ТОП 10:

Трудовий договір з державним службовцем



 

Є певні особливості укладення трудового договору з держав­ним службовцем. Зокрема, Законом України "Про державну службу" встановлено деякі обмеження при прийнятті на держав­ну службу. Не можуть бути обрані або призначені на посаду в державному органі та його апараті особи, визнані недієздатни­ми; що мають судимість, не сумісну із зайняттям посади; близькі родичі й свояки на посадах, які є безпосередньо підвідомчими або підлеглими одна одній.

Особа, яка претендує на зайняття посади державного службов­ця 3—7-ї категорій, повинна подати за місцем майбутньої служ­би відомості про доходи, в тому числі й за кордоном, відносно себе і членів своєї сім'ї. Особа, яка претендує на зайняття посади дер­жавного службовця 1-ї і 2-ї категорій повинна подати також відомості про належне їй і членам її сім'ї нерухоме і цінне ру­хоме майно, внески в банках і цінні папери.

Прийняття на державну службу на посади З—7-ї категорій здійснюється на конкурсній основі згідно з Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 лю­того 2002 р. № 169. Відповідно до цього порядку проводиться конкурсний відбір на заміщення вакантних посад державних службовців 3—7-ї категорії, крім випадків, коли законами Украї­ни встановлено інший порядок заміщення таких посад. Конкурс має забезпечити конституційне право рівного доступу до держав­ної служби громадян України.

Наказом керівника відповідного державного органу утворюєть­ся конкурсна комісія. Переведення на рівнозначну посаду в од­ному державному органі, а також просування по службі держав­них службовців, які зараховані до кадрового резерву чи успіш­но пройшли стажування, може здійснюватися без конкурсного відбору. У державному органі з нечисленним апаратом (до п'я­ти осіб) конкурс може проводитися керівником цього органу або конкурсною комісією вищого рівня.

Рішення про проведення конкурсу приймається керівником органу за наявності вакантної посади державного службовця. До участі в конкурсі не допускаються такі особи: які досягли вста­новленого законодавством граничного віку перебування на державній службі; визнані в установленому порядку недієздатни­ми; мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади дер­жавного службовця; у разі прийняття на службу будуть підпо­рядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками; позбавлені права займати відповідні посади в установ­леному законом порядку на визначений термін.

Конкурс проводиться поетапно: 1) публікація оголошення державного органу про проведення конкурсу; 2) прийом доку­ментів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, їх попередній розгляд; 3) проведення іспиту та відбір кандидатів.

Термін прийняття документів встановлено у 30 календарних днів з дня оголошення конкурсу. Під час іспиту конкурсною комісією перевіряються знання Конституції України, Законів України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією", а також законодавства з урахуванням специфіки функціональ­них повноважень відповідного державного органу та структур­ного підрозділу.

Конкурсна комісія на підставі поданих документів, результатів іспиту та співбесіди з кандидатом здійснює відбір осіб для зай­няття вакантних посад державних службовців. Рішення комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на засіданні. Рішення про призначення на посаду державного службовця та зарахування до кадрового резерву приймає керівник державно­го органу на підставі пропозицій конкурсної комісії.

З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійно­го рівня і ділових якостей працівника, що претендує на посаду державного службовця, може бути проведено його стажування у відповідному державному органі терміном до 2 місяців. У цьо­му випадку укладається договір про стажування — різновид учнівського трудового договору. Метою його є освоєння праців­ником роботи за певною посадою з подальшим використанням його на такого роду посадах. Стажування можуть пройти як особи, які уперше претендують на посаду, так і державні служ­бовці, що бажають зайняти більш високу посаду. Вибір канди­дата на стажування проводиться з ініціативи органу, в якому має відбуватися стажування. При цьому необхідні письмова заява самого стажиста і згода відповідних керівників за місцем його стажування й основної роботи. Працівники, що досягли пенсій­ного віку, до стажування не залучаються.

Зарахування на стажування, його термін і порядок проходжен­ня оформляються наказом керівника державного органу, в яко­му проводиться стажування. Під час проходження стажування працівник повинен дотримуватися правил внутрішнього трудо­вого розпорядку державного органу, в якому він проходить ста­жування. Стажування працівника проводиться з відривом від основної роботи. За працівником зберігаються його посада і за­робітна плата за основним місцем роботи. За основним місцем роботи стажисту відшкодовуються витрати на проїзд до місця стажування І назад, добові за час перебування в дорозі й найом житла. На період стажування за стажистом закріплюється дер­жавний службовець, відповідальний за стажування.

Особа, котра не є державним службовцем, яка після успішно­го стажування виявила бажання працювати в даному держав­ному органі, проходить конкурс. При цьому їй віддається пере­вага перед особами, які беруть участь у конкурсі, але не прохо­дили стажування.

Державний службовець після успішного закінчення стажуван­ня може бути переведений на посаду за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору (див. Положення про порядок стажування в державних органах, за­тверджене постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1994 р.).

Для державних службовців при прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.

Прийняття на державну службу, просування по ній службовців відбувається відповідно до категорій посад, а також рангів, які їм присвоюються. Законом України "Про державну службу" передбачені 7 категорій і 15 рангів. При прийнятті на службу службовцю присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад. Для присвоєння чергового рангу в межах відповідної ка­тегорії посад державний службовець зобов'язаний успішно відпрацювати на посаді два роки.

З метою підвищення ефективності діяльності державних служ­бовців і відповідальності за отриману ділянку роботи в держав­них органах один раз на три роки проводиться атестація, під час якої оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівником під час виконання службових обов'язків. Порядок проведення атестації регламентований Положенням про проведення атестації державних службовців, затвердженим по­становою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1922 (Праця і зарплата. — 2001. — № 2. — Січень).

Постановою Верховної Ради України від 16 грудня 1993 р. "Про введення в чинність Закону України "Про державну служ­бу" було встановлене правило, відповідно до якого цей закон поширив свою дію і на посадових осіб органів місцевого самовря­дування (Відомості Верховної Ради України. — 1993. — 52. — Ст. 491). Однак із прийняттям 7 червня 2001 р. Закону Украї­ни "Про службу в органах місцевого самоврядування" (Урядо­вий кур'єр. — 2001. — 4 липня) Закон України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого са­моврядування лише в частині, що не суперечить Законам України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про службу в орга­нах місцевого самоврядування" та іншим законам, що регулю­ють діяльність місцевого самоврядування.

Законом України "Про службу в органах місцевого самовря­дування" встановлено особливості проходження служби посадо­вих осіб місцевого самоврядування. Так, ст. 10 цього Закону пе­редбачає порядок і детальну процедуру прийняття на службу; ст. 11 установлює прийняття присяги посадовою особою при вступі на посаду; статті 12,13 регламентують певні обмеження при прийнятті на службу, декларування доходів особи та ін. Ст. 16 Закону встановлює порядок створення резерву кадрів в органах місцевого самоврядування та порядок заміщення посад з обліком створеного резерву кадрів. У ст. 17 установлена про­цедура проведення атестації посадових осіб. Варто звернути увагу, що в Законі встановлено спеціальні підстави для припинення трудових відносин з посадовими особами. Ці підстави є додат­ковими до загальних підстав, установлених КЗпП України. Од­нією з них є "досягнення граничного віку перебування на служ­бі". Такою межею є досягнення загального пенсійного віку, вста­новленого в Україні: для чоловіків — 60, для жінок — 55 років. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів місцевого само­врядування здійснюється в порядку, установленому для держав­них службовців. Є особливості й у порядку відшкодування ма­теріальної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями і діями по­садових осіб територіальній громаді.

Разом з тим варто врахувати, що дія цього закону не поширюється на технічних працівників і обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування, трудові відносини яких ре­гулюються загальними нормами трудового законодавства.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-24; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.215.62.41 (0.007 с.)