Обсяги системних кредитів мбрр

в 1996—1999 фінансових роках'

(млн дол.)

Вид системного кредиту
Структурного регулювання
Структурної перебудови сектора
Кредити на відбудову	—		—	—
Спеціальні кредити структурної перебу­дови	—	—	—
Всього
Кредити на скорочення заборгованості	ЗО		—	—

Нова стратегія має забезпечити стійке економічне зростання в країнах, що отримують фінансову допомогу Банку, завдяки таким заходам:

—реорганізація структури виконавчої влади, що виключає си­стемну корупцію;

— створення законодавчої бази та ефективної юридичної системи;

— створення дійового механізму нагляду за фінансовою системою;

—забезпечення загальної початкової освіти, певного рівня медичних послуг і додержання стандартів якості питної води;

—проведення обгрунтованої політики у сфері охорони дов­кілля, розвитку інфраструктури тощо.

Як видно з рис. 7.6, кредити банку розрізняються також за кількістю валют, які беруть участь у формуванні кредитів, і за формою обслуговування. В першому випадку виділяють кредити на основі валютного пула (multicurrency pool loans) та моновапют-ні кредити (single currency loans). У другому — кредити з фіксо­ваною відсотковою ставкою (fixed rate) та кредити по ставці ЛІБОР² (LIBOR-based loans).

Вибір того чи іншого виду кредиту здійснюється залежно від стратегії отримувача позики в управлінні власними борговими зобов'язаннями та існуючих можливостей в обслуговуванні отриманих кредитів.

Усі типи кредитів, що надаються МБРР, мають як певні спіль­ні риси, так і відмінності. Спільним для всіх кредитів є порядок і умови надання кредитів, а саме:

' Хорошковський В. 1. Всесвітній банк: кредитні ресурси Міжнародного банку рекон­струкції та розвитку. — К.: Укр.тов-во «Інтелект нації», 1999. — С. 88.

ЛІБОР (LIBOR — London Interbank Offered Rate) — міжбанківська ставка по кре­дитах на Лондонському міжбанківському ринку.

—повернення основної суми, виплата відсотків і здійснення інших платежів є обов'язком країни-члена в особі її центрального банку чи аналогічної агенції країни-члена або гарантовано ними;

—по кредитах МБРР встановлюються кінцевий термін пога­шення і пільгові періоди, плата за зобов'язання і можливість від­міни її певної частки, а також контрактна кредитна маржа та умови, за якими припускається зниження відсоткових платежів;

—усі кредити є довгостроковими і надаються або на конкрет­ні проекти, або на програми структурної перебудови економіки чи її окремих секторів, причому видача коштів на витрати по конкретних проектах зазвичай триває близько шести—дев'яти років, а на кредити, не пов'язані з виконанням конкретних проек­тів, — один—три роки, частіше у вигляді траншів, перерахування чергових порцій коштів залежить від досягнень у процесі струк­турної перебудови;

—кредити надаються, як правило, на період 15—20 років, у який включається і три- —п'ятирічний пільговий період, протя­гом якого отримувач кредиту сплачує лише відсотки на поточну суму заборгованості по кредиту, а погашення основної суми не здійснюється. Для кожної окремої країни умови розрахунку за кредит встановлюються залежно від її основних макроекономіч-них показників, і передусім від доходів на душу населення і пла­тоспроможності країни.

—умови надання кредитів МБРР залежать від категорії краї­ни-отримувача (див. табл. 7.9).

Таблиця 7.9

УМОВИ НАДАННЯ КРЕДИТІВ МБРР ЗАЛЕЖНО ВІД КАТЕГОРІЇ КЛІЄНТА'

Характеристика країни-отримув ача	Кате­горія країни	Кінцевий тер­мін погашення (Final maturity)	Пільговий період (Grace period)	Структура погашення (Ammortization pattern)
Країни з низьким рівнем доходів	І—II	20 років	5 років	Ануїтетна
Країни з середнім рівнем доходів	III	17 років	4 роки	Ануїтета
17 років	5 років	Рівномірні що­річні виплати
Країни з високим рівнем доходів на душу населення	IY—Y	15 років	3 роки	Ануїтетна
15 років	5 років	Рівномірні що­річні виплати

Хорошковський В. І. Всесвітній банк: кредитні ресурси міжнародного банку рекон­струкції та розвитку. — К.: Укр.тов-во «Інтелект нації», 1999. — С. 91.

—після надання кредиту Банком узгоджені умови погашення не можуть бути переглянуті. Графік погашення кредиту може бу­ти переглянутий лише в особливих випадках, коли, наприклад, реалізація відповідного проекту відкладена. До моменту надання коштів по кредиту в деяких випадках умови погашення можуть бути дещо змінені;

—допускається дострокове погашення кредиту отримувачем, але при цьому Банк може вимагати попередню винагороду, необ­хідну йому для покриття додаткових витрат на реструктуризацію коштів;

—допускається можливість подовження пільгового періоду, але кожне таке подовження на шість місяців супроводжується скороченням кінцевого терміну погашення кредиту на один рік;

—в екстремальних випадках допускається компромісний ва­ріант щодо пільгового періоду і кінцевого терміну погашення кредиту, при цьому погашення здійснюється за «методом кулі», який полягає в тому, що під час надання кредиту на умовах по­гашення основної суми заборгованості рівномірними щорічними виплатами пільговий період може бути подовжений до кінцевого терміну погашення кредиту, а погашення основного боргу здійс­нюватиметься одномоментно по закінченні встановленого термі­ну погашення кредиту;

—клієнти можуть здійснювати компенсаційне коригування пільгових і кінцевих термінів погашення в межах портфеля кредитів, наданих їм Банком. Допускається скорочення пільго­вого періоду чи кінцевого терміну погашення одного кредиту з метою подовження аналогічних термінів за іншим кредитом у тому самому фінансовому році, якщо це виправдано умовами проектів;

—клієнти перших двох категорій (див. табл. 7.9) у разі необ­хідності, зумовленої потребами або проекту, або країни в цілому, мають право скоригувати структуру виплат у межах графіка по­гашення, наприклад, скоротити суми, що мають бути виплачені на ранніх етапах, і збільшити відповідні суми погашення на піз­ніших етапах.

Банк виступає як фінансовий посередник і за свої послуги стя­гує з клієнта винагороду, яка дає йому змогу покривати вартість власних запозичень. Після підписання кредитної угоди з Банком клієнт повинен сплатити:

1) комісійний збір (commitment fee) у розмірі одного відсотка від суми кредиту відразу ж після набуття угодою чинності (пра­вилами Банку дозволяється оплата цього збору з коштів кредиту);

2) контрактну плату за зобов'язання (commitment charges) розміром 0,75 % від невибраного залишку через 60 днів після підписання угоди про надання;

3) попередню винагороду (prepayment premium) у випадку до­строкового погашення кредиту й інформування Банку про свої наміри за 45 днів, форма розрахунку і розмір якої залежать від рі­зновиду кредиту;

4) стандартну маржу (spread) розміром 0,5 % суми кредиту, яка залежно від виду кредиту може бути збільшена перенесенням на клієнта вартості залучення коштів та ринкових ризиків. Вона сплачується на додаток до відсоткової ставки.

Відсоткова ставка по вибраній і непогашеній клієнтом сумі залежить від виду кредиту і терміну його надання. Вона перера­ховується один раз на півроку на базі середньої вартості залуче­них Банком коштів протягом попереднього півріччя, яке завер­шується ЗО червня або 31 грудня кожного календарного року. Крім кредитної маржі розміром 0,5 % від суми кредиту при вико­ристанні моновалютного кредиту клієнт повинен сплатити ще й додаткову маржу у розмірі середньозваженої граничної вартості коштів відносно базової ставки. Ставки таких платежів є річними і повинні сплачуватися кожні півроку 1 або 15 числа відповідного місяця. В певних випадках допускається відміна частини цих платежів терміном на один рік.

За несвоєчасного обслуговування кредиту клієнтом Банк може застосувати певні «каральні» заходи, а саме: відмовити клієнтові у підписанні нових кредитних угод з Банком, припинити видачу йому вже узгоджених кредитів тощо. Для дисциплінованих клієн­тів застосовується система заохочень, наприклад, у вигляді зни­ження вартості обслуговування кредитів.

Розмір платежів по кредитах встановлюється Банком на тако­му рівні, який дозволяв би отримувати прибуток, достатній для підтримки на необхідному рівні встановлених фінансових норма­тивів, як-от: співвідношення між резервами та кредитним порт­фелем, відсоткове покриття та рентабельність. Усі показники фі­нансової діяльності Банку разом із фінансовою політикою, яку він здійснює, підтверджують високу фінансову стабільність усієї групи Всесвітнього банку і його найвищий рейтинг ААА.

Форми надання й обслуговування кредитів зумовлюють їхню специфіку.

Кредити на основі валютного пула — це кредити, кошти по яких надаються і погашаються обов'язково в декількох різних валютах. Цей вид кредитів донедавна був найбільш уживаним, а

до 1993 р. — взагалі єдино можливим із кредитів Всесвітнього банку. Кредити на основі валютного пула являють собою муль-тивалютні зобов'язання, чия валютна структура є однаковою для всіх отримувачів кредитів МБРР. Сам Банк є як мультивалютним отримувачем, так і мультивалютним надавачем кредитів. Вели­чина кредитів на основі валютного пула встановлюється в дола­ровому еквіваленті. Зобов'язання отримувача кредиту не є дола­ровим зобов'язанням. Усі отримувачі кредитів Банку порівну ділять між собою валютну структуру кредитів Банку, а також ри­зик, пов'язаний з можливим коливанням валютних курсів. Для забезпечення ясності й передбачуваності зобов'язань отримува­чів кредитів перед Банком застосовується так зване таргетування, тобто встановлення цільових (фіксованих) співвідношень між ос­новними валютними групами, що входять до складу кредиту. В 1989 р. воно було встановлене вперше і мало такий вигляд: 1 до­лар: 125 японських єн: 2 одиниці еквівалента німецької марки (включаючи саму марку, швейцарський франк і голландський гуль­ден). Коли було запроваджено євро, це співвідношення набуло такого вигляду: 1 долар США: 125 японських єн: 1 євро. У чер­вні 2001 р. планується знову переглянути останнє цільове валют­не співвідношення. Співвідношення встановлюються у валютних одиницях, а не у валютних долях. До складу валютного пула крім основних валют можуть входити також ще майже 35 валют, на які припадає приблизно 3 % вартості пула. За необхідності Банк може переглядати співвідношення валют у пулі.

Раз на півроку клієнти Банку отримують рахунок із зазначенням суми і валюти платежів, які вони повинні перерахувати за обслуго­вування отриманих кредитів. Як правило, в кожний конкретний пе­ріод часу суми погашення кредитів виставляються і сплачуються в одній валюті, незважаючи на мультивалютний характер кредиту. Сума платежу в тій чи іншій валюті, виставлена в рахунку, визнача­ється згідно з обмінним курсом на день платежу, встановленим МВФ і доведеним до відома центральних банків країн-членів.

За останні роки конкретна величина і форма визначення від­соткової ставки, що стягується Банком за обслуговування муль-тивалютних кредитів, постійно зазнає, певних змін. У період 1980—1982 pp. встановлювалась фіксована відсоткова ставка на весь час дії кредитної угоди; з 1982 по 1989 рік — плаваюча від­соткова ставка, яка повільно змінювалася. Кожні півроку відсот­кова ставка переглядалась на основі змін у середньозваженій вар­тості всіх несплачених запозичень, зроблених після 1982 p., крім того до неї обов'язково додавалася стандартна маржа у розмірі

0,5 %. З 1989 p. відсоткову ставку на мультивалютні кредити по­чали розраховувати на основі середньозваженої вартості тільки тих непогашених коштів, що були залучені після 1982 р. для фі­нансування таких кредитів, плюс кредитна маржа. Відсоткова ставка переглядається раз на півроку — 1 січня і 1 липня.

Характерними рисами відсоткової ставки Банку є її відносна стабільність і надзвичайно низький рівень. Ставка по кредитах Банку безпосередньо залежить від вартості запозичених ним ко­штів, більша частина яких залучається на термін від 5 до 10 років під фіксовану кредитну ставку. Решта запозичень, до яких вхо­дять короткострокові кредити та кредити з плаваючою ставкою, не може перевищувати 15 % загальної величини непогашеної за­боргованості МБРР. Таке правило дозволяє забезпечити відносну стабільність змінної відсоткової ставки по кредитах, яка перегля­дається двічі на рік. Алгоритм розрахунку відсоткової ставки по кредитах Банку забезпечує відставання її руху від руху ринкових ставок, що захищає клієнтів Банку у періоди зростання ринкових відсоткових ставок. Низький рівень ставки забезпечується мож­ливістю залучення коштів Банком з надзвичайно низькою мар­жею порівняно з державними цінними паперами провідних країн світу з аналогічними термінами погашення. Цьому сприяє значна підтримка з боку акціонерів Банку, його найвищий з можливих кредитний рейтинг ААА і велика привабливість його цінних па­перів для інституційних інвесторів в усьому світі.

Моновалютні кредити (single currency loans — SCLs) — це кредити, кошти по яких надаються і погашаються в одній валюті, наприклад доларах, марках, єнах, французьких франках, фунтах тощо, за вибором отримувача кредиту. Моновалютні кредити бу­ли запроваджені з лютого 1993 p. дворічною пілотною програ­мою надання правочинним клієнтам можливості вибору валюти позик. Зобов'язання клієнта і Банку по кредиту виражалися в од­наковій валюті. Водночас надання коштів могло здійснюватись у будь-якій валюті, необхідній для покриття витрат з проекту. Від­соткова ставка по моновалютних кредитах у пілотній програмі була плаваючою і базувалася на ЛІБОР. Обсяг пілотної програми становив 3 млрд доларів. Кредити надавалися тільки під високо-пріоритетні бізнесові потреби у виборі валюти.

З середини 90-х років, після закінчення терміну дії пілотної програми, практика надання моновалютних кредитів досить роз­ширилась, і вони перетворилися на найпопулярніший вид позик. У 1997 фінансовому році 55 з 62 отримувачів кредитів МБРР (89 %) обрали моновалютні кредити.

Залежно від форми обслуговування моновалютні кредити бу­вають двох типів: одновалютні кредити по ставці ЛІБОР (LIBOR-based single currency loans) і одновалютні кредити з фік­сованою ставкою відсотка (fixed rate single currency loans).

Одновалютні кредити по ставці ЛІБОР надаються і погаша­ються у валюті, обраній отримувачем, якому пропонується вибір з євро, долара, єни, швейцарського франка та фунта стерлінгів. Дозволяється також обирати одновалютні кредити в кількох різ­них валютних траншах для придбання мультивалютних зо­бов'язань з бажаним валютним складом. У 1998 фінансовому ро­ці 97,3 % отримувачів віддали перевагу доларам і тільки 2,7 % — іншим валютам.

Обслуговування одновалютних кредитів здійснюється по пла­ваючій відсотковій ставці, складовими якої є базова ставка (base rate) і загальна маржа (lending rate). Базові відсоткові ставки встановлюються для кожної валюти окремо. Вони прив'язані до шестимісячної міжбанківської ставки (ЛІБОР) на час їх встанов­лення і мають плаваючий характер. Перегляд відсоткових ставок здійснюється кожні півроку 15 січня і 15 липня.

Загальна маржа для одновалютних кредитів, на відміну від кредитів на основі валютного пула, складається із суми двох складових:

1) спреду середньозваженої граничної вартості коштів, залу­чених Банком безпосередньо для кредитування отримувачів од­новалютних кредитів;

2) стандартної маржі МБРР, яка дорівнює 50 базисним пунк­там для кредитів, запрошення на переговори по яких були напра­влені до 31 липня 1998 р., і 75 базисних пунктів для тих, хто отримав запрошення пізніше.

У 1998 фінансовому році частка одновалютних кредитів по ставці ЛІБОР перевищила 14 % усього річного портфеля кредитів МБРР.

Найбільші за розмірами одновалютні кредити по ставці ЛІБОР були надані в 1998 р. Республіці Корея. Перший кредит (у розмірі З млрд дол.) призначався для сприяння республіці у розв'язанні проблем з її платіжним балансом, а також для врегулювання кри­зи ліквідності й підтримки середньострокової програми реформ, другий (у розмірі 2 млрд дол.) був складовою міжнародного па­кету допомоги, спрямованого на врегулювання валютної кризи і проведення найважливіших структурних реформ фінансової сис­теми і ринку нерухомості, а також на підтримку системи соціаль­ного захисту. В 1999 р. Аргентина отримала також великий кре-

дит (у розмірі 2,5 млрд дол.) на структурне врегулювання. Особ­ливістю цих кредитів є те, що вони були оформлені в рекордно стислі строки й надані за нестандартними фінансовими умовами.

Одновалютні кредити з фіксованою ставкою відсотка. Умо­ви надання цих кредитів відрізняються від одновалютних креди­тів по ставці ЛІБОР лише способом обчислення ставки за обслу­говування і її величиною. Одновалютний кредит з фіксованою ставкою можна представити як сукупність субкредитів з фіксова­ною ставкою, кількість членів якої дорівнює кількості піврічних періодів (семестрів), протягом яких видаються кошти.

Фіксована ставка по одновалютних кредитах розраховується як сума базової ставки і загальної маржі, так само, як і при на­данні одновалютних кредитів по ставці ЛІБОР. Вона встановлює­ться на дату піврічного перегляду відсоткових ставок на основі величини відсоткової ставки для коштів, що були надані протя­гом попередніх шести місяців, і залишається незмінною для кож­ної виділеної суми до моменту її повернення. За базову ставку береться еквівалент шестимісячної ставки ЛІБОР на аналогічні позики в тій самій валюті і на той самий термін, які пропонува­лися протягом попереднього періоду на Лондонському міжбан-ківському ринку. Загальна маржа включає вартість залучення коштів для надання одновалютних кредитів з фіксованою відсот­ковою ставкою у валюті кредиту, надбавку за ринковий ризик і стандартний спред МБРР.

ЗО листопада 1999 р. Банк припинив видачу одновалютних кредитів з фіксованою ставкою, незважаючи на те, що попит на них зростав найбільшими в МБРР темпами.

У 1997 фінансовому році Рада директорів розробила нову по­літику, яка забезпечувала клієнтів більшою свободою у виборі валюти наданням можливості конвертації вже отриманих ними кредитів на основі мультивалютного пула в кредити на основі одновалютного пула.

Для конвертованих кредитів встановлювалась плаваюча став­ка, що переглядалась двічі на рік з урахуванням середньозваже­ної вартості відповідних запозичень протягом минулого півріччя, і стандартна маржа у розмірі 50 базисних пунктів.

Останнім часом спостерігається тенденція до зміни структури кредитів Банку, яка виявляється у зростанні частки одновалютних кредитів і зменшенні частки мультивалютних кредитів. Так, з 1996 по 1998 р. частка коштів, наданих у вигляді мультивалютних кре­дитів, зменшилася з 88 до 53%, а частка коштів, наданих у вигляді одновалютних кредитів на базі ЛІБОР, зросла з 1 до 14 %.

З вересня 1999 р. МБРР почав видавати своїм клієнтам нові кредитні й страхові продукти. Отримувачі цих продуктів мають можливість самостійно вибирати валюту кредиту, а в процесі ро­боти за кредитною програмою можуть у будь-який момент пере­ключатись на іншу валюту. Крім того, клієнти можуть фіксувати, обмежувати чи визначати коридор коливань відсоткової ставки. В подальшому отримувачі нового виду кредиту матимуть мож­ливість визначати термін і параметри погашення кредитів, підга­няючи їх під специфічні умови власних конкретних проектів.

Кредити МБРР формуються з власних і запозичених Банком на світових ринках капіталів коштів у співвідношенні 23: 77. Зо­крема, в 1999 р. з 29 млрд дол., наданих клієнтам Всесвітнім бан­ком, 24 млрд були запозичені ним на світових ринках. Статутний кредитний ліміт (див. табл. 7.10) складається з суми акціонерного капіталу, спеціального резерву і залишку. Він визначає верхню межу сумарного обсягу видачі кредитів, який складається з пря­мих кредитів, наданих Банком своїм клієнтам, коштів, що видаю­ться в межах спільного кредитування, і гарантії МБРР. На ЗО чер­вня 1999 р. ця величина досягла 114,134 млрд дол., що становило 56 % статутного кредитного ліміту Банку. Різниця між статутним кредитним лімітом і сумою наданих банком кредитів і гарантій у документах МБРР називається «горищем» («headroom») і пере­глядається раз на три роки.

Таблиця 7.10