Корисна модель як об’єкт охорони патентного права.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Корисна модель як об’єкт охорони патентного права.



Корисна модель — це об'єкт промислової власності, передбачений деякими національними законами для того, щоб охороняти другорядні винаходи шляхом простої реєстрації в патентному відомстві.

Джерела, які закріплюють охорону корисною моделі:

Паризька конвенція про охорону промислової власності

Закон «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»

У чинній редакції Закону корисна модель визначається як результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Відповідно до ч. 1 ст. 460 ЦК України корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання. Відповідно до Закону вимоги до цих умов патентоздатності однакові для винаходу та корисної моделі. Пріоритет корисної моделі визначають так само, як пріоритет винаходу. Пільговий період за новизною також однаковий — 12 місяців.

 

Промисловий зразок як об’єкт охорони патентного права.

Промисловим зразком визнається рішення зовнішнього вигляду виробу, в якому повинні поєднуватися як художні, так і конструкторські елементи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (далі — Закон)

промисловий зразок — це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Об'єктом промислового зразка в Україні може бути форма, малюнок або розфарбування чи їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу (ч. 2 ст. 461 ЦК України) і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Об'єкти промислового зразка можуть бути об'ємними, площинними (малюнки) або комбінованими. Об'ємні промислові зразки

являють собою розвинуту об'ємно-просторову структуру

Площинні промислові зразки являють собою лінійно-графічне співвідношення елементів і фактично не мають об'єму.

Комбіновані промислові зразки — це поєднання елементів, властивих об'ємним і площинним промисловим зразкам.

Промисловими зразками може бути цілий одиничний виріб, його частина, комплект (набір) виробів, варіанти виробу.

Варіантами промислового зразка є художньо-конструкторські рішення одних і тих самих виробів (комплектів, наборів), відмінні сукупністю істотних ознак, які визначають однакові естетичні та

(або) ергономічні особливості виробів.

Не можуть одержати правову охорону відповідно до Закону як промислові зразки:

Об’єкти архітектури, друкована продукція як така, об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин.

Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. Відповідно до ст. 461 ЦК Ук-

раїни промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх заявок, що раніше надійшли до Установи (за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень).

На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на

особу, заінтересовану у застосуванні цього пункту

 

Суб’єкти патентного права та їх класифікація.

Суб'єкти патентного права поділяються на дві категорії: винахідник, автор промислового зразка (дизайнер); інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом (ст. 463 ЦК України).

Винахідник, автор промислового зразка (дизайнер) — лю­дина, творчою працею якої створено винахід, корисну модель, промисловий зразок. Винахідником та автором промислового зразка можуть бути лише фізичні особи. Чинне законодавство не передбачає спеціальних вимог щодо особи винахідника. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ч. 2 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» винахідники, автори промислових зразків, які спільно створили винахід, корисну модель, промисловий зразок, мають однакові права на одер­жання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними. Окрім права на одержання патенту, співавтори мають право на захист їх прав від порушення, в тому числі брати участь у судових засіданнях при розгляді справ, які стосуються прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, які є результатом їх творчої, інтелектуальної діяльності. Не визнаються винахід­никами фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), а надали винахіднику лише технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки. Іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до законодавства України мають рівні з громадянами України права, передбачені законодавством, відповідно до міжнарод­них договорів України чи на основі принципу взаємності.

Правонаступники. Відповідно до законодавства правонаступництво може виникати як у фізичних, так і юридичних осіб. За загальним правилом, до правонаступників можуть переходити лише майнові права в межах строку їх чинності. До правонаступників можуть переходити як права на об'єкт, засвідчений патентом, так і саме право на отримання патенту.

Спадкоємці. Відповідно до законодавства до спадкоємців переходять майнові права, які належали патентоволодільцю в межах строку дії охоронного документа на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Якщо патент не отримано, до спадкоємців може переходити право на отримання охоронного документа чи передання цього права іншим особам.

Роботодавці. Відповідно до законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охорону прав на промислові зразки» право на отримання патенту на службо­вий винахід, корисну модель, промисловий зразок має ро­ботодавець винахідника, автора, якщо інше не передбачено договором між ними. На відміну від спеціальних законів, у ст. 429 ЦК України передбачено належність майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, працівнику, який створив цей об'єкт, та юридичній особі, де він працює, спільно, якщо інше не передбачено договором. Разом із тим, законодавством надано можливість сторонам самостійно визначати умови використання та розподілу майнових прав інтелектуальної власності на службові винаходи, корисні моделі та промислові зразки за взаємною домовленістю.

Джерела патентного права

Джерела патентного права — це юридичні акти органів держав- ної влади, які містять правові норми, що регулюють відносини, пов'язані зі створенням і використанням винаходів, корисних моделей і промислових зразків

Одним із перших кроків на шляху створення національної зако- нодавчої бази у сфері охорони об'єктів промислової власності стало затвердження у вересні 1992 р. Президентом України Тимча- сового Положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій.

Положення надало можливість уже у жовтні 1992 р. розпочати прийом та експертизу заявок на винаходи, а у грудні того ж року видати перші патенти на винаходи. У грудні 1993 р. у Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», який із липня 1994 р. набрав чинності, прийшовши на зміну Тим- часовому положенню. За процедурою регулювання відносин прийнятий закон у цілому гармонізований із моделями законів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) і основ- ними принципами, на яких базуються міжнародні договори з питань інтелектуальної власності. Згідно з цим законом єдиною формою охорони винаходів і корис- них моделей став патент. На сьогодні в Україні діє більше десятка спеціальних законів із питань інтелектуальної власності. Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям, здійсненням та захистом права власності на ви- находи (корисні моделі) в Україні, регулюються Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»1.

Відносини, які виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на промислові зразки в Україні, регулюються Законом України «Про охорону прав на промислові зразки»

Поряд із законами у всіх країнах діють підзаконні нормативно- правові акти, розроблені урядовими органами (головним чином міністерствами — торгівлі, промисловості, економіки) і патентними відомствами: декрети, ордонанси, правила, інструкції, регламенти тощо.

В Україні існує понад 80 підзаконних актів, затверджених постановами Кабінету Міністрів або наказами відповідних централь- них органів виконавчої влади, зокрема Міністерством освіти і науки України, до системи якого входить Державний департамент інтелектуальної власності і, відповідно, Український інститут про- мислової власності (Укрпатент).

Помітне місце у патентному законодавстві багатьох країн посідає судова практика.

Слід зазначити, що в Україні судова практика із патентних спорів поступово накопичується, що сприятиме вдосконаленню правового регулювання відносин у сфері патентного права. Розглядаючи джерела патентного права в Україні, особливу увагу слід приділити міжнародним угодам, учасницею яких є або в найближчому майбутньому буде Україна. При цьому слід підкреслити, що Україна є учасницею найважливіших міжнародних угод і договорів у сфері охорони промисло- вої власності, у тому числі Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) (1967), Паризької конвенції з охорони промислової власності (1883), Договору про патентну кооперацію, відомого за абревіатурою РСТ (1970), Будапештського договору про міжнародне визнання депонування штамів мікроорганізмів з метою патентної процедури (1977), Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків тощо. Здійснюються заходи з імплементації Тимчасової угоди про торгівлю і питань, пов'язаних із торгівлею, між Україною і Європейським Союзом у частині взаємного забезпечення охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.48.64 (0.005 с.)