Регіональні торговельні організації

6.3.1. Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА)

Північноамериканська зона вільної торгівлі — НАФТА (North-American Free Trade Area — NAFTA) — почала свою дія­льність 1 січня 1994 p., коли набрала чинності Угода між Кана­дою, США та Мексикою, підписана ще в 1992 р. Створення цієї організації відбувалося поступово. У 1965 р. була укладена Угода між США та Канадою про торгівлю продукцією автомобільної промисловості. 1 червня 1989 р. набрала чинності американсько-канадська Угода про вільну торгівлю, яка передбачала усунення

до 1998 р. всіх обмежень у взаємній торгівлі. Але зовнішні тари­фи кожна з країн встановлювала самостійно.

Згідно з Угодою про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі протягом наступних 15 років майже всі торгове­льні та інвестиційні бар'єри між країнами — учасницями НАФТА мають бути ліквідовані, а мито скасоване. В канадсько-американській торгівлі торговельні бар'єри вже скасовані. У від­носинах з Мексикою відбувається поступове зниження мита: з 1994 р. зменшується мито у взаємній торгівлі промисловими і продовольчими товарами; решту мита має бути скасовано до 2003 р. Ці заходи відкривають доступ високотехнологічної про­дукції, передусім продукції електроніки та автомобільної проми­словості, з США і Канади на мексиканський ринок. Мексика за­бороняє участь іноземних компаній у розробці, видобутку та виробництві нафти і нафтопродуктів, у розвідці та видобутку ра­діоактивних руд, транспортній і комунікаційній інфраструктурі на своїй території. Що стосується інших галузей економіки, Мек­сика зобов'язалася пом'якшити обмеження на участь американ­ських та канадських інвесторів в акціонерному капіталі своїх компаній та відмінити обмеження на участь іноземного капіталу в банках і страхових компаніях. Угода передбачає заходи щодо охорони довкілля в Мексиці і міграції робочої сили.

Створення НАФТА спрямоване на різні аспекти підприємни­цької діяльності в Північній Америці, а саме: доступ до ринків, інвестиції, гарантії, послуги, права інтелектуальної власності, державні закупівлі, дотримання стандартів, тимчасовий в'їзд для бізнесменів, розв'язання суперечок тощо.

Таблиг^я 6.2

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ НАФТА'

(млрд дол.; у поточних цінах)

^^~-~^^^ Рік						Коефіцієнт зростання 1960 р. =1,0
Показншс""-»^^
Оборот	48,6	116,3	692,4	1170,6	2031,0	41,8
Експорт (фоб)	26,7	60,7	356,8	523,8	911,5	34,1
Імпорт (сиф)	21,9	55,6	335,6	646,8	1119,5	51,1
Сальдо	4,8	5,1	21,2	-123,0	-208,0
Коефіцієнт по­криття імпорту експортом,%	121,9	109,2	106,3	81,0	81,4

' Устинов И.Н. Мировая торговля. Статистико-аналит. справочник. — М.: Экономика, 2000. — С. 142.

Обсяги зовнішньої торгівлі країн, що входять до складу НАФТА, зросли протягом останніх 40 років майже у 42 рази (див. табл. 6.2). Ця тенденція зберігалась як до створення НАФТА, так і після. Треба відмітити більш інтенсивне зростання імпорту в останньому деся­тиріччі й відповідну зміну співвідношення обсягів експорту та ім­порту (від'ємне сальдо торговельного балансу).

6.3.2. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР)

Південний спільний ринок — МЕРКОСУР (Southern Common Market) — створений у 1991 p. Аргентиною, Бразилією, Парагва­єм та Уругваєм на основі Асунсьонського договору з метою створення зони вільної торгівлі і митного союзу. Договором пе­редбачається скасування всіх видів мита і нетарифних обмежень у взаємній торгівлі між чотирма країнами; вільний рух капіталів і робочої сили; введення єдиного спільного зовнішнього тарифу;

координація політики в галузі промисловості, сільського госпо­дарства, транспорту і зв'язку, валютно-фінансовіи сфері.

З часу заснування організації обсяг торгівлі між країнами-членами збільшився втричі, що підтвердило ефективність ство­рення зони вільної торгівлі і, відповідно, доцільність залучення нових партнерів на своєму континенті. Тому в перспективі пла­нується на основі розширення МЕРКОСУР створення Латино­американської зони вільної торгівлі (ЛАФТА), до якої приєднаю­ться інші латиноамериканські країни.

Порівняння динаміки обсягів зовнішньоторговельного оборо­ту показує його значне зростання в останньому десятиріччі XX ст., тобто після створення МЕРКОСУР (див. табл. 6.3).

Таблиц 6.3

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ МЕРКОСУР'

(млн дол.; в поточних цінах)

"^^•^^^ Рік						Коефіцієнт зростання 1960 р. =1,0
Показник ^^"-^^
Оборот						33,5
Експорт (фоб)						32,9
Імпорт (сиф)						34,1
Сальдо	-^89	-29	-8270		-19672
Коефіцієнт по­криття імпорту експортом,%	83,7	99,4	78,1	158,5	80,7

' Устинов И.Н.. Мировая торговля. Статистико-аналит. справочник — М.: Экономика, 2000.—С. 254.

6.3.3. Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ)

Латиноамериканська асоціація інтеграції — ЛАІ (Latin American Integration Association — LAIA) — створена в 1980 p. одинадцятьма латиноамериканськими країнами на основі Дого­вору Монтевідео, який набрав чинності в 1982 p., з метою розвит­ку і активізації співробітництва, спрямованого на розширення ринку. ЛАІ замінила собою Латиноамериканську асоціацію віль­ної торгівлі (ЛАВТ), яка була створена в 1960 p. Членами ЛАІ є:

Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Па­рагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор.

Завданнями ЛАІ визначені: сприяння і регулювання взаємної торгівлі між країнами регіону; поетапне створення латиноамери­канського спільного ринку стимулюванням утворення зони еко­номічних преференцій.

Сукупний зовнішньоторговельний оборот країн — членів ЛАІ з 1960 до 1997 p. збільшився більш як у ЗО разів (див. табл. 6.4). Незважаючи на те, що обсяг імпорту зріс більше, ніж обсяг експорту, сальдо торговельного балансу в різні пері­оди мало різні знаки: в 1960, 1970 та 1990 pp. — додатне, а в 1980 і 1997 pp. — від'ємне.

Таблиця 6.4

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ЛАГ

(млн дол.; в поточних цінах)

^~^^ Рік						Коефіцієнт зростання 1960 р. =1,0
Показник'''"--^
Оборот						32,1
Експорт (фоб)						29,2
Імпорт (сиф)						35,2
Сальдо			-3749		-27141
Коефіцієнт по­криття імпорту експортом,%	106,9	106,3	95,6	130,0	88,7

' Устинов И.Н.. Мировая торговля. Статистико-аналит. справочник. — М.: Экономика, 2000. — С. 254.

6.3.4. Митний та економічний союз Центральної Африки (МЕСЦА)

Митний та економічний союз Центральної Африки — МЕСЦА (Central African Customs and Economic Union — CACEU) — ство­рений у 1966 p. шістьма африканськими державами на основі Браззавільського договору з метою поетапного створення і роз­витку спільного ринку Центральної Африки. МЕСЦА став наступ­ником Екваторіального митного союзу. Членами організації є:

Габон, Камерун, Конго, Центрально-африканська республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея.

Діяльність МЕСЦА спрямована на визначення найважливіших напрямів і координацію митної, податкової та економічної полі­тики держав-членів, особливо переговорів з тарифних питань з третіми країнами і застосування загальних тарифів.

У 1989 p. МЕСЦА запропонував нову стратегію економічної інтеграції — «Створення справжнього економічного союзу», яка включала питання пільгових тарифів у міждержавній торгівлі;

механізмів компенсації втрат, пов'язаних з оподаткуванням; пе­регляду загальних митних тарифів щодо третіх країн тощо. В 1991 p. було прийнято Регіональну програму реформ, розроблену у тісному співробітництві МЕСЦА з Всесвітнім банком за участі Міжнародного валютного фонду, ЄС та Франції, яка включала два протоколи: з податкових і митних питань та питань транс­порту і транзиту.

У 1994 p. було прийнято рішення про створення Економічного та валютного співтовариства Центральної Африки, метою якого визначено консолідацію досягнень держав-членів у сфері валют­ного і економічного співробітництва.

6.3.5. Спільний ринок Східної і Південної Африки (СРСПА)

Спільний ринок Східної і Південної Африки — СРСПА (Comon Market for Eastern and Southern Africa — COMESA) — утворений в 1994 p. як наступник Преференційної зони торгівлі держав Східної і Південної Африки на основі відповідного Дого­вору з метою забезпечення стійкого зростання і розвитку. Члена­ми організації є: Ангола, Бурунді, Заїр, Замбія, Зімбабве, Кенія, Коморські острови, Лесото, Маврикий, Мадагаскар, Малаві, Мо­замбік, Намібія, Руанда, Свазиленд, Судан, Танзанія, Уганда, Ерітрея, Ефіопія.

Співробітництво країн-членів у рамках СРСПА здійснюється в таких напрямах:

—лібералізація торгівлі і створення митного союзу після 10-річного перехідного періоду шляхом ліквідації мита й інших збо­рів за ввезення товарів; скасування нетарифних бар'єрів; введен­ня спільних зовнішніх тарифів на товари, що імпортуються з тре­тіх країн, встановлення режиму найбільшого сприяння; митне співробітництво в межах спільного ринку; спрощення і гармоні­зація торгової документації і процедур;

—у валютно-фінансовій сфері — створення платіжного союзу з єдиною валютною і розрахунковою одиницею — ЕСКАУ, дося­гнення конвертованості валют; узгодження валютної та податко­вої політики; розвиток банківської справи і ринку капіталів; віль­ний рух капіталу тощо;

—розвиток галузей економіки: промисловості, енергетики, науки і техніки; сільського господарства і сільських районів;

природних ресурсів і охорони навколишнього середовища; транс­порту і зв'язку; туризму, телекомунікаційних послуг;

— стандартизація і гарантія якості продукції;

—сприяння розвитку приватного підприємництва; співробітницт­во між торговими палатами й підприємницькими об'єднаннями;

—заохочення і захист інвестицій;

—забезпечення вільного пересування окремих осіб, робочої сили, послуг:

—координація діяльності з Південноафриканським співтова­риством розвитку.