Поняття географічного позначення



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття географічного позначення



Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про охорону прав на зазначення походження товарів»географічне місце - будь-який географічний об'єкт із офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо;Географічне зазначення походження товару - будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару, який має певні якості, репутацію або інші характеристики, в
основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора;У свою чергу назва місця походження (далі - НМП) товару - назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або поєднанням
цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором; Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" для позначення місця походження товару використовує поняття "просте та кваліфіковане зазначення походження товару", "назва місця походження" та "географічне зазначення походження товару". Відповідно до його норм видами зазначення походження товару є просте та кваліфіковане зазначення, яке, у свою чергу, включає назву місця походження та географічне зазначення походження товару. Кожен із цих видів ідентифікуючих позначень має свій правовий режим. 67. Реєстрація географічного зазначення. Співвідношення географічного зазначення та торговельної марки. Регулюється ЗУ Про охорону прав на зазначення походження товарів. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.Право на реєстрацію мають: особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним місцем; асоціації споживачів; установи, що безпосередньо стосуються вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.Заявка має містити: заяву на реєстрацію; заявлене ГЗП; назву товару; назву та межі географічного місця, де виробляють товар; опис особливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик товару; дані про використання заявленого географічного зазначення на етикетці та при маркуванні товару.За подання заявки сплачують збір. У ході експертизи здійснюють перевірку ГЗП, порівнюючи його з видовими назвами, внесеними до Переліку видових назв товарів., затвердженого Кабінетом Міністрів України. Якщо заявка відповідає встановленим вимогам, відомості про заявку публікують в офіційному бюлетені Установи. Реєстрацію здійснюють шляхом внесення до Реєстру необхідних відомостей про географічне зазначення.Свідоцтво про реєстрацію видає установа протягом одного місяця від дати реєстрації зазначення. Свідоцтво діє протягом 10 років від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва на наступні 10 років продовжує установа на підставі заяви. Для попереджувального маркування географічного зазначення походження товару застосовується обведена овалом абревіатура (ГЗП). Замість цього маркування або разом із ним може наноситися текст: "Зареєстроване в Україні географічне зазначення походження товару".Заявка на реєстрацію в іноземній державі кваліфікованого зазначення походження товару, пов'язаного з географічним місцем на території України, може бути подана тільки після його реєстрації в УкраїніСпільне з ТМ: призначені для маркування товарів, незахищені географічні зазначення та торговельні марки можуть перетворитися у видові поняття або "вільні марки".Відмінне з ТМ: 1) ГЗП виникає внаслідок широкого використання географічного позначення, а ТМ створюється штучно за бажанням розробника; 2) ГЗП пов’язане з конкретним місцем і не може розглядатися як засіб розрізнення однорідних товарів, які походять з одного місця, але мають різних виробників, а ТМ відрізняє однорідні товари різних виробників;3) ГЗП вказує ще і на якість та ін. характеристики товару, а ТМ реєструється на імя 1 власника, який отримує права користуватися, розпоряджатися і володіти нею;4) ГЗП невідємне від місцевості, тому право на використання не передається, а право на ТМ може передаватись;5) реєстрація ГЗП зумовлена наявністю особливих властивостей у товарів, а реєстрація торговельної марки зумовлена властивостями, які має лише сама марка6) строк охорони ГЗП необмежений, а охорона ТМ має строк, який може бути продовжений. 68. Майнові права на географічне зазначення та особливості їх реалізації Майнові права інтелектуальної власності на географічні зазначення виникають від дати, наступної за датою їх державної реєстрації. На географічні зазначення виключні права не виникають.Правами інтелектуальної власності на географічне зазначення є:1) право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням; 2) право на використання географічного зазначення; 3) право перешкоджати неправомірному використанню географічного зазначення, в тому числі забороняти таке використання.Реєстрація права на використання кваліфікованого зазначення походження товару не обмежує прав інших осіб на реєстрацію їх прав на його використання. Використанням зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару визнається: а) нанесення його на товар або на етикетку; б) нанесення його на упаковку товару, застосування у рекламі; в) запис на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар.Власник свідоцтва має право наносити поряд із кваліфікованим зазначенням походження товару попереджувальне маркування для інформації про те, що це зазначення зареєстровано в Україні. Для попереджувального маркування назви місця походження товару застосовується обведена овалом абревіатура (НМП). Замість цього маркування або поряд з ним можливе нанесення вказівки: «Зареєстрована в Україні назва місця походження товару». Для попереджувального маркування географічного зазначення походження товару застосовується обведена овалом абревіатура (ГЗП). Замість цього маркування або поряд з ним наноситься текст: «Зареєстроване в Україні географічне зазначення походження товару». Право на використання зареєстрованої назви місця походження товару або зареєстрованого географічного зазначення походження товару мають, за умови реєстрації цього права, виробники, які в географічному місці, зазначеному в реєстрі, виробляють товар, характеристики якого відповідають тим, що внесені до реєстру. Власник свідоцтва не має права видавати ліцензію на використання кваліфікованого зазначення походження товару. Дія реєстрації географічного зазначення може бути припинена судом у разі втрати характерних для цього географічного місця умов і можливостей виготовлення товару, описаного в Реєстрі, а також визнання цього зазначення видовою назвою товару. Право на використання зареєстрованого географічного зазначення може бути припинене: а) за рішенням суду у зв'язку з втратою товаром особливих властивостей або інших характеристик, описаних у Реєстрі, від дати, встановленої судом; б) у разі ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, що є власником свідоцтва; в) у разі подання власником свідоцтва заяви до Установи про відмову від права на використання цього зазначення (право припиняється з дня офіційної публікації відомостей про це); г) у разі несплати збору за продовження строку дії свідоцтва. 69. Субєкти права на географічне зазначення ЦК: Суб'єктами права інтелектуальної власності на географічне зазначення є виробники товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені законом. Власником права на використання походження зазначення товару може бути не тільки один виробник, а й декілька, якщо вони виробляють товари з однаковими особливими властивостями в одному географічному місці. ЗУ "Про охорону прав на зазначення походження товарів" розмежовує суб'єктів права на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та суб'єктів права на використання кваліфікованого зазначення. До першої категорії належать: а) особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним місцем; б) асоціації споживачів; в) установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць. Право на використання зареєстрованої назви місця походження товару або зареєстрованого географічного зазначення походження товару мають, за умови реєстрації цього права, лише виробники, які в географічному місці, зазначеному в реєстрі, виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші характеристики якого відповідають тим, що внесені до відповідного реєстру. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов'язки. Іноземці та особи без громадянства у відносинах з Державною службою інтелектуальної власності реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених). 70. Наукове відкриття як об’єкт правової охорони ЦК: Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання. Має бути новим, достовірним, вносити докорінні зміни. Відкриттям буде пізнання закономірностей, властивостей та явищ лише матеріального світу. Таке законодавче рішення локалізує сферу застосування правових механізмів наукового відкриття виключно галузями природничих наук. Наукове відкриття стосується лише отримання нових знань. Виявлення нових матеріальних об'єктів не є відкриттям. Наукове відкриття має вносити докорінні зміни у рівень наукового пізнання.Звичайно, ознака щодо внесення докорінних змін у рівень наукового пізнання є оціночною і включає в механізм правової охорони наукових відкриттів суб'єктивний фактор. Не можуть отримати правову охорону в якості наукових відкриттів:- гіпотези, здогадки, що не отримали належного підтвердження;- відкриття родовищ корисних копалин, географічні, археологічні, палеонтологічні відкриття;- створення нових технологічних процесів, конструкцій приладів і устаткування, нових матеріалів, методів діагностики та лікування хвороб та інших подібних рішень, що можуть отримати правову охорону як об'єкти патентного права. Основними ознаками відкриття є світова новизна, достовірність (доведеність) і фундаментальність (докорінні зміни врівні пізнання). Автор відкриття має право надати йому своє ім'я або спеціальну назву. Ніхто не може перешкоджати автору в цьому. З іншого боку, ніхто не може зобов'язати автора відкриття надати йому своє ім'я чи спеціальну назву. Охорона права на відкриття не передбачає охорони форми, у якій було сповіщено про відкриття, а також змісту відкриття. Відкриття не має споживчої вартості, а тому не можна оцінити його ринкову цінність. Наукове відкриття підлягає вільному безеквівалентному поширенню за винятком випадків, які можуть бути встановлені у законі. Жодних майнових суб'єктивних прав для авторів наукових відкриттів ЦК України не закріплює.Разом з тим, слід зазначити, що системи правової охорони наукових відкриттів можуть передбачати певне матеріальне винагородження авторів наукових відкриттів. Автором наукового відкриття може бути лише фізична особа. Юридична особа або інший учасник цивільних відносин, крім фізичних осіб, автором наукового відкриття вважатись не може. На сьогодні в Україні спеціального закону, яким би регулювались відносини, що складаються з приводу наукових відкриттів, не прийнято. Відповідно, і порядок видачі дипломів про наукове відкриття, і порядок охорони кореспондуючих прав інтелектуальної власності залишаються невизначеними. 71. Поняття та критерії охороноздатності раціоналізаторської пропозиції ЦК: Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності. Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес. До раціоналізаторської пропозиції законодавство встановило три необхідні вимоги: 1) пропозиція має стосуватися профілю діяльності юридичної особи, якій вона подана; 2) вона має бути новою для цієї юридичної особи; 3) вона повинна бути корисною для юридичної особи. Не можна вважати раціоналізаторською пропозицію, яка тільки ставить мету, але не визначає конкретне рішення. Критерії: 1) Раціоналізаторська пропозиція має бути спрямована на створення або зміну організаційного заходу, конструкції виробів, технології виробництва і застосовуваної техніки або складу матеріалу. Цей критерій є родовим і має комплексний характер. Водночас названий критерій охороноздатності потребує, щоб вирішення завдання мало технологічний, технічний чи організаційний характер. 2) новизна (достатньо місцевої новизни, не світової). Стосовно цих пропозицій у нормативних актах використовується поняття першості, а не пріоритету. Не є новою, якщо розроблена спец тех. службою юр особи, введена адмін. актом, вже використовувалась цією юр особою, рекомендована вищою юр особою. 3) Корисність. Визначається на основі порівняння результату, який має бути отриманий від застосування запропонованого рішення, із результатом, одержаним відомими юридичній особі або фактично застосовуваними нею вирішеннями того самого завдання. 72. Зміст прав на раціоналізаторську пропозицію ЦК, Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні Права раціоналізаторів досить різноманітні і надаються у зв'язку:• із фактом створення нового і корисного для юридичної особи рішення (право на подання заяви, право на встановлення першості, право на офіційне оформлення пропозиції шляхом видачі на неї посвідчення);• з офіційною кваліфікацією пропозиції як раціоналізаторської (право авторства, право на авторське ім'я тощо);• з використанням раціоналізаторської пропозиції (право на одержання винагороди). Право авторство – невідчужуване, безстрокове, виключне, абсолютне. Дія права авторства на раціоналізаторську пропозицію обмежена сферою діяльності тієї юридичної особи, якій вона була подана і котра видала автору посвідчення на рац пропозицію. Право на одержання винагороди за використання його пропозиції упродовж двох років від дати початку її використання юридичною особою, яка видала посвідчення на цю раціоналізаторську пропозицію. Розмір винагороди визначається умовами договору між автором та юридичною особою і не може бути меншим:• 10 % доходу, що одержує щорічно юридична особа від використання раціоналізаторської пропозиції;■ 2 % від частки собівартості продукції (робіт і послуг), що припадає на раціоналізаторську пропозицію, корисний ефект від якої не впливає на одержання доходу.Винагорода сплачується автору відповідно до договору, але не пізніше трьох місяців після закінчення кожного року використання раціоналізаторської пропозиції.Юр особа не отримує монопольного права на використання пропозиції.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.76.226 (0.011 с.)