ТОП 10:

Вибір, підготовка та зайняття рубежу розгортання (вогневої позиції)



 

Рубіж розгортання, як правило, вибирають і підготовлюють завчасно. Командир (старший офіцер) батареї на рубежі розгортання проводить з командирами взводів таку роботу:

- вказує умовні найменування місцевих предметів, призначає орієнтири та визначає дальності до них;

- уточнює положення противника, танконебезпечні напрямки;

- доводить завдання, які виконує загальновійськовий підрозділ;

- доводить завдання, які виконує батарея, а також смугу вогню, бойовий порядок та рубежі відкриття вогню;

- вибирає і вказує рубежі розгортання взводів, їх завдання, смуги вогню, додаткові сектори обстрілу, місця укриття тягачів і машин з боєприпасами, порядок їх зайняття, шляхи виїзду, заходи щодо маскування, інженерного обладнання і самооборони;

- вибирає місце свого командно-спостережного пункту;

- дає вказівки на організацію зв’язку зі старшим командиром і командирами взводів;

- вибирає позиції гранатометів, встановлює порядок взаємодії між взводами, гарматами і сусідніми протитанковими засобами;

- доводить сигнали управління, сповіщення і порядок дій за ними;

- складає схему протитанкового вогню батареї (додаток С).

Командир взводу при доведенні завдань на рубежі розгортання вказує:

- умовні найменування місцевих предметів, орієнтири та дальності до них;

- відомості про противника і можливі напрямки атак його танків і броньованих машин;

- завдання загальновійськового підрозділу;

- завдання взводу, смугу вогню, додатковий сектор обстрілу, рубіж відкриття вогню;

- завдання обслугам гармат, вогневі позиції (основні і запасні), сектори обстрілу, порядок відкриття вогню, місця розташування тягачів і машин для боєприпасів, порядок їх зайняття, шляхи виїзду, заходи щодо маскування, інженерного обладнання і самооборони;

- розташування сусідніх протитанкових засобів і порядок взаємодії з ними;

- сигнали управління, оповіщення і порядок дій за ними;

- місце свого командно-спостережного пункту і місце заступника;

- час готовності вогневої позиції до відкриття вогню.

На кожному рубежі розгортання командир взводу складає схему протитанкового вогню взводу (пункт 2 додатку С).

Командир гармати (установки ПТРК) на рубежі розгортання:

- з’ясовує орієнтири і дальності до них, якщо потрібно, призначає додаткові або виставляє нічні орієнтири;

- вивчає танконебезпечні напрямки;

- з’ясовує місце (вогневу позицію) гармати, укриття для тягача, шляхи виїзду;

- з’ясовує завдання гармати, сектори обстрілу, порядок відкриття вогню, взаємодії з сусідніми гарматами, сигнали управління, сповіщення і порядок дій за ними;

- організовує інженерне обладнання вогневої позиції, її маскування, розчищення секторів обстрілу і шляхів виїзду;

- складає картку вогню гармати (додаток П);

- організовує у районі розташування батареї підготовку гармати і боєприпасів до стрільби.

При розгортанні на підготовленому рубежі розгортання (вогневій позиції) командир (старший офіцер) батареї уточнює завдання командирам взводів і наказує зайняти вогневу позицію. Командири взводів доводять завдання командирам гармат на зайняття вогневої позиції і керують її зайняттям.

У залежності від обстановки і умов місцевості вогневу позицію займають по-гарматно або усіма гарматами одночасно.

На вогневу позицію виїжджають на збільшених швидкостях. За командами командирів гармати займають указані місця і готуються до ведення вогню прямою наводкою.

При зайнятті вогневої позиції і підготовці гармати до ведення вогню командир гармати зобов’язаний:

- підготувати гармату і боєприпаси до стрільби;

- довести (уточнити) обслузі завдання гармати, сектори обстрілу, орієнтири і дальності до них;

- організувати спостереження за противником;

- з’ясувати місця розташування сусідніх вогневих засобів;

- доповісти командиру взводу про готовність до ведення вогню.

При розгортанні у бойовий порядок з маршу, коли вибір та підготовка рубежу розгортання завчасно не проводилася, командир батареї (взводу) після прибуття у зазначений район або після отримання завдання (команди) на розгортання у бойовий порядок у ході маршу за наявності часу і в залежності від обставин:

- зупиняє колону в укритому місці, оцінює місцевість, намічає місця розгортання вогневих взводів (гармат), смугу вогню взводів (сектори обстрілу), орієнтири, місце командно-спостережного пункту батареї (взводу), місце тягачів та машин з боєприпасами;

- викликає командирів взводів (гармат), ставить завдання на розгортання у бойовий порядок і підготовку до ведення вогню;

- розгортає командно-спостережний пункт батареї (взводу), спостерігає за противником і місцевістю.

Якщо командир батареї (взводу) знає, де на місцевості планується рубіж розгортання або визначив це самостійно під час руху, а також при раптовому нападі танків, коли час для розгортання обмежений, то він може проводити розгортання батареї (взводу) без попередньої зупинки колони батареї (взводу) в установленому раніше порядку. При цьому можуть бути різні варіанти розгортання у бойовий порядок. Відстань між взводами (гарматами) зазначається у метрах.

Приклад 11Командир батареї ПТРК подав команду: “До бою, кутом назад, 300”.

По цій команді взводи продовжують рух. Перший взвод розгортається праворуч попереду від місця зупинки командира батареї на відстані 300м; на тій самій відстані ліворуч попереду - третій взвод, а другий взвод - поблизу зупинки командира батареї.

Приклад 12Командир взводу подав команду: ”До бою, уступом вперед, першій - 150, третій - 100”.

По цій команді гармати продовжують рух. Перша гармата займає вогневу позицію праворуч попереду від місця зупинки командира взводу на відстані 150м, третя гармата ліворуч позаду на відстані 100м, друга - поблизу командира взводу.

Смуги вогню взводам (сектори обстрілу гармат), орієнтири та інші дані, як правило, доводяться командиром батареї (взводу) по радіо.

Якщо артилерійська батарея (взвод) виділена для ураження цілей прямою наводкою в період артилерійської підготовки атаки, то командир батареї (старший офіцер батареї), крім перелічених раніше, вживає таких заходів:

- знаходить на місцевості і вказує командирам взводів (гармат) цілі, які потрібно уразити у першу чергу, їх номери та дальності до них, а також складає схему вогню батареї (взводу) прямою наводкою (додаток Т);

- визначає місця найближчих сховищ для гармат до зайняття вогневої позиції;

- вказує кількість боєприпасів, які належить викласти на вогневій позиції, витрату і порядок їх поповнення;

- вказує час зайняття вогневої позиції, час і порядок виконання вогневих завдань;

- дає вказівки на знищення знову виявлених цілей;

- визначає маршрут подальшого руху або місце збору батареї (взводу) після виконання вогневих завдань.

Командир гармати після отримання завдання на ураження цілей прямою наводкою у період артилерійської підготовки атаки зобов’язаний:

- з’ясувати положення противника, своїх військ і отримане завдання;

- уточнити вогневу позицію гармати, сховище для тягача та місце укриття гармати до виходу її на вогневу позицію;

- розрахувати установки для стрільби по цілі (цілях);

- провести технічну підготовку гармати до стрільби;

- організувати роботу щодо обладнання та маскування гарматного окопу і розчищення сектора обстрілу.

Для стрільби прямою наводкою вночі на вогневій позиції вживають таких додаткових заходів:

- готують прилади, світлові орієнтири;

- визначають шляхи виїзду на вогневу позицію;

- для стрільби по танках намічають на танконебезпечних напрямках місця розміщення спостерігачів з освітлювальними засобами;

- встановлюють порядок ведення розвідки при періодичному освітленні місцевості;

- засвітла приводять гармату у готовність до стрільби вночі;

- встановлюють приціл, який відповідає дальності до цілі (для стрільби по танках – постійну установку прицілу), та закріплюють прилад освітлення прицільних пристроїв .

Для стрільби по нерухомих цілях визначають кутоміри або провішують напрямок стрільби. Вогневу позицію займають завчасно або з наступом темряви. Якщо стрільба буде вестися без нічного прицілу і без освітлення цілі, то гармату наводять у ціль засвітла, бульбашку бокового рівня виводять до середини, відмічаються по точці наведення; установки рівня, кутоміра та відбивача записують.

Правила подачі команд

 

При постановці вогневого завдання цілевказання проводять від місцевих предметів та орієнтирів. Цілевказання повинне бути чітким, коротким, зрозумілим і повинно забезпечувати швидке знаходження цілі на місцевості, наприклад: “Лівий край узлісся, гармата під темним кущем; орієнтир третій, правіше 40, вище 5 – кулемет“. Якщо ціль добре спостерігається або була вказана раніше і додаткових вказівок не потрібно, командують тільки її найменування, наприклад: “Ціль 105, танк“. В окремих випадках цілевказання проводяться безпосереднім наведенням приладу (візира), перехрестя панорами у ціль.

Правила подачі команд командиром протитанкової артилерійської батареї (взводу) викладені у ст. ст. 373-377 [3].

Після виконання вогневого завдання із знищення груп танків, які атакують (контратакують), командир батареї (взводу) по команді або самостійно переносить вогонь на іншу групу танків, про що доповідає старшому командиру. При ураженні цілей стрільбою ПТРК після використання ракет, що знаходились на напрямних, установки перезаряджаються з бойової укладки і продовжують виконання завдань з основних або запасних вогневих позицій.

Заряджання установок ПТРК батареї (взводу), які використали усі ракети, проводиться з дозволу командира батареї (взводу) у місці розташування машин з ракетами.

Переміщення на запасні вогневі позиції здійснюється з дозволу старшого командира.

При виконанні вогневого завдання гарматою подають такі команди:

1 “Ціль така-то... (танк, мотопіхота, БТР і т. д.)”.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.228.21.186 (0.008 с.)