Поняття Торговельної діяльністі та її місце в підприємництві Ураїни

Поняття Торговельної діяльністі та її місце в підприємництві Ураїни

Торгове право – це галузь права, яка регулює торговельну діяльність та пов’язані з нею відносини в сфері товарного обігу.

Поняття торговельної діяльності дають Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок заняття торговельною діяльністю та правила торгового обслуговування населення» згідно яких:

Торговельна діяльність – це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян по здійсненню купівля і продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

До торговельної діяльності відноситься роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торгово-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові засоби та з використанням кредитних карток.

Ознаки торгівлі:

- мета - досягнення економ результату та отримання прибутку

- зміст - ді-сть спрямована на обмін товарами(укладення і виконання договору купівлі продажу, міни,поставки)

- субєктний склад - юр.фіз. ос, фіз особи підприємці.

2. Торговельні відносини приватно-правового і публічно-правового характеру

Особливостями торгового права є те, що воно включає в себе як приватну, так і публічне право.

Норми, що визначають відносини, котрі виникають між приватними особами (фізичними або юридичними), а також державою, коли вона виступаю в якості суб’єкта приватних відносин, в області торгівлі, отримали назву jus privatum торгового права.

До jus publicum торгового права відносяться ті постанови, в котрих містяться:

1) правила, що встановлюють порядок сплати податків, зборів і т.д.

2) правила торгівлі;

3) міри, які приймаються по відношенню до порушників торгівлі і т.д.

Торгівля «породжує відомі відносини між самою державою та особами, які займаються торговельною діяльністю. Результатом цього є публічне торгове право»

В цьому сенсі можна говорити про адміністративне торгове право, наприклад, нормування діяльності банків, кримінальному торговому прав, фінансовому торговому праві, що відноситься до податків.

Система торговельного права

Система торгового права складається з інститутів, норми яких регулюють правове становище, торговельні угоди і торгове представництво, кредитні цінні папери, морську торгівлю, неплатоспроможність і банкрутство. До торгового права тяжіють інститути авторського та патентного права.

До системи входять також:

* Конституція України.

*Закони України:

“Про захист прав споживачів”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Про рекламу”, “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”, “Про податок на додану вартість”, Цивільний кодекс України та ін.

*Укази Президента України:

*Постанови Кабінету Міністрів України:

“Про порядок заняття торговою діяльністю та Правила торгового обслуговування населення.

*Накази та інструкції центральних органів виконавчої влади України

*Рішення органів місцевої державної влади

*Постанови пленуму Верховного Суду України

 

Наука торговельного права

В своїй еволюції торгове право пройшло три епохи: італійську, французьку та німецьку.

Французький торговий кодекс вступив в силу 1 січня 1808 року. Германське торгове уложення діє з 1 січня 1900 р, Іспанський торговий кодекс прийнятий 1 січня 1886 р.

Перші спроби відкрити курс торгового права, у вигляді додаткового до курсу цивільного права, були зроблені Цитовичем, в 1873 р. (у Новоросійському університеті), і Малишевим в 1875 р. (у Санкт-Петербурзькому університеті), але були залишені в самому початку.

Ініціатива установи особливої кафедри торгового права належить Училищу правознавства (1883). Університетський статут 1884 встановив спеціальну кафедру торгового права на всіх юридичних факультетах. В результаті з'явилися керівництва: Башилова ("Русское торгове право", 1888; неокончено); Некрасова ("Торговельне право", 1896), Шершеневича ("Підручник російської торговельного права ", 1896 і 1899), Цитович (" Підручник торгового права ", 1891).

Ще раніше Цитович видав "Лекції по торговому праву" (1873). На найбільш капітальних працях Цитович і Шершеневича не могло не відбитися нікчемне зміст юридичного матеріалу в нашому торговому законодавстві, тоді як на Заході саме кодифікації викликали жваву розробку торгового права

 

Поняття торгової угоди її суб’єктний склад

Торгова угода-договір предметом якого є товар.

Суб’єкти торгового договору – це споживач і продавець.

Споживачами можуть бути як фізичні так і юридичні особи.

Продавцями при укладенні торгового договору можуть виступати фізичні або юридичні особи, яким у встановленому законом порядку не заборонено займатися торгівлею.

Громадяни, які не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності і здійснюють не систематичну, не більше чотирьох разів на рік, продаж виробленого і придбаного товару та сплачують податок на промисел, тобто придбали разовий торговий патент від 3 до 7 календарних днів.

Фізичні та юридичні особи які зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності і у випадках, передбачених законами, отримали ліцензії та торговий патент і здійснюють систематичну купівлю-продаж товару.

Продавці, які заключають торгову угоду повинні мати торгову дієздатність – тобто здатність продавців від свого імені заключати торгові угоди.

Для фізичних осіб, які здійснюють не систематичну торгову діяльність і не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, достатньо цивільної дієздатності, а для фізичних та юридичних осіб які зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності – торгова діяльність повинна бути передбачена в установчих документах.

Вимоги до юр. Ос.- легітимність,наявність ліцензії.

Об'єкти торговельних угод та їх мета

Об’єктами торгових угод є правовідносини суб’єктів з приводу товару. Товар – це будь-яка продукція, послуги, робота, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).Разом з тим не всяка продукція може бути товаром. Виходячи з національної безпеки України, безпеки громадян та охорони громадського порядку окремі види майна не можуть знаходитися у власності громадян, громадських об’єднань та юридичних осіб інших держав на території України. Такі речі вилучені із громадського обігу і не можуть бути об’єктами торгових угод. До них віднесені:

1. Зброя, боєприпаси.

2. Вибухові речовини й засоби вибуху. Всі види ракетного палива, а також спеціальні матеріали та обладнання для його виробництва.

3. Бойові отруйні речовини.

4. Наркотичні засоби

5. Протиградові установки.

6. Електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами

Види торговельних угод.

Торговою угодою є договір предметом якого є товар.

Ознаки торгової угоди:

Суб’єкти (фіз,юр.ос.,фіз особи підприємці,резиденти и нерезиденти України),

об’єкти (Об’єктами торгових угод є правовідносини суб’єктів з приводу товару.),

зміст-істотні умови,права та обовязки.

Види торгов. угод:

• за метою отримання прибутку - односторонні(для однієї сторони ця угода буде мати ЦП характер для другої торговий), багатосторонні(для обох сторін ця угода буде мати Торг.ха-р)

• за предметом (Д купівлі продажу,поставки,Д міни, оренди)

• за організаційною формою поділяються на а) Торгові угоди укладені на ринках,біржах,аукціонах,торгах і ярмарках

• в залежності від ринку чи територіальної ознаки(внутр. і зовнішні торг. угоди)

 

Види Торгівлі

На сучасному етапі розвитку торгівлі розрізняють наступні її види:

- в територіальному розрізі – внутрішня і зовнішня;

- за стадіями товарообігу – оптова, роздрібна.

Розвиток роздрібної торгівлі передбачається за такими функціональними напрямками:

- формування ефективного конкурентного середовища для усіх суб’єктів господарювання;

- забезпечення господарської надійності та економічної конкурентоспроможності кожного ринкового суб’єкта;

- впорядкування організації і ведення торговельної діяльності.

Функції, що виконує оптова торгівля щодо клієнтів-покупців:

- оцінка кон’юнктури і попиту;

- перетворення промислового асортименту в торговельний;

- концентрація товарної маси, зберігання товарних запасів, доставка товарів;

- інформаційне і консалтингове обслуговування.

Функції, що виконує оптова торгівля щодо клієнтів-постачальників:

- інвестиційне забезпечення процесу переміщення товарів;

- мінімізація комерційного ризику;

- маркетингове обслуговування

Один з видів торгівлі - Позамагазинні форми торгівлі

Для торгового обслуговування населення поза магазином можуть застосовуватися:

1) дрібнороздрібна стаціонарна мережа та дрібнороздрібна пересувна мережа; (пересувні засоби торгівлі);

2) торгові автомати;

3) ярмарки і базари;

4) мережний маркетинг;

5) роздрібна посилкова (поштова) торгівля;

6) електронна торгівля (Інтернет-магазини).

Вибір позамагазинної форми обслуговування залежить від місцевих умов: чисельності жителів у населеному пункті, наявності й асортиментного профілю підприємств торгівлі, сезонних і кліматичних умов і інших факторів.

 

Біржа. Аукціон

Біржа (нім. Börse, від пізньолат. bursa — гаманець) — організований торгівельний майданчик, на якому відбувається оптова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді стандартизованих біржових угод. На біржі укладаються угоди по біржових товарах, в результаті чого утворюється динаміка ціни тільки під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому.

В наш час біржа — юридична особа, що забезпечує регулярне функціонування організованого ринку товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів. Біржа гарантує виконання угод, кожен член біржі проходить процедуру лістингу, де перевіряється повністю всі дані про компанію — від фінансової звітності, до моральних якостей керівника. Все це мінімізує ризики щодо невиконання угод та робить торгівлю на біржі більш зручною та впевненою.

Залежно від активів якими торгує біржа, їх поділяють на: Товарні, фондові, валютні, ф'ючерсні, універсальні

Біржа може мати біржовий склад, що сертифікується і контролюється біржею, і за договором з нею обслуговує процедуру виконання поставки товару за ф'ючерсними контрактами.

Аукціо́н (ціно́вка; нім. Auktion, від лат. auctio — збільшення) — 1. Спеціально організований і періодично діючий ринок продажу товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну. 2. Англійський аукціон - аукціон, на якому ставки піднімаються знизу вверх. 3. Голландський аукціон - аукціон, на якому торги починаються з навищої ставки і понижуються до тих пір, поки не знайдеться покупець.

На аукціоні можуть продаватися об'єкти нерухомості, антикваріат, витвори мистецтва тощо. Крім добровільних, аукціони можуть бути примусовими — за рішенням судових органів. Добровільні організуються власниками товарів з метою найвигіднішого їх продажу. Примусові влаштовуються відповідними органами з метою стягнення боргів, реалізації конфіскованих товарів, незапитаних і неоплачених вантажів, невикупленого з ломбардів майна тощо.

Торги (тендери).

 

Те́ндер (англ. tender — пропозиція) — конкурентна форма розміщення замовлення на закупівлю товарів, надання послуг чи виконання робіт відповідно до наперед визначених у документації умов, в узгоджені терміни на принципах змагальності, справедливості й ефективності. Контракт заключається з переможцем тендеру — учасником, який подав пропозицію, що відповідає документації і в якій надані найкращі умови.

 

Торги - це укладання юридичної угоди з будь-якою особою: оферентом (експортером, виконавцем, постачальником, підрядником), яка запропонувала найбільш вигідні замовникам (імпортерам) умови. До торгів при укладанні договорів звертаються в основному державні і громадські установи. За суттю торги реалізують принципи конкурентних засад при виробництві та передачі будь-якого виду.

 

Торги дозволяють:

 

1) регулювати ціну продукції та послуг, використовуючи механізм конкуренції;

 

2) висувати більш жорсткі вимоги з гарантування якості та належного виконання договірних зобов'язань;

 

3) запропонувати різні методи фінансового регулювання: а) торги з пропозицією ціни; б) торги зі знижкою ціни, при яких ціна фіксується в оголошенні про торги, а оферент" пропонують свою знижку;

 

4) запропонувати умови кредитування робіт, різні форми оплати продукції: готівкою, безготівковою оплатою, на основі товарообмінних операцій, а також інші умови.

 

У наш час існують такі форми проведення торгів, які відрізняються способами залучення учасників та гласністю результатів:

 

— прилюдні, або відкриті, торги (open tenders;

 

— закриті торги (closed tenders), до участі у яких запрошується обмежена кількість (5-7) найбільших фірм-виробників даних товарів та послуг, здатних забезпечити високу якість товару та послуг

- покупці, державні організації, які представляють федеральні, регіональні, муніципальні органи виконавчої влади, представники національних та міжнародних банківських структур;

 

— одиничні, або неприлюдні, торги (nonpublic tenders), які проводяться у відсутності учасників і без публікації результатів торгів;

 

21. Ярмарок. Виставка. Ринок.

Ярмарки дають можливість широкому колу виробників, споживачів, посередників вступати в безпосередні комерційні контакти, сприяючи регулюванню попиту та пропозиції, активізації господарської ініціативи сторін.

Роль ярмарків полягає в тому, що їх діяльність пов’язана:

• із вивченням товарного ринку;

• аналізом потреб покупців;

• знаходженням оптимальної ціни, що відображає характер товару і попиту на нього;

• регулюванням руху товару.

Оптовий ярмарок є короткочасною і періодичною формою оптової реалізації товарів і здійснення операцій купівлі-продажу на основі огляду зразків товарів.

 

Предметом торгівлі на ярмарках можуть бути товари та інші матеріальні цінності, заздалегідь замовлені, заплановані до виробництва та постачання в найближчий період, або такі, що виготовлені заздалегідь і постачаються в деякі регіони.

 

Торгові виставки поділяються на наступні види:

 

1) за місцем проведення;

2) за частотою проведення;

3) за напрямом роботи;

4) за видами пропозиції;

5) залежно від попиту.

 

1. За місцем проведення:

 

1) виставки, що проводяться на території країни;

2) виставки, що проводяться за кордоном.

 

Виставки поділяються на регіональні, міжрегіональні, національні та міжнародні.

За частотою проведення виставки бувають:1) періодичні - через два, три роки;

2) щорічні;3) сезонні.

Ринок — місце взаємодії продавців і покупців для визначення ціни та необхідної кількості товару.

Оптові продовольчі ринки (ОПР) - це місце купівлі-продажу конкурентоспроможної сільськогосподарської сировини і продовольства оптовими і роздрібними торговельними підприємствами і приватними торговцями.

 

Поняття Торговельної діяльністі та її місце в підприємництві Ураїни

Торгове право – це галузь права, яка регулює торговельну діяльність та пов’язані з нею відносини в сфері товарного обігу.

Поняття торговельної діяльності дають Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок заняття торговельною діяльністю та правила торгового обслуговування населення» згідно яких:

Торговельна діяльність – це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян по здійсненню купівля і продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

До торговельної діяльності відноситься роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торгово-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові засоби та з використанням кредитних карток.

Ознаки торгівлі:

- мета - досягнення економ результату та отримання прибутку

- зміст - ді-сть спрямована на обмін товарами(укладення і виконання договору купівлі продажу, міни,поставки)

- субєктний склад - юр.фіз. ос, фіз особи підприємці.

2. Торговельні відносини приватно-правового і публічно-правового характеру

Особливостями торгового права є те, що воно включає в себе як приватну, так і публічне право.

Норми, що визначають відносини, котрі виникають між приватними особами (фізичними або юридичними), а також державою, коли вона виступаю в якості суб’єкта приватних відносин, в області торгівлі, отримали назву jus privatum торгового права.

До jus publicum торгового права відносяться ті постанови, в котрих містяться:

1) правила, що встановлюють порядок сплати податків, зборів і т.д.

2) правила торгівлі;

3) міри, які приймаються по відношенню до порушників торгівлі і т.д.

Торгівля «породжує відомі відносини між самою державою та особами, які займаються торговельною діяльністю. Результатом цього є публічне торгове право»

В цьому сенсі можна говорити про адміністративне торгове право, наприклад, нормування діяльності банків, кримінальному торговому прав, фінансовому торговому праві, що відноситься до податків.

Система торговельного права

Система торгового права складається з інститутів, норми яких регулюють правове становище, торговельні угоди і торгове представництво, кредитні цінні папери, морську торгівлю, неплатоспроможність і банкрутство. До торгового права тяжіють інститути авторського та патентного права.

До системи входять також:

* Конституція України.

*Закони України:

“Про захист прав споживачів”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Про рекламу”, “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”, “Про податок на додану вартість”, Цивільний кодекс України та ін.

*Укази Президента України:

*Постанови Кабінету Міністрів України:

“Про порядок заняття торговою діяльністю та Правила торгового обслуговування населення.

*Накази та інструкції центральних органів виконавчої влади України

*Рішення органів місцевої державної влади

*Постанови пленуму Верховного Суду України

 

Наука торговельного права

В своїй еволюції торгове право пройшло три епохи: італійську, французьку та німецьку.

Французький торговий кодекс вступив в силу 1 січня 1808 року. Германське торгове уложення діє з 1 січня 1900 р, Іспанський торговий кодекс прийнятий 1 січня 1886 р.

Перші спроби відкрити курс торгового права, у вигляді додаткового до курсу цивільного права, були зроблені Цитовичем, в 1873 р. (у Новоросійському університеті), і Малишевим в 1875 р. (у Санкт-Петербурзькому університеті), але були залишені в самому початку.

Ініціатива установи особливої кафедри торгового права належить Училищу правознавства (1883). Університетський статут 1884 встановив спеціальну кафедру торгового права на всіх юридичних факультетах. В результаті з'явилися керівництва: Башилова ("Русское торгове право", 1888; неокончено); Некрасова ("Торговельне право", 1896), Шершеневича ("Підручник російської торговельного права ", 1896 і 1899), Цитович (" Підручник торгового права ", 1891).

Ще раніше Цитович видав "Лекції по торговому праву" (1873). На найбільш капітальних працях Цитович і Шершеневича не могло не відбитися нікчемне зміст юридичного матеріалу в нашому торговому законодавстві, тоді як на Заході саме кодифікації викликали жваву розробку торгового права