Стан банківської системи України

 

Функціонування системи національної економіки та виконання вимог, які висуваються принципами ринкових відносин в нашій країні та світі вимагає існування відповідної банківської системи. Такої системи, яка відповідала б викликам сьогодення та забезпечувала виконання тих функцій, які на неї покладені. Комерційні банки, як частина цієї системи, концентрують частину кредитних ресурсів, забезпечують розрахунки в системі національної економіки, є посередниками у взаємовідносинах між суб'єктами економіки. Оцінювання надійності комерційних банків є важливим питанням, оскільки через їх роль, порушення діяльності навіть одного банку може спричинити величезні втрати для банківської та фінансової сфер, а через системний характер діяльності банківської сфери призвести до непередбачуваних наслідків в національній економіці. Для функціонування банківської системи України розроблена нормативна база, впроваджені принципи діяльності банків, методи та інструменти грошово - кредитної політики тощо. Проте швидкий розвиток фінансових глобалізаційних процесів ставить перед банківською системою все більше завдань, вирішення яких є основним завданням як науковців, так і банкірів разом із Національним банком України. [1] Перед тим, як розглядати питання про «надійність комерційних банків» та її оцінювання, необхідно коротко розглянути банківську систему України.

Згідно Законодавства України банківська система України складається з Національного банку України, банків та філій іноземних банків. [2] НБУ виступає як головний розпорядник та забезпечує грошово-кредитні відносини, а комерційні банки як виконавці цих відносин шляхом посередництва.

Характеристиками банківської системи необхідно вважати наступні:

· кількість банків та участь в ньому іноземного капіталу

· кредитний портфель

· значення фінансового результату діяльності

· показники активів

· показники зобов’язань

· капітал

Розглянемо кожний пункт для всебічного та повного опису банківської системи України.

Після стрімкого розвитку банківської системи України протягом 2005-2008 років, кількість банків значно скоротилася за останній час. Скорочення відбувалося, по-перше, через ліквідації банків, а по-друге, внаслідок процесів поглинання та приєднання. У 2013 році можна було бачити тенденцію до збільшення кількості банків та зменшення ліквідаційних установ, але за останніх подій такий хід подій буде порушений. [3] Динаміка кількості банків в Україні та банків у стані ліквідації відображена на діаграмі 1.1. Необхідно відзначити, що велика кількість банківських установ в Україні пояснюється тим, що не всі створюються як саме банки за своєю суттю, а часто як установи, щоб забезпечували завдання розрахункових центрів небанківського характеру своїх акціонерів – великих промислових груп. Для прикладу, у Польській Республіці, що схожа на Україну, працює у 2,5 разів менше банків, а їх сумарні активи у 2,5 більші. [4]

Діаграма 1.1. Динаміка кількості банків та банків у стані ліквідації. Джерело – Основні показники діяльності банків, НБУ. [5]

Важливою характеристикою банківської системи України є ступінь участі іноземного капіталу у статутному капіталі банків. Він мав максимальне значення в 2005-2008 роках за рахунок входження на український ринок як великих світових банківських груп (Raiffeisenbank, Unicredit Group), так і невеликих зарубіжних банків (Фольксбанк, Банк Кіпру). Починаючи із 2009 почався процес скорочення участі іноземного капіталу в банківській сфері. Це було спричинено, головним чином, незадовільною економічною ситуацією як в Україні, так і в світі, за якого іноземні банки вважали за потрібне згортати діяльність в Україні, процесом поглинання українськими банками іноземних, а також зростаючою роллю та розвитку діяльності українських банків у кризові та посткризові часи. Кількість банків із участю іноземного капіталу та банків із 100% іноземним капіталом відображені на діаграмі 1.2.

Діаграма 1.2. Кількість банків з іноземним капіталом. Джерело – Основні показники діяльності банків. [5]

 

Кредитний портфель банківської системи України у період з 2005-2008 показував тенденцію до зростання як в розрізі фізичних осіб, так і суб’єктів господарства, зважаючи на те, що у період з 2000 до 2008 в Україні спостерігався високий рівень економічного зростання – середній приріст ВВП складав 6,9%, тобто була необхідність у коштах. Прагнення розширення кредитних портфелів та ігнорування валютних ризиків призвело до погіршення якості позичальників та появу проблемної заборгованості після ускладнення економічних умов у 2009 році.

Період, рік (* - перший квартал 2014 року)								2014*
Частка простроченої заборгованості, %	1,3	2,3	9,4	11,2	9,6	8,9	7,7	9,3

Таблиця 1.1

 

Наведені у таблиці 1.1 значення частки простроченої заборгованості є достатньо умовними, оскільки статистика базується на даних балансових рахунків банків, а тому не враховує умови, коли кредит пролонгується або задовольняється новим кредитом. Це спричинено тим, що під таку заборгованість необхідно формувати обов'язкові резерви, що досить ускладнює їх діяльність.

Після погіршення економічної ситуації та проблем, вказаних вище, банки почали скорочувати кількість кредитів фізичних осіб у структурі кредитів, висуваючи жорсткіші вимоги, а також збільшують кількість ліквідних активів у структурі. Послідовне збільшення активів останні періоди пояснюється, в основному, через обережне нарощення клієнтського портфеля та інвестування в цінні папери. Якщо протягом періоду з 2005 до 2008 років превіліювала тенденція до довгостроково кредитування, то на теперішній момент кредитування більшою мірою представлене коротко- та середньостроковим кредитуванням суб’єктів господарювання та короткострокові споживчі кредити. Графічно динаміка структури активів відображена на діаграмі 1.3. Значно знизився рівень кредитів у відмінній від національної валюті, що пов’язано з високим курсовим коливанням. Варто також відмітити, що згідно групування Національним банком України на 4 групи за розміром активів, створеного з метою покращення банківського нагляду, більше 70% банків України входять до І групи(розмір активів більше 21000 млн.грн). 20% банків мають активи на рівні більше ніж 6000 млн.грн. Інша частина банків – ІІІ та IV групи, займають по 10% і мають відповідно активи на рівні до 6000 млн.грн. та менше 3000 млн.грн. [5]

 

Діаграма 1.3. Структура активів банків України.

* - перший квартал 2014 року. Джерело – Основні показники діяльності банків. [5]

 

Щодо структури зобов’язань банківської системи, то більш ніж половину вони складали та складаються із портфеля коштів клієнтів. Співвідношення зобов’язань до коштів клієнтів відображена на діаграмі 1.4. Більша частка складають короткострокові депозити у національній валюті, що спричинено, низькою довірою до банків, нестабільною політичною ситуацією та коливання валютного курсу. Портфель суб’єктів господарювання також представлений національною валютою. Залучення коштів також ускладнюється розміром ставки, що пропонується. Важливим є те, що в банківській системі України ще досить недавно існувала проблема невідповідності строків наданих кредитів до залучених коштів, що поступово нормалізується останнім часом.

Діаграма 1.4. Зобов’язання банків по відношенню до коштів клієнтів.

* - перший квартал 2014 року. Джерело – Основні показники діяльності банків. [5]

 

Ризикованість банківської діяльності взагалі та за останні кризові часи, вимагають від банків посилення капіталізації. Тут регулятором висуваються нормативи щодо розміру та достатності капіталу. Після кризових часів українські банки нарощували капітал, за рахунок українських та іноземних інвесторів, скорочення розміру власного капіталу, по відношенню до статутного пояснюється збитках (мінімальним прибутком) останніх періодів, що буде відображено при розгляді фінансових результатів. Позитивною тенденцією банківської системи України є підвищення достатності регулятивного капіталу, що перевищує мінімально необхідні 10%.

Діаграма 1.5. Капітал, регулятивний капітал та достатність капіталу за 2004 - 2014 рр. Джерело – Основні показники діяльності банків. [5]

Останньою характеристикою банківської системи України є фінансові результати діяльності. До фінансових результатів діяльності слід віднести результат діяльності, що характеризується збитком або прибутком, показниками рентабельності активів та капіталу. Значення показників за 2004 – 2014 рр. наведені на діаграмі 1.6. Як було зазначено вище, період з 2000 до 2008 років характеризувався економічним благополуччям, згідно цього прибутковість банківського сектора, як і рентабельність активів та капіталу були позитивними, але внаслідок погіршення економічних умов – фінансової кризи, в період з 2009 до 2012 банківський сектор України мав негативні значення діяльності. У 2013 році система продемонструвала позитивний результат, однією із причин до цього було введення нових правил формування резервів, що дозволило зменшити обсяг резервів під активні операції. Співвідношення доходів до витрат зараз також знаходиться на задовільному рівні.

Діаграма 1.6. Показники результатів діяльності за 2004 – 2014 рр. Джерело – Основні показники діяльності банків. [5]

 

З метою повної та всебічної характеристики банківської системи України варто привести значення інтегрального кредитного рейтингу банківської системи України, який розраховується за авторською методикою Національним рейтинговим агенством «Рюрік». Якщо станом на 01.04.2013 довгостроковий кредитний рейтинг банківської системи України мала рейтинг за Національною рейтинговою шкалою «uaA-», що входить до інвестиційного рівня рейтингу та згідно законодавства характеризується «високою кредитоспроможністю з чутливістю до впливу несприятливих комерційних, фінансових або економічних умов» [6], то станом на 01.01.2014 вже категорію «uaBBB+», що пояснює «достатньою кредитоспроможністю; залежить від впливу несприятливих комерційних, фінансових або економічних умов» [6]. Варто додати, що теперішній рейтинг є останнім в інвестиційному рівні.

Отже, розглянувши основні характеристики банківської системи України, можна коротко охарактеризувати її сучасний стан:

1. Велика кількість банків з вагомою участю іноземного капіталу з тенденцією до зниження.

2. Високий ступінь проблемної заборгованості банків, короткостроковість кредитного портфелю в національній валюті.

3. Висока частка клієнтських коштів у структурі зобов’язань.

4. Задовільний ступінь капіталізації з необхідністю збільшення для надійності діяльності.

5. Тенденція до відновлення позитивних результатів діяльності.

Також необхідно додати, що значення облікової ставки Національного банку України, що показує орієнтовну вартість грошей, що НБУ установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку, складає 9,5%, що означає, по-перше, ставка по кредитах для клієнтів буде зростати, а тому розширення кредитних портфелів буде досить слабке, а по-друге, ставка на депозити падати, що може послабити і так хиткий стан банківського ринку.