Особливості підготовки та ведення оборонного бою

На водній перешкоді

 

213. Мета оборони водних перешкод – відбити наступ противника, завдати йому ураження під час висування, розгортання та форсування; утримати важливі райони на ділянках, які доступні для форсування, а в разі переправи знищити його на своєму березі. До оборони водної перешкоди підрозділи можуть переходити завчасно, ще до початку бойових дій, а в ході бойових дій – після відходу, ведення маневреної оборони та за інших умов.

214. Оборона водної перешкоди батальйоном (ротою) будується, як правило, на одному березі.

215. Бойовий порядок батальйону (роти) будується у два або один ешелони.

Під час побудови бойового порядку в один ешелон виділяється потужний резерв.

Другий ешелон (резерв) розташовується ближче до переднього краю оборони, ніж за звичайних умов, у районі, що забезпечує швидкий і прихований вихід до ділянок, зручних для форсування водної перешкоди противником. Основні зусилля батальйон (рота) зосереджує на тривалому утриманні цих ділянок.

216. Передній край оборони призначається якнайближче до урізу води, іноді він може бути віднесений від берега на більш вигідний рубіж. У цьому випадку на березі виставляється бойова охорона і влаштовуються інженерні загородження.

Система вогню організується так, щоб підступи до водної перешкоди, дзеркало води, особливо зручні для форсування броди і ділянки прострілювалися фланговим і перехресним вогнем. При цьому частина танків, БМП, протитанкових та інших вогневих засобів може висуватися ближче до берега.

На ділянках, де можливе форсування противником водної перешкоди, особливо танками вбрід і під водою, створюється найбільша щільність протитанкового вогню, влаштовуються загородження та організуються вогневі засідки. Крім того, готується вогонь по своєму березі на випадок відбиття противника, який переправився.

217. Під час організації оборони водної перешкоди командир батальйону (роти) вивчає стан берегів, визначає ширину, глибину, швидкість течії і властивості дна, наявність бродів і ділянок, які доступні для форсування противником.

218. Для розвідки противника в батальйоні (роті) організовується безперервне спостереження, особливо за зручними для форсування ділянками та за підступами до них. За відсутності безпосереднього зіткнення з противником на протилежний берег водної перешкоди висилаються розвідувальні органи і посилена бойова охорона. Усі місцеві засоби для переправи (човни, плоти, пороми) збираються на своєму березі і охороняються, а якщо зібрати їх неможливо, знищуються.

219. Вогневі засоби не повинні виявляти себе до початку форсування водної перешкоди противником. Підрозділи розвідки противника знищуються вогнем спеціально виділених засобів з тимчасових позицій, а групи, які переправилися, захоплюються в полон або знищуються.

З початком форсування противником водної перешкоди вогнем усіх засобів знищуються його засоби для переправи, жива сила, озброєння і техніка з метою не допустити висадки противника на берег.

У разі висадки противника на берег він негайно знищується зосередженим вогнем усіх засобів, а за сприятливих умов і рішучою контратакою. Контратака повинна проводитися раніше, ніж за звичайних умов, щоб не дати противнику можливості закріпитися на захопленому березі.

220. З метою утримання на водній перешкоді мостів, переправ і зручних для форсування ділянок, батальйон (рота) самостійно або у взаємодії з іншими підрозділами може оборонятися і на протилежному березі. У цьому випадку створюється передова (передмостова) позиція. Під час підготовки її оборони особливу увагу приділяють організації протитанкового вогню, ППО і забезпеченню флангів. Для підвищення стійкості оборони відкритий фланг (фланги) повинен примикати до водної перешкоди і прикриватися загородженнями. У підрозділах створюються додаткові запаси ракет, боєприпасів, продовольства і медикаментів. Дії батальйону (роти) під час оборони на протилежному березі повинні вирізнятися особливою стійкістю і завзятістю.

 

Особливості підготовки та ведення оборонного бою

На морському узбережжі

 

221. Оборона морського узбережжя має за мету відбити удари противника з моря, не допустити висадження його морських і повітряних десантів та утримати (прикрити) важливі берегові об’єкти.

Основою оборони морського узбережжя є протидесантна оборона, яка створюється на тих напрямках і ділянках, де можливе висадження морських і повітряних десантів противника. Ширина фронту батальйонного району оборони може бути до 5 км і включати дві-три зручні для висадки десантів ділянки, а ротного опорного пункту – до 2 км. На важкодоступній місцевості для висадки морських десантів ширина і глибина батальйонного району оборони (ротного опорного пункту) можуть бути більшими, ніж за звичайних умов.

222. Бойовий порядок батальйону (роти) під час оборони морського узбережжя і островів будується з урахуванням зосередження основних зусиль на утриманні найбільш важливих ділянок (районів) на напрямку ймовірного висадження десантів противника.

Під час оборони на найбільш важливих напрямках батальйон (рота) будує бойовий порядок у два ешелони, а під час оборони на інших напрямках – в один ешелон. Найбільш міцно утримуються ділянки узбережжя, які є зручними для висадження десантів противника. На інших напрямках організовується спостереження і патрулювання.

223. Передній край вибирається якнайближче до урізу води, а на низькому березі може виноситися в глибину на більш вигідний рубіж.

У місцях, доступних для висадки танків, які плавають, і БМП (БТР) противника, влаштовуються загородження і вогневі засади. На високому березі в місцях, зручних для висадки десантів, можуть влаштовуватися печери для розміщення танків і БМП (БТР), протитанкові засоби та кулемети. У проміжках між ротними (взводними) опорними пунктами і на флангах батальйонного району оборони влаштовуються інженерні загородження, готуються окремі взводні опорні пункти, які займаються підрозділами у разі виникнення загрози висадки десантів на цих напрямках (ділянках).

В окремих випадках батальйону, крім району оборони, може призначатися і район зосередження, який обладнується і займається після підготовки району оборони. При цьому в районі оборони залишаються чергові засоби, а сам район оборони займається головними силами батальйону за командою старшого командира.

224. Під час оборони морського узбережжя створюється єдина система вогню всіх вогневих засобів. З найбільшою щільністю вона готується на тих напрямках, де очікується висадження головних сил десанту противника. Система вогню включає: ділянки зосередженого та рубежі загороджувального вогню артилерії по силах десанту в районах стоянки і маневрування, перевантаження, збору і формування хвиль десанту, на напрямках руху їх до берега, у районах висадки, у глибині оборони; зони вогню танків, протитанкових та інших вогневих засобів перед ділянками (районами), доступними для висадки десанту, на флангах і в глибині оборони.

225. Виділені для стрільби прямою наводкою гармати, танки й інші вогневі засоби повинні бути в постійній готовності до висування на завчасно підготовлені вогневі позиції на березі для знищення десантно-висадочних засобів, танків, які плавають, БМП (БТР) противника під час підходу до берега і висадження на берег.

Для ураження десанту противника на далеких підступах артилерія готує тимчасові вогневі позиції якнайближче до урізу води.

Стартові (вогневі) позиції підрозділів ППО розміщуються на відстані 500 – 1000 м від урізу води за ротними опорними пунктами.

226. Приймаючи рішення на оборону морського узбережжя, командир батальйону (роти) додатково визначає: найбільш імовірні ділянки (райони) узбережжя для висадки морського і повітряного десантів противника; якими силами і засобами завдати ураження противнику під час переходу морем, у районі розгортання, під час руху десантно-висадочних засобів до берега, висадження десанту.

Під час організації оборони передбачається можливість знищення десанту на найбільшому віддаленні від свого берега.

227. З отриманням даних про наближення десантів противника до районів висадження підсилюється розвідка та спостереження усіх видів. Підрозділи і вогневі засоби, які призначені для дій на загрозливих напрямках (районах), висуваються на завчасно підготовлені позиції.

Вогневе ураження противника засобами батальйону (роти) починається з виходом його кораблів і транспортів у зону досяжності. З наближенням десанту противника до берега вогонь усіх засобів зосереджується по десантно-висадочних засобах, танках, що плавають, і БМП (БТР) з метою недопущення підходу їх до берега, висадження десанту і закріплення його на березі.

228. У разі захоплення десантом противника ділянки морського узбережжя (острова) підрозділи батальйону (роти) повинні не допустити просування його в глибину, закріплення й розширення захоплених плацдармів та з’єднання морського десанту з повітряним.

Противник, який висадився на берег, уражається вогнем усіх вогневих засобів, за наявності умов знищується рішучою контратакою.