Постійні комітети Ради директорів мбрр

Комітет	Рік ство­рення	Склад	Призначення
Спільний ревізійний комітет — Joint Audit Committee		8 дирек­торів	Представляє інтереси акціо­нерів, стежить за доцільністю і зваженістю фінансової дія­льності Банку, за роботою підрозділів за операціями і результатами внутрішньої ау­диторської перевірки
Бюджетний комітет — Budget Committee (ста­ра назва — Комітет з питань рентабельності та бюджетної практики)		8 дирек­торів	Контролює відповідність діяль­ності Банку нормам; моніто­ринг питань бюджетної полі­тики Банку, що можуть впли­нути на рентабельність його діяльності
Комітет з кадрової по­літики — Personnel Policy Issues Committee		8 дирек­торів	Поточний нагляд за найваж­ливішими питаннями кадро­вої політики, зокрема за адек­ватністю винагороди служ­бовців, надання відповідних рекомендацій Раді директо­рів, співпраця з виконавчими директорами МВФ у сфері питань кадрової політики
Комітет з адміністрати­вних питань — Committee on Executive Directors' Administrative Matters		6 дирек­торів	Допомога Директорату в роз­робці й реалізації нової адмі­ністративної політики і вне­сення необхідних змін до іс­нуючої, зокрема надання ре­комендацій щодо виконавчих директорів, їхніх заступників і штату
Комітет з ефективності розвитку — Committee on Development Effectiveness		8 дирек­торів	Моніторинг ефективності ви­конання Стратегічного плану, відслідковує конкретні ре­зультати операцій Банку, здійснює нагляд за діяльністю Департаменту з оцінки опера­цій, надає допомогу в оцінці результатів діяльності Банку, в керуванні портфелем, своє­часному коригуванні пріори­тетності розвитку

Крім зазначених вище постійних комітетів під егідою Ради дирек­торів функціонують ще два комітети, основним призначенням яких є проведення обговорень і консультацій з нагальних питань. Це:

—Пленарний комітет (Committee of the Whole), на засіданнях якого відбувається попереднє обговорення питань, які потім ви­носяться на Директорат;

—Керівний комітет Директорату (Executive Directors' Steering Committee) — неофіційний консультативний орган Ради вико­навчих директорів, на щомісячних засіданнях якого в присутнос­ті віце-президента й секретаря Банку розглядаються робочі плани Директорату й обговорюються нагальні питання, розглядаються чергові комюніке Комітету розвитку тощо. До складу Комітету входить найстарший серед директорів (голова Комітету), його за­ступник і голови постійних комітетів. Усі комітети виконують лише аналітично-консультативні функції і не можуть приймати рішення за Раду директорів.

Крім роботи в комісіях та участі в засіданнях виконавчі дирек­тори, їхні заступники здійснюють безпосередній контроль за ви­конанням програм, що фінансуються за рахунок коштів Банку, шляхом відвідування країн—отримувачів кредитів і зустрічей на місцях із співробітниками постійних представництв і місцевих відділень Банку, представниками державних органів країн, керів­никами проектів, представниками неурядових організацій тощо.

До складу керівних органів входить також Комітет розвитку (24 члени, переважно міністри фінансів), заснований у 1974 p. спільно з МВФ як політичний форум для попереднього обгово­рення проблем у сфері співробітництва з питань розвитку. Повна назва Комітету — Спільний міністерський комітет директоратів Всесвітнього банку та Міжнародного валютного фонду з проблем надання реальних ресурсів країнам, що розвиваються (Joint Ministerial Committee of the Board of Governors of the World Bank and the International Monetary Fund on the Transfer of Real Resources to Developing Countries). Члени комітету призначають­ся терміном на два роки країною або групою країн, що призна­чають директорів. Голова комітету обирається його членами. За­сідання комітету проводяться двічі на рік. Ґрунтуючись на власних дослідженнях та аналізі середньо- та довгострокових по-літико-економічних перспектив країн, що розвиваються, комітет розробляє рекомендації щодо розподілу ресурсів МБРР.

На чолі Ради директорів стоїть Президент Банку, який обирає­ться Радою на п'ять років. При цьому кандидат не може бути ні керуючим, ні директором, ні представником керуючого або за-

ступником директора. Президент веде поточні справи. Традицій­но президентом обирають представника США — країни, яка має в МБРР найвищий відсоток голосів.

Наступний щабель в адміністрації Банку посідають чотири вико­навчих директори (Managing Directors), один з яких виконує також функції Генерального секретаря, два перших віце-президенти та 20 віце-президентів. Обов'язки останніх розподілені таким чином:

а) 7 віце-президентів очолюють регіональні відділення: Афри­ки (2 віце-президенти), Східної Азії і Тихоокеанського регіону, Південної Азії, Європи і Середньої Азії, Латинської Америки і Карибського басейну. Близького Сходу й Північної Африки.

б) 5 віце-президентів очолюють роботу мереж:

—розвитку людських ресурсів (Human Development);

—екологічно і соціальне збалансованого розвитку (Environ­mentally and Socially Sustainable Development);

—розвитку фінансів, приватного сектора та інфраструктури (Finance, Private Sector and Infrastructure);

—зниження рівня бідності й економічного менеджменту (Poverty Reduction and Economic Management);

—операційного обслуговування (Operational core services).

в) б віце-президентів очолюють відділи:

—стратегії і управління ресурсами;

—розвитку людських ресурсів;

—служби людських ресурсів;

—мобілізації ресурсів та співучасті у фінансуванні;

—фінансової підтримки та оцінки ризиків;

—спеціальних програм.

г) віце-президент і головний контролер;

д) віце-президент і скарбник.

У 1993 р. за рішенням Ради директорів була створена Незалеж­на інспекційна група у складі трьох осіб, яких призначають вико­навчі директори. Основне призначення цієї організації — забез­печувати функціонування незалежного механізму нагляду за ус­піхами і недоліками в роботі Банку.

Кількість співробітників Групи Всесвітнього банку становить при­близно 10000 осіб, що майже втричі перевищує штат МВФ. 95% персоналу працює в штаб-квартирі у Вашингтоні. Банк має свої пред­ставництва або бюро в усіх країнах, що є його акціонерами.

У структурі МБРР також функціонує Інститут економічного розвитку (ІЕР), який на постійній основі організовує багаторічні інтерактивні просвітницькі програми для представників країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, а також підтримує

національні інститути в сфері професійної освіти та наукових до­сліджень. Щорічні програми Інституту включають проведення по­над 350 конференцій та семінарів. Нещодавно для залучення більш широкої аудиторії Інститут впровадив проект дистанційного нав­чання, в основу якого покладені сучасні інформаційні технології.

МБРР має філії в Африці, Азії, Європі та Латинській Америці. Місцезнаходження органів управління Міжнародного банку ре­конструкції та розвитку — Вашингтон (США).

Напрями діяльності МБРР

Основними напрямами діяльності МБРР є:

— надання країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною еко­номікою довгострокових кредитів під конкретні проекти на розвиток виробничої сфери та створення інфраструктури за умови, що вони неспроможні сплачувати відсоткові ставки, близькі до ринкових;

—надання кредитів для подолання труднощів макроекономіч-ного характеру та на структурну перебудову;

—надання технічної допомоги країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою;

—гарантування погашення заборгованості відповідним урядом;

—участь у спільному з іншими інвесторами фінансуванні про­ектів чи програм;

—участь у створенні спеціальних трастових (довірчих) фон­дів, кошти яких забезпечують МБРР можливість мобілізувати ра­зом з партнерами ресурси на надання грантів, і керування цими фондами за дорученням партнерів.

Кожний напрям діяльності МБРР включає декілька видів дія­льності (див. рис. 7.5), характеристика яких наведена в табл. 7.6.

Рис. 7.5. Класифікація напрямів діяльності МБРР

Таблиця 7.6