Бойова робота на закритій вогневій позиції

Загальні положення

 

Щоб успішно підтримувати механізовані і танкові підрозділи в обороні та в наступі необхідно добре знати роботу старшого офіцера батареї та дії особового складу вогневих взводів при виборі, підготовці вогневої позиції та зайнятті їх вогневими взводами; підготовці до ведення вогню, та при веденні вогню. Розглянемо загальні положення стосовно закритої вогневої позиції.

Закритою називається вогнева позиція, на якій гармати (міномети, бойові машини) під час ведення вогню закриті від наземного спостереження противника. Вона повинна відповідати таким вимогам:

- забезпечувати виконання вогневих завдань батареєю (взводом) і дозволяти вести вогонь на задану найменшу дальність та при великих доворотах від основного напрямку стрільби, а в необхідних випадках дозволяти вести круговий обстріл;

- забезпечувати надійне маскування від повітряної та інших видів розвідки противника; не перебувати поблизу місцевих предметів, що вирізняються;

- допускати розташування усіх гармат на встановлених інтервалах (для гармат і мінометів 20-40м, для бойових машин реактивної артилерії та гармат великої потужності 50-100м, для гармат, які мають навігаційну апаратуру – 100м і більше);

- допускати ведення вогню прямою наводкою по мотопіхоті, танках та інших броньованих цілях противника, що прорвалися до району вогневої позиції;

- перебувати на танконебезпечному напрямку і по можливості за природними протитанковими перешкодами;

- мати зручні та приховані під’їзні шляхи;

- по можливості розташовуватися на твердому, але не кам’янистому та пиловому ґрунті.

Найменші приціли визначаються:

- завчасно (перед зайняттям вогневої позиції) – начальником артилерійської розвідувальної групи;

- після зайняття вогневої позиції – старшим офіцером батареї (командиром вогневого взводу).

Найбільший кут укриття визначається на вогневій позиції для кожної гармати за найбільш високими точками укриття в основному напрямку стрільби (прямо), праворуч і ліворуч від нього у межах 8-00.

Дозволяється визначення кута укриття у певному напрямку гарматою, найближчою до гребеня укриття.

Найменші приціли у багатозарядних системах визначають для трьох зарядів: повного, найменшого і одного з проміжних.

Найменший приціл розраховують за формулою:

П_мін= b + a, (4.1)

де b – кут укриття (поділ. кут.), що відраховується від горизонту гармати до гребеня укриття;

a – кут прицілювання (тис.), що відповідає горизонтальній дальності від гармати до гребеня, збільшеної на 250м (для урахування розсіювання траєкторії по висоті), якщо гребінь віддалений менше ніж на 250м, кут прицілювання приймається відповідним дальності 500м.

Кут укриття визначають за допомогою відгоризонтованого кутовимірювального пристрою (візира, бусолі, панорами).

Для бойових машин реактивної артилерії найменші приціли визначаються за формулами:

а) для середнього калібру:

П_мін= b +d/33+80; (4.2)

б) для великого калібру:

П_мін= b +d/17+50, (4.3)

де b – кут укриття, тис.;

d – відстань до гребеня укриття, м;

33 (17); 80 (50) – постійні величини, які ураховують конструктивні особливості снарядів при сходженні із напрямних і найменші приціли для відповідних калібрів.

Для мінометів визначають можливість стрільби через гребінь укриття при мінімальному куті підвищення; стрільба можлива, якщо відстань від вогневої позиції до гребеня укриття перевищує висоту гребеня укриття не менш ніж у півтора рази чи кут укриття не більше 6-00.

Найменші приціли записують у бланки запису стрільби командира гармати, старшого офіцера батареї (командира вогневого взводу) та доповідають їх командиру батареї (додатки И, К);

Глибина укриття визначається аналітичним або графічним способом. Для визначення глибини укриття:

- наносять на карту точку стояння основної гармати (ВП) та точку можливого найбільш високо розташованого спостережного пункту противника (СП);

- з’єднують нанесені точки ВП та СП прямою лінією, на якій відмічають найбільш високу точку гребеня укриття (ГУ);

- визначають по карті відстань від вогневої позиції до гребеня укриття (d_гр), відстань від гребеня укриття до спостережного пункту (Д), абсолютні висоти вогневої позиції (h_вп), спостережного пункту (h_сп) та гребеня укриття (h_гр);

- визначають перевищення спостережного пункту (Dh_сп) та гребеня укриття (Dh_гр) над вогневою позицією у метрах за формулами:

Dh_сп = h_сп - h_вп; (4.4)

Dh_гр = h_гр - h_вп (4.5)

Розрахунок глибини укриття аналітичним способом здійснюється за формулою:

Г_укр= Dh_гр - (Dh_сп - Dh_гр) d_гр /Д, (4.6)

де Dh_гр – перевищення гребеня укриття над горизонтом гармати, м;

Dh_сп – перевищення можливого спостережного пункту противника над горизонтом гармати, м;

d_гр – відстань від гармати до гребеня укриття по горизонту, м;

Д – відстань від гребеня укриття до можливого спостережного пункту противника, м.

Визначення глибини укриття графічним способом (рис.4.1) виконують в такій послідовності:

- на аркуші паперу проводять горизонтальну лінію;

- на горизонтальній лінії наносять точку стояння основної гармати (ВП), у прийнятому масштабі за виміряними по карті d_гр та Д наносять точки ГУ та СП;

- через точки ВП, ГУ та СП проводять вертикальні лінії;

- у прийнятому масштабі відкладають на вертикальних лініях відрізки, що відповідають перевищенням Dh_гр та Dh_сп над ВП;

- через верхні кінці відкладених відрізків проводять пряму лінію до перетину її з вертикальною лінією, що проходить через точку ВП;

- вимірюють довжину відрізка від точки ВП до проведеної прямої та у відповідності до прийнятого масштабу визначають глибину укриття.

Рисунок 4.1 – Визначення глибини укриття графічним способом

 

Для орієнтування бусолі в основному напрямку стрільби за дирекційним кутом з використанням магнітної стрілки в неаномалійних районах необхідно:

- установити бусоль;

- визначити по орієнтиру магнітний азимут (А_mср) із 3-4 незалежних вимірювань і обчислити дирекційний кут (α_ор) за формулою:

α_ор = А_mср – (±ΔА_m) (4.7)

- відліковим черв’яком на бусольних (чорних) кільці та барабані установити значення α _ор і установлювальним механізмом навести монокуляр бусолі в орієнтир, по якому визначався А_mср;

- відліковим черв’яком установити на бусольних (чорних) кільці та барабані значення дирекційного кута основного напрямку стрільби;

- не збиваючи положення монокуляра, установити кутомірні (червоні) кільце і барабан на відлік 00-00 (при побудові паралельного віяла по небесному світилу і при роботі на точці стояння гармати установити кутомір 30-00).

Для орієнтування бусолі в основному напрямку стрільби за відомим дирекційним кутом (α_ор) необхідно:

- установити бусоль над кілочком;

- на бусольних (чорних) кільці та барабані установити значення α_ор;

- установлювальним механізмом навести монокуляр бусолі в орієнтир;

- відліковим черв’яком установити значення дирекційного кута основного напрямку стрільби α_он на бусольних (чорних) кільці та барабані;

- не збиваючи положення монокуляра, установити кутомірні (червоні) кільце і барабан на відлік 00-00 (при побудові паралельного віяла по небесному світилу і при роботі на точці стояння гармати установити кутомір 30-00).