Всесвітня торговельна організація (вто) (world Trade organization — wto)

6.7.1. Загальна характеристика

ГАТТ планувалась як частина Міжнародної торговельної орга­нізації, але угода з МТО не була ратифікована, і ГАТТ усі роки ді­яла як тимчасовий орган. З метою підвищення статусу міжнарод­них торговельних правил і забезпечення відкритості торговельної системи Уругвайський раунд прийняв рішення, що ГАТТ стає пос­тійним органом, який займається загальною процедурою міжнарод­ної торгівлі товарами і послугами та правилами інтелектуальної власності. Всесвітня ж торговельна організація втілюватиме в життя конкретні домовленості останнього раунду переговорів.

ВТО — це нова міжнародна організаційна структура, яка за­снована на ГАТТ, результатах попередніх погоджень, а також домовленостях, досягнутих під час Уругвайського раунду, інши­ми словами — це об'єднання держав, спрямоване на створення і підтримку системи юридичних норм міжнародної торгівлі. Чле­нами ВТО є 135 держав, на які припадає понад 90% обороту між­народної торгівлі. Заявки на приєднання до ВТО подали ще бли­зько ЗО країн.

Країни, що вступають до ВТО, визначаються як «члени», а члени ГАТТ — тільки як «договірні сторони», оскільки спочат­ку ГАТТ розглядалася як договір між державами, а не як міжна­родна організація. ВТО на відміну від ГАТТ має статус юридич­ної особи.

До членства у ВТО ставляться більші вимоги, ніж до членства в ГАТТ. Так, країни, що є договірними сторонами, мають вико­нувати домовленості цієї угоди, але на них не поширюються пра­вові наслідки, що випливають з ГАТТ (кодекс по субсидіях, ан­тидемпінговий кодекс, домовленість стосовно усунення техніч­них перешкод для торгівлі — кодекс по стандартах, домовленість щодо митних оцінок, домовленість про ліцензійні процедури). Дія цих документів поширюється тільки на ті країни, що їх під­писали. Крім цього, члени ГАТТ не зв'язані угодами з послуг (ГАТС) та торговельними аспектами прав інтелектуальної влас­ності (ТРІПС). Члени ж ВТО підлягають усім домовленостям ВТО, за винятком чотирьох «мультисторонніх» домовленостей, зазначених у додатку 4 заключного акта раунду.

Стаття 3 Марракешської угоди передбачає, що ВТО повинна виконувати чотири функції: сприяти реалізації угод Уругвайсь-

кого раунду і будь-яких інших угод, які укладатимуться в межах ВТО; служити міжнародним форумом для обговорення питань тлумачення і застосування угод Уругвайського раунду; викону­вати функції арбітра; періодично здійснювати збір інформації про торговий режим у країнах-членах з метою перегляду торго­вельної політики.

6.7.2. Організаційна структура ВТО

Вищим органом ВТО є Конференція міністрів, яка скликає­ться щонайменше раз у два роки. Вона приймає найважливіші рішення, наприклад, укладає нові міжнародні договори з питань торговельного режиму. Такі конференції вже проходили в Сін­гапурі — у 1996 р., Женеві — в 1998 р., Сієтлі (США) — у 1999 р. Так, на останній Конференції міністрів обговорювались такі питання:

—подальша лібералізація сільськогосподарського сектора;

— початок нових переговорів по послугах;

—вдосконалення антидемпінгового регулювання;

—розширення сфери застосування угоди про торгівлю това­рами інформаційних технологій (ІТА-2);

—транспарентність та ефективність діяльності ВТО;

—трудові стандарти;

—проблеми найбідніших країн.

У період між конференціями керує Генеральна рада, що, як постійний орган, відповідає за політику ВТО. Крім того, саме во­на виступає як головний арбітр тоді, коли між державами — чле­нами ВТО виникають суперечки з приводу тлумачення або засто­сування норм угод Уругвайського раунду. Менш важливі питан­ня розглядають відповідні органи, а саме:

—Рада з торгівлі товарами (відповідає за рішення питань, що виникають під час застосування або тлумачення ГАТТ та асоці­йованих до нього угод);

—Рада з торгівлі послугами (відповідає за реалізацію ГАТС);

—Рада з аспектів інтелектуальної власності, що стосуються торгівлі.

Обидва органи (Конференція міністрів, Генеральна рада) складаються з представників усіх країн-членів.

Крім цього, у структурі ВТО функціонують ряд комітетів, ро­бочих груп тощо, які виконують поточну роботу. Організаційна структура ВТО подана на рис. 6.3.

Рис. 6.3. Організаційна структура вто

Рішення в рамках ВТО повинні прийматися консенсусом, тобто коли жодна держава не має заперечень проти даного рі­шення. Проте іноді допускається можливість прийняття рішень кваліфікованою більшістю (дві третини) з таких питань:

а) тлумачення угод Уругвайського раунду;

б) затвердження прохання держави-члена тимчасово призупи­нити для неї дії окремих норм угод Уругвайського раунду;

в) внесення поправок в угоду.

Консенсус необхідний за зміни процедури прийняття рі­шень і встановлення винятків з правил про режим найбільшого сприяння.

У рамках ВТО постійно проводяться переговори з різних пи­тань міжнародної торгівлі. По деяких угодах тривають перегово­ри з метою їх розвитку і доповнення (наприклад Угода про сіль­ське господарство або Генеральна угода з торгівлі послугами). Розглядаються нові питання, наприклад електронна торгівля з використанням Internet.

6.7.3. Приєднання до системи ГАТТ—ВТО

На відміну від більшості міжнародних організацій до системи ГАТТ—ВТО приєднуються, а не вступають. Це зумовлено тим, що кожна країна приєднується, власне, до системи угод, тобто бере на себе обов'язки їх виконувати, а організація, зі свого боку, перевіряє здатність держави їх виконувати.

Угода ВТО не входить до структури ГАТТ (1947 р.). Тому країни можуть стати (або залишитися) договірними сторонами ГАТТ, не приєднуючись до ВТО. З іншого боку, країни не мо­жуть стати членами ВТО, поки вони не приєднаються до ГАТТ. Країни можуть також клопотатися перед підготовчим комітетом ВТО про поєднання процесу їхнього приєднання до ГАТТ з процесом приєднання до ВТО. Швидкість приєднання країни до ГАТТ (до системи ГАТТ—ВТО) залежить від рівня відповідності національного законодавства стандартам ГАТТ— ВТО. Приєднання відбувається поетапно у такій послідовності:

подання прохання щодо приєднання, розгляд прохання, прове­дення консультацій з країнами—членами ГАТТ, проведення серії засідань робочої комісії ГАТТ, подання меморандуму про зовнішньоекономічний режим країни, проведення багатосто­ронніх переговорів, розробка протоколу про приєднання, при­йняття країни в ГАТТ (ГАТТ—ВТО). Протокол про приєднан-

ня набирає чинності після того, як Генеральна рада (або Кон­ференція міністрів) схвалять доповідь робочої групи і при­ймуть рішення Генеральної ради (рішення міністрів) більшіс­тю в дві третини.

6.7.4. Україна і ВТО

Приєднання України до ВТО триває вже понад вісім років. У червні 1992 р. Україна отримала статус спостерігача при ГАТТ. 15 вересня 1993 р. Постановою Кабінету Міністрів № 730 ство­рена Міжвідомча комісія з питань приєднання до ГАТТ. До її складу увійшли голови або заступники голів тих відомств, які повинні взяти безпосередню участь у процесі приєднання. Функ­ції секретаріату цієї комісії виконує Управління багатосторон­нього економічного співробітництва Міністерства зовнішніх зв'язків України. ЗО листопада 1993 р. Україна направила до Се­кретаріату ГАТТ офіційну заявку з проханням про приєднання до цієї організації. 17 грудня ГАТТ створила офіційну Робочу групу з приєднання України до ГАТТ з представників зацікавлених держав. Першим кроком кожної країни, котра бажає приєднатися до ГАТТ, є підготовка Меморандуму про торговельний режим. У цьому документі повинна бути представлена повна інформація по законодавству, яка стосується зовнішньої торгівлі країни, що приєднується, і має значення для ГАТТ. Після підготовки Мемо­рандуму про свій торговельний режим з допомогою міжнародних спеціалістів 26 липня 1994 р. Україна представила його Робочій групі. З цього моменту розпочалася робота над питаннями, що надходили у Міжвідомчу комісію з приєднання від зацікавлених країн-членів. Ця робота значно ускладнилася після 1 січня 1995р., коли почали діяти пакет угод Уругвайського раунду і Всесвітня торговельна організація, які висували значно більше вимог до законодавства країн, що бажають вступити до ВТО. На цьому етапі для вступу у ВТО Україні необхідно було внести значні зміни в законодавство. На початок 2000 р. значна частина українського законодавства вже відповідала вимогам ВТО. Проте з деяких питань Робоча група відмічала відсутність ясності, од­нозначності тощо. Передусім це стосується таких аспектів зовні­шньоторговельного режиму: митних зборів, митної оцінки, стан­дартів і сертифікації, непрямих податків, обмеження імпорту сільськогосподарської продукції, субсидування у сільськогоспо­дарському секторі й промисловості, відсутності ефективної судо-

вої системи із забезпечення захисту прав інтелектуальної власно­сті. В своєму виступі на симпозіумі з питань приєднання голова Робочої групи з приєднання України до ВТО Ендрю Столер за­значив, що всі країни — члени ВТО ставляться до неї дружньо і бажають, щоб вона подолала ті перепони, які відділяють її від членства у ВТО. За прогнозом членів уряду, Україна зможе при­єднатися до ВТО в першій половині 2001 р. Після прийняття у ВТО Україна отримає статус країни з перехідною економікою і матиме 7 — 10 років для повної адаптації до системи.

Міжнародна організація зі стан­дартизації (ІСО)

Міжнародна система сертифіка­ції виробів електронної техніки (ІЕТ)

Міжнародна система сертифіка­ції електротехнічних виробів (МЕКСЕ)

Міжнародні багатосторонні тор­говельні переговори (раунди) Міжскандинавська організація із стандартизації (ІНСТА) Міжнародна торговельна органі­зація (ІСІТО).

Міжнародна торговельна палата (МТП)

Міжнародний торговельний центр (МТЦ) Міжсесійна тимчасова комісія

Рада ГАТТ

Угода про створення ВТО

(Марракешська угода)

Багатосторонні угоди з тор­гівлі товарами (додаток 1А) Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС) (додаток 1 В) Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власно­сті ТРІПС (додаток 1 С) Домовленість про правила і процедури регулювання розв'я­зання суперечок (додаток 2) Механізм нагляду за торго­вою політикою (додаток 3) Багатосторонні торгові уго­ди з обмеженою кількістю учасників (додаток 4)

Уругвайський раунд БТП

 

Контрольні запитання і завдання

1. Охарактеризуйте структуру системи міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі.

2. Які органи ООН входять у систему регулювання світової торгів­лі? Розкрийте цілі і форми їхньої діяльності.

3. У чому полягає сучасна роль ЮНКТАД?

4. Охарактеризуйте діяльність неурядових організацій у сфері регу­лювання міжнародної торгівлі на прикладах Міжнародної торговельної палати і Спілки міжнародних ярмарків.

5. У чому полягають особливості діяльності регіональних організа­цій торговельного спрямування? Наведіть приклади.

6. Назвіть багатосторонні міжурядові організації з регулювання сві­тових товарних ринків. Дайте їх загальну характеристику.

7. З якою метою створено ОПЕК і яку роль відіграє ця організація в регулюванні міжнародної торгівлі нафтою?

8. У чому полягають особливості історії створення ГАТТ?

9. З яких основних частин та статей складається Угода з тарифів і торгівлі?

10. Назвіть керівні органи ГАТТ, цілі та функції цієї організації.

11. На яких принципах ґрунтується Генеральна угода і діяльність організації?

12. Охарактеризуйте торговельні раунди ГАТТ.

13. Які документи були підписані в Марракеші? Розкрийте їх суть.

14. У чому полягають основні положення щодо торгівлі товарами згідно з угодами Уругвайського раунду?

15. Якою угодою регулюється міжнародна торгівля послугами і в чому її основний зміст?

16. Розкрийте основні положення Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС).

17. Які заходи із захисту внутрішнього ринку мають право застосо­вувати країни — члени ВТО?

18. У чому полягає особливість Всесвітньої торговельної організа­ції? Яка історія її створення?

19. Охарактеризуйте організаційну структуру ВТО. Чим вона відріз­няється від відповідної структури ГАТТ?

20. Який існує механізм приєднання до системи ГАТТ — ВТО?

21. Опишіть процес і проблеми приєднання України до ВТО.

Запитання для обговорення

1. Чому виникла необхідність створення ВТО?

2. Які проблеми існували в діяльності ГАТТ і як їх планується уник­нути в діяльності ГАТТ — ВТО?

3. Чи згодні Ви з думкою деяких експертів, які вважають, що при­єднання України до ВТО в сучасних умовах передчасне? Чому?