Організаційна структура ЄБРР

Структура управління ЄБРР триступенева. До неї включають­ся: Рада керуючих. Директорат, Президент та віце-президенти.

Керуючими органами є Рада керуючих та Директорат.

Рада керуючих — вищий розпорядчий орган Банку, в якому кожний член ЄБРР представлений керуючим та його заступни­ком. Рада проводить щорічні збори, але, як і Директорат, має право скликати й інші засідання на вимогу не менше п'яти членів МБРР або членів, сумарна частка яких у статутному капіталі не менша чверті загальної кількості голосів. Дві третини керуючих становлять кворум на будь-якому засіданні Ради за умови, що та­ка більшість представляє не менш як 2/3 загальної кількості голо­сів, на яку мають право члени ЄБРР. Вищий орган може повніс­тю чи частково передати свої повноваження Директорату за винятком принципових питань, як-от: прийом нових членів, при­зупинення членства в Банку, зміна розміру статутного капіталу, обрання директорів і президента Банку, питання статусу персо­налу тощо. Рада керуючих має право давати вказівки Директора­ту з питань його діяльності й обирає президента Банку.

Директорат відповідає за загальне керівництво діяльністю Банку, готує матеріали до засідань Ради керуючих, визначає ос­новні принципи політики Банку згідно з позицією Ради (надання кредитів, гарантій, інвестицій, надання технічної допомоги), го­тує звіт, пропонує на розгляд щорічних зборів Ради річний ба­ланс, ухвалює бюджет, призначає (за рекомендацією Президента) віце-президентів і визначає термін та обсяг їхніх повноважень. Директорат складається з 26 членів, 14 з них представляють Бель­гію, Великобританію, Грецію, Данію, Ірландію, Іспанію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Німеччину, Португалію, Францію, а та­кож інститути — ЄС та ЄІБ, 12 — інших членів (чотири від країн ЦСЄ, чотири — від інших європейських країн і чотири — від неє-вропейських країн). Кожний директор (трирічний мандат діяльно­сті з можливістю переобрання) призначає свого заступника.

Президент має чотирирічний мандат діяльності з можливістю переобрання. Для виборів Президента ЄБРР необхідна проста більшість голосів членів Ради керуючих, що представляють не менш як половину загальної кількості голосів. Президент керує поточними справами згідно із вказівками Директорату і відповідно до встановлених правил, відповідає за організацію роботи Банку, а також очолює персонал. Він має право брати участь у засіданнях Ради керуючих і головує на засіданнях Директорату. За негласним правилом президентом ЄБРР може бути тільки європеєць.

За рекомендацією Президента Директорат призначає одного чи кількох віце-президентів. Повноваження і функції віце-президен­тів визначає Директорат. За відсутності Президента або через не­спроможність його виконувати свої повноваження віце-президент має повноваження і виконує функції президента Банку.

Структурно персонал ЄБРР поділяється на функціональні де­партаменти (банківські операції, проектна експертиза, комуніка­ції, персонал, адміністрація, фінанси та департамент головного економіста), чотири з яких очолюються віце-президентами.

Департамент банківських операцій має три відділи, що скла­даються з таких груп:

—10 груп по країнах: 1) Азербайджан, Киргизстан, Таджики­стан, Туркменія; 2) Балтійські держави, Білорусь; 3) Болгарія, Албанія, Македонія, Словенія; 4) Чехія, Словакія; 5) Угорщина;

6) Казахстан, Узбекистан; 7) Польща; 8) Румунія, Молдова, Хор­ватія; 9) Російська Федерація; 10) Україна, Вірменія, Грузія;

—13 груп по галузях і сферах діяльності: сільське господар­ство; освіта і професійна підготовка; енергетика; фінансові інсти­тути; природні ресурси; ядерна безпека; приватизація; структурні реформи; власність; туризм; телекомунікації; транспорт; екологіч­на інфраструктура;

—групи з підтримки операцій.

Групи складаються зі спеціалістів з приватного і державного секторів країн—членів Банку.

Департаментам надають консультативну підтримку групи експертів з окремих галузей та напрямів діяльності (сільське гос­подарство, енергетика, приватизація, реструктуризація тощо). За діяльність Банку в країнах Центральної та Східної Європи відпо­відає віце-президент, який очолює департамент банківських опе­рацій. Департамент має два регіональних підвідділи: «південних країн» (Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Грузія, Маке­донія, Молдова, Румунія, Словенія, Таджикистан, Туркменія, Хор­ватія, Угорщина, Україна) та «північних країн» (Білорусь, Казах-298

стан, Латвія, Литва, Польща, Росія, Словакія, Чехія, Узбекистан, Естонія).

У складі ЄБРР функціонує Консультативна рада з питань дов­кілля, до якої входять 17 відомих спеціалістів і яка має на меті надання консультативної та експертної допомоги під час прий­няття та реалізації проектів.

Відповідно до установчої угоди Банком створено такі фонди:

Балтійський спеціальний інвестиційний фонд, створений за учас­ті Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії, Швеції для сприяння при­ватному сектору підтримкою малих і середніх підприємств у бал­тійських країнах; Балтійський спеціальний фонд технічної допо­моги для сприяння розвиткові ринкової економіки в балтійських країнах за участі названих вище країн; Російський спеціальний фонд малого бізнесу для розвитку приватного сектора; Російсь­кий спеціальний фонд технічного сприяння малому бізнесу.

7.5.2.5. Україна та ЄБРР

Банк відкрив своє представництво в Україні (Київ) в середині 1993 року. З того часу його діяльність значно пожвавилася. Якщо протягом першого року своєї діяльності в Україні Банк профінан-сував три проекти на загальну суму 7,7 млн екю, то у 1994 р. — два проекти на суму 141,4 млн екю, а в 1995 р. — 12 проектів на суму 154,7 млн екю. На 1996 р. вартість проектів ЄБРР в Україні ста­новила 625 млн. екю, або майже 1 млрд дол. США.

Стратегічними напрямами діяльності ЄБРР в Україні є: спри­яння розвиткові приватного сектора в різних галузях економіки (хімічній, металургійній, машинобудівній, переробній, в енерге­тиці, на транспорті тощо) та банківського сектора; проекти в агро­промисловому секторі; сприяння уряду в приватизації інфраструк-турної сфери; фінансування проектів у державному секторі (спе­цифічний напрям, оскільки ЄБРР віддає перевагу співробітницт­ву з приватними підприємствами).

Реалізація останнього напряму передбачає виконання держав­ними підприємствами певних вимог, а саме: забезпечення гаран­тії уряду по кредитах, самоокупність, належний рівень менедж­менту тощо. Всі проекти мають бути прибутковими.

Розвиток фінансового сектора є пріоритетом діяльності і, в свою чергу, має три напрями: розвиток групи місцевих банків, кредитоспроможних відповідно до міжнародних стандартів; роз­ширення фінансування торгових операцій приватних підприємств через банки, а коли банки стануть кредитоспроможними — без-

посереднє надання кредитів та капіталовкладень; підтримка іні­ціатив щодо забезпечення додаткового фінансування приватних підприємств. Підтримка приватизації здійснюватиметься банком через надання технічних послуг та фінансування найперспектив-ніших приватизованих підприємств.

У сільському господарстві операції Банку здійснюються по двох основних напрямах: заснування структур приватного секто­ра та підтримка розвитку сільськогосподарської інфраструктури (оптові ринки, приватні переробні підприємства тощо). У розвит­ку інфраструктури основна увага приділятиметься запроваджен­ню сучасної технології та засобів контролю. Вибіркове фінансу­вання приватного сектора віддаватиме перевагу пропозиціям, пов'язаним з конверсією, та проектам у стратегічних сферах (ме­талургії, електроніці, виробництві електрообладнання тощо).

Стратегія ЄБРР щодо України з часом змінюється. В перші роки діяльності представництва ЄБРР в Україні більше уваги приділялося проектам у державному секторі, а також співпраці із спільними підприємствами, створеними великими західними компаніями. Останнім часом дедалі більшого значення набуває співпраця з приватним бізнесом. Сьогодні 57,4 % проектів здійс­нюються в приватному секторі і 42,6 % — у державному (див. табл. 7.16). Проектами охоплена вся територія України. Найвідо-міші проекти ЄБРР в Україні — модернізація міжнародного ае­ропорту «Бориспіль», створення фонду «Україна», поліпшення технічної якості телебачення та телекомунікацій, модернізація річкового флоту, виробництво вантажних автомобілів «ІВЕКО-КРАЗ», заснування Київського міжнародного банку, реконструк­ція Дніпропетровського олійно-екстракційного заводу тощо. В 1996 р. відкрилася перша кредитна лінія, надана українським ко­мерційним банкам для підтримки малого та середнього підприєм­ництва (МСП). Мінімальна сума кредиту на розвиток приватного підприємництва становила 75 тис. дол., максимальна — 2,5 млн дол. Кредити надавались на п'ять років. Їх одержали близько 80 малих і середніх підприємств в усіх областях і великих містах України.

Щоб отримати фінансування від ЄБРР, потенційний українсь­кий клієнт повинен довести свою надійність, тобто надати відпо­відну інформацію про свій фінансовий і економічний стан, прой­ти всебічний міжнародний аудит, провести техніко-економічний аналіз своє/діяльності.

Суб'єктами переважної більшості інвестиційних проектів бу­ли підприємства — члени Торгово-промислової палати України.

Таблиця 7.16