З тактико-спеціальної підготовки

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник УГБ ГУМВС

України в Одеській області

Полковник міліції

В.Я. Мартинюк

30.08.2012

П Л А Н - К О Н С П Е К Т

З тактико-спеціальної підготовки

Для проведення занять з особовим складом

ВДІМ УГБ ГУМВС України в Одеській області

Тема 14:Основи організації і тактики затримання озброєних та інших суспільно-небезпечних осіб в різних умовах.

Дата проведення: ___.___.2013

 

 

Одеса – 2012

МЕТА ЗАНЯТТЯ:	Вивчити основи організації і тактики затримання озброєних злочинців
Кількість годин:	- 1 година.
Місце проведення:	- учбовий клас.
Вид заняття:	- практичне.
Метод проведення:	- тренінг: групове відпрацювання, показ, пояснення
ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України "Про міліцію".
2. Статут ППСМ, затверджений наказом МВС України від 28.07.94 № 404.
3. Службова підготовка працівників органів внутрішніх справ. Київ - 2003р. М.І. Ануфрієв.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ:
1. Підготовча частина	- 5 хв.
1.1. Організаційний момент (доповідь керівника про готовність працівників до заняття, привітання, перевірка присутності)
2. Основна частина	- 40 хв.
3. Заключна частина	- 10 хв.
3.1. Відповіді на питання слухачів
3.2. Закріплення отриманих знань по викладеному матеріалі
3.3. Завдання на самопідготовку
4. Підведення підсумків заняття	- 5 хв.
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Підготовка та організація операції із затримання озброєних злочинців.
2.Використання спеціальних засобів та засобів зв’язку.
3.Заходи безпеки. Використання службових собак.
4.Прибуття до укриття та його оточення (блокування).
5.Особливості затримання озброєних злочинців в окремих ситуаціях.
6. Тактика особистого обшуку.

 

Підготовка та організація операцій із затримання озброєних злочинців

 

Затримання озброєних злочинців – одне з найскладніших службових завдань, які стоять перед особовим складом органів внутрішніх справ.

Зростання злочинності посилює напруження в державі, створює невпевненість громадян в особистій безпеці. Водночас зі зростанням кримінальних правопорушень загострилася їхня тяжкість, збільшилася кількість злочинів, пов'язаних із посяганням на життя та здоров'я людей - бандитизм, убивства, розбійні напади, рекет. При цьому посилилася агресивність і жорстокість злочинців, їхня протидія силам правопорядку, в тому числі й озброєний опір.

Положення значно ускладнюється тим, що нині в руках правопорушників велика кількість бойової вогнепальної зброї. Небезпечні як для працівників міліції, так і для цивільного населення операції щодо затримання озброєних злочинців вимагають від працівників органів внутрішніх справ організованості, професіоналізму, компетентності.

Однак в ході проведення цих операцій нерідко допускаються серйозні помилки і тактичні прорахунки, які призводять до втрати особового складу, загибелі та поранення громадян.

Аналіз практики свідчить, що неправильні та невмілі дії працівників органів внутрішніх справ, як правило, зумовлені низьким професіональним рівнем. Нашим працівникам не вистачає виучки та знань. Як відомо формуються ці якості на систематичних заняттях, оперативно-тактичних навчаннях. Корисні також для практичних працівників основні теоретичні положення та методичні рекомендації з питань тактики затримання озброєних злочинців, які викладено нижче. Тут йдеться про основи та порядок проведення спеціальних операцій, конкретні дії учасників операції на всіх її етапах, способи захоплення озброєних злочинців у різних ситуаціях.

Операція із затримання озброєних злочинців – це комплекс спрямованих на їхній захват або знешкодження оперативно-розшукових, військових, режимних заходів та бойових дій, що здійснюються органами внутрішніх справ у взаємодії з іншими відповідними органами за скоординованим планом, в короткий термін, при максимальному зосередженні наявних сил та засобів.

Мета операції випливає з оперативної обстановки, прогно­зування і повинна базуватися на достовірній інформації.

Масштаб операції визначається за трьома основними показниками:

територією, на якій проводиться операція;

силами та засобами, залученими до здійснення її мети (основною силою у проведенні операції є особовий склад міськрайлінорганів внутрішніх справ).

оперативно-технічними засобами (бронетранспортери, пожежні автомобілі з лафетними стволами, автобуси, плавзасоби, гелікоптери, зброя, засоби індивідуального захисту, активної оборони, забезпечення спеціальних операцій тощо).

Підставою для проведення операції є достовірні свідчення про місцеперебування озброєних злочинців (злочинця).

Операції з розшуку та захвату озброєних злочинців, звіль­нення заручників проводяться за заздалегідь розробленим в органах внутрішніх справ типовим планом. Розробка типових планів виправдана: більшість елементів обстановки під час затримання озброєних злочинців повто­рюється, що дозволяє скласти модель дій у типових ситуаціях.

Організація спеціальної операції містить:

проведення невідкладних дій за сигналом про виявлення озброєних злочинців;

оцінку обстановки та прийняття рішення про проведення операції;

визначення часу та способу затримання злочинців, форму­вання відповідних груп;

матеріально-технічне та медичне забезпечення;

зосередження сил та засобів у районі операції та висування нарядів на вихідні позиції.

Цей перелік наводиться як приклад. Кількість елементів та їхні види у кожному окремому випадку залежить від конкретних умов.

Під час екстреного затримання озброєних злочинців бе­руться до уваги лише ті елементи, реалізація яких можлива в конкретних умовах.

Час, відведений на організацію операції, має бути міні­мальний, тому слід максимально використовувати типові плани, вносячи до них зміни, які випливають з конкретної обстановки. Отримавши наказ старшого начальника на проведення операції або інформацію про місцеперебування озброєних злочинців, начальник органу внутрішніх справ, прийнявши на себе керівництво операцією, усвідомлює завдання, аналізує інформацію щодо оперативної обстановки, розраховує час і віддає попереднє розпорядження.

У подальшому, з урахуванням додатково отриманої інформації, оцінює:

відомості про злочинців (їхню чисельність, склад, озброєн­ня, характер дії, мету);

наявність сторонніх громадян поблизу укриття та у районі проведення операції, їхнє розміщення та стан;

місцевість у безпосередній близькості від укриття злочинців і на підступах до нього;

місцеве населення (його чисельність, ставлення до право­охоронних органів);

дані щодо наявності сил та засобів (їхня чисельність, склад, рівень бойової та фізичної підготовки, оперативно-технічні можливості);

метеорологічні умови, а також інші чинники.

На основі аналізу та оцінки обстановки керівник приймає рішення щодо проведення операції, яка передбачає:

ціль операції (мета, обсяг, тривалість її проведення);

розстановку сил та засобів (шикування бойового порядку) та способи дії;

зосередження основних зусиль у визначеному напрямку;

характер режимних та оперативних заходів;

порядок використання зброї, бойової техніки, спеціальних, технічних та інших засобів; матеріально-технічне та медичне забезпечення операції;

відповідну морально-психологічну підготовку особового складу.

Про рішення щодо характеру дій, порядку використання зброї та засобів забезпечення операції керівник операції доповідає старшому оперативному начальнику, а також прокурору.

 

Особливості затримання озброєних злочинців в окремих ситуаціях

Особливо тяжкою та небезпечною операцією є затримання озброєних злочинців, у розпорядженні яких є транспортний засіб.

Тактика особистого обшуку

Особистий обшук є кінцевим етапом операції із захоплення озброєних злочинців, проводиться негайно на місці затримання.

При цьому:

не можна дозволяти затриманому мешкати, вимагайте негайного виконання ваших наказів;

не задовольняйте прохань затриманого до того часу, поки його не буде ретельно обшукано;

не слід недооцінювати здібностей затриманого, зовні невинний та покірливий, він може зовсім по-іншому поводитися, якщо відчує, що охорону та увагу послаблено;

накажіть злочинцю повернутися спиною. Не тримайте пістолет біля спини затриманого, він може Вас роззброїти;

якщо затримання проводилося за допомогою службового собаки, його обов'язково потрібно використовувати і під час особистого обшуку та для охорони затриманого;

на місці затримання особливу увагу слід приділити виявленню вогнепальної та холодної зброї, боєприпасів, вибухових засобів, предметів, якими злочинець може скористатися для чинення опору (складаний ніж, ключі, викрутка, заточені ножиці, різні порошки тощо);

для особистої безпеки потрібно вилучати сигарети, а також предмети, призначення яких Вам невідоме (об'єкти, які викликають підозру, досліджуються як вибухонебезпечні);

за можливості після затримання (у момент затримання) спочатку одягніть на злочинця наручники, а потім зробіть попередній обшук.

Найбезпечніше, коли кожного затриманого обшукують два працівники міліції (один з яких зі зброєю напоготові стежить за поведінкою обшукуваного). За неможливості обшукати таким чином всіх затриманих одночасно, їх обшукують почергово.

На думку спеціалістів зарубіжних країн, найефективнішим та безпечнішим, особливо якщо йдеться про групи озброєних злочинців, є обшук поблизу будь-якої опори. Затриманим наказують стати обличчям до опори та нахилитися уперед так, щоб розведені у боки руки впиралися в опору. Тіло обшукуваного повинно знаходитися під визначеним кутом до площини опори. Якщо опори поблизу немає, затриманому наказують стати на коліна, закласти руки за потилицю або лягти на землю обличчям донизу.

У виняткових випадках, коли кількісний показник затри­маних і працівників міліції рівний (частіше всього під час екстремального затримання), доцільно водночас зробити попередній обшук затриманих в одному місці способом "у стін­ки". Затриманих вишиковують уздовж стіни і, починаючи з правого флангу, обшукують. Кожний перевірений переміщується з піднятими догори руками у протилежний бік ряду. Обшук робить один із працівників міліції, інші перебувають ліворуч від нього на деякій відстані від ряду і уважно слідкують за обшукуваними, не дозволяючи їм робити ніяких рухів без команди.

Обшукуючи затриманого з правого боку, працівник міліції ставить свою праву ногу попереду правої ноги злочинця, така сама стійка під час обшуку з лівого боку. Перебуваючи у таких положеннях, особа, яка проводить обшук, у випадку опору може легко підставити підніжку.

Обшук правого боку здійснюється правою рукою, пістолет - у лівій руці на рівні стегна, під час обшуку лівого боку пістолет - у правій руці.

Під час особистого обшуку "у стінки" рекомендується дотримуватися такого порядку:

зняти головний убір затриманого та перевірити, чи немає там зброї;

прощупати одяг між лопатками, далі вниз до пояса, потім до правої пахви;

прощупати праву руку до зап'ястя поверх одягу та зсередини;

прощупати груди, пасок;

обшукати всі наявні кишені, забрати їхній вміст;

перевірити, чи немає потайних кишень або випуклостей на одязі;

прощупати краватку та лацкани піджака;

ретельно прощупати одяг у пахових ділянках;

згори донизу обшукати праву ногу до щиколотки, перевірити манжети штанів, шкарпетки та прощупати носок черевика зсередини;

потім так само ліворуч.

Не слід плескати по одягу, оскільки можна не відчути тонких та плоских предметів. Рука повинна ковзати, не відриваючись від поверхні. Слід пам'ятати, що зброя може бути прихована у різних місцях.

Доставивши затриманих до органу внутрішніх справ, необхідно зробити повторний особистий обшук, насамперед звертаючи увагу на предмети, які можуть бути:

використані проти працівників міліції або для здійснення втечі (ножі, леза пилок, відмички, ключі тощо);

використані для вчинення самогубства (отруйні речовини, наркотики, лезо, окуляри тощо);

речовими доказами (записи, карти, документи, коди, чеки тощо).

Одяг затриманого оглядають у такому порядку:

шляпа - стрічка, підкладка;

пальто - комір, лацкани, потайні кишені, кишені, шви, підкладка, великі ґудзики тощо;

піджак - комір, лацкани, кишені, потайні кишені, шви, ґудзики, підкладка;

ремінь - внутрішні потайні кишені, пряжка;

сорочка - комір, манжети, кишені, потайні кишені;

галстук - підкладка та вузол;

штани - манжети, кишені, шви;

взуття - підметки, підбори, задники, підкладка язичка.

Супінатори та металеві набійки забираються.

Усі предмети, виявлені у затриманого, потрібно піддати ретельному обшуку. Гаманці, тютюнові кисети, сірникові коробки, цигарки відкрити та спорожнити.

Якщо на особі, що обшукується, є пластирі, гіпсові та інші пов'язки, то обов'язково мають перевірятися (спільно із судово-медичним експертом або лікарем). За необхідності оглядають (також за допомогою медичного працівника) тіло затриманого:

ротову порожнину, зуби, природні отвори, міжпальцеві проміжки рук і ніг, стопи, розчісують волосся голови та бороду.

За результатами обшуку складається протокол.

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник УГБ ГУМВС

України в Одеській області

Полковник міліції

В.Я. Мартинюк

30.08.2012

П Л А Н - К О Н С П Е К Т

з тактико-спеціальної підготовки