Предмет, зміст та завдання вогневої підготовки



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Предмет, зміст та завдання вогневої підготовки



Вогнева підготовка є одним із ведучих предметів бойової підготовки військ. Її мета - навчити військовослужбовця вмілому і повному використанню високих вогневих можливостей зброї в різних умовах обстановки.

Вогнева підготовка складається з наступних основних розділів:

- матеріальна частина стрілецької зброї, оптичних приладів та ручних гранат.

- правила і заходи безпеки при поводженні зі зброєю, боєприпасами, імітаційними та іншими засобами;

- основи і правила стрільби;

- стрілецькі (вогневі) тренування та стрільби;

- основи управління вогнем.

Матеріальна частина стрілецької зброї, оптичних приладів та ручних гранат– розділ вогневої підготовки, який включає в себе вивчення бойових властивостей, призначення, будови зброї і надбання навичок, з метою забезпечення правильного поводження з нею, її збереження і безвідмовну роботу при стрільбі в різних умовах обстановки.

Правила і заходи безпеки при поводженні зі зброєю, боєприпасами, імітаційними та іншими засобами –один з основних розділів вогневої підготовки.

В цьому розділі вивчаються загальні правила безпеки під час поводження зі зброєю та боєприпасами, положення зброї і заходи безпеки під час пересування на транспорті, несенні бойової служби, на заняттях та стрільбах, порядок огляду зброї та боєприпасів перед стрільбою, заходи безпеки під час усунення затримок при стрільбі, правила та порядок заряджання та розряджання зброї, заходи безпеки під час стрільби холостими набоями та використанні імітаційних засобів.

Основи і правила стрільби- теоретичний розділ вогневої підготовки. В результаті його вивчення військовослужбовці одержують знання, необхідні для свідомого засвоєння правил стрільби та експлуатації зброї. Вивчення прийомів і правил стрільбимає на меті підготувати влучного, свідомого і стійкого стрільця (автоматника, кулеметника, навідника, гранатометника, снайпера), здатного уражати різноманітні цілі з усіляких положень у різних умовах обстановки, місцевості, погоди, у будь-яку пору року і час доби не тільки під керівництвом (командуванням) командира, але і самостійно.

У залежності від характеру цілей і умов ведення вогню передбачається вивчення правил стрільби по нерухомим цілям, цілям, що з'являються і рухаються, у горах, вночі та інших умовах.

Стрілецькі (вогневі) тренування - організуються і проводяться в масштабі роти (взводу) на декількох навчальних місцях. При цьому обов'язковими навчальними місцями повинні бути: місце з навчання розвідці цілей спостереженням і визначенню відстаней до них, місце по виконанню підготовчих вправ із штатної зброї, місце вивчення порядку застосування зброї на бойовій службі, місце виконання нормативів вогневої підготовки, вивчення матеріальної частини зброї, основ і правил стрільби. На стрілецьких тренуваннях відпрацьовуються, удосконалюються і підтримуються доведені до автоматизму навички тих, хто навчається у діях зі зброєю, у швидкій підготовці до ведення вогню, а також веденні вогню з різних положень. Тренування повинні бути пов’язані між собою, кожне послідуюче тренування поряд з вивченням нових питань повинне забезпечувати нарощування й удосконалення раніше придбаних знань, навичок і умінь. При цьому від заняття до заняття ускладнюються вогневі завдання.

Стрільбиорганізуються і проводяться, як правило, після засвоєння військовослужбовцями матеріальної частини зброї, правил і заходів безпеки, прийомів і правил стрільби, а також набуття достатніх навичок у виконанні відповідних підготовчих вправ та нормативів.

Заняття з основ управління вогнем проводяться з метою вивчення основних заходів щодо організації вогню і набуття впевненості в діях тих, хто навчається при управлінні вогнем своїх підрозділів, приданих та підтримуючих вогневих засобів в різноманітних умовах бойових дій.

 

Сутність процесу навчання і порядок формування навичок

Під процесом навчання варто розуміти діяльність командира та підлеглих, спрямовану на засвоєння визначених знань, на придбання умінь і навичок, а також на формування високих морально-бойових якостей. Керівна роль у цьому процесі належить командиру, як організатору і керівникові процесу навчання підлеглих.

Знання - це не тільки збереження в пам'яті змісту поданого командиром (викладачем) матеріалу, але і розуміння його сутності, на основі чого той, кого навчають, міг би робити узагальнення і практичні висновки. Наприклад, щоб знати зброю, треба пам'ятати назви частин і механізмів, розуміти їхнє призначення і роботу при стрільбі. Щоб знати правила стрільби, треба не тільки запам'ятати їх, але і розуміти, чому прийняті саме такі правила, а не інші.

Уміння- це застосування знань на практиці, тобто свідоме виконання тих чи інших практичних дій з використанням відповідних знань. Наприклад, на основі отриманих знань по будові зброї військовослужбовець повинний уміти правильно готувати її для безвідмовної стрільби й швидко усувати затримки, які можуть виникнути під час ведення вогню, а на основі знання правил стрільби - уміти застосовувати їх, відповідно умов бойової обстановки.

Навички - це уміння, доведені до такої досконалості, коли процес виконання практичних дій автоматизується, тобто коли не потрібно щораз пригадувати знання, які обґрунтовують ці дії. Навички набуваються в результаті багаторазового повторення дій у процесі виконання вправ (тренувань), систематично проведених у різноманітних умовах місцевості, погоди, у будь-яку пору року і доби. При наявності міцних навичок ті, кого навчають, правильно й у найкоротший час виконують свої обов’язки в будь-яких складних умовах. У системі вогневої підготовки навички особливо необхідні при виконанні прийомів стрільби і метання ручних гранат.

Процес навчання повинний починатися зі сприйняття (споглядання) тими, кого навчають, предметів, явищ, дій. Наприклад, перед тим як почати вивчення того чи іншого прийому стрільби, командир повинний сам зразково показати порядок виконання цього прийому стрільби спочатку в цілому, а потім вроздріб (за елементами). Вивчення кожної частини прийому треба також починати з показу і короткого пояснення, що потрібно зробити для її (частини) виконання. При цьому ті, кого навчають, слідом за почуттєвими сприйняттями в певній мірі осмислюють і узагальнюють знання, отримані на основі спостереження. Разом з осмислюванням починається і запам'ятовування визначених понять.

Міцність запам'ятовування забезпечується продуманою системою повторення як у процесі вивчення матеріалу, так і в спеціально відведений час. При навчанні стрільбі і метанню ручних гранат повторення дій проводиться для того, щоб домогтися правильного виконання прийомів, що вивчаються, у найкоротший час.

Процес формування навичок при навчанні стрільбі і метанню ручних гранат (після показу всього прийому в цілому) проходить три основних етапи.

Перший етап полягає в розчленовуванні прийому (складної дії) на частини (елементарні дії) і навчанні виконанню кожної елементарної дії окремо.

.Другий етап являє собою послідовне об'єднання окремих елементарних дій у групи, а потім в одну цілу складну дію.

Третій етап зводиться до автоматизації дій, що відбувається поступово, завдяки багаторазовим повторенням, для досягнення однієї задачі - найшвидшої поразки цілей.

 

Форми методи і принципи навчання

Форми навчання

Знання, уміння і навички по вогневій підготовці ті, хто навчається, здобувають і удосконалюють на класних заняттях, стрілецьких тренуваннях, навчальних стрільбах і тактичних навчаннях з бойовою стрільбою, при проведенні робіт у час, відведений для догляду за озброєнням і бойовою технікою, у парково-господарські дні, на самопідготовці, стрілецьких змаганнях і на заняттях з інших предметів навчання.

На класних (групових) заняттях, як правило, вивчаються призначення, бойові властивості і будова зброї, боєприпасів, приладів прицілювання і спостереження; правила обслуговування і догляду за зброєю; основи і правила стрільби. У подальшому знання, уміння і навички з цих питань удосконалюються на стрілецьких тренуваннях, стрільбах та інших формах навчання.

На стрілецьких тренуваннях набуваються, удосконалюються і доводяться до автоматизму навички тих, хто навчається, у діях при зброї (у прийомах стрільби), у розвідці цілей спостереженням, визначенні відстаней до них і цілевказівці, у практичному застосуванні правил стрільби, у метанні ручних гранат і управлінні вогнем підрозділів, необхідні для успішного рішення різних вогневих задач у бою та при проведені спеціальних операцій по виконанню завдань, покладених на внутрішні війська. Систематичне і якісне проведення стрілецьких тренувань забезпечує досягнення високих результатів у вогневій підготовці підрозділів.

При виконанні вправ навчальних стрільб ті, кого навчають, отримують практику в діях при озброєнні (зі зброєю), у поводженні з боєприпасами й у самостійному рішенні різних вогневих задач штатними боєприпасами чи їх замінниками в умовах, наближених до бойової обстановки, при цьому одночасно перевіряється рівень їх вогневої виучки.

На бойових стрільбах і тактичних навчаннях з бойовою стрільбою удосконалюються навички командирів підрозділів в організації бою, у керуванні підрозділами і їхнім вогнем у бою. Особовий склад удосконалює навички в рішенні різних вогневих задач при діях у складі підрозділів в обстановці, максимально наближеної до виконання службово-бойових завдань; при цьому одночасно перевіряється злагодженість підрозділів, психологічно-бойові якості.

При проведенні робіт у час, відведений для догляду за озброєнням і бойовою технікою та у парково-господарські дні військовослужбовці поглиблюють знання з матеріальної частини зброї, приладів прицілювання і спостереження, удосконалюють навички в огляді і технічному обслуговуванні зброї, усуненні несправностей зброї і вивірці прицільних пристосувань.

У години самопідготовки закріплюються придбані знання з матеріальної частині зброї, основам і правилам стрільби і можуть удосконалюватись навички в діях при озброєнні (із зброєю) і в застосуванні правил стрільби.

При проведенністрілецьких змагань удосконалюється вогневий вишкіл особового складу підрозділів.

На заняттях з інших предметів навчання, які проводяться з використанням озброєння і бойової техніки, особливо з тактичної і розвідувальної підготовки, водінню бойових машин, поряд з вивченням питань з даного предмету повинні удосконалюватися навички з вогневої підготовки. Так, на заняттях із цих предметів навчання повинні удосконалюватися навички в діях при озброєнні (зі зброєю), у розвідці цілей спостереженням, визначенні відстаней, цілевказівці, застосуванні правил стрільби і в управлінні вогнем підрозділів; на заняттях з фізичної підготовки - у метанні ручних гранат; зі стройової підготовки - у прийомах поводження зі зброєю; з інженерної підготовки - у виборі й обладнані вогневих позицій і в стрільбі з окопів, траншей і т.д.

Методи навчання

У вогневій підготовці звичайно застосовуються наступні методи навчання: розповідь, лекція, пояснення, показ, тренування (вправа), бесіда, самостійна робота і стрільба. Вибір методів навчання залежить від теми, мети та змісту заняття, ступеня підготовленості військовослужбовців, наявності навчально-матеріальної бази. На кожнім занятті можуть застосовуватися декілька методів. Так, наприклад, при навчанні прийомам стрільби (діям при озброєнні) можуть бути застосовані показ, пояснення і тренування.

Розповідь -це короткий оповідальний виклад навчального матеріалу. Він застосовується при вивченні правових підстав та порядку застосування зброї на бойовій службі, бойових властивостей зброї і деяких питань із матеріальної частини зброї й основ та правил стрільби.

Лекція -це розгорнутий науково-теоретичний виклад основних, найбільш складних питань досліджуваної теми. Головне призначення лекції - допомогти тим, хто навчається, у їхній подальшій роботі.

Пояснення -це виклад сутності досліджуваних явищ, процесів, дій. Пояснення застосовується при вивченні всіх розділів вогневої підготовки і, як правило, у сполученні з показом зброї, що вивчається (боєприпасів, приладів тощо) чи дії зі зброєю. При поясненні варто викладати матеріал ясно і чітко, строго формулюючи висновки і визначення.

Показ є найбільш доступним методом навчання. При цьому методі ті, кого навчають, наочно бачать, що повинні вивчити чи чому повинні навчитися. Показ зразкових дій зі зброєю може проводитися самим командиром або добре підготовленим помічником. Прийом (дія) спочатку показується в цілому в необхідному темпі, потім - в уповільненому темпі за елементами з коротким поясненням дій і характерних помилок, які можуть виникати при відпрацюванні даного прийому (дії). Важливо, щоб показуваний предмет (прийом, дія) був добре видимий тим, кого навчають.

Тренування (вправа) - метод навчання, при якому шляхом багаторазового, цілеспрямованого і свідомого повторення досліджуваних дій у тих, кого навчають, набуваються й удосконалюються необхідні уміння і навички.

Тренування (вправи) з вогневої підготовки можуть бути індивідуальні й групові (у складі обслуги, підрозділу). Індивідуальні тренування (вправи) застосовуються для набуття умінь і навичок, необхідних окремому солдату. Вони характеризуються тим, що окремі військовослужбовці під керівництвом командира, чи самостійно за його завданням, виконують ті самі дії (наприклад, тренуються в одноманітності прицілювання і здійсненні пострілу). Групові тренування (вправи) застосовуються для набуття тими, хто навчається, умінь і навичок у колективних діях і для злагодження обслуги і підрозділу. Вони характеризуються тим, що кожен військовослужбовець виконує дії у відповідності зі своєю спеціальністю чи тимчасово займаною ним на даному занятті посадою (наприклад, приведення озброєння БТР у бойове положення чи рішення вогневих задач у складі підрозділу).

Тренування (вправи) з вогневої підготовки проводяться, як правило, шляхом виконання нормативів і спеціально розроблених підготовчих вправ. При цьому умови виконання нормативів і підготовчих вправ, по мірі набуття умінь і навичок, повинні ускладнюватися.

Бесіда -це такий метод навчання, при якому командир запитує тих, кого навчають, вимагаючи відповідей на поставлені питання. Допускається також, щоб ті, кого навчають, задавали питання керівнику, якщо характер питань не порушує змісту і плану бесіди.

Бесіда застосовується з метою закріплення (повторення) навчального матеріалу, перевірки засвоєння викладених та надбання нових знань. Характер побудови бесіди, головним чином, буде залежати від того, яку вона має мету.

Бесіда застосовується на заняттях з усіх розділів вогневої підготовки, особливо з основ і правил стрільби. Бесіда повинна викликати активність усіх військовослужбовців. При постановці питання варто звертатися до всієї аудиторії: спочатку порушити проблему, дати необхідний час на обмірковування і тільки після цього приступити до опитування. При цьому не можна допускати проведення бесіди тільки з найбільш устигаючими, потрібно залучати до бесіди і тих, хто сам активності не виявляє.

У тих випадках, коли той, кого навчають, затрудняється дати відповідь, коли відповідь неправильна чи неповна, командир вимагає відповіді на те ж питання від іншого. У потрібних випадках він узагальнює відповіді тих, яких навчають, і дає правильне формулювання.

Самостійна робота -це метод, при якому ті, яких навчають, без особистої участі командирів закріплюють раніше набуті знання, уміння і навички чи опановують новими, використовуючи порадники, інструкції, плакати, схеми, макети, навчальну зброю тощо.

Стрільба -це метод, при якому військовослужбовці, практично застосовують отримані звання, уміння і навички в бойовому застосуванні штатної зброї і боєприпасів для поразки цілей. Стрільби дозволяють не тільки закріпити придбані знання, уміння і навички, але і виявити недоліки у вогневій підготовці. Тому результати стрільб повинні ретельно аналізуватися і на основі їх вживатись заходи щодо підвищення вогневого вишколу особового складу, та усунені недоліків.

Принципи навчання

Вогнева підготовка вивчається на основі загальних принципів навчання і виховання військ: державницька ідейність і науковість у навчанні; учити війська тому, що необхідно при виконанні службово-бойових завдань; свідомість і активність тих, яких навчають; системність і послідовність у навчанні; наочність у навчанні; доступність у навчанні; міцність знань, умінь і навичок; колективізм і індивідуальний підхід у навчанні.

Державницька ідейність і науковість у навчанні полягають у тім, що вогнева підготовка військовослужбовця внутрішніх військ МВС України органічно зливається з його глибокою переконаністю в правоті своєї справи, з особистою відповідальністю за захист інтересів громадян та Батьківщини в цілому. У процесі навчання підлеглих кожен командир керується вимогами Конституції та законів України, наказів МВС та Командуючого ВВ МВС України; знання, що надаються підлеглим, повинні бути достовірними і відповідати сучасним досягненням науки. Потрібно домагатися, щоб ті, кого навчають, не тільки вивчили тактико-технічний дані, будову і принцип роботи зброї, але й одержали впевненість про високу ефективність штатної зброї і бойової техніки, твердо усвідомили, що мистецьке володіння зброєю є найперший обов'язок воїна - правоохоронця. При цьому навчання і виховання повинні проводитися комплексно, у нерозривній єдності, з дотриманням контекстного методу навчання.

Учити війська тому, що необхідно при виконанні службово-бойових завдань, -це значить максимально наближати навчальну обстановку до реальних умов, не допускати спрощень і послаблень, при проведенні стрілецьких тренувань і стрільб. Створювати невідому для тих, кого навчають, мішенну обстановку, показуючи цілі в різних варіантах, вчити особовий склад самостійному виявленню і поразці різних цілей у найкоротший термін і з найменшою витратою боєприпасів, як правило, з першого пострілу (черги) з дотриманням правових підстав та порядку застосування зброї.

Свідомість і активність тих, яких навчають, полягають в осмисленому засвоєнні військовослужбовцями навчального матеріалу і прояві ними творчості й активності в ході заняття. Свідоме засвоєння навчального матеріалу повинне бути протипоставлено механічному «натаскуванню» чи зазубрюванню.

Заняття з вогневої підготовки необхідно організовувати і проводити так, щоб ті, кого навчають, розуміли задачі, які стоять перед ними, прагнули їх вчасно виконувати; активно діяли на заняттях, проявляли ініціативу, всебічно продумували навчальний матеріал, розуміли необхідність оволодіння тими знаннями, уміннями і навичками, які вони одержують у ході навчання; знали, чому в даних умовах необхідно діяти так, а не інакше, творчо застосовували засвоєні знання, уміння і навички, критично аналізували результати своїх дій.

Систематичність і послідовність у навчанні полягають у тому, щоб заняття, стрілецькі тренування і стрільби проводилися рівномірно протягом усього навчального року (вдень і вночі), а матеріал, який вивчається викладався у визначеній послідовності (системі), у суворій відповідності Програмам бойової підготовки підрозділів внутрішніх військ МВС України. При плануванні вогневої підготовки повинні тісно погоджуватися питання вивчення матеріальної частини зброї, основ і правил стрільби з практичним рішенням вогневих задач, пройдене - із новим матеріалом, стрілецькі тренування - із проведенням стрільб і т.п. При підготовці до проведення заняття (стрілецького тренування) командир повинен знайти найбільш доцільну послідовність викладення нового матеріалу. Викладати матеріал необхідно по етапам (навчальним питанням), виділяти в ньому головне, не завантажувати його надмірними подробицями, зв'язувати питання, які вивчаються зараз з раніше вивченими та з матеріалом інших предметів (дисциплін), систематично удосконалювати уміння й навички тих, яких навчають.

Наочність у навчанні полегшує розуміння і сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу. Найкращим наочним приладдям є зразки зброї, боєприпасів, приладів прицілювання і спостереження (так звана натуральна наочність). Однак іноді необхідно звертатись і до їхніх макетів, плакатів, схем і інших графічних документів, навчальних кінофільмів і діафільмів, комп’ютерної анімації, за допомогою яких можна краще показати будову і роботу окремих частин і механізмів і т.д. При цьому наочні приладдя, що застосовуються на даному занятті, доцільно виставляти не всі відразу, а по черзі, у міру потреби, щоб не розсіювати увагу тих, кого навчають. Керівник заняття повинний сам попередньо добре вивчити кожне наочне приладдя і продумати методику його показу. При проведенні занять по вивченню основ і правил стрільби варто широко використовувати класну дошку та технічні засоби навчання.

Доступність у навчанні вимагає, щоб обсяг і зміст навчальних питань були посильні для даної категорії військовослужбовців. У процесі навчання принцип доступності передбачає перехід від відомого до невідомого, від менш складного до більш складного, від менш важкого до більш важкого. При визначенні глибини викладання матеріалу потрібно виходити з часу, який відведений на його відпрацьовування, і можливості закріплення вивченого. Перевантаження заняття зайвими теоретичними поясненнями замість практичних дій, вживання формул, термінів, незрозумілих для тих, хто навчається, знижують інтерес до занять, активність тих, кого навчають, і якість занять у цілому.

Міцність знань, умінь і навичок передбачає, щоб раніше вивчений матеріал (прийом, дія) засвоювався міцно і на тривалий час, систематично повторювався, а придбані знання удосконалювалися і застосовувалися в нових, більш складних умовах. Збереження в пам'яті вивченого матеріалу багато в чому залежить від розуміння тими, яких навчають, його значення для практичної діяльності. Велику роль у реалізації принципу міцності знань, умінь і навичок має всіляке заохочення самостійної роботи, творчості і допитливості тих, яких навчають.

Колективізм і індивідуальний підхід у навчанні полягають у тому, щоб у ході навчання створити сприятливі умови для успішної роботи усіх воїнів підрозділу і в той же час індивідуально підійти до кожного з них. Колективізм забезпечує злагодженість, узгодженість і чіткість дій, взаємозамінність усіх членів обслуги, екіпажу і підрозділу. У дружному колективі кожний розвиває свої знання і навички, використовуючи досвід інших, діє більш упевнено, розраховуючи на допомогу товаришів, а реагуючи на поради, побажання і критику товаришів, більш самокритично оцінює свої дії.

Командири повинні направляти зусилля воїнів підрозділу на успішне вирішення задач вогневої підготовки, формувати загальні інтереси, розвивати дух здорового змагання і взаємодопомоги.

Здійснювати індивідуальний підхід - це значить добре знати духовні і фізичні можливості кожного воїна в процесі навчання і впливати на нього з урахуванням цих особливостей, допомагати кожному знайти найкоротший шлях до засвоєння знань, умінь і навичок.

Низькі результати стрільби часом тільки тим і пояснюються, що командир не виявив індивідуальних особливостей тих, кого навчають, недоліків у виконанні прийомів стрільби (дій при озброєнні) чи в знанні і застосуванні правил стрільби. Знати і враховувати при навчанні індивідуальні особливості, якості і нахили кожного того, якого навчають, - обов'язок командира.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.76.226 (0.019 с.)