Підготовка наступального бою

 

278. Підготовка наступального бою починається з отриманням завдання та включає: організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойових завдань підрозділам, організацію ВУП, взаємодії, управління і всебічного забезпечення бою); підготовку батальйону (роти) до виконання бойового завдання; підготовку вихідного району (положення); контроль готовності підрозділів до наступу та інші заходи.

279. У встановлений штабом бригади (полку) час штаб батальйону одержує топографічні карти і готує їх до роботи.

Під час усвідомлення завдання разом з командиром працюють начальник штабу і його заступник. У ході усвідомлення завдання заступник начальника штабу наносить на заздалегідь підготовлені робочі карти командира батальйону і начальника штабу завдання батальйону, завдання сусідів, розмежувальні лінії з ними, завдання, які вирішуються засобами старшого командира та інші дані, які з’ясовані з попереднього бойового (бойового) розпорядження.

На основі завдання начальник штабу проводить розрахунок часу, доводить до заступників командира, помічника командира з артилерії, начальників розвідки і зв’язку зміст отриманого завдання і вказівки командира щодо підготовки необхідних даних для ухвалення рішення і методу роботи.

У ході оцінювання противника штаб готує такі дані: склад, передній край оборони, розташування опорних пунктів рот (взводів), об’єктів (цілей), особливо протитанкових; наявність, стан фортифікаційних споруд і ступінь захищеності противника; системи вогню і загороджень як перед переднім краєм оборони, так і в глибині; слабкі і сильні сторони противника.

Противник оцінюється на напрямку наступу батальйону і сусідів на глибину розташування його бригади (полку), а найбільш ретельно на глибину бойового завдання батальйону.

Начальник штабу доповідає командиру батальйону висновки з оцінювання противника в інтересах визначення замислу. Основними з них є: склад противника, який обороняється перед фронтом наступу батальйону, і ймовірний характер його дій; розташування вогневих засобів, у разі знищення яких різко знизяться бойові можливості противника; сильні і слабкі сторони противника.

Для оцінювання своїх військ штаб разом із заступниками командира готує такі дані: бойовий і чисельний склад штатних і доданих підрозділів, їх можливості, технічне і матеріальне забезпечення; ступінь навченості і наявності бойового досвіду; час і місце переходу в підпорядкування доданих підрозділів; морально-психологічний стан особового складу; стан засобів зв’язку; ступінь радіаційного опромінення особового складу.

Для забезпечення прийняття командиром обґрунтованого рішення штаб разом з помічником з артилерії готує розрахунки, основними з яких можуть бути: можливості батальйону щодо ураження противника вогнем штатної і приданої артилерії, танків, БМП (БТР), стрілецької зброї, інших штатних і доданих засобів, у тому числі зі знищення його танків, інших бронеоб’єктів і протитанкових засобів; кількісно-якісне співвідношення сил і засобів сторін (загальне на фронті наступу батальйону і на напрямку головного удару, а також щільність на 1 км фронту; розподіл сил і засобів; ширина фронту наступу батальйону, у тому числі на ділянці прориву бригади (полку), глибина бойових завдань, темп наступу і час виконання бойових завдань; час, необхідний для висування на рубежі розгортання, зайняття районів, позицій, введення в бій другого ешелону.

Під час оцінювання місцевості визначаються: характер місцевості, захисні і маскувальні властивості місцевості, можливі їх зміни в результаті застосування ЗМУ; стан шляхів маневру, підвозу, евакуації і прохідність місцевості поза дорогами; наявність природних перешкод і шляхів їх обходу, а також споруд, руйнування яких може ускладнити ведення наступу; наявність і характер мінно-вибухових загороджень, ділянок зараження, руйнувань, завалів і затоплень у районах, по яких противник може завдавати удари ЗМУ, а також можливі шляхи їх обходу або подолання; наносяться на карту маршрути висування і рубежі розгортання, райони для розміщення елементів бойового порядку, підрозділів МТЗ, командно-спостережного пункту і напрямок його переміщення.

Під час організації наступу начальник штабу батальйону визначає: які дані обстановки і розрахунки повинні бути підготовлені; уточнює посадових осіб, які залучаються до розробки бойових документів; встановлює порядок, терміни розробки і доповіді бойових документів; направляє і контролює роботу посадових осіб штабу, офіцерів управління батальйону, які залучаються до розробки бойових документів.

280. Командир батальйону (роти) більшу частину часу відводить на роботу з організації бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойових завдань, організацію взаємодії і вогневого ураження) і проводить її на місцевості. При цьому рекогносцировка проводиться в інтересах уточнення рішення, безпосередньо в ході оцінки обстановки. Із зайняттям вихідного положення (вихідної позиції) або з виходом танків на очікувальні позиції командир батальйону (роти) організує спостереження й охорону, ставить завдання ротам (взводам) і вогневим засобам щодо відбиття можливої атаки противника, а також ударів його авіації та аеромобільних груп, дає вказівки з інженерного дообладнання вихідного положення (вихідної, очікувальної позицій), звертаючи особливу увагу на ретельне маскування інженерних споруд і виконання заходів щодо захисту підрозділів від ЗМУ, а також на дотримання колишнього режиму діяльності змінюваних підрозділів.

Під час наступу з ходу командир батальйону (роти) здійснює організацію бою по карті у вихідному районі для наступу.

281. Рішення командир батальйону (роти) приймає особисто, використовуючи підготовлені заступниками командира, штабом і іншими посадовими особами управління батальйону розрахунки, довідки і пропозиції.

У рішенні командир батальйону (роти) визначає: замисел на наступ; бойові завдання підрозділам; основні питання взаємодії, управління і всебічного забезпечення.

У замислі бою командир батальйону (роти) визначає: напрямок головного удару батальйону (роти); способи розгрому противника (якого противника, де, у якій послідовності і як розгромити з визначенням порядку його вогневого ураження, у тому числі вогнем танків, БМП, стрілецької зброї, інших штатних і доданих засобів, заходи введення противника в оману, а також порядок дій підрозділів); бойовий порядок батальйону (роти).

Крім того, залежно від умов переходу в наступ, командир батальйону (роти) визначає вихідні і очікувальні райони (позиції) (якщо вони не зазначені старшим командиром), вихідний рубіж, рубежі розгортання і безпечного віддалення, рубіж переходу в атаку і маршрути висування.

282. Рекогносцировка проводиться для вивчення місцевості та противника перед фронтом наступу батальйону (роти) і на його флангах у процесі прийняття рішення або уточнення прийнятого по карті рішення. На рекогносцировку залучаються командири рот (взводів), окремих підрозділів, а також командири доданих і підтримуючих підрозділів.

Під час рекогносцировки командир батальйону (роти) вивчає місцевість, призначає (указує) орієнтири й уточнює: передній край оборони противника, підступи до нього, наявність і характер загороджень і перешкод, опорні пункти, розташування вогневих засобів, особливо протитанкових, резервів, можливі рубежі ударів його бойових вертольотів і установки мінних полів засобами дистанційного мінування, відкриті фланги і проміжки, сильні і слабкі місця в обороні противника і можливі його дії; фронт наступу і напрямок головного удару, бойові завдання ротам (взводам) і доданим підрозділам; цілі (об’єкти) противника, що підлягають вогневому ураженню; вогневі позиції штатних і доданих вогневих засобів і терміни їх інженерного обладнання; місця проходів у загородженнях і переходів через перешкоди, час їх пророблення, місця оснащення танків катковими мінними тралами; напрямок переміщення командно-спостережного пункту батальйону і місця розгортання підрозділів МТЗ.

Під час наступу з ходу маршрути висування, рубежі розгортання, спішування, переходу в атаку і безпечного віддалення уточнюються при висуванні на рекогносцировку або поверненні з неї.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником командир механізованого батальйону (роти) уточнює вихідні позиції рот (взводів) для наступу, місця для пропуску танків і їх позначення.

283. Під час постановки завдань командир батальйону в бойовому наказі вказує:

ротам першого ешелону, у тому числі танковій (механізованій) роті – засоби підсилення, напрямок наступу, об’єкти та цілі, на знищенні яких необхідно зосередити основні зусилля, найближче завдання та напрямок продовження наступу, вихідні позиції та час їх зайняття, хто підтримує;

ротам другого ешелону – вихідну (очікувальну) позицію та час її зайняття, можливі рубежі вводу в бій, напрямок наступу, об’єкти та цілі, на знищенні яких зосередити основні зусилля, найближче завдання та напрямок продовження наступу, засоби підсилення під час введення в бій;

резерву – позицію, напрямок та порядок переміщення в ході наступу, завдання, до виконання яких бути готовим;

доданим підрозділам артилерії та мінометній батареї батальйону – цілі для ураження в період вогневої підготовки наступу та в період вогневої підтримки наступу, кого підтримувати, завдання щодо забезпечення введення в бій другого ешелону та відбиття контратак противника, вогневі позиції, маршрут і порядок висування, час готовності до відкриття вогню, порядок переміщення;

гарматам і танкам, які виділяються для стрільби прямою наводкою, – цілі для ураження в період вогневої підготовки наступу та з початком атаки, вогневі позиції та час їх зайняття, дії після виконання завдання;

гранатометному підрозділу – цілі для ураження в період вогневої підготовки наступу та з початком атаки, вогневу позицію, маршрут і порядок висування, напрямок стрільби, час готовності до відкриття вогню, кого підтримувати під час атаки, завдання щодо забезпечення введення в бій другого ешелону, прикриття флангів, відбиття контратак піхоти противника, місце в бойовому порядку батальйону і порядок переміщення;

протитанковому підрозділу – цілі для ураження в період вогневої підготовки наступу, вогневу позицію, час і порядок її зайняття, місце в бойовому порядку батальйону, напрямок і порядок переміщення в ході бою, завдання, до виконання яких бути готовим і можливі рубежі розгортання;

підрозділу ППО (доданому підрозділу ППО) – у яких напрямках вести розвідку повітряного противника та які підрозділи прикривати від ударів з повітря у вихідному районі, під час висування, розгортання, атаки оборони противника і дій у глибині, місце в колоні при висуванні та у бойовому порядку батальйону, порядок переміщення, час і ступені готовності;

інженерно-саперному підрозділу (групі розгородження або групі розмінування) – місця і час пророблення проходів у загородженнях та улаштування переходів через перешкоди перед переднім краєм оборони противника, напрямок переміщення і порядок пророблення проходів у загородженнях противника в глибині його оборони.

Під час постановки завдань командир роти в бойовому наказі вказує:

механізованим (танковим) взводам – засоби підсилення, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу, вихідну позицію;

доданому артилерійському підрозділу – вогневі завдання, час і порядок їх виконання, район вогневих позицій і порядок переміщення;

протитанковому відділенню і доданим вогневим засобам – цілі для ураження при атаці переднього краю оборони противника, місце в бойовому порядку і порядок переміщення.

Під час наступу з ходу командир батальйону (роти), крім того, у третьому пункті бойового наказу вказує маршрут висування батальйону (роти), рубіж (пункт) розгортання в ротні і взводні колони, рубіж безпечного віддалення, рубіж переходу в атаку і рубіж спішування для механізованих рот (взводів), які атакують у пішому порядку. Під час постановки завдань підрозділам у цьому випадку замість вихідних (очікувальних) позицій і часу їх зайняття він указує час проходження рубежів (пунктів).

284. Взаємодію командир батальйону (роти) організує по завданнях, рубежах, часу і способах виконання завдань. При цьому він повинен переконатися в правильному розумінні командирами рот (взводів) поставлених завдань і способів їх виконання.

Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) зобов’язаний:

погодити дії підрозділів родів військ під час перегрупування (зміни) або в період висування і розгортання у бойовий порядок, у разі завдання ударів ЗМУ, ударів авіацією і високоточною зброєю, проведення ним контрпідготовки і дистанційного мінування на маршрутах висування і рубежах розгортання;

встановити порядок зайняття ротами (взводами) вихідних позицій для наступу, порядок пропуску танків через бойові порядки своїх підрозділів, а командир танкового батальйону (роти) – порядок ведення вогню при переході в атаку і проходженні танками вихідного положення механізованих підрозділів;

під час наступу з ходу встановити порядок висування і розгортання в бойовий порядок танкових, механізованих і протитанкових підрозділів, посадки особового складу механізованих підрозділів десантом на танки, а також порядок висування і зайняття вогневих позицій штатними і доданими вогневими засобами;

визначити час і порядок оснащення танків катковими мінними тралами, пророблення ними проходів у загородженнях перед переднім краєм оборони противника та в глибині; порядок пророблення проходів у загородженнях, у тому числі раптово встановлених засобами дистанційного мінування, улаштування переходів через перешкоди і способи їх позначення;

погодити порядок і способи атаки переднього краю оборони противника танковими і механізованими підрозділами, ведення ними вогню і подолання загороджень і перешкод; під час атаки в пішому порядку – уточнити порядок спішування особового складу;

погодити дії механізованих і танкових рот (взводів) з вогнем артилерії та ударами авіації, з діями гранатометних, протитанкових підрозділів і сусідів щодо знищення противника в опорних пунктах на першій позиції, під час бою в глибині оборони, особливо зі знищення протитанкових засобів противника і відбиття його контратак;

вказати цілі, що уражаються в період вогневої підготовки наступу гарматами і танками, які виділені для стрільби прямою наводкою, а також гранатометним і протитанковим підрозділами, порядок відкриття і ведення ними вогню та підтримки наступаючих підрозділів при подоланні загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони противника, при атаці і розвитку наступу в глибині;

уточнити місце розвідувального (бойового розвідувального) дозору (дозорного відділення, танка) у бойовому порядку батальйону (роти) при атаці противника, рубіж і час початку ведення розвідки, напрямок або об’єкт розвідки, порядок підтримки вогнем, підтримки зв’язку і подання доповідей;

погодити порядок переміщення другого ешелону (резерву) і забезпечення введення його в бій, захисту від високоточної зброї, способи спільних дій з підрозділами першого ешелону з нарощування зусиль для розгрому противника, а також зі знищення у тилу підрозділів дрібних груп противника, які залишилися і наступають, та порядок перепідпорядкування засобів підсилення;

уточнити порядок переміщення в ході бою штатної і приданої артилерії, гранатометного і протитанкового підрозділів, а також інших штатних і доданих підрозділів;

визначити порядок дій підрозділу ППО (доданого підрозділу ППО) щодо прикриття батальйону від ударів повітряного противника, а також порядок відкриття і ведення вогню по його повітряних засобах танковими і механізованими підрозділами;

повідомити сигнали оповіщення, управління і взаємодії, сигнали впізнавання своїх літаків і вертольотів, а також способи позначення свого положення.

Під час наступу в напрямку дій тактичного повітряного десанту командир батальйону (роти) вказує порядок з’єднання з ним, сигнали взаємного впізнання і радіодані для зв’язку.

Взаємодія організується найбільш повно на глибину найближчого завдання.

Під час організації взаємодії можуть узгоджуватися й інші питання, а також указуватися можливі зміни в ході бою.

285. Вогневе ураження противника в наступі організується по періодах. Планування вогню мінометної батареї і доданих артилерійських підрозділів по періодах вогневої підготовки наступу і вогневої підтримки наступу здійснюється групою вогневого ураження бригади.

Вогонь засобів, виділених для стрільби прямою наводкою у період артилерійської підготовки наступу, планує штаб бригадної артилерійської групи, розподіляючи завдання між підрозділами і ставить їх командирам підрозділів, які з отриманням завдання вибирають вогневі позиції для кожної гармати (установки ПТРК, танка, гранатомета), розподіляють завдання між вогневими засобами, і вказують за потреби сектори обстрілу, вихідні установки для стрільби та інші дані.

Питання ВУП відображуються на робочій карті командира батальйону, начальника штабу, помічника командира батальйону з артилерії і командирів артилерійських підрозділів.

286. Підготовка батальйону (роти) до виконання бойового завдання полягає в: доукомплектуванні підрозділів особовим складом, озброєнням, технікою і поповненні запасів матеріальних засобів, підготовці командирів, штабу батальйону та особового складу до виконання бойового завдання; підготовці озброєння і техніки до бойового застосування; проведенні заходів МПЗ.

287. До початку наступу командир батальйону (роти) здійснює контроль готовності підрозділів до наступу, перевіряючи знання особовим складом бойового завдання, морально-психологічний стан підлеглих, забезпеченість усім необхідним для ведення бою і доповідає командиру бригади (полку, батальйону) про готовність до наступу. Виявлені недоліки усуваються на місці. У призначений час він повідомляє командирів штатних і доданих підрозділів про час початку вогневої підготовки, а також час “Ч”.

Під час організації наступального бою в батальйоні (роті) розробляються та оформляються: розрахунок часу на підготовку до наступу; робоча карта командира батальйону (роти) з рішенням на наступ; бойовий наказ (попередні бойові розпорядження); розпорядження (вказівки) щодо всебічного забезпечення бою; донесення щодо бойового і чисельного складу. У батальйоні, крім того, додатково – заявки на матеріально-технічне забезпечення, донесення з МТЗ і про дози радіаційного опромінення особового складу.

У штабі батальйону записуються всі віддані командиром батальйону бойові розпорядження штатним і доданим підрозділам.

288. На робочій карті з рішенням на наступ відображаються: завдання бригади у наступальному бою; система опорних пунктів і вогневих позицій, загороджень і перешкод, розташування вогневих засобів противника, особливо протитанкових резервів, рубежі можливих ударів бойових вертольотів і установки мінних полів засобами дистанційного мінування, імовірний характер дій противника; завдання батальйону і час їх виконання; завдання, які будуть виконуватися силами і засобами старшого начальника в інтересах батальйону; напрямок головного удару і бойовий порядок; завдання штатних, доданих і підтримуючих підрозділів; місця і час розгортання командно-спостережних пунктів батальйону і рот (спостережного пункту батальйону, якщо він організується) до початку бою і напрямок переміщення командно-спостережного пункту батальйону; місця проходів у загородженнях і переходів через перешкоди, час їх пророблення, місця оснащення танків катковими мінними тралами; місця розташування підрозділів технічного і тилового забезпечення до початку бою, шляхи підвозу та евакуації.

Крім того, на карті відображаються основні питання взаємодії і забезпечення бою, а при наступі з глибини – маршрут висування з вихідного району, вихідний рубіж (пункт), рубежі (пункти) розгортання та регулювання і час їх проходження, рубіж переходу в атаку і час виходу на нього, рубіж спішування та рубіж безпечного віддалення, а також у вигляді таблиць можуть відображатися основні показники наступу, розподіл сил і засобів, співвідношення сил і засобів сторін й інші дані.

 

Ведення наступального бою

 

289. У встановлений час за сигналом старшого командира починається вогнева підготовка наступу.

Підрозділи, що перебувають у безпосередньому зіткненні з противником, своїм вогнем знищують і придушують вогневі засоби і живу силу противника в опорних пунктах на першій позиції. У випадку проведення противником контрпідготовки особовий склад, крім спостерігачів і розрахунків чергових вогневих засобів, за командами командирів укривається в траншеях та інших укриттях.

290. Командир батальйону (роти) у ході вогневої підготовки наступу спостерігає за результатами вогню, ставить завдання підрозділам, вогневим засобам на знищення уцілілих і знову виявлених цілей противника, контролює своєчасність пророблення проходів у інженерних загородженнях, висування доданих (взаємодіючих) танків і доповідає командиру бригади (полку, батальйону) про готовність батальйону (роти) до атаки.

291. Пророблення проходів у своїх мінних полях здійснюється до початку наступу. За сприятливих умов обстановки свої мінні поля на ділянці прориву демонтуються повністю. Проходи в мінних полях противника перед його переднім краєм проробляються у ході вогневої підготовки.

292. Під час наступу з ходу батальйон (рота) до рубежу переходу в атаку починає рух у встановлений час, або за командою (сигналом) старшого командира і здійснює його згідно з проведеним розрахунками.

Побудова колони батальйону (роти) під час висування до рубежу переходу в атаку повинна забезпечувати швидке розгортання в передбойовий і бойовий порядки. З цією метою роти в колоні батальйону прямують із засобами підсилення, а додані механізованому батальйону танки – у голові колони. З рубежу (пункту) розгортання в ротні колони вони виходять на свої напрямки.

Розвідувальні органи, якщо вони заздалегідь не були висунуті для розвідки противника на передньому краї, висуваються попереду колони батальйону і ведуть розвідку маршруту висування. З виходом на передній край своїх підрозділів вони ведуть розвідку противника в готовності до ведення розвідки в ході наступу.

Гранатометний і протитанковий підрозділи, якщо вони не залучаються до знищення противника в період вогневої підготовки наступу, і другий ешелон (резерв) батальйону до рубежу розгортання в ротні колони висуваються за ротами першого ешелону.

Додана артилерія і мінометна (артилерійська) батарея, які залучаються до участі у вогневій підготовці наступу, гармати і танки, виділені для стрільби прямою наводкою, ПТРК, а також гранатометні підрозділи висуваються і займають підготовлені вогневі позиції в ніч перед наступом, а якщо це неможливо – з початком вогневої підготовки. Танки, призначені для оснащення катковими мінними тралами, виводяться до зазначених місць у встановленому командиром бригади (полку) порядку.

Підрозділ ППО, який прикриває батальйон, висувається розосереджено по колоні батальйону і вогнем під час руху або з коротких зупинок відбиває удари засобів повітряного нападу противника.

293. Під час висування до рубежу переходу в атаку всі підрозділи повинні суворо дотримуватися встановлених командиром заходів захисту від високоточної зброї противника, у тому числі й заходів щодо світлового, звукового і радіомаскування.

У разі завдання противником масованих вогневих ударів під час висування до рубежу переходу в атаку підрозділи, які зберегли боєздатність, швидко виходять з району ураження і продовжують виконувати поставлені завдання.

Для заміни підрозділів, які втратили боєздатність, командир батальйону (роти) використовує другий ешелон (резерв).

Мінні поля, встановлені засобами дистанційного мінування противника, у період висування долаються по проходах, пророблених загонами забезпечення руху старшого командира або групою розгородження батальйону і позаштатних груп розмінування рот.

У разі застосування противником запалювальної зброї підрозділи швидко виходять з району пожежі, гасять осередки вогню на техніці та озброєнні і продовжують виконувати поставлені завдання.

294. Батальйон (рота), висуваючись послідовно, розгортається із зазначених рубежів (пунктів) у ротні і взводні колони, а з підходом до рубежу переходу в атаку – у бойовий порядок.

Атака починається з виходом у встановлений час танкових і механізованих підрозділів на рубіж переходу в атаку. З цього рубежу танкові і механізовані підрозділи, взаємно підтримуючи один одного вогнем, атакують противника і стрімко просуваються до переднього краю його оборони.

Під час атаки механізованих підрозділів у пішому порядку БМП (БТР) з підходом до рубежу спішування збільшують швидкість і доганяють танки. З виходом на рубіж спішування особовий склад механізованих підрозділів за командою командирів рот швидко спішується, на ходу розгортається в ланцюг і за танками по їх коліях і пророблених проходах долає мінні поля противника.

295. Батальйон, який діє в передовому загоні, під час подолання смуги забезпечення (зони прикриття) противника у разі ведення ним мобільної оборони за підтримкою авіації і вогню артилерії головних сил стрімко витісняє підрозділи прикриття з займаних позицій і не вплутуючись у затяжні бої через розриви, що утворилися, просувається до основного оборонного рубежу противника для захоплення окремих його ділянок з ходу. У разі неможливості захопити їх з ходу батальйон займає вигідні позиції та утримує їх до підходу головних сил, звертаючи особливу увагу на фланги, і не дає можливості противнику вести прицільний вогонь по підрозділах, які розгортаються й атакують.

Батальйон, який діє в авангарді, у цьому випадку висувається в передбойовому порядку за передовим загоном, знищує війська прикриття противника, які він обійшов, і забезпечує розгортання головних сил бригади (полку).

296. Під час наступу на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним танковий батальйон, призначений для наступу в першому ешелоні, а також танкові батальйони (роти), додані механізованим підрозділам, які займають очікувальні (вихідні) позиції, починають висування. Під час вогневої підготовки наступу за встановленою командою (сигналом), яка подається з урахуванням їх віддалення, у міру підходу до рубежу переходу в атаку танкові підрозділи послідовно розгортаються в ротні, взводні колони, а потім у бойовий порядок і, продовжуючи рух з максимально припустимою швидкістю, переходять в атаку, знищуючи противника вогнем з ходу. БМП (БТР) виходять до своїх підрозділів.

Танки, які залучалися для стрільби прямою наводкою, займають місця в бойовому порядку своїх підрозділів.

297. Для атаки механізованих підрозділів у пішому порядку при підході танків до вихідних позицій механізованих рот першого ешелону командири рот подають команду “Приготуватися до атаки”, а після проходження танками вихідних позицій – “В атаку – вперед! Ура!”, за якою особовий склад покидає траншеї (окопи) і за танками атакує противника. БМП (БТР) маневром від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на відстані, яка забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танкових і механізованих підрозділів, які атакують.

У деяких випадках до рубежу спішування механізовані підрозділи можуть висуватися на БМП (БТР) або десантом на танках.

У разі атаки на БМП (БТР) механізовані підрозділи посадку особового складу в них здійснюють під час вогневої підготовки наступу. При цьому БМП (БТР), які розташовуються за своїми підрозділами, за командою (сигналом) командира батальйону (роти) приховано підходять до своїх підрозділів і, використовуючи складки місцевості, роблять зупинку для посадки особового складу. Особовий склад за командою своїх командирів швидко здійснює посадку на машини і готується до ведення вогню. БМП (БТР) слідом за танками переходять в атаку, ведучи вогонь по противнику.

Артилерія з початком атаки переходить до вогневої підтримки наступу. Гармати, які виділені для стрільби прямою наводкою, ПТРК, гранатомети продовжують знищувати уцілілі і знову виявлені цілі противника вогнем.

298. Під час атаки механізованих підрозділів у пішому порядку особовий склад долає мінні поля противника за танками по їх коліях і по пророблених проходах. БМП, БТР, подолавши мінні поля по проходах, доганяють свої підрозділи і вогнем своєї зброї підтримують їх атаку.

Подолання мінних полів танковими і механізованими підрозділами здійснюється під прикриттям вогню артилерії, а також протитанкового і гранатометного підрозділів батальйону (протитанкового відділення роти).

299. Механізовані підрозділи рухаються якнайближче до танків, для того щоб забезпечити тісну вогневу взаємодію з ними і не дати можливості противнику відітнути себе від танків.

З підходом танкових і механізованих підрозділів до рубежу безпечного віддалення від розривів своїх снарядів і мін (гранат) артилерія (гранатомети) за командою (сигналом) командира бригади (батальйону) переносить вогонь у глибину.

У точно встановлений час “Ч” танкові і механізовані підрозділи стрімко вриваються на передній край оборони противника, знищують його живу силу і вогневі засоби, опановують опорними пунктами і безупинно продовжують атаку в глибину.

300. Батальйон, який діє поза ділянкою прориву, вогнем усіх засобів перешкоджає противнику зняття з позицій і перекидання сил і засобів на ділянки прориву. З досягненням необхідного ступеня ВУП або при виявленні зняття їм частини сил або відходу з займаних позицій батальйон за підтримкою вогню артилерії атакує противника в першу чергу на напрямках, які примикають до ділянки прориву, широко застосовуючи маневр підрозділами і вогнем, знищує його в опорних пунктах і у взаємодії з головними силами розвиває наступ у глибину.

У разі завзятого утримання противником переднього краю і неможливості виконати завдання підрозділами першого ешелону, другий ешелон (резерв) батальйону робить маневр і вводиться в бій на ділянці прориву бригади (полку), атакує у фланг і в тил противника, і разом з першим ешелоном батальйону завершує його знищення, розширює ділянку прориву і розвиває наступ у глибину.

301. Під час наступу бригади (полку) у всій смузі без призначення ділянки прориву батальйон, використовуючи результати вогневого ураження, здійснює маневр підрозділами та вогнем, і прикриваючи фланги підрозділами бойової охорони, головними силами з ходу проникає через розриви і проміжки в обороні противника в його тил і безупинно просувається в глибину. Противник, який продовжує чинити опір, блокується і знищується другим ешелоном (резервом) або виділеними підрозділами.

У разі, якщо проникнути в глибину оборони з ходу не вдалося, батальйон з фронту і флангів завдає ураження противнику виділеними підрозділами, робить маневр через проміжки і розриви в обороні, виходить у фланг і в тил противнику, спільною атакою всіх підрозділів з фронту, флангів і тилу завершує його розгром та розвиває наступ у глибину.

302. З початком атаки штатна і додана артилерія безперервно придушує і знищує противника, який перешкоджає наступу танкових і механізованих підрозділів, за командою (сигналом) командира батальйону самостійно переносить вогонь на знов виявлені цілі, особливо протитанкові, забезпечує безперервну вогневу підтримку наступаючих підрозділів. Під час проведення артилерійської підтримки наступу методами послідовного зосередження вогню, зосередженого вогню і вогню по окремих цілях команду на початок вогневої підтримки атаки подає командир бригади, а команди на перенесення, виклик і припинення вогню – командир батальйону.

Переміщення штатної і приданої артилерії здійснюється за розпорядженням командира батальйону. Воно починається після оволодіння ротами першого ешелону противника і здійснюється від рубежу до рубежу за ротами першого ешелону.

Гранатометний підрозділ діє за бойовими порядками рот першого ешелону на віддаленні до 300 м, а також у проміжках між ними або на одному з флангів батальйону. За потреби він може висуватися безпосередньо в бойовому порядку механізованих підрозділів. Підрозділ з гранатометами, встановленими на БМП (БТР), діє в бойових порядках механізованих підрозділів, підтримує наступ механізованих підрозділів.

Протитанковий підрозділ батальйону переміщується за однією з рот першого ешелону в готовності до відбиття контратак танків противника і вирішення інших завдань, які поставлені командиром батальйону.

Протитанкове відділення роти наступає у бойових порядках механізованих взводів, у проміжках між ними або на одному з флангів роти, з послідовно займаних вогневих позицій знищує танки та інші броньовані машини противника, які перешкоджають наступу роти.

Підрозділ ППО прикриває роти, які діють на напрямках головного удару, переміщається позаду їх бойових ліній на віддаленні 200 – 400 м.

Група розгородження батальйону висувається за підрозділами першого ешелону в готовності до пророблення проходів у загородженнях і перешкодах. Позаштатна група розмінування роти перебуває в готовності до пророблення проходів у мінних полях противника.

303. Якщо наступ батальйону (роти) зупинено, командир батальйону (роти) повинен організувати вогневе ураження противника, використовуючи всі наявні сили і засоби. При сприятливому наступі сусідів, частина підрозділів першого ешелону, використовуючи маневр, завдає удару противнику з флангу і разом з головними силами батальйону (роти) відновлює наступ.

304. Бій у глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів батальйону і розвивається в складній обстановці, яка швидко змінюється. Командир батальйону (роти) повинен уважно спостерігати за ходом бою, управляти вогнем усіх засобів і вчасно підтримувати підрозділи, які досягли найбільшого успіху, вміло використовувати їх успіх для маневру і раптової атаки у фланг і в тил противника іншими підрозділами.

305. Рота другого ешелону батальйону переміщується приховано в передбойовому порядку за ротами першого ешелону, від одного рубежу до іншого, використовуючи захисні властивості місцевості, у готовності до розвитку успіху.

Другий ешелон (резерв) батальйону висувається на відстані 1,5 – 2 км від підрозділів першого ешелону в готовності до нарощування зусиль та для заміни підрозділів, що втратили боєздатність.

Залежно від обстановки другий ешелон або резерв батальйону може вводитися в бій у проміжках між ротами або через фланг однієї з рот, а іноді й перекатами через їх бойові порядки. При введенні його в бій командир батальйону уточнює (резерву вказує): останні дані про противника; положення підрозділів першого ешелону батальйону; рубіж введення в бій і час виходу на нього; найближче завдання і напрямок продовження наступу; засобу підсилення, місця і час їх прибуття; завдання штатної і приданої артилерії, порядок підтримки вогнем і взаємодії з підрозділами першого ешелону і сусідами.

Командир роти (взводу) другого ешелону ставить бойові завдання взводам (відділенням, танкам). При цьому на місцевості він вказує положення противника і його вогневих засобів, рубіж введення в бій, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу та організує взаємодію.

На рубіж введення в бій другий ешелон (резерв) висувається, як правило в передбойовому порядку з максимальною швидкістю. З підходом до рубежу введення у бій підрозділи розгортаються у бойовий порядок та, використовуючи результати ВУП, стрімко атакують противника ведучи вогонь з усіх видів зброї з ходу і виконують поставлені