Поняття та умови охороноздатності комерційного найменування.

комерційні найменування — це найменування, під якими підприємницькі юридичні особи і фізичні особи — підприємці виступа-ють у цивільному обороті і які індивідуалізують цих осіб серед інших його учасників. На відміну від інших правових засобів індивідуалізації (торго-вельних марок та географічних зазначень), для набуття права інте-лектуальної власності на комерційне найменування не вима- гається виконання формальних дій. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним із моменту пер-шого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і неза-лежно від того, чи є комерційне найменування частиною торго-вельної марки (ч. 2 ст. 489 ЦК ). Першою умовою комерційного найменування, яка також передбачена чиннимзаконодавством, є дистинктивність. Дистинктивність означає, що споживач визначаєкомерційне найменування як посилання на специфічний комерційний суб’єкттобто найменування дає змогу вирізняти одну особу, суб’єктагосподарювання, з-поміж інших. 2 умоваохороноздатності комерційного найменування є принципістинності найменування. Під принципом істинності варто розуміти: по-перше, комплекс вимог, що визначають зміст і структуру комерційногонайменування, по-друге, заборону на включення до комерційного найменуванняпозначень, що можуть ввести в оману споживача щодо справжньої діяльностісуб’єкта господарювання. Третім критерієм охороноздатності є визначається в цивілістичній науці, є новизна цього об’єкта праваінтелектуальної власності, або як його називають по-іншому – принцип виключності фірми. Під ознакою новизни варторозуміти заборону використання в комерційному найменування існуючих об’єктівправа інтелектуальної власності, які належать іншим особам. Останньою умовою комерційного найменування, яку виділяють в науці єпринцип стабільності комерційного найменування, який означає, щокомерційне найменування не повинно змінюватися зі зміною власника суб’єкта господарювання.

 

59. Майнові права на комерційне найменування.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: 1) право на використання комерційного найменування; 2) право перешкоджати іншим особам неправомірно вико-ристовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання; 3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.Можна помітити, що порівняно з загальним переліком май- нових прав на об'єкти інтелектуальної власності, закріпленим у ч. 1 ст. 424 ЦК, відсутнє таке право, як виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності. Використанням комерційного найменування визнається, зок- рема: нанесення його на будь-який товар, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашив-ку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням комерційного наймену-вання з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); засто-сування його під час пропонування та надання будь-якої послуги; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах. Хоча в законодавстві України відсутня також і норма, яка б давала поняття порушення прав на комерційне найменування, однак зазначене поняття можна сформулювати як будь-яке посягання на майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування. Передати майнові права інтелектуальної власності на комер-ційне найменування іншій особі можна лише разом із єдиним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною. Таке обмеження прав закріплено в законо-давстві з метою недопущення введення в оману споживачів стосовно підприємців, які надають послуги, виробляють чи реалізують товари. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на ко-мерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом (ст. 491 ЦК). На сьогодні відсутній спеціальний нормативний акт, який би регулював права інтелектуальної власності на комерційне наймену-вання і передбачав би додаткові підстави для цього. Однак такою підставою може бути рішення суду, а також припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

60. Поняття, функцій та види торговельних марок.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь- яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів та послуг, що виробляються та надаються однією особою, від товарів та послуг, що виробляються та надаються іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зоб-ражувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 ЦК). залежно від використовуваних позначень. Словесні марки — це марки у вигляді сполучень літер, слів чи фраз. Це можуть бути як існуючі, так і штучно створені слова або абревіатура. Заявник може вибрати один із двох варіантів реєстрації словес-ного позначення як торговельної марки: 1) словесне позначення, виконане стандартним шрифтом у чорно-білому кольорі; 2) сло-весне позначення, виконане в особливій шрифтовій манері та/або в певних кольорах (у цьому випадку буде враховуватися шрифт, характер розташування букв, їх відносний розмір, колір та інші візуальні інформативні елементи). Зображувальні марки — це позначення у вигляді графічних композицій будь-яких форм на площині. Це можуть бути зобра-ження як існуючих об'єктів, так і абстрактних композицій чи символів, які втілюються в малюнок, креслення тощо. Основна вимога для такого позначення — простота і помітність, а також відсутність перевантаженості деталями. Це забезпечить успіх при просуванні товарів та послуг з цим позначенням на ринку. Об'ємні марки — це марки у вигляді фігур або їх композицій у трьох вимірах — довжині, висоті і ширині. Предметом може бути, зокрема, оригінальна форма виробу або його упаковка (напри-клад, упаковка масла чи сигарет). Що стосується форми виробу, то, щоб виконувати функції торговельних марок, вона не повинна визначатися винятково його функціональним призначенням або просто повторювати зовнішній вигляд відомого предмета. На практиці досить часто реєструють комбіновані торговельні марки, які поєднують кілька із вищезазначених позначень. Як правило, це комбінація словесного і зображувального позначень. Однак, щоб бути одним об'єктом інтелектуальної власності, така композиція повинна мати єдине смислове значення, зокрема, її частини композиційно і сюжетно повинні складати єдине ціле. Це може бути досягнуто, наприклад, тим, що зображувальна частина торговельної марки ілюструє словесну. Функції -Одні науковці вва-жають, що торговельні марки вико-нують такі функції: розрізняльну,інформативну, рекламну, охоронну,гарантійну, психологічну". Інші фа-хівці дещо інакше визначають ос-новні функції торговельної марки:позначення виробника чи продавця(розрізняльна функція), реклама то-варів і послуг (рекламна функція),підвищення якості товарів (стиму-лююча функція), захист прав вироб-ника чи продавця (охоронна функ-ція), позначення певного виду това-рів (індивідуалізуюча функція),впорядкування випуску і збуту това-ру (регулятивна функція), естетичне виховання (культурно-просвітниць-ка функція) Розрізняльна (розпізнавальна)функція торговельних марок є основною. Вона полягає в призначенні марки — розрізняти товари чи послуги одного виробника від таких же товарів чи послуг іншого. Інформативна функція торговельної марки полягає в тому, що вона має змістовну інформацію, яка не просто цікавить споживача, покупця, а інформує його про виробника, про якісні характеристики товаручи послуг. Охоронна функція торговельноїмарки зумовлюється виключнимправом на її використання, що гарантується державою власникумарки. Важливою функцією торговельної марки є те, що вона вказує на певну якість товарів чи послуг, до яких ця марка застосовується.Власник торговельної марки гарантує, що під цією маркою пропонуватимуться лише такі товари чи послуги, що відповідають певним стандартам та вимогам якості (при цьому гарантія якості товару не є юридичною).

 

61. Надання правової охорони торговельним маркамВідповідно до статті 5 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»

1. Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

2. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Об’єктом знака не можуть бути імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, […] назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

3. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку.

4. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

5. Право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.

6. Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею Установою не прийнято рішення про відмову в реєстрації знака, можливості оскарження якого вичерпані.