і сержантів, в які дні і часи будуть проводитись командирські заняття, інструкторсько-методичні заняття, з якими підрозділами і коли запланувати ТСЗ (тактичні навчання), уточнює місця занять, хто з офіцерів управління бригади, коли і де надає допомогу або контролює якість проведення занять командирами підрозділів.

Вислухавши накази командира бригади і маючи виписку з плану бойової та гуманітарної підготовки батальйону на наступний тиждень, командири підрозділів складають розклад занять.

Вихідними даними для складання розкладу занять у роті є такі:

- розпорядок дня;

- витяг з плану бойової і гуманітарної підготовки;

- графік користування полігоном (стрільбищем), спортивним залом і спортивним майданчиком);

- тематика виховної роботи і спортивно-масової роботи;

- графік нарядів;

- графік варіантів фізичної зарядки;

- програма бойової підготовки підрозділів забезпечення, ремонту та обслуговування.

Розклад занять має два розділи:

- заняття з підрозділами, виховна та спортивно-масова робота;

- командирські та інструкторські - методичні заняття з сержантами.

Складаючи розклад занять, командир роти планує і вказує час проведення і тематику інформування.

Відповідно до розпорядку дня планує обслуговування бойової техніки та озброєння.

Самостійна підготовка в розкладі визначається тільки за часом, тому що її зміст визначають командири взводів.

Під час планування виховної роботи вказується час її проведення, місце проведення і хто проводить.

Як показує досвід бойової підготовки, основними вимогами до розкладу занять є такі:

- своєчасність його складання;

- ясність, конкретність і повнота змісту;

- відповідність змісту занять програмі бойової підготовки та іншим керівнім документам.

 

ТИПОВИЙ ЗРАЗОК РОЗКЛАДУ ЗАНЯТЬ РОТИ НА ТИЖДЕНЬ

Затверджую

командир____тб

_________________

"____"_________200 р.

(Варіант)

Р О З К Л А Д З А Н Я Т Ь

2 танкової роти з 5 січня до 11 січня 2010р.

Дата, дні тижня	Підрозділи, фах, час проведення заняття	Предмет навчання, номери теми, заняття, їх зміст, номери нормативів, що відпрацьовуються	Місце проведення	Хто проводить	Посібники, порадники та матеріальне забезпечення	Відмітка про виконання
1 взвод	2 взвод	3 взвод	Механіки - водії
ПІДГОТОВКА ПІДРОЗДІЛІВ, КУЛЬТУРНО-ВИХОВНА ТА СПОРТИВНО-МАСОВА РОБОТА
січня понеділок	6.40- 7.10	6.40- 7.10	6.40-7.10	6.40- 7.10	Ранкова фізична зарядка Варіант № 2 Прискорене пересування	стадіон	старшина роти	НФП – 97, с.113-119
8.15- 8.45	8.15- 8.45	8.15- 8.45	8.15-8.45	Інформування Тема: Національно-державна та територіальна символіка України	Народо- знавча світлиця	командир роти	Символіка України
9.00- 11.50	9.00- 11.50	9. 00- 11.50	9.00- 11.50	Тактична підготовка Тема 2. Танк в обороні. Заняття1. Тактико-стройове. Перехід до оборони при відсутності зіткнення з противником і ведення бою. Дії екіпажу під час підготовки і ведення оборонного бою. Вибір місця для основної та запасної вогневої позиції танка. Виведення танка на основну вогневу позицію. Вивчення місцевості, розчищення сектору огляду і обстрілу. Підготовка даних для стрільби вдень і вночі. Складання картки вогню танка. Дії екіпажу з початком вогневої підготовки. Відбиття атаки противника. Перехід на запасну вогневу позицію. Вихід з бою і відхід.	тактичне поле:	командири взводів	Бойовий статут ч.ІІІ.с.12-25 Тактична під-ка танкового екіпажу і взводу, с. 60-65. Збірник норм-вів, с. 39
12.00- 13.50	12.00- 13.50	12.00-13.50		Вогнева підготовка Тема 8. Прийоми та способи ведення вогню з озброєння танка в оборонному бою. Навчальне місце № 1. Виконання підготовчої вправи. Навчальне місце № 2. Розвідка цілей та призначення вихідних установок для ведення вогню. Навчальне місце № 3. Відпрацювання нормативів № 1,3,4,6,7	Танкове вогневе містечко	к-р роти к-р взводу   к-р взводу	Курс стрільб с. 212 – 229; вогнева підготовка с. 91-109 Збірник нормативів с. 88-89
			12.00- 113.50	Технічна підготовка Тема 6. Обслуговування та поточний ремонт силової установки. Заняття 2. Догляд за системою постачання двигуна повітрям. Робота устаткування для випуску відпрацьованих газів. Порядок обслуговування повітроочисника	Технічн. клас. паркБМ.	заступник командира роти озброєння	об.447 (437А) Інструкція з експлуатації с. 282-292
	14.00- 14.50	14.00- 14.50	14.00- 14.50	14.00- 14.50	Стройова підготовка Тема 3. Строї підрозділів у пішому порядку Заняття 2. Розгорнутий та похідний стрій взводу. Шикування, перешикування та зміна напрямку руху. Виконання військового вітання в строю, на місці, підчас руху.	Стройов. плац	командири взводів	Стройовий статут с. 98-156
	16.10-17.50	16.10-17.50	16.10-17.50	16.10-17.50	Догляд за технікою та озброєнням Розбирання, чищення та змазування стрілецької зброї. Збирання її. Обслуговування танка.	Місце для чищення зброї,	командири взводів	Зброя, олива, ЗІП. танки.
	18.00-18.50	18.00-18.50	18.00-18.50	18.00-18.50	Самостійна підготовка Перегляд військово-навчального кінофільму "Іноземна воєнна хроніка"	Клуб частини.	Командири взводів	Навчальний фільм
	19.00-19.50	19.00-19.50	19.00-19.50	19.00-19.50	Культурно-виховна робота Тема: Українська держава як суб‘єкт міжнародного права. Територія і населення, недоторканість державних кордонів.	Народо-знавча світця	Командир взводу	мапа України
січня вівторок	6.40- 7.10	6.40- 7.10	6.40- 7.10	6.40-7.10	Ранкова фізична зарядка Варіант № 3 Силові вправи	Спорт. містечко	старшина роти	НФП – 97, с. 110-115
9.00-11.50	9.00-11.50	9.00-11.50	9.00-11.50	Інженерна підготовка Тема 1. "Інженерне обладнання та маскування позицій" Заняття 3. Опорний пункт танкового взводу, його елементи та порядок практичного обладнання вручну та за допомогою засобів механізації. Маскування танків, які знаходяться в окопі з урахуванням захисту від ВТЗ.	Тактичне поле:	командири взводів	Бойовий статут ч ІІІ. с. 60-65. Збірник нормативів, в, с. 39
12.00- 13.50	12.00- 13.50	12.00- 13.50	12.00- 13.50	Технічна підготовка Тема 6. Обслуговування та поточний ремонт силової установки. Заняття 2. Догляд за системою постачання двигуна повітрям. Робота устаткування для випуску відпрацьованих газів. Порядок обслуговування повітроочисника	Техніч. клас. парк БМ	командири взводів	Посібник з експлуатації танка, с. 282-292
17.10-17.50	17.10-17.50	17.10-17.50	17.10-17.50	Підготовка до наряду	Розташ. роти, варт. містечко	Командир роти	Стат. ЗС України стор. 124-135
січня середа					Н А Р Я Д
10 січня субота	6.40- 7.10	6.40- 7.10	6.40- 7.10	6.40- 7.10	Ранкова фізична зарядка Варіант № 3 Силові вправи	Спорт. містечко	старшина роти	НФП – 97, с. 110-115
8.00- 8.30	8.00- 8.30	8.00- 8.30	8.00- 8.30	Правове інформування; Тема; Соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей	Народознавча світлиця	командир роти	конспект
8.30- -14.20	8.30- 14.20	8.30- 14.20	8.30- 14.20	Парко-господарський день	Парк НБМ	командир роти	Ганчірки, мастило.
січня неділя					За планом вихідного дня
ІНСТРУКТОРСЬКО-МЕТОДИЧНІ ЗАНЯТТЯ З СЕРЖАНТАМИ
січня четвер	12.00-12.50	12.00-12.50	12.00-12.50		Фізична підготовка Тема 3. Рукопашний бій. Заняття 2. Інструкторсько-методичне. Організація та методика проведення заняття на навчальному місці з рукопашного бою	Спортивне містечко	командир. роти	НФП,- 97 с. 96-101

“____” _____________200 р. Командир роти к-н_________Д.Ю.Потапов

(звання, підпис, прізвище)

 

Розклад занять на тиждень складається і доводиться до особового складу та керівників занять за 2-3 дні до їх початку.