Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стислі відомості про міжнародні організації

Поиск
Організація   Дата створення   Країни-члени   Основні напрями діяльності   Основні органи  
Система ООН  
Організація Об'єднаних На­цій (ООН)   1945 р.   189 країн   Підтримка міжнародного миру і безпеки, співробітництво для розв'язання міжнародних про­блем економічного, соціально­го, культурного і гуманітарно­го характеру, організація і погодження дій націй для до­сягнення спільних цілей   Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соці­альна Рада, Рада з Опіки, Міжнародний Суд, Секрета­ріат  
Економічна і Соціальна Рада ООН (ЕКОСОР)   1945 р.   54 члени   Обговорення міжнародних економічних і соціальних проблем глобального і між­галузевого характеру; дослі­дження міжнародних проб­лем, погодження діяльності спеціалізованих установ, по­слуги і допомога країнам-членам ООН   Функціональні комісії, регі­ональні комісії, постійні ко­мітети, органи експертів  
Регіональні економічні комісії      
Європейська економічна комі­сія (ЄЕК)   1947р.   55 держав   Сприяння розвитку і зміц­ненню економічних відносин між країнами, зміцнення міжурядового співробітницт­ва, збір, оцінка і поширення економічної, технічної і ста­тистичної інформації   Пленарна сесія, Секретаріат, старші радники, Конферен­ція європейських статисти­ків, комітети, робочі групи  
Економічна і со­ціальна комісія для Азії і Тихого океану (ЕСКАТО)   1947р.   49 держав-членів і 10 асоційованих членів   Виконання ролі міжурядово­го форуму для країн регіону, технічна допомога урядам країн-членів, дослідження   Пленарні сесії. Секретаріат, конференції, комітети. Кон­сультативна рада    
Економічна ко­місія для Латин­ської Америки і країн Карибсько­го басейну (ЕКЛАК)   1948 р.   33 держави регіону, 8 промислове розвину­тих країн (Великобри­танія, Іспанія, Італія, Канада, Нідерланди, Португалія, США, Франція) і 7 асоційова­них членів   Сприяння економічному роз­витку в Латинській Америці і Карибському басейні, під­вищення рівня економічної активності і зміцнення відно­син між країнами регіону, проведення досліджень, збір і поширення економічної ін­формації, технічна допомога   Пленарні сесії. Секретаріат, Регіональна конференція, комітети. Регіональна рада з планування    
Економічна ко­місія для Афри­ки (ЕКА)   1958р.   53 африканські держави   Надання консультативних послуг, інформації, підготов­ка кадрів, організація фору­мів з обміну досвідом, дослі­дницька діяльність, нала­годження міжафриканської кооперації в різних галузях   Конференція міністрів. Зуст­річі міністрів по окремих проблемах економічного роз­витку, Секретаріат    
                     
Економічна і со­ціальна комісія ООН для Захід­ної Азії (ЕСКЗА)   1973р.   12 арабських держав: Бахрейн, Єгипет, Ірак, Йорданія, Ємен, Катар, Кувейт, Ліван, ОАЕ, Оман, Саудівська Ара­вія, Сирія, Організація визволення Палестини   Зміцнення економічних від­носин між країнами регіону і з іншими країнами; вивчення економічних і соціальних проблем у регіоні, збір, оцін­ка і поширення економічної, технічної і статистичної ін­формації; надання консуль­тативних послуг   Щорічні сесії на рівні мініст­рів, Секретаріат, галузеві і функціональні відділи    
             

 


Продовження додатка

Організація   Дата створення   Країни-члени   Основні напрями діяльності   Основні органи  
    Спеціалізовані установи ООН  
Міжнародна ор­ганізація праці (МОП)   1919р.   171 держава   Заохочення економічних і соці­альних програм, що сприяють дотриманню основних прав людини, охороні життя і здо­ров'я трудящих; встановлення міжнародних норм і контроль за їх дотриманням; технічне співробітництво; дослідницька робота, підготовка документа­ції і поширення інформації   Міжнародна конференція праці, Адміністративна рада, Міжнародне бюро праці, га­лузеві комітети  
Організація Об'єднаних На­цій з промисло­вого розвитку (ЮНІДО)   1967р.   168 держав   Сприяння •країнам, що розви­ваються і країнам з перехідною економікою в галузі розробки природних ресурсів та інфра­структури, допомога в реструк­туризації і приватизації в про­мисловості; надання технічної допомоги; консультативна дія­льність   Генеральна конференція. Ра­да з промислового розвитку, Секретаріат, представництва ЮНІДО на місцях, комітети  
Продовольча і сільськогоспо­дарська органі­зація Об'єднаних Націй (ФАО)   1945р.   174 держави   Сприяння поліпшенню харчу­вання і якості життя, вдоскона­ленню виробництва і розподілу продовольства та іншої сільсько­господарської продукції, поліп­шенню умов життя сільського населення, боротьба з голодом   Конференція ФАО, Рада, Се­кретаріат, комітети, регіо­нальні відділення  
Міжнародний фонд сільського­сподарського розвитку (МФСР)   1977р.   160 країн   Надання кредитів на пільгових умовах для здійснення програм і проектів розширення масшта­бів і удосконалення систем ви­робництва продовольства в країнах — членах Фонду   Рада керуючих. Виконавча рада. Голова Фонду    
Організація Об'єднаних На­цій з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)   1946р.   183 країни   Заохочення міжнародного спів­робітництва в сфері освіти, на­уки і культури, реалізація про­грам технічної допомоги, між­народної програми розвитку комунікацій, загальної програ­ми інформації тощо   Генеральна конференція, Виконавча рада, Секретаріат    
Всесвітня орга­нізація інтелек­туальної власно­сті (ВОІВ)   1970р.   156 країн   Охорона інтелектуальної влас­ності в усьому світі через спів­робітництво між державами-членами і міжнародними орга­нізаціями в сфері інтелектуаль­ної власності   Генеральна Асамблея, Кон­ференція, Міжнародне бюро, Генеральний директор, комі­тети    
Міжнародна морська органі­зація (ММО)   1958р.   155 країн   Заохочення співробітництва урядів з технічних питань між­народного торговельного суд­ноплавства, сприяння вироб­ленню найефективніших станд­артів з безпеки на морі, морсь­кої навігації, запобігання і бо­ротьба із забрудненням моря плавзасобами, боротьба із за­брудненням довкілля   Асамблея, комітети. Секре­таріат    
                   

 


Продовження додатка

Організація   Дата створення   Країни-члени   Основні напрями діяльності   Основні органи    
Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО)   1947р.   185 країн   Розробка принципів і техніки міжнародного повітряного сполучення, забезпечення безпечного і планомірного розвитку цивільної авіації, задоволення потреб у безпеч­них, регулярних і економіч­них повітряних перевезеннях, заохочення створення, будів­ництва і експлуатації цивіль­них літаків, сприяння безпеці польотів на міжнародних авіалініях тощо   Асамблея, Рада, Комітети, Секретаріат, регіональні бюро    
Міжнародний союз електро­зв'язку (МСЕ)   1865 p. (1934р.)   184 країни   Налагодження співробітниц­тва в сфері раціонального ви­користання електрозв'язку, технічна допомога країнам, що розвиваються, тощо        
Міжнародний союз з телекому-нікацій (МСТ)   1994 p.   187 країн   Підтримка міжнародного співробітництва в галузі ви­користання телекомунікація усіх видів, сприяння країнам, що розвиваються        
Всесвітній по­штовий союз (ВПС)   1875р. (1878р.)   189 країн   Забезпечення роботи пошто­вих служб, надання технічної допомоги для вдосконалення поштового обслуговування        
Всесвітня метро­логічна організа­ція (ВМО)   1950 р.   179 країн   Сприяння співробітництву для здійснення метеорологіч­них, гідрологічних і геогра­фічних спостережень; ство­рення і експлуатація метеоро­логічних центрів і служб; створення і експлуатація сис­тем для швидкого обміну ін­формацією тощо      
Всесвітня орга­нізація охорони здоров'я (ВООЗ)   1948 р.   190 країн   Координація міжнародної си­стеми охорони здоров'я, кон­сультування і допомога; спів­робітництво в розробці і впровадженні міжнародних стандартів з діагностики, якості продуктів харчування, біологічних і фармацевтич­них препаратів тощо      
Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД)   1964р.   185 держав — членів ООН і 3 члени, що пре­дставляють спеціалізо­вані агентства   Регулювання торгових і еко­номічних відносин шляхом розробки концепцій і принци­пів розвитку світової торгівлі; розробка заходів регулювання міжнародної торгівлі сировин­ними товарами; створення за­гальної системи преференцій під час імпорту товарів з країн, що розвиваються, проведення нарад експертів, представників урядів, дипломатичних перего­ворних конференцій; регулю­вання обмежувальної ділової практики   Конференція, Рада з торгівлі і розвитку, комісії. Секретаріат  
                   

 


Продовження додатка

Організація   Дата створення   Країни-члени   Основні напрями діяльності   Основні органи  
Комісія ООН з права міжнарод­ної торгівлі (ЮНСІТРАЛ)   1966 р.   36 представників регі­онів і правових систем світу   Координація роботи міжна­родних організацій з право­вих питань міжнародної тор­гівлі; розробка нових конвенцій стосовно права міжнародної торгівлі; підго­товка кадрів      
Автономні установи ООН  
Міжнародний торговельний центр (МТЦ)   1964 р.   Держави — члени ВТО і ЮНКТАД   Надання технічної допомога в розвитку торгівлі, перед усім експорту, країн, що роз­виваються, допомога в ство­ренні експортних служб і під­готовці відповідних 'гадрів   Об'єднана консультативна група  
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ)   1957р.   124 країни   Сприяння ширшому викори­станню атомної енергії для підтримки миру, здоров'я і добробуту      
Всесвітня орга­нізація з туризму (ВОТ)   1975 р.   130 дійсних країн-чле­нів, один спостерігач (Ватикан), чотири асо­ційовані члени,329 членів, що приєдналися (урядові, міжурядові організації, комерційні організації і асоціації)   Сприяння розвитку туризму як засобу економічного роз­витку; надання технічної до­помоги в підвищенні якості туристичних послуг      
Міждержавні економічні організації    
Організація еко­номічного спів­робітництва і розвитку — ОЕСР (Organization for Economic Cooperation and Development — OECD)   1961 p.   29 країн: Австралія, Ав­стрія, Бельгія, Великоб­ританія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспа­нія, Італія, Канада, Люк­сембург, Мексика, Ніде­рланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Ре­спубліка Корея, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Че­хія, Швеція, Швейцарія, Японія   Координація економічної політики країн-учасниць шляхом регулювання міжна­родної торгівлі, стабілізації валютно-кредитної системи, сприяння ефективному вико­ристанню економічних ре­сурсів; надання технічної до­помоги країнам, що розвиваються   Рада, Виконавчий комітет, комітети, робочі групи, екс­пертні комісії, міжнародний секретаріат, департаменти, Центр із співробітництва з перехідними економіками, інші автономні та напівавто-номні органи    
Європейський Союз — ЄС (European Union — EU)   1992 p.   15 країн: Австрія, Бель­гія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксем­бург, Нідерланди, Ні­меччина, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція.   Економічне, політичне, соці­альне співробітництво, ство­рення економічного і валют­ного союзу; створення простору без внутрішніх кордонів   Європейська рада. Європей­ський парламент. Рада Євро­пейського Союзу, Європей­ська комісія, Європейський суд. Економічний і соціаль­ний комітет. Комітет регіо­нів, Рахункова палата. Євро­пейський інвестиційний банк    
Європейська асоціація вільної торгівлі — ЄАВТ (European Free Trade Association — EFTA)   1960р.   Чотири країни: Швей­царія, Норвегія, Іслан­дія, Ліхтенштейн   Забезпечення розвитку торгі­влі між державами-членами, сприяння розширенню світо­вої торгівлі та усуненню тор­гових бар'єрів   Рада, постійні комітети. Сек­ретаріат    
             

 


Продовження додатка

Організація   Дата створення   Країни-члени   Основні напрями діяльності   Основні органи  
Європейський економічний простір (ЄЕП)   Травень 1992 p.   18 країн: країни ЄС і країни ЄАВТ (крім Швейцарії)   Забезпечення вільного пере­сування товарів, послуг, капі­талів та людей; узгодження політики в галузі економіки, наукових досліджень, навко­лишнього середовища, спо­живання, соціальної політи­ки, освіти тощо   Рада ЄЕП, Об'єднаний комі­тет ЄЕП, Консультативний комітет ЄЕП, Об'єднаний парламентський комітет  
Центральноєв­ропейська ініціа­тива (ЦЕІ)   Листопад 1989р.   17 країн Центральної і Східної Європи: Алба­нія, Австрія, Білорусь, Болгарія, Італія, Мол­дова, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщи­на, Україна, Чехія, Югославія, Словенія, Хорватія, Боснія-Гер­цеговина, Македонія   Сприяння інтеграційним процесам у Європі, підготов­ка країн-учасниць до вступу в ЄС   Щорічні конференції голів урядів, спеціалізовані робочі групи  
Рада держав Бал­тійського моря (РДБМ)   1992 p.   11 країн: Данія, Есто­нія, Ісландія, Латвія, Литва, Німеччина, Но­рвегія, Польща, Росій­ська Федерація, Фінля­ндія, Швеція   Співробітництво у різних сферах, в тому числі в енер­гетиці, зв'язку, транспорті, туризмі й інформації, охороні навколишнього середовища, культурі та освіті, гуманітар­них питаннях і охороні здо­ров'я; надання допомоги ін­шим країнам   Зустрічі голів урядів, Рада міністрів закордонних справ, Комітет вищих посадових осіб. Комісар з демократич­них інститутів і прав люди­ни, робочі групи  
Співдружність Незалежних Держав (СНД)   Грудень 1991 р.   12 країн: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Кир­гизстан, Молдова, Ро­сія, Таджикистан, Тур­кменистан, Узбекистан, Україна   Співробітництво в політич­ній, економічній, екологічній, гуманітарній і культурній га­лузях   Рада глав держав. Рада глав урядів. Міждержавний еко­номічний комітет. Рада міні­стрів закордонних справ, Міжпарламентська Асамб­лея, Координаційно-консуль­тативний комітет. Рада міні­стрів оборони. Штаб коорди­нації військового співробіт­ництва, Рада командувачів прикордонних військ. Між­державний банк. Комісія з питань прав людини. Рада міністрів внутрішніх справ, Економічний суд. Органи га­лузевого співробітництва, Виконавчий секретаріат СНД  
Організація Чор­номорського економічного співробітництва (ОЧЕС)   Червень 1998 р.   11 країн: Азербайджан, Албанія, Вірменія, Бол­гарія, Греція, Грузія, Мо­лдова, Росія, Румунія, Туреччина, Україна Спо­стерігачі: Польща, Туніс, Ізраїль, Єгипет, Словач­чина, Італія, Австрія, Франція, Німеччина   Лібералізація та гармонізація режимів зовнішньої торгівлі, створення зони вільної торгі­влі ЧЕС, налагодження спів­робітництва підприємниць­ких кіл   Засідання Ради міністрів за­кордонних справ. Постійний міжнародний секретаріат, Парламентська Асамблея ЧЕС, Ділова рада ЧЕС, Чор­номорський банк торгівлі й розвитку  
Асоціація дер­жав Південно-Східної Азії (АСЕАН)   1967 р.   9 країн: Бруней, В'єтнам, Індонезія, Ка­мбоджа, Малайзія, Таї­ланд, Філіппіни, Лаос, Сингапур Спостерігачі: Мьянма, Папуа — Нова Гвінея   Співробітництво в економіч­ній, соціальній, культурній, технічній, науковій та адміні­стративній сферах, сферах науки й освіти, сільського го­сподарства, промисловості тощо. Планується створення зони вільної торгівлі.   Конференція глав держав та урядів, Зустрічі міністрів за­кордонних справ, Постійний комітет, спеціальні комітети, Секретаріат організації, на­ціональні секретаріати  
               

 


Продовження додатка

Організація   Дата створення   Країни-члени   Основні напрями діяльності   Основні органи  
Азіатське-Тихоокеанське економічне спів­робітництво (АТЕС)   1989 p.   21 країна: Австралія, Бруней, Гонконг, Кана­да, Китай, Кирибаті, Малайзія, Маршалови острови, Мексика, Но­ва Зеландія, Папуа — Нова Гвінея, Республі­ка Корея, Росія, Сінга­пур, США, Таїланд, Тайвань, Філіппіни, Чилі, Індонезія, Японія   Співробітництво в сфері по­слуг, капіталу, технологій; підвищення ступеня лібералі­зації торгівлі в Азіатсько-тихоокеанському регіоні   Міністерські зустрічі. Комі­тет з торгівлі та інвестицій, Тихоокеанський діловий фо­рум, робочі групи  
Ліга арабських держав (ЛАД)   1945 p.   22 країни: Алжир, Бах­рейн, Джібуті, Єгипет, Ірак, Ємен, Йорданія, Катар, Коморські ост­рови, Кувейт, Лівія, Лі­ван, Мавританія, Ма­рокко, ОАЕ, Оман, Палестина, Саудівська Аравія, Сирія, Сомалі, Судан, Туніс   Співробітництво в сфері еко­номіки, фінансів, транспорту, культури, охорони здоров'я   Рада ЛАД, комітети, Гене­ральний секретаріат, інсти­тути й організації. Рада з економічних питань, Об'єднана рада оборони, Постійна військова комісія  
Рада Арабської економічної єд­ності (РАЕЄ)   1964 p.   12 держав: Єгипет, Ірак, Йорданія, Ємен, Кувейт, Лівія, Мавританія, Об'­єднані Арабські Еміра­ти, Палестина, Сирія, Сомалі, Судан   Уніфікація законодавства країн-членів, узгодження економічної політики і коор­динація діяльності в економі­ці, створенні спільних арабсь­ких компаній   Рада, постійні й тимчасові комітети. Секретаріат  
Карибське спів­товариство і Ка­рибський спіль­ний ринок (КАРІКОМ)   1973 р.   14 країн: Антігуа і Бар­буда, Багамські Остро­ви, Барбадос, Беліз, До­мініка, Гренада, Гайа­на, Монтсеррат, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Лю­сія, Сент-Вінсент і Гре-надини, Сурінам, Трі­нідад і Тобаго, Ямайка. Асоційованими члена­ми є: Віргінські Бри­танські острови і Ост­рови Теркс і Кайкос   Економічна інтеграція, коор­динація зовнішньої політики, співробітництво в сферах охорони здоров'я, освіти, культури, комунікацій і про­мисловості   Конференція глав урядів, Бюро конференції, Комітет голів центральних банків, Рада Карибського співтова­риства, Рада спільного рин­ку, Парламентська асамблея, Секретаріат    
Міжнародні організації з регулювання світової торгівлі    
Північноамери­канська зона ві­льної торгівлі (НАФТА)   1994 р.   Три країни: Канада, Мексика, СІЛА   Забезпечує доступ до ринків, інвестиції, гарантії, послуги, права інтелектуальної власно­сті, державні закупівлі тощо        
Південний спі­льний ринок (МЕРКОСУР)   1992 р.   Чотири країни: Арген­тина, Бразилія, Параг­вай, Уругвай   Забезпечується вільний рух товарів, капіталів і робочої сили, спільний зовнішній та­риф, координація політики в галузі промисловості, сільсь­кого господарства, транспор­ту і зв'язку, валютно-фінансовій сфері        
Латиноамери­канська асоціація інтеграції (ЛАІ)   1980 р.   11 країн: Аргентина, Болівія, Бразилія, Вене­суела, Колумбія, Мек­сика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор   Регулювання взаємної торгі­влі між країнами регіону, по­етапне створення латиноаме­риканського спільного ринку        
               

 


Продовження додатка

Організація   Дата створення   Країни-члени   Основні напрями діяльності   Основні органи  
Митний і еконо­мічний союз Центральної Африки (МЕСЦА)   1966р.   Шість країн: Габон, Ка­мерун, Конго, Цент­ральноафриканська ре­спубліка, Чад, Екваторіальна Гвінея   Координація митної, подат­кової, економічної та валют­ної політики держав-членів      
Спільний ринок Східної і Пів­денної Африки (СРСПА)   1994 р.   20 країн: Ангола, Бу­рунді, Заїр, Замбія, Зім­бабве, Кенія, Коморські острови, Лесото, Мав­рикий, Мадагаскар, Ма­лаві, Мозамбік, Намібія, Руанда, Свазіленд, Су­дан, Танзанія, Уганда, Ерітрея, Ефіопія   Лібералізація торгівлі, вве­дення спільних зовнішніх тарифів на товари, створення платіжного союзу, сприяння розвитку галузей економіки, стандартизації, приватного підприємництва, захист інве­стицій тощо      
Організація країн — експор­терів нафти (ОПЕК)   1960 р.   12 країн: Алжир, Вене­суела, Габон, Індонезія, Ірак, Іран, Катар, Ку­вейт, Лівія, Нігерія, ОАЕ, Саудівська Аравія   Координація та уніфікація політики щодо нафти держав-членів, розробка засобів захи­сту інтересів держав-членів, забезпечення стабільності цін на світових ринках   Конференція, Рада керую­чих, Економічна комісія ОПЕК, Секретаріат  
Всесвітня торго­вельна організа­ція (ВТО)   1 січня 1995 р.   135 країн   Нагляд за виконанням бага­тосторонніх торговельних угод, проведення багатосто­ронніх торговельних перего­ворів; сприяння розв'язанню торговельних суперечок; контроль за розвитком між­народної торгівлі і торгової політики; технічне сприяння і навчання персоналу   Конференція міністрів, Гене­ральна рада, комітети, робочі групи  
Міжнародні організації із стандартизації і сертифікації  
Міжнародна ор­ганізація із стан­дартизації (ІСО)   1947 р.   124 країни   Розробка стандартів у га­лузі машинобудування, хі­мії, неметалевих матеріа­лів, руд і металів, інфор­маційної техніки, охорони здоров'я і медицини, нав­колишнього середовища, упаковки і транспортуван­ня товарів, розробка прин­ципів і документів гармо­нізації національних систем сертифікації; ін­формаційна діяльність   Генеральна асамблея. Гене­ральна рада. Президент, ко­мітети, Генеральний секре­таріат  
Міжнародна еле­ктротехнічна комісія (МЕК)   1906р.   40 країн   Стандартизація і сертифіка­ція в галузях електротехніки, електроніки, радіозв'язку, приладобудування   Рада, комітети, консультати­вні групи  
Європейський комітет зі стан­дартизації (СЕН)   1961 р.   18 країн ЄС ІЄАВТ   Розробка європейських стан­дартів для країн ЄС і ЄАВТ, забезпечення однакового за­стосування в країнах-членах міжнародних стандартів ІСО і МЕК      
Європейський комітет із стан­дартизації в еле­ктротехніці (СЕНЕЛЕК)   1971 р.   17 країн ЄС і ЄАВТ. Швейцарія і Люксем­бург не входять до складу організації   Розробка європейських елек­тротехнічних стандартів      
           

 


Продовження додатка

Організація   Дата створення   Країни-члени   Основні напрями діяльності   Основні органи  
Міжскандинав-ська організація із стандартизації (ІНСТА)   1952 р.   Чотири країни: Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція   Розробка узгоджених націо­нальних стандартів сканди­навських держав, уніфікація технічних вимог національ­них нормативних документів      
Міждержавна рада із стандар­тизації, метроло­гії, сертифікації (МДР)   1992 р.   12 країн СНД   Розробка міждержавних стан­дартів, нормативних докумен­тів, що встановлюють єдиний порядок сертифікації пріори­тетних груп продукції і по­слуг, реалізує програми спіль­них робіт у галузі розробки міждержавних нормативних документів з метрології      
    Валютно-фінансові організації  
Міжнародний валютний фонд (МВФ)   1944р.   182 країни   Нагляд за валютними курса­ми і макроекономічною полі­тикою країн-членів і розвит­ком міжнародної економіки в цілому; надання тимчасової фінансової допомоги країнам для збалансування їхніх пла­тіжних балансів; надання технічної допомоги урядам країн у галузі державних фі­нансів, статистики, банківсь­кого регулювання і платіж­ного балансу.   Рада керуючих. Виконавча рада. Директор-розпорядник і його заступники, Тимчасо­вий комітет з питань світової валютної системи, географі­чні департаменти,департа­менти функціональних і спе­ціалізованих послуг, служби інформації і зв'язку, допомі­жні підрозділи. Комітет з розвитку МВФ/МБРР  
Група Всесвітнього банку    
Міжнародний банк реконструк­ції та розвитку (МБРР)   1944р.   181 країна   Надання кредитів країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою, технічна допомога з розв'я­зання науково-технічних пи­тань і макроекономічних проблем, надання гарантій, участь у спільному фінансу­ванні, створення трастових фондів   Рада керуючих. Директорат, Комітет з розвитку, Прези­дент    
Міжнародна асоціація розви­тку (МАР)   1960р.   160 країн   Надання кредитів найбідні-шим країнам   Рада керуючих, Виконавчий директорат. Президент    
Міжнародна фі­нансова корпо­рація (МФК)   1956 р.   174 країни   Допомога в фінансуванні приватних підприємств у ви­робничій сфері   Рада керуючих. Директорат, Президент, Виконавчий віце-пркзидент. Банківська кон­сультативна комісія. Діловий консультативний комітет    
Багатостороннє агентство з га­рантування інве­стицій (БАГІ)   1988 р.   149 країн   Заохочення іноземних інвес­тицій у виробничу сферу, надання гарантій, страху­вання, управління ризиками, технічна допомога, консуль­тування   Рада керуючих. Директорат, Президент    
                   

 


Продовження додатка

Організація   Дата створення   Країни-члени   Основні напрями діяльності   Основні органи  
Міжнародний центр з урегулю­вання інвести­ційних спорів (МЦУІС)   1966 p.   131 країна   Стимулювання приватних ін­вестицій через урегулювання конфліктів між іноземними інвесторами та місцевими урядами      
Банк міжнарод­них розрахунків (БМР)   1930р.   41 країна   Сприяння співробітництву між центральними банками країн-членів Банку, забезпе­чення сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій, виконує функції агента і довіреної особи з ви­конання міжнародних фінан­сових угод, виконує дослі­дження в галузі валютної і грошової політики   Генеральні збори. Рада дире­кторів, Голова Ради  
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ)   1958р.   14 країн: Австрія, Бель­гія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксе­мбург, Нідерланди, Ні­меччина, Португалія, Фінляндія, Швеція   Надання позик і гарантій на фінансування проектів для менш розвинутих регіонів, для модернізації або конвер­сії підприємств, розвитку підприємництва в нових га­лузях, реалізації проектів, що мають спільний інтерес для декількох країн-членів, кон­сультативна діяльність   Правління, Рада директорів, Європейський інвестиційний фонд  
Європейський банк реконстру­кції та розвитку (ЄБРР)   1990р.   58 країн, ЄЕС,ЄІБ   Підтримка економічного розвитку і реконструкції країн Центральної і Східної Європи, допомога в прове­денні структурних економі­чних реформ, сприяння ін­вестиціям у виробництво, надання технічної допомо­ги, фінансування приватних підприємств   Рада керуючих, Директорат, Президент, функціональні департаменти    
Чорноморський банк торгівлі і розвитку (ЧБТР)   1999р.   11 країн: Албанія, Азе­рбайджан, Болгарія, Вірменія, Грузія, Гре­ція, Молдова, Румунія, Росія, Турція, Україна   Підтримка інвестиційної діяльності, фінансування та просування регіональ­них проектів, надання банківських послуг підпри­ємствам громадського і приватного секторів, креди­тування зовнішньоторгове­льної діяльності країн-членів   Рада керуючих. Рада дирек­торів, Президент і Віце-президент    
             

 


Передмова.................................... З

Розділ 1. Інституційне середовище міжнародного бізнесу......... 5

1.1. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних

економічних відносин........................... 5

1.2. Історія виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій..... 9

1.3. Сутність сучасної міжнародної організації................ 13

1.4. Типізація міжнародних організацій.................... 15

Ключові терміни................................. 20

Контрольні запитання і завдання........................ 20

' Запитання для обговорення........................... 21

Розділ 2. Механізм функціонування міжнародних організацій...... 22

2.1. Право міжнародних організацій...................... 22

2.2. Механізми впливу міжнародних організацій на країни-члени..... 24

2.3. Прийняття рішень у міжнародних організаціях.............. 26

2.4. Міжнародні службовці........................... 32

2.5. Інститут постійних представництв держав при міжнародних

організаціях................................. 33

Ключові терміни................................. 37

Контрольні запитання і завдання........................ 37

Запитання і завдання для обговорення..................... 38

Розділ 3. Міждержавні економічні організації................ 39

3.1. Сутність і види міждержавних організацій................ 39

3.2. Основні функції міждержавних організацій................ 41

3.3. Порядок утворення міжнародних міждержавних організацій...... 42

3.4. Усталені організаційні структури міжнародних міждержавних

організацій................................. 43

3.5. Діяльність основних міждержавних економічних організацій...... 45

3.5.1. Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР)..... 45

3.5.2. Європейський Союз (ЄС)......................... 48

3.5.2.1. Історія і цілі створення ЄС....................... 48

3.5.2.2. Створення економічного і валютного союзу............. 53


3.5.2.3. Основні органи ЄС........................... 57

3.5.2.4. Україна і ЄС.............................. 62

3.5.3. Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ)............. 67

3.5.3.1. Мета та діяльність ЄАВТ........................ 67

3.5.3.2. Організаційна структура ЄАВТ.................... 69

3.5.4. Європейський економічний простір (ЄЕП)............... 70

3.5.5. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ)................ 71

3.5.6. Рада держав Балтійського моря (РДБМ)................. 72

3.5.7. Співдружність Незалежних Держав (СНД)............... 74

3.5.7.1. Історія створення, цілі та принципи діяльності СНД......... 74

3.5.7.2. Організаційна структура СНД..................... 75

3.5.7.3. Міжнародні договори в рамках СНД................. 78

3.5.8. Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) 80

3.5.8.1. Історія створення і цілі ОЧЕС...................... 80

3.5.8.2. Основні органи ОЧЕС......................... 82

3.5,9. Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН)........... 85

3.5.10. Азіатське-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС).... 87

3.5.11. Ліга арабських держав (ЛАД)...................... 89

3.5.12. Рада арабської економічної єдності (РАЕЄ).............. 90

3.5.13. Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок (КАРІКОМ) 90

Ключові терміни................................. 92

Контрольні запитання і завдання........................ 93

Запитання і завдання для обговорення..................... 94

Розділ 4. Міжнародні неурядові економічні організації.......... 95

4.1. Сутність і види міжнародних неурядових організацій.......... 95

4.2. Організаційні структури та форми діяльності неурядових

економічних організацій.......................... 97

4.3. Діяльність основних неурядових економічних організацій....... 100

4.3.1. Європейське товариство з вивчення громадської думки

та маркетингових досліджень (ЄСОМАР)............... 100

4.3.2. Міжнародна асоціація економічних наук............... 101

4.3.3. Міжнародний кооперативний альянс (МКА)............. 101

4.3.4. Європейський діловий конгрес (ЄДК)................. 102

4.3.5. Римський клуб............................. 104

4.3.6. Дакарський клуб............................ 104

Ключові терміни................................ 104

Контрольн



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 315; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.105.199 (0.017 с.)