Сутність поняття «надійність комерційного банку»



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сутність поняття «надійність комерційного банку»



 

Досліджуючи питання надійності комерційних банків необхідно чітко розуміти, що розглядається під поняттям «комерційного банку» та «надійність». По-перше, за своєю роллю комерційні банки займають другий рівень ієрархії, після Національного банку України – «Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків…» [2] НБУ виступає як головний розпорядник та забезпечує грошово-кредитні відносини, а комерційні банки як виконавці цих відносин шляхом посередництва. Поняття «комерційного банку» необхідно розглядати особливо уважно, оскільки при його визначенні виникають деякі труднощі. Згідно Закону України «Про банки та банківську діяльність», визначається лише поняття «банк» у розрізі участі у банківській системі України – «юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги» [2] Додаткові відомості про поняття «комерційного банку», можна знайти у тлумаченні «банківської діяльності», згідно того ж Закону – «банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб». [2, c.1] Тобто з цього можна зробити висновок, що дане визначення визначає банк як «комерційний банк», оскільки діяльність спрямована на отримання доходів від діяльності. В економічній літературі «комерційний банк» тлумачиться наступним чином – «це кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення переважно за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і позичок, здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб, приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків - кореспондентів, а також можуть виконувати багато інших операцій…» [8, C.39] П.С. Єщенко визначає «комерційний банк» як «підприємства, що виконують посередницькі функції при здійсненні платежів і кредитних операцій між суб’єктами економічної діяльності» Комерційним банкам притаманні деякі функції, що пояснюють їх роль у банківській системі та економіці взагалі. В економічних літературних джерелах функції комерційних банків зводяться до двох основних – грошово-кредитного посередництва та випуску платіжних засобів [9]. Під грошово-кредитним посередництвом розуміють «роль банку як посередника між суб’єктами господарювання, при виконанні ним трьох базових операцій: депозитних, кредитних та розрахункових.» [9, c.15], а випуск платіжних засобів «полягає в спроможності банків у процесі діяльності створювати додаткові засоби платежу, здійснюючи позичкові та розрахункові операції» Отже, аналізуючи вищевикладене, можна сказати наступне - комерційний банк це така юридична особа, що здійснює свою діяльність згідно Закону України, з метою отримання прибутку та виконує при цьому важливі макроекономічні функції як учасник банківської системи України та реалізатор грошово-кредитних відносин, що організовує Національний Банк України. Згідно такого тлумачення «комерційного банку» стає зрозумілим важливість питання оцінювання надійності комерційних банків.

Визначивши суть «комерційного банку» необхідно визначити суть «надійності» взагалі та в розрізі банківської сфери. Поняття «надійності» застосовують в різних сферах та по відношенню до різних об’єктів. Надійність в широкому розумінні, згідно тлумачного словника - це той «який викликає повне довір'я, на якого цілком можна покластися; який забезпечує досягнення мети; перевірений» [10, c.69] В економічних джерелах поняття «надійності» розглядають разом та через поняття «стійкість» та «стабільність». Також досить неоднозначно розкривається поняття «надійність» у нормативно-правових актах щодо банківської сфери.

В економічній літературі поняття надійності розглядається досить різноманітно та через призму понять «стійкість» та «стабільність». За Г.Г.Фетисовим, надійність розглядається з боку кожного суб’єкта-оцінювача надійності: клієнтів, акціонерів, співробітників, регулятивно - наглядових органів, і зазначає, що «надійний банк - це такий банк, діяльність якого безсумнівно призводить до реалізації інтересів конкретного суб'єкта» [11, c. 11-12] Тлумачення видається досить загальним та нечітким, але воно коментується наступним чином: з позиції клієнтів банку – надійним є той, що виконує свої зобов’язання вчасно та в повному обсязі; для акціонерів – той, що відрізняється привабливістю для вкладення коштів; для співробітників – в отриманні стабільної і високої зарплатні; для органів банківського нагляду – «Надійним є банк, що в минулому демонстрував високі позитивні результати роботи, не порушував нормативні вимоги до банківської діяльності, має достатній рівень ліквідності та ефективну систему захисту від ризиків.» [12] Таке широке трактування поняття надійності не є дивним, оскільки воно дійсно включає в себе багато факторів та складових. В економічній літературі така багатогранність доповнюється – «надійність є не лише кількісною оцінкою основних параметрів діяльності комерційного банку, а більше – його суб’єктивною характеристикою з боку певних соціальних груп (клієнтів, партнерів та службовців), упевненістю даних суб’єктів у тому, що банк виконає всі зобов’язання. [9] Тобто ми вже бачимо дві складові – кількісна оцінка основних параметрів банку та якісна оцінка. Кількісну оцінку основних параметрів науковці ототожнюють з поняттям «фінансова стійкість» Набір цих основних параметрів залежить від того, якої точки зору додержується дослідник - існує п’ять течій трактування [9]:

 

· розглядають як відповідність сукупності

· критеріальних (оптимальних) значень певних фінансових показників.

· аналізують як динамічну категорію “системи трансформації ресурсів та ризиків”.

· ототожнюють із ліквідністю і платоспроможністю.

· ототожнюють із прибутковістю.

· розглядають як складову загальної стійкості комерційного банку.

 

Перша течія повністю задовольняє за своїм змістом, оскільки використовує всі критерії інших течій. Представники цієї течії, а саме Р. І. Шиллер, В. В. Вітлінський та інші, фінансову стійкість розглядають з точки зору ключових параметрів, що характеризують окремі аспекти фінансового стану; відповідність або невідповідність показників, таких як ліквідність, капітал, платоспроможність і т.д, встановленим нормам. [9] Якісна оцінка основних параметрів комерційного банку в літературі зазначається як «організаційно стійкість» та пояснюється можливістю зберегти структуру та роботу при незвичайних та незвичних подіях; витримати максимальний, граничний рівень непередбачуваних втрат, за котрого він зберігає стан ефективного функціонування. [9] Варто додати, що до «організаційної стійкості» за змістом віднесено і «функціональну стійкість» - здатність зберігати функціональність. Непередбачуваними або незвичайними подіями можна вважати банківські ризики, такі як фінансові ризики (кредитний, валютний, ринковий), операційні ризики (стратегії,управління), надзвичайні (політичний, банківської або фінансової кризи). Тобто, «надійність» включає в себе загальне поняття «стійкості» як можливості зберігати той самий стан та відповідати деяким стандартам під впливом факторів, у розрізі підпонять «фінансова стійкість» та «організаційна стійкість»

Наступною складовою «надійності» є «стабільність». Стабільність у науковому розумінні — «це здатність системи функціонувати, не змінюючи структуру та знаходитись у рівновазі, підтримувати сталість у часі» [13] По-перше, вже із загального визначення видно, що частиною стабільності є стійкість, оскільки «здатність системи функціонувати, не змінюючи структуру та знаходитись у рівновазі», це характеристика «стійкості». По-друге, можна відділити ту властивість, яку ще не було описано – підтримка стану стійкості з плином часу. Джерела дають більш повне розуміння – «У процесі комерційної діяльності … прагне забезпечити позитивну динаміку таких показників, як прибутковість, достатність капіталу, ліквідність, мінімізація ризиків, розширення спектру послуг та поліпшити обслуговування клієнтів» [9] Тобто «стабільність» як частину стійкості і складову надійності, так і треба розуміти як властивість збереження необхідних властивостей не тільки в деякий момент часу або при деяких обставинах, а на протязі тривалого проміжку часу. Графічно зв'язок між трьома згаданими поняттями відображений на рисунку 1.

 

 
 

 


Рис.1. Звязок між поняттями «надійність»,«стійкість»,«стабільність»

 

Варто додати, що деякі науковці, в тому числі Коваль В.М.[14] вважають, що поняття «стійкості» є первинним до «надійності». Але як було зазначено і доведено логічно, «надійність» є більш широким та змістовнішим поняттям.

Аналізуючи викладений матеріал, економічно можна пояснити, що розглядається під «надійністю».

Отже, надійність комерційного банку – це відповідність чи достатність деяких оцінених як якісних так і кількісних параметрів комерційного банку, яку він здатен зберігати під впливом неочікуваних або незвичних подій протягом часу без наслідків для його функціонування.

Як було згадано раніше, через неоднозначність поняття «надійності», його глибинний зміст, тлумачиться і розкривається через інші поняття. В правовій сфері так само відсутнє чітке формулювання, а тому для того, щоб розтрактувати поняття «надійності», проведемо аналіз діючого Законодавства України щодо банківської сфери. По-перше, визначимо структуру. Основним документом є Конституція України, що визначає основоположні норми правового регулювання. Норми Основного закону розкриваються загальними та спеціальними Законами України. Загальними кодифікованими актами, що регулюють відносини у банківській сфері, є Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України та Кримінальний кодекс України в частині скоєння злочинів у банківській сфері. Визначальна роль у регулюванні належить спеціальним законам: «Про Національний Банк України», «Про банки та банківську діяльність», «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб». Визначальними також є нормативно-правові акти Національного банку України. По-друге, аналізуватимемо поняття «надійність» або «надійність комерційного банку» опосередковано. Такий підхід пояснюється тим, що як визначення «надійності», так і визначення «комерційного банку» у законодавстві відсутні. Оскільки визначення «комерційного банку» відповідно до норм права було досліджено раніше, розглянемо «надійність» по відношенню до банків.

У відповідності до нормативно-правових актів та виходячи із дворівневої ієрархії банківської системи України, та згідно законодавства, «Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд» [2] Згідно ЗУ «Про Національний банк України» банківське регулювання є широким поняттям, однією із функцій НБУ, крім іншого, визначає порядок банківського нагляду. Регулювання здійснюють у формах адміністративного (реєстрація та ліцензування, вимоги та обмеження, санкції) та індикативного регулювання (нормативи, рефінансування, процентна політика, операції з цінними паперами тощо. «Банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку» [15] Тобто вже помітні деякі аспекти поняття «надійності», які ми трактували з економічної точки зору, а саме – захист інтересів вкладників і кредиторів, те, що такий захист забезпечується дотримання деяких нормативів, а також забезпечення стабільності банківської системи, що означає й забезпечення стабільності банків.

Вищевказане пояснюється, по-перше - «Нагляд за діяльністю банківських установ визначається на підставі аналізу: видів і структури активних операцій (напрямки розміщення коштів банку); видів і структури пасивних операцій (джерел коштів банку); підходів до управління капіталом і капіталізацією банку; ліквідності банку та ліквідності балансу банку; збалансованості витрат і доходів, а також рівня прибутковості банку; рівня адміністративно-господарського, фінансового та стратегічного управління (менеджменту); рівня ризик-менеджменту в банку; системи внутрішнього контролю та аудиту; характеру взаємозв’язків банку з клієнтами та кредиторами тощо.» [15] - тобто розглядається «стійкість» в тому вигляді, який розглядався раніше – комплекс якісних та кількісних показників діяльності.

По-друге, значення твердження «дотримання встановлених нормативів» пояснюється згідно «Інструкції про порядок регулювання діяльності банків України». Даний документ, затверджений постановою Національного банку України «з метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності.» визначає порядок та значення економічних нормативів, що оцінюють діяльність банків.» визначає порядок розрахунку та значення економічних нормативів:

1)нормативи капіталу:

- мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1);

- норматив адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності)(Н2);

- норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3).

2)нормативи ліквідності:

- миттєвої ліквідності (Н4);

- поточної ліквідності (Н5);

- короткострокової ліквідності (Н6).

3)нормативи кредитного ризику:

- норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

- норматив великих кредитних ризиків (Н8);

- норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9);

- норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).

4)нормативи інвестування:

- норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою(Н11);

- норматив загальної суми інвестування (Н12) [7].

Значення показників встановлюються таким чином, щоб банку, який відповідає цим показникам, вважався таким, що є стабільним. Тобто, згідно тлумачень, зазначених вище, є «стійким» та «стабільним».

По-третє, НБУ використовує деякий метод оцінки ризиків – «Система оцінки ризиків», що «обраний для забезпечення більшої послідовності й ефективності

інспектувань та інших видів наглядової діяльності.» [16] За змістом проводиться виявлення та вимірювання ризиків, згідно уніфікованої системи. На основі цих даних оцінюють управління ризиком – яким чином управляють та контролюють ризик. Наступним кроком є спрямування додаткових ресурсів туди, де є підвищений або зростаючий ризик, як в межах банку, так і банківській системі взагалі. Остаточним етапом є процес використання інструментів нагляду, якими оперує Національний банк України, формулюються висновки та заходи, що будуть здійснені для вирішення виявлених ситуацій. [15]

Аналізуючи вищевказане, можна стверджувати, що «надійність» через призму норм права також визначається як комплекс із «стійкості» та «стабільності», тобто така відповідність деяким показникам, на протязі деякого періоду часу, здатність витримувати неочікувані події (протистояти ризикам), виконуючи при цьому свої функції та відповідати за зобов’язаннями.

Отже, розглянувши такі теоретичні поняття як «комерційний банк» та «надійність» як з боку економічної думки, так і з боку букви права, можна стверджувати, що питання «надійності комерційного банку» є, по-перше, досить важливим питання, по-друге, економічно та юридично повністю не пояснюється, але тим не менш присутнє, за своїм змістом, по-третє, є доволі багатогранним та широким поняттям.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.224.207 (0.01 с.)