Розділ 10. Всебічне забезпечення бою

 

10.1. Бойове забезпечення

 

573. Всебічне забезпечення бою – комплекс заходів, спрямованих на створення військам сприятливих умов для виконання поставлених перед ними завдань. Всебічне забезпечення бою проводиться безперервно як під час підготовки, так і в ході бою та складається з бойового, матеріально-технічного, медичного та МПЗ.

Бойове забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для успішного ведення бою, ефективного застосування підрозділів, збереження їх боєздатності, недопущення раптового нападу противника, зниження ефективності його вогню (ударів) по підрозділах батальйону (роти), створення сприятливих умов для організованого і своєчасного вступу в бій.

У батальйоні (роті) організуються та здійснюються такі види бойового забезпечення: розвідка, радіоелектронна боротьба, інженерне забезпечення, радіаційний, хімічний, біологічний захист, тактичне маскування та охорона. Захист від високоточної зброї противника здійснюється під час виконання заходів бойового забезпечення. Бойове забезпечення організується командиром батальйону (роти) відповідно до прийнятих ним рішень і розпоряджень вищого штабу за видами бойового забезпечення. Начальник штабу батальйону безпосередньо організує бойове забезпечення відповідно до вказівок командира батальйону. Заявки по всіх видах забезпечення бою (дій) подаються особами, відповідальними за їх організацію, і підписуються начальником штабу батальйону.

Відсутність вказівок і розпоряджень не звільняє командирів підрозділів від своєчасної організації бойового забезпечення.

 

Розвідка

 

574. Розвідка організується і ведеться за будь-яких умов обстановки з метою добування відомостей про противника та місцевість у районі майбутніх дій.

Розвідка противника ведеться з завданнями: встановити його наміри та замисел дій; виявити бойовий склад, належність, положення, угруповання, стан і можливості військових частин і підрозділів, ПУ військами і зброєю; виявити об’єкти (цілі) для ураження; визначити ступінь поінформованості противника про наші війська; виявити нові способи і засоби ведення бойових дій, заходи противника щодо забезпечення дій військ, результати вогневих ударів, завданих по противнику, а також визначити морально-психологічний стан військ противника і місцевого населення.

575. Основні зусилля розвідки зосереджуються на своєчасному розкритті угруповання противника, особливо місця розташування ПУ, засобів доставки ЗМУ, систем високоточної зброї і радіоелектронного подавлення, його замислу дій, боєздатності і готовності до завдання удару.

576. Розвідка місцевості ведеться з завданням встановити: особливості рельєфу, наявність природних перешкод, стан ґрунту, доріг, джерел води, характер водних перешкод, наявність переправ і бродів; ступінь впливу місцевості на пересування і бойові дії військ, на застосування ЗМУ і захист від них; райони зруйнування, пожеж і затоплень, зони (райони) РХБ зараження, можливі напрямки їх подолання і обходу.

577. Основними вимогами до розвідки є цілеспрямованість, безперервність, достовірність, активність, своєчасність і оперативність, прихованість, раптовість, точність визначення місця розташування (координат) об’єктів (цілей), які розвідуються, постійна і чітка взаємодія сил і засобів розвідки різних видів, всебічне забезпечення дій розвідувальних органів.

Добуті відомості передаються всіма можливими способами командиру (начальнику), який поставив завдання на ведення розвідки. Особливо важливі відомості доповідаються негайно.

578. У батальйоні (роті) ведеться військова, радіолокаційна, інженерна, радіаційна, хімічна та біологічна розвідка, у батальйоні, крім того, – артилерійська розвідка, розвідка повітряного противника.

Військова розвідка ведеться розвідувальними і бойовими розвідувальними дозорами, підрозділами (групами) призначеними для влаштування розвідувальних засідок і спостережними постами (спостерігачами). Батальйон (рота) може призначатися в розвідувальний загін.

Радіолокаційна розвідка ведеться постами радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей.

Інженерна розвідка ведеться органами військової розвідки та доданими підрозділами інженерних військ.

Радіаційна, хімічна та біологічна розвідка ведеться спеціально підготовленими для цього відділеннями (екіпажами, обслугами).

Артилерійська розвідка ведеться штатними і доданими артилерійськими підрозділами.

Розвідка повітряного противника ведеться спостерігачами, радіолокаційними та оптичними засобами із завданням своєчасного його виявлення, визначення напрямку (району) дій, складу, характеристик повітряних цілей та безперервного спостереження за їх діями, виявлення повітряних десантів противника та своєчасного оповіщення військ про дії повітряного противника.

579. Розвідувальні відомості в батальйоні (роті) добуваються під час підготовки та в ході бою спостереженням, підслуховуванням, розвідувальними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених та перебіжчиків, вивченням захоплених у противника документів, зразків озброєння і техніки й іншими способами. Відомості про противника можуть бути одержані також від вищого штабу, доданих підрозділів і сусідів.

Рішенням старших начальників посилений батальйон (рота) може діяти в складі розвідувального загону, призначатися для проведення розвідки боєм, а механізовані підрозділи, крім того, виділяють групи проведення пошуку.

580. Для ведення розвідки батальйону призначаються зони оглядової та детальної розвідки. Батальйону другого ешелону, або батальйону, призначеному в загальновійськовий резерв призначається зона відповідальності за ведення розвідки.

Зона оглядової розвідки призначається для визначення характеру дій угруповання противника з метою прийняття рішення командиром, який організує розвідку, і підготовки контрзаходів. Глибина зони оглядової розвідки батальйону може становити до 10 км.

Зона детальної розвідки призначена для виявлення конкретних об’єктів (цілей) противника в інтересах їх вогневого ураження. Глибина зони детальної розвідки – до 5 км.

Зона відповідальності за ведення розвідки призначена для виявлення противника перед фронтом батальйону. Глибина зони відповідальності за ведення розвідки визначається тиловою межею батальйонів першого ешелону.

Ширина зони детальної розвідки співпадає з фронтом, який установлений для дій батальйону. Ширина зони оглядової розвідки більша за ширину зони детальної розвідки батальйону (роти) на ширину зони детальної розвідки роти (взводу) цього батальйону.

Розвідка в роті ведеться перед її фронтом на глибину бойового завдання (досяжності засобів ураження).

581. Для виконання завдань розвідки в батальйоні (роті) створюються (призначаються) різні розвідувальні органи, як правило, це:

від батальйону – розвідувальні дозори, бойові розвідувальні дозори, підрозділи (групи) для засідок, дозорні відділення (танки), спостережні пости (спостерігачі);

від роти – дозорні відділення (танки), спостерігачі, а іноді бойові розвідувальні дозори;

від взводу, відділення – спостерігач, дозорні.

Крім того посилена механізована (танкова) рота (батальйон) можуть бути призначені в розвідувальний загін, який висилається від бригади (полку).

Основними способами ведення розвідки є: засідка, спостереження, підслуховування, пошук, наліт, розвідка боєм.

582. Розвідувальна засідка проводиться, як правило, з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння та техніки противника, а наліт, крім того, для знищення (виведення із ладу) важливого об’єкта противника. Для улаштування розвідувальної засідки призначається розвідувальний (механізований, танковий) підрозділ силою до взводу або група спеціально підібраних солдатів і сержантів. Розвідувальна засідка проводиться підрозділом, який веде розвідку, у повному складі або частиною сил.

У бойовому наказі підрозділу (групі), призначеному в розвідувальну засідку або для проведення нальоту, вказуються: відомості про противника; місце (об’єкт) і час улаштування розвідувальної засідки (проведення нальоту); завдання; порядок підтримки вогнем та проходження лінії фронту (охорони); маршрути висування до місця проведення нальоту (засідки) та маршрути повернення; сигнали управління та взаємодії; пароль і відгук; час готовності до виконання завдання.

583. Спостереження за противником організовується у всіх видах бою і ведеться безперервно командирами підрозділів особисто, спостережними постами, спостерігачами рот (взводів, відділень, танків) та обслугами чергових вогневих засобів. Організація спостереження повинна забезпечувати найкраще проглядання противника та місцевості перед фронтом, на флангах і в тилу. Уночі та в інших умовах обмеженої видимості спостереження ведеться з використанням приладів нічного бачення, радіолокаційних станцій розвідки наземних рухомих цілей, засобів освітлення місцевості та доповнюється підслуховуванням.

Спостереження біля державного кордону організується з урахуванням забезпечення прихованості та максимальної глибини перегляду суміжної сторони, особливо на ймовірних напрямках дій головних сил противника. Місця розгортання спостережних постів обладнуються завчасно і забезпечуються проводовими засобами зв’язку.

Спостереження за повітряним противником ведеться постами повітряного спостереження підрозділів ППО, а також спостережними постами та спостерігачами батальйону (роти).

Розвідка РХБ обстановки проводиться з метою забезпечення органів управління, військ (сил) інформацією про РХБ обстановку на місцевості, у повітрі, морській акваторії для врахування у процесі вироблення замислу та визначення завдань РХБ захисту військ (сил) і включає: ведення радіаційної, хімічної, біологічної розвідки; радіаційний і хімічний контроль; збір, обробка інформації про РХБ обстановку.

У військових частинах і підрозділах родів військ і спеціальних військ РХБ розвідка та спостереження ведеться спеціальними підготовленими відділеннями (екіпажами, розрахунками).

584. Підслуховування – спосіб розвідки, який широко застосовується розвідувальними органами під час безпосереднього зіткнення з противником, а також дій у тилу противника. Воно ведеться в будь-який час доби, особливо вночі, в умовах обмеженої видимості, без застосування або із застосуванням технічних засобів.

Підслуховування без застосування технічних засобів розвідки дозволяє за звуковими ознаками (на слух) виявити противника, визначити його місце розташування і характер діяльності. Глибина розвідки підслуховуванням залежить від характеру місцевості, метеорологічних умов і діяльності, що виявляє противник і може становити від кількохсот метрів до кількох кілометрів. Розвідку підслуховуванням ведуть спостерігачі підрозділів і спостережних постів (пунктів), а також спеціально призначені розвідники зі складу діючих розвідувальних органів і сторожової охорони.

585. Пошук полягає в прихованому підході підрозділу (групи) до заздалегідь наміченого і вивченого об’єкта противника, раптовому нападі на нього і захопленні полонених, документів, зразків озброєння і спорядження.

Об’єктами пошуку можуть бути поодинокі військовослужбовці або невеликі групи противника, розрахунки вогневих засобів і бойової техніки на передньому краю або в найближчій глибині його розташування. Пошук організується звичайно в умовах безпосереднього зіткнення із противником за вказівкою або з дозволу командира з’єднання (військової частини).

586. Наліт полягає в раптовому нападі на противника з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і бойової техніки, а також виведення з ладу (знищення) засобів ядерного нападу, ПУ, радіоелектронних засобів та інших важливих об’єктів противника.

Він проводиться розвідувальними органами (підрозділами) в повному складі або частиною сил під час дій у розташуванні противника.

587. Розвідка боєм проводиться перед проривом оборонного рубежу противника з метою уточнення його угруповання і характеру оборони, розкриття систем вогню і загороджень, а також наявності його військ на першій позиції.

Для розвідки боєм може бути призначений посилений батальйон (рота). Свої завдання він виконує, як правило, наступом з положення безпосереднього зіткнення з противником, при цьому особлива увага приділяється забезпеченню флангів.

До складу батальйону (роти), призначеного для проведення розвідки боєм для проведення пошуку (захоплення полонених, документів, зразків озброєння, техніки та спорядження) включаються підрозділи військової розвідки (взвод, відділення) або групи спеціально підібраних розвідників зі складу окремого розвідувального батальйону або розвідувальної роти бригади, у смузі якої проводиться розвідка боєм.

Під час розвідки боєм командири підрозділів, на ділянках яких вона проводиться, спостерігають за боєм і особисто вивчають противника. У цей час активно ведеться розвідка усіх видів.

Батальйон (рота), виконавши поставлене бойове завдання, закріплюється на вигідному (досягнутому) рубежі або відходить у вихідне положення, а в разі відходу противника переходить до його переслідування.

588. Розвідувальний дозор призначається у всіх видах бою і на марші, як правило, у складі розвідувального взводу, а від розвідувального загону, крім того, і в складі механізованого (танкового) взводу. Розвідувальний дозор діє на віддаленні до 15 км від своїх підрозділів, а дозор, який висилається від розвідувального загону – до 10 км від його головних сил. У ході виконання завдання може вести розвідку окремих ділянок місцевості у смузі завширшки 2 – 3 км візуальним спостереженням і висилкою дозорних відділень.

Бойовий розвідувальний дозор призначається у складі механізованого (танкового) взводу. Він діє перед фронтом або на одному з флангів батальйону (роти) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним та підтримку його вогнем, а в разі відсутності безпосереднього зіткнення з противником – на віддаленні до 10 км від своїх підрозділів.

Віддалення дозорів під час дій уночі, у місті, горах і лісі, як правило, скорочується.

Взвод, призначений у розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор, за потреби може підсилюватися інженерно-саперним підрозділом та одним-двома хіміками-розвідниками.

Дозори ведуть розвідку дозорними відділеннями (танками), спостерігачами і пішими дозорними. Розвідувальні відомості добуваються спостереженням, підслуховуванням, розвідувальними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених, вивченням документів, озброєння і техніки противника, а бойовим розвідувальним дозором, крім того, і боєм.

Під час постановки завдання дозорам указуються: відомості про противника в районі (на напрямку) майбутніх дій; склад дозору; район (напрямок, об’єкт) розвідки; які відомості, до якого часу добути; вихідний пункт і час його проходження; час закінчення розвідки та порядок дій після виконання завдання; порядок підтримання зв’язку та подання розвідувальних відомостей, а за потреби і відомості про сусідні і ті, які діють попереду, розвідувальні органи, способи взаємного впізнавання, пропуск та відгук.

589. Дозорне відділення (танк) призначається від підрозділу, який веде розвідку, або від роти (взводу), яка виконує бойове завдання у відриві від головних сил, для своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості. Воно діє на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем. Дозорне відділення виконує завдання на БМП (БТР, автомобілі) або в пішому порядку, а взимку і на лижах. Воно веде розвідку спостереженням та пішими дозорними, а дозорний танк – спостереженням. Дозорне відділення (танк) може призначатися для влаштування розвідувальної засідки.

Під час постановки завдання дозорному відділенню (танку) вказуються: відомості про противника; напрямок (об’єкт) та порядок ведення розвідки; сигнали оповіщення, управління та взаємодії; пропуск та відгук.

590. Спостережний пост (пост радіаційного, хімічного і біологічного спостереження) складається з двох-трьох спостерігачів (спостерігачів за радіаційною, хімічною і біологічною обстановкою), один з яких призначається старшим. Пост оснащується приладами спостереження, великомасштабною картою або схемою місцевості, журналом спостереження, компасом, годинником, засобами зв’язку, підсвічування та подачі сигналів оповіщення, а пост радіаційного, хімічного та біологічного спостереження, крім того, приладами РХБ розвідки і метеокомплектом.

Під час постановки завдань спостережному посту (спостерігачу) вказуються: орієнтири та кодовані (умовні) найменування місцевих предметів; відомості про противника і свої підрозділи; склад спостережного поста, сектор спостереження, на що звертати особливу увагу; порядок доповіді результатів спостереження; сигнали оповіщення. Посту радіаційного, хімічного та біологічного спостереження (спостерігачу за радіаційною, хімічною та біологічною обстановкою), крім того, вказуються порядок використання приладів радіаційної, хімічної та біологічної розвідки, порядок подачі сигналів і доповідей про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження.

Завдання, поставлене спостережному посту (посту радіаційного, хімічного і біологічного спостереження), записується в журнал спостереження.

591. Пост радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей розгортається, як правило, разом із спостережним постом (спостерігачем) батальйону (роти). Він призначається від розвідувального взводу або обслуговується спеціально підготовленим для цього оператором зі складу роти. Пост оснащується станцією ближньої розвідки, схемою місцевості, журналом розвідки (спостереження), компасом, годинником та засобами зв’язку.

Під час постановки завдання посту, як правило, вказуються: відомості про противника і свої підрозділи; склад і місце розгортання поста; сектор ведення розвідки і напрямок або ділянки місцевості, на яких зосередити особливу увагу; порядок ведення розвідки та доповіді про та її результати.

592. Підрозділ (група) для проведення пошуку створюється з розвідувальних (механізованих) підрозділів. Командиром групи призначається сержант або офіцер.

Підрозділ (група), який призначений у пошук, підсилюється саперами з засобами розвідки і розмінування, а його дії за потреби підтримуються вогнем танків, БМП, артилерії й інших вогневих засобів.

Для проведення пошуку, в підрозділі (групі), як правило, створюються підгрупа нападу (захоплення), одна-дві підгрупи вогневого забезпечення та підгрупа розгородження.

Підгрупа нападу призначається для захоплення і доставки в розташування своїх військ полонених, документів, зразків озброєння і техніки. Чисельність підгрупи має становити біля половини всього особового складу підрозділу.

Підгрупи вогневого забезпечення мають завдання прикрити і підтримати вогнем підгрупу нападу, якщо в цьому виникне необхідність. До складу підгрупи виділяються солдати і сержанти, які добре навчені кидати гранати на далекі відстані та вести влучний вогонь зі стрілецької зброї, а також артилерійський розвідник для забезпечення дій підрозділу (групи) вогнем артилерії.

Підгрупа розгородження призначається для пророблення, позначення та прикриття проходів у загородженнях на шляху до об’єкта пошуку. До її складу включаються сапери або спеціально підготовлені розвідники з міношукачами та ножицями для різання дроту.

У період підготовки підрозділу (групи) складається план пошуку, як правило, у довільній формі. До плану додається графічна легенда. У ньому передбачаються такі питання: мета пошуку і склад підрозділу групи; склад і завдання підгруп; засоби підсилення і підтримки; час початку і закінчення дій; порядок висування до об’єкта; порядок нападу на об’єкт; організація управління і зв’язку; порядок повернення після виконання завдання.

Під час проведення пошуку передбачаються заходи для боротьби (протидії, подавлення) з технічними засобами розвідки (приладами нічного бачення, радіолокаційними станціями) противника.

Завдання на проведення пошуку командиру підрозділу (групи), як правило, ставиться на місцевості командиром (начальником), який організує пошук. При цьому вказуються: відомості про противника; місце і час проведення пошуку; завдання підрозділу (групи); порядок підтримки вогнем (по яких ділянках підготовляється вогонь, сигнали виклику та припинення вогню); порядок проходження переднього краю своїх військ, пропуск і відгук.

Крім того, якщо в районі об’єкта пошуку є мінно-вибухові або дротові загородження, указується, коли і ким проробляються проходи в них або скільки солдатів-саперів додається підрозділу (групі) і коли вони прибудуть. За потреби вказується порядок підготовки підрозділу (групи) до проведення пошуку.

593. Розвідка в обороні повинна своєчасно встановити підготовку противника до наступу, виявити його сили, можливі напрямки дій і час переходу в наступ, місця позицій артилерії й інших вогневих засобів, а з початком наступу противника уточнити його склад, наявність резервів і можливий напрямок їх уведення.

594. Розвідка в батальйоні під час підготовки наступу ведеться з метою добування відомостей, які дозволяють достовірно виявити склад, положення, можливості противника і його замисел дій в обороні. У цей період розвідка повинна встановити нумерацію, боєздатність і характер дій підрозділів противника перед фронтом наступу батальйону і на флангах, побудову оборони противника (передній край, опорні пункти та їх інженерне обладнання, а також наявність і місця розташування загороджень); систему вогню усіх видів зброї перед переднім краєм оборони й у глибині, вогневі позиції протитанкових засобів (ПТРК, танків і самохідних артилерійських установок), артилерії і мінометів, місця розташування командних і спостережних пунктів; сильні і слабкі сторони в системі оборони, наявність відкритих флангів і ділянок, які слабко обороняються, ступінь прохідності місцевості, характер водних перешкод і найбільш сприятливі ділянки для їх форсування.

У ході наступу розвідка батальйону повинна вчасно виявити: результати вогневого ураження (ступінь ураження живої сили, вогневих засобів противника, руйнування вогневих споруд), вогневі позиції артилерії і мінометів, осередки опору, які можуть перешкоджати просуванню підрозділів, їх інженерне обладнання; склад других ешелонів (резервів), напрямок їх висування, час і рубежі розгортання для контратак, прохідність місцевості, межі зон зараження, райони руйнувань, пожеж, затоплень і можливі шляхи їх обходу (подолання), місця ПУ.

595. У передбаченні зустрічного бою розвідка батальйону повинна встановити: склад і напрямок руху противника, передусім його основних сил і танкових колон, час проходження ними визначених рубежів і початок розгортання; місця розгортання (координати) артилерії і мінометів, готовність їх до завдання удару, характер місцевості в районі майбутнього бою, підхід резервів противника з глибини і можливий характер їх дій.

Із зав’язкою і в ході зустрічного бою сили і засоби розвідки батальйону повинні встановити (уточнити): райони розгортання (координати) вогневих засобів, ПУ й інших об’єктів, напрямок висування і рубежі розгортання головних сил противника (особливо танкових частин і підрозділів), їхній склад і бойовий порядок; час підльоту і райони викиду (висадки) ТакПД (аеромобільних підрозділів), а також підліт і рубежі атаки вертольотів вогневої підтримки; результати ВУП, відкриті фланги і проміжки в його бойовому порядку; характер руйнувань, загороджень і прохідність місцевості в районі зустрічного бою.

У тому випадку, коли зустрічний бій завершується переслідуванням, розвідувальні органи батальйону виходять на паралельні шляхи відходу противника і ведуть розвідку його похідних колон, військ прикриття, проміжних рубежів, руйнувань і загороджень.

596. У разі загрози оточення батальйону розвідка встановлює: склад, положення і напрямок дій угруповання противника, який прорвався (який обходить), його повітряних (морських) десантів і аеромобільних підрозділів, а також наміри противника з виходом на фланги й у тил підрозділів, які обороняються, вогневі позиції артилерії, підхід резервів, їх склад, час і напрямок введення в бій.

Якщо противнику вдається вийти на фланги й у тил батальйону або з’єднатися зі своїми аеромобільними підрозділами і повітряним (морським) десан­том, тобто завершити оточення, то основні зусилля розвідки батальйону зосереджуються на тому, щоб встановити бойовий склад і положення угруповання противника на внутрішньому і зовнішньому фронтах оточення, відшукати в ньому проломи, відкриті фланги і слабкі місця, а також на розкрити об’єкти для ураження засобами оточених підрозділів.

Під час підготовки до виходу з оточення розвідка батальйону встановлює: ділянки, які слабко обороняються противником, угруповання його військ, які обороняються на цих ділянках, систему вогню і загороджень; можливості противника щодо здійснення маневру силами, засобами і вогнем на напрямок прориву під час виходу батальйону з оточення.

Розвідувальні органи виявляють: склад і угруповання військ противника, що оточили баталь­йон, визначають координати вогневих позицій артилерії, ПУ. Вони встановлюють райони розташування, склад і характер дій резервів противника, а також наявність загороджень і перешкод, прохідність місцевості. Зусилля розвідувальних органів, які діють поза районом оточення, спрямовуються на виявлення найбільш вигідного напрямку виходу батальйону з оточення.

597. Розвідка в інтересах висадки і бойових дій ТакПД ведеться силами і засобами розвідки старшого начальника, а з початком висадки й у ході бойових дій десанту – силами і засобами десанту. Для ведення розвідки від ТакПД в складі батальйону призначається розвідувальний дозор, у складі роти – дозорне відділення.

Основні зусилля з розвідки після висадки зосереджуються на уточненні наявності противника в районі десантування та на напрямку найближчого завдання, місця розташування і стану об’єкта, який підлягає захопленню або знищенню, наявності, складу і стану підрозділів охорони, напрямків і маршрутів висування резервів противника, прохідності місцевості, наявності перешкод і загороджень, районів зараження.

При закріпленні ТакПД захопленого рубежу розвідка встановлює: склад, угруповання і напрямок ударів військових частин (підрозділів) противника, розкриває місцезнаходження (визначає координати) засоби нападу ЗМУ, артилерії, ПУ й інших об’єктів. Особлива увага звертається на розкриття бронетанкових частин (підрозділів) противника.

Якщо ТакПД висаджений для завдання ударів у фланг і тил противнику, який висувається, розвідка виявляє колони, які висуваються, дізнається про їх склад, напрямок руху і час проходження визначених рубежів і стежить за діями противника.

Під час добування розвідувальних відомостей про засоби ядерного і хімічного (бактеріологічного) нападу, наземні елементи розвідувально-ударних комплексів (систем), ПУ й інші об’єкти противника, які підлягають знищенню (захопленню, виведенню з ладу) силами ТакПД розвідка розкриває їх місце розташування і визначає координати об’єктів, виявляє склад підрозділів, які їх прикривають (охороняють).

Під час виконання ТакПД завдання щодо захоплення гідроспоруд, мостів, переправних засобів або ділянок, зручних для форсування, розвідка встановлює: розташування і характер споруд (мостів, гребель, дамб, пристаней), зайнятість об’єктів противником, склад його підрозділів охорони й оборони, ширину водної перешкоди.

Під час захоплення ТакПД перевалу розвідка встановлює: напрямок, доступний для руху головних сил десанту; склад, угруповання, розташування опорних пунктів, вогневих засобів, загороджень і перешкод противника, який обороняє перевал.

598. Розвідка на марші ведеться із завданнями: вчасно попередити командування батальйону про появу на маршрутах руху наземного противника; розкрити бойовий склад і характер його дій, райони висадки (викидання) повітряних (аеромобільних) десантів, диверсійно-розвідувальних груп; визначити стан і прохідність доріг, мостів, інших переправ на маршрутах руху, найбільш сприятливі райони для відпочинку і зосередження підрозділів, а також виявити шляхи обходу або подолання можливих районів руйнувань, пожеж, дистанційного мінування, зон зараження і затоплення.

599. Під час розташування батальйону в районі зосередження, вихідному районі, районі очікування або відпочинку та інших районах розвідка ведеться з метою недопущення раптового нападу наземного і повітряного противника і забезпечення командира і штабу батальйону даними, необхідними для ефективного застосування підпорядкованих їм сил і засобів.

Розвідка районів розташування підрозділів проводиться завчасно, ще до початку їх зайняття. При цьому від батальйону в намічений район розташування, особливо на місцевості, раніше зайнятій противником, як правило, висилаються розвідувальні органи. Просуваючись у зазначених напрямках, вони виявляють: підрозділи противника, які залишилися, та його диверсійно-розвідувальні групи; наявність і місця установки розвідувально-сигналізаційних приладів, заражені і заміновані ділянки місцевості; уточнюють умови розташування підрозділів (маскувальні та захисні властивості місцевості, наявність і стан шляхів маневру, прихованих підступів, джерел води).

600. Основними заходами щодо організації розвідки в ланці батальйон – рота є: визначення завдань і виділення сил і засобів для їх виконання, підготовка підрозділів, призначених для ведення розвідки; організація спостереження, висилання розвідувального і бойових розвідувальних дозорів, улаштування розвідувальних засідок, а за вказівкою старших начальників проведення пошуку і розвідки боєм; організація безперебійного зв’язку з підрозділом, який діє у розвідці; збір і обробка розвідувальних відомостей, доповідь про них вищому начальнику, а також отримання інформації від підлеглих і сусідів. Усі ці заходи щодо організації розвідки нерозривно пов’язані між собою, здійснюються одночасно й у короткі терміни.

Вихідними даними для організації розвідки є: бойове завдання; рішення командира; розпорядження вищого штабу; наявні відомості про противника; стан, склад сил і засобів розвідки та їх можливості.

За організацію розвідки відповідає особисто командир. Він зобов’язаний: надавати вказівки з розвідки штабу; заслуховувати начальника штабу з питань організації розвідки й оцінювання противника; розглядати і затверджувати заходи щодо розвідки; особисто та через штаб контролювати виконання розвідувальних завдань; виявляти постійну турботу про укомплектування розвідувального підрозділу добре підготовленим особовим складом і необхідною технікою й озброєнням.

Під час організації розвідки командир батальйону (роти) як правило, визначає мету, найважливіші завдання розвідки, а також указує де, на яких об’єктах (районах, напрямках) зосередити основні зусилля; які дані, якими засобами і способами та до якого часу добути.

601. Начальник штабу відповідає за планування й організацію розвідки в батальйоні, бойову готовність розвідувального підрозділу і своєчасне виконання ним поставлених завдань. Він зобов’язаний: завжди знати склад противника в смузі дій підрозділу і на флангах, передбачати можливі зміни обстановки і бути готовим доповісти свої висновки про противника командиру для прийняття рішення; планувати й організовувати розвідку; керувати розвідувальним підрозділом під час підготовки його до дій і в ході виконання ним поставлених завдань; допитувати полонених, перебіжчиків, опитувати місцевих жителів, вивчати захоплені в противника документи, зразки нового озброєння і техніки та направляти їх у штаб бригади; здійснювати контроль і надавати допомогу командиру розвідувального підрозділу в укомплектуванні взводу особовим складом, забезпеченні озброєнням, технікою і матеріальними засобами; узагальнювати й упроваджувати передовий досвід ведення розвідки.

Під час організації розвідки начальник штабу батальйону визначає: конкретні завдання підрозділам з розвідки, порядок їх виконання (які сили і засоби залучити для ведення розвідки, заходи щодо забезпечення їх дій, способи управління ними і порядок доповіді добутих відомостей); склад резерву розвідки, ставить завдання розвідувальним органам батальйону, організує їх підготовку, висилає в розвідку та керує ними; збирає, узагальнює розвідувальні відомості, доповідає їх командиру батальйону й у штаб бригади (полку), доводить до командирів рот, взаємодіючих і сусідніх підрозділів.

602. З отриманням бойового наказу або бойового розпорядження і з’ясуванням отриманого завдання командир батальйону дає начальнику штабу вказівки щодо організації розвідки. З цього моменту починається безпосередня робота штабу батальйону з організації розвідки.

Начальник штабу визначає які відомості про противника і місцевість необхідно добути щонайперше, до якого часу і з використанням яких сил і засобів. З прийняттям рішення командир батальйону може уточнити ці завдання або поставити додаткові. Начальник штабу відповідає за організацію і стан розвідки, деталізує вказівки командира під час її організації і встановлює послідовність рішення завдань розвідки, визначає способи і терміни їх виконання, напрямки, райони й об’єкти зосередження основних зусиль розвідки, сили і засоби, яки залучаються для цього.

Він також визначає порядок отримання розвідувальних даних від штабу бригади і сусідів або безпосередньо від виділених ними і діючих розвідувальних органів, крім того, штаб визначає які відомості можуть бути отримані в результаті того або іншого способу розвідки (спостереження, розвідувальної засідки, пошуку, допиту полонених і перебіжчиків, опитування місцевих жителів), ставить завдання підрозділам, виділеним для ведення розвідки, визначає порядок їх виконання, організує підготовку і висилку підрозділів у розвідку і зв’язок з ними.

603. Командири підрозділів на основі отриманих вказівок організують ведення розвідки своїми силами і засобами перед фронтом (на флангах, в тилу), ставлять їм завдання, керують ними, вивчають добуті відомості і доповідають про них у штаб батальйону.

Командирам розвідувальних органів, що діють у тилу противника, забороняється мати на робочих картах які-небудь дані про свої війська, а всьому їхньому складу – особисті й службові документи.

604. Завдання з розвідки ставляться виконавцям усно (по технічних засобах зв’язку), письмово або графічно на карті. Командирам підрозділів, що виділені у розвідку, завдання, як правило, ставляться усно, а в ході їх виконання уточнюються по радіо. Коли завдання з розвідки виконавцям ставляться усно, вони записуються в журнал розпоряджень і повідомлень.

Під час постановки завдань з розвідки виконавцю, як правило, вказуються: короткі відомості про угруповання і дії противника; завдання (де, до якого часу і які розвідувальні відомості добути), на що звернути особливу увагу; час, порядок подання розвідувальних повідомлень і доставки полонених, перебіжчиків, захоплених або знайдених документів, зразків ОВТ. З– потреби можуть указуватися способи розвідки.

Розвідувальні завдання, рішення яких виходить за межі можливостей сил і засобів розвідки даного підрозділу, виконуються засобами вищої інстанції за заявками, а також силами взаємодіючих, підтримуючих і сусідніх (які діють попереду) підрозділів.

У заявці на розвідку вказується: які дані, про якого противника, у якому вигляді та коли бажано одержати.

Завдання з розвідки повинні викладатися швидко, але не на шкоду їх якості, так, щоб виконавці їх правильно зрозуміли і не допускало<