У системі оперативної (бойової ) підготовки

5.1.1. Дотримання норм міжнародного гуманітарного права можливе лише за умови наявності у військово­службовців якісних теоретичних знань права війни та твердих практичних навичок щодо їх застосування під час ведення воєнних дій.

Організація вивчення норм права війни у Збройних Силах України є важливим завданням державного рівня, яке обумовлене зобов'язанням України перед міжнарод­ною спільнотою.

5.1.2. Норми міжнародного гуманітарного права вивчаються як у мирний, так і у воєнний час у ході навчан­ня та виховання військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Вивчення права збройних конфліктів здійсню­ється шляхом занесення його тематики до програм бойової підготовки військ (сил), гуманітарної та професійної підготовки військовослужбовців і працівників (невійськовослужбовців).

5.1.4. Організацію та безпосереднє керівництво вивчен­ням норм міжнародного гуманітарного права в органі військового управління, об'єднанні, з'єднанні, військовій частині здійснюють командувач, командир та його заступ­ник з гуманітарних питань за безпосередньої участі помічника командира військової частини з правової роботи (юрисконсульта військової частини) - юридичного радника.

5.1.5. У кожній військовій частині, де проходять військову службу військовослужбовці строкової військо­вої служби, помічник командира військової частини з правової роботи (юрисконсульт військової частини) - юридичний радник повинен не менше двох разів на рік (у підготовчі періоди) проводити навчання з командира ми взводів і рот з методики навчання особового складу нормам міжнародного гуманітарного права.

5.1.6. Процес навчання праву збройних конфліктів містить дві складові підготовки – теоретичну та практич­ну. На теоретичну підготовку слід виділяти до 20 %, на практичну - до 80 % навчального часу.

5.1.7. Метою теоретичної підготовки є надання тим, хто навчається, базових знань з права збройних конфліктів, які необхідні для виконання функціональних обов'язків відповідно до посад, які вони обіймають.

5.1.8. Метою практичної підготовки є:

• набуття військовослужбовцями навичок у практич­ному використанні норм міжнародного гуманітарного права під час виконання поставлених завдань;

• формування у офіцерів, прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин розуміння відповідальності за якість підготовки підлеглих з питань міжнародного гу­манітарного права.

5.1.9. Організація вивчення міжнародного гуманітарного права базується на дотриманні таких принципів навчання:

• персональна відповідальність командувача, коман­дира (начальника) за організацію вивчення положень права війни у підлеглих об'єднаннях, з'єднаннях, військових частинах, підрозділах та установах;

• плановість і систематичність: формування практич­них навичок у військовослужбовців щодо використання норм міжнародного гуманітарного права можливе лише за умови постійного внесення питань права війни у захо­ди бойової підготовки;

• спеціалізація навчання: окремі категорії військовослужбовців повинні мати більш глибокі знання права війни (медичний персонал, екіпажі літаків та вертольотів, екіпажі кораблів, особовий склад підрозділів спеціального призначення та розвідки, особи зі складу миротворчих контингентів тощо);

• навчання різних категорій військовослужбовців по­винно відрізнятись за змістом і обсягом;

• створення мотивації навчання: кожний військово­службовець має бути переконаним у необхідності дотри­мання норм права війни;

• простота і практичність викладання матеріалу: література у галузі міжнародного гуманітарного права містить велику кількість юридичних термінів, які для більшості тих, хто навчається, є складними для ро­зуміння; тому кожне визначення чи норму необхідно пе­рекладати на конкретні, наочні та повчальні дії того чи іншого військовослужбовця за певних умов обстановки;

• реалістичність викладення матеріалу: дотримання норм права війни і воєнна необхідність можуть здаватись несумісними; керівник заняття повинен бути готовим дати кваліфіковану відповідь тим, хто навчається, з тим, щоб підлеглі мали можливість переконатись у реальності практичного застосування вимог міжнародного гу­манітарного права;

• здійснення контролю: рівень підготовки військовослужбовців з питань права війни повинен періодично оцінюватись (як правило, у ході контрольних занять за період навчання, підсумкових перевірок та інспекту­вань); перевірка знань може проводитись за допомогою тестів, які розробляються для кожної категорії особово­го складу (додаток 9 до Керівництва).

5.1.10. Метою навчання нормам права війни є:

для рядових (матросів):

• вивчення Кодексу поведінки учасників бойових дій та відповідальності за порушення норм міжнародного гу­манітарного права;

• уміння діяти в умовах бойової обстановки (під час виконання завдань миротворчих операцій) із дотриман­ням норм права війни;

для сержантів (старшин) та прапорщиків (мічманів):

• знання Кодексу поведінки учасників бойових дій, основних норм міжнародного гуманітарного права та відповідальності за їх порушення;

• уміння враховувати норми права війни в ході уп­равління підлеглими;

для офіцерів тактичної ланки:

• знання та розуміння норм і принципів міжнародного гуманітарного права, особливостей їх застосування у бойовій обстановці (під час виконання завдань миротворчих операцій);

• уміння використовувати теоретичні знання в про­цесі прийняття рішення та управління підлеглими у ході проведення воєнних дій (під час виконання завдань миротворчих операцій);

• володіння методикою навчання особового складу практичному застосуванню норм права війни;

для офіцерів оперативно-тактичної та оперативно-стратегічної ланки:

• отримання ґрунтовних знань права війни, особливо у частині, що стосується юридичної відповідальності осіб військового командування;

• уміння використовувати теоретичні знання в процесі прийняття рішення та управління підлеглими у ході воєн­них дій (під час виконання завдань миротворчих операцій);

• володіння методикою навчання підлеглих практичному використанню норм права війни;

• спроможність здійснення правового аналізу сучас­них збройних конфліктів.

5.1.11. Під час вивчення міжнародного гуманітарного права використовуються традиційні форми і методи військового навчання, які вибираються залежно від мети занять та рівня підготовки тих, хто навчається.

5.1.12. Основною формою навчання особового складу з'єднань, військових частин і підрозділів нормам права війни є тактичні (тактико-спеціальні, льотно-тактичні) навчання, у ході яких гуманітарні навички військовослуж­бовців виробляються під час виконання прийомів та способів дій, визначених бойовими статутами (керівництвами тощо).

5.1.13. Під час проведення тактичних (тактико-спеціальних, льотно-тактичних) навчань, залежно від рівня підготовки тих, хто навчається, повинні визначатися додаткові навчальні цілі, наприклад:

• навчати командирів військових частин (підрозділів) і штаби дотриманню норм права війни під час ор­ганізації воєнних дій та управління підпорядкованими військовими частинами (підрозділами) в бою (під час ви­конання завдань миротворчої операції);

• виробляти в особового складу автоматичну реакцію щодо застосування в бою (під час виконання завдань миро­творчої операції) норм міжнародного гуманітарного права;

• виховувати у тих, хто навчається, гуманне ставлення до людей та розуміння того, що дотримання норм міжнародного гуманітарного права не суперечить виконанню поставленого завдання.

5.1.14. Під час проведення командно-штабних на­вчань (командно-штабних мобілізаційних навчань, ко­мандно-штабних воєнних ігор), залежно від рівня підготовки тих, хто навчається, повинні визначатися додат­кові навчальні цілі, наприклад:

• удосконалювати уміння командувача, командирів (начальників) і штабів враховувати вимоги права війни під час підготовки та у ході ведення воєнних дій (вико­нання завдань миротворчих операцій);

• навчати начальників родів військ, спеціальних військ і служб внесенню пропозицій у рішення команду­вача, командира з урахуванням особливостей, пов'язаних із дотриманням норм права збройних конфліктів;

• виховувати у тих, хто навчається, відповідальність за точне виконання підлеглими з'єднаннями, військови­ми частинами і підрозділами норм міжнародного гу­манітарного права за будь-яких умов обстановки.

5.1.15. На навчаннях повинна створюватися складна, динамічна та повчальна обстановка, що включає ситу­ації, які потребують прийняття рішень із врахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Складність обстановки досягається шляхом розташу­вання в смузі (на ділянці, в районі) дій з'єднань, військо­вих частин (підрозділів) осіб та об'єктів, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права.

Динамічність обстановки досягається зміною харак­теру (статусу) об'єктів (цілей), спричиненою воєнною не­обхідністю.

Повчальність на навчаннях досягається створенням обстановки, яка б змушувала командирів (начальників) приймати рішення щодо поводження із особами (об'єкта­ми), які знаходяться під захистом права війни.

5.1.16. Під час проведення штабних тренувань, гру­пових вправ і тактичних летючок слід враховувати вимо­ги пунктів 5.1.13 - 5.1.15 Керівництва.

5.1.17. На тактичних (тактико-спеціальних, льотно-тактичних) та тактико-стройових заняттях відпрацьовується техніка виконання прийомів і способів дій на полі бою (під час виконання завдань миротворчої операції), як одиночного рядового (матроса), так і підрозділів у цілому, із дотриманням норм міжнародного гуманітарного права. Найбільш характерними навчальними питаннями на таких заняттях можуть бути:

• поведінка військовослужбовця у бою (під час вико­нання завдань миротворчої операції);

• розпізнавання осіб і об'єктів, які знаходяться під захистом права війни;

• поводження із пораненими, хворими, особами, які потерпіли корабельну аварію чи аварію літального апа­рата, військовополоненими, медичним і духовним персоналом противника;

• дії щодо культурних цінностей та цивільних осіб;

• відповідальність військовослужбовців та працівників Збройних Сил України за порушення норм міжнародного гуманітарного права.

5.1.18. Під час розбору навчань (занять), крім звичай­ них питань, аналізуються дії командувачів, командирів (начальників), штабів і особового складу з'єднань, військових частин (підрозділів) щодо дотримання ними норм права війни.

Особлива увага звертається на неприпустимість за­стосування заборонених методів і засобів ведення воєнних дій та відповідальність військовослужбовців за порушення норм міжнародного гуманітарного права.

Дії тих, хто навчається, оцінюються як «правильні» та «неправильні».

Дії вважаються «правильними», якщо поставлене об'єднанню, з'єднанню, військовій частині чи підрозділу завдання виконане без порушень норм права війни.

Дії вважаються «неправильними», якщо у ході вико­нання поставленого завдання допущене хоча б одне сер­йозне порушення міжнародного гуманітарного права (пункти 1.8.4 - 1.8.7 Керівництва).

5.1.19. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права в системі гуманітарної і правової підготовки військовослужбовців та працівників Збройних Сил України проводиться відповідно до тематичного (календар­ного) плану гуманітарної підготовки особового складу Збройних Сил України.

Воно здійснюється в обов'язковій і факультативній формах.

5.1.20. У органах військового управління, з'єднан­нях, військових частинах, підрозділах та установах вив­чення норм міжнародного гуманітарного права в обов'язковій формі навчання здійснюється:

• з офіцерами, прапорщиками (мічманами) - у системі професійної (командирської) та гуманітарної підготовки;

• із військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом на посадах сержантів, старшин і рядових (матросів) - у системі гуманітарної підготовки;

• із військовослужбовцями, які проходять військову службу за призовом - у системі гуманітарної підготовки та у години культурно-просвітницької роботи.

5.1.21. Факультативне вивчення норм міжнародного гуманітарного права здійснюється:

з офіцерами:

• на курсах підвищення кваліфікації у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України;

• на правових інформуваннях, лекціях та під час бесід із залученням військових службових (службових) осіб юридичної служби Збройних Сил України;

із військовослужбовцями, які проходять військову служ­бу за контрактом на посадах сержантів, старшин і рядових (матросів):

• під час єдиних днів правових знань та інших заходів правового характеру.

5.1.22. Офіцери, прапорщики (мічмани) один раз на рік та перед призначенням на вищі посади повинні скла­дати заліки з правового мінімуму.

5.1.23. Із військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом на посадах сержантів, старшин і рядових (матросів), не рідше одного разу на рік проводиться контрольна співбесіда, у ході якої виявляється рівень їхніх знань норм міжнародного гуманітарного права.