Особливості підготовки та ведення оборонного бою взимку

177. Наявність обширної степової зони, заболоченої лісової місцевості, великої кількості озер, а також гірської місцевості, обмеженої кількості доріг і ускладнень інженерного обладнання опорних пунктів суттєво впливає на організацію оборони і застосування підрозділів.

Крім цього, можлива низька температура, сніговий покрив і підвищена стійкість отруйних речовин, довга ніч негативно впливають на особовий склад.

Місцевість із великою кількістю боліт, озер і річок, висот та інших важкодоступних ділянок, обмежена кількість і поганий стан доріг, сніговий покрив і низькі температури утруднюють дії танків та іншої бойової техніки поза дорогами, що змушує противника наступати вздовж доріг і річок та сприяє створенню оборони на більш широкому фронті й меншими, ніж у звичайних умовах, силами, а також вимагає організації кругової оборони та надійного прикриття флангів і проміжків.

Узимку круті схили берегів річок, яри і байраки, узлісся, що заносяться снігом, стають серйозною перешкодою для танків, інших бойових машин і піхоти. Особливого значення набуває оборона населених пунктів.

178. Узимку взвод (механізоване відділення) може обороняти окремий опорний пункт (позицію), який перекриває напрямки, доступні для дій противника.

179. Під час обладнання фортифікаційних споруд узимку широко застосовуються вибухові речовини. На мерзлому, скальному ґрунті, болотистій місцевості фортифікаційні споруди можуть зводитися насипного типу, для цього використовується камінь, дерен, мох, мішки з землею, сніг і лід. При незначній глибині снігу окопи, траншеї та інші споруди відриваються в ґрунті і маскуються снігом. При глибокому сніговому покриві широко застосовується влаштування снігових траншей, ходів сполучення з брустверами з утрамбованого снігу, у тому числі хибних, а також снігових валів. Снігові вали використовуються як протитанкові загородження і як маски для укриття від високоточного озброєння противника. За ними можуть обладнуватися і вогневі позиції кочуючих БМП, танків.

Схили висот, круті береги річок і озер, які повернуті до противника, по можливості покриваються льодом.

Ділянки доріг у дефіле і важкодоступних місцях, на підступах до оборони, укриття перед переднім краєм руйнуються або мінуються. Перед переднім краєм, у глибині опорного пункту і на флангах влаштовуються мінно-вибухові загородження, завали і перешкоди з валунів. Лід на річках, озерах і в затоках на окремих ділянках готується до вибуху.

В умовах бездоріжжя і танення снігу на позиціях, в окопах і укриттях обладнуються водостоки.З метою запобігання розмивам та обвалам стінки окопів, траншей і інших фортифікаційних споруд укріплюються, БМП, БТР і танки встановлюються на лежні.

З метою маскування потемнілі від порохових газів місця і сліди гусениць засипаються снігом, особовий склад забезпечується зимовими маскувальними костюмами, опаленняпечей у бліндажах та інших укриттях дозволяється тільки вночі.

180. Система вогню повинна забезпечувати можливість ураження противника перед фронтом опорного пункту й у проміжках між ними, на відкритих флангах, прихованих підступах і в разі вклинення в оборону. Найбільша щільність вогню і загороджень створюється на напрямках, де є дороги, особливо танкодоступних, на підступах до населених пунктів, вузлів доріг, а на морському узбережжі (на водній перешкоді) – на ділянках, які доступні для висадки морського десанту (для форсування).

Зона суцільного багатошарового вогню створюється на дорогах і прилеглих до них ділянках місцевості, просіках, у руслах річок, у бухтах, фіордах і на інших доступних для противника напрямках. У гірській місцевості організовується багатошаровий вогонь.

181. Під час підготовки взводу до дії в обороні взимку командир взводу повинен: поповнити до норми і створити додаткові запаси ракет, боєприпасів, продовольства, пального і підтримувати в постійній готовності до застосування озброєння і військову техніку в умовах низьких температур; ужити заходів щодо забезпечення особового складу засобами проти обмороження, теплими речами і засобами для обігріву (печами); перевірити справність засобів підігрівачів двигунів машин, готовність застосування озброєння і техніки в умовах низьких температур; дати вказівки механікам-водіям (водіям) про заходи щодо запобігання розморожуванню систем охолодження двигунів; обладнати пункт обігріву особового складу і визначити порядок опалення печей; організувати просушування обмундирування і взуття.

Крім цього, командир взводу (відділення, танка) особливу увагу в обороні приділяє більш частій зміні спостерігачів і обслуг чергових вогневих засобів, особливо вночі, у заметіль і снігопад, а також підсилює контроль за несенням служби на позиціях.

182. Узимку сніговий покрив і холод необхідно використовувати з метою вимотування противника, який наступає, і послаблення його боєздатності. Для цього застосуванням вогню всіх видів та інженерних загороджень необхідно змусити противника якомога раніше зійти з доріг і рухатися цілиною по снігу, позбавити його можливості обігріватися в населених пунктах, лісах, ярах, примусити його залягти на відкритій місцевості і якомога довше перебувати на морозі.

У разі вклинення противника в оборону підрозділи повинні не допускати закріплення його в населених пунктах, окремих будовах і лісі. По таких місцях заздалегідь готується зосереджений вогонь взводу.

 

Особливості підготовки та ведення оборонного бою в лісі

183. Лісова місцевість вже сама собою є перешкодою для противника, який наступає, а наявність в лісі боліт, озер, річок, висот й інших важкодоступних ділянок, обмеженість і поганий стан доріг, сніговий покрив і низькі температури взимку значно перешкоджають діям противника і змушують його вести наступ переважно за напрямками вздовж доріг, просік, галявин, через рідколісся.

У лісі, крім цього, зменшується видимість, знижується дальність спостереження, радіозв’язку і ефективність вогню, утруднюється орієнтування, цілевказання і корегування вогню, а також управління і взаємодія.

184. Командир взводу під час переходу до оборони в лісі, крім звичайних заходів з підготовки оборони, зобов’язаний: розташувати БМП (БТР, танки) так, щоб забезпечити обстріл противника на максимальній дальності їх озброєння; організувати розчищення лісу і чагарників для поліпшення умов спостереження і ведення вогню, не демаскуючи при цьому опорного пункту; підготувати шляхи маневру вогневих засобів і відділень, кинджальний вогонь і вогонь із дерев; передбачити заходи щодо боротьби з лісовими пожежами (створення захисних смуг і запасів води, підготовку сокир, пилок, лопат і багрів, очищення опорного пункту від чагарнику). Окремі ділянки можуть залишатися нерозчищеними, там завчасно влаштовують мінно-вибухові загородження і готують вогонь.

У літній час особовий склад забезпечується засобами захисту від гнусу, комарів та інших комах.

185. Система вогню організовується так, щоб всі дороги, просіки, проходи на заболочених ділянках, мости через водні перешкоди, місця можливого подолання річок убрід і форсування, а також галявини і вирубки, по яких можливий підхід і наступ противника, перебували під фланговим і перехресним вогнем взводу. Виступи лісу використовуються для улаштування засідок, організації флангового, перехресного і кинджального вогню. На напрямках можливого наступу противника готується зосереджений вогонь.

Вогневі позиції танкового взводу (танка), протитанкових керованих ракетних комплексів, гранатометів та інших елементів обладнуються в місцях, звідки забезпечується можливість ведення вогню перед узліссям, уздовж просік, галявин, доріг і по ділянках рідкого лісу. Їх вогневі позиції прикриваються механізованими підрозділами і загородженнями.

На перехрестях доріг, стежок, просік, узліссі або на краю галявин можуть улаштовуватися вогневі засідки. Частина стрільців, снайперів і кулеметників розміщується для ведення вогню з дерев.

У лісі опорний пункт механізованого взводу, як правило, перехоплює дорогу, просіки або дефіле між болотами й озерами.

186. При інженерному обладнанні на місцевості з високим рівнем ґрунтових вод окопи і ходи сполучення обладнуються напівзаглибленого або насипного типу.На тих ділянках, де немає необхідності відривати ходи сполучення, шляхи руху в тил позначаються покажчиками або знаками на деревах.

Над траншеєю і вогневими позиціями влаштовуються перекриття і козирки для захисту особового складу від осколків снарядів і мін, які розриваються під час зіткненні з деревами. Для спостереження і ведення вогню зі стрілецької зброї на деревах з густою кроною обладнуються майданчики.

На танконебезпечних напрямках перед позиціями відділень і на флангах обладнуються завали, протитанкові бар’єри, які прикриваються вогнем і мінуються.

Командир взводу управляє підлеглими підрозділами і вогневими засобами з командно-спостережного пункту або з позиції одногоз відділень.

Розвідка противника організовується збільшеною кількістю спостерігачів, ніж у звичайних умовах.

187. Бій у лісі ведеться на близьких дистанціях. При цьому широко застосовуються дії невеликих груп із засідок, кинджальний вогонь, маневр у фланг і тил противника, який наступає. Широке застосування має використання ручних гранат і гранатометів.

 

Особливості підготовки та ведення оборонного бою в горах

188. Гірська місцевість характеризується різким пересічним рельєфом і кам’янистим ґрунтом, рідкою мережею важкодоступних доріг і складністю руху поза ними, швидкою течією річок і різким коливанням рівня води в них; великою кількістю прихованих підступів і мертвого простору; збільшенням дальності польоту куль і снарядів; утворенням завалів і обвалів; наявністю гір і гірських хребтів зз крутими схилами, які частково переходять у скелі й скелясті обриви, а також лощинами і поглибленнями, розташованими між гірськими хребтами; різкими змінами погоди, сильними бурями, снігопадами, туманами, лавинами, зсувами, каменепадами і селями.

Для більшості гірських районів характерні суворий клімат, складність орієнтування, спостереження і ведення вогню, а також підтримка зв’язку і виконання робіт з інженерного обладнання місцевості.

189. Оборона в горах будується на більш широкому фронті, перехоплюючи найбільш доступні напрямки для дій противника, при цьому необхідно змушувати противника наступати знизу вгору, а на плоскогір’ї і долинах – як у звичайних умовах.

При цьому механізований взвод може обороняти опорний пункт у відриві від інших взводів роти.

Позиції відділень вибираються в місцях, які унеможливлюють обвали, зсуви і затоплення, так, щоб забезпечувалося ураження противника багатошаровим фланговим, перехресним і кинджальним вогнем та не допускалася наявність мертвих просторів.

Вогневі позиції БМП (БТР) і танків готуютьсяна танконебезпечних напрямках. Для оборони перевалів, важливих вузлів доріг, переправ вогневі позиції вибираються так, щоб забезпечувалося ведення вогню на граничні дальності і приховане їх розташування. Частина вогневих засобів розташовується на зворотних схилах на відстані 100-200 м від топографічного гребеня висот для знищення противника, який прорвався, вогнем упритул.

Система вогню взводу (відділення) створюється так, щоб перед переднім краєм оборони, на флангах і в проміжках між опорними пунктами (позиціями) не було мертвих просторів і прихованих підступів. Для цього вогневі засоби розташовуються ярусами, система вогню відділень організовується таким чином, щоб вони були у вогневому зв’язку між собою, забезпечували кругову оборону і можливість зосередження вогню основних засобів на загрозливому напрямку в стислі терміни.

190. При інженерному обладнанні опорного пункту фортифікаційні споруди в кам’янистих і скельних ґрунтах облаштовуються напівзаглибленого і насипного типу з використанням каміння та мішків із піском і землею. Окопи, укриття й інші споруди обладнуються так, щоб не допустити затікання в них вогнесумішей і води. У скельних ґрунтах окопи й укриття можуть обладнуватися вибуховим способом. Попереду позицій, крім звичайних загороджень, готуються обвали та зсуви, дороги (стежки) готуються до підриву і мінуються.

Розвідка противника і місцевості організується більшою, ніж у звичайних умовах, кількістю спостерігачів.

191. Під час організації оборони в горах командир взводу (відділення, танка), крім рішення звичайних питань, зобов’язаний: ретельно вивчити підступи до опорного пункту (позиції) з фронту, флангів і тилу; організувати прикриття їх перехресним вогнем і спостереження за ними; врахувати мертві простори поблизу опорного пункту (позиції) і підготувати по них вогонь; створити на позиціях збільшений запас ракет і боєприпасів, особливо гранат; передбачити заходи щодо протидії обходам противника і його просочуванню між позиціями відділень (танків) або на стиках із сусідами.

Крім цього, під час організації оборони в горах потрібно враховувати підвищену витрату пального, потужності двигунів, перегрів системи охолодження двигунів при більш низьких температурах охолодження рідини, уживати заходів щодо забезпечення бойових машин підвищеного проходження запасом охолоджувальної рідини, забезпечення особового складу теплими речами, засобами для обігріву, приготування їжі і запасом питної води.

192. Атаку противника взвод (відділення, танк) відбиває всіма вогневими засобами із широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищувати під час подолання ними підйомів, особливо на серпантинах.

У разі обходу противником опорного пункту (позиції) взвод (відділення, танк) переходить до кругової оборони й уражає його вогнем у фланг і тил.

Розділ 5. НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ

Загальні положення

193. Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника всіма наявними засобами, рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів у глибину його бойового порядку, знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, військової техніки, намічених районів (рубежів) місцевості.

Використовуючи результати вогневого ураження противника, взвод (відділення, танк) повинен вести наступ із повною напругою сил, у високому темпі, безупинно, вдень і вночі, за будь-якої погоди і в тісній взаємодії штатних, доданих, підтримуючих і сусідніх підрозділів та знищити противника, який обороняється. Це досягається вмілим застосуванням усіх наявних сил і засобів, своєчасним використанням результатів вогневого ураження противника, швидким подоланням загороджень і вмілим поєднанням дій у бойовому і передбойовому порядках із широким використанням способів пересування на полі бою і захопленням з ходу рубежів (об’єктів), широким застосуванням маневру вогнем, умілим використанням місцевості для маневру підрозділами з метою швидкого виходу у фланги і тил противнику, проведенням рішучих атак, своєчасним і постійним уточненням (постановкою) завдань підрозділам і забезпеченням їх під час бою.

Залежно від виконуваного завдання, характеру місцевості, дій противника й інших умов обстановки механізований взвод (відділення) може наступати в пішому порядку (взимку на лижах), на БМП (БТР) або десантом на танках.

Наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ взводу (відділення, танка) на противника, який обороняється,здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

194. Механізований (танковий) взвод наступає в складі роти, а в резерві батальйону, штурмовій групі і розвідці може діяти самостійно.Механізований взвод, крім того, може діяти в передовій групі ТакПД, у складі його головних сил або окремо, під час виконання спеціальних завдань.

Танковий взвод, механізований взвод на БМП і протитанковий взвод у повному складі або окремими машинами (комплексами) можуть виділятися для знищення вогневих засобів противника, які спостерігаються, стрільбою прямою наводкою в ході вогневої підготовки атаки.

Взвод наступає на фронті до 300 м, а механізоване відділення в пішому порядку – на фронті до 50 м.

195. Бойове завдання механізованого (танкового) взводу (відділення, танка) у наступі включає об’єкт атаки і напрямок продовження наступу. В окремих випадках, коли перед фронтом наступу противник не розвіданий, під час постановки бойового завдання по радіо, наступі в лісі, а також за інших особливих умов взводу (відділенню, танку) може бути вказано тільки напрямок атаки або напрямок продовження наступу.

Об’єктом атаки механізованого (танкового) взводу (відділення, танка), як правило, є жива сила в окопах або в інших фортифікаційних спорудах, а також танки, гармати, протитанкові ракетні комплекси, кулемети й інші вогневі засоби противника, які розташовані в першій траншеї і в найближчій глибині перед фронтом наступу взводу (відділення, танка).

Напрямок продовження наступу взводу (відділення, танка) визначається так, щоб забезпечувалося виконання найближчого завдання роти (оволодіння атаки взводу).

З оволодінням визначеним об’єктом атаки взвод (відділення, танк) продовжує безупинний наступ у зазначеному напрямку, під час якого йому ставиться нове бойове завдання.

196. Протитанковий взвод (протитанкове відділення механізованої роти на БТР) призначається для боротьби з танками й іншими броньованими об’єктами противника, прикриття висування і розгортання рот першого ешелону, введення в бій другого ешелону (резерву), відбиття контратак противника, прикриття проміжків і відкритих флангів. Крім того, він може залучатися для знищення вогневих засобів у відкритих або закритих фортифікаційних спорудах, а в окремих випадках – і бойових вертольотів противника, які діють на незначних висотах.

Гранатометний взвод призначається для ураження живої сили і вогневих засобів противника в окопах (траншеях і за складками місцевості) і поза укриттями, а також для відбиття контратак противника та прикриття проміжків і відкритих флангів.

Протитанковий і гранатометний взводи, як правило, залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і застосовуються на напрямку головного удару, а в деяких випадках, залежно від умов обстановки, можуть у повному складі або відділеннями придаватися ротам першого ешелону.

Гранатометному і протитанковому взводам (відділенню) у наступі вказуються цілі для ураження, напрямок стрільби і вогневі рубежі, напрямок наступу (порядок переміщення під час бою), а також рубежі вогневих позицій.

Рубежі вогневих позицій призначаються для виконання завдань під час вогневої підготовки атаки, для підтримки атаки підрозділів першого ешелону, під час уведення в бій другого ешелону, відбиття контратаки та прикриття флангів і стиків. Рубежі вогневих позицій можуть призначатися завчасно під час підготовки до наступу або безпосередньо в ході його ведення. Вони повинні забезпечувати ведення вогню на максимальну дальність, можливість маневру вогнем і безупинну вогневу взаємодією із підрозділами (бойовими групами, танками й іншими вогневими засобами), які наступають.

197. Бойовий порядок механізованого взводу, який наступає в пішому порядку, може будуватися в одну або у дві лінії. При діях в одну лінію він складається з бойових порядків відділень (бойових груп) з інтервалами між ними до 50 м, групи управління і вогневої підтримки, що діє за ними на відстані до 50 м, і засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу.

Під час наступу у дві лінії одне з відділень, група управління і вогневої підтримки діють за бойовими порядками відділень першої лінії на відстані до 50 м і виконують завдання щодо підтримки (прикриття) відділень першої лінії під час подолання загороджень, атаки противника і в ході наступу; знищення противника в траншеї; відбиття раптового нападу противника з флангу, а також може використовуватися для заміни відділень першої лінії, які зазнали втрат від вогню противника; здійснення маневру й атаки противника у фланг і тил та виконання інших завдань.

Група управління і вогневої підтримки взводу призначається для управління підрозділами і вогнем у ході наступу, підтримки (прикриття) відділень під час подолання загороджень у ході атаки, знищення вогневих засобів, а також знищення противника, який перебуває в траншеях або намагається залишити їх, відбиття у взаємодії з механізованими відділеннями й іншими вогневими засобами контратак противника та виконання інших завдань. Звичайно вона створюється у складі: обслуга кулемета, снайпер.спостерігач, 1 – 2 зв’язкові. До її складу, крім того, включаються додані вогневі засоби. Управління групою здійснюється командиром взводу. Вона діє за підрозділами (бойовими групами), які наступають на відстані до 50 м, або, у деяких випадках, безпосередньо в бойовій лінії.

БМП (БТР) залежно від обставин і рішення командира взводу можуть діяти разом із відділеннями, у складі груп вогневої підтримки або маневреної групи (групи бойових машин – ГрБМ).

Спостерігач, який призначається у взводі, веде спостереження за противником, результатами вогню, діями танків і доповідає результати спостереження командиру взводу. Він розташовується за 3 – 10 м перед командиром взводу або біля нього. При переміщенні командно-спостережного пункту спостерігач першим пересувається у район, який визначив командир взводу.

Зв’язковий командира взводу спостерігає за сусідами, положенням і сигналами командирів механізованих відділень, доданих і підтримуючих підрозділів, які розташовані перед командно-спостережним пунктом. Він передає, за розпорядженням командира взводу, його накази встановленими сигналами або голосом, стежить за дотриманням вимог маскування особами, які прибувають на командно-спостережний пункт. Зв’язковий розташовується за 3 – 6 м від командира взводу і під час усіх його пересувань пересувається разом із ним.

Другий зв’язковий спостерігає за діями БМП (БТР), доданими і підтримуючими засобами, розташованими за командно-спостережним пунктом, за діями санітара-стрільця і підношувачів боєприпасів, а в разі відсутності радіозв’язку – і за сигналами командира роти. Він розташовується за 3 – 6 м за командиром взводу в укритті, що дозволяє непомітно для противника подавати сигнали в тил. При переміщенні командно-спостережного пункту він пересувається останнім, не припиняючи спостереження за сигналами командира роти.

198. Бойовий порядок механізованого взводу, який наступає на БМП (БТР), і танкового взводу складається з лінії бойових машин з інтервалом між ними до
100 м і засобів посилення, які діють у бойовій лінії або за нею.

Під час наступу положення відділень (танків) у бойовій лінії може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.

Бойовий порядок гранатометного і протитанкового взводів, які діють у пішому порядку в повному складі, складається з бойових порядків відділень з інтервалом між ними до 50 м, а під час дій на БМП (БТР) – бойова лінія машин з інтервалом між ними до 50 м у гранатометному взводійу протитанковому взводі до 150 м.

Лінійне розміщення вогневих засобів протитанкового взводув бойовому порядку недопустимо.

199. Бойовий порядок механізованого відділення, яке наступає в пішому порядку, складається з бойової лінії з інтервалом між солдатами 6 – 8 м
(8 – 12 кроків), та БМП (БТР) (за наявності у командира відділення засобів зв’язку), яка діє за бойовою лінією відділення на відстані до 300 м, на її фланзі або безпосередньо в бойовій лінії. Для зручності веденнявогню і кращого використання місцевості (місцевих предметів) солдати в бойовій лінії можуть висуватися вперед або зміщатися вбік,не порушуючи загального фронту наступу і не заважаючи діям сусідів.

Для ведення бою в траншеях, ходах сполучення, у місті, лісі і горах, під час виконання завдань у глибині оборони противника, а також для кращої взаємодії у відділенні завчасно перед наступом можуть створюватися бойові групи (“двійки” та “трійки”). При цьому інтервал між бойовими групами (“двійками” та “трійками”) може бути 15 – 20 м, а між солдатами – 3 – 5 м. Під час ведення наступу на місцевості, яка забезпечує вогневу підтримку між бойовими групами, вони переміщаються по черзі під прикриттям вогню тактичних груп, які вже висунулися на вказаний командиром відділення рубіж. Після зайняття рубежу бойова група готується для ведення вогню і прикриває висування групи (“двійки”, “трійки”), яка залишилася. БМП (БТР) діє за відділенням на відстані до 300 м, у проміжках бойових порядків або на одному з його флангів.

З метою підвищення ефективності виконання завдань у наступі відділення може діяти також тактичними групами, які за своїм призначенням можуть бути маневреною (розгородження) і вогневою.

Маневрена група призначається для оволодіння об’єктом атаки, знищення противника в траншеї (очищення траншеї), здійснення маневру для виходу у фланг і тил противнику, закріплення досягнутого рубежу і виконання інших завдань. У деяких випадках вона буде проробляти проходи у мінно-вибухових і невибухових загородженнях, виконуючи функції групи розгородження. Командиром групи, як правило, призначається старший стрілець.

Вогневу групу очолює командир відділення. Вона призначена для прикриття дій маневреної групи, знищення живої сили і вогневих засобів противника на об’єкті атаки і на його флангах, заборони підходу (маневру) противника до об’єкта, який атакується, позбавлення противника можливості надання допомоги своїм вогнем тим, хто обороняється, й атаки його на вказаному об’єкті спільно з маневреною групою.

При наступі відділення тактичними групами вони можуть діяти в лінію, уступом вправо (вліво) або у дві лінії (одна за одною). У всіх випадках інтервал між групами може бути 25 – 30 м, дистанція – 30 – 50 м, а солдати в групі діють спільно або на відстані 3 – 5 м між собою. БМП (БТР) може діяти за тактичними групами на відстані до 300 м, у проміжках між ними, на одному з флангів відділення або входити до складу однієї з груп.

Бойовий порядок гранатометного і протитанкового відділень, які діють у пішому порядку, складається з обслуг, розгорнутих по фронту з інтервалом між гранатометами 10 – 20 м, між протитанковими керованими ракетними комплексами – не менше 15 м, і БМП (БТР).

200. Механізованому взводу, залежно від умов обстановки і виконуваного завдання, може додаватися протитанкове, гранатометне відділення, пара вогнеметників (обслуга) й інші вогневі засоби, а під час наступу в місті взводу, крім того, можуть як штурмова група додаватися танки, гармати, переважно самохідні, міномети й інженерно-саперне відділення (саперне) з підривними зарядами.

Танковому взводу може надаватися механізоване відділення.

Засоби посилення механізованого взводу призначені для знищення і подавлення живої сили і вогневих засобів противника, які перешкоджають просуванню взводу або контратакують його.

Інженерно-саперний підрозділ використовується для ведення інженерної розвідки, пророблення проходів у загородженнях, підривуфортифікаційних споруд, будинків і об’єктів разом із противником, що їх обороняє.

201. Наступ з ходу взвод здійснює у складі роти з вихідного району в місці, що вказує командир роти, у якому здійснюється підготовка до наступу. У вихідному районі взвод розташовується приховано, у постійній готовності до відбиття можливого нападу противника, для чого обладнуються фортифікаційні споруди.

З метою організованого висування, розгортання в бойовий порядок і проведення одночасної атаки переднього краю противника призначаються: маршрут висування, вихідний пункт, рубежі (пункти) розгортання, рубіж переходу в атаку і рубіж безпечного віддалення, рубіж спішування за умов атаки в пішому порядку.

Висування до рубежу і розгортання у взводні колони взвод, як правило, здійснює в складі роти. Рубіж розгортання у взводні колони призначається,якщо можливо, за складками місцевості, за 2 – 3 км від переднього краю оборони противника, а на відкритій місцевості і на більшому віддаленні.

Місця посадки особового складу механізованих підрозділів на автомобілі і танки, як правило, вибираються на відстані 2 – 4 км від переднього краю оборони противника на місцевості, яка забезпечує приховану і швидку посадку. Для автомобілів підрозділів призначаються місця збору автомобілів.

Із виходом роти на рубіж розгортання у взводні колони взвод без зупинки висувається на свій напрямок і стрімко продовжує просування до рубежу переходу в атаку.

Рубіж переходу в атаку вибирається таким чином, щоб висунення до нього здійснювалося приховано, а його віддалення забезпечувало ведення дійсного вогню з основних видів зброї взводу і дозволяло досягти переднього краю оборони противника у встановлений час (“Ч”). Він може призначатися на відстані до 600 м від переднього краю оборони противника, а іноді й далі.

З виходом на рубіж переходу в атаку взвод розгортається в лінію бойових машин, витримуючи при цьому напрямок руху для виходу на призначений об’єкт атаки.

Під час атаки в пішому порядку взводу призначається рубіж спішування (відділенням – місце спішування), з виходом на який особовий склад висаджується з БМП (БТР), розгортається в бойову лінію і продовжує наступ. Він призначається якнайближче до переднього краю оборони противника, як правило, в місцях, захищених від вогню кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою противника. Іноді він може збігатися з рубежем переходу в атаку, бути попереду або більше віддаленим.

Залежно від обстановки і характеру місцевості віддалення цих пунктів (рубежів) може бути іншим.

202. Наступ на противника з положення безпосереднього зіткнення з ним взвод (відділення) здійснює з вихідної позиції, яка була зайнята в ході перегрупування з положення оборони або зі зміною підрозділів, що обороняються, у заздалегідь створеному бойовому порядку. Перегрупування (зміна) підрозділів, які займають оборону при безпосередньому зіткненні, з метою заняття вихідної позиції для наступу проводиться приховано, як правило, в ніч перед наступом або в інших умовах обмеженої видимості з виконанням заходів щодо введення противника в оману. Перегрупування взводу, який оборонявся в першому ешелоні, здійснюється в пішому порядку траншеями і ходами сполучення. В першу чергу змінюються механізовані, а потім танкові підрозділи. Взвод проводить зміну у складі роти. Про зайняття вихідної позиції командир взводу доповідає командиру роти.

Механізований взвод із засобами посилення на вихідній позиції роти розташовується у траншеях і ходах сполучення, а БМП (БТР) займають вогневі позиції поруч зі своїми відділеннями або за ними на відстані до 50 м. У разі неможливості прихованого зайняття БМП (БТР) вогневих позицій зі своїм взводом у переднього краю вони можуть розташовуватися з машинами інших взводів в складі ротної групи разом із взаємодіючим танковим підрозділом на його вихідній (очікувальній) позиції або залишатися на колишніх вогневих позиціях. Управління ними здійснює головний сержант взводу.

У випадку, якщо БМП займають колишні вогневі позиції, вони використовуються за рішенням того командира, на чиїй позиції знаходяться, для ведення вогню прямою наводкою в період вогневої підготовки атаки, а БТР – для знищення вогнем своєї зброї виявлених вогневих засобів і живої сили противника. Якщо БМП (БТР) не використовуються для ведення вогню прямою наводкою, з початком вогневої підготовки атаки вони висуваються до своїх взводів.

Танковий взвод може розташовуватись на вихідній позиції роти на віддаленні 2-4 км від переднього краю оборони, на очікувальній позиції батальйону на віддаленні 5-7 км або залишитись в опорному пункті, що займав раніше.

Танки і БМП, які призначені для знищення цілей прямою наводкою, розташовуються на вогневих позиціях на віддаленні, що забезпечує виконання поставленого завдання.

Під час дій взводу в резерві батальйону він виводиться на вихідну позицію в другу або третю траншею.

Гранатометний взвод займає вогневі позиції в другій траншеї, протитанковий взвод розташовується за однією з рот першого ешелону на віддаленні до 100 м або на одному з флангів роти, в одній траншеї з механізованими взводами.

У вихідному положенні (районі) взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття можливого нападу противника, для чого організується спостереження і система вогню згідно з оборонним боєм.

203. Зміна – це організований вихід взводу на напрямок майбутнього наступу, заміну підрозділів на позиції (ділянці траншеї), які зазначені старшим командиром підрозділу, що там обороняється.

Механізований взвод на БМП (БТР) у складі роти висувається в район зустрічі з провідниками від підрозділу, що обороняється, після спішування прихованими шляхами, а в подальшому ходами сполучення і траншеями, виходить на свою вихідну позицію та займає її, приймає від підрозділу, який здає опорний пункт (позицію), схему опорного пункту (картку вогню) і всі дані про противника, які є в наявності. БМП (БТР) в районі спішування розташовуються в укриттях на напрямку дій своїх підрозділів і висуваються до них, як правило, під час вогневої підготовки атаки. При переході противника в наступ зміна припиняється, і всі підрозділи відбивають його атаку. Управляє боєм командир підрозділу, що змінюється, йому підпорядковуються і прибулі для зміни підрозділи.

204. Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових і механізованих підрозділів у бойовому порядку на максимально можливій швидкості в поєднанні з інтенсивним вогнем із танків, БМП (БТР), а по мірі зближення з противником – і з інших видів зброї, слідом за вибухами снарядів своєї артилерії і мінометів з метою знищення його живої сили, вогневих засобів і оволодіння вказаним об’єктом (рубежем).

Перед атакою механізованих і танкових підрозділів проводиться вогнева підготовка наступу, а в ході наступу – вогнева підтримка наступу та вогневе супроводження підрозділів углиб.

Танковий взвод атакує противника в бойовій лінії, а механізований взвод (відділення) у залежності від обстановки – в бойовій лінії в пішому порядку або на БМП (БТР).

Атака в пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони противника, укріплених районів, коли є значна кількість протитанкових засобів, а також на важкодоступній для танків і БМП (БТР) місцевості і може проводитись одночасно або послідовно.

Одночасна (фронтальна) атака проводиться механізованим взводом (відділенням) при наступі у бойовій лінії, бойовими “двійками” (“трійками”) або тактичними групами, особовий склад яких діє безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку просування танків вогнем стрілецької зброї.