Класифікація країн—членів Всесвітнього банку

Характеристика країни	Тип стосунків
Найбагатші економічно розвинуті країни	Не беруть кредити МБРР, а ли­ше вносять кошти
Платоспроможні країни, середньорічний дохід на душу населення в яких коливає­ться між 1345 і 4866 дол.	Беруть кредити МБРР
Країни, середньорічний дохід на душу на­селення в яких коливається від 835 до 1345 дол.	Мають право отримувати «змі­шані» кредити від МБРР і МАР.
Найбідніші країни, середньорічний дохід на душу населення в яких не перевищує 835 дол.	Отримують пільгові позики тільки від МАР

Склад вказаних груп постійно змінюється, країни можуть пе­реходити з однієї групи до іншої. Наприклад, перша група країн періодично поповнюється країнами, які завдяки власному еконо­мічному розвитку поступово перестають послуговуватися креди­тами Банку. В 1994 р. Республіка Корея увійшла до групи найба-гатших країн і перестала користуватися кредитами Банку, але така ситуація протрималась недовго. Вже в 1998 р. вона перетво­рилась на найбільшого отримувача кредитів МБРР, сума яких до­сягла 5 млрд доларів. Останні два роки в Банку обговорюється питання про включення України (разом з Барбадосом і Венесуе­лою) до числа отримувачів пільгових кредитів МАР.

Кожна країна, незалежно від належності до тієї чи іншої гру­пи, при вступі до Банку обов'язково сплачує лише незначну час­тину вартості своєї частки акцій, яка становить приблизно 6,5 % вартості всього пакету акцій, на який вона підписалась. Як видно з таблиці 7.12, США сплатили лише 6,16 % вартості своєї частки акцій (1998,4 з 31 964,5), Японія — 6,16%, Німеччина і Фран­ція— по 6,21 %, Росія — 6,17 %. Україна — 6,02 %. Усього ж з 186 436 млн дол. загальної суми підписного капіталу Банку акці­онери внесли лише 11 288 млн дол., тобто приблизно 6,05 % вар­тості виділених акцій. Решта 93,95 % статутного капіталу вважа­ється «гарантійною» (callable) і підлягає сплаті лише «за запитан-

ням», тобто у випадку неспроможності МБРР виконати взяті на себе зобов'язання по отриманих ним позиках. На щастя за всі ро­ки діяльності Банку потреби у використанні «гарантійної» части­ни не виникало.

Згідно зі статутом Банку країни-члени можуть робити свої внески до акціонерного капіталу Банку золотом, доларами або національною валютою (див. рис. 7.7). Внески, зроблені в націо­нальній «обмеженій» валюті (restricted currency), можуть викори­стовуватися лише на покриття адміністративних витрат самого Банку. Щоб конвертувати внесок у такій валюті або надати кре­дит іншому членові Банку, необхідна згода емітента цієї валюти. «Обмеженою» Банк вважає валюту 145 країн-членів. Для нейтра­лізації наслідків коливань курсу такої валюти і для підтримки стабільності активів Банку країни, що роблять внески до акціоне­рного капіталу Банку в національній («обмеженій») валюті, від­повідно до розділу 9 статті II Статуту МБРР повинні у разі знеці­нення їхньої національної валюти зробити додатковий внесок до Банку. І навпаки, у випадку значного зростання курсу цієї ж ва­люти вже МБРР має зробити цим країнам відповідні відшкоду­вання. Так, у 1998 фінансовому році МБРР отримав від країн, внески яких були знецінені в результаті коливання їхніх націо­нальних валют, 392 млн дол. і виплатив 2 млн дол. відшкодуван­ня тим країнам, вартість внесків яких за попередній рік зросла через зміни курсів їхніх валют, у 1999 р. ці цифри становили від­повідно — 527 і 111 млн доларів.

Рис. 7.7. Розподіл суми (11,395 млрд дол.), сплаченої акціонерами Банку станом на ЗО червня 1998 року, за типом коштів і використанням

Прибуток — друге важливе джерело формування фінансових ресурсів Банку. Структура формування прибутку і його викорис­тання подана на рис. 7.8. У грошовому вираженні розмір основ­них складових прибутку останніми роками сягав таких величин:

—одноразового комісійного збору — понад 100 млн дол.;

—відрахувань за резервування коштів — понад 487,5 млн дол.;

—маржі — понад 800 млн дол.;

—попередньої винагороди — 7—13 млн дол.;

— інвестиційного прибутку — 1,518 млрд дол.

Рис. 7.8. Джерела формування і напрями використання прибутку

Керівництво МБРР перераховує щорічно частину прибутку до резервів. З 1993 р. Радою директорів ухвалено рішення про рі­вень співвідношення між резервами і кредитами. Він повинен до­рівнювати 13—14%. Останніми роками величина щорічних від­рахувань до загального резерву становила понад 1 млрд доларів. У 1998 і 1999 pp. майже 40 % прибутку кожного року було пере­раховано до загального резерву. Частина прибутку перераховує­ться до філій Всесвітнього банку — Багатосторонньої інвести-

ційно-гарантійної агенції, Міжнародної асоціації розвитку та ке­рованих МАР фондів (див. табл. 7.6), склад яких час від часу змі­нюється: за виникнення потреби створюються нові фонди, а фон­ди, потреба в яких зникла, припиняють своє існування. До філій Всесвітнього банку перераховується приблизно така сама частка прибутку, як і до загального резерву.

Незначна частина прибутку може використовуватись на фі­нансування окремих короткострокових програм.

Співвідношення між обсягами коштів, що використовуються за різними напрямами, не є постійним. Воно залежить від особ­ливостей глобальної економічної ситуації на період розподілу отриманого Банком прибутку. У відносно стабільні періоди час­тина коштів, що перераховуються до резервів, зменшується, і на­впаки, в умовах нестабільності — збільшується.

Прибуток Банку, який утворюється за рахунок комісійних відрахувань і маржі на кредити, протягом останніх років демон­струє тенденцію до зниження, а витрати', навпаки — до зрос­тання. У 1998 р., вперше за багато років, прибуток був меншим за валові адміністративні витрати МБРР на 207 млн дол. (прибу­ток — 737 млн дол., валові адміністративні витрати — 944 млн дол.). Прогноз аналітиків на найближче майбутнє вказав на по­дальше погіршення ситуації. Виходячи з цього прогнозу, влітку 1998 р. Рада виконавчих директорів Всесвітнього банку розро­била нову стратегію надання позик, спрямовану на підтримку довгострокової фінансової стабільності Банку, суть якої полягає в тимчасовому підвищенні плати за позики, що надаватимуться МБРР кредитоспроможним країнам—членам Банку. Зокрема, передбачено підвищення вартості обслуговування кредитів та зменшення традиційних звільнень від сплати країн, що вже отримали позики Банку.

Розподіл прибутку здійснюється Радою керуючих на щоріч­них сесіях. Так, на вересневій сесії 1999 р. було прийняте рішен­ня розподілити чистий прибуток таким чином: 750 млн дол. — до загального резерву; 182 млн дол. — до пенсійного резервного фонду; 210 млн. СДР — Міжнародній асоціації розвитку на на­дання грантів; 100 млн дол. — Трастовому фонду допомоги най-біднішим боржникам.

На розмір щорічного прибутку Банку впливають різні чинни­ки, основними з яких є: своєчасність повернення взятих клієнта-

ми позик та ефективність діяльності Банку з управління власни­ми коштами і, особливо, портфелем ліквідності.

Для мінімізації власних збитків через несвоєчасне повернен­ня деякими клієнтами взятих у Всесвітнього банку позик керів­ництвом МБРР розроблена і постійно удосконалюється система страхування потенційних втрат. Останній варіант такої системи був запроваджений у 1986 р., коли вперше був відкритий спеці­альний рахунок на покриття сумнівних кредитів для країн, що перебували на той час у статусі «консервації» і не повертали борги більше двох років. На сьогодні сума коштів на цьому ра­хунку досягає 3560 млн доларів. Статутом Банку не передбачає­ться списання будь-яких боргів. Для надання боржникові, що має фінансові проблеми, допомоги у розрахунках з кредиторами Банк застосовує ряд процедур, як-от: тимчасовий прийом плати за обслуговування боргу в національній валюті боржника, мо­дифікації графіка виплат або подовження термінів користування кредитом.

Портфель ліквідності МБРР включає сплачену частину акці­онерного капіталу (за станом на ЗО червня 1999 року — 11,395млрд дол.) і акумульований дохід, які в сумі складають 30,01 млрд доларів. Мінімальним рівнем суми ліквідних ресурсів у МБРР прийнятий такий їх обсяг, який забезпечував би шести­місячне обслуговування боргів у сумі з половиною обсягу запла­нованих чистих річних виплат, розрахованого на базі відкритих на початок року кредитних ліній.

Незначна частина ліквідних резервів Банку зберігається у формі валюти (американського долара — 50 % запасу, німецької марки і японської єни — по 15 %, решти валют — 20 %). Пере­важна частина акумульованого капіталу Банку вкладається у на­дійні фінансові інструменти з фіксованим рівнем прибутку, які активно обертаються на різних валютних і фондових ринках у межах дотримання суворих правил управління ризиком. Як пра­вило, МБРР вкладає вільні кошти в облігації урядів та інших аген­цій, термінові внески, забезпечені активами цінні папери та інші фінансові інструменти з позабалансовим ризиком, ф'ючерсні та форвардні контракти й опціони включно. За 1998 р. прибуток ін­вестиційного портфеля МБРР становив 1680 млн доларів.

Запозичення МБРР на світовому ринку капіталів здійсню­ється випуском Банком коротко-, середньо- і довгострокових боргових інструментів і наступного продажу їх пенсійним фон­дам, страховим компаніям, корпораціям, іншим банкам і фізич­ним особам у країнах усього світу. МБРР залучає також кошти

від центральних банків, державних установ та міжнародних ор­ганізацій за ринковими відсотковими ставками.

МБРР намагається розробляти і підтримувати диверсифікова-ну багатовалютну і багаторинкову програму запозичень. Об'єкта­ми диверсифікації слугують валюти, терміни, структура запози­чень; ринки (міжнародні та національні); статус кредиторів (між­народні організації, державний і приватний сектори) тощо. Залу­чення фінансових ресурсів Всесвітнім банком має глобальний характер, тобто по всьому світові. МБРР збирає необхідні фінан­сові ресурси не в тій валюті, якої потребують його клієнти, а в тій, умови надання якої на даний момент є найкращими з по­дальшою конвертацією отриманих коштів у валюту, необхідну клієнтам Банку.

Політика МБРР спрямована на обмеження тієї частки кредит­ного портфеля, яка потенційно зазнає впливу коливань відсот­кової ставки, а саме: в Банку встановлене правило, згідно з яким короткострокові зобов'язання не повинні перевищувати 10% загальної суми непогашеної заборгованості, а короткострокове фінансування та кредити з плаваючою відсотковою ставкою в сумі не повинні перевищувати 15 % усього обсягу запозичень. Крім того, короткострокові запозичення повинні робитися з офіційних джерел (центральних банків країн-членів) у формі за­позичень у доларах.

Облігації, що їх випускає МБРР, мають найвищий рейтинг ААА, оскільки їхня оплата гарантується всіма акціонерами Банку (урядами 181 країни-члена). Облігації та інші цінні папери дено-мінуються у різних валютах.

Загальна сума майбутніх виплат по власних запозиченнях Банку на сьогодні становить 110 млрд доларів. Спостерігається тенденція до прискорення темпів зростання запозичень МБРР:

два десятиріччя тому МБРР випускав облігацій у середньому на 5 млрд дол. на рік, півтора десятиріччя тому — на суму понад 10 млрд дол., в 1998 р. — понад 28 млрд доларів.

МБРР залучає кошти у 23 валютах, причому співвідношення між валютами змінюється залежно від зміни кон'юнктури ринків капіталів. Провідна роль належить трьом валютам: американсь­кому долару, японській єні та німецькій марці, на зміну якій при­ходить євро.

Глобальні облігації Всесвітнього банку (Global Bonds) — ва­жливий інструмент задоволення зростаючих потреб Банку в ка­піталі. Вперше вони були випущені в 1989 році. Це середньо- та довгострокові цінні папери, які Банк емітує у трьох провідних

валютах і пропонує інвесторам на термін від 5 до ЗО років з прибутковістю від 4,5 до 8,25 %, залежно від валюти номінації і умов випуску. Розмір емісії, як правило, не може бути менш як 1 млрд дол., а вартість однієї облігації є кратною 1000 дол. (100000 єн або 5000 марок). Остання чергова (чотирнадцята) емісія глобальних облігацій, номінованих у доларах США, роз­міром від 3 до 5 млрд дол., була розміщена уповноваженими Банку відомими фірмами Goldman Sachs., J. H. Morgan, SBC Warburg Dillon Read. Термін обігу цих облігацій становив 5 ро­ків. Глобальні облігації відрізняються високою ліквідністю, ви­сокою економічною привабливістю, високим ступенем довіри до них інвесторів, можливістю здійснення операцій з ними як на внутрішніх, так і на міжнародних ринках. Все це спонукає інве­сторів платити за них вищу ціну порівняно з ціною подібних цінних паперів, що випускаються традиційним шляхом, а Банку дає можливість швидко акумулювати великі обсяги коштів для надання позик та зберігати відсоткову ставку на відносно неви­сокому рівні.

Обсяг операцій з глобальними облігаціями на первинному і вто­ринному ринках усього світу в сумі перевищив 200 млрд доларів.

МБРР працює також на валютному ринку і ринку свопів по відсоткових ставках для залучення коштів за нижчою ціною, ніж при безпосередніх запозиченнях у провідних валютах.