Затримання у транспортному засобі

Найбезпечнішим і найраціональнішим є затримання злочинців безпосередньо у транспортному засобі, який зупинено у визначеному місці. Готуючи таку операцію необхідно:

встановити (за можливості) вид транспортного засобу, що використовується злочинцями, його марку, колір, особливі прикмети та поінформувати про отримані дані усіх учасників операції;

вжити заходів до повного або часткового блокування району операції.

Коли транспортний засіб встановлено, потрібно (використо­вуючи за необхідності засоби посилення мови) серією команд, які сковують дії злочинців, примусити їх послідовно: зупинити транспортний засіб, кинути зброю, зайняти зазначені праців­никами міліції місця та положення, що дозволяють провести особистий обшук та обшук транспортного засобу.

Виводити водія та пасажирів із салону автомобіля бажано тільки у бік, який найкраще проглядається та контролюється працівниками міліції. (Перед цим група захоплення займає найвигідніші для спостереження місця, використовуючи для безпеки укриття на місцевості або свій транспортний засіб). При цьому потрібно дотримуватися такої послідовності: першим виводять злочинця, який сидить з краю на передньому сидінні, потім - почергово всіх осіб з переднього сидіння, а після цього - із заднього.

Після виведення водія та пасажирів потрібно перевірити, чи не сховався хто-небудь із злочинців на дні кузова. Потім обшукати затриманих та надіти наручники.

Закінчивши обшук, необхідно вжити заходів для унеможливлення втечі затриманих і тільки після цього приступити до огляду транспортного засобу.

Затримання на постах за допомогою перекриття

Важливу роль у затриманні злочинців, які прямують транспортом, відіграє правильний вибір місця перекриття доріг:

не в населених пунктах, а за можливості на ділянках дороги з мінімальною інтенсивністю руху транспортних засобів та пішоходів;

на найвужчій проїжджій ділянці дороги з обмеженою видимістю з боку під'їзду автомашини зі злочинцями, а також за умови маскування сил та засобів заслону;

за такої конфігурації кюветів та розгалужень дороги, що унеможливлюють об'їзд.

Використовувати у цих цілях стаціонарні контрольні пункти ДАІ, як правило, недоцільно, оскільки місця їхнього розта­шування здебільшого не відповідають переліченим вимогам.

Перекриття здійснюється на вільній ділянці дороги.

Виявивши транспортний засіб злочинців, група спосте­реження негайно повідомляє про це начальнику (старшому) заслону. За його командою група зупинки розгортає на узбіччі дороги спецпристрій "Їжак" на випадок руху злочинців у зворотному напрямку.

За відсутності цього спецпристрою для перекриття дороги використовують вантажівки або автобуси, чи бронетранс­портери.

Якщо ширина проїжджої ділянки дороги дозволяє перекрити її одним автомобілем, його встановлюють праворуч дороги під кутом до її осі передньою частиною до ймовірного боку під'їзду злочинців і таким чином, щоб залишалася вільною ділянка дороги для проїзду іншого транспорту.

На відстані 100-200 м від цього місця в очікуваному напрямку під'їзду злочинців перебуває працівник міліції ДАІ, за сигналом якого водій автомобіля перекриття ставить авто­машину перпендикулярно до осі дороги.

Як зазначалося вище, блокування проїжджої ділянки дороги проводиться і в зворотному напрямку.

За великої ширини проїжджої ділянки дороги перпенди­кулярно до осі дороги встановлюються два автомобілі. За сиг­налом працівника ДАІ починає рухатися та перекриває дорогу автомобіль, який перебуває з боку під'їзду злочинців.

Водіїв та пасажирів автомашин, що використовуються для перекриття доріг, попередньо направляють до безпечного місця, а за кермо сідають працівники міліції.

В умовах недостатньої видимості та у темний час доби для убезпечення безпечного руху стороннього транспорту на проїжджій ділянці дороги на відстані ЗО м від автомобіля перекриття в бік, протилежний тому, звідки очікується під'їзд злочинців, встановлюється знак "Аварійна зупинка" або миготливий червоний ліхтар.

 

Тактика особистого обшуку

Особистий обшук є кінцевим етапом операції із захоплення озброєних злочинців, проводиться негайно на місці затримання.

При цьому:

не можна дозволяти затриманому мешкати, вимагайте негайного виконання ваших наказів;

не задовольняйте прохань затриманого до того часу, поки його не буде ретельно обшукано;

не слід недооцінювати здібностей затриманого, зовні невинний та покірливий, він може зовсім по-іншому поводитися, якщо відчує, що охорону та увагу послаблено;

накажіть злочинцю повернутися спиною. Не тримайте пістолет біля спини затриманого, він може Вас роззброїти;

якщо затримання проводилося за допомогою службового собаки, його обов'язково потрібно використовувати і під час особистого обшуку та для охорони затриманого;

на місці затримання особливу увагу слід приділити виявленню вогнепальної та холодної зброї, боєприпасів, вибухових засобів, предметів, якими злочинець може скористатися для чинення опору (складаний ніж, ключі, викрутка, заточені ножиці, різні порошки тощо);

для особистої безпеки потрібно вилучати сигарети, а також предмети, призначення яких Вам невідоме (об'єкти, які викликають підозру, досліджуються як вибухонебезпечні);

за можливості після затримання (у момент затримання) спочатку одягніть на злочинця наручники, а потім зробіть попередній обшук.

Найбезпечніше, коли кожного затриманого обшукують два працівники міліції (один з яких зі зброєю напоготові стежить за поведінкою обшукуваного). За неможливості обшукати таким чином всіх затриманих одночасно, їх обшукують почергово.

На думку спеціалістів зарубіжних країн, найефективнішим та безпечнішим, особливо якщо йдеться про групи озброєних злочинців, є обшук поблизу будь-якої опори. Затриманим наказують стати обличчям до опори та нахилитися уперед так, щоб розведені у боки руки впиралися в опору. Тіло обшукуваного повинно знаходитися під визначеним кутом до площини опори. Якщо опори поблизу немає, затриманому наказують стати на коліна, закласти руки за потилицю або лягти на землю обличчям донизу.

У виняткових випадках, коли кількісний показник затри­маних і працівників міліції рівний (частіше всього під час екстремального затримання), доцільно водночас зробити попередній обшук затриманих в одному місці способом "у стін­ки". Затриманих вишиковують уздовж стіни і, починаючи з правого флангу, обшукують. Кожний перевірений переміщується з піднятими догори руками у протилежний бік ряду. Обшук робить один із працівників міліції, інші перебувають ліворуч від нього на деякій відстані від ряду і уважно слідкують за обшукуваними, не дозволяючи їм робити ніяких рухів без команди.

Обшукуючи затриманого з правого боку, працівник міліції ставить свою праву ногу попереду правої ноги злочинця, така сама стійка під час обшуку з лівого боку. Перебуваючи у таких положеннях, особа, яка проводить обшук, у випадку опору може легко підставити підніжку.

Обшук правого боку здійснюється правою рукою, пістолет - у лівій руці на рівні стегна, під час обшуку лівого боку пістолет - у правій руці.

Під час особистого обшуку "у стінки" рекомендується дотримуватися такого порядку:

зняти головний убір затриманого та перевірити, чи немає там зброї;

прощупати одяг між лопатками, далі вниз до пояса, потім до правої пахви;

прощупати праву руку до зап'ястя поверх одягу та зсередини;

прощупати груди, пасок;

обшукати всі наявні кишені, забрати їхній вміст;

перевірити, чи немає потайних кишень або випуклостей на одязі;

прощупати краватку та лацкани піджака;

ретельно прощупати одяг у пахових ділянках;

згори донизу обшукати праву ногу до щиколотки, перевірити манжети штанів, шкарпетки та прощупати носок черевика зсередини;

потім так само ліворуч.

Не слід плескати по одягу, оскільки можна не відчути тонких та плоских предметів. Рука повинна ковзати, не відриваючись від поверхні. Слід пам'ятати, що зброя може бути прихована у різних місцях.

Доставивши затриманих до органу внутрішніх справ, необхідно зробити повторний особистий обшук, насамперед звертаючи увагу на предмети, які можуть бути:

використані проти працівників міліції або для здійснення втечі (ножі, леза пилок, відмички, ключі тощо);

використані для вчинення самогубства (отруйні речовини, наркотики, лезо, окуляри тощо);

речовими доказами (записи, карти, документи, коди, чеки тощо).

Одяг затриманого оглядають у такому порядку:

шляпа - стрічка, підкладка;

пальто - комір, лацкани, потайні кишені, кишені, шви, підкладка, великі ґудзики тощо;

піджак - комір, лацкани, кишені, потайні кишені, шви, ґудзики, підкладка;

ремінь - внутрішні потайні кишені, пряжка;

сорочка - комір, манжети, кишені, потайні кишені;

галстук - підкладка та вузол;

штани - манжети, кишені, шви;

взуття - підметки, підбори, задники, підкладка язичка.

Супінатори та металеві набійки забираються.

Усі предмети, виявлені у затриманого, потрібно піддати ретельному обшуку. Гаманці, тютюнові кисети, сірникові коробки, цигарки відкрити та спорожнити.

Якщо на особі, що обшукується, є пластирі, гіпсові та інші пов'язки, то обов'язково мають перевірятися (спільно із судово-медичним експертом або лікарем). За необхідності оглядають (також за допомогою медичного працівника) тіло затриманого:

ротову порожнину, зуби, природні отвори, міжпальцеві проміжки рук і ніг, стопи, розчісують волосся голови та бороду.

За результатами обшуку складається протокол.