Підготовка загальновійськового бою підрозділів

 

33. Підготовка бою (дій) батальйону (роти) включає: організацію бою (дій); підготовку штабу батальйону та підрозділів до виконання поставленого завдання; підготовку району бойових дій підрозділів, зайняття вказаного району, проведення МПЗ, практичну роботу командира батальйону (роти), його заступників у підрозділах (з метою контролю та надання допомоги) та інші заходи.

34. Організація бою (дій) полягає в: усвідомленні завдання, оцінюванні обстановки та прийнятті рішення; постановці бойових завдань підрозділам; організації взаємодії, управління та всебічного забезпечення бою (дій). У результаті організації бою (дій) детально розробляються послідовність, терміни та способи дій усіх сил і засобів, що відображаються у відповідних бойових та інших документах.

35. Роботу щодо організації бою (дій) командир батальйону (роти) розпочинає з отриманням попереднього бойового розпорядження або бойового наказу (цим визначається послідовний чи паралельний метод роботи).

36. Метод паралельної роботи застосовується в разі обмежених строків підготовки бою. З отриманням попереднього бойового розпорядження командир батальйону (роти): усвідомлює завдання; проводить розрахунок часу; орієнтує своїх заступників і командирів підрозділів щодо отриманого завдання; віддає начальнику штабу вказівки щодо підготовки необхідних для прийняття рішення даних і розрахунків, підготовки підрозділів до виконання бойового завдання, про час і порядок організації взаємодії і роботи на місцевості; уточнює питання організації управління, розвідки, взаємодії та всебічного забезпечення; оцінює обстановку; визначає замисел і доповідає його командиру бригади, полку (батальйону).

Після затвердження замислу – віддає попереднє бойове розпорядження своїм заступникам і командирам підрозділів.

Метод послідовної роботи застосовується, якщо є час на підготовку бою, та здійснюється на основі бойового наказу або бойового розпорядження.

37. З отриманням бойового наказу або бойового розпорядження командир батальйону: завершує прийняття рішення; доповідає його командиру бригади (полку); віддає усний бойовий наказ; проводить рекогносцировку, організує взаємодію, всебічне забезпечення бою (дій) та управління.

Якщо бойовий наказ або бойове розпорядження отримано відразу після попереднього розпорядження, командир батальйону: усвідомлює завдання; проводить розрахунок часу; орієнтує своїх заступників і командирів підрозділів щодо наступних дій; віддає вказівки начальнику штабу щодо підготовки необхідних для прийняття рішення даних і розрахунків, підготовки підрозділів до виконання бойового завдання; визначає час і порядок роботи на місцевості; уточнює питання організації розвідки, управління, взаємодії та всебічного забезпечення; оцінює обстановку; приймає рішення, доповідає його командиру бригади (полку); віддає усний бойовий наказ; проводить рекогносцировку, у ході якої уточнює завдання підрозділам; організує взаємодію і дає вказівки з організації управління та всебічного забезпечення бою (дій).

Після віддання командиром батальйону бойового наказу командир роти: завершує прийняття рішення і доповідає його командиру батальйону; віддає усний бойовий наказ; проводить рекогносцировку, у ході якої уточнює завдання підрозділам; організує взаємодію та віддає вказівки щодо організації забезпечення бою (дій) та управління.

38. Після організації взаємодії і постановки завдань з організації управління і забезпечення бою (дій) командир батальйону (роти) здійснює контроль готовності підрозділів до бою (дій) і в установлений час доповідає командиру бригади (полку, батальйону) про готовність підрозділу до виконання поставленого завдання.

Залежно від обстановки і наявності часу, командир батальйону (роти) до послідовності організації бою (дій) має ставитися творчо. У всіх випадках свою роботу він повинен проводити так, щоб забезпечити безперервне управління підрозділами, своєчасне прийняття і затвердження рішення, вчасну постановку завдань і надання більшої частини часу підпорядкованим підрозділам на підготовку до виконання завдання.

39. Усвідомлення завдання проводиться з метою визначення вихідних даних для підготовки бою (дій).

Під час усвідомлення отриманого завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти мету майбутніх дій, замисел старшого командира (особливо способи розгрому противника), завдання, місце в бойовому порядку та роль батальйону (роти) у бою (діях), витрати основних видів боєприпасів, завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.

За результатами усвідомлення завдання він повинен зробити висновки щодо організації бою (дій) і в інтересах замислу.

Начальник штабу батальйону під час усвідомлення завдання, як правило, працює разом із командиром. Заступник начальника штабу (помічник начальника штабу) наносить на карту: завдання батальйону; завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; завдання, які вирішуються засобами старшого начальника, та інші необхідні дані. За наявності часу начальник штабу може поінформувати командирів штатних і доданих підрозділів про отримане завдання і вказівки командира батальйону з підготовки до виконання поставленого завдання.

40. Оцінювання обстановки полягає у вивченні й аналізі факторів і умов, які впливають на якість виконання отриманого завдання. Оцінювання обстановки включає оцінювання противника, своїх військ, району бойових дій (місцевості), сусідів, стану погоди, пори року, часу та інших факторів, які впливають на виконання бойового завдання. За кожним елементом оцінювання обстановки робляться висновки в інтересах елементів рішення.

Під час оцінювання противника прогнозуються: можливий склад, положення, стан і характер дій; найбільш важливі об’єкти (цілі); особливості обладнання району бойових дій; ступінь захищеності, можливі шляхи висування та рубежі розгортання, систему вогню та загороджень, сильні та уразливі сторони противника. Під час оцінювання своїх військ уточнюються: склад, стан, положення, характер дій штатних, доданих підрозділів і сусідів та умови взаємодії з ними; забезпеченість запасами матеріальних засобів; морально-психологічний стан особового складу. Під час оцінювання району бойових дій уточнюються дані про характер рельєфу, захисні і маскувальні властивості місцевості, стан шляхів маневру, підвозу, евакуації, прохідність поза дорогами, наявність і характер мінно-вибухових і невибухових загороджень, радіаційну, хімічну, біологічну та суспільно-політичну обстановку.

Крім того, штабом проводяться розрахунки розподілу сил і засобів, часу висування на рубежі розгортання, проходження рубежів (пунктів), зайняття районів та ін.

За результатами оцінювання обстановки командир батальйону (роти) робить висновки та намічає окремі елементи рішення.

41. Рішення командир батальйону (роти) приймає одноособово на основі усвідомлення отриманого завдання, оцінювання обстановки та пропозицій заступників. Неповнота даних про обстановку не звільняє командира від своєчасного прийняття рішення.

У рішенні командир визначає: замисел бою (тактичних дій); бойові завдання підрозділам; основні питання взаємодії, управління і всебічного забезпечення.

Замисел бою (дій) є основою рішення, залежить від отриманого завдання, місця батальйону (роти) у бойовому порядку бригади (полку, батальйону) і полягає у визначенні порядку і способів виконання отриманого завдання. У замислі визначаються: напрямок зосередження основних зусиль (у наступі – напрямок головного удару); способи розгрому противника (якого, де, у якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо введення його в оману); бойовий порядок.

Бойові завдання підрозділам перед боєм ставляться бойовим наказом (попередніми бойовими розпорядженнями), а в ході бою – бойовим розпорядженням.

В основних питаннях взаємодії командир батальйону (роти) визначає порядок взаємодії штатних, доданих, підтримуючих і взаємодіючих підрозділів під час виконання поставлених завдань по рубежах, напрямках дій і часу.

В основних питаннях управління командир батальйону (роти) уточнює місце і час розгортання командно-спостережного пункту, напрям і порядок його переміщення; визначає порядок управління підрозділами під час підготовки та в ході бою (дій), завдання і порядок роботи органів управління, заходи забезпечення стійкості і безперервності управління.

Рішення командир батальйону (роти) оформляє на своїй робочій карті.

42. У бойовому наказі командир батальйону (роти) вказує:

у першому пункті – стислі висновки з оцінювання противника;

у другому пункті – об’єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку майбутніх дій, завдання сусідів, розмежувальні лінії з ними, порядок застосування повітряних десантів в інтересах батальйону (роти);

у третьому пункті – бойове завдання батальйону (роти) та замисел бою (дій);

у четвертому пункті – після слова “наказую” ставляться бойові завдання: механізованим (танковим) ротам (взводам) першого ешелону, у тому числі доданим; механізованим (танковим) ротам (взводам) другого ешелону або резерву; тактичним групам; бронегрупам і вогневим засідкам; передовому (рейдовому, обхідному) загону, підрозділам на передовій позиції (у бойовій охороні); підрозділам артилерії та ППО, іншим вогневим засобам, у тому числі доданим; гарматам і танкам, які виділені для стрільби прямою наводкою; іншим підрозділам підсилення і елементам бойового порядку;

у п’ятому пункті – витрату ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання;

у шостому пункті – час готовності до виконання завдання;

у сьомому пункті – об’єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, що містять небезпеки і знаходяться на напрямку майбутніх дій; визначний старшим начальником порядок супроводження військовополонених до пунктів їх збору;

у восьмому пункті – місце і час розгортання командно-спостережного пункту, та порядок його переміщення в ході бою, свого заступника та на кого покладається управління батальйоном на випадок виходу з ладу командно-спостережного пункту.

У попередньому бойовому розпорядженні командир батальйону (роти), як правило, вказує: відомості про противника; об’єкти, які уражаються в інтересах роти (взводу) засобами старшого командира; бойове завдання роті (взводу) зі ступенем деталізації, який відповідає прийнятому рішенню, на час віддання попереднього бойового розпорядження; час готовності й основні заходи щодо підготовки до бою (дій); час і способи доведення завдань та інші дані.

У бойовому розпорядженні командир батальйону (роти) вказує: короткі висновки з оцінювання противника; об’єкти, які уражаються в інтересах роти (взводу) засобами старшого командира; бойове завдання роті (взводу) та час готовності до дій. У разі потреби в бойовому розпорядженні можуть вказуватися завдання сусідів та інші дані.

Усі накази, розпорядження і вказівки командира батальйону записуються начальником штабу в журнал відданих і отриманих розпоряджень.

43. Взаємодію командир батальйону (роти) організує, як правило, на місцевості на глибину видимості, а по карті (на макеті місцевості) на всю глибину бойового завдання, за участю своїх заступників (заступника), командирів рот (взводів), командирів окремих, доданих і підтримуючих (взаємодіючих) підрозділів та визначає порядок взаємодії з іншими військовими формуваннями.

Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) повинен: узгодити порядок дій штатних, доданих і підтримуючих (взаємодіючих) підрозділів під час виконання поставлених завдань по рубежах, напрямках дій і часу; добитися єдиного розуміння всіма командирами мети бою (дій), бойових завдань і способів їх виконання; намітити та узгодити варіанти дій підрозділів і заходи щодо введення противника в оману, виходячи з характеру його можливих дій, а також указати сигнали оповіщення, управління та взаємодії.

Організація взаємодії може здійснюватися методом вказівок командира батальйону (роти) або методом доповідей командирів підпорядкованих підрозділів з послідовним відпрацьовуванням дій своїх підрозділів за завданням, часом, місцем і розіграшем основних тактичних епізодів за можливим варіантам дій. В умовах обмеженого часу взаємодія організується методом вказівок. У ході бою взаємодія здійснюється безперервно, постійно уточнюється, а в разі різких змін обстановки організується заново.

Оповіщення підрозділів про повітряного противника, РХБ зараження здійснюється єдиними постійними сигналами, які повинен знати весь особовий склад.

Для організації практичної взаємодії штаб оповіщає командирів доданих і підтримуючих підрозділів про місце та час роботи на місцевості (макеті місцевості, картах).

44. Організація управління полягає в створенні системи управління, підтримці її у високій бойовій готовності та забезпеченні її стійкого функціонування в ході бою (дій). Під час організації управління командир батальйону (роти) визначає: місця і час розгортання командно-спостережних пунктів рот (взводів) і доданих підрозділів, порядок їх переміщення в ході бою (дій); порядок організації зв’язку та порядок ведення радіообміну; способи і терміни надання донесень; ступінь інженерного обладнання командно-спостережних пунктів і порядок їх охорони; заходи щодо відновлення порушеного управління (порядок розробки документів управління і передачі управління в разі виходу з ладу командно-спостережного пункту).

За організацію і режим роботи командно-спостережного пункту батальйону під час підготовки та в ході бою (дій) і забезпечення стійкого функціонування системи управління відповідає начальник штабу.

45. Під час організації забезпечення бою (дій) командир батальйону (роти) вказує основні заходи забезпечення, порядок і терміни їх виконання, сили і засоби, які залучаються. У разі потреби можуть вказуватися й інші дані.

46. Під час організації бою (дій) у батальйоні (роті) розробляються і оформляються: розрахунок часу, бойовий наказ, бойові розпорядження (попередні бойові розпорядження) підрозділам, робоча карта командира батальйону (роти), розпорядження (вказівки) щодо всебічного забезпечення бою, донесення про бойовий і чисельний склад. У батальйоні, крім того: заявки на МТЗ підрозділів, донесення з МТЗ і про дози радіаційного опромінення особового складу.

У батальйоні (роті) ведеться журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому записуються всі отримані розпорядження (вказівки) старшого командира (штабу), розпорядження командира батальйону (роти), що віддаються при підготовці бою (дій) та в ході виконання поставленого завдання.

Під час організації найбільш складних видів бою (дій) у батальйоні може розроблятися схема організації взаємодії.

47. На робочій карті командира батальйону (роти) відображаються: положення і склад противника; завдання батальйону (роти); завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними (напрямки дій); завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира в інтересах батальйону (роти); рішення на бій (дії), завдання підрозділам; місця і час розгортання командно-спостережних пунктів; основні питання взаємодії й ін.

Рішення командира батальйону (роти) відображається на робочих картах його заступників у обсязі, необхідному для виконання ними функціональних обов’язків.

48. Підготовка вогневого ураження (вогню) є найважливішою складовою частиною роботи командира батальйону (роти) з управління підрозділами.

Підготовка вогневого ураження включає організацію вогневого ураження (вогню) та підготовку до виконання вогневих завдань.

49. Організація вогневого ураження (вогню) включає: визначення порядку ВУП в бою (під час ведення дій); постановку завдань з вогневого ураження; узгодження дій сил і засобів вогневого ураження в ході організації взаємодії; визначення заходів щодо всебічного забезпечення вогневого ураження. Періоди ВУП визначаються видами бою.

Для управління підрозділами і вогнем призначаються єдині орієнтири, кодуються топографічні карти та місцеві предмети, до командирів доводяться радіодані та сигнали, на озброєння і військову техніку наносяться пізнавальні знаки й умовні номери.

Під час усвідомлення отриманого завдання та оцінки обстановки командир батальйону (роти) зобов’язаний вивчити призначені старшим командиром єдині орієнтири і сигнали; об’єкти (цілі), які уражаються старшим начальником в інтересах батальйону (роти); оцінити вплив місцевості, погоди, часу доби на виконання вогневих завдань, а також визначити заходи, які необхідно провести для підготовки озброєння до бойового застосування.

50. Орієнтирами вибираються добре видимі вдень і вночі та найбільш стійкі до руйнування місцеві предмети. Орієнтири нумеруються справа наліво та по рубежах від себе в бік противника. Один з орієнтирів призначається основним.

Номери орієнтирів і сигнали, які встановлені старшими командирами, змінювати забороняється. У разі необхідності командир батальйону (роти) може додатково призначати орієнтири та сигнали. Командир батальйону (роти), як правило, призначає не більше п’яти додаткових орієнтирів (на напрямку і в межах дій рот (взводів), на межах смуги і додаткового сектору вогню). Крім орієнтирів для управління вогнем можуть використовуватися добре видимі місцеві предмети.

При прийнятті рішення, визначаючи порядок і способи виконання отриманого завдання і завдань ротам (взводам), мінометній батареї, доданим підрозділам, командир батальйону (роти) розкриває порядок і способи ВУП по завданнях, видах зброї і вогню, способах його ведення, напрямках, напруженості і способах стрільби.

При організації взаємодії і управління командир батальйону (роти) узгоджує зусилля штатних і доданих вогневих засобів щодо черговості виконання вогневих завдань і знищення найбільш важливих цілей, визначає порядок цілевказівок і корегування результатів стрільби; встановлює сигнали (команди) на відкриття, перенос і припинення вогню. Крім того командир батальйону (роти) визначає порядок ведення вогню по повітряних цілях механізованими, танковими підрозділами.

51. Підготовка підрозділів до бою (дій) полягає в їх доукомплектуванні особовим складом, озброєнням і технікою; забезпеченні необхідними матеріальними засобами; підготовці командирів, штабу і особового складу до виконання поставленого завдання, а озброєння і техніки – до бойового застосування (використання); проведенні заходів усебічного забезпечення.

52. Контроль готовності підрозділів до бою (дій) здійснюється командиром батальйону (роти) або заступниками і полягає в детальній перевірці готовності до виконання поставленого завдання та наданні необхідної допомоги. При цьому перевіряється точність виконання відданого бойового наказу, знання підлеглими противника і своїх завдань; визначається відповідність прийнятих командирами рот (взводів) рішень поставленим бойовим завданням; розбираються разом з підлеглими доцільні способи виконання завдань; організуються і проводяться заходи щодо підготовки до бою (дій); контролюється виконання заходів щодо організації вогневого ураження, взаємодії, управління і всебічного забезпечення; оцінюється морально-психологічний стан особового складу і готовність підрозділів до виконання бойових завдань у точно встановлений час; надається допомога в забезпеченні підлеглих усім необхідним. Виявлені недоліки усуваються в найкоротші терміни.

53. Управління діями батальйону (роти) під час виконання поставлених завдань полягає в спостереженні за результатами дій та вогню, прийнятті рішень відповідно до обстановки, яка склалася, постановці (уточненні) завдань підрозділам (підлеглим) і вогневим засобам.

Робота командира батальйону (роти) під час виконання поставленого завдання спрямовується передусім на втілення в життя прийнятого рішення. Вона включає: постійний збір даних про обстановку та її оцінювання, своєчасне уточнення рішення у міру зміни обстановки, доведення уточнених завдань до підлеглих; підтримання безперервної взаємодії та всебічного забезпечення бою (дій); здійснення контролю за виконанням наказів і своєчасне надання підрозділам необхідної допомоги.

Під час виконання поставленого завдання можуть уточнюватися окремі питання рішення, бойові завдання підрозділам, питання взаємодії, управління і всебічного забезпечення.

У разі різкої зміни обстановки, коли немає можливості виконати своє рішення, командир батальйону (роти) зобов’язаний приймати за своєю ініціативою нове рішення (уточнити раніше прийняте рішення) та за першої нагоди доповісти про нього командиру бригади, полку, (батальйону).

У ході бою (дій) командир батальйону (роти) повинен своєчасно уточнювати бойові завдання підрозділам.

У бойовому розпорядженні, яке віддається в ході виконання поставленого завдання, як правило вказуються: нові дані про противника; об’єкти, які уражаються в інтересах батальйону (роти) старшим начальником; завдання роти (взводу); основні питання взаємодії; час виконання поставленого завдання.

У ході виконання поставлених завдань штаб постійно підтримує в бойовому стані та широко використовує всі засоби зв’язку й автоматизації. Кожен офіцер штабу зобов’язаний уміти вести прямі переговори з відповідними посадовими особами підпорядкованих і взаємодіючих підрозділів; знати обстановку, бути готовим її доповісти з необхідними довідками, розрахунками і висновками. Обстановка в ході бою (дій) відображається на робочих картах командира батальйону (роти), його заступників, начальника штабу та інших посадових осіб. Робочі карти повинні відображати положення своїх підрозділів і противника, динаміку дій і мати відповідні пояснювальні надписи. Обстановка на картах повинна легко читатися і не затінювати топографічну основу карти.

Для підтримки постійної взаємодії між підрозділами штаб доводить до командирів підрозділів зміни в обстановці, уточнені завдання та порядок їх виконання; інформує взаємодіючі підрозділи; забезпечує своєчасну передачу сигналів і команд управління та взаємодії; контролює точність виконання підлеглими підрозділами поставлених (уточнених) завдань і вказівок командира.

54. Управління вогнем у ході виконання завдання включає: розвідку наземних і повітряних цілей, оцінювання їх важливості, визначення черговості та засобів ураження цілей; постановку вогневих завдань; спостереження за результатами вогню та його корегування; контроль за витратою боєприпасів.

Щонайперше знищуються: командні пункти; ПУ вогнем ракет, артилерії та авіації; радіолокаційні, радіотехнічні та оптичні засоби розвідки; машини управління; протитанкові засоби; розрахунки (обслуги) кулеметів і мінометів; снайпери; артилерійські корегувальники та авіанавідники противника. Засоби ураження вибираються з огляду на забезпечення надійного знищення розвіданих цілей.

Під час постановки (уточнення) вогневих завдань командир вказує: кому (якому підрозділу), де (цілевказівки); що (найменування цілі) і завдання (знищення, подавлення, руйнування або інше).

Цілевказівки можуть здійснюватися: від орієнтирів (місцевих предметів) і від напрямку руху (атаки), по азимутальному покажчику, трасуючими кулями (снарядами), розривами снарядів, сигнальними засобами, а також наведенням зброї та приладу на ціль.

Корегування вогню здійснюється від орієнтирів (місцевих предметів) і розривів снарядів з указівкою величини відхилення по дальності і напрямку за сіткою оптичного приладу або в метрах.

55. Виклик і корегування вогню доданого артилерійського підрозділу здійснюється через його командира, а підтримуючого – через артилерійського корегувальника або особисто командиром батальйону (роти). Під час виклику вогню командир батальйону (роти) вказує: вид вогню (вогонь по окремій цілі, зосереджений вогонь, нерухомий або рухомий загороджувальний вогонь); завдання стрільби (подавити, знищити, зруйнувати, виснажити, освітити, засліпити, створити створи та світлові орієнтири, задимити); характер і місце розташування цілі, або її номер; терміни виконання вогневого завдання. Під час корегування вогню командир батальйону (роти) вказує: характер і місце розташування цілі, або її номер; величину відхилення по дальності і напрямку за сіткою оптичного приладу або в метрах.

Цілевказівки екіпажам вертольотів (літаків) здійснюються через авіаційних навідників, а безпосередні цілевказівки – за розпорядженням старшого командира позначенням місця цілі вогнем зі стрілецької зброї й озброєння бойових машин трасуючими кулями (снарядами). Завдання на позначення місця цілі ставиться так, як і вогневе завдання з вказівкою часу відкриття вогню.

56. У разі безпосередньої загрози застосування противником ЗМУ командир батальйону (роти) попереджає про це підрозділи і, не припиняючи виконання бойового завдання, вживає заходів щодо їх укриття і розосередження, проведення заходів інженерного забезпечення, радіаційного, хімічного і біологічного захисту.

57. Командир батальйону (роти) зобов’язаний вчасно доповідати командиру бригади (полку, батальйону) про отримання бойового завдання, прийняте рішення, наслідки застосування противником ЗМУ і систем високоточної зброї, виконання завдання, нові дані про противника і застосування ним нових способів і засобів ведення бою, а також про різкі зміни обстановки і значні втрати своїх сил і засобів, у тому числі про психогенні втрати.

У доповіді вказується: ступінь виконання поставленого завдання; положення, характер дій штатних і доданих підрозділів; дані про противника, який діє перед фронтом і на флангах батальйону (роти); прийняте рішення щодо обстановки, яка склалася (якщо воно приймалося), та інші питання. Крім того, в доповіді може бути прохання до старшого командира про підтримку дій батальйону (роти). Доповідь про виконання завдань згідно з раніше затвердженим рішенням може здійснюватися встановленим сигналом.

58. Для взаємного розпізнавання, визначення належності та місць розташування підрозділів у кожному батальйоні (роті) першого ешелону бригади (полку, батальйону), який перебуває в безпосередньому зіткненні з противником або веде бій (розвідку) в тилу противника, призначається пост (пункт) позначення зі складу спеціально підготовленого відділення (екіпажу). Позначення цим постом (пунктом) місця розташування підрозділів здійснюється сигнальними і технічними засобами розпізнавання шляхом приведення їх у дію за командою командира батальйону (роти) або начальника штабу батальйону.

Пост (пункт) позначення батальйону (роти) призначається в складі одного сержанта та двох солдатів. Він забезпечується приладами спостереження, ліхтарем, засобами зв’язку та подання сигналів розпізнавання, позначення та оповіщення.

Під час постановки завдання посту (пункту) позначення вказуються склад поста (пункту), місце розташування, сигнали розпізнавання, позначення та оповіщення.

 

Організаторська робота

 

59. Організаторська робота командира і штабу батальйону полягає у спрямуванні і координації діяльності підрозділів на забезпечення своєчасної і повної підготовки бою та здійснення контролю готовності до виконання поставлених завдань. Вона включає: організацію управління, взаємодії та всебічного забезпечення; підготовку управління, штабу батальйону та підрозділів; підготовку району бою; контроль готовності до бою.

60. Командир батальйону (роти) особисто відповідає за бойову готовність підрозділів батальйону (роти), прийняті рішення, правильне застосування та успішне виконання підлеглими підрозділами поставлених завдань, а також за успішне виконання батальйоном поставлених завдань у цілому.

Він зобов’язаний своєчасно приймати рішення на бій (дії), ставити завдання підпорядкованим (підтримуючим) підрозділам, організовувати взаємодію, управління та всебічне забезпечення, а також на безпосередню підготовку підрозділів до дій (бою), уміло керувати ними, наполегливо добиваючись виконання поставлених завдань.

Командир батальйону (роти) управляє підрозділами особисто та через своїх заступників (а командир батальйону і через штаб) шляхом віддання усних бойових наказів, розпоряджень, командами і сигналами. Накази, розпорядження та команди повинні віддаватися коротко і ясно. Він зобов’язаний завжди знати положення, характер дій і стан підпорядкованих підрозділів. У вирішальні моменти бою командир батальйону (роти) повинен перебувати на найбільш важливому напрямку і вчасно впливати на хід бою силами та засобами, які є в його розпорядженні.

Заступник командира батальйону відповідає за бойову підготовку підрозділів, проведення бойового злагодження і тактичних занять відповідно до характеру майбутнього бою (дій), а також за збір та узагальнення інформації про нові способи (форми) тактичних дій, нові зразки ОВТ, вивчення та узагальнення бойового досвіду і впровадження його в практику тощо. У разі відсутності командира батальйону виконує його обов’язки. Зобов’язаний знати рішення командира на бій (дії), усі віддані ним розпорядження, постійно знати в повному обсязі обстановку, завдання підрозділів і бути готовим взяти на себе управління батальйоном.

Начальник штабу батальйону є заступником командира батальйону, якому надано право віддавати накази від імені командира. Начальник штабу відповідає за бойову готовність і підготовку штабу, підрозділу зв’язку і розвідувального взводу батальйону, організацію і забезпечення безперервного управління підрозділами батальйону, розгортання системи управління і її стійке функціонування, за організацію бойового забезпечення.

Він є основним організатором роботи штабу і особисто відповідає за виконання всіх покладених на штаб завдань.

Начальник штабу зобов’язаний: знати рішення командира батальйону на бій (дії), віддані ним розпорядження та здійснювати контроль за їх виконанням; постійно знати обстановку, передбачати можливі її зміни і бути готовим доповісти командиру свої висновки і пропозиції; розроблювати бойові накази (розпорядження) командира; здійснювати контроль за виконанням відданих бойових наказів (розпоряджень); здійснювати контроль забезпечення підрозділів усім необхідним для бою; підтримувати постійну взаємодію між підрозділами; організовувати стійкий зв’язок, визначати порядок використання засобів зв’язку на всіх етапах бою і захист від радіоелектронного подавлення противником; забезпечувати приховане управління підрозділами; своєчасно представляти необхідні донесення вищому штабу, інформувати командирів підрозділів і сусідів про зміни в обстановці; вивчати бойовий досвід і доводити його до підлеглих; організовувати хімічний та радіаційний контроль. Він повинен організовувати розвідку наземного та повітряного противника, ставити завдання розвідувальному підрозділу, доводити до командирів підрозділів сигнали управління та розпізнавання.

Заступник командира батальйону (роти) з виховної роботи відповідає за організацію МПЗ, морально-психологічний стан особового складу, роботу з підтримки його високої психологічної стійкості і готовності до ведення бойових дій.

Він зобов’язаний знати бойове завдання батальйону (роти); обстановку, яка складається; безпосередньо організовувати і керувати МПЗ; доповідати командиру батальйону (роти) про морально-психологічний стан особового складу, організованості і бойової злагодженості військових колективів та пропозиції щодо організації МПЗ, а також про результати проведеної роботи; організовувати і здійснювати забезпечення підрозділів технічними засобами виховання; проявляти ініціативу і творчість у пошуку найбільш ефективних засобів, форм і методів впливу на особовий склад в інтересах виконання бойового завдання, здійснювати контроль за виконання норм міжнародного гуманітарного права.

Заступник командира батальйону з МТЗ (заступник командира роти з озброєння) відповідає: за бойову готовність безпосередньо підпорядкованих і доданих підрозділів та успішне виконання ними поставлених завдань; за організацію бою і здійснення управління ними; за забезпеченість підрозділів батальйону (роти) усіма необхідними для ведення бою (бойових дій) матеріально-технічними засобами.

Він зобов’язаний: завжди знати обстановку в необхідному для виконання своїх обов’язків обсязі, завдання батальйону (роти); доповідати командиру батальйону (роти), начальнику штабу про стан МТЗ, забезпеченість підрозділів батальйону (роти) матеріально-технічними засобами, стан і можливості штатних і доданих підрозділів; ставити їм завдання, контролювати їх виконання і надавати їм допомогу в підготовці до бою (дій); постійно знати де перебувають і які завдання виконують підпорядковані підрозділи та їх боєздатність; вчасно вживати заходів з відновлення необхідних запасів озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів.

Заступник начальника штабу батальйону відповідає за забезпечення командира і начальника штабу достовірними даними про положення та стан підрозділів, характер їх дій і ступені виконання поставлених завдань. Він зобов’язаний: своєчасно надавати довідкові документи (дані) для оцінки обстановки, організації управління і взаємодії; вести облік доз опромінення особового складу; брати участь у розробці необхідних бойових документів.

Головний старшина батальйону (головний сержант батальйону) підпорядковується командиру батальйону і є прямим начальником для всього рядового і сержантського складу батальйону.

Головний старшина батальйону (головний сержант батальйону) зобов'язаний: проводити за рішенням командира батальйону підготовку сержантського складу батальйону до виконання бойових та інших завдань; здійснювати контроль за виконанням головними сержантами рот (взводів) своїх обов’язків та поставлених перед ними завдань; за рішенням командира батальйону перевіряти несення бойового чергування особовим складом батальйону.

Головний сержант роти підпорядковується командиру роти і є прямим начальником для всього рядового і сержантського складу роти.

Головний сержант роти зобов’язаний: знати тактику дій роти в різних видах бою, досконало володіти основними видами ОВТ, які є на озброєнні роти; підтримувати бойову готовність та високу злагодженість роти для ведення бою, знати моральні та фахові якості військовослужбовців роти; знати позивні посадових осіб роти та батальйону, вміти готувати до роботи засоби зв’язку та пра­цювати на них у радіомережі командира роти та командира батальйону; вміти проводити вивірку прицільних пристроїв та приводити зброю до нор­мального бою, водити бойові машини, які є на озброєнні роти; проводити заняття з особовим складом підрозділу (поповненням) з відпрацювання елементів практичних дій у різних видах бойових дій; знати бойове завдання роти; у разі відсутності офіцерського складу роти прийняти командування ротою на себе.

Сержант з матеріального забезпечення підрозділу відповідає за організацію МТЗ бою; забезпеченість підрозділу всіма необхідними матеріально-технічними засобами для ведення бою (дій); облік, наявність і стан матеріально-технічних засобів у підрозділі. Він підпорядковується командиру підрозділу (заступнику командира підрозділу з МТЗ).

Він зобов’язаний: постійно знати рівень забезпеченості та стан матеріально-технічних засобів, які є на зберіганні, у транспорті підрозділу, порядок їх завантаження (розвантаження) і підвезення (вивезення); організовувати та контролювати виконання заходів щодо підтримання матеріально-технічних засобів підрозділу в постійній готовності до бойового застосування (використання за призначенням); своєчасно виконувати розрахунки, витребувати та одержувати необхідні матеріально-те<