ТОП 10:

Особливості управління об’єднаннями, з’єднаннями, військовими частинами та підрозділами з урахуванням вимог міжнародного гуманітарного права



2.2.1. Робота командувача, командира (начальника) щодо підготовки воєнних дій розпочинається з одержан­ням завдання, зміст якого не повинен суперечити поло­женням права війни.

Поставлене завдання має бути виконано.

2.2.2.Під час з'ясування отриманого завдання, крім звичайних питань, командувач, командир (начальник) повинен зрозуміти зміст і порядок виконання заходів щодо дотримання підпорядкованими об’єднаннями, з’єднаннями, військовими частинами та підрозділами норм міжнародного гуманітарного права, які передбачені старшим начальником.

2.2.3.Оцінка обстановки здійснюється із врахуван­ням отриманого завдання, наявних розвідувальних відо­мостей, необхідних запобіжних заходів, передбачених правом війни, та принципу воєнної необхідності.

Оцінюючи обстановку, командувач, командир (на­чальник), крім звичайних питань, повинен оцінити:

• місця розташування осіб і об’єктів, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права, та їх можливий вплив на виконання поставлених завдань підпорядкованими об’єднаннями, з’єднаннями, військо­вими частинами і підрозділами;

• можливість використання цих осіб і об'єктів про­тивником;

• ймовірні екологічні наслідки від дій своїх військ (сил) і військ противника.

2.2.4.Командувач, командир (начальник) повинен прийняти такий варіант рішення, який забезпечить ви­конання поставленого завдання і створить найменшу не­безпеку для осіб і об'єктів, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права.

Приймаючи рішення на воєнні дії, крім звичайних питань, командувач, командир (начальник) зобов'язаний:

• у замислі, під час визначення напрямку зосередження основних зусиль (головного удару), врахувати на­ явність у районі воєнних дій осіб і об'єктів, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права, та ступінь їхньої захищеності;

• визначати об'єднанням, з'єднанням, військовим ча­стинам та підрозділам лише такі завдання, які вони спроможні виконати і які відповідають нормам міжна­родного гуманітарного права (виходячи із бойових мож­ливостей з'єднань, військових частин і підрозділів);

• призначати маршрути, смуги, ділянки, райони, позиції і рубежі з таким розрахунком, щоб вони не створю­ вали загрози особам та об'єктам, які знаходяться під захистом права війни.

У виняткових випадках (пункт 2.1.10 Керівництва) командувач, командир (начальник) може визначити:

• напрямок зосередження основних зусиль (напрямок головного удару), який включає об'єкти, що знаходять­ся під захистом міжнародного гуманітарного права;

• порядок зняття імунітету з культурних цінностей у разі їх використання противником та нанесення вогнево­го ураження противнику, який розташовується на об'єктах, що захищені правом війни;

• завдання зі зруйнування об'єктів, які необхідні для виживання цивільного населення, а також із знищення або захоплення майна, що знаходиться у власності противника;

• порядок тимчасової заборони (обмеження) виконання завдань за призначенням організаціями цивільної оборони;

• порядок тимчасового використання захоплених стаціонарних медичних закладів (з урахуванням продов­ження догляду за пораненими і хворими, які в них знаходяться).

Рішення про зняття імунітету з культурних ціннос­тей, яким надається спеціальний захист (пункт 1.5.2 Керівництва), приймає начальник не нижче командира бригади (або йому рівний).

2.2.5. Під час проведення рекогносцировки, крім зви­чайних питань, командувач, командир (начальник) на місцевості повинен вивчити розташування об'єктів (зон), що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарно­го права, і, з урахуванням цього, уточнити своє рішення та визначити місця укриття або маршрути евакуації з району воєнних дій осіб, які знаходяться під захистом права війни.

2.2.6. Під час постановки завдань об'єднанням, з'єднанням, військовим частинам та підрозділам, крім звичайних питань, командувач (командир, начальник) зобов'язаний:

• довести відомості про місця розташування осіб і об'єктів, що знаходяться під захистом права війни, та ступінь їх захищеності;

• визначити порядок обмеження, призупинення або зняття захисту з об'єктів, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права (за умов воєнної не­обхідності);

• встановити порядок дій підлеглих щодо цивільної влади та цивільного населення (наприклад, які військові службові особи об'єднання, з'єднання, військової частини чи підрозділу мають право надавати інформацію цивільній владі; обмеження на контакти в інтересах розвідувальної діяльності або діяльності щодо введення противника в оману).

За необхідності доводяться й інші відомості (пункт 2.2.4 Керівництва).

2.2.7. Під час організації взаємодії, крім звичайних пи­тань, командувач, командир (начальник) повинен узгодити:

· питання вогневого ураження противника та дій об'єднань, з'єднань, військових частин (підрозділів) родів військ, спеціальних військ і служб у районах проживання (скупчення) цивільного населення та розташування об'єктів (зон), що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права;

· дії штатних та доданих сил і засобів щодо захисту (евакуації) осіб та об'єктів, які знаходяться під захистом права війни, порядок поводження з жертвами збройного конфлікту (пункт 1.2.26 Керівництва);

· сигнали оповіщення цивільного населення, порядок позначення об'єктів (зон), що знаходяться під захистом права війни.

Крім того, командувач, командир (начальник) повинен організувати взаємодію з органами місцевої адміністрації і цивільної оборони з питань оповіщення, евакуації цивільно­го населення, позначення об'єктів (зон, місцевостей), які знаходяться під захистом права збройних конфліктів, та евакуації (переміщення) культурних цінностей.

2.2.8. У ході деталізації прийнятого рішення, особливо під час планування вогневого ураження противника, ко­мандувач, командир (начальник) і штаб повинні керуватись принципом сумірності, особливо у разі визначення по­ рядку та засобів вогневого ураження військових об'єктів.

На робочих картах військових службових осіб, крім звичайних питань, відображаються:

• місця розташування об'єктів (зон, місцевостей), які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права (пункт 1.2.51 Керівництва);

• райони компактного проживання (скупчення) цивільного населення.

Начальники родів військ, спеціальних військ і служб у своїх документах більш детально відображають питан­ня дотримання норм міжнародного гуманітарного права підпорядкованими з'єднаннями, військовими частинами та підрозділами.

Порядок врахування норм міжнародного гуманітар­ного права під час організації бойового забезпечення ви­кладений у розділі 3 Керівництва.

2.2.9. У ході здійснення контролю готовності об'єднань, з'єднань, військових частин (підрозділів) до виконання завдань, крім звичайних питань, перевіряються:

• точність виконання вимог нормативних документів старшого начальника у частині, що стосується дотриман­ня норм міжнародного гуманітарного права;

• відповідність рішень, які прийняті підлеглими командувачами, командирами (начальниками), положен­ням права війни;

• знання особовим складом норм міжнародного гуманітарного права;

• контроль своєчасності та якості виконання заходів щодо запобігання або зведення до мінімуму збитку осо­бам і об'єктам, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права.

2.2.10.За необхідності із підлеглими командувачами, командирами (начальниками), штабами, з'єднаннями, військовими частинами і підрозділами можуть проводи­тись командно-штабні (тактичні, тактико-спеціальні, льотно-тактичні) навчання, тренування та заняття з відпрацюванням питань застосування норм права зброй­них конфліктів.

 

Особливості організації та ведення воєнних дій

Загальні положення

2.3.1.1. У ході ведення воєнних дій:

• командувач, командир (начальник) зобов'язаний постійно уточнювати, які об'єкти у зоні, смузі (на ділянці, в районі) дій підпорядкованих об'єднань, з'єднань, військових частин (підрозділів) знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права (пункт 1.2.51 Керівництва), а які є воєнними об'єктами (пункт 1.2.45 Керівництва);

• особовий склад органів військового управління, з'єднань, військових частин та підрозділів повинен точ­но дотримуватися норм права війни.

2.3.1.2. Здійснюючи управління об'єднаннями, з'єднаннями, військовими частинами і підрозділами у ході виконання поставленого завдання, командувач, командир (начальник) повинен вжити всіх можливих за­побіжних заходів з тим, щоб уникнути випадкових втрат серед цивільного населення, а також збитку цивільним об'єктам та, у крайньому разі, звести їх до мінімуму.

2.3.1.3. У разі воєнної необхідності (пункт 2.1.10 Керівництва) зняття імунітету з культурних цінностей повинно бути обмеженим в часі та стосуватись найменш важливих їх частин.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.228.109 (0.007 с.)